Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
На Тернопільщині відомо понад 1300 археологічних пам'яток — городищ, курганів, могильників, залишків стародавніх поселень, культових місць та споруд, наскельних зображень, ділянок історичного культурного шару тощо. 449 з них — місцевого, а 6 — національного значення. Це — стоянки раннього палеоліту у Великому Глибочку Тернопільського і Буглові Лановецького районів, черняхівської культури — могильник у Чернелеві-Руському Тернопільського та поселення в Кобиллі Збаразького районів, давньорус. городища біля Городниці () та Крутилова (Звенигород) Гусятинського району.
ашельська
Археологічна культура раннього палеоліту (бл. 1,5 млн. — 150 тис. р. до н. е.). Назва походить від м-ка Сент-Ашель у Франції. В ашельську епоху вперше з'явилася давня людина (архантроп) на території України.
На Тернопільщині виявлено 5 пам'яток Ашельської культури. Найбільш відомі та досліджені — Великий Глибочок 1 у Тернопільськогому районі (відкрив 1979 О. Ситник) і Буглів 5 у Лановецькому районі (відкрив 1989 М. Левчук).
середній палеоліт (мустьє)
пізній палеоліт
мезоліт
енеоліт
На Тернопільщині виявлені пам'ятки таких енеолітичних культур:
- трипільська (етапи А, В, С; 4 — кінець 3 тис. до н. е., на всій території області);
- лендельська (етапи Зимне-Злота і Вербковіце-Костянець; 4 — кін. 3 гис. до н. е., на півночі обл.);
- кулястих амфор (східна група; серед. — 2-а пол. 3 гис. до н. е., на всій тер. обл.).
лінійно-стрічкової кераміки
Культура лінійно-стрічкової кераміки (скорочено КЛСК) — археологічна культура доби неоліту, яка мала дуже значне поширення на території Європи у 5500—4900 роках до н.е. На території України представлена на Західній Волині і Поділлі. Найсхідніша відома на сьогодні пам'ятка - Віта-Поштова 2 - виявлена лише за 8 км від Києва. Належить до дунайських культур і вважається класичною неолітичною культурою Європи.
Загалом на території України відомо більше, ніж 50 стоянок і місцезнаходжень цієї культури: Незвисько, Торське (на Дністрі), Луцьк, Баїв (на заході Волинської обл.), Ольшаниця (на Горині) та ін. У центральній Європі досліджено багато могильників цієї культури, на території України — два таких поховання: Незвисько і Баїв.
Трипільська
5-3 тис. до Р. Х. — культура мідної доби (енеоліту) і раннього етапу епохи бронзи, високорозвинута енеолітична цивілізація, поширена на території України, Молдови та Румунії. Часто вживається назви трипілсько-кукутенецька спільність, культура Трипілля-Кукутені. Відкрив Вікентій Хвойка в кін. 19 ст. поблизу с. Трипілля на Київщині. Але за 25 років до цього відкриття Г. Оссовський та К. Гадачек досліджували пам'ятки згаданої культури на Тернопільщині.
В Тернопільській області до загального реєстру пам'яток трипільської культруи внесено 122 археологічні знахідки. Загалом відомо близько 300 поселень, поховання в печері Вертеба поблизу села Більче-Золоте, 2 могильники поблизу села Верхняківці (обидва — Борщівського району) та біля міста Теребовля.
До раннього етапу розвитку культури належать відомі поселення біля с. Окопи Борщівського району; середні — поселення і крем'яні майстерні побл. с. Бодаки Збаразького району (дослідження набули міжнародного статусу; знахідки експонували у Болгарії, Іспанії, Франції) і в м. Заліщики; пізнього — печерне поселення і святилище в печері Вертеба, поселення поблизу с. Кошилівці Заліщицького району, де знайдено велику кількість керамічних жіночих статуеток-символів культу родючості. Біля с. Блищанка Заліщицького району виявлено поселення-гігант (бл. 10000 осіб), житлові споруди розміщено концентраційними колами.
Теренами Тернопільщини пролягав кордон між територією поширення Трипільської культури і сусідніх культур: лендельської та лійчастого посуду, взаємини з якими були здебільшого мирними. Одна з перших загадок Трипільської культури — незначна кількість могильників; дослідження поховань у Подністров'ї свідчить про середземноморський тип населення цієї культури. Зміна клімату у 3-у тис. до Р. Х., зокрема зменшення кількості опадів, змусили трипільців та їхніх сусідів адаптуватися до нових умов. Нащадки трипільців, найімовірніше, стали частиною нових культурно-історичних спільнот епохи бронзи: культур шнурової кераміки, ямної та ін. У печері «Вертеба» з ініціативи М.Сохацького відкрито музей Трипільської культури — єдиний у світі. На базі Бодаків. трипільського поселення планують створити Міжнародний центр археологічних досліджень.
Лендельська
Кулястих амфор
Підкарпатська шнурової кераміки
Городоцько-Здовбицька шнурової кераміки
Багатоваликової кераміки
Культура епохи середньої бронзи 17—15 століть до н. е. її племена жили в Подніпров'ї та на Правобережжі й частково заселяли тер. сучас. Тернопільщини. Назву отримала від глиняного посуду, оздобленого великою кількістю наліпних валиків. Орнамент посуду багатий і різноманітний, часто вишуканий. Племена цієї культури займалися випасним скотарством.
На Тернопільщині відома одна пам'ятка цієї культури — могильник біля с. Остап'є Підволочиського району, яке 1929 досліджував Я. Брик. Розкопано 4 кургани; виявлено посуд, крем'яні знаряддя праці, кісткові та бронзові прикраси; дно, стіни і перекриття поховань викладені камінням.
комарівсько-тшинецька
Ноа
Лужицька
Західніше від тищинецько-комарівської культури з XIII до IV ст. до н. е. розвивалася лужицька археологічна культура, назва якої походить від назви області Лужиця на території Східної Німеччини. Це була культура давніх індоєвропейських племен яка в майбутньому стала підгрунтям при виникненні слов'янських племен. Як і більшість давніх культур, лужицька характеризувалася могильниками з трупоспаленнями, що утворювали так звані поля погребальних урн.
Фракійський гальштат
Висоцька
Культура племен, які жили 11—6 століття до н. е. на території сучасної Західної України. Назву отримала від могильника біля с. Висоцьке (нині Бродівського району Львівської області).
На Тернопільщині поховання Висоцької культури виявлені біля Бережан, Теребовлі, Тернополя, сіл Вел. Глибочок, Петриків і Смиківці Терноп. р-ну, Лошнів Теребовлян. р-ну та ін. Поховання зроблені в невеликих ямах; пізніше — курганні. У могильниках знайдено посуд і прикраси. Поселення племен В. к. розташ. на невисоких берегах річок, не мали укріплень. Житлом служили неглибокі прямокутні напівземлянки, всередині яких були вогнища. Племена В. к. знаряддя виготовляли переважно з каменю, кременю і кісток; лише на заверш. етапі розвитку використ. залізні ножі.
Західноподільська (волинська) група скіфського часу
Пам'ятки скіфського періоду другої половини 7—5 століть до н. е., що утворилися на території Західного Поділля та Північної Буковини внаслідок переміщення племен зі Східного Поділля, Середнього Подністров'я і Подільського Побужжя, витіснення й асиміляції ними попереднього північнофракійського населення (культура Гава-Голігради). У ній переплелися традиції скіфської культури з місцевими фракійськими елементами.
Пам'ятки цієї групи на Тернопільщині досліджували О. Ганіна, В. Гребеняк, А. Кіркор, Л. Крушельницька, І. Свєшніков, Т. Сулімірський та ін. На тер. обл. нині виявлено 2 городища, 35 поселень, 27 могильників і 1 майстерню цієї культури.
