Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей зі схожим іменем Володимир Святославич значення Володи мир Святосла вич 960 963 101

Володимир І Святославич

Володимир І Святославич
У Вікіпедії є статті про інших людей зі схожим іменем Володимир Святославич (значення).

Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі.

Володимир Великий
image
Володимир Великий
Князь Володимир Великий в «Історії України-Русі» Миколи Аркаса (1912)
image
image
Прапор
 Великий князь Київський
979 — 1015
Попередник: Ярополк Святославич
Наступник: Святополк Окаянний
image
Прапор
 Князь Новгородський
970 — 988/990
Попередник: Святослав Хоробрий
Наступник: Вишеслав Володимирович
 
Народження: 960 / не пізніше 963
[⇨]
Смерть: 1015
Берестове, Київ, Київська Русь
Поховання: Десятинна церква
Країна: Київська Русь
Релігія: слов'янське язичництво і християнство
Рід: Рюриковичі
Батько: Святослав Ігорович
Мати: Малуша
Шлюб: Рогнеда[…], Малфріда, Анна Порфірогенета, Олова і Ірина
Діти: Ізяслав Володимирович, Ярослав Мудрий, Мстислав-Костянтин Володимирович, Добронега Володимирівна, Агата Київська, Предслава Володимирівна, Прямислава Володимирівна, Всеволод Володимирович, Вишеслав Володимирович, Станіслав Володимирович, Гліб-Давид Володимирович, Борис-Роман Володимирович, Судислав Володимирович, Святослав Володимирович, Позвізд Володимирович, Мстислава Володимирівна[d] і Святополк Володимирович

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

Син київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Засновник династії Володимировичів.

Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до Київської Русі землі білих хорватів і дулібів (981), в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірмен (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Ініціював та сприяв хрещенню Русі у 988 році, та утворенню Київської митрополії під патронатом патріарха Константинопольського. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у XX столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці поблизу Києва.

Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України.

Імена

  • Володи́мир Святосла́вич (дав.-рус. Володимѣръ Свѧтославичъ, Ст҃ославичь) — ім'я, що згадується у літописах. У різних списках писалося як «Володимѣръ» або «Володимеръ» зі східнослов'янським повноголоссям. У церковнослов'янських джерелах — церк.-слов. Владимѣръ.
  • Володимир Великий — з прізвиськом.
  • Володимир Святий, Володимир-Хреститель — імена, що вживаються в християнській та церковній літературі.
  • Володи́мир І — у західній історіографії з номером правителя.
    • Володи́мир І Ки́ївський — за назвою князівства.
    • Володи́мир І Новгоро́дський — за назвою князівства.
  • Васи́ль — хрещене ім'я.
  • Володи́мир-Васи́ль Святосла́вич — комбіноване ім'я.
  • Вальдимар (давньоскан. Valdimarr) — у скандинавських сагах про Еймунда і Дітріха як конунг Гольмгарду.
  • Володимир Красне-Сонечко — ім'я, що вживається у билинах та фольклорі.

Біографія

Народження і дитинство

Дата народження Володимира невідома. Науковці в різні часи висували різні версії — між 942 і 970 роками (зокрема, Леонтій Войтович вважає, що не пізніше 963 року). Батько Володимира Святослав народився, ймовірно, близько 938 року, а старший син Володимира — близько 979-го і не пізніше 980 року. Володимир міг народитися не раніше весни 954, коли Святославу було 16—17 років (навіть роки на 3 пізніше, бо Володимир був наймолодшим з синів Святослава), і точно не пізніше весни 963 року. Твердження літописця, що Володимир на момент сватання до Рогнеди (зима 977—978 років) був «детеск» не заперечує ці цифри.

Як повідомляють пізніші джерела XVI століття ( і Никонівський літописи), Володимир Святославич народився в селі Будутині, куди розгнівана Ольга відіслала Малку.

image «Володимеръ бо бѣ от Малки, ключницы Олгинь; Малка жъ бѣ сестра Добрѣне, и бѣ Добрѣня дядя Володимеру. И бѣ рождение Володимеру в Будутине вѣси; тамо бо в гнѣве отслала ея Олга: село бо бяше ея тамо и умираючи даде его святей Богородицы.» (Никонівський літопис). image

У російській історіографії була популярна версія за якою Будутина весь — це село Будник (зараз урочище Буденик) під Псковом.

За гіпотезою волинського краєзнавця Ю. Диби, літописне Будутино — це сучасне волинське село Будятичі, яке є околицею міста Нововолинська. Проте Західна Волинь і Підкарпаття були завойовані Володимиром лише у 981 році, що ставить дану версію під сумнів.

Згідно з іншою версією, Володимир народився в селі Будаївка, перейменованого в 1924 році на Боярка Київської області, на території якого донині існує городище 1-го тисячоліття н. е., оточене штучним руслом, відведеним від колишньої річки Бобредь. Відомості про існування городища з палацом на ньому існують у Ставропігійній грамоті Андрія Боголюбського 1159 року.

Про подальшу долю Малки літописи не повідомляють, а малолітній Володимир повернувся до Києва, де перебував під наглядом княгині Ольги. Вихованням його керував імовірно дядько по матері Добриня, оскільки у звичаях Київської Русі було довіряти виховання спадкоємців членам старшої дружини.

Завоювання київського престолу

Докладніше: Усобиця Святославичів

Після загибелі 972 року князя Святослава князівство було поділено між його синами на три частини. Києвом керував його законний син Ярополк. Восени 976 року розгорілася міжусобна війна між Володимиром і легітимними синами Святослава, яку підняв київський воєвода Свенельд. Син воєводи Лют був убитий слугами Олега, за що той підбурив князя Ярополка піти війною проти брата. Під час бойових дій Олега вбили його ж воїни, скинувши з коня.

Володимир, рятуючись, втік до свого дядька у Швецію, де одразу ж одружився з Оловою і набрав з Добринею варязьке військо і повернувшись восени 978 року спершу до Новгорода, почав війну проти київського князя.

Володимир захопив місто Полоцьк, перебивши сім'ю варязького правителя міста Рогволода. Його дочку Рогнеду, засватану за Ярополка, він насильно взяв за дружину. Таким способом було «узаконено» приєднання Полоцького князівства. Потім із великим варязьким військом Володимир обложив Київ, де замкнувся Ярополк. Згідно з літописом слуга Ярополка по імені Блуд, підкуплений Володимиром, залякавши заколотом киян, змусив Ярополка утекти в маленьке містечко Родня.

У Родні Володимир заманив Ярополка на переговори, де двоє варягів «підняли його мечами попід пазухи». Вагітну дружину Ярополка, колишню грецьку черницю, Володимир взяв у наложниці.

Коли варязьке військо, яке привів Володимир зі Швеції, стало вимагати собі за службу данину з киян, Володимир обіцяв їм, але через місяць відмовився. Частину варягів відіслав на службу в Константинополь, порадивши візантійському імператору розвести їх по різних місцях. Іншу частину варязьких найманців Володимир залишив собі для управління містами.

image
Залишки городища в селі Заріччя. Укріплення було збудоване за часів правління князя Володимира

За «Повісті врем'яних літ» Володимир вокняжився у Києві 980 року. Згідно з раннім «Житієм Володимира монаха Якова» («Пам'ять і похвала князю Володимиру», 2-га половина XI століття) це сталося 11 червня 6486 (978 року). Згідно з Яковом Мніхом, це сталось «въсмое» літо по смерті Святослава, тобто у 979 році (972+7). Але може бути, що «въсмое» літо насправді означає «въ смое», тобто не восьмий, а сьомий рік і справді відповідає 978 року. Що ж до літописних звісток, що Святослав княжив 28 років, Ярополк 8, а Володимир 37, то тут нічого страшного, бо з 8 років, Ярополк 2 роки був формальним співправителем батька. При додаванні 27 (літописні «28» округлені з 27) до 8 і відніманні 2 років при сумуванні результатів до 945 року (початок правління Святослава) вийде теж 978 рік. Зайняв Київський престол Володимир у 18—20-річному віці.

Язичницька реформа

image
Зображення Володимира Великого на златнику власного карбування.

Новий князь київський ужив заходів щодо реформи язичницького культу. Спорудив у Києві капище з ідолами шести головних богів слов'янського язичництва (Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Семаргла та Мокоші, без Велеса), також є відомості, що за Володимира Великого (до його хрещення) існувала практика людських жертвопринесень богам. Людські жертвоприношення існували у Київській Русі і до Володимира, про що відомо з опису візантійським істориком Левом Дияконом жертвопринесень дітей військом Святослава Хороброго.

Оскільки існують непрямі відомості про симпатії колишнього князя Ярополка до християнської віри і його контакти з латинським Заходом, то досить імовірним є припущення про язичницьку реакцію при Володимирі, тобто боротьбу з християнством, яке утверджувалось за його попередника. Археологічним підтвердженням цього може бути знахідка на місці пантеону Володимира залишків кам'яної будови зі слідами фрескового живопису, тобто церкви, що могла бути побудованою ще за Аскольда — першого князя-християнина Київської Русі. Можливо, що цю церкву зруйнував Ярополк. Під час язичницького жертвоприношення у Києві загинули одні з перших християнських мучеників на Русі — варяги Федір та Іван.

«Повість врем'яних літ» так передає образ життя Володимира до хрещення:

«Був же Володимир переможений похіттю, і були у нього дружини [...], а наложниць було у нього 300 у Вишгороді, 300 в Білгороді і 200 на Берестові, у сельці, яке називають зараз Берестове. І був він ненаситний в блуді, приводячи до себе заміжніх жінок та розтліваючи дівчат».

Православні джерела стверджують, що після хрещення князь звільнив від подружніх обов'язків усіх колишніх язичницьких дружин. Рогніді він запропонував обрати чоловіка, але вона відмовилась і прийняла чернечий постриг.

image
Зображення Володимира Великого на срібнику (X—XI ст.)

Походи

image
Імовірне зображення Володимира з дружиною. Замальовка прапора привезеного з Речі Посполитої до Московії

Літопису каже, що 981 року Володимир пішов на Перемишль.

982 року Володимир вдруге пішов походом на в'ятичів, які повстали проти князя.

983 року «пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх».

984 року пішов Володимир на радимичів і підкорив їх владі київській.

985 року Володимир Святославич виступив проти Волзької Булгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і незабаром обидві сторони погодились на мир. Умови його влаштовували більше булгар, бо булгари клялися, що «тогда не буди межди нами мира, егда камень начнет по воде плавати, а хмель погрязнути». Мир із Булгарією скріпили черговим шлюбом князя.

