Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
 Теребовлянське князівство |
 Тернопільський округ |
 Тернопільський край |
 Тернопільський повіт |
 Західноукраїнська Народна Республіка |
 Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
 Тернопільське воєводство |
 Крайсгауптманшафт Тернопіль |
 Тернопільська область |
Тернопільська область разом із Львівською та Івано-Франківською — частина історичної території Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок різних політичних подій, що призводили до поділу українських земель, знаходився у складі інших держав. Починаючи з XIV століття він перебував під владою Польщі, Литви (1349—1772), Австрії (1772—1918), Росії (1809—1815), Польщі (1918—1939), Радянського Союзу (1939—1991). З 1939 р. знаходилася у складі УРСР, з 1991 р. по теперішній час — держави Україна.
Археологічні дослідження
Див. також Археологічні культури на території Тернопільської області
Археологічні дослідження на Тернопільщині розпочав 1876 р. А. Кіркор спільно з І. Козеброцьким, дослідивши біля с. Сапогів (нині Борщівського району) три поховання з матеріалом скіфської етнічної групи; згодом він розкопав скіфський курган поблизу села Іване-Пусте (нині Борщівського району). 1889—1892 рр. їх продовжив на території тогочасних Борщівського, Гусятинського та Заліщицького повітів Г. Оссовський, зокрема, розкопав трипільські об'єкти в печері Вертеба, де виявив мідний кинджал, багато керамічного матеріалу та інші предмети.
1906—1912 рр. біля с. Кошилівці (нині Заліщицького району) К.Гадачек досліджував трипільські поселення в урочищі Обоз, потім — поселення культури лійчастого посуду біля містечка Коропець (нині смт Монастириського району). Влітку 1914 р. печеру Вертеба досліджувала експедиція під керівництвом Я. Чекановського і виявила матеріали енеолітичної доби.
Невеликі археологічні дослідження на Тернопільщині напередодні 1-ї світової війни проводив В. Гребеняк.
1920—1930-ті роки — вагомий внесок в археологію краю зробили О. Кандиба (Ольжич) та О. Цинкаловський. Перший провів дослідження на півдні Тернопільщини, відкрив низку нових пам'яток, особливо детально вивчав печеру Вертеба, в якій відкрив 3 горизонти трипільської культури. О. Цинкаловський провів археологічні розвідки у волинській частині Тернопільщини, відкрив сотні археологічних пам'яток.
1931 р. Г. Цегак-Голубічова дослідила могильники черняхівської культури біля сіл та Романове Село (нині Збаразького району).
Після 2-ї світ. війни археологічні дослідження на Тернопільщині проводили експедиції зі Львова, Києва, Кам'янця-Подільського, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербург), якими керували В. Баран, Микола Бандрівський, О. Ганіна, Л. Крушельницька, Ю. Малєєв, І. Русанова, В. Савич, І. Свєшніков, Б. Тимощук та ін. Л. Крушельницька провела 1964—1966 рр. розкопки біля с. Звиняч Чортківського та с. Колодрібка Заліщицького районів.
1968 р. літописний Данилів досліджував П. Раппопорт. Тоді ж В. Савич розпочав вивчення стоянки Куличівка (розташована у межах сучасного Кременця), відкривши вперше на Тернопільщині наземні, опалювані вогнищами житлові споруди. О. Ганіна досліджувала скіфські поселення біля с. Залісся Борщівського району. 1980-ті рр. давньоруські городища-святилища вивчала І. Русанова; біля с. Крутилів Гусятинського району виявлений матеріал, що змінив традиційні погляди на вірування східних слов'ян. Б. Тимощук провів дослідження Теребовлі, остаточно локалізував «град» на Замковій горі. 1990-ті рр. могильник висоцької культури біля с. Петриків Тернопільського району дослідив Микола Бандрівський. Від середини 1960-х рр. розкопками могильника черняхівської культури в с. Чистилів Тернопільського району розпочато археологічні дослідження Тернопільського краєзнавчого музею; наприкінці 1980-х рр. розкопки вели археологи Ігор Ґерета, Олег Гаврилюк, Микола Левчук, В. Олійник, О. Ситник, Михайло Сохацький, Богдан Строцень, Марія Ягодинська.
1973 р. Ігор Ґерета розпочав вивчення могильника в с. Чернелів-Руський Тернопільського району; до 2001 р. дослідив 315 поховань поморської і черняхівської культур та давньоруського часу. Серед відомих здобутків археолога виявлення князівського поховання зі срібними фібулами, бронзовими наконечниками стріл та пряжок, золотим ауреусом (монетою) римської імператриці Отацилли Севери (244—249). Від 1977 р. археологічні дослідження на Тернопільщині проводив О.Ситник. 1988—1989 рр. некрополі черняхівської культури в селах Острів і Романове Село вивчав Богдан Строцень; згодом він досліджував вельбаро-черняхівське поселення поблизу с. Кобилля Збаразького району. Давньоруські городища біля с. Старий Збараж і Теребовлі вивчала Марія Ягодинська. Ряд палеолітичних стоянок на Лановечинні досліджував Микола Левчук. Від 1996 давньоруські городища в селах Борщівка Лановецького району, Старий Тараж Кременецького району, Васьківці й Антонівці Шумського району, Городище Зборівського району, Кровинка Теребовлянського району та Біла Тернопільського району досліджував Олег Гаврилюк. Олег Петровський обстежив ряд пам'яток археології на Бережанщині та Збаражчині.
