Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саркофаг «княгині Ольги» з Десятинної церкви — різьблений шиферний саркофаг, імовірно XI століття, знайдений при розкопках Десятинної церкви у 1826 році. Зберігається у Софійському соборі. Деякі дослідники вважають, що в цьому саркофазі було поховано княгиню Ольгу, про яку відомо, що вона була перепохована у Десятинній церкві її онуком князем Володимиром близько 1007 року, і в Софії Київський саркофаг експонується як «Саркофаг княгині Ольги». Але ця атрибуція ставиться під сумнів більшістю дослідників, хоча можливість того, що в саркофазі могла бути похована княгиня Ольга, і не виключається повністю.
| Саркофаг «княгині Ольги» з Десятинної церкви | |
|---|---|
 | |
| Тип | саркофаг |
| Матеріал | червоний шифер |
| Довжина | 198 см |
| Висота | 96 см |
| Ширина | 60 см |
| Символи | хрести, кипариси, розетки |
| Створення | XI ст. |
| Відкриття | 1826 |
| Ким знайдено | М. Ю. Єфимов |
| Місце | руїни Десятинної церкви |
| Місцезнаходження | Софійський собор |
| Період | Київська Русь |
| Культура | давньоруська |
Саркофаг вкритий деталізованими різьбленнями у візантійському стилі, подібними до таких на мармуровому саркофазі Ярослава Мудрого та на шиферних плитах хорів Софійського собору.
Опис
Саркофаг виконаний з семи плит червоного шиферу (пірофілітовий сланець) завтовшки 4 см, видобутих імовірно під Овручем. Плити з'єднані зсередини двома залізними скрепами. За формою нижня основна частина саркофагу є прямокутним паралелепіпедом, а верхня частина (віко) — двосхила. Довжина саркофагу 198 см, ширина 60 см, висота 96 см.
Всі зовнішні стінки саркофагу, крім днища, вкриті різьбленнями, причому одна сторона значно деталізованіша, що свідчить про те, що саркофаг планувалося встановити однією стороною впритул до стіни храму. Поздовжня нижня плита, що мала бути лицьовою, оздоблена різьбленими зображеннями шести аркад в яких чергуються зображення трьох хрестів і трьох кипарисів, що вважається характерним візантійським мотивом. Одна половина двосхилої кришки (віка), що мала бути лицьовою, прикрашена чотирма різними деталізованими розетками в колах, які переплітаються між собою. На верхній і нижній поздовжніх плитах, що мали були поверненими до стіни, зображені лише по три однакових хрести на кожній. Торці саркофагу декоровані двома хрестами, по одному на плиті, що мають не однакові додаткові деталі оздоблення, один з рослинними елементами («розквітаючий хрест»). Внутрішня поверхня гладка.
Історія виявлення і дослідження
Саркофаг було виявлено у 1826 році, під час розкопок Миколи Єфимова, за межами основного фундаменту Десятинної церкви біля її північної стіни між лізенами. Більш детально саркофаг було вивчено при повторних розкопках Дмитром Мілєєвим у 1908 році (у проміжку саркофаг залишався засипаним на місці виявлення). Саркофаг був домурований до стіни храму ззовні, обкладений плінфою, яку на початку XX століття датували кінцем XII або початком XIII століття. Зважаючи на строго правильне розміщення саркофагу відносно стін храму, рівно між лізенами, припускається що це було його первинне місцерозташування. У саркофазі залишався збережений повний скелет, на якому, за первинним повідомленням Єфимова, були залишки жіночого одягу, тліле покривало з парчі та жіночі черевики. Дослідження 1908 року виявило, що скелет у поганому стані, повідомлялося що на ньому тоді зберігалися залишки одягу та шкіри від черевик, а наявні сліди фіолетових окислів на кістках свідчили, що тіло було поховане разом з металевими речами, які не збереглися (за тогочасним припущенням, поховання було розграбоване у XIX столітті). За скелетом не встановили однозначно стать похованої особи, хоча відносно невеликі розміри вказували на жінку або підлітка. У 1908 році археологи запросили декількох експертів для встановлення статі похованої особи, але їхні думки розійшлися, одні фахівці, зокрема професор Франц Стефаніс, вважали що скелет належить жінці, а неназвані інші фахівці вважали його чоловічим, хоча ця думка не переважала. Після розкопок Мілєєва саркофаг було знов засипано, але в 1918 році відкопано втретє і згодом перенесено у Київський історичний музей, а ще пізніше — у Софійський собор. Доля скелету в джерелах не уточнюється.