Головним результатом Корсунського походу (осінь 987 — весна 988 років) було не тільки прийняття християнства у Київській Русі (988), але й союз із Візантією, якій скріпили черговим шлюбом із принцесою Анною, дочкою імператора Романа II (938—963) та сестрою діючого імператора Василія II Болгаробійця. Анна народилася 963 року і померла 1011 року.

993 року «пішов Володимир на хорватів» («Повість временних літ»). Українські історики вважають, що у результаті цього походу було зруйноване велике місто білих хорватів (городище Стільсько).

Володимир Святославич першим із київських князів почав карбувати власні монети. Златник важив 4,2 грама і за вартістю був рівним візантійській номізмі та арабському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тризубом, портретом князя і словесною легендою на аверсі. На зворотному боці (реверсі) зобразили Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.

Володимир-Василь Святославич помер 15 липня 1015 року в своїй приміській резиденції Берестові. Останки Володимира вночі таємно перевезли до Києва і поховали в мармуровому саркофазі збудованої ним Десятинної церкви.

Хрещення

Докладніше: Хрещення Русі
image
Хрещення святого князя Володимира. Фреска В. М. Васнецова у Володимирському соборі Києва, 1890
image
«Кумири», картина Олексія Кулакова, 2000

8 років на Старокиївській горі навпроти княжого двору простояв облаштований Володимиром храм-капище, уособлюючи останню хвилю язичництва. На той час єдинобожжя у різних формах (християнство, іслам, юдаїзм) вже поширилося в тогочасному світі. Тоді на східнослов'янських землях, особливо у великих містах, поряд із язичниками існували спільноти християн, мусульман, юдеїв тощо. Постало питання вибору одного з єдинобожних віровчень як державного. Після довгих вагань Володимир Святославич разом з оточенням зупинив свій вибір на християнстві — віровченні Візантійської імперії, найвпливовішої держави тогочасного світу.

Безпосереднім поштовхом стала політико-династична боротьба у центрі тодішнього цивілізованого світу Константинополі. Молодий спадкоємець престолу — старший син імператора Романа II — Василій (976—1025) був генералами, вельможами та коханцями своєї матері поступово усунутий на політичне узбіччя. У віці 18 років, він за законам мав право очолити державні справи. Але його противники швидко об'єднали свої сили і восени 987 року, зібравши армію в Малій Азії, оголосили контр-імператором фактичного регента, племінника імператора Барда Фоку. Невдовзі узурпатора визнали імператором Мала Азія, Вірменія та Грузія. Молодому спадкоємцю Василію II загрожувала катастрофа, і він звернувся за допомогою до київського князя Володимира, пославши до нього посольство взимку 987—988 років. Той погодився, але за умови, що Василь ІІ віддасть йому руку своєї сестри Анни; до угоди був доданий ще один пункт — Володимир зобов'язувався охреститися разом з усім народом своєї країни, а вони «народ великий» (як записав один із тогочасних східних авторів).

Наприкінці 987 року Володимир послав 6-тисячне військо варязьких вояків, яке навесні 988 року разом з армією Василія II розбила збройні сили Фоки. Відтоді варяги стали «озброєною сокирами гвардією» — ядром охорони візантійських імператорів. Але Василь ІІ не квапився віддавати багрянородну, тобто царствену від народження сестру. Тому у липні 988 року Володимир взяв в облогу Корсунь, і протягом дев'яти місяців таки здобув його. Про це є згадка у Лева Диякона. Згідно з ним, узяття тавроскіфами Корсуня супроводжувалося «вогняними стовпами». Вважається, що мова тут іде про «вогненний стовп» поблизу Каїра, якого спостерігали 7—12 квітня 989 року. Версія Богданової Н. М., що слово «ознаменували» вказує на доконану подію, допомагає вирахувати, що взяття Корсуня відбулося в березні 989 року. Уклавши в Корсуні шлюб із царівною, Володимир разом із дружиною повернувся до Києва, де почав насаджувати християнство.

Основні складові сюжетної лінії Корсунської легенди, у якій висвітлено події Володимирового хрещення, буквально збігаються з повір'ями, пов'язаними зі святим джерелом та чудотворною іконою Пресвятої Богородиці в селі Будятичі (ототожнюваних із місцем народження Володимира). Ця обставина свідчить про те, що в Будятичах функціювали легенди про Святителя Київської Русі. Доказом давності цієї легендарної традиції, яка не зазнала впливів кабінетного зацікавлення літописами, є відсутність прямого вживання імені Володимира.

Час і місце його особистого хрещення дискусійні, натомість хрещення киян, яке він здійснив відразу після Корсунського походу, літопис упевнено датував 988 року, описуючи його так:

image І коли прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив'язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити [його] палицями… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з'явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде…» А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду… а попи, стоячи, молитви творили. І було видіти радість велику на небі й на землі, що стільки душ спасається… image

Християнізація в Європі іноді просувалася з труднощами, долаючи спалахи опору язичницьких жерців та їх прихильників. Якщо у Києві хрещення відбувалося без перешкод, як пише літопис, завдяки винятковому авторитету князя («Повість временних літ», 988 рік), то у північних володіннях Київської Русі все було інакше. Так, мешканців Новгорода вдалося охрестити лише наступного року, після придушення повстання, організованого місцевим жерцем Велеса. Майже через 100 років літопис зафіксував спалахи язичницького спротиву, що також мало місце у Ростовській землі. Найконсервативніший з обрядів — поховальний — зберігав елементи язичництва аж до межі XII—XIII століття. Яскравим феноменом поверхневого закорінення християнського світосприйняття є язичницькі алюзії знаменитого «Слова о полку Ігоревім» (кінець XII століття): автор практично не апелював до християнської символіки, натомість розлого покликався на язичницьку, згадавши Дажбога, Велеса, Хорса, Стрибога та інших.

Двори Володимира в Києві

Див. також: Князівські двори домонгольського Києва

Згідно з літописами, Володимир сів на престол на теремному дворі, якій літописець називає «отчим» (тобто Святославовим), а помер на дворі у Берестовому. Водночас навколо Десятинної церкви археологічно були знайдені рештки трьох палацових споруд доби Володимира (кінець X — початок XI ст.) — на північний схід, південний схід та південний захід від церкви. За С. І. Климовським Володимир постійно мешкав на дворі в Берестовому, а палаци біля Десятинної побудував для грецьких митрополитів і дружини Анни — візантійської принцеси.

Двір у Берестовому

image
Тіло Володимира спускають з Берестовського палацу (мініатюра Радзивіллівського літопису).

Різні дослідники трактують цей двір або як заміську резиденцію, або ж як повноцінний княжий двір (М. К. Каргер, С. І. Климовський). За думкою Климовського, Берестове було місцем постійного мешкання Володимира і Ярослава, при чому воно було тісно пов'язано з Угорським із його колишнім двором Аскольда і Діра, виникнувши як посад навколо нього.

Двір у Берестовому згаданий у Повісті временних літ як місце смерті князя Володимира в 1015 році. Під 980 роком Повість временних літ повідомляє про знаходження «на Берестовім» 200 наложниць Володимира (окрім 300 у Вишгороді і 300 у Білгороді), при чому Берестове названо «сільцем». Також літопис повідомляє про Ярослава, що він «любяще Берестовое». Сини Ярослава, Святослав і Всеволод, вигнавши 1073 року з Києва свого брата Ізяслава (до цього усі три брати правили Руссю спільно), сели на стол (тобто на престол) в Берестовому, що красномовно показує цей двір як офіційну князівську резиденцію. У 1096 році двір у Берестовому був спалений половецьким ханом Боняком. Імовірно невдовзі він був відбудований, позаяк в 1113 році в ньому відбулась нарада Володимира Мономаха з його боярами.

Літописна розповідь про обставини смерті і поховання Володимира, дає доволі багато інформації про княжий палац у Берестовому. Тіло князя, розібравши частину стіни, спустили на землю вірьовками. Таким чином, палац мав, щонайменше, два поверхи, був дерев'яним або принаймні дерев'яним був другий поверх (що зрозуміло з фрази «межи клетьми проимавше помост»), а палати князя були на другому поверсі. Також двір мав власну церкву — Святих Апостолів, збудовану Володимиром або Ярославом. Пресвітером цієї церкви зокрема був Іларіон — згодом, за ініціативою Ярослава, руський митрополит. Імовірно саме в Берестовому зав'язались довірливі стосунки Іларіона та Ярослава.

Сім'я

Докладніше: Рюриковичі та Володимировичі
image
Володимир і Рогнеда, картина Антона Лосенка (1770 р.)
image
Володимир, Ізяслав і Рогнеда. Мініатюра з Радзивилівського ліпопису
image
Копія замальовки 1651 року фресок XI століття з родиною Ярослава Мудрого у Софійському соборі, Володимир зображений у центрі зі скіпетром і мечем, а Ярослав поруч підносить батьку макет Софійського собору (автор замальовки 1651 року Абрагам ван Вестерфельд); за іншою версією на фресці було зображено родину саме Володимира, а не Ярослава, і він, а не Ярослав, зображений із макетом храму, який можливо представляє Десятинну церкву

До прийняття християнства за літописами Володимир утримував великі гареми. 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді (зараз село Білогородка), 200 — у Берестові. Але літописці зафіксували тільки «законні шлюби» князя і нащадків від них.

З літа 980 року третьою дружиною Володимира стала вдова Ярополка. Коли від цього зв'язку народився Святополк, супротивники Володимира говорили, що він «от двою отцю, от Ярополка и от Володимера». Подальша доля «грекині» невідома.

У 989 році 7-ю дружиною Володимира стала Анна. Перед нею була болгариня, яка згідно з «Повістю врем'яних літ» народила Бориса і Гліба. При цьому пізні літописи кажуть, що Борис і Гліб були дітьми Анни. Сьогодні більш схиляються до версії про те, що Борис і Гліб народилися від Анни, аргументуючи це можливими болгарськими коренями царівни.