Від 2000 р. в археологічних дослідженнях на Тернопільщині бере участь обласна комунальна інспекція охорони пам'яток історії та культури.
Первісна доба
Тернопільщина — древній край поселень праслов'ян. Сліди існування людини на її території сягають доби раннього палеоліту (понад 100 000 років тому).
Залізна доба
У цей час залізо добували здебільшого з болотяних руди так званим сиродутним способом, обробляли куванням. Застосування залізних знарядь підвищило продуктивність землеробства, сприяло розвитку та спеціалізації , що прискорило другий суспільний поділ праці — відокремлення ремесла від землеробства.
Багато продукції ставало товаром і було призначено для обміну та торгівлі. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі сприяв майновому та соціальному розшаруванню населення.
У Залізну добу на Тернопільщині проживали племена культури () у Подністров'ї та висоцької культури на Волині. Відомі також окремі елементи культури кімерійців.
Скіфський час (7-5 ст. до н. е.) представлені пам'ятками західноподільської групи.
Зі сарматських пам'яток віднайдено 2 могильники (біля с. Буряківка та смт Товсте Заліщицького району). Наступні старожитності цього періоду пов'язані з готськими та давньослов'янськими племенами.
Русь
Галицько-Волинське князівство
Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства — Теребовлянське та Шумське, які пізніше об'єдналися і увійшли в Галицько-Волинське князівство. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні та культурні центри. Росту сільських поселень, міст сприяли вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, родючі землі, зручні транспортні шляхи і водні артерії (ріки Дністер, Серет та інші). Широкого розвитку набувають ремесла і торгівля. Основними предметами торгівлі були хліб, худоба, мед, віск, риба, ремісничі вироби.
Литовсько-польський період
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Річ Посполита
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Хмельниччина
На Тернопільщині
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
«Руїна»
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
18 століття
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Австрійський період
5 серпня 1772 р. в Санкт-Петербурзі між Габсбурзською та Російською імперіями і Прусським королівством була підписана таємна конвенція про поділ Речі Посполитої, за якою до Австрії переходила Галичина. Згідно з австрійсько-російською угодою від 18 вересня 1773 р. Габсбурги захопили також Збаражчину. Територія Тернопільщини на північ від лінії Білозірка — Москалівка — Верещаки — Шимківці — Колодне — Заруддя — Раковець — Бутин — — Башуки — Лопушне — Крутнів, включаючи ці населені пункти, залишалася за Річчю Посполитою, решта відійшла до Габсбурзської імперії.
Українські землі Буковини та Галичини, в тому числі сучасна Тернопільщина, крім нинішніх Кременецького, Лановецького, Шумського і частини Збаразького районів, територія яких належала до Росії) входили до Цислейтанії. Територія Галичини становила Галицьке намісництво з центром у Львові. Карпатська Україна (сучасна Закарпатська область) входила до Транслейтанії. За формою правління Австро-Угорщина була спадковою (владу її обмежувала конституція від 20 жовтня 1860) та дуалістичною (на основі угоди з Угорщиною від 21 листопада 1867) монархією. Прагнучи зберегти імперію, Габсбурги намагалися поглибити суперечності між її народами, давали певні пільги панівним верствам національних меншин.
Українці, які 1910 року становили 8 % населення Австро-Угорщини, були позбавлені багатьох політичних прав; їхнє представництво в австрійському парламенті (Райхсраті) та Галицькому сеймі залишалось обмеженим. Уряд передав управління Галицьким сеймом польським політичним колам. Національна мова і культура на українських землях зазнавали утисків; реакційні австрійські власті й польські шовіністичні кола не допускали відкриття українського університету у Львові. Під час 1-ї світової війни Австро-Угорщина виступила разом із Німеччиною, Болгарією та Туреччиною (Четверний союз) проти країн Антанти. 1914—1917 років одним із важливих театрів воєнних дій була Галичина, в тому числі Тернопільщина, що призвело до великої руйнації краю. В жовтні 1918 внаслідок поразки Четверного союзу у війні монархія Габсбурґів розпалася. На території колишньої Австро-Угорщини виникли незалежні держави: Австрія, Угорщина, Чехо-Словаччина; частина земель увійшла до Югославії, Румунії, Польщі.
Українці Галичини, Буковини і Закарпаття створили свою державу — Західно-Українську Народну Республіку в листопаді 1919 року. Після падіння влади гетьмана України Павла Скоропадського уряд Франції під керівництвом Жоржа Клемансо почав підтримувати Польщу, яка також ще при підтримці Антанти анексувала територію ЗУНР.
Перша світова війна
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Українська революція
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Міжвоєнний період
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Пацифікація
Друга світова війна
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Радянська окупація 1939—1941
Німецька окупація 1941—1943
У часи німецько-нацистської окупації галицьку частину Тернопільської області (крайсгауптманшафт Тернопіль, крайсгауптманшафт Чортків, крайсгауптманшафт Бережани) було адміністративно підпорядковано дистрикту Галичина, волинська (Кременецький ґебіт) — ввійшла до складу райхскомісаріату Україна.
Голокост
Діяльність УПА
Радянські партизани на Тернопільщині
Польський рух опору
На Тернопіллі в часи окупації діяла польська підпільна військова організація Армія Крайова. Створена в листопаді 1939 року на окупованій Німеччиною та СРСР території довоєнної Польщі. На західноукраїнських землях 1939—1941 років частини АК склали 3-є Львівське угрупування, до якого входив Тернопільський округ з 4-х інспекторатів (Тернопіль, Бережани, Золочів, Чортків); територія Кременецького повіту входила до Волинського округу. За польськими підрахунками, на кінець 1943 року в АК на Тернопільщині було близько 10 тис. осіб. Після приходу РА окремі підрозділи АК перейшли в підпорядкування радянської влади і стали основою «винищувальних батальйонів»; частина аківців вступила до Війська Польського, інших роззброїли війська НКВС і заарештували
За полькими даними, до серпня 1946 року з цієї території депортовано 482 тис. осіб в Україну, з них майже 100 тис. потрапили на Тернопільщину. Найбільші регіони розселення — нинішні Монастириський, Теребовлянський, Бережанський, Чортківський, Борщівський, Заліщицький, Підволочиський і Збаразький райони. Бажаючих добровільно залишати рідні землі було небагато. В українських селах створювалися загони самооборони. Депортація та насильницькі дії проти українців викликали закономірну протидію національно-патріотичних сил, зокрема ОУН і УПА. В цих умовах керівництво Польщі вирішило виселити українців з їх історичних земель. Другий етап депортації розпочався після того, як у с. Яблонне в бою з відділом УПА 28 березня 1947 року загинув заступник міністра оборони Польщі генерал К. Свєрчевський. Того ж дня на засіданні політ-бюро ЦК Польської об'єднаної робітничої партії було прийнято рішення про загальну депортацію українського населення на нові північно-західні землі, що були подаровані Польщі після Другої світової війни. Ця акція отримала назву «Вісла». Через місяць польські війська розпочали зачистку території Закерзоння від українців. За польськими даними, всього було виселено 140575 осіб. Під час акції «Вісла» на територію України людей не виселяли. 9 серпня 1990 року Сенат Польщі прийняв ухвалу, якою засудив акцію «Вісла».
Радянський період
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Індустріалізація та колективізація
Антирелігійний терор
На Тернопільщині 1945 р. було 254 костьоли, а після виселення поляків 1 квітня 1946 р. діяли лише 23 діючі костьоли, було 16 священиків. 1958 р. в області залишилося 8 діючих костьолів: у селах Галущинці Підволочиського району, Королівка, Лосяч Борщівського району, Ридодуби та хутір Хом'яківка (нині с. Косів) Чортківського району, смт Підволочиськ, містах Борщів і Кременець, які обслуговували оо. Ю. Адамчик, С. Вичисаний, Я. Мацищин, Б. Мерецький, К. Фейшакер. Діяли нелегально не зареєстровані офіційною владою або зняті з реєстрації костели в селах Дорофіївка, Полупанівка, Старий Скалат Підволочиського району, Семаківці Чортківського району, смт Шумське (нині м. Шумськ), містах Збараж, Скалат і Тернопіль, які підпільно обслуговували згадані священики. Наприкінці 1980-х рр. на Тернопільщині легально діяли тільки 3 костьоли: в Борщеві, Кременці та Галущинцях, парохами яких були оо. М. Трофим'як (нині Луцький єпископ-ординарій) і Б. Мерецький. Антирелігійний терор у всій повноті відбився й на УГКЦ, яку радянська влада на Львівському псевдособорі 10 березня 1946 р. заборонила. 1943 р. УГКЦ мала 4488 церков, 203 монастирі, богословську академію та 5 духовних семінарій, 2987 священиків, 1610 монахів і монахинь. 11 квітня 1945 р. органи НКВС заарештували й ув'язнили єпископат УГКЦ на чолі із митрополитом Йосифом (Сліпим); не всі з них повернулися з ув'язнення живими. Така ж доля спіткала біле духовенство та чернецтво церкви — близько 500 із них було заарештовано і заслано в концтабори. Храми УГКЦ були передані РПЦ, яка за сприяння партійно-державної влади у традиційно греко-католицькій Галичині насаджувала московське православ'я. У травні 1945 р. на Тернопільщині УГКЦ нараховувавла вже 336 священиків і 529 храмів; 227 священиків перейшло в РПЦ, решта була ув'язнена чи діяла в підпіллі. Наприкінці 1946 р. влада закрила в області всі монастирі УГКЦ — 8 чоловічих і 4 жіночих та 18 домів-осідків. Антирелігійний терор не був милостивим і до Свідків Єгови. На Тернопільщині наприкінці 1950-х рр. діяло нелегально 77 їх громад загальною кількістю понад 700 віруючих у 97 населених пунктах. Чисельність Свідків Єгови в наступні роки не зменшувалася, хоча за розповсюдження релігійної літератури та місіонерську діяльність десятки з них були засуджені. Антирелігійний терор торкнувся також баптистів та адвентистів. Загалом, проведення антирелігійного терору, викорінення «релігійних пережитків», обмеження діяльності релігійних організацій і віруючих, експерименти з масової атеїзації населення не дали для партійно-радянської влади бажаних результатів, а навпаки, стали однією з причин краху більшовицької ідеології та СРСР.
Повстанське підпілля
Дисидентський рух
Незалежність
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
1990-ті-2004
Із проголошенням незалежності України відбувається масове перейменування підприємств, організацій та установ, названих на честь комуністичних діячів та подій. У деяких колгоспах старі назви замінили новини — на честь Михайла Грушевського, князя Данила Галицького та Нестора Морозенка. Через це на весні 1992 року Тернопільська обласна рада звернулась до селян із закликом до вибору милозвучної нової назви.
Помаранчева революція
На Тернопільщині акції протесту розпочалися 22 листопада в обласному центрі блокуванням залізничної колії, мітингами на Театральному майдані та в усіх райцентрах, містах, селищах, селах.
Виборчий штаб Віктора Ющенка очолював народний депутат України Іван Стойко. Тернопільська обласна і міська ради прийняли рішення про визнання Віктора Ющенка Президентом України, а також «Про недовіру ЦВК», «Про політичний страйк у Тернополі».
За результатами виборів 26 грудня переміг В. Ющенко, за якого проголосувало в Тернопільській області 731215 голосів (96,03 % — найвищий показник серед областей України), за В. Януковича проголосувало 20589 (2,7 % — найменше в Україні). За В. Ющенка проголосували: у м. Тернопіль — 128958 осіб (92,9 %), районах: Бережанському — 30106 (97,3 %), Борщівському — 48862 (96,6 %), Бучацькому — 43506 (98,1 %), Гусятинському — 46554 (97,4 %), Заліщицькому — 35497 (97,7 %), Збаразькому — 38863 (94,6 %), Зборівському — 31949 (98,4 %), Козівському — 27840 (98,4 %), Кременецькому — 43253 (91,6 %), Лановецькому — 20905 (95 %), Монастириському — 22965 (97,9 %), Підволочиському — 31203 (97,4 %), Підгаєцькому — 13880 — (98,6 %), Теребовлянському — 48515 (98,3 %), Тернопільському — 41947 (98,2 %), Чортківському — 51663 (96,6 %), Шумському — 22868 (93,6 %).
2005—2010
від 2010
Євромайдан
Євромайдан у Тернопільській області і Тернополі зокрема був одним із найчисельніших та найактивніших на Західній Україні. Десятки тисяч тернопільців збиралися на велелюдні віча як у обласному центрі, так і в районних центрах, містах і селах краю. Тисячі тернопільців були активними учасниками протестів у столиці. Під час протистоянь 18–20 лютого 2014 року серед загиблих були й активісти з Тернопільської області.
Історія Тернопільщини в народній творчості, мистецтві та художній літературі
Примітки
- Довідка про адміністративно-територіальний поділ Тернопільської області / Державний архів Тернопільської області. Путівник [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — С. 346.
- Михайло Гуцуляк. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — Київ, «Либідь», 1993. — 408 с.: іл. — С. 164–170.
- О. Гайдай, Б. Хаварівський, В. Ханас. Предтеча. Польський рух опору на Тернопільщині 1939—1941. — Т., 2002.
- В. Ханас. Армія Крайова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 47.
- В. Барна. Акція «Вісла» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 33.
- Сергійчук В. Трагедія українців Польщі // Т., 1997; ЕСУ. — К., 2001. — Т. 1.
- Василь Бабух. Щоб не заламався язик об назву // Голос України. — 1992. — № 85. — С. 12. — 9 травня.
Джерела
- О. Гаврилюк, Б. Строцень. Археологічні дослідження на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 49–50.
- Б. Петраш. Помаранчева революція // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 116.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi Ternopilshini Terebovlyanske knyazivstvo Ternopilskij okrug Ternopilskij kraj Ternopilskij povit Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Galicka Socialistichna Radyanska Respublika Ternopilske voyevodstvo Krajsgauptmanshaft Ternopil Ternopilska oblast Ternopilska oblast razom iz Lvivskoyu ta Ivano Frankivskoyu chastina istorichnoyi teritoriyi Galichini Cej zahidnoukrayinskij region vnaslidok riznih politichnih podij sho prizvodili do podilu ukrayinskih zemel znahodivsya u skladi inshih derzhav Pochinayuchi z XIV stolittya vin perebuvav pid vladoyu Polshi Litvi 1349 1772 Avstriyi 1772 1918 Rosiyi 1809 1815 Polshi 1918 1939 Radyanskogo Soyuzu 1939 1991 Z 1939 r znahodilasya u skladi URSR z 1991 r po teperishnij chas derzhavi Ukrayina Arheologichni doslidzhennyaDiv takozh Arheologichni kulturi na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti Arheologichni doslidzhennya na Ternopilshini rozpochav 1876 r A Kirkor spilno z I Kozebrockim doslidivshi bilya s Sapogiv nini Borshivskogo rajonu tri