Датування і порівняння з іншими різьбленнями
Саркофаг датують переважно початком або першою половиною XI століття, але є гіпотези і щодо X або XII століття.
Різьблення саркофагу виконано в тому ж візантійському стилі, що і різьблення на мармуровому саркофазі Ярослава Мудрого, зокрема з використанням схожих кипарисів і хрестів. Але деякі гіпотези пояснюють це пізнішим наслідуванням саркофагу Ярослава Мудрого або невцілілим мармуровим саркофагам Десятинної церкви.
Попри подібність з саркофагом Ярослава Мудрого у деяких елементах різьблень і в загальній несиметричності розміщення оздоблення на обох саркофагах (відносно того, як планувалося розмістити саркофаг у храмі), принциповою різницею в різьбленнях двох саркофагів є симетрія композицій в межах кожної з їхніх окремих сторін. На кожній окремій зі сторін саркофагу Ярослава Мудрого композиції є майже повністю білатерально-симетричними, тоді як на двох «лицьових», більш деталізованих, плитах саркофагу «княгині Ольги», деякі частини композицій несиметричні.
Хоча відомо декілька шиферних саркофагів з Києву X—XII століть, зокрема імовірних княжих поховань, саркофаг «княгині Ольги» — єдиний з них оздоблений візантійськими різьбленнями, а також єдиний, що має двосхиле віко. Про подібні різьблення саркофагів цього періоду з Києву відомо лише на трьох мармурових саркофагах з Софійського та Десятинного храмів (імовірні саркофаги Володимира Великого, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха), щонайменше два з яких також мали двосхилу кришку. Дуже подібні різьблення до саркофагу «княгині Ольги», зокрема з подібними розетками у переплетених колах і хрестами, а також з певною несиметричністю окремих елементів у композиціях, мають декілька плит у парапетах хорів Софійського собору, які виготовлені з такого ж червоного шиферу, як і саркофаг «княгині Ольги». Ці плити вважають частиною оригінальної конструкції Софійського собору першої половини XI століття. Тому саркофаг «княгині Ольги» переважно також датують першою половиною XI століття, як і ці плити. Припускається, що його могли виготовити ті ж майстри з Візантії, що працювали над Софійським собором. Відповідно, якщо прийняти існуюче датування кладки навколо саркофагу «княгині Ольги» кінцем XII або початком XIII століття, то його було замуровано у стіну Десятинної церкви за 150—200 років після створення різьблень. До цього він міг стояти на тому ж місці незамурованим, можливо у невеликій добудові до храму. Однак є і гіпотези, що датують саркофаг приблизно тим же часом, як і кладку навколо нього, поясняючи подібність різьблень тільки наслідуванням старіших творів.
Атрибуція
У літописах повідомлялося лише про два жіночих поховання в Десятинній церкві — княгині Ольги, імовірно в 1007 році, і княгині Анни, дружини Володимира Великого, у 1011 році. Причому про останню зазначалося, що вона була похована у мармуровому саркофазі, а щодо матеріалу саркофагу княгині Ольги уточнення не було. Тому відразу після виявлення почали циркулювати припущення щодо атрибуції саркофагу княгині Ользі. Археологічні дослідження Десятинної церкви виявили велику кількість уламків щонайменше одного, повністю зруйнованого, мармурового монолітного саркофагу, що був за формою, розмірами та різьбленнями дуже подібним до саркофагу Ярослава Мудрого в Софійському соборі. Це підтверджує, що в Десятинній церкві були мармурові саркофаги, як це повідомляють літописи, і щонайменше князь Володимир був похований в такому саркофазі, а значить і повідомлення про поховання княгині Анни в мармуровому саркофазі є правдоподібними. Тобто є малоймовірним, що шиферний саркофаг з Десятинної церкви міг належати княгині Анні. Однак більшість дослідників, приймаючи що шиферний саркофаг був виявлений на своєму первинному місці розташування, вважають малоймовірним, що княгиня Ольга могла бути похованою за межами Десятинної церкви біля її стіни, натомість поховання такого рівня мало би бути всередині храму. Не узгоджується вигляд цього саркофагу і з літописним описом саркофагу княгині Ольги, згідно якого у верхній частині саркофагу було віконце, через яке можна було бачити тіло княгині (і яке, за цими свідченнями, самовільно відчинялося і зачинялося надприродним чином, залежно від того хто відвідував саркофаг). Однак, навіть якщо прийняти літописний опис саркофагу за точний, це не виключає можливість перезахоронення княгині в іншому саркофазі, або зміну плити кришки. Не всі захоронення Десятинної церкви згадувалися у літописах і, можливо, це було одне з таких захоронень. Також не виключена повністю імовірність того, що скелет міг бути чоловічим, а залишки одягу та взуття інтерпретували як жіночі помилково. Загалом питання атрибуції саркофагу залишається невирішеним, але приймається, що в ньому було поховано члена родини київських князів.
Див. також
Літературні джерела
- Краткое историческое описание первопрестольной соборной Десятинной церкви в Киеве. — Спб., 1829. — 32 с.
- О гробнице великой княгини Ольги // Галлерея Киевских достопримечательных видов и древностей, тетр. X. — 1857. — С. 58.
- Вельмин С. П. Археологические изыскания Императорской археологической комиссии в 1908—1909 годах на территории Древнего Киева // Военно-исторический вестник. — Киев, 1910. — № 7/8. — С. 121—153.
- Макаренко М. А. Скульптура й різьбярство Киівськоі Pyci передмонгольських часів // Киівськ збірники icтopii й археологіі, побуту й мистецтва. Збірник перший. — Киів, 1931. — С. 46—52.
- Каргер М. К. Княжеское погребение XI века в Десятинной церкви // КСИИМК. — 1940. — 4. — С. 12—18.
- Орнаменти Софії Київської. – Київ: Видавництво Академії архітектури УРСР, 1949. – 67 с.
- Каргер М. К. Археологические исследования Древнего Киева. Отчёты и материалы (1938—1947 гг.). — Киев: Издательство АН УССР, 1950. — 252 с.
- Кресальний М. Й. Софійський заповідник у Києві. — Державне видавництво УРСР, 1960. — 428 с.
- Історія українського мистецтва. Том 1. Мистецтво з найдавніших часів до епохи Київської Русі. — Київ: Наукова думка, 1966. — 455 с.
- Киевские саркофаги X—XII вв. // В кн.: Ермонская В. В., Нетунахина Г. Д., Попова Т. Ф. Русская мемориальная скульптура — Москва: Искусство, 1978. — 312 с.
- Архипова Є. Архітектурно-пластичний декор та саркофаги Десятинної церкви // Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття освячення. — Київ, 1996. — С. 61–67, 118—130.
- Архипова Е. Существует ли саркофаг княгини Ольги? // Древний мир. — 2001. — № 2. — С. 32—34.
- Архипова Є. Шиферний саркофаг «княгині Ольги» з Десятинної церкви: проблема атрибуції // Наукові записки. — Київ, 2002. — Т. 9. Біографічна некрополістика в контексті сучасної історичної науки. Джерела та результати досліджень. — С. 20—33.
- Івакін В. Саркофаги давньоруського Києва (ХІ-ХІІІ ст.) // Український історичний збірник. — 2007. — 10. — С. 433—446.
- Архипова Є. Саркофаг князя Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція // Opus mixtum. — 2015. — Т. 3. — С.7—27.
Посилання
- Фото саркофагу «княгині Ольги» на сайті Софії Київської
- Софійський собор — фотогалерея, зокрема фото саркофагів і різьблених плит на хорах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sarkofag knyagini Olgi z Desyatinnoyi cerkvi rizblenij shifernij sarkofag imovirno XI stolittya znajdenij pri rozkopkah Desyatinnoyi cerkvi u 1826 roci Zberigayetsya u Sofijskomu sobori Deyaki doslidniki vvazhayut sho v comu sarkofazi bulo pohovano knyaginyu Olgu pro yaku vidomo sho vona bula perepohovana u Desyatinnij cerkvi yiyi onukom knyazem Volodimirom blizko 1007 roku i v Sofiyi Kiyivskij sarkofag eksponuyetsya yak Sarkofag knyagini Olgi Ale cya atribuciya stavitsya pid sumniv bilshistyu doslidnikiv hocha mozhlivist togo sho v sarkofazi mogla buti pohovana knyaginya Olga i ne viklyuchayetsya povnistyu Sarkofag knyagini Olgi z Desyatinnoyi cerkviTip sarkofagMaterial chervonij shiferDovzhina 198 smVisota 96 smShirina 60 smSimvoli hresti kiparisi rozetkiStvorennya XI st Vidkrittya 1826Kim znajdeno M Yu YefimovMisce ruyini Desyatinnoyi cerkviMisceznahodzhennya Sofijskij soborPeriod Kiyivska RusKultura davnoruska Sarkofag vkritij detalizovanimi rizblennyami u vizantijskomu stili podibnimi do takih na marmurovomu sarkofazi Yaroslava Mudrogo ta na shifernih plitah horiv Sofijskogo soboru OpisZamalovka rizblen sarkofagu knyagini Olgi z Ilyustrovanoyi istoriyi Ukrayini Mihajla Grushevskogo 1921 Sarkofag vikonanij z semi plit chervonogo shiferu pirofilitovij slanec zavtovshki 4 sm vidobutih imovirno pid Ovruchem Pliti z yednani zseredini dvoma zaliznimi skrepami Za formoyu nizhnya osnovna chastina sarkofagu ye pryamokutnim paralelepipedom a verhnya chastina viko dvoshila Dovzhina sarkofagu 198 sm shirina 60 sm visota 96 sm Vsi zovnishni stinki sarkofagu krim dnisha vkriti rizblennyami prichomu odna storona znachno detalizovanisha sho svidchit pro te sho sarkofag planuvalosya vstanoviti odniyeyu storonoyu vpritul do stini hramu Pozdovzhnya nizhnya plita sho mala buti licovoyu ozdoblena rizblenimi zobrazhennyami shesti arkad v yakih cherguyutsya zobrazhennya troh hrestiv i troh kiparisiv sho vvazhayetsya harakternim vizantijskim motivom Odna polovina dvoshiloyi krishki vika sho mala buti licovoyu prikrashena chotirma riznimi detalizovanimi rozetkami v kolah yaki pereplitayutsya mizh soboyu Na verhnij i nizhnij pozdovzhnih plitah sho mali buli povernenimi do stini zobrazheni lishe po tri odnakovih hresti na kozhnij Torci sarkofagu dekorovani dvoma hrestami po odnomu na pliti sho mayut ne odnakovi dodatkovi detali ozdoblennya odin z roslinnimi elementami rozkvitayuchij hrest Vnutrishnya poverhnya gladka Istoriya viyavlennya i doslidzhennyaPlan Desyatinnoyi cerkvi za rezultatami rozkopok Mikoli Yefimova opublikovano u 1829 roci Sarkofag knyagini Olgi poznacheno na shemi livoruch v nizhnij polovini bilya pivnichnoyi stini na malyunku livoruch mizh drugoyu ta tretoyu lizenami z zahodu na malyunku znizu Sarkofag bulo viyavleno u 1826 roci pid chas rozkopok Mikoli Yefimova za mezhami osnovnogo fundamentu Desyatinnoyi cerkvi bilya yiyi pivnichnoyi stini mizh lizenami Bilsh detalno sarkofag bulo vivcheno pri povtornih rozkopkah Dmitrom Milyeyevim u 1908 roci u promizhku sarkofag zalishavsya zasipanim na misci viyavlennya Sarkofag buv domurovanij do stini hramu zzovni obkladenij plinfoyu yaku na pochatku XX stolittya datuvali kincem XII abo pochatkom XIII stolittya Zvazhayuchi na strogo pravilne rozmishennya sarkofagu vidnosno stin hramu rivno mizh lizenami pripuskayetsya sho ce bulo jogo pervinne misceroztashuvannya U sarkofazi zalishavsya zberezhenij povnij skelet na yakomu za pervinnim povidomlennyam Yefimova buli zalishki zhinochogo odyagu tlile pokrivalo z parchi ta zhinochi chereviki Doslidzhennya 1908 roku viyavilo sho skelet u poganomu stani povidomlyalosya sho na nomu todi zberigalisya zalishki odyagu ta shkiri vid cherevik a nayavni slidi fioletovih okisliv na kistkah svidchili sho tilo bulo pohovane razom z metalevimi rechami yaki ne zbereglisya za togochasnim pripushennyam pohovannya bulo rozgrabovane u XIX stolitti Za skeletom ne vstanovili odnoznachno stat pohovanoyi osobi hocha vidnosno neveliki rozmiri vkazuvali na zhinku abo pidlitka U 1908 roci arheologi zaprosili dekilkoh ekspertiv dlya vstanovlennya stati pohovanoyi osobi ale yihni dumki rozijshlisya odni fahivci zokrema profesor Franc Stefanis vvazhali sho skelet nalezhit zhinci a nenazvani inshi fahivci vvazhali jogo cholovichim hocha cya dumka ne perevazhala Pislya rozkopok Milyeyeva sarkofag bulo znov zasipano ale v 1918 roci vidkopano vtretye i zgodom pereneseno u Kiyivskij istorichnij muzej a she piznishe u Sofijskij sobor Dolya skeletu v dzherelah ne utochnyuyetsya Datuvannya i porivnyannya z inshimi rizblennyamiZamalovka rizblen sarkofagu Yaroslava Mudrogo Vizerunki XI stolittya na shifernij pliti parapetu horiv Sofijskogo soboru z rozetkami u perepletenih kolah podibnimi do takih na sarkofazi knyagini Olgi z Desyatinnoyi cerkvi Sarkofag datuyut perevazhno pochatkom abo pershoyu polovinoyu XI stolittya ale ye gipotezi i shodo X abo XII stolittya Rizblennya sarkofagu vikonano v tomu zh vizantijskomu stili sho i rizblennya na marmurovomu sarkofazi Yaroslava Mudrogo zokrema z vikoristannyam shozhih kiparisiv i hrestiv Ale deyaki gipotezi poyasnyuyut ce piznishim nasliduvannyam sarkofagu Yaroslava Mudrogo abo nevcililim marmurovim sarkofagam Desyatinnoyi cerkvi Popri podibnist z sarkofagom Yaroslava Mudrogo u deyakih elementah rizblen i v zagalnij nesimetrichnosti rozmishennya ozdoblennya na oboh sarkofagah vidnosno togo yak planuvalosya rozmistiti sarkofag u hrami principovoyu rizniceyu v rizblennyah dvoh sarkofagiv ye simetriya kompozicij v mezhah kozhnoyi z yihnih okremih storin Na kozhnij okremij zi storin sarkofagu Yaroslava Mudrogo kompoziciyi ye majzhe povnistyu bilateralno simetrichnimi todi yak na dvoh licovih bilsh detalizovanih plitah sarkofagu knyagini Olgi deyaki chastini kompozicij nesimetrichni Hocha vidomo dekilka shifernih sarkofagiv z Kiyevu X XII stolit zokrema imovirnih knyazhih pohovan sarkofag knyagini Olgi yedinij z nih ozdoblenij vizantijskimi rizblennyami a takozh yedinij sho maye dvoshile viko Pro podibni rizblennya sarkofagiv cogo periodu z Kiyevu vidomo lishe na troh marmurovih sarkofagah z Sofijskogo ta Desyatinnogo hramiv imovirni sarkofagi Volodimira Velikogo Yaroslava Mudrogo ta Volodimira Monomaha shonajmenshe dva z yakih takozh mali dvoshilu krishku Duzhe podibni rizblennya do sarkofagu knyagini Olgi zokrema z podibnimi rozetkami u perepletenih kolah i hrestami a takozh z pevnoyu nesimetrichnistyu okremih elementiv u kompoziciyah mayut dekilka plit u parapetah horiv Sofijskogo soboru yaki vigotovleni z takogo zh chervonogo shiferu yak i sarkofag knyagini Olgi Ci pliti vvazhayut chastinoyu originalnoyi konstrukciyi Sofijskogo soboru pershoyi polovini XI stolittya Tomu sarkofag knyagini Olgi perevazhno takozh datuyut pershoyu polovinoyu XI stolittya yak i ci pliti Pripuskayetsya sho jogo mogli vigotoviti ti zh majstri z Vizantiyi sho pracyuvali nad Sofijskim soborom Vidpovidno yaksho prijnyati isnuyuche datuvannya kladki navkolo sarkofagu knyagini Olgi kincem XII abo pochatkom XIII stolittya to jogo bulo zamurovano u stinu Desyatinnoyi cerkvi za 150 200 rokiv pislya stvorennya rizblen Do cogo vin mig stoyati na tomu zh misci nezamurovanim mozhlivo u nevelikij dobudovi do hramu Odnak ye i gipotezi sho datuyut sarkofag priblizno tim zhe chasom yak i kladku navkolo nogo poyasnyayuchi podibnist rizblen tilki nasliduvannyam starishih tvoriv AtribuciyaU litopisah povidomlyalosya lishe pro dva zhinochih pohovannya v Desyatinnij cerkvi knyagini Olgi imovirno v 1007 roci i knyagini Anni druzhini Volodimira Velikogo u 1011 roci Prichomu pro ostannyu zaznachalosya sho vona bula pohovana u marmurovomu sarkofazi a shodo materialu sarkofagu knyagini Olgi utochnennya ne bulo Tomu vidrazu pislya viyavlennya pochali cirkulyuvati pripushennya shodo atribuciyi sarkofagu knyagini Olzi Arheologichni doslidzhennya Desyatinnoyi cerkvi viyavili veliku kilkist ulamkiv shonajmenshe odnogo povnistyu zrujnovanogo marmurovogo monolitnogo sarkofagu sho buv za formoyu rozmirami ta rizblennyami duzhe podibnim do sarkofagu Yaroslava Mudrogo v Sofijskomu sobori Ce pidtverdzhuye sho v Desyatinnij cerkvi buli marmurovi sarkofagi yak ce povidomlyayut litopisi i shonajmenshe knyaz Volodimir buv pohovanij v takomu sarkofazi a znachit i povidomlennya pro pohovannya knyagini Anni v marmurovomu sarkofazi ye pravdopodibnimi Tobto ye malojmovirnim sho shifernij sarkofag z Desyatinnoyi cerkvi mig nalezhati knyagini Anni Odnak bilshist doslidnikiv prijmayuchi sho shifernij sarkofag buv viyavlenij na svoyemu pervinnomu misci roztashuvannya vvazhayut malojmovirnim sho knyaginya Olga mogla buti pohovanoyu za mezhami Desyatinnoyi cerkvi bilya yiyi stini natomist pohovannya takogo rivnya malo bi buti vseredini hramu Ne uzgodzhuyetsya viglyad cogo sarkofagu i z litopisnim opisom sarkofagu knyagini Olgi zgidno yakogo u verhnij chastini sarkofagu bulo vikonce cherez yake mozhna bulo bachiti tilo knyagini i yake za cimi svidchennyami samovilno vidchinyalosya i zachinyalosya nadprirodnim chinom zalezhno vid togo hto vidviduvav sarkofag Odnak navit yaksho prijnyati litopisnij opis sarkofagu za tochnij ce ne viklyuchaye mozhlivist perezahoronennya knyagini v inshomu sarkofazi abo zminu pliti krishki Ne vsi zahoronennya Desyatinnoyi cerkvi zgaduvalisya u litopisah i mozhlivo ce bulo odne z takih zahoronen Takozh ne viklyuchena povnistyu imovirnist togo sho skelet mig buti cholovichim a zalishki odyagu ta vzuttya interpretuvali yak zhinochi pomilkovo Zagalom pitannya atribuciyi sarkofagu zalishayetsya nevirishenim ale prijmayetsya sho v nomu bulo pohovano chlena rodini kiyivskih knyaziv Div takozhSarkofag Yaroslava MudrogoLiteraturni dzherelaKratkoe istoricheskoe opisanie pervoprestolnoj sobornoj Desyatinnoj cerkvi v Kieve Spb 1829 32 s O grobnice velikoj knyagini Olgi Gallereya Kievskih dostoprimechatelnyh vidov i drevnostej tetr X 1857 S 58 Velmin S P Arheologicheskie izyskaniya Imperatorskoj arheologicheskoj komissii v 1908 1909 godah na territorii Drevnego Kieva Voenno istoricheskij vestnik Kiev 1910 7 8 S 121 153 Makarenko M A Skulptura j rizbyarstvo Kiivskoi Pyci peredmongolskih chasiv Kiivsk zbirniki ictopii j arheologii pobutu j mistectva Zbirnik pershij Kiiv 1931 S 46 52 Karger M K Knyazheskoe pogrebenie XI veka v Desyatinnoj cerkvi KSIIMK 1940 4 S 12 18 Ornamenti Sofiyi Kiyivskoyi Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi arhitekturi URSR 1949 67 s Karger M K Arheologicheskie issledovaniya Drevnego Kieva Otchyoty i materialy 1938 1947 gg Kiev Izdatelstvo AN USSR 1950 252 s Kresalnij M J Sofijskij zapovidnik u Kiyevi Derzhavne vidavnictvo URSR 1960 428 s Istoriya ukrayinskogo mistectva Tom 1 Mistectvo z najdavnishih chasiv do epohi Kiyivskoyi Rusi Kiyiv Naukova dumka 1966 455 s Kievskie sarkofagi X XII vv V kn Ermonskaya V V Netunahina G D Popova T F Russkaya memorialnaya skulptura Moskva Iskusstvo 1978 312 s Arhipova Ye Arhitekturno plastichnij dekor ta sarkofagi Desyatinnoyi cerkvi Cerkva Bogorodici Desyatinna v Kiyevi Do 1000 littya osvyachennya Kiyiv 1996 S 61 67 118 130 Arhipova E Sushestvuet li sarkofag knyagini Olgi Drevnij mir 2001 2 S 32 34 Arhipova Ye Shifernij sarkofag knyagini Olgi z Desyatinnoyi cerkvi problema atribuciyi Naukovi zapiski Kiyiv 2002 T 9 Biografichna nekropolistika v konteksti suchasnoyi istorichnoyi nauki Dzherela ta rezultati doslidzhen S 20 33 Ivakin V Sarkofagi davnoruskogo Kiyeva HI HIII st Ukrayinskij istorichnij zbirnik 2007 10 S 433 446 Arhipova Ye Sarkofag knyazya Volodimira Svyatoslavicha istoriya poshukiv i atribuciya Opus mixtum 2015 T 3 S 7 27 PosilannyaFoto sarkofagu knyagini Olgi na sajti Sofiyi Kiyivskoyi Sofijskij sobor fotogalereya zokrema foto sarkofagiv i rizblenih plit na horah