  • Олова (у сагах Аллогія донька шведського конунга Еріка Переможця, батька Олафа Еріксона, діда Інгігерди — перший шлюб Володимира стався після смерті Олега, у кінці 976 року.
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
  • Рогнеда — яку зґвалтували на очах у її батька, стала другою дружиною Володимира взимку 977/978 року.
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Мстислав Володимирович (980 — ~985 роки)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
  • грекиня — вдова Ярополка Святославича, стала третьою дружиною Володимира з літа 980 року
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019) супротивники Володимира говорили, що він «от двою отцю, от Ярополка и от Володимера».
  • Малфріда (962~968—1002) — чешка за походженням, напевно княжого роду. Можливо з племені требовлян, що належало до білих хорватів. Тоді на русі часто білих хорватів називали чехами. Шлюб близько 981 року.
  • Адель — можливо була донькою перемишльського князя одного з хорватських князівств. Шлюб близько 981 року.
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
  • 2-га чешка або біла хорватка
  • 1-ша булгарка — шлюб після тривалої війни проти Волзької Булгарії 985 року
  • 2-га булгарка
  • Анна Порфірогенета (963—1011 роки) — шлюб із сестрою імператора Василія II (дочкою імператора Романа II) після Херсонеської війни навесні 989 року.
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
  • Дочка графа , внучка кайзера Оттона I (бл. 985—1018 роки) — шлюб після смерті Анни, у 1012 році.
  • Діти від невідомо якої дружини:
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Рюрик, літописний засновник династії Рюриковичів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Ігор, князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Єфанда (?)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Ольга, княгиня київська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Низкиня, князь древлян
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Мал, князь древлян
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

У фольклорі

Парні образи Володимира (у хрещенні — Василя) і його матері Малки представлені в українських обрядових піснях новорічного циклу, де відобразилися у фольклорних фігурах Василя і Маланки (Меланки, Миланки). У церковному календарі день святої Меланії римлянки завершує річне коло, день святого Василя Великого його починає. Ця календарна обставина зблизила в народній уяві святого Василія і преподобну Меланію, перетворивши їх у стійку фольклорну пару, зберігши не тільки згадки про реальних історичних персонажів (Володимира і Малку), а й низку деталей, які відбивають правові норми Х ст. і характеризують тодішній побут.

Вшанування пам'яті

Пам'ятники

Галерея

У боністиці, нумізматиці, філателії

Враховуючи загальновизнаний вплив Володимира Великого на розвиток державності та суспільного життя на землях сучасної України, його зобразили на лицьовому боці усіх різних видів банкнот номіналом 1 гривня і чотирьох монетах України (за вагомий внесок в історію України). Також пам'ятник Володимиру Хрестителю на Володимирській гірці в Києві зобразили на банкноті номіналом 100 000 купонів. Портрет Володимира Святославича є на поштовій марці України, присвяченій 1000-річчю з дня смерті князя.

Галерея

image
1 гривня зразка 1996 року.
1 гривня зразка 1996 року. 
image
100 000 купонів.
100 000 купонів. 
image
1 гривня зразка 2006 року.
1 гривня зразка 2006 року. 
image
(«Володимир Великий»)
обігова монета номіналом 1 гривня, 2018 рік
(«Володимир Великий»)
обігова монета номіналом 1 гривня, 2018 рік 
image
«Володимир Великий»
пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень, 2000 рік
«Володимир Великий»
пам'ятна срібна монета номіналом 10 гривень, 2000 рік 
image
«1025-річчя хрещення Київської Русі»
пам'ятна золота монета номіналом 100 гривень, 2013 рік
«1025-річчя хрещення Київської Русі»
пам'ятна золота монета номіналом 100 гривень, 2013 рік 
image
«Київський князь Володимир Великий»
пам'ятна срібна монета номіналом 20 гривень, 2015 рік
«Київський князь Володимир Великий»
пам'ятна срібна монета номіналом 20 гривень, 2015 рік 
image

Пам'ятна поштова марка України, присвячена 1000-річчю з смерті князя Володимира Великого, 2015 рік

Пам'ятна поштова марка України, присвячена 1000-річчю з смерті князя Володимира Великого, 2015 рік 

Топоніми

Храми

Україна
Канада
США
Австралія
  • Церква святого Володимира УГКЦ у місті Канберра

Установи

image
Інститут Святого Володимира у місті Торонто

Інститут Святого Володимира у місті Торонто

105-й прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України

24 серпня 2021 року 138-й центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) отримав почесне найменування «імені князя Володимира Святославича».

Мозаїка

Мозаїчні зображення Володимира Великого та княгині Ольги, зроблені ватиканськими майстрами на кошти української громади, знаходяться у Соборі Святого Петра з 1989 року. Урочисте відкриття мозаїк, в ході якого їх освятив особисто святий Папа Римський Іван Павло ІІ, було приурочене до 1000-ліття хрещення Руси-України.

1000-річниця упокоєння

25 лютого 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого — творця середньовічної європейської держави Руси-України». У 2015 році встановлено пам'ятник Володимиру Великому у Гданську (Польща). Національний банк України випустив пам'ятну монету «Київський князь Володимир Великий».

Галерея

Канонізація

image
Князі Володимир (по центру), Борис і Гліб, з житіями Бориса і Гліба (московська ікона, XVI ст., Третьяковська галерея)

Володимира Святославовича вшановують як рівноапостольного святого у католицькій і православній традиціях. Проте церковних документів про офіційну канонізацію київського князя немає. Спомин у Римо-Католицькій та Українській греко-католицьких церквах відбувається 15 липня.

Перші свідчення про вшанування святості київського князя Володимира Святославича датують XIV століттям. У календарі Євангелія 1380-х років, що походить із Московського князівства, Володимира назвали «святим». На думку С. Горбика, цим московські князі намагалися довести своє право на спадщину Київської Русі. Натомість у руській київській традиції — українських і білоруських церковних текстах — згадок про святість Володимира немає до XVII століття.

1635 року київський митрополит Петро Могила став вшановувати «мощі Володимира», які він знайшов у руїнах Десятинної церкви. Відтоді Володимира проголосили рівноапостольним, помісним святим, патроном Київської митрополії й Русі-України, що перебувала на той час у складі Корони Королівства Польського. Проте «Требник» (1646) Петра Могили не згадує князя Володимира серед святих.

З Православної церкви традиція вшанування Володимира перейшла до Української греко-католицької церкви та Католицької Церкви.

Примітки

Коментарі

  1. Сучасне село Білогородка Київської області.
  2. Це було пов'язане зі звичаєм, згідно з яким покійного не можна було виносити з будинку через двері або вікна.

Примітки

  1. Владимир Святой // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1912. — Т. 6. — С. 433–434.
    d:Track:Q25373735d:Track:Q26160602d:Track:Q4114391d:Track:Q656d:Track:Q4448234
  2. А. Э. Владимир Святославич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 653–655.
    d:Track:Q20858649d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4530186d:Track:Q19908137d:Track:Q23892903
  3. R. N. B. Vladimir, St // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 28. — P. 168.
    d:Track:Q867541d:Track:Q81897481
  4. Рогнеда Рогволодовна // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 883.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24482499d:Track:Q19908137d:Track:Q23892956
  5. Н. М. Рогнеда Рогволодовна // Русский биографический словарь — СПб: 1913. — Т. 16. — С. 275–276.
    d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q25875332d:Track:Q21175487d:Track:Q15074249
  6. Анна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 154–155.
    d:Track:Q21175473d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q25862085
  7. Изяслав Владимирович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XIIа. — С. 894–895.
    d:Track:Q23892916d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q24426585
  8. Л. Куманин Святослав Владимирович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1904. — Т. 18. — С. 245.
    d:Track:Q21175488d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q1963546d:Track:Q25876009
  9. Þiðreks saga af Bern
  10. Войтович 2015: 40–41.
  11. Рапов О. М. Русская церковь в IX — первой трети XII в. Принятие христианства.
  12. Войтович 2006: 232.
  13. Войтович 2006: 219.
  14. Войтович 2006: 245.
  15. Смерть Олега відбулася імовірно у вересневому 6485, що відповідає осені 976 року. Приблизно одразу ж після смерті брата, Володимир взяв шлюб, і очевидно, що в покладений термін у нього народилася дитина. Це мав бути початок-середина осені 977 року. Якщо від початку 977 року відрахувати 14 — відмітку візантійського повноліття (і мінімального шлюбного віку), вийде, що народитися він міг точно не пізніше від весни 963 року.
  16. Прозоровский Д. О родстве св. Владимира по матери // Записки Императорской Академии наук. — СПб., 1864. — Т. V, Кн. I. — С. 19.
  17. . gatchina3000.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 24 квітня 2021.
  18. Диба Ю. Історично-географічний контекст літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославовича: Локалізація Будятиного села [ 29 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Княжа доба. Історія і культура. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Вип. VI. — С. 37—70.
  19. Диба Ю. Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях X століття [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). — Львів : Видавництво «Колір ПРО», 2014. — іл. — С. . — (Невідома давня Україна. — 1).
  20. Мицько І. Нові монографії про давню Україну [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
  21. Диба Ю. Літописне Будятино (про місце народження князя Володимира Святославовича та розташування найдавнішої церкви Пресвятої Богородиці) [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.] // П'яті «Ольжині читання». . 7 травня 2010 року. — Львів—Броди, 2011. — С. 23—28.
  22. Його ж. Історично-географічний контекст літописного повідомлення про народження князя Володимира Святославовича: Локалізація Будятиного села [ 29 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Княжа доба. Історія і культура. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Вип. VI. — С. 37—70.
  23. . Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2018.
  24. . Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  25. Дружину Ярополку привів його батько Святослав з походу на Візантію 970 року
  26. Імовірно цей пантеон виявили археологи в 1977 року
  27. Приблизно 987 року Рогніда зважилася помститися за скоєне і вбити чоловіка, великого князя київського Володимира. Однак ця спроба завершилася невдачею. За замах на великого князя Рогніді загрожувала смерть. За легендою, розгніваний Володимир наказав дружині ошатно одягнутись і взяв у руки меч, проте на крик прибіг їхній первісток Ізяслав і став на захист матері також з мечем в руках. Володимир не зміг вбити Рогніду на очах у сина. Замість цього він наказав заслати їх обох у полоцьку вотчину — місто у верхів'ях річки Свіслоч, назване Ізяславом
  28. Брайчевський, Михайло Юліанович. Утвердження християнства на Русі. АН УРСР, Ін-т археології. — Київ: Наукова думка, 1988. — С. 166. — .
  29. Die Zeit: Das Geheimnis der Wikinger-Söldner von Byzanz [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.].(нім.)
  30. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2012.
  31. Климовський, 2013, с. 345—346.
  32. Каргер, 1958, с. 274.
  33. Климовський, 2013, с. 307—308.
  34. Каргер, 1958, с. 273—274.
  35. Смирнов Я. И. Рисунки Киева 1651 г. по их копиям к.18 в. — «Труды 13-го археологического съезда», М., 1908 г., т. 2, с. 197—512.
  36. . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  37. Так її ідентифікувала російська дослідниця Г. Глазиріна на основі вивчення «Саги про Інгвара Мандрівника»
  38. Войтович 2015: 42.
  39. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с.
  40. . Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 25 червня 2013.
  41. Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 839/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  42. З нагоди Дня ЗСУ Глава держави присвоїв звання Героя України, вручив бойові прапори, почесні найменування та стрічки почесної відзнаки Президента. 6 грудня 2022.
  43. Указ Президента України від 25 лютого 2015 року № 107/2015 «Про вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого — творця середньовічної європейської держави Руси-України»
  44. . Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  45. Національний банк України презентував пам'ятну монету «Київський князь Володимир Великий» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Прес-реліз Національного банку України, 24 липня 2015
  46. Святий Володимир (англ.). Процитовано 30 грудня 2023.
  47. Российский государственный архив древних актов. — Син. тип. 9. — С. 181.
  48. . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  49. Жиленко І. Історія знайдення мощей святого рівноапостольного князя Володимира святителем Петром Могилою за різними джерелами // Жиленко І. В. Синопсис Київський. Лаврський альманах . — Київ, — 2002. [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.]>