pohovannya z materialom skifskoyi etnichnoyi grupi zgodom vin rozkopav skifskij kurgan poblizu sela Ivane Puste nini Borshivskogo rajonu 1889 1892 rr yih prodovzhiv na teritoriyi togochasnih Borshivskogo Gusyatinskogo ta Zalishickogo povitiv G Ossovskij zokrema rozkopav tripilski ob yekti v pecheri Verteba de viyaviv midnij kindzhal bagato keramichnogo materialu ta inshi predmeti 1906 1912 rr bilya s Koshilivci nini Zalishickogo rajonu K Gadachek doslidzhuvav tripilski poselennya v urochishi Oboz potim poselennya kulturi lijchastogo posudu bilya mistechka Koropec nini smt Monastiriskogo rajonu Vlitku 1914 r pecheru Verteba doslidzhuvala ekspediciya pid kerivnictvom Ya Chekanovskogo i viyavila materiali eneolitichnoyi dobi Neveliki arheologichni doslidzhennya na Ternopilshini naperedodni 1 yi svitovoyi vijni provodiv V Grebenyak 1920 1930 ti roki vagomij vnesok v arheologiyu krayu zrobili O Kandiba Olzhich ta O Cinkalovskij Pershij proviv doslidzhennya na pivdni Ternopilshini vidkriv nizku novih pam yatok osoblivo detalno vivchav pecheru Verteba v yakij vidkriv 3 gorizonti tripilskoyi kulturi O Cinkalovskij proviv arheologichni rozvidki u volinskij chastini Ternopilshini vidkriv sotni arheologichnih pam yatok 1931 r G Cegak Golubichova doslidila mogilniki chernyahivskoyi kulturi bilya sil ta Romanove Selo nini Zbarazkogo rajonu Pislya 2 yi svit vijni arheologichni doslidzhennya na Ternopilshini provodili ekspediciyi zi Lvova Kiyeva Kam yancya Podilskogo Moskvi Leningrada nini Sankt Peterburg yakimi keruvali V Baran Mikola Bandrivskij O Ganina L Krushelnicka Yu Malyeyev I Rusanova V Savich I Svyeshnikov B Timoshuk ta in L Krushelnicka provela 1964 1966 rr rozkopki bilya s Zvinyach Chortkivskogo ta s Kolodribka Zalishickogo rajoniv 1968 r litopisnij Daniliv doslidzhuvav P Rappoport Todi zh V Savich rozpochav vivchennya stoyanki Kulichivka roztashovana u mezhah suchasnogo Kremencya vidkrivshi vpershe na Ternopilshini nazemni opalyuvani vognishami zhitlovi sporudi O Ganina doslidzhuvala skifski poselennya bilya s Zalissya Borshivskogo rajonu 1980 ti rr davnoruski gorodisha svyatilisha vivchala I Rusanova bilya s Krutiliv Gusyatinskogo rajonu viyavlenij material sho zminiv tradicijni poglyadi na viruvannya shidnih slov yan B Timoshuk proviv doslidzhennya Terebovli ostatochno lokalizuvav grad na Zamkovij gori 1990 ti rr mogilnik visockoyi kulturi bilya s Petrikiv Ternopilskogo rajonu doslidiv Mikola Bandrivskij Vid seredini 1960 h rr rozkopkami mogilnika chernyahivskoyi kulturi v s Chistiliv Ternopilskogo rajonu rozpochato arheologichni doslidzhennya Ternopilskogo krayeznavchogo muzeyu naprikinci 1980 h rr rozkopki veli arheologi Igor Gereta Oleg Gavrilyuk Mikola Levchuk V Olijnik O Sitnik Mihajlo Sohackij Bogdan Strocen Mariya Yagodinska 1973 r Igor Gereta rozpochav vivchennya mogilnika v s Cherneliv Ruskij Ternopilskogo rajonu do 2001 r doslidiv 315 pohovan pomorskoyi i chernyahivskoyi kultur ta davnoruskogo chasu Sered vidomih zdobutkiv arheologa viyavlennya knyazivskogo pohovannya zi sribnimi fibulami bronzovimi nakonechnikami stril ta pryazhok zolotim aureusom monetoyu rimskoyi imperatrici Otacilli Severi 244 249 Vid 1977 r arheologichni doslidzhennya na Ternopilshini provodiv O Sitnik 1988 1989 rr nekropoli chernyahivskoyi kulturi v selah Ostriv i Romanove Selo vivchav Bogdan Strocen zgodom vin doslidzhuvav velbaro chernyahivske poselennya poblizu s Kobillya Zbarazkogo rajonu Davnoruski gorodisha bilya s Starij Zbarazh i Terebovli vivchala Mariya Yagodinska Ryad paleolitichnih stoyanok na Lanovechinni doslidzhuvav Mikola Levchuk Vid 1996 davnoruski gorodisha v selah Borshivka Lanoveckogo rajonu Starij Tarazh Kremeneckogo rajonu Vaskivci j Antonivci Shumskogo rajonu Gorodishe Zborivskogo rajonu Krovinka Terebovlyanskogo rajonu ta Bila Ternopilskogo rajonu doslidzhuvav Oleg Gavrilyuk Oleg Petrovskij obstezhiv ryad pam yatok arheologiyi na Berezhanshini ta Zbarazhchini Vid 2000 r v arheologichnih doslidzhennyah na Ternopilshini bere uchast oblasna komunalna inspekciya ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Pervisna dobaTernopilshina drevnij kraj poselen praslov yan Slidi isnuvannya lyudini na yiyi teritoriyi syagayut dobi rannogo paleolitu ponad 100 000 rokiv tomu Zalizna dobaU cej chas zalizo dobuvali zdebilshogo z bolotyanih rudi tak zvanim sirodutnim sposobom obroblyali kuvannyam Zastosuvannya zaliznih znaryad pidvishilo produktivnist zemlerobstva spriyalo rozvitku ta specializaciyi sho priskorilo drugij suspilnij podil praci vidokremlennya remesla vid zemlerobstva Bagato produkciyi stavalo tovarom i bulo priznacheno dlya obminu ta torgivli Rozvitok zemlerobstva remesla i torgivli spriyav majnovomu ta socialnomu rozsharuvannyu naselennya U Zaliznu dobu na Ternopilshini prozhivali plemena kulturi u Podnistrov yi ta visockoyi kulturi na Volini Vidomi takozh okremi elementi kulturi kimerijciv Skifskij chas 7 5 st do n e predstavleni pam yatkami zahidnopodilskoyi grupi Zi sarmatskih pam yatok vidnajdeno 2 mogilniki bilya s Buryakivka ta smt Tovste Zalishickogo rajonu Nastupni starozhitnosti cogo periodu pov yazani z gotskimi ta davnoslov yanskimi plemenami RusGalicko Volinske knyazivstvoNaprikinci XI stolittya na teritoriyi suchasnoyi Ternopilshini vinikli udilni knyazivstva Terebovlyanske ta Shumske yaki piznishe ob yednalisya i uvijshli v Galicko Volinske knyazivstvo Mista Terebovlya i Shumsk peretvorilisya na znachni politichni ekonomichni ta kulturni centri Rostu silskih poselen mist spriyali vigidne geografichne roztashuvannya spriyatlivi prirodni umovi rodyuchi zemli zruchni transportni shlyahi i vodni arteriyi riki Dnister Seret ta inshi Shirokogo rozvitku nabuvayut remesla i torgivlya Osnovnimi predmetami torgivli buli hlib hudoba med visk riba remisnichi virobi Litovsko polskij periodCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Rich PospolitaCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 HmelnichchinaNa Ternopilshini Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Ruyina Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 18 stolittyaCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Avstrijskij period5 serpnya 1772 r v Sankt Peterburzi mizh Gabsburzskoyu ta Rosijskoyu imperiyami i Prusskim korolivstvom bula pidpisana tayemna konvenciya pro podil Rechi Pospolitoyi za yakoyu do Avstriyi perehodila Galichina Zgidno z avstrijsko rosijskoyu ugodoyu vid 18 veresnya 1773 r Gabsburgi zahopili takozh Zbarazhchinu Teritoriya Ternopilshini na pivnich vid liniyi Bilozirka Moskalivka Vereshaki Shimkivci Kolodne Zaruddya Rakovec Butin Bashuki Lopushne Krutniv vklyuchayuchi ci naseleni punkti zalishalasya za Richchyu Pospolitoyu reshta vidijshla do Gabsburzskoyi imperiyi Ukrayinski zemli Bukovini ta Galichini v tomu chisli suchasna Ternopilshina krim ninishnih Kremeneckogo Lanoveckogo Shumskogo i chastini Zbarazkogo rajoniv teritoriya yakih nalezhala do Rosiyi vhodili do Cislejtaniyi Teritoriya Galichini stanovila Galicke namisnictvo z centrom u Lvovi Karpatska Ukrayina suchasna Zakarpatska oblast vhodila do Translejtaniyi Za formoyu pravlinnya Avstro Ugorshina bula spadkovoyu vladu yiyi obmezhuvala konstituciya vid 20 zhovtnya 1860 ta dualistichnoyu na osnovi ugodi z Ugorshinoyu vid 21 listopada 1867 monarhiyeyu Pragnuchi zberegti imperiyu Gabsburgi namagalisya poglibiti superechnosti mizh yiyi narodami davali pevni pilgi panivnim verstvam nacionalnih menshin Ukrayinci yaki 1910 roku stanovili 8 naselennya Avstro Ugorshini buli pozbavleni bagatoh politichnih prav yihnye predstavnictvo v avstrijskomu parlamenti Rajhsrati ta Galickomu sejmi zalishalos obmezhenim Uryad peredav upravlinnya Galickim sejmom polskim politichnim kolam Nacionalna mova i kultura na ukrayinskih zemlyah zaznavali utiskiv reakcijni avstrijski vlasti j polski shovinistichni kola ne dopuskali vidkrittya ukrayinskogo universitetu u Lvovi Pid chas 1 yi svitovoyi vijni Avstro Ugorshina vistupila razom iz Nimechchinoyu Bolgariyeyu ta Turechchinoyu Chetvernij soyuz proti krayin Antanti 1914 1917 rokiv odnim iz vazhlivih teatriv voyennih dij bula Galichina v tomu chisli Ternopilshina sho prizvelo do velikoyi rujnaciyi krayu V zhovtni 1918 vnaslidok porazki Chetvernogo soyuzu u vijni monarhiya Gabsburgiv rozpalasya Na teritoriyi kolishnoyi Avstro Ugorshini vinikli nezalezhni derzhavi Avstriya Ugorshina Cheho Slovachchina chastina zemel uvijshla do Yugoslaviyi Rumuniyi Polshi Ukrayinci Galichini Bukovini i Zakarpattya stvorili svoyu derzhavu Zahidno Ukrayinsku Narodnu Respubliku v listopadi 1919 roku Pislya padinnya vladi getmana Ukrayini Pavla Skoropadskogo uryad Franciyi pid kerivnictvom Zhorzha Klemanso pochav pidtrimuvati Polshu yaka takozh she pri pidtrimci Antanti aneksuvala teritoriyu ZUNR Persha svitova vijnaCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Ukrayinska revolyuciyaCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Mizhvoyennij periodCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 PacifikaciyaDruga svitova vijnaCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Radyanska okupaciya 1939 1941 Nimecka okupaciya 1941 1943 U chasi nimecko nacistskoyi okupaciyi galicku chastinu Ternopilskoyi oblasti krajsgauptmanshaft Ternopil krajsgauptmanshaft Chortkiv krajsgauptmanshaft Berezhani bulo administrativno pidporyadkovano distriktu Galichina volinska Kremeneckij gebit vvijshla do skladu rajhskomisariatu Ukrayina Golokost Diyalnist UPA Radyanski partizani na Ternopilshini Polskij ruh oporu Na Ternopilli v chasi okupaciyi diyala polska pidpilna vijskova organizaciya Armiya Krajova Stvorena v listopadi 1939 roku na okupovanij Nimechchinoyu ta SRSR teritoriyi dovoyennoyi Polshi Na zahidnoukrayinskih zemlyah 1939 1941 rokiv chastini AK sklali 3 ye Lvivske ugrupuvannya do yakogo vhodiv Ternopilskij okrug z 4 h inspektorativ Ternopil Berezhani Zolochiv Chortkiv teritoriya Kremeneckogo povitu vhodila do Volinskogo okrugu Za polskimi pidrahunkami na kinec 1943 roku v AK na Ternopilshini bulo blizko 10 tis osib Pislya prihodu RA okremi pidrozdili AK perejshli v pidporyadkuvannya radyanskoyi vladi i stali osnovoyu vinishuvalnih bataljoniv chastina akivciv vstupila do Vijska Polskogo inshih rozzbroyili vijska NKVS i zaareshtuvali Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR Za polkimi danimi do serpnya 1946 roku z ciyeyi teritoriyi deportovano 482 tis osib v Ukrayinu z nih majzhe 100 tis potrapili na Ternopilshinu Najbilshi regioni rozselennya ninishni Monastiriskij Terebovlyanskij Berezhanskij Chortkivskij Borshivskij Zalishickij Pidvolochiskij i Zbarazkij rajoni Bazhayuchih dobrovilno zalishati ridni zemli bulo nebagato V ukrayinskih selah stvoryuvalisya zagoni samooboroni Deportaciya ta nasilnicki diyi proti ukrayinciv viklikali zakonomirnu protidiyu nacionalno patriotichnih sil zokrema OUN i UPA V cih umovah kerivnictvo Polshi virishilo viseliti ukrayinciv z yih istorichnih zemel Drugij etap deportaciyi rozpochavsya pislya togo yak u s Yablonne v boyu z viddilom UPA 28 bereznya 1947 roku zaginuv zastupnik ministra oboroni Polshi general K Svyerchevskij Togo zh dnya na zasidanni polit byuro CK Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi bulo prijnyato rishennya pro zagalnu deportaciyu ukrayinskogo naselennya na novi pivnichno zahidni zemli sho buli podarovani Polshi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Cya akciya otrimala nazvu Visla Cherez misyac polski vijska rozpochali zachistku teritoriyi Zakerzonnya vid ukrayinciv Za polskimi danimi vsogo bulo viseleno 140575 osib Pid chas akciyi Visla na teritoriyu Ukrayini lyudej ne viselyali 9 serpnya 1990 roku Senat Polshi prijnyav uhvalu yakoyu zasudiv akciyu Visla Radyanskij periodCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 Industrializaciya ta kolektivizaciya Antireligijnij teror Na Ternopilshini 1945 r bulo 254 kostoli a pislya viselennya polyakiv 1 kvitnya 1946 r diyali lishe 23 diyuchi kostoli bulo 16 svyashenikiv 1958 r v oblasti zalishilosya 8 diyuchih kostoliv u selah Galushinci Pidvolochiskogo rajonu Korolivka Losyach Borshivskogo rajonu Ridodubi ta hutir Hom yakivka nini s Kosiv Chortkivskogo rajonu smt Pidvolochisk mistah Borshiv i Kremenec yaki obslugovuvali oo Yu Adamchik S Vichisanij Ya Macishin B Mereckij K Fejshaker Diyali nelegalno ne zareyestrovani oficijnoyu vladoyu abo znyati z reyestraciyi kosteli v selah Dorofiyivka Polupanivka Starij Skalat Pidvolochiskogo rajonu Semakivci Chortkivskogo rajonu smt Shumske nini m Shumsk mistah Zbarazh Skalat i Ternopil yaki pidpilno obslugovuvali zgadani svyasheniki Naprikinci 1980 h rr na Ternopilshini legalno diyali tilki 3 kostoli v Borshevi Kremenci ta Galushincyah parohami yakih buli oo M Trofim yak nini Luckij yepiskop ordinarij i B Mereckij Antireligijnij teror u vsij povnoti vidbivsya j na UGKC yaku radyanska vlada na Lvivskomu psevdosobori 10 bereznya 1946 r zaboronila 1943 r UGKC mala 4488 cerkov 203 monastiri bogoslovsku akademiyu ta 5 duhovnih seminarij 2987 svyashenikiv 1610 monahiv i monahin 11 kvitnya 1945 r organi NKVS zaareshtuvali j uv yaznili yepiskopat UGKC na choli iz mitropolitom Josifom Slipim ne vsi z nih povernulisya z uv yaznennya zhivimi Taka zh dolya spitkala bile duhovenstvo ta chernectvo cerkvi blizko 500 iz nih bulo zaareshtovano