Північно-східний палац, східний палац — умовна назва мурованої споруди Х століття, залишки якої були знайдені на Старокиївській горі. Назва отримана через розташування відносно Десятинної церкви. Є найдавнішим з трьох «палаців» навколо Десятинної церкви (інші два — південно-східний та західний). За припущеннями дослідників міг бути теремом княгині Ольги або палацом Володимира, можливо сумісно з функциями церкви. Розібраний у XI столітті. Рештки споруди досліджувались В. В. Хвойкою (1907—1908), Т. М. Мовчанівським (1936), М. К. Каргером (1939), П. П. Толочком (1966).
Північно-східний палац | |
---|---|
Розкопки північно-східного палацу В. Хвойкою, 1907 р. Малюнок В. Хвойки. | |
50°27′29″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.4582482913645833° пн. ш. 30.517847056381004478° сх. д.Координати: 50°27′29″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д. / 50.4582482913645833° пн. ш. 30.517847056381004478° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | палац |
Північно-східний палац Північно-східний палац (Україна) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Наказом Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року наданий статус пам'ятки археології місцевого значення, з присвоєнням охоронного номеру 664-Кв.
Історія досліджень
1857 року київським чиновником Климовичем під час перебудови свого будинку були випадково відкрити залишки двох стародавніх стін, складених з плінфи та булижнику. Ця споруда була досліджена археологом В. В. Хвойкою у 1907—1908 роках. Була знайдена частина зовнішньої стіни будівлі довжиною 21 м, к ній примикали фундаменти трьох поперечних стін, що формували внутрішні приміщення будівлі. Також були знайдені фрагменти оздоблення виготовлені з мармуру, червоного овруцького шиферу, шматки смальти, залишки фресок. Підлога були вкрита суцільним шаром обгорілих бревен та дощок.
У 1920-х роках залишки фундаментів споруди ще можна було побачити на схилі гори над Андріївським узвозом.
1936 року споруда була досліджена Київською археологічною експедицією під керівництвом Т. М. Мовчанівського. На той час північна-західна частина будівлі вже була зруйнована зсувом грунту, кладка збереглась на довжину 5,85 м. Консультаційна рада, яка обговорила результати розкопок, дійшла до висновку, що на цьому місці існували дві різночасові споруди. Від одної збереглись забутовка з залізястого пісковику та цегляна кладка висотою 0,40—0,55 м, її датували кінцем Х, або XI століттям. Інша споруда розташовувалась південніше та складалась з кількох груп розчину з цем'янкою та рожевого кварциту. Точне співвідношення двох споруд встановити було неможливо, з огляду на порушені шару грунту і сліди розкопів скарбошукачів XIX століття та В. Хвойки.
1939 року дослідження памятки провів М. К. Каргер, який знайшов лише жалюгідні рештки. У 1966 Київська археологічна експедиція (керівник П. П. Толочко) вдруге дослідила залишки споруди, від якої збереглось вже тільки 5 м стіни, усе інше було зруйновано зсувами.
Опис
Будівля розташована над урвищем в північно-східний частині Старокиївської гори, в 75 м (за іншими даними в 30 м) на північний схід від Десятинної церкви, в садибі будинку № 38 по Андріївському узвозу. Станом на 1907 рік збереглась західна стіна на довжину 21 м, від неї відходили три стіни довжиною 5—10 м. Будівля мала прямокутну форму з трьома приміщеннями, у торцевий стіні знайдені залишки дверного отвору. Споруда орієнтована з півночі на південь, її довга вісь перпендикулярна довгої вісі так званого південно-східного палацу, тоді як довга вісь Десятинної церкви розташована відносно вісі споруди під гострим кутом. Фундаменти складені з великих каменів, стіни цегляні з прошарком каменів, у фундаментних ровах були знайдені залишки дерев'яних конструкцій. В середині знайдені фрагменти оздоблення (зокрема дверну лиштву) виготовлені з мармуру, червоного овруцького шиферу, шматки смальти, залишки фресок, круглі скляні віконниці. В одному з приміщень знайдений візантійський процесійний хрест X століття, а біля північної стіни — плитка з княжим знаком (тризубом) Володимира. Підлога були вкрита суцільним шаром обгорілих бревен та дощок. Імовірно будівля мала дерев'яне перекриття або дерев'яний другий поверх. Точний план споруди та її архітектурні форми встановити неможливо.
