Добрівля́ни (англ. Dobrivliany) — село в Україні, у Дрогобицькій міській громаді Дрогобицького району Львівської області.
село Добрівляни | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Дрогобицький район |
Громада | Дрогобицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46020030120042617 |
Основні дані | |
Засноване | 1392 (632 роки) |
Населення | 1249 |
Площа | 15.044 км² |
Густота населення | 84.22 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82134 |
Телефонний код | +380 3244 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д.Координати: 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д. |
Водойми | р. Бронці, Трудниця |
Найближча залізнична станція | Добрівляни |
Місцева влада | |
Карта | |
Добрівляни | |
Добрівляни | |
Мапа | |
Історія
Село засноване неподалік від зруйнованого та спаленого татарами містечка Теренці, на полі, де «добре росли льони» — звідси й назва, яка з часом злилася в одне слово — Добрівляни.
Перша збережена письмова згадка про село належить до 1392 року. У 1705 році від чуми померло до половини мешканців Добрівлян. Тоді українців переселили в північну частину села, і вона дістала назву Руської, а привезених із польських земель мазурів-колоністів поселили в південній частині села, і її назвали Польською.
У 1872 році через село прокладено залізницю Стрий — Дрогобич — Самбір, споруджено залізничну станцію.
До 1914 року в Добрівлянах проживало 2 024 українці, 32 поляки, 42 євреї. У 1939 році проживало 2 200 українців, 40 поляків, 30 євреїв. Був панський фільварок (власник — Котуля), відділення пошти, телеграфу, поліції. У 1920—1930-х роках в селі активно діяла група КПЗУ, чисельністю до 60 осіб. Їй протистояла група національно свідомих селян, об'єднаних навколо читальні «Просвіти».
У радянські часи в селі вибухнула хімічна станція місцевого колгоспу імені Кірова.
У Добрівлянах розташована дерев'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці 1875 року побудови.
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Дрогобицької міської громади.
Персоналії
- Берегуляк Іван — підхорунжий УСС, похований в селі Вівся Тернопільської області.
- Берегуляк Остап (1912—1990) — художник.
- Бойко Роман Ярославович (1978-2022) - учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
- Бульо Віра (нар. 1943) — кандидат хіміко-біологічних наук.
- Дуцяк Іван (1949—2006) — кандидат фізико-математичних наук.
- Захарія Йосип Андрійович (1923—2021) — кандидат технічних наук, професор Львівської політехніки.
- Захарія (Западнюк) Катерина Андріївна (1926—2012) — доктор медичних наук, професор.
- Захарія (Демидюк) Марія Григорівна (1918—2020) — кандидат сільськогосподарських наук.
- Касим Галина (нар. 1972) — кандидат педагогічних наук.
- Костюк Йосип (1929—1991) — кандидат технічних наук.
- Нижник Віра Дмитрівна
- Нижник Ігор Йосипович (1935—2013) — музикант, поет.
- Пархуць Ганна Йосипівна (нар. 1942) — вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України.
- Римар Олександр (нар. 1943) — кандидат технічних наук.
- Сивохіп Іван Федорович (1907—1991) — український радянський партійний діяч, депутат Народних Зборів Західної України (1939), голова Самбірського міськвиконкому Львівської області. Депутат Дрогобицької обласної ради 2—3-го скликань.
- Сіраковський Іван (1910—1981) — член КПЗУ, депутат Народних Зборів Західної України (1939).
- Сорока Іван (1910—1944) — хоровий диригент.
- Сорока Роман (1936—2009) — хоровий і оркестровий диригент.
- Стеців Степан (1905—1964) — художник.
- Щербак (Стецик) Марія Степанівна (нар. 1965) — кандидат філологічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
Джерела
- .