i zaslano v konctabori Hrami UGKC buli peredani RPC yaka za spriyannya partijno derzhavnoyi vladi u tradicijno greko katolickij Galichini nasadzhuvala moskovske pravoslav ya U travni 1945 r na Ternopilshini UGKC narahovuvavla vzhe 336 svyashenikiv i 529 hramiv 227 svyashenikiv perejshlo v RPC reshta bula uv yaznena chi diyala v pidpilli Naprikinci 1946 r vlada zakrila v oblasti vsi monastiri UGKC 8 cholovichih i 4 zhinochih ta 18 domiv osidkiv Antireligijnij teror ne buv milostivim i do Svidkiv Yegovi Na Ternopilshini naprikinci 1950 h rr diyalo nelegalno 77 yih gromad zagalnoyu kilkistyu ponad 700 viruyuchih u 97 naselenih punktah Chiselnist Svidkiv Yegovi v nastupni roki ne zmenshuvalasya hocha za rozpovsyudzhennya religijnoyi literaturi ta misionersku diyalnist desyatki z nih buli zasudzheni Antireligijnij teror torknuvsya takozh baptistiv ta adventistiv Zagalom provedennya antireligijnogo teroru vikorinennya religijnih perezhitkiv obmezhennya diyalnosti religijnih organizacij i viruyuchih eksperimenti z masovoyi ateyizaciyi naselennya ne dali dlya partijno radyanskoyi vladi bazhanih rezultativ a navpaki stali odniyeyu z prichin krahu bilshovickoyi ideologiyi ta SRSR Povstanske pidpillya Disidentskij ruhNezalezhnistCej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2014 1990 ti 2004 Iz progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini vidbuvayetsya masove perejmenuvannya pidpriyemstv organizacij ta ustanov nazvanih na chest komunistichnih diyachiv ta podij U deyakih kolgospah stari nazvi zaminili novini na chest Mihajla Grushevskogo knyazya Danila Galickogo ta Nestora Morozenka Cherez ce na vesni 1992 roku Ternopilska oblasna rada zvernulas do selyan iz zaklikom do viboru milozvuchnoyi novoyi nazvi Pomarancheva revolyuciya Na Ternopilshini akciyi protestu rozpochalisya 22 listopada v oblasnomu centri blokuvannyam zaliznichnoyi koliyi mitingami na Teatralnomu majdani ta v usih rajcentrah mistah selishah selah Viborchij shtab Viktora Yushenka ocholyuvav narodnij deputat Ukrayini Ivan Stojko Ternopilska oblasna i miska radi prijnyali rishennya pro viznannya Viktora Yushenka Prezidentom Ukrayini a takozh Pro nedoviru CVK Pro politichnij strajk u Ternopoli Za rezultatami viboriv 26 grudnya peremig V Yushenko za yakogo progolosuvalo v Ternopilskij oblasti 731215 golosiv 96 03 najvishij pokaznik sered oblastej Ukrayini za V Yanukovicha progolosuvalo 20589 2 7 najmenshe v Ukrayini Za V Yushenka progolosuvali u m Ternopil 128958 osib 92 9 rajonah Berezhanskomu 30106 97 3 Borshivskomu 48862 96 6 Buchackomu 43506 98 1 Gusyatinskomu 46554 97 4 Zalishickomu 35497 97 7 Zbarazkomu 38863 94 6 Zborivskomu 31949 98 4 Kozivskomu 27840 98 4 Kremeneckomu 43253 91 6 Lanoveckomu 20905 95 Monastiriskomu 22965 97 9 Pidvolochiskomu 31203 97 4 Pidgayeckomu 13880 98 6 Terebovlyanskomu 48515 98 3 Ternopilskomu 41947 98 2 Chortkivskomu 51663 96 6 Shumskomu 22868 93 6 2005 2010 vid 2010 Yevromajdan Yevromajdan u Ternopoli Yevromajdan u Ternopilskij oblasti i Ternopoli zokrema buv odnim iz najchiselnishih ta najaktivnishih na Zahidnij Ukrayini Desyatki tisyach ternopilciv zbiralisya na velelyudni vicha yak u oblasnomu centri tak i v rajonnih centrah mistah i selah krayu Tisyachi ternopilciv buli aktivnimi uchasnikami protestiv u stolici Pid chas protistoyan 18 20 lyutogo 2014 roku sered zagiblih buli j aktivisti z Ternopilskoyi oblasti Dokladnishe Ternopilskij YevromajdanIstoriya Ternopilshini v narodnij tvorchosti mistectvi ta hudozhnij literaturiPrimitkiDovidka pro administrativno teritorialnij podil Ternopilskoyi oblasti Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik 14 lipnya 2014 u Wayback Machine S 346 Mihajlo Guculyak Pershij listopad 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini Kiyiv Libid 1993 408 s il S 164 170 ISBN 5 325 00302 X O Gajdaj B Havarivskij V Hanas Predtecha Polskij ruh oporu na Ternopilshini 1939 1941 T 2002 V Hanas Armiya Krajova Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 47 V Barna Akciya Visla Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 33 Sergijchuk V Tragediya ukrayinciv Polshi T 1997 ESU K 2001 T 1 Vasil Babuh Shob ne zalamavsya yazik ob nazvu Golos Ukrayini 1992 85 S 12 9 travnya DzherelaO Gavrilyuk B Strocen Arheologichni doslidzhennya na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 49 50 B Petrash Pomarancheva revolyuciya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 116