Черепинсько-лагодівська група скіфського часу
Сарматська
Поморська
Кінець 4 ст. — 2 ст. до Р. Х. Культура ранньозалізної доби. Основне поширення — Польща. На території України переселилася невелика група носіїв Поморської культури. Це осіле землеробське населення з розвиненим господарством, особливо ремеслами. Характерна ознака — урнові підкльошеві Поховання.
На Тернопільщині відом і 2 поховання та могильник у с. Чернелів-Руський Тернопільського району, що досліджував І. Ґерета.
латенська
Поєнешти-Лукашівська
Третина 2-го — 2-а пол. 1-го ст. до Р. Х. Археологічна культура ранньозалізної доби. Основна територія поширення — Румунія і Молдова, в Україні — . Цю культуру пов'язують із ґотами. Основне заняття — та приселищне скотарство.
На Тернопільщині розвідано 4 поселення Поєншти-лукашівської культури, найвідомоміше — Поселення Горошова.
Пшеворська
Початок 2 ст. до Р. Х. — четвертина 5 ст. до Р. Х. Археологічна культура ранньозалізної доби. Осн. ареал — Центральна та Південна Польща. На тер. Зх. України проживала східна частина пшеворських племен, які, на думку дослідників, — учасники етногенезу слов'ян. Осн. заняття — орне землеробство та приселищне скотарство. Типова ознака Пшеворської культури — звичай втикати деформовану зброю (мечі, списи) в дно поховальної ями.
На Тернопільщині відомо 7 поселень та 11 поховань Пшеворської культури
Зарубинецька
Культура ранньозалізного часу (3-2 ст. до н. е.). Відкрив В. Хвойко 1899 під час дослідження могильника біля с. Зарубинці (нині Київська область). Осн. район поширення — Середнє і Верхнє Подніпров'я. Більшість дослідників вважають Зарубинецьку культуру праслов'янською.
Пам'яток цієї культури на Тернопільщині не виявлено, але вона мала великий вплив на пшеворську і липецьку культури, що призвело до утворення у перших ст. н. е. Зубрицької групи пам'яток з мішаними пшеворсько-липецько-зарубинецькими рисами.
Липицька
Черняхівська
Тернопільщина — окраїна ареалу черняхівської культури і тому особливо приваблива для дослідників.
Перші черняхівські пам'ятки виявлені на території Тернопільської області ще до відкриття її як окремої археологічної культури. А. -Г. Кіркор 1876 досліджував могильник біля с. Вовківці (нині Борщівського району), Г. Оссовський 1878 розкопав могильник біля с. Мишків (нині Заліщицького району) і поховання біля с. Увисла (нині Гусятинського району). В. Деметрикевич наприкін. 19 ст. розкоп. могильники в м. Теребовля та с. Сущин (нині Теребовлянського району). Але вони не були погруповані, виділені в окрему культуру і залишені розрізненими.
Лише після того, як Вікентій Хвойка 1901 періодизував та інтерпретував матеріали, розкопані у Черняхові на Середньому Придніпров'ї, і виділив черняхівську культуру, згадані поселення та могильники з Тернопільщини були віднесені до неї.
Нині на території області відомо понад 200 пам'яток цієї культури.
Стаціонарні археологічні дослідження могильників здійснювали в селах Чернелів-Руський, Біла, Чистилів Тернопільського район (Ігор Ґерета), Романове Село (Т. Сулімірський, Б. Строцень), (І. Винокур, О. Гей, В. Івановський; обидва села — Збаразького району), Токи Підволочиського району (І. Ґерета), Бережанка (В. Воляник) Лановецького району; поселення в селах Кобилля Збараз., Очеретне Кременец., Рукомиш Бучац. (Б. Строцень), Сухостав Теребовлян. (І. Свєшніков, В. Кравець) р-нів.
Окрім того, згадані поселення в Кобиллі та могильник у с. Чернелів-Руський віднесені до пам'яток національного значення.
Племена черняхівської культури належали переважно до антського племінного союзу. В області відомо понад 50 їхніх поселень, найбільш досліджені — біля сіл Великі Вікнини та Кретівці (Збаразького району), Яблунів (Гусятинського району), Новосілка (Заліщицького району).
Вельбарська
Празька
Лука-Райковецька
Давньоруська
Виноски
- Б. Строцень. Археологічні культури на території Тернопільської області // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- М. Бігус, Ю. Малєєв. Енеоліт // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- М. Бігус, П. Гуцал. Багатоваликової кераміки культура // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .. — стор. 64
- О. Гаврилюк. Анти // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Література
- М. Бігус, О. Гаврилюк. Ашельська культура // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
- Б. Строцень. Черняхівська культура // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na Ternopilshini vidomo ponad 1300 arheologichnih pam yatok gorodish kurganiv mogilnikiv zalishkiv starodavnih poselen kultovih misc ta sporud naskelnih zobrazhen dilyanok istorichnogo kulturnogo sharu tosho 449 z nih miscevogo a 6 nacionalnogo znachennya Ce stoyanki rannogo paleolitu u Velikomu Glibochku Ternopilskogo i Buglovi Lanoveckogo rajoniv chernyahivskoyi kulturi mogilnik u Chernelevi Ruskomu Ternopilskogo ta poselennya v Kobilli Zbarazkogo rajoniv davnorus gorodisha bilya Gorodnici ta Krutilova Zvenigorod Gusyatinskogo rajonu ashelskaArheologichna kultura rannogo paleolitu bl 1 5 mln 150 tis r do n e Nazva pohodit vid m ka Sent Ashel u Franciyi V ashelsku epohu vpershe z yavilasya davnya lyudina arhantrop na teritoriyi Ukrayini Na Ternopilshini viyavleno 5 pam yatok Ashelskoyi kulturi Najbilsh vidomi ta doslidzheni Velikij Glibochok 1 u Ternopilskogomu rajoni vidkriv 1979 O Sitnik i Bugliv 5 u Lanoveckomu rajoni vidkriv 1989 M Levchuk serednij paleolit mustye piznij paleolitmezoliteneolitNa Ternopilshini viyavleni pam yatki takih eneolitichnih kultur tripilska etapi A V S 4 kinec 3 tis do n e na vsij teritoriyi oblasti lendelska etapi Zimne Zlota i Verbkovice Kostyanec 4 kin 3 gis do n e na pivnochi obl kulyastih amfor shidna grupa sered 2 a pol 3 gis do n e na vsij ter obl linijno strichkovoyi keramikiKultura linijno strichkovoyi keramiki skorocheno KLSK arheologichna kultura dobi neolitu yaka mala duzhe znachne poshirennya na teritoriyi Yevropi u 5500 4900 rokah do n e Na teritoriyi Ukrayini predstavlena na Zahidnij Volini i Podilli Najshidnisha vidoma na sogodni pam yatka Vita Poshtova 2 viyavlena lishe za 8 km vid Kiyeva Nalezhit do dunajskih kultur i vvazhayetsya klasichnoyu neolitichnoyu kulturoyu Yevropi Zagalom na teritoriyi Ukrayini vidomo bilshe nizh 50 stoyanok i misceznahodzhen ciyeyi kulturi Nezvisko Torske na Dnistri Luck Bayiv na zahodi Volinskoyi obl Olshanicya na Gorini ta in U centralnij Yevropi doslidzheno bagato mogilnikiv ciyeyi kulturi na teritoriyi Ukrayini dva takih pohovannya Nezvisko i Bayiv Tripilska5 3 tis do R H kultura midnoyi dobi eneolitu i rannogo etapu epohi bronzi visokorozvinuta eneolitichna civilizaciya poshirena na teritoriyi Ukrayini Moldovi ta Rumuniyi Chasto vzhivayetsya nazvi tripilsko kukutenecka spilnist kultura Tripillya Kukuteni Vidkriv Vikentij Hvojka v kin 19 st poblizu s Tripillya na Kiyivshini Ale za 25 rokiv do cogo vidkrittya G Ossovskij ta K Gadachek doslidzhuvali pam yatki zgadanoyi kulturi na Ternopilshini V Ternopilskij oblasti do zagalnogo reyestru pam yatok tripilskoyi kultrui vneseno 122 arheologichni znahidki Zagalom vidomo blizko 300 poselen pohovannya v pecheri Verteba poblizu sela Bilche Zolote 2 mogilniki poblizu sela Verhnyakivci obidva Borshivskogo rajonu ta bilya mista Terebovlya Do rannogo etapu rozvitku kulturi nalezhat vidomi poselennya bilya s Okopi Borshivskogo rajonu seredni poselennya i krem yani majsterni pobl s Bodaki Zbarazkogo rajonu doslidzhennya nabuli mizhnarodnogo statusu znahidki eksponuvali u Bolgariyi Ispaniyi Franciyi i v m Zalishiki piznogo pecherne poselennya i svyatilishe v pecheri Verteba poselennya poblizu s Koshilivci Zalishickogo rajonu de znajdeno veliku kilkist keramichnih zhinochih statuetok simvoliv kultu rodyuchosti Bilya s Blishanka Zalishickogo rajonu viyavleno poselennya gigant bl 10000 osib zhitlovi sporudi rozmisheno koncentracijnimi kolami Terenami Ternopilshini prolyagav kordon mizh teritoriyeyu poshirennya Tripilskoyi kulturi i susidnih kultur lendelskoyi ta lijchastogo posudu vzayemini z yakimi buli zdebilshogo mirnimi Odna z pershih zagadok Tripilskoyi kulturi neznachna kilkist mogilnikiv doslidzhennya pohovan u Podnistrov yi svidchit pro seredzemnomorskij tip naselennya ciyeyi kulturi Zmina klimatu u 3 u tis do R H zokrema zmenshennya kilkosti opadiv zmusili tripilciv ta yihnih susidiv adaptuvatisya do novih umov Nashadki tripilciv najimovirnishe stali chastinoyu novih kulturno istorichnih spilnot epohi bronzi kultur shnurovoyi keramiki yamnoyi ta in U pecheri Verteba z iniciativi M Sohackogo vidkrito muzej Tripilskoyi kulturi yedinij u sviti Na bazi Bodakiv tripilskogo poselennya planuyut stvoriti Mizhnarodnij centr arheologichnih doslidzhen LendelskaKulyastih amforPidkarpatska shnurovoyi keramikiGorodocko Zdovbicka shnurovoyi keramikiBagatovalikovoyi keramikiKultura epohi serednoyi bronzi 17 15 stolit do n e yiyi plemena zhili v Podniprov yi ta na Pravoberezhzhi j chastkovo zaselyali ter suchas Ternopilshini Nazvu otrimala vid glinyanogo posudu ozdoblenogo velikoyu kilkistyu nalipnih valikiv Ornament posudu bagatij i riznomanitnij chasto vishukanij Plemena ciyeyi kulturi zajmalisya vipasnim skotarstvom Na Ternopilshini vidoma odna pam yatka ciyeyi kulturi mogilnik bilya s Ostap ye Pidvolochiskogo rajonu yake 1929 doslidzhuvav Ya Brik Rozkopano 4 kurgani viyavleno posud krem yani znaryaddya praci kistkovi ta bronzovi prikrasi dno stini i perekrittya pohovan vikladeni kaminnyam komarivsko tshineckaNoaLuzhickaZahidnishe vid tishinecko komarivskoyi kulturi z XIII do IV st do n e rozvivalasya luzhicka arheologichna kultura nazva yakoyi pohodit vid nazvi oblasti Luzhicya na teritoriyi Shidnoyi Nimechchini Ce bula kultura davnih indoyevropejskih plemen yaka v majbutnomu stala pidgruntyam pri viniknenni slov yanskih plemen Yak i bilshist davnih kultur luzhicka harakterizuvalasya mogilnikami z trupospalennyami sho utvoryuvali tak zvani polya pogrebalnih urn Frakijskij galshtatVisockaKultura plemen yaki zhili 11 6 stolittya do n e na teritoriyi suchasnoyi Zahidnoyi Ukrayini Nazvu otrimala vid mogilnika bilya s Visocke nini Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Na Ternopilshini pohovannya Visockoyi kulturi viyavleni bilya Berezhan Terebovli Ternopolya sil Vel Glibochok Petrikiv i Smikivci Ternop r nu Loshniv Terebovlyan r nu ta in Pohovannya zrobleni v nevelikih yamah piznishe kurganni U mogilnikah znajdeno posud i prikrasi Poselennya plemen V k roztash na nevisokih beregah richok ne mali ukriplen Zhitlom sluzhili negliboki pryamokutni napivzemlyanki vseredini yakih buli vognisha Plemena V k znaryaddya vigotovlyali perevazhno z kamenyu kremenyu i kistok lishe na zaversh etapi rozvitku vikorist zalizni nozhi Zahidnopodilska volinska grupa skifskogo chasuPam yatki skifskogo periodu drugoyi polovini 7 5 stolit do n e sho utvorilisya na teritoriyi Zahidnogo Podillya ta Pivnichnoyi Bukovini vnaslidok peremishennya plemen zi Shidnogo Podillya Serednogo Podnistrov ya i Podilskogo Pobuzhzhya vitisnennya j asimilyaciyi nimi poperednogo pivnichnofrakijskogo naselennya kultura Gava Goligradi U nij pereplelisya tradiciyi skifskoyi kulturi z miscevimi frakijskimi elementami Pam yatki ciyeyi grupi na Ternopilshini doslidzhuvali O Ganina V Grebenyak A Kirkor L Krushelnicka I Svyeshnikov T Sulimirskij ta in Na ter obl nini viyavleno 2 gorodisha 35 poselen 27 mogilnikiv i 1 majsternyu ciyeyi kulturi Cherepinsko lagodivska grupa skifskogo chasuSarmatskaPomorskaKinec 4 st 2 st do R H Kultura rannozaliznoyi dobi Osnovne poshirennya Polsha Na teritoriyi Ukrayini pereselilasya nevelika grupa nosiyiv Pomorskoyi kulturi Ce osile zemlerobske naselennya z rozvinenim gospodarstvom osoblivo remeslami Harakterna oznaka urnovi pidkloshevi Pohovannya Na Ternopilshini vidom i 2 pohovannya ta mogilnik u s Cherneliv Ruskij Ternopilskogo rajonu sho doslidzhuvav I Gereta latenskaPoyeneshti LukashivskaDokladnishe Poyeneshti Lukashivska kultura Tretina 2 go 2 a pol 1 go st do R H Arheologichna kultura rannozaliznoyi dobi Osnovna teritoriya poshirennya Rumuniya i Moldova v Ukrayini Cyu kulturu pov yazuyut iz gotami Osnovne zanyattya ta priselishne skotarstvo Na Ternopilshini rozvidano 4 poselennya Poyenshti lukashivskoyi kulturi najvidomomishe Poselennya Goroshova PshevorskaPochatok 2 st do R H chetvertina 5 st do R H Arheologichna kultura rannozaliznoyi dobi Osn areal Centralna ta Pivdenna Polsha Na ter Zh Ukrayini prozhivala shidna chastina pshevorskih plemen yaki na dumku doslidnikiv uchasniki etnogenezu slov yan Osn zanyattya orne zemlerobstvo ta priselishne skotarstvo Tipova oznaka Pshevorskoyi kulturi zvichaj vtikati deformovanu zbroyu mechi spisi v dno pohovalnoyi yami Na Ternopilshini vidomo 7 poselen ta 11 pohovan Pshevorskoyi kulturiZarubineckaKultura rannozaliznogo chasu 3 2 st do n e Vidkriv V Hvojko 1899 pid chas doslidzhennya mogilnika bilya s Zarubinci nini Kiyivska oblast Osn rajon poshirennya Serednye i Verhnye Podniprov ya Bilshist doslidnikiv vvazhayut Zarubinecku kulturu praslov yanskoyu Pam yatok ciyeyi kulturi na Ternopilshini ne viyavleno ale vona mala velikij vpliv na pshevorsku i lipecku kulturi sho prizvelo do utvorennya u pershih st n e Zubrickoyi grupi pam yatok z mishanimi pshevorsko lipecko zarubineckimi risami LipickaChernyahivskaTernopilshina okrayina arealu chernyahivskoyi kulturi i tomu osoblivo privabliva dlya doslidnikiv Pershi chernyahivski pam yatki viyavleni na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti she do vidkrittya yiyi yak okremoyi arheologichnoyi kulturi A G Kirkor 1876 doslidzhuvav mogilnik bilya s Vovkivci nini Borshivskogo rajonu G Ossovskij 1878 rozkopav mogilnik bilya s Mishkiv nini Zalishickogo rajonu i pohovannya bilya s Uvisla nini Gusyatinskogo rajonu V Demetrikevich naprikin 19 st rozkop mogilniki v m Terebovlya ta s Sushin nini Terebovlyanskogo rajonu Ale voni ne buli pogrupovani vidileni v okremu kulturu i zalisheni rozriznenimi Lishe pislya togo yak Vikentij Hvojka 1901 periodizuvav ta interpretuvav materiali rozkopani u Chernyahovi na Serednomu Pridniprov yi i vidiliv chernyahivsku kulturu zgadani poselennya ta mogilniki z Ternopilshini buli vidneseni do neyi Nini na teritoriyi oblasti vidomo ponad 200 pam yatok ciyeyi kulturi Stacionarni arheologichni doslidzhennya mogilnikiv zdijsnyuvali v selah Cherneliv Ruskij Bila Chistiliv Ternopilskogo rajon Igor Gereta Romanove Selo T Sulimirskij B Strocen I Vinokur O Gej V Ivanovskij obidva sela Zbarazkogo rajonu Toki Pidvolochiskogo rajonu I Gereta Berezhanka V Volyanik Lanoveckogo rajonu poselennya v selah Kobillya Zbaraz Ocheretne Kremenec Rukomish Buchac B Strocen Suhostav Terebovlyan I Svyeshnikov V Kravec r niv Okrim togo zgadani poselennya v Kobilli ta mogilnik u s Cherneliv Ruskij vidneseni do pam yatok nacionalnogo znachennya Plemena chernyahivskoyi kulturi nalezhali perevazhno do antskogo pleminnogo soyuzu V oblasti vidomo ponad 50 yihnih poselen najbilsh doslidzheni bilya sil Veliki Viknini ta Kretivci Zbarazkogo rajonu Yabluniv Gusyatinskogo rajonu Novosilka Zalishickogo rajonu VelbarskaPrazkaLuka RajkoveckaDavnoruskaVinoskiB Strocen Arheologichni kulturi na teritoriyi Ternopilskoyi oblasti Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 M Bigus Yu Malyeyev Eneolit Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 M Bigus P Gucal Bagatovalikovoyi keramiki kultura Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 stor 64 O Gavrilyuk Anti Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 LiteraturaM Bigus O Gavrilyuk Ashelska kultura Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 B Strocen Chernyahivska kultura Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6