Лосе́нко Анто́н (Антін) Па́влович (30 липня (10 серпня) 1737, Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина — 23 листопада (4 грудня) 1773, Санкт-Петербург, Російська імперія) — живописець, педагог і культурний діяч. Основоположник українського історичного живопису.
Антон Павлович Лосенко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 30 липня (10 серпня) 1737 Глухів, Глухівський полк, Гетьманщина | |||
Смерть | 23 листопада (4 грудня) 1773 (36 років) | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
Країна | Гетьманщина | |||
Жанр | Історичні предмети, портрети | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | Неокласицизм | |||
Покровитель | Голіцин Дмитро Михайлович[d] | |||
Працівник | Петербурзька академія мистецтв | |||
Твори | Прощання Гектора з Андромахою (картина) | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея, Російський музей і Державний історичний музей | |||
| ||||
Лосенко Антон Павлович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у Глухові, Глухівський полк, Гетьманщина, в козацькій родині. Навчався у Глухівській школі співу та інструментальної музики. Рано став сиротою. У 7 років (1744) направлений до Придворної співацької капели. 1753 року (через пов'язану з віком зміну голосу) відданий у навчання до портретиста Івана Аргунова, — кріпацького живописця графа Петра Шереметьєва.
1758 зарахований графом Іваном Шуваловим до Імператорської Академії мистецтв, де навчався під керівництвом французьких художників Луї-Жозефа Ле Лоррена (фр. Louis-Joseph Le Lorrain 1715—59) та Жана-Луї Девельї (фр. Jean-Louis Develly 1730–1804). 1760 року написав портрети президента петербурзької Академії мистецтв графа Івана Шувалова, поета Олександра Сумарокова. Від вересня цього ж року вдосконалював свою майстерність у Жана Рету (фр. Jean II Restout 1692–1768) у Парижі. Створив там велику картину за євангелійським сюжетом «Чудовий лов риби». 1762 року повернувся до Санкт-Петербурга. Написав портрети великого князя Павла Петровича (майбутній імператор Павло I; «Портрет Великого князя Павла Петровича в дитинстві»), засновника першого російського публічного театру і актора .
У 1763-1765 знову навчався в Парижі у майстерні історичного живопису Жозефа-Марі Вієна (фр. Joseph-Marie Vien 1716-1809). Там він написав, зокрема, «Смерть Адоніса», «Андрій Первозванний» (обидві 1764), «Жертвоприношення Авраама (Авраам приносить в жертву сина свого Ісаака)» (1765). Від 1766 року вивчав античність і копіював майстрів Відродження в Італії, написав полотно «Зевс і Фетіда» (1769). У його картинах початку й середини 1760-х років на біблійні сюжети відчутні зв'язки з мистецтвом пізнього бароко, наступні праці (зокрема «Авель» і «Каїн», обидві 1768) позначені рисами класицизму.
1769 повернувся до Санкт-Петербурга. У 1770 створив картину на тему давньоруської історії — «Володимир і Рогніда», яка стверджувала рівноправність національної історії з історією античного світу. За неї отримав звання академіка. Цього ж року обійняв посаду ад'юнкт-професора петербурзькій Академії мистецтв. 1772 року став професором і директором (спільно з французьким скульптором Ніколя-Франсуа Жілле (фр. Nicolas-François Gillet) 1709—91) петербурзької Академії мистецтв.
Створив перший в Російській імперії посібник з художньої анатомії під назвою «Пояснення короткої пропорції людини, заснованої на перевіреному дослідженні різних пропорцій древніх статуй, старанням Імператорської Академії мистецтв професора живопису пана Лосенка для користі юнацтва, що вправляється в малюванні, видане». Підготував рекомендації щодо роботи над історичною картиною. Працював над полотном «Прощання Гектора з Андромахою» (1773, якого не закінчив: у піднесених образах у ній втілено ідею патріотичного подвигу, готовності до самопожертви.
1773 (на 37-му році життя) почав тяжко хворіти й невдовзі помер від водянки в Санкт-Петербурзі. Похований там само на Смоленському цвинтарі.
Його педагогічна діяльність, а також його підручник (ним користувалися до середини 19 століття) істотно вплинули на розвиток художньої освіти в Російській імперії.
Картини Лосенка зберігаються в музеях Росії, Білорусі, України («Авель» — у Харківському художньому музеї).
Картини
- Старожитність
- Прощання Гектора з Андромахою (1773)
- Зевс і Фетіда (1769)
- Володимир і Рогніда (1770)
- Святе Писання
- Чудесна ловля риби (1762)
- Авель (1768), Харківський художній музей
- Жертвоприношення Авраама (1765)
- Десять заповідей Моїсея
- Товій з ангелом (1759)
- Портрети
- актор Яків Шумський (1760)
- актор Федір Волков (1763)
- граф Іван Шувалов (1760)
- імператор Павло I (1763)
- поет Олександр Сумароков (1760)
Примітки
Джерела та література
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 21. Антін Лосенко і класицизм у малярстві [ 25 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Косач Юрій. Запрошення на Цитеру: Оповідання. Мюнхен, 1946.
- Ковпаненко Н. Г. Лосенко Антон Павлович [ 1 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 272—273. — ..
- М. Г. (Голубець М.) Антін Лосенко // Світ. — 1918. — Ч. 2. — С. 18-21.
- Голубець М. Під чужим небом [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.] // Історія української культури / За загал. ред. І. Крип'якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с.
- Каганович А. Л. Антон Лосенко и русское искусство середины XVIII столетия [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]. — М. — 1963. (рос.)
- Гаврилова Є. І. Антон Павлович Лосенко [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Л. — 1977. (рос.)
- Гаврилова Є. І. Антон Лосенко и его наследие // «Художник»/ — 1988/ — № 7. (рос.)
- Молєва Н. М. Выдающиеся русские художники-педагоги [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]. — М. — 1991. (рос.)
Посилання
- Лосенко Антон Павлович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 188.
- Лосенко Антін [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 862. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lose nko Anto n Antin Pa vlovich 30 lipnya 10 serpnya 1737 17370810 Gluhiv Gluhivskij polk Getmanshina 23 listopada 4 grudnya 1773 Sankt Peterburg Rosijska imperiya zhivopisec pedagog i kulturnij diyach Osnovopolozhnik ukrayinskogo istorichnogo zhivopisu Anton Pavlovich LosenkoNarodzhennya30 lipnya 10 serpnya 1737 1737 08 10 Gluhiv Gluhivskij polk GetmanshinaSmert23 listopada 4 grudnya 1773 1773 12 04 36 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayinaGetmanshinaZhanrIstorichni predmeti portretiNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnisthudozhnikNapryamokNeoklasicizmPokrovitelGolicin Dmitro Mihajlovich d PracivnikPeterburzka akademiya mistectvTvoriProshannya Gektora z Andromahoyu kartina Roboti v kolekciyiTretyakovska galereya Rosijskij muzej i Derzhavnij istorichnij muzej Losenko Anton Pavlovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Gluhovi Gluhivskij polk Getmanshina v kozackij rodini Navchavsya u Gluhivskij shkoli spivu ta instrumentalnoyi muziki Rano stav sirotoyu U 7 rokiv 1744 napravlenij do Pridvornoyi spivackoyi kapeli 1753 roku cherez pov yazanu z vikom zminu golosu viddanij u navchannya do portretista Ivana Argunova kripackogo zhivopiscya grafa Petra Sheremetyeva 1758 zarahovanij grafom Ivanom Shuvalovim do Imperatorskoyi Akademiyi mistectv de navchavsya pid kerivnictvom francuzkih hudozhnikiv Luyi Zhozefa Le Lorrena fr Louis Joseph Le Lorrain 1715 59 ta Zhana Luyi Develyi fr Jean Louis Develly 1730 1804 1760 roku napisav portreti prezidenta peterburzkoyi Akademiyi mistectv grafa Ivana Shuvalova poeta Oleksandra Sumarokova Vid veresnya cogo zh roku vdoskonalyuvav svoyu majsternist u Zhana Retu fr Jean II Restout 1692 1768 u Parizhi Stvoriv tam veliku kartinu za yevangelijskim syuzhetom Chudovij lov ribi 1762 roku povernuvsya do Sankt Peterburga Napisav portreti velikogo knyazya Pavla Petrovicha majbutnij imperator Pavlo I Portret Velikogo knyazya Pavla Petrovicha v ditinstvi zasnovnika pershogo rosijskogo publichnogo teatru i aktora U 1763 1765 znovu navchavsya v Parizhi u majsterni istorichnogo zhivopisu Zhozefa Mari Viyena fr Joseph Marie Vien 1716 1809 Tam vin napisav zokrema Smert Adonisa Andrij Pervozvannij obidvi 1764 Zhertvoprinoshennya Avraama Avraam prinosit v zhertvu sina svogo Isaaka 1765 Vid 1766 roku vivchav antichnist i kopiyuvav majstriv Vidrodzhennya v Italiyi napisav polotno Zevs i Fetida 1769 U jogo kartinah pochatku j seredini 1760 h rokiv na biblijni syuzheti vidchutni zv yazki z mistectvom piznogo baroko nastupni praci zokrema Avel i Kayin obidvi 1768 poznacheni risami klasicizmu 1769 povernuvsya do Sankt Peterburga U 1770 stvoriv kartinu na temu davnoruskoyi istoriyi Volodimir i Rognida yaka stverdzhuvala rivnopravnist nacionalnoyi istoriyi z istoriyeyu antichnogo svitu Za neyi otrimav zvannya akademika Cogo zh roku obijnyav posadu ad yunkt profesora peterburzkij Akademiyi mistectv 1772 roku stav profesorom i direktorom spilno z francuzkim skulptorom Nikolya Fransua Zhille fr Nicolas Francois Gillet 1709 91 peterburzkoyi Akademiyi mistectv Stvoriv pershij v Rosijskij imperiyi posibnik z hudozhnoyi anatomiyi pid nazvoyu Poyasnennya korotkoyi proporciyi lyudini zasnovanoyi na perevirenomu doslidzhenni riznih proporcij drevnih statuj starannyam Imperatorskoyi Akademiyi mistectv profesora zhivopisu pana Losenka dlya koristi yunactva sho vpravlyayetsya v malyuvanni vidane Pidgotuvav rekomendaciyi shodo roboti nad istorichnoyu kartinoyu Pracyuvav nad polotnom Proshannya Gektora z Andromahoyu 1773 yakogo ne zakinchiv u pidnesenih obrazah u nij vtileno ideyu patriotichnogo podvigu gotovnosti do samopozhertvi 1773 na 37 mu roci zhittya pochav tyazhko hvoriti j nevdovzi pomer vid vodyanki v Sankt Peterburzi Pohovanij tam samo na Smolenskomu cvintari Jogo pedagogichna diyalnist a takozh jogo pidruchnik nim koristuvalisya do seredini 19 stolittya istotno vplinuli na rozvitok hudozhnoyi osviti v Rosijