Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О вруцький ши фер пірофілітовий сланець лупа к рожевого та червоного відтінків добування й обробка якого були налагоджен

Овруцький шифер

Овруцький шифер

О́вруцький ши́фер — пірофілітовий сланець (лупа́к) рожевого та червоного відтінків, добування й обробка якого були налагоджені у X—XIII ст. на території України, біля міста Овруч.

Походження

image
Прясельце з овруцького шиферу, ХII-ХІІІ ст.

Залягання пластів овруцького шиферу на території Європи обмежені невеликим районом межиріччя Ужа та Уборті — це єдине в Європі родовище такого пірофіліту.

При детальному археологічному обстеженні околиць Овруча було виявлено ряд місць, де знаходилися майстерні з обробки рожевого шиферу, зокрема в селах Велика Хайча, Городець, Збраньки, Камінь, Коптівщина, Коренівка, Нагоряни, Норинськ, Покалів, Прибитки, Скребеличі, Хлупляни тощо. Місця розташування майстерень локалізуються на довжину близько 20 км, розташовані біля урвищ та ярів, де на поверхню виходять поклади пірофілітового сланцю.

Застосування

image
Плита з овруцького шиферу, ХII-ХІІІ ст. У 1818 р. використана наново як надгробок

Через свої високі пластичні якості, м'якість та легкість обробки, а також приємний колір, овруцький шифер широко застосовували для культового й цивільного будівництва: виготовлення плит перекриття сходів у внутрішньостінних ходах храмів та княжих теремів, як плити парапетів для прикраси хорів (Спасо-Преображенський собор у Чернігові, Софійський собор у Києві), підлоги, омфаліїв (Борисоглібський собор у Чернігові) тощо; для виготовлення гробниць і саркофагів знаті (шиферні гробниці у Чернігові), плит-формочок для ювелірного виробництва, а також для виготовлення пряселець (чим найбільше відомий в археологічній науці).

Фіксація широкого використання овруцького шиферу припиняється від часу середини XIII ст., коли ординці розорили та спустошили овруцькі майстерні.

Література

  • Прясличка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1531. — 1000 екз.
  • Б. А. Рыбаков — Ремесло Древней Руси Архівовано квітень 23, 2011 на сайті Wayback Machine.
  • Розенфельдт Р. Л. О производстве и датировке овручских пряслиц // СА. 1964. № 4. С. 233. Архівовано листопад 27, 2013 на сайті Wayback Machine.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O vruckij shi fer pirofilitovij slanec lupa k rozhevogo ta chervonogo vidtinkiv dobuvannya j obrobka yakogo buli nalagodzheni u X XIII st na teritoriyi Ukrayini bilya mista Ovruch PohodzhennyaPryaselce z ovruckogo shiferu HII HIII st Zalyagannya plastiv ovruckogo shiferu na teritoriyi Yevropi obmezheni nevelikim rajonom mezhirichchya Uzha ta Uborti ce yedine v Yevropi rodovishe takogo pirofilitu Pri detalnomu arheologichnomu obstezhenni okolic Ovrucha bulo viyavleno ryad misc de znahodilisya majsterni z obrobki rozhevogo shiferu zokrema v selah Velika Hajcha Gorodec Zbranki Kamin Koptivshina Korenivka Nagoryani Norinsk Pokaliv Pribitki Skrebelichi Hluplyani tosho Miscya roztashuvannya majsteren lokalizuyutsya na dovzhinu blizko 20 km roztashovani bilya urvish ta yariv de na poverhnyu vihodyat pokladi pirofilitovogo slancyu ZastosuvannyaPlita z ovruckogo shiferu HII HIII st U 1818 r vikoristana nanovo yak nadgrobok Cherez svoyi visoki plastichni yakosti m yakist ta legkist obrobki a takozh priyemnij kolir ovruckij shifer shiroko zastosovuvali dlya kultovogo j civilnogo budivnictva vigotovlennya plit perekrittya shodiv u vnutrishnostinnih hodah hramiv ta knyazhih teremiv yak pliti parapetiv dlya prikrasi horiv Spaso Preobrazhenskij sobor u Chernigovi Sofijskij sobor u Kiyevi pidlogi omfaliyiv Borisoglibskij sobor u Chernigovi tosho dlya vigotovlennya grobnic i sarkofagiv znati shiferni grobnici u Chernigovi plit formochok dlya yuvelirnogo virobnictva a takozh dlya vigotovlennya pryaselec chim najbilshe vidomij v arheologichnij nauci Fiksaciya shirokogo vikoristannya ovruckogo shiferu pripinyayetsya vid chasu seredini XIII st koli ordinci rozorili ta spustoshili ovrucki majsterni LiteraturaPryaslichka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1531 1000 ekz B A Rybakov Remeslo Drevnej Rusi Arhivovano kviten 23 2011 na sajti Wayback Machine Rozenfeldt R L O proizvodstve i datirovke ovruchskih pryaslic SA 1964 4 S 233 Arhivovano listopad 27 2013 na sajti Wayback Machine

Дата публікації:
Топ