- Офіційний сайт Дрогобицького району. [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Дрогобич — офіційний міський портал. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Децентралізація. [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Йосип Захарія. Добрівляни на Дрогобиччині — Львів, 2010
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dobrivlya ni angl Dobrivliany selo v Ukrayini u Drogobickij miskij gromadi Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti selo DobrivlyaniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Drogobickij rajonGromada Drogobicka miska gromadaKod KATOTTG UA46020030120042617Osnovni daniZasnovane 1392 632 roki Naselennya 1249Plosha 15 044 km Gustota naselennya 84 22 osib km Poshtovij indeks 82134Telefonnij kod 380 3244Geografichni daniGeografichni koordinati 49 26 07 pn sh 23 33 58 sh d 49 43528 pn sh 23 56611 sh d 49 43528 23 56611 Koordinati 49 26 07 pn sh 23 33 58 sh d 49 43528 pn sh 23 56611 sh d 49 43528 23 56611Vodojmi r Bronci TrudnicyaNajblizhcha zaliznichna stanciya DobrivlyaniMisceva vladaKartaDobrivlyaniDobrivlyaniMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dobrivlyani IstoriyaSelo zasnovane nepodalik vid zrujnovanogo ta spalenogo tatarami mistechka Terenci na poli de dobre rosli loni zvidsi j nazva yaka z chasom zlilasya v odne slovo Dobrivlyani Persha zberezhena pismova zgadka pro selo nalezhit do 1392 roku U 1705 roci vid chumi pomerlo do polovini meshkanciv Dobrivlyan Todi ukrayinciv pereselili v pivnichnu chastinu sela i vona distala nazvu Ruskoyi a privezenih iz polskih zemel mazuriv kolonistiv poselili v pivdennij chastini sela i yiyi nazvali Polskoyu U 1872 roci cherez selo prokladeno zaliznicyu Strij Drogobich Sambir sporudzheno zaliznichnu stanciyu Do 1914 roku v Dobrivlyanah prozhivalo 2 024 ukrayinci 32 polyaki 42 yevreyi U 1939 roci prozhivalo 2 200 ukrayinciv 40 polyakiv 30 yevreyiv Buv panskij filvarok vlasnik Kotulya viddilennya poshti telegrafu policiyi U 1920 1930 h rokah v seli aktivno diyala grupa KPZU chiselnistyu do 60 osib Yij protistoyala grupa nacionalno svidomih selyan ob yednanih navkolo chitalni Prosviti U radyanski chasi v seli vibuhnula himichna stanciya miscevogo kolgospu imeni Kirova U Dobrivlyanah roztashovana derev yana cerkva Pokrova Presvyatoyi Bogorodici 1875 roku pobudovi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno z rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 718 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Lvivskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Drogobickoyi miskoyi gromadi PersonaliyiBeregulyak Ivan pidhorunzhij USS pohovanij v seli Vivsya Ternopilskoyi oblasti Beregulyak Ostap 1912 1990 hudozhnik Bojko Roman Yaroslavovich 1978 2022 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni yakij zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Kavaler ordena Za muzhnist III stupenya 2023 posmertno Bulo Vira nar 1943 kandidat himiko biologichnih nauk Ducyak Ivan 1949 2006 kandidat fiziko matematichnih nauk Zahariya Josip Andrijovich 1923 2021 kandidat tehnichnih nauk profesor Lvivskoyi politehniki Zahariya Zapadnyuk Katerina Andriyivna 1926 2012 doktor medichnih nauk profesor Zahariya Demidyuk Mariya Grigorivna 1918 2020 kandidat silskogospodarskih nauk Kasim Galina nar 1972 kandidat pedagogichnih nauk Kostyuk Josip 1929 1991 kandidat tehnichnih nauk Nizhnik Vira Dmitrivna Nizhnik Igor Josipovich 1935 2013 muzikant poet Parhuc Ganna Josipivna nar 1942 vishivalnicya zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Rimar Oleksandr nar 1943 kandidat tehnichnih nauk Sivohip Ivan Fedorovich 1907 1991 ukrayinskij radyanskij partijnij diyach deputat Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini 1939 golova Sambirskogo miskvikonkomu Lvivskoyi oblasti Deputat Drogobickoyi oblasnoyi radi 2 3 go sklikan Sirakovskij Ivan 1910 1981 chlen KPZU deputat Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini 1939 Soroka Ivan 1910 1944 horovij dirigent Soroka Roman 1936 2009 horovij i orkestrovij dirigent Steciv Stepan 1905 1964 hudozhnik Sherbak Stecik Mariya Stepanivna nar 1965 kandidat filologichnih nauk docent Drogobickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Ivana Franka Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Dzherela Oficijnij sajt Drogobickogo rajonu 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Drogobich oficijnij miskij portal 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Decentralizaciya 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Josip Zahariya Dobrivlyani na Drogobichchini Lviv 2010 Ce nezavershena stattya z geografiyi Drogobickogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi