Вели кий Глибочо к село в Україні у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області Розташован

Вели́кий Глибочо́к — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 1985–1989 — селище міського типу. До села приєднано хутір Під Гаєм. Населення становить 2455 осіб (2002).

село Великий Глибочок
У центрі села У центрі села
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Білецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1557
Населення	2 444
Територія	4.220 км²
Густота населення	579.15 осіб/км²
Поштовий індекс	47703
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°37′16″ пн. ш. 25°31′51″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 25.53083° сх. д. / 49.62111; 25.53083Координати: 49°37′16″ пн. ш. 25°31′51″ сх. д. / 49.62111° пн. ш. 25.53083° сх. д. / 49.62111; 25.53083
Середня висота над рівнем моря	334 м
Водойми	Серет, Нестерівка
Найближча залізнична станція	Глибочок-Великий


Місцева влада
Адреса ради	вул. Середній Десяток, 12 с. Великий Глибочок, 47703
Сільський голова	Зарівна Надія Петрівна
Карта
Великий Глибочок
Великий Глибочок
Мапа

Великий Глибочок у Вікісховищі

До 2018 року — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.

Історія

На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому), поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах.

Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.

1546 року власник Тернополя Ян Амор Тарновський захопив Глибочок, що належав Беаті Острозькій.

Село зазнавало нападів татар у 1544, 1575, 1629, 1653 і 1694 роках.

Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.

1772 року Великий Глибочок згідно з Першим поділом Речі Посполитої відійшов до Австрії.

У 1810—1815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.

1870 року через село проклали залізницю, що з'єднала його зі Львовом і Тернополем.

На початку XX століття діяли товариства:

«Просвіта» (з 1903)
«Січ» (від 1905).

У 1910 році було засновано чотирикласну школу.

У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.

17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 року створено , що проіснував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району. З 30 червня 1941 до 23 березня 1944 роки Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР. 1991 року Великий Глибочок увійшов до складу України.

В грудні 2021 - на початку 2022 року, мешканці села не дозволили розміщення в себе на території двох підрозділів військ територіальної оборони.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2404 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,22 %
російська	0,57 %
білоруська	0,08 %
польська	0,08 %

Пам'ятки

У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).

Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам'ятний хрест борцям за волю України
Пам'ятник провіднику Організації Українських Націоналістів Ярославові Стецьку

Споруджено пам'ятники:

на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990)
воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської армії, які загинули при боях за Великий Глибочок
воякам УПА (1993)
Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр)
встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003)
меморіальна дошка Ярославові Стецьку.
загиблому в АТО Андрію Дрьоміну.

Пам'ятник Тарасові Шевченку (1966)
Меморіальна дошка Ярославові Стецьку
Цвинтар у Великому Глибочку

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований біля дитячого відділення районної лікарні.

Встановлений 1966 року. Масове виробництво.

Погруддя бетон, постамент — камінь. Розміри погруддя — 0,8 м, постаменту — 1,6 м

Музеї

Працюють:

шкільна кімната-музей (2001)
сільський музей (2002) Ярослава Стецька. Рішенням Тернопільської обласної ради № 1197 від 6 листопада 2018 року увійшов до складу музейного комплексу — КУ Тернопільської обласної ради «Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини».

Соціальна сфера

Діють загальоосвітня школа І—ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, лікарня Червоного Хреста.

Відомі особи

Мітинг біля пам'ятника Ярославові Стецьку

Народилися

Роман Борковський — громадський діяч у США
архітектор
Лука Турчин — український педагог, громадський діяч
літераторка Ірина Шикерява-Шпак
офіцер Служби безпеки України, генерал-майор, краєзнавець Петро Житар
військовик, учасник АТО Андрій Дрьомін (03.01.1982—†10.08.2014).

Проживали

політичний діяч Ярослав Стецько.
проживав, учителював і тут похований — фольклорист, музикознавець, краєзнавець Петро Медведик.

Працювали

Євген Ваврик, — режисери у самодіяльному народному драматичному театрі (від березня 1972).
— мистецтвознавець, журналіст у районній газеті «Голос колгоспника».
Звершхановський Фелікс Андрійович — лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.

Перебували

письменники Іван Франко та Лесь Мартович (1898), Андрій Малишко і Вадим Собко (1939), композитори Євген Козак і Георгій Майборода, художник Ігор Зілінко, митрополит Андрей Шептицький.

Рекреація

Біля села розміщені:

Серетський гідрологічний заказник
Чистилівський орнітологічний заказник (обидва — загальнодержавного значення)
комплексна пам'ятка природи місцевого значення відслонення сармату

Серетський гідрологічний заказник
Зимовий вид на Чистилівський орнітологічний заказник
Відслонення сармату

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
Дороничев В. Б. Индустрии с листовидными бифасиальными наконечниками в среднем палеолите Восточной Европы и Кавказа
. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 12 травня 2013.
Науковий архів ІА АН УРСР, ф.с. 2700, с. 11; АП УРСР, 1966, С. 310.
. novynarnia.com (укр.). 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
. novynarnia.com (укр.). 13 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998.
. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 105. : іл. —
Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
Історико-меморіальний музей Ярослава і Слави Стецьків | Великий Глибочок. Тернопільщина (укр.). 23 червня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.
. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 20 вересня 2015.

Джерела

Мельничук Б., Уніят В.. Великий Глибочок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 237—238. — .

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.

[2] Дороничев В. Б. Индустрии с листовидными бифасиальными наконечниками в среднем палеолите Восточной Европы и Кавказа

[3] . Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 12 травня 2013.

[4] Науковий архів ІА АН УРСР, ф.с. 2700, с. 11; АП УРСР, 1966, С. 310.

[5] . novynarnia.com (укр.). 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.

[6] . novynarnia.com (укр.). 13 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.

[населення_2001-7] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-8] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[9] Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998.

[10] . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.

[11] У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 105. : іл. —

[12] Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.

[13] Історико-меморіальний музей Ярослава і Слави Стецьків | Великий Глибочок. Тернопільщина (укр.). 23 червня 2023. Процитовано 27 квітня 2024.

[14] . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.

[15] Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.

[16] . Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 20 вересня 2015.