Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Сущи́н — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району ,Тернопільської області, України. До 2015 був центром сільради, якій підпорядковане село Остальці. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Розташоване на лівому березі річки Гнізна

село Сущин

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване	1564
Населення	437
Територія	2,054 км²
Густота населення	251,220 осіб/км²
Поштовий індекс	48131
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°22′47″ пн. ш. 25°43′58″ сх. д. / 49.37972° пн. ш. 25.73278° сх. д. / 49.37972; 25.73278Координати: 49°22′47″ пн. ш. 25°43′58″ сх. д. / 49.37972° пн. ш. 25.73278° сх. д. / 49.37972; 25.73278


Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Сущин
Сущин
Мапа

Сущин у Вікісховищі

Населення — 437 осіб (2015).

На околиці села є пам'ятка природи — Сущинські джерела.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1512.

Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.

15 червня 1934 р. село Сущин передане до Теребовлянського повіту з Тернопільського

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Релігія

церква святого Юрія (1863, УГКЦ),
церква святого великомученика Юрія Переможця (УГКЦ),
костел,
«фігура» Матері Божої.

Пам'ятки

Маєток XIX ст.

Маєток був споруджений в кінці XVIII століття родиною Коритовських та спочатку належав Юліані-Маріані Коритовській (Juliana Mariana Korytowska) (1815—1888), донці Францішека Коритовського (Franciszek Korytowski «z Plotycza». В кінці XIX та в першій половині XX століття власником цих сіл був Александр Пінінський (Aleksandr August Erazm Piniński) (02.06.1864 р.-16.05.1902 р.) Невелика за розміром, одноповерхова будівля з фасаду прикрашена портиком коринфського ордену. З протилежної сторони фасад будинку прикрашений великою колонадою. Звідси також відкривається красивий вид на річкову долину, збереглися частково дерева, що росли в саду за будинком.

Церква св. Юрія 1863 р.

Церква освячена іменами двох святих, святий Юрій –патрон Сущина, святий Дмитро-патрон Осталець. Жителі двох сіл належать до однієї парафії храму в Сущині. Дзвіниця церкви дерев'яна. Перенасли її в село Сущин із села Остальці, після того, як в Остальцях згоріла дерев'яна церква святого Дмитрія. Дзвіниця знаходиться поруч з церквою, але вже не використовується. При вході на церковне подвір'я височить вже нова дзвіниця на три дзвони. Один зветься «Дмитро», другий «Юрій».

Парохами служили отці Ігнатій Левицький, Климентій Слюзар, Володимир Слюзар, о. Юшкевич.

Довголітній парох села Климентій Слюзар тривалий час був деканом Микулинецького деканату УГКЦ.

Після його смерті парафію посів його син – Володимир Слюзар, який згуртував вірних і молодь, працював катехитом у місцевій школі.

Костел 1919 р.

Костел був споруджений на початку XX століття (до 1919 року), коштом місцевого заможного господаря Миколи Фрица. За власні кошти він купив і дзвін який зараз стоїть на дзвіниці православної церкви, що знаходиться на пагорбі поруч. Коли костел було освячено то провадити меси у храмі приїздив ксьондз із сусіднього села Лошнів. З 1995 року в костелі відновлено відправи для греко-католицької громади села. В тій порі було споруджено і дзвіницю для греко-католицького храму, реставровано храм та замінено покрівля.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Тут відбулося перепоховання 14 повстанців УПА, закатованих НКВС 1946. Коло них була знайдена граната, вид якої тягнувся дріт — мабуть, приготовлений подарунок родичам, які б намагались відкопати. Нове поховання — біля могили Січових Стрільців.

Соціальна сфера

Працюють: Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Постаті

— український військовик, учасник російсько-української війни.

Примітки

Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
СУЩИН | Теребовлянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2023.
Р. «Свобода» 20.6.91
Буртак Володимир Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Література

Бігус М., Ковальков Ю. Сущин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 376. — .

[1] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] СУЩИН | Теребовлянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2023.

[5] Р. «Свобода» 20.6.91

[6] Буртак Володимир Миколайович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.