Бібліографія

Джерела

Монографії

  • Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
  • Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006.
  • Гильфердинг А. Ф. Неизданное свидетельство современника о Владимире Святом и Болеславе Храбром. Москва, 1856.
  • Древняя Русь в свете зарубежных источников / под редакцией Е. А. Мельниковой. Москва: Логос, 1999.
  • Карпов А. Ю. Владимир Святой. Москва: Молодая гвардия, 1997 (Жизнь замечательных людей, № 738).
  • Ричка В. Володимир Святий в історичній пам'яті. Київ: Скіф, 2012.
  • Диба Ю. Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях X століття [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). — Львів: Видавництво «Колір ПРО», 2014. — 484 с.: іл. — (Серія «Невідома давня Україна». — 1)

Статті

  • Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович?] // Український історичний журнал. К., 2015. № 3 (522) (травень—червень). С. 37—55.
  • Юсупович А. Чи ходив Вололимир Великий на/до ляхів? (польсько-руські відносини наприкінці Х — на початку ХІ с.)] // Український історичний журнал. К., 2015. № 5 (524) (вер.—жовт.). С. 43—69. [3] [ 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Федотов Г. П. Канонизация Святого Владимира // Владимирский сборник. Белград, 1938.

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Володимир Святославич

  • Володимир Святий: біографічний нарис [ 14 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Рюриковичі. Персональний склад [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Біографія Володимира Святославовича та його принципи [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
  • Як виглядав великий князь київський [ 1 січня 2010 у Wayback Machine.]
  • Князь Володимир і хрещення Русі [ 17 січня 2011 у Wayback Machine.]
  • Кралюк П. Коріння Хрестителя Русі. Володимир Святий — родом із Волині? [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • Радіо Свобода [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Петро Кралюк: Війни у Вікіпедії, або чи пошанує Україна Володимира Святого?
  • «Диво, якого не було 150 років» — науковці про «Городницький скарб» [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • Ігор Павлюк. Володимир-Василій. Драматична поема [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • «Володимир, князь київський», графічний роман від видавництва «Ірбіс Комікси».
Попередник
Ярополк I Святославич 		image Великий князь Київський
979—1015 		image Наступник
Святополк I Окаянний

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej zi shozhim imenem Volodimir Svyatoslavich znachennya Volodi mir Svyatosla vich 960 963 1015 velikij knyaz kiyivskij 979 1015 knyaz novgorodskij 970 988 Hrestitel Rusi Volodimir VelikijVolodimir VelikijKnyaz Volodimir Velikij v Istoriyi Ukrayini Rusi Mikoli Arkasa 1912 Prapor Velikij knyaz Kiyivskij 979 1015 Poperednik Yaropolk Svyatoslavich Nastupnik Svyatopolk Okayannij Prapor Knyaz Novgorodskij 970 988 990 Poperednik Svyatoslav Horobrij Nastupnik Visheslav Volodimirovich Narodzhennya 960 ne piznishe 963 Smert 1015 Berestove Kiyiv Kiyivska RusPohovannya Desyatinna cerkvaKrayina Kiyivska RusReligiya slov yanske yazichnictvo i hristiyanstvoRid RyurikovichiBatko Svyatoslav IgorovichMati MalushaShlyub Rogneda Malfrida Anna Porfirogeneta Olova i IrinaDiti Izyaslav Volodimirovich Yaroslav Mudrij Mstislav Kostyantin Volodimirovich Dobronega Volodimirivna Agata Kiyivska Predslava Volodimirivna Pryamislava Volodimirivna Vsevolod Volodimirovich Visheslav Volodimirovich Stanislav Volodimirovich Glib David Volodimirovich Boris Roman Volodimirovich Sudislav Volodimirovich Svyatoslav Volodimirovich Pozvizd Volodimirovich Mstislava Volodimirivna d i Svyatopolk Volodimirovich Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Sin kiyivskogo knyazya Svyatoslava Igorovicha vid klyuchnici Malushi Onuk kiyivskoyi knyagini Olgi batko kiyivskogo knyazya Yaroslava Mudrogo Molodshij brat i nastupnik kiyivskogo knyazya Yaropolka Svyatoslavicha Zasnovnik dinastiyi Volodimirovichiv Zahopiv kiyivskij prestol pislya mizhusobnoyi borotbi z bratom 977 979 Priyednav do Kiyivskoyi Rusi zemli bilih horvativ i dulibiv 981 v yatichiv 982 yatvyagiv 983 radimichiv 984 Voyuvav proti bulgariv 985 grekiv 988 virmen 1000 polyakiv 1001 pechenigiv 996 1015 Iniciyuvav ta spriyav hreshennyu Rusi u 988 roci ta utvorennyu Kiyivskoyi mitropoliyi pid patronatom patriarha Konstantinopolskogo Rozshiriv mezhi stolici Kiyeva zbuduvav Desyatinnu cerkvu 996 Pershim iz ruskih knyaziv rozpochav karbuvati vlasnu zolotu monetu Zasnuvav Volodimir 988 ta inshi mista Vikoristovuvav osobistij znak trizub sho stav u XX stolitti gerbom Ukrayini Pomer u Berestovskomu palaci poblizu Kiyeva Kanonizovanij Katolickoyu i Pravoslavnoyu cerkvami yak rivnoapostolnij svyatij Nacionalnij geroj Ukrayini ImenaVolodi mir Svyatosla vich dav rus Volodimѣr Svѧtoslavich St oslavich im ya sho zgaduyetsya u litopisah U riznih spiskah pisalosya yak Volodimѣr abo Volodimer zi shidnoslov yanskim povnogolossyam U cerkovnoslov yanskih dzherelah cerk slov Vladimѣr Volodimir Velikij z prizviskom Volodimir Svyatij Volodimir Hrestitel imena sho vzhivayutsya v hristiyanskij ta cerkovnij literaturi Volodi mir I u zahidnij istoriografiyi z nomerom pravitelya Volodi mir I Ki yivskij za nazvoyu knyazivstva Volodi mir I Novgoro dskij za nazvoyu knyazivstva Vasi l hreshene im ya Volodi mir Vasi l Svyatosla vich kombinovane im ya Valdimar davnoskan Valdimarr u skandinavskih sagah pro Ejmunda i Ditriha yak konung Golmgardu Volodimir Krasne Sonechko im ya sho vzhivayetsya u bilinah ta folklori BiografiyaNarodzhennya i ditinstvo Data narodzhennya Volodimira nevidoma Naukovci v rizni chasi visuvali rizni versiyi mizh 942 i 970 rokami zokrema Leontij Vojtovich vvazhaye sho ne piznishe 963 roku Batko Volodimira Svyatoslav narodivsya jmovirno blizko 938 roku a starshij sin Volodimira blizko 979 go i ne piznishe 980 roku Volodimir mig naroditisya ne ranishe vesni 954 koli Svyatoslavu bulo 16 17 rokiv navit roki na 3 piznishe bo Volodimir buv najmolodshim z siniv Svyatoslava i tochno ne piznishe vesni 963 roku Tverdzhennya litopiscya sho Volodimir na moment svatannya do Rognedi zima 977 978 rokiv buv detesk ne zaperechuye ci cifri Yak povidomlyayut piznishi dzherela XVI stolittya i Nikonivskij litopisi Volodimir Svyatoslavich narodivsya v seli Budutini kudi rozgnivana Olga vidislala Malku Volodimer bo bѣ ot Malki klyuchnicy Olgin Malka zh bѣ sestra Dobrѣne i bѣ Dobrѣnya dyadya Volodimeru I bѣ rozhdenie Volodimeru v Budutine vѣsi tamo bo v gnѣve otslala eya Olga selo bo byashe eya tamo i umirayuchi dade ego svyatej Bogorodicy Nikonivskij litopis U rosijskij istoriografiyi bula populyarna versiya za yakoyu Budutina ves ce selo Budnik zaraz urochishe Budenik pid Pskovom Za gipotezoyu volinskogo krayeznavcya Yu Dibi litopisne Budutino ce suchasne volinske selo Budyatichi yake ye okoliceyu mista Novovolinska Prote Zahidna Volin i Pidkarpattya buli zavojovani Volodimirom lishe u 981 roci sho stavit danu versiyu pid sumniv Zgidno z inshoyu versiyeyu Volodimir narodivsya v seli Budayivka perejmenovanogo v 1924 roci na Boyarka Kiyivskoyi oblasti na teritoriyi yakogo donini isnuye gorodishe 1 go tisyacholittya n e otochene shtuchnim ruslom vidvedenim vid kolishnoyi richki Bobred Vidomosti pro isnuvannya gorodisha z palacom na nomu isnuyut u Stavropigijnij gramoti Andriya Bogolyubskogo 1159 roku Pro podalshu dolyu Malki litopisi ne povidomlyayut a malolitnij Volodimir povernuvsya do Kiyeva de perebuvav pid naglyadom knyagini Olgi Vihovannyam jogo keruvav imovirno dyadko po materi Dobrinya oskilki u zvichayah Kiyivskoyi Rusi bulo doviryati vihovannya spadkoyemciv chlenam starshoyi druzhini Zavoyuvannya kiyivskogo prestolu Dokladnishe Usobicya Svyatoslavichiv Pislya zagibeli 972 roku knyazya Svyatoslava knyazivstvo bulo podileno mizh jogo sinami na tri chastini Kiyevom keruvav jogo zakonnij sin Yaropolk Voseni 976 roku rozgorilasya mizhusobna vijna mizh Volodimirom i legitimnimi sinami Svyatoslava yaku pidnyav kiyivskij voyevoda Sveneld Sin voyevodi Lyut buv ubitij slugami Olega za sho toj pidburiv knyazya Yaropolka piti vijnoyu proti brata Pid chas bojovih dij Olega vbili jogo zh voyini skinuvshi z konya Volodimir ryatuyuchis vtik do svogo dyadka u Shveciyu de odrazu zh odruzhivsya z Olovoyu i nabrav z Dobrineyu varyazke vijsko i povernuvshis voseni 978 roku spershu do Novgoroda pochav vijnu proti kiyivskogo knyazya Volodimir zahopiv misto Polock perebivshi sim yu varyazkogo pravitelya mista Rogvoloda Jogo dochku Rognedu zasvatanu za Yaropolka vin nasilno vzyav za druzhinu Takim sposobom bulo uzakoneno priyednannya Polockogo knyazivstva Potim iz velikim varyazkim vijskom Volodimir oblozhiv Kiyiv de zamknuvsya Yaropolk Zgidno z litopisom sluga Yaropolka po imeni Blud pidkuplenij Volodimirom zalyakavshi zakolotom kiyan zmusiv Yaropolka utekti v malenke mistechko Rodnya U Rodni Volodimir zamaniv Yaropolka na peregovori de dvoye varyagiv pidnyali jogo mechami popid pazuhi Vagitnu druzhinu Yaropolka kolishnyu grecku chernicyu Volodimir vzyav u nalozhnici Koli varyazke vijsko yake priviv Volodimir zi Shveciyi stalo vimagati sobi za sluzhbu daninu z kiyan Volodimir obicyav yim ale cherez misyac vidmovivsya Chastinu varyagiv vidislav na sluzhbu v Konstantinopol poradivshi vizantijskomu imperatoru rozvesti yih po riznih miscyah Inshu chastinu varyazkih najmanciv Volodimir zalishiv sobi dlya upravlinnya mistami Zalishki gorodisha v seli Zarichchya Ukriplennya bulo zbudovane za chasiv pravlinnya knyazya Volodimira Za Povisti vrem yanih lit Volodimir voknyazhivsya u Kiyevi 980 roku Zgidno z rannim Zhitiyem Volodimira monaha Yakova Pam yat i pohvala knyazyu Volodimiru 2 ga polovina XI stolittya ce stalosya 11 chervnya 6486 978 roku Zgidno z Yakovom Mnihom ce stalos vsmoe lito po smerti Svyatoslava tobto u 979 roci 972 7 Ale mozhe buti sho vsmoe lito naspravdi oznachaye v smoe tobto ne vosmij a somij rik i spravdi vidpovidaye 978 roku Sho zh do litopisnih zvistok sho Svyatoslav knyazhiv 28 rokiv Yaropolk 8 a Volodimir 37 to tut nichogo strashnogo bo z 8 rokiv Yaropolk 2 roki buv formalnim spivpravitelem batka Pri dodavanni 27 litopisni 28 okrugleni z 27 do 8 i vidnimanni 2 rokiv pri sumuvanni rezultativ do 945 roku pochatok pravlinnya Svyatoslava vijde tezh 978 rik Zajnyav Kiyivskij prestol Volodimir u 18 20 richnomu vici Yazichnicka reforma Zobrazhennya Volodimira Velikogo na zlatniku vlasnogo karbuvannya Novij knyaz kiyivskij uzhiv zahodiv shodo reformi yazichnickogo kultu Sporudiv u Kiyevi kapishe z idolami shesti golovnih bogiv slov yanskogo yazichnictva Peruna Horsa Dazhboga Striboga Semargla ta Mokoshi bez Velesa takozh ye vidomosti sho za Volodimira Velikogo do jogo hreshennya isnuvala praktika lyudskih zhertvoprinesen bogam Lyudski zhertvoprinoshennya isnuvali u Kiyivskij Rusi i do Volodimira pro sho vidomo z opisu vizantijskim istorikom Levom Diyakonom zhertvoprinesen ditej vijskom Svyatoslava Horobrogo Oskilki isnuyut nepryami vidomosti pro simpatiyi kolishnogo knyazya Yaropolka do hristiyanskoyi viri i jogo kontakti z latinskim Zahodom to dosit imovirnim ye pripushennya pro yazichnicku reakciyu pri Volodimiri tobto borotbu z hristiyanstvom yake utverdzhuvalos za jogo poperednika Arheologichnim pidtverdzhennyam cogo mozhe buti znahidka na misci panteonu Volodimira zalishkiv kam yanoyi budovi zi slidami freskovogo zhivopisu tobto cerkvi sho mogla buti pobudovanoyu she za Askolda pershogo knyazya hristiyanina Kiyivskoyi Rusi Mozhlivo sho cyu cerkvu zrujnuvav Yaropolk Pid chas yazichnickogo zhertvoprinoshennya u Kiyevi zaginuli odni z pershih hristiyanskih muchenikiv na Rusi varyagi Fedir ta Ivan Povist vrem yanih lit tak peredaye obraz zhittya Volodimira do hreshennya Buv zhe Volodimir peremozhenij pohittyu i buli u nogo druzhini a nalozhnic bulo u nogo 300 u Vishgorodi 300 v Bilgorodi i 200 na Berestovi u selci yake nazivayut zaraz Berestove I buv vin nenasitnij v bludi privodyachi do sebe zamizhnih zhinok ta roztlivayuchi divchat Pravoslavni dzherela stverdzhuyut sho pislya hreshennya knyaz zvilniv vid podruzhnih obov yazkiv usih kolishnih yazichnickih druzhin Rognidi vin zaproponuvav obrati cholovika ale vona vidmovilas i prijnyala chernechij postrig Zobrazhennya Volodimira Velikogo na sribniku X XI st Pohodi Imovirne zobrazhennya Volodimira z druzhinoyu Zamalovka prapora privezenogo z Rechi Pospolitoyi do Moskoviyi Litopisu kazhe sho 981 roku Volodimir pishov na Peremishl 982 roku Volodimir vdruge pishov pohodom na v yatichiv yaki povstali proti knyazya 983 roku pishov Volodimir na yatvyagiv i vzyav zemlyu yih 984 roku pishov Volodimir na radimichiv i pidkoriv yih vladi kiyivskij 985 roku Volodimir Svyatoslavich vistupiv proti Volzkoyi Bulgariyi Vijna trivala z pereminnim uspihom i nezabarom obidvi storoni pogodilis na mir Umovi jogo vlashtovuvali bilshe bulgar bo bulgari klyalisya sho togda ne budi mezhdi nami mira egda kamen nachnet po vode plavati a hmel pogryaznuti Mir iz Bulgariyeyu skripili chergovim shlyubom knyazya Golovnim rezultatom Korsunskogo pohodu osin 987 vesna 988 rokiv bulo ne tilki prijnyattya hristiyanstva u Kiyivskij Rusi 988 ale j soyuz iz Vizantiyeyu yakij skripili chergovim shlyubom iz princesoyu Annoyu dochkoyu imperatora Romana II 938 963 ta sestroyu diyuchogo imperatora Vasiliya II Bolgarobijcya Anna narodilasya 963 roku i pomerla 1011 roku 993 roku pishov Volodimir na horvativ Povist vremennih lit Ukrayinski istoriki vvazhayut sho u rezultati cogo pohodu bulo zrujnovane velike misto bilih horvativ gorodishe Stilsko Volodimir Svyatoslavich pershim iz kiyivskih knyaziv pochav karbuvati vlasni moneti Zlatnik vazhiv 4 2 grama i za vartistyu buv rivnim vizantijskij nomizmi ta arabskomu dinaru Ce bula visokohudozhnya moneta z gerbom trizubom portretom knyazya i slovesnoyu legendoyu na aversi Na zvorotnomu boci reversi zobrazili Hrista Spasitelya Takimi zh buli i ranni sribniki z legendoyu Volodimir na stoli a se jogo sriblo Piznishi sribniki na zvoroti zamist zobrazhennya Hrista Spasitelya mali tilki trizub Volodimir Vasil Svyatoslavich pomer 15 lipnya 1015 roku v svoyij primiskij rezidenciyi Berestovi Ostanki Volodimira vnochi tayemno perevezli do Kiyeva i pohovali v marmurovomu sarkofazi zbudovanoyi nim Desyatinnoyi cerkvi Hreshennya Dokladnishe Hreshennya Rusi Hreshennya svyatogo knyazya Volodimira Freska V M Vasnecova u Volodimirskomu sobori Kiyeva 1890 Kumiri kartina Oleksiya Kulakova 2000 8 rokiv na Starokiyivskij gori navproti knyazhogo dvoru prostoyav oblashtovanij Volodimirom hram kapishe uosoblyuyuchi ostannyu hvilyu yazichnictva Na toj chas yedinobozhzhya u riznih formah hristiyanstvo islam yudayizm vzhe poshirilosya v togochasnomu sviti Todi na shidnoslov yanskih zemlyah osoblivo u velikih mistah poryad iz yazichnikami isnuvali spilnoti hristiyan musulman yudeyiv tosho Postalo pitannya viboru odnogo z yedinobozhnih virovchen yak derzhavnogo Pislya dovgih vagan Volodimir Svyatoslavich razom z otochennyam zupiniv svij vibir na hristiyanstvi virovchenni Vizantijskoyi imperiyi najvplivovishoyi derzhavi togochasnogo svitu Bezposerednim poshtovhom stala politiko dinastichna borotba u centri todishnogo civilizovanogo svitu Konstantinopoli Molodij spadkoyemec prestolu starshij sin imperatora Romana II Vasilij 976 1025 buv generalami velmozhami ta kohancyami svoyeyi materi postupovo usunutij na politichne uzbichchya U vici 18 rokiv vin za zakonam mav pravo ocholiti derzhavni spravi Ale jogo protivniki shvidko ob yednali svoyi sili i voseni 987 roku zibravshi armiyu v Malij Aziyi ogolosili kontr imperatorom faktichnogo regenta pleminnika imperatora Barda Foku Nevdovzi uzurpatora viznali imperatorom Mala Aziya Virmeniya ta Gruziya Molodomu spadkoyemcyu Vasiliyu II zagrozhuvala katastrofa i vin zvernuvsya za dopomogoyu do kiyivskogo knyazya Volodimira poslavshi do nogo posolstvo vzimku 987 988 rokiv Toj pogodivsya ale za umovi sho Vasil II viddast jomu ruku svoyeyi sestri Anni do ugodi buv dodanij she odin punkt Volodimir zobov yazuvavsya ohrestitisya razom z usim narodom svoyeyi krayini a voni narod velikij yak zapisav odin iz togochasnih shidnih avtoriv Naprikinci 987 roku Volodimir poslav 6 tisyachne vijsko varyazkih voyakiv yake navesni 988 roku razom z armiyeyu Vasiliya II rozbila zbrojni sili Foki Vidtodi varyagi stali ozbroyenoyu sokirami gvardiyeyu yadrom ohoroni vizantijskih imperatoriv Ale Vasil II ne kvapivsya viddavati bagryanorodnu tobto carstvenu vid narodzhennya sestru Tomu u lipni 988 roku Volodimir vzyav v oblogu Korsun i protyagom dev yati misyaciv taki zdobuv jogo Pro ce ye zgadka u Leva Diyakona Zgidno z nim uzyattya tavroskifami Korsunya suprovodzhuvalosya vognyanimi stovpami Vvazhayetsya sho mova tut ide pro vognennij stovp poblizu Kayira yakogo sposterigali 7 12 kvitnya 989 roku Versiya Bogdanovoyi N M sho slovo oznamenuvali vkazuye na dokonanu podiyu dopomagaye virahuvati sho vzyattya Korsunya vidbulosya v berezni 989 roku Uklavshi v Korsuni shlyub iz carivnoyu Volodimir razom iz druzhinoyu povernuvsya do Kiyeva de pochav nasadzhuvati hristiyanstvo Osnovni skladovi syuzhetnoyi liniyi Korsunskoyi legendi u yakij visvitleno podiyi Volodimirovogo hreshennya bukvalno zbigayutsya z povir yami pov yazanimi zi svyatim dzherelom ta chudotvornoyu ikonoyu Presvyatoyi Bogorodici v seli Budyatichi ototozhnyuvanih iz miscem narodzhennya Volodimira Cya obstavina svidchit pro te sho v Budyatichah funkciyuvali legendi pro Svyatitelya Kiyivskoyi Rusi Dokazom davnosti ciyeyi legendarnoyi tradiciyi yaka ne zaznala vpliviv kabinetnogo zacikavlennya litopisami ye vidsutnist pryamogo vzhivannya imeni Volodimira Chas i misce jogo osobistogo hreshennya diskusijni natomist hreshennya kiyan yake vin zdijsniv vidrazu pislya Korsunskogo pohodu litopis upevneno datuvav 988 roku opisuyuchi jogo tak I koli pribuv poveliv vin poskidati kumiriv tih porubati a drugih vognyu oddati Peruna zh poveliv vin priv yazati konevi do hvosta i volochiti z Gori po Borichevomu uzvozu na Ruchaj i dvanadcyatoh muzhiv pristaviv biti jogo palicyami Potim zhe Volodimir poslav poslanciv svoyih po vsomu gorodu govoryachi Yaksho ne z yavitsya hto zavtra na rici bagatij chi ubogij chi starec chi rab to meni toj protivnikom bude A nazavtra vijshov Volodimir z popami cesaricinimi i korsunskimi na Dnipro I zijshlosya lyudej bez liku i vlizli voni u vodu a popi stoyachi molitvi tvorili I bulo viditi radist veliku na nebi j na zemli sho stilki dush spasayetsya Hristiyanizaciya v Yevropi inodi prosuvalasya z trudnoshami dolayuchi spalahi oporu yazichnickih zherciv ta yih prihilnikiv Yaksho u Kiyevi hreshennya vidbuvalosya bez pereshkod yak pishe litopis zavdyaki vinyatkovomu avtoritetu knyazya Povist vremennih lit 988 rik to u pivnichnih volodinnyah Kiyivskoyi Rusi vse bulo inakshe Tak meshkanciv Novgoroda vdalosya ohrestiti lishe nastupnogo roku pislya pridushennya povstannya organizovanogo miscevim zhercem Velesa Majzhe cherez 100 rokiv litopis zafiksuvav spalahi yazichnickogo sprotivu sho takozh malo misce u Rostovskij zemli Najkonservativnishij z obryadiv pohovalnij zberigav elementi yazichnictva azh do mezhi XII XIII stolittya Yaskravim fenomenom poverhnevogo zakorinennya hristiyanskogo svitosprijnyattya ye yazichnicki alyuziyi znamenitogo Slova o polku Igorevim kinec XII stolittya avtor praktichno ne apelyuvav do hristiyanskoyi simvoliki natomist rozlogo poklikavsya na yazichnicku zgadavshi Dazhboga Velesa Horsa Striboga ta inshih Dvori Volodimira v KiyeviDiv takozh Knyazivski dvori domongolskogo Kiyeva Zgidno z litopisami Volodimir siv na prestol na teremnomu dvori yakij litopisec nazivaye otchim tobto Svyatoslavovim a pomer na dvori u Berestovomu Vodnochas navkolo Desyatinnoyi cerkvi arheologichno buli znajdeni reshtki troh palacovih sporud dobi Volodimira kinec X pochatok XI st na pivnichnij shid pivdennij shid ta pivdennij zahid vid cerkvi Za S I Klimovskim Volodimir postijno meshkav na dvori v Berestovomu a palaci bilya Desyatinnoyi pobuduvav dlya greckih mitropolitiv i druzhini Anni vizantijskoyi princesi Dvir u Berestovomu Tilo Volodimira spuskayut z Berestovskogo palacu miniatyura Radzivillivskogo litopisu Rizni doslidniki traktuyut cej dvir abo yak zamisku rezidenciyu abo zh yak povnocinnij knyazhij dvir M K Karger S I Klimovskij Za dumkoyu Klimovskogo Berestove bulo miscem postijnogo meshkannya Volodimira i Yaroslava pri chomu vono bulo tisno pov yazano z Ugorskim iz jogo kolishnim dvorom Askolda i Dira viniknuvshi yak posad navkolo nogo Dvir u Berestovomu zgadanij u Povisti vremennih lit yak misce smerti knyazya Volodimira v 1015 roci Pid 980 rokom Povist vremennih lit povidomlyaye pro znahodzhennya na Berestovim 200 nalozhnic Volodimira okrim 300 u Vishgorodi i 300 u Bilgorodi pri chomu Berestove nazvano silcem Takozh litopis povidomlyaye pro Yaroslava sho vin lyubyashe Berestovoe Sini Yaroslava Svyatoslav i Vsevolod vignavshi 1073 roku z Kiyeva svogo brata Izyaslava do cogo usi tri brati pravili Russyu spilno seli na stol tobto na prestol v Berestovomu sho krasnomovno pokazuye cej dvir yak oficijnu knyazivsku rezidenciyu U 1096 roci dvir u Berestovomu buv spalenij poloveckim hanom Bonyakom Imovirno nevdovzi vin buv vidbudovanij pozayak v 1113 roci v nomu vidbulas narada Volodimira Monomaha z jogo boyarami Litopisna rozpovid pro obstavini smerti i pohovannya Volodimira daye dovoli bagato informaciyi pro knyazhij palac u Berestovomu Tilo knyazya rozibravshi chastinu stini spustili na zemlyu virovkami Takim chinom palac mav shonajmenshe dva poverhi buv derev yanim abo prinajmni derev yanim buv drugij poverh sho zrozumilo z frazi mezhi kletmi proimavshe pomost a palati knyazya buli na drugomu poversi Takozh dvir mav vlasnu cerkvu Svyatih Apostoliv zbudovanu Volodimirom abo Yaroslavom Presviterom ciyeyi cerkvi zokrema buv Ilarion zgodom za iniciativoyu Yaroslava ruskij mitropolit Imovirno same v Berestovomu zav yazalis dovirlivi stosunki Ilariona ta Yaroslava Sim yaDokladnishe Ryurikovichi ta Volodimirovichi Volodimir i Rogneda kartina Antona Losenka 1770 r Volodimir Izyaslav i Rogneda Miniatyura z Radzivilivskogo lipopisu Kopiya zamalovki 1651 roku fresok XI stolittya z rodinoyu Yaroslava Mudrogo u Sofijskomu sobori Volodimir zobrazhenij u centri zi skipetrom i mechem a Yaroslav poruch pidnosit batku maket Sofijskogo soboru avtor zamalovki 1651 roku Abragam van Vesterfeld za inshoyu versiyeyu na fresci bulo zobrazheno rodinu same Volodimira a ne Yaroslava i vin a ne Yaroslav zobrazhenij iz maketom hramu yakij mozhlivo predstavlyaye Desyatinnu cerkvu Batko Svyatoslav 972 velikij knyaz kiyivskij 945 972 Mati Malusha Brati Yaropolk Svyatoslavich 980 velikij knyaz kiyivskij 972 980 Oleg Svyatoslavich 977 knyaz drevlyanskij 970 977 Do prijnyattya hristiyanstva za litopisami Volodimir utrimuvav veliki garemi 300 nalozhnic u nogo bulo u Vishgorodi 300 u Bilgorodi zaraz selo Bilogorodka 200 u Berestovi Ale litopisci zafiksuvali tilki zakonni shlyubi knyazya i nashadkiv vid nih Z lita 980 roku tretoyu druzhinoyu Volodimira stala vdova Yaropolka Koli vid cogo zv yazku narodivsya Svyatopolk suprotivniki Volodimira govorili sho vin ot dvoyu otcyu ot Yaropolka i ot Volodimera Podalsha dolya grekini nevidoma U 989 roci 7 yu druzhinoyu Volodimira stala Anna Pered neyu bula bolgarinya yaka zgidno z Povistyu vrem yanih lit narodila Borisa i Gliba Pri comu pizni litopisi kazhut sho Boris i Glib buli ditmi Anni Sogodni bilsh shilyayutsya do versiyi pro te sho Boris i Glib narodilisya vid Anni argumentuyuchi ce mozhlivimi bolgarskimi korenyami carivni Olova u sagah Allogiya donka shvedskogo konunga Erika Peremozhcya batka Olafa Eriksona dida Ingigerdi pershij shlyub Volodimira stavsya pislya smerti Olega u kinci 976 roku Visheslav bl 980 bl 995 do 1010 knyaz novgorodskij 990 1010 Rogneda yaku zgvaltuvali na ochah u yiyi batka stala drugoyu druzhinoyu Volodimira vzimku 977 978 roku Izyaslav 981 1001 knyaz polockij bl 990 1001 Mstislav Volodimirovich 980 985 roki Yaroslav bl 983 20 02 1054 knyaz rostovskij 990 velikij knyaz kiyivskij 1015 1054 Predslava mizh 983 986 pislya 1011 do 1042 nalozhnicya polskogo korolya Boleslava I Vsevolod mizh 983 984 do 1015 knyaz volodimirskij 990 1008 1013 Pryamislava bl 987 988 Laslo Lisij ugorskij knyaz grekinya vdova Yaropolka Svyatoslavicha stala tretoyu druzhinoyu Volodimira z lita 980 roku Svyatopolk 981 pislya 1019 knyaz turivskij 990 1015 velikij knyaz kiyivskij 1015 1019 suprotivniki Volodimira govorili sho vin ot dvoyu otcyu ot Yaropolka i ot Volodimera Malfrida 962 968 1002 cheshka za pohodzhennyam napevno knyazhogo rodu Mozhlivo z plemeni trebovlyan sho nalezhalo do bilih horvativ Todi na rusi chasto bilih horvativ nazivali chehami Shlyub blizko 981 roku Svyatoslav bl 982 1015 knyaz drevlyanskij 990 1015 Adel mozhlivo bula donkoyu peremishlskogo knyazya odnogo z horvatskih knyazivstv Shlyub blizko 981 roku Mstislav bl 983 1036 knyaz tmutorokanskij bl 990 1010 1023 chernigivskij 1015 1036 Stanislav bl 985 do 1015 knyaz smolenskij 990 1015 Sudislav bl 986 1063 knyaz pskovskij 1014 1036 2 ga cheshka abo bila horvatka 1 sha bulgarka shlyub pislya trivaloyi vijni proti Volzkoyi Bulgariyi 985 roku 2 ga bulgarka Anna Porfirogeneta 963 1011 roki shlyub iz sestroyu imperatora Vasiliya II dochkoyu imperatora Romana II pislya Hersoneskoyi vijni navesni 989 roku Boris l 986 1015 knyaz rostovskij 1010 1015 Glib bl 987 1015 knyaz muromskij 1013 1015 Dochka grafa vnuchka kajzera Ottona I bl 985 1018 roki shlyub pislya smerti Anni u 1012 roci Dobronega do 1011 1087 Kazimir I knyaz polskij Diti vid nevidomo yakoyi druzhini Pozvizd do 988 989 1015 mav volodinnya na Volini Rodovid 8 Ryurik litopisnij zasnovnik dinastiyi Ryurikovichiv 4 Igor knyaz kiyivskij 9 Yefanda 2 Svyatoslav velikij knyaz kiyivskij 5 Olga knyaginya kiyivska 1 Volodimir velikij knyaz kiyivskij 12 Nizkinya knyaz drevlyan 6 Mal knyaz drevlyan 3 Malusha klyuchnicya U folkloriParni obrazi Volodimira u hreshenni Vasilya i jogo materi Malki predstavleni v ukrayinskih obryadovih pisnyah novorichnogo ciklu de vidobrazilisya u folklornih figurah Vasilya i Malanki Melanki Milanki U cerkovnomu kalendari den svyatoyi Melaniyi rimlyanki zavershuye richne kolo den svyatogo Vasilya Velikogo jogo pochinaye Cya kalendarna obstavina zblizila v narodnij uyavi svyatogo Vasiliya i prepodobnu Melaniyu peretvorivshi yih u stijku folklornu paru zberigshi ne tilki zgadki pro realnih istorichnih personazhiv Volodimira i Malku a j nizku detalej yaki vidbivayut pravovi normi H st i harakterizuyut todishnij pobut Vshanuvannya pam yatiPam yatniki Ukrayina Volodimir Kiyiv Krivij Rig Sevastopol Zakordon Gdansk London Moskva Galereya Vorota Volodimirskogo Soboru iz zobrazhennyam Olgi ta Volodimira Pam yatnik Volodimiru Velikomu u misti Kiyiv Pam yatnik Volodimiru Velikomu u misti Krivij Rig Skulptura Volodimira Velikogo u Ivano Frankivsku Skulptura Volodimira Velikogo u Kam yanci Buzkij Skulptura Volodimira Velikogo v Borispoli Pam yatnik Volodimiru Velikomu u Londoni Pam yatnik Volodimiru Velikomu u misti Gdansk Pam yatnik Volodimiru Velikomu u misti Toronto U bonistici numizmatici filateliyi Vrahovuyuchi zagalnoviznanij vpliv Volodimira Velikogo na rozvitok derzhavnosti ta suspilnogo zhittya na zemlyah suchasnoyi Ukrayini jogo zobrazili na licovomu boci usih riznih vidiv banknot nominalom 1 grivnya i chotiroh monetah Ukrayini za vagomij vnesok v istoriyu Ukrayini Takozh pam yatnik Volodimiru Hrestitelyu na Volodimirskij girci v Kiyevi zobrazili na banknoti nominalom 100 000 kuponiv Portret Volodimira Svyatoslavicha ye na poshtovij marci Ukrayini prisvyachenij 1000 richchyu z dnya smerti knyazya Galereya 1 grivnya zrazka 1996 roku 1 grivnya zrazka 1996 roku 100 000 kuponiv 100 000 kuponiv 1 grivnya zrazka 2006 roku 1 grivnya zrazka 2006 roku Volodimir Velikij obigova moneta nominalom 1 grivnya 2018 rik Volodimir Velikij obigova moneta nominalom 1 grivnya 2018 rik Volodimir Velikij pam yatna sribna moneta nominalom 10 griven 2000 rik Volodimir Velikij pam yatna sribna moneta nominalom 10 griven 2000 rik 1025 richchya hreshennya Kiyivskoyi Rusi pam yatna zolota moneta nominalom 100 griven 2013 rik 1025 richchya hreshennya Kiyivskoyi Rusi pam yatna zolota moneta nominalom 100 griven 2013 rik Kiyivskij knyaz Volodimir Velikij pam yatna sribna moneta nominalom 20 griven 2015 rik Kiyivskij knyaz Volodimir Velikij pam yatna sribna moneta nominalom 20 griven 2015 rik Pam yatna poshtova marka Ukrayini prisvyachena 1000 richchyu z smerti knyazya Volodimira Velikogo 2015 rikPam yatna poshtova marka Ukrayini prisvyachena 1000 richchyu z smerti knyazya Volodimira Velikogo 2015 rik Toponimi misto Volodimir Vulicya Volodimira Velikogo u mistah Ukrayini Vulicya Volodimirska u mistah Ukrayini Volodimirska vulicya u misti Kiyiv Prospekt Knyazya Volodimira u misti Bila Cerkva U misti Zaporizhzhya ye vulicya Svyatovolodimirivska Vulicya Svyatogo Volodimira u mistah Novovolinsk Chervonograd Hrami Ukrayina Volodimirskij sobor u misti Kiyiv Volodimirskij sobor na teritoriyi Hersonesu Cerkva svyatogo Volodimira u misti Chervonograd Cerkva svyatogo Volodimira u misti Kropivnickij Cerkva svyatogo Volodimira u misti Terebovlya Cerkva svyatih Volodimira i Olgi u misti Lviv Monastir svyatogo Volodimira Velikogo u misti Herson Kanada Sobor svyatogo Volodimira u misti Toronto Sobor svyatogo Volodimira u misti Kalgari SShA Sobor svyatih Volodimira i Olgi UGKC u misti Chikago Avstraliya Cerkva svyatogo Volodimira UGKC u misti Kanberra Ustanovi Institut Svyatogo Volodimira u misti Toronto Institut Svyatogo Volodimira u misti Toronto 105 j prikordonnij zagin imeni knyazya Volodimira Velikogo Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini 24 serpnya 2021 roku 138 j centr specialnogo priznachennya protidiyi diversiyam ta teroristichnim aktam otrimav pochesne najmenuvannya imeni knyazya Volodimira Svyatoslavicha Mozayika Mozayichni zobrazhennya Volodimira Velikogo ta knyagini Olgi zrobleni vatikanskimi majstrami na koshti ukrayinskoyi gromadi znahodyatsya u Sobori Svyatogo Petra z 1989 roku Urochiste vidkrittya mozayik v hodi yakogo yih osvyativ osobisto svyatij Papa Rimskij Ivan Pavlo II bulo priurochene do 1000 littya hreshennya Rusi Ukrayini 1000 richnicya upokoyennya 25 lyutogo 2015 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko pidpisav Ukaz Pro vshanuvannya pam yati knyazya Kiyivskogo Volodimira Velikogo tvorcya serednovichnoyi yevropejskoyi derzhavi Rusi Ukrayini U 2015 roci vstanovleno pam yatnik Volodimiru Velikomu u Gdansku Polsha Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv pam yatnu monetu Kiyivskij knyaz Volodimir Velikij GalereyaUkrayinskij pravoslavnij sobor Svyatogo Volodimira u misti Chikago Ukrayinska pravoslavna cerkva Svyatogo Volodimira u misti Klivlend Sobor svyatogo Volodimira u misti Stemford shtat Konnektikut Cerkva svyatogo Volodimira u misti Palmerton Ukrayinska pravoslavna cerkva Svyatogo Volodimira u misti Vegrevil Kanada KanonizaciyaKnyazi Volodimir po centru Boris i Glib z zhitiyami Borisa i Gliba moskovska ikona XVI st Tretyakovska galereya Volodimira Svyatoslavovicha vshanovuyut yak rivnoapostolnogo svyatogo u katolickij i pravoslavnij tradiciyah Prote cerkovnih dokumentiv pro oficijnu kanonizaciyu kiyivskogo knyazya nemaye Spomin u Rimo Katolickij ta Ukrayinskij greko katolickih cerkvah vidbuvayetsya 15 lipnya Pershi svidchennya pro vshanuvannya svyatosti kiyivskogo knyazya Volodimira Svyatoslavicha datuyut XIV stolittyam U kalendari Yevangeliya 1380 h rokiv sho pohodit iz Moskovskogo knyazivstva Volodimira nazvali svyatim Na dumku S Gorbika cim moskovski knyazi namagalisya dovesti svoye pravo na spadshinu Kiyivskoyi Rusi Natomist u ruskij kiyivskij tradiciyi ukrayinskih i biloruskih cerkovnih tekstah zgadok pro svyatist Volodimira nemaye do XVII stolittya 1635 roku kiyivskij mitropolit Petro Mogila stav vshanovuvati moshi Volodimira yaki vin znajshov u ruyinah Desyatinnoyi cerkvi Vidtodi Volodimira progolosili rivnoapostolnim pomisnim svyatim patronom Kiyivskoyi mitropoliyi j Rusi Ukrayini sho perebuvala na toj chas u skladi Koroni Korolivstva Polskogo Prote Trebnik 1646 Petra Mogili ne zgaduye knyazya Volodimira sered svyatih Z Pravoslavnoyi cerkvi tradiciya vshanuvannya Volodimira perejshla do Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ta Katolickoyi Cerkvi PrimitkiKomentari Suchasne selo Bilogorodka Kiyivskoyi oblasti Ce bulo pov yazane zi zvichayem zgidno z yakim pokijnogo ne mozhna bulo vinositi z budinku cherez dveri abo vikna Primitki Vladimir Svyatoj Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1912 T 6 S 433 434 d Track Q25373735d Track Q26160602d Track Q4114391d Track Q656d Track Q4448234 A E Vladimir Svyatoslavich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIa S 653 655 d Track Q20858649d Track Q656d Track Q602358d Track Q4530186d Track Q19908137d Track Q23892903 R N B Vladimir St Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 28 P 168 d Track Q867541d Track Q81897481 Rogneda Rogvolodovna Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1899 T XXVIa S 883 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24482499d Track Q19908137d Track Q23892956 N M Rogneda Rogvolodovna Russkij biograficheskij slovar SPb 1913 T 16 S 275 276 d Track Q656d Track Q1960551d Track Q25875332d Track Q21175487d Track Q15074249 Anna Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 154 155 d Track Q21175473d Track Q656d Track Q1960551d Track Q25862085 Izyaslav Vladimirovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XIIa S 894 895 d Track Q23892916d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q24426585 L Kumanin Svyatoslav Vladimirovich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1904 T 18 S 245 d Track Q21175488d Track Q656d Track Q1960551d Track Q1963546d Track Q25876009 THidreks saga af Bern Vojtovich 2015 40 41 Rapov O M Russkaya cerkov v IX pervoj treti XII v Prinyatie hristianstva Vojtovich 2006 232 Vojtovich 2006 219 Vojtovich 2006 245 Smert Olega vidbulasya imovirno u veresnevomu 6485 sho vidpovidaye oseni 976 roku Priblizno odrazu zh pislya smerti brata Volodimir vzyav shlyub i ochevidno sho v pokladenij termin u nogo narodilasya ditina Ce mav buti pochatok seredina oseni 977 roku Yaksho vid pochatku 977 roku vidrahuvati 14 vidmitku vizantijskogo povnolittya i minimalnogo shlyubnogo viku vijde sho naroditisya vin mig tochno ne piznishe vid vesni 963 roku Prozorovskij D O rodstve sv Vladimira po materi Zapiski Imperatorskoj Akademii nauk SPb 1864 T V Kn I S 19 gatchina3000 ru Arhiv originalu za 9 grudnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2021 Diba Yu Istorichno geografichnij kontekst litopisnogo povidomlennya pro narodzhennya knyazya Volodimira Svyatoslavovicha Lokalizaciya Budyatinogo sela 29 grudnya 2013 u Wayback Machine Knyazha doba Istoriya i kultura Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Vip VI S 37 70 Diba Yu Batkivshina svyatogo Volodimira Volinska zemlya u podiyah X stolittya 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Mizhdisciplinarni narisi rannoyi istoriyi Rusi Ukrayini Lviv Vidavnictvo Kolir PRO 2014 il S Nevidoma davnya Ukrayina 1 Micko I Novi monografiyi pro davnyu Ukrayinu 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Diba Yu Litopisne Budyatino pro misce narodzhennya knyazya Volodimira Svyatoslavovicha ta roztashuvannya najdavnishoyi cerkvi Presvyatoyi Bogorodici 9 bereznya 2014 u Wayback Machine P yati Olzhini chitannya 7 travnya 2010 roku Lviv Brodi 2011 S 23 28 Jogo zh Istorichno geografichnij kontekst litopisnogo povidomlennya pro narodzhennya knyazya Volodimira Svyatoslavovicha Lokalizaciya Budyatinogo sela 29 grudnya 2013 u Wayback Machine Knyazha doba Istoriya i kultura Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Vip VI S 37 70 Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Procitovano 3 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Druzhinu Yaropolku priviv jogo batko Svyatoslav z pohodu na Vizantiyu 970 roku Imovirno cej panteon viyavili arheologi v 1977 roku Priblizno 987 roku Rognida zvazhilasya pomstitisya za skoyene i vbiti cholovika velikogo knyazya kiyivskogo Volodimira Odnak cya sproba zavershilasya nevdacheyu Za zamah na velikogo knyazya Rognidi zagrozhuvala smert Za legendoyu rozgnivanij Volodimir nakazav druzhini oshatno odyagnutis i vzyav u ruki mech prote na krik pribig yihnij pervistok Izyaslav i stav na zahist materi takozh z mechem v rukah Volodimir ne zmig vbiti Rognidu na ochah u sina Zamist cogo vin nakazav zaslati yih oboh u polocku votchinu misto u verhiv yah richki Svisloch nazvane Izyaslavom Brajchevskij Mihajlo Yulianovich Utverdzhennya hristiyanstva na Rusi AN URSR In t arheologiyi Kiyiv Naukova dumka 1988 S 166 ISBN 5 12 000096 7 Die Zeit Das Geheimnis der Wikinger Soldner von Byzanz 12 listopada 2017 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 12 travnya 2012 Klimovskij 2013 s 345 346 Karger 1958 s 274 Klimovskij 2013 s 307 308 Karger 1958 s 273 274 Smirnov Ya I Risunki Kieva 1651 g po ih kopiyam k 18 v Trudy 13 go arheologicheskogo sezda M 1908 g t 2 s 197 512 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 21 travnya 2022 Tak yiyi identifikuvala rosijska doslidnicya G Glazirina na osnovi vivchennya Sagi pro Ingvara Mandrivnika Vojtovich 2015 42 Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2000 649 s ISBN 966 02 1683 1 Arhiv originalu za 14 listopada 2013 Procitovano 25 chervnya 2013 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 grudnya 2022 roku 839 2022 Pro vidznachennya pochesnoyu vidznakoyu Za muzhnist ta vidvagu Z nagodi Dnya ZSU Glava derzhavi prisvoyiv zvannya Geroya Ukrayini vruchiv bojovi prapori pochesni najmenuvannya ta strichki pochesnoyi vidznaki Prezidenta 6 grudnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 2015 roku 107 2015 Pro vshanuvannya pam yati knyazya Kiyivskogo Volodimira Velikogo tvorcya serednovichnoyi yevropejskoyi derzhavi Rusi Ukrayini Arhiv originalu za 24 travnya 2015 Procitovano 24 travnya 2015 Nacionalnij bank Ukrayini prezentuvav pam yatnu monetu Kiyivskij knyaz Volodimir Velikij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pres reliz Nacionalnogo banku Ukrayini 24 lipnya 2015 Svyatij Volodimir angl Procitovano 30 grudnya 2023 Rossijskij gosudarstvennyj arhiv drevnih aktov Sin tip 9 S 181 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 29 travnya 2015 Zhilenko I Istoriya znajdennya moshej svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira svyatitelem Petrom Mogiloyu za riznimi dzherelami Zhilenko I V Sinopsis Kiyivskij Lavrskij almanah Kiyiv 2002 30 bereznya 2015 u Wayback Machine gt BibliografiyaDzherela Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 1 I II Lavrentevskaya i Troickaya letopisi Sankt Peterburg 1846 Stb 69 131 Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 2 III Ipatevskaya letopis Sankt Peterburg 1843 Stb 57 118 Novgorodskaya pervaya letopis starshego i mladshego izvodov Moskva Leningrad Izdatelstvo AN SSSR 1950 S 121 169 Polnoe sobranie russkih letopisej PSRL T 9 VIII Letopisnyj sbornik imenuemyj Patriarsheyu ili Nikonovskoyu letopisyu Sankt Peterburg 1862 S 35 70 Drevnerusskie knyazheskie ustavy XI XV vv Izdanie podgotovil Ya N Shapov Moskva Nauka 1976 S 12 84 Pam yat i pohvala knyazyu Volodimiru Karger M K Drevnij Kiev M L Izdatelstvo AN SSSR 1958 T I Klimovskij S I Gde kogda i pochemu voznik Kiev K Stilos 2013 ISBN 978 966 2399 18 9 Monografiyi Vojtovich L 3 1 Dinastiya Ryurikovichiv Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L Knyazha doba portreti eliti Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 Gilferding A F Neizdannoe svidetelstvo sovremennika o Vladimire Svyatom i Boleslave Hrabrom Moskva 1856 Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov pod redakciej E A Melnikovoj Moskva Logos 1999 Karpov A Yu Vladimir Svyatoj Moskva Molodaya gvardiya 1997 Zhizn zamechatelnyh lyudej 738 Richka V Volodimir Svyatij v istorichnij pam yati Kiyiv Skif 2012 Diba Yu Batkivshina svyatogo Volodimira Volinska zemlya u podiyah X stolittya 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Mizhdisciplinarni narisi rannoyi istoriyi Rusi Ukrayini Lviv Vidavnictvo Kolir PRO 2014 484 s il Seriya Nevidoma davnya Ukrayina 1 Statti Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 traven cherven S 37 55 Yusupovich A Chi hodiv Vololimir Velikij na do lyahiv polsko ruski vidnosini naprikinci H na pochatku HI s Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 5 524 ver zhovt S 43 69 3 11 listopada 2019 u Wayback Machine Fedotov G P Kanonizaciya Svyatogo Vladimira Vladimirskij sbornik Belgrad 1938 Dovidniki Kotlyar M F Volodimir Svyatoslavich Svyatij 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 619 ISBN 966 00 0734 5 Richka V Volodimir Velikij Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 117 118 ISBN 978 966 611 818 2 Volodimir Svyatoslavich Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Zavitnevich V Vladimir Svyatoj 10 grudnya 2019 u Wayback Machine Pravoslavnaya Bogoslovskaya Enciklopediya Tom 3 Petrograd 1902 Seryogina N S Preobrazhenskij A S Vladimir Vasilij Svyatoj 2 grudnya 2019 u Wayback Machine Pravoslavnaya Enciklopediya T 8 S 690 718PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volodimir Svyatoslavich Volodimir Svyatij biografichnij naris 14 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Ryurikovichi Personalnij sklad 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Biografiya Volodimira Svyatoslavovicha ta jogo principi 24 travnya 2011 u Wayback Machine Yak viglyadav velikij knyaz kiyivskij 1 sichnya 2010 u Wayback Machine Knyaz Volodimir i hreshennya Rusi 17 sichnya 2011 u Wayback Machine Kralyuk P Korinnya Hrestitelya Rusi Volodimir Svyatij rodom iz Volini 29 serpnya 2012 u Wayback Machine Radio Svoboda 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Petro Kralyuk Vijni u Vikipediyi abo chi poshanuye Ukrayina Volodimira Svyatogo Divo yakogo ne bulo 150 rokiv naukovci pro Gorodnickij skarb 24 listopada 2020 u Wayback Machine Igor Pavlyuk Volodimir Vasilij Dramatichna poema 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Volodimir knyaz kiyivskij grafichnij roman vid vidavnictva Irbis Komiksi Poperednik Yaropolk I Svyatoslavich Velikij knyaz Kiyivskij 979 1015 Nastupnik Svyatopolk I Okayannij

Дата публікації:
Топ