Інтерпретація функціонального призначення споруди
Частиною істориків (С. Р. Кілієвич) ототожнюється з кам'яним теремом теремного двору княгині Ольги (згадуються у «Повісті временних літ» під 945 роком), що стояв «над горою, за святою Богородицею (Десятинною церквою)». Інша частина істориків (П. Раппопорт, Ф. Андрощук) схиляється до думки, що будівля була споруджена в часи князя Володимира, одночасно, або в два етапи з Десятинною церквою й двома іншими палацами (південно-східним та південно-західним), у рамках масштабної розбудови київського дитинця, що відбувалася після прийняття Русью християнства.
На думку Ф. Андрощука, взірцем для палаців Володимира могли слугувати палаци Астурії — у IX—X століттях на європейських теренах лише у цьому королівстві на півночі Іспанії будувались палаци прямокутної форми. Прикладом такої споруди може слугувати палац (пізніше церква) [en] в Ов'єдо, побудований під час правління короля Раміро I (842—850 роки). Інформація про архітектуру Астурії могла потрапити до Києва через вікінгів, які час від часу здійснювали набіги на північну Іспанію, або через рабів-християн. Подібно до палацу Санта Марія дель Наранко київський палац також міг відігравати роль церкви, або бути багатофункціональною спорудою, яка поєднувала як світські, так і релігійні функції (на користь останньої свідчить знахідка процесійного хреста). На зв'язок з західноєвропейською традицією вказує також забезпечення Десятинної церкви саме десятиною — така форма забезпечення церков була типовою для Європи, але невідома у Візантії. І палац Санта Марія дель Наранко, і київський палац, мали форму базиліки. Моделлю базиліки є також і шиферний саркофаг знайдений біля північної стіни Десятинної церкви. Таким чином, київський палац міг бути базилікою, що існувала в Києві напередодні спорудження Десятинної церкви, в ньому могли відбуватися як ритуали влади, так і релігійні церемонії. Пізніше світські та релігійні функції у давньому Києві були розмежовані — між початковою, тринефною, спорудою Десятинної церкви, та південно-східним палацом.
Усі три палаци навколо Десятинної церкви існували доволі короткий час — імовірно в правління Ярослава Мудрого вони були розібрані з використанням матеріалу для будівництва Софійського собору та інших споруд.
Див. також
Примітки
- Килиевич, 1982, с. 153.
- Раппопорт, 1982, с. 9.
- Андрощук, 2021, с. 17—18.
- Килиевич, 1982, с. 36, 153.
- Андрощук, 2021, с. 16.
- Андрощук, 2021, с. 17—18, 21.
- Андрощук, 2021, с. 18—21.
- Килиевич, 1982, с. 36.
- Андрощук, 2021, с. 22, 24.
- Андрощук, 2021, с. 18—25.
- Андрощук, 2021, с. 63—64.
Джерела
- Андрощук, Ф. Десятинна церква: відома і невідома. — К. : Laurus, 2021. — .
- Килиевич, С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII веков. — К. : Наукова думка, 1982.
- Раппопорт, П. А. Русская архитектура X—XIII вв.. — Л., 1982. — (Свод археологических источников ; вип. Е1-47).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno shidnij palac shidnij palac umovna nazva murovanoyi sporudi H stolittya zalishki yakoyi buli znajdeni na Starokiyivskij gori Nazva otrimana cherez roztashuvannya vidnosno Desyatinnoyi cerkvi Ye najdavnishim z troh palaciv navkolo Desyatinnoyi cerkvi inshi dva pivdenno shidnij ta zahidnij Za pripushennyami doslidnikiv mig buti teremom knyagini Olgi abo palacom Volodimira mozhlivo sumisno z funkciyami cerkvi Rozibranij u XI stolitti Reshtki sporudi doslidzhuvalis V V Hvojkoyu 1907 1908 T M Movchanivskim 1936 M K Kargerom 1939 P P Tolochkom 1966 Pivnichno shidnij palacRozkopki pivnichno shidnogo palacu V Hvojkoyu 1907 r Malyunok V Hvojki 50 27 29 pn sh 30 31 04 sh d 50 4582482913645833 pn sh 30 517847056381004478 sh d 50 4582482913645833 30 517847056381004478 Koordinati 50 27 29 pn sh 30 31 04 sh d 50 4582482913645833 pn sh 30 517847056381004478 sh d 50 4582482913645833 30 517847056381004478Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivTippalacPivnichno shidnij palacPivnichno shidnij palac Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 21 zhovtnya 2011 roku nadanij status pam yatki arheologiyi miscevogo znachennya z prisvoyennyam ohoronnogo nomeru 664 Kv Istoriya doslidzhenOb yekti ditincya Kiyeva pivnichno shidnij palac poznachenij 4 1857 roku kiyivskim chinovnikom Klimovichem pid chas perebudovi svogo budinku buli vipadkovo vidkriti zalishki dvoh starodavnih stin skladenih z plinfi ta bulizhniku Cya sporuda bula doslidzhena arheologom V V Hvojkoyu u 1907 1908 rokah Bula znajdena chastina zovnishnoyi stini budivli dovzhinoyu 21 m k nij primikali fundamenti troh poperechnih stin sho formuvali vnutrishni primishennya budivli Takozh buli znajdeni fragmenti ozdoblennya vigotovleni z marmuru chervonogo ovruckogo shiferu shmatki smalti zalishki fresok Pidloga buli vkrita sucilnim sharom obgorilih breven ta doshok U 1920 h rokah zalishki fundamentiv sporudi she mozhna bulo pobachiti na shili gori nad Andriyivskim uzvozom 1936 roku sporuda bula doslidzhena Kiyivskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom T M Movchanivskogo Na toj chas pivnichna zahidna chastina budivli vzhe bula zrujnovana zsuvom gruntu kladka zbereglas na dovzhinu 5 85 m Konsultacijna rada yaka obgovorila rezultati rozkopok dijshla do visnovku sho na comu misci isnuvali dvi riznochasovi sporudi Vid odnoyi zbereglis zabutovka z zalizyastogo piskoviku ta ceglyana kladka visotoyu 0 40 0 55 m yiyi datuvali kincem H abo XI stolittyam Insha sporuda roztashovuvalas pivdennishe ta skladalas z kilkoh grup rozchinu z cem yankoyu ta rozhevogo kvarcitu Tochne spivvidnoshennya dvoh sporud vstanoviti bulo nemozhlivo z oglyadu na porusheni sharu gruntu i slidi rozkopiv skarboshukachiv XIX stolittya ta V Hvojki 1939 roku doslidzhennya pamyatki proviv M K Karger yakij znajshov lishe zhalyugidni reshtki U 1966 Kiyivska arheologichna ekspediciya kerivnik P P Tolochko vdruge doslidila zalishki sporudi vid yakoyi zbereglos vzhe tilki 5 m stini use inshe bulo zrujnovano zsuvami OpisAndriyivskij uzviz 38 oriyentovne roztashuvannya palacu pokazano chervonim pryamokutnikom za shemoyu D Jolshina Budivlya roztashovana nad urvishem v pivnichno shidnij chastini Starokiyivskoyi gori v 75 m za inshimi danimi v 30 m na pivnichnij shid vid Desyatinnoyi cerkvi v sadibi budinku 38 po Andriyivskomu uzvozu Stanom na 1907 rik zbereglas zahidna stina na dovzhinu 21 m vid neyi vidhodili tri stini dovzhinoyu 5 10 m Budivlya mala pryamokutnu formu z troma primishennyami u torcevij stini znajdeni zalishki dvernogo otvoru Sporuda oriyentovana z pivnochi na pivden yiyi dovga vis perpendikulyarna dovgoyi visi tak zvanogo pivdenno shidnogo palacu todi yak dovga vis Desyatinnoyi cerkvi roztashovana vidnosno visi sporudi pid gostrim kutom Fundamenti skladeni z velikih kameniv stini ceglyani z prosharkom kameniv u fundamentnih rovah buli znajdeni zalishki derev yanih konstrukcij V seredini znajdeni fragmenti ozdoblennya zokrema dvernu lishtvu vigotovleni z marmuru chervonogo ovruckogo shiferu shmatki smalti zalishki fresok krugli sklyani vikonnici V odnomu z primishen znajdenij vizantijskij procesijnij hrest X stolittya a bilya pivnichnoyi stini plitka z knyazhim znakom trizubom Volodimira Pidloga buli vkrita sucilnim sharom obgorilih breven ta doshok Imovirno budivlya mala derev yane perekrittya abo derev yanij drugij poverh Tochnij plan sporudi ta yiyi arhitekturni formi vstanoviti nemozhlivo Interpretaciya funkcionalnogo priznachennya sporudiPalac Santa Mariya del Naranko v Ov yedo mozhlivij vzirec palaciv davnogo Kiyeva Chastinoyu istorikiv S R Kiliyevich ototozhnyuyetsya z kam yanim teremom teremnogo dvoru knyagini Olgi zgaduyutsya u Povisti vremennih lit pid 945 rokom sho stoyav nad goroyu za svyatoyu Bogorodiceyu Desyatinnoyu cerkvoyu Insha chastina istorikiv P Rappoport F Androshuk shilyayetsya do dumki sho budivlya bula sporudzhena v chasi knyazya Volodimira odnochasno abo v dva etapi z Desyatinnoyu cerkvoyu j dvoma inshimi palacami pivdenno shidnim ta pivdenno zahidnim u ramkah masshtabnoyi rozbudovi kiyivskogo ditincya sho vidbuvalasya pislya prijnyattya Rusyu hristiyanstva Na dumku F Androshuka vzircem dlya palaciv Volodimira mogli sluguvati palaci Asturiyi u IX X stolittyah na yevropejskih terenah lishe u comu korolivstvi na pivnochi Ispaniyi buduvalis palaci pryamokutnoyi formi Prikladom takoyi sporudi mozhe sluguvati palac piznishe cerkva en v Ov yedo pobudovanij pid chas pravlinnya korolya Ramiro I 842 850 roki Informaciya pro arhitekturu Asturiyi mogla potrapiti do Kiyeva cherez vikingiv yaki chas vid chasu zdijsnyuvali nabigi na pivnichnu Ispaniyu abo cherez rabiv hristiyan Podibno do palacu Santa Mariya del Naranko kiyivskij palac takozh mig vidigravati rol cerkvi abo buti bagatofunkcionalnoyu sporudoyu yaka poyednuvala yak svitski tak i religijni funkciyi na korist ostannoyi svidchit znahidka procesijnogo hresta Na zv yazok z zahidnoyevropejskoyu tradiciyeyu vkazuye takozh zabezpechennya Desyatinnoyi cerkvi same desyatinoyu taka forma zabezpechennya cerkov bula tipovoyu dlya Yevropi ale nevidoma u Vizantiyi I palac Santa Mariya del Naranko i kiyivskij palac mali formu baziliki Modellyu baziliki ye takozh i shifernij sarkofag znajdenij bilya pivnichnoyi stini Desyatinnoyi cerkvi Takim chinom kiyivskij palac mig buti bazilikoyu sho isnuvala v Kiyevi naperedodni sporudzhennya Desyatinnoyi cerkvi v nomu mogli vidbuvatisya yak rituali vladi tak i religijni ceremoniyi Piznishe svitski ta religijni funkciyi u davnomu Kiyevi buli rozmezhovani mizh pochatkovoyu trinefnoyu sporudoyu Desyatinnoyi cerkvi ta pivdenno shidnim palacom Usi tri palaci navkolo Desyatinnoyi cerkvi isnuvali dovoli korotkij chas imovirno v pravlinnya Yaroslava Mudrogo voni buli rozibrani z vikoristannyam materialu dlya budivnictva Sofijskogo soboru ta inshih sporud Div takozhSpisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Knyazivski dvori domongolskogo KiyevaPrimitkiKilievich 1982 s 153 Rappoport 1982 s 9 Androshuk 2021 s 17 18 Kilievich 1982 s 36 153 Androshuk 2021 s 16 Androshuk 2021 s 17 18 21 Androshuk 2021 s 18 21 Kilievich 1982 s 36 Androshuk 2021 s 22 24 Androshuk 2021 s 18 25 Androshuk 2021 s 63 64 DzherelaAndroshuk F Desyatinna cerkva vidoma i nevidoma K Laurus 2021 ISBN 978 617 7313 65 5 Kilievich S R Detinec Kieva IX pervoj poloviny XIII vekov K Naukova dumka 1982 Rappoport P A Russkaya arhitektura X XIII vv L 1982 Svod arheologicheskih istochnikov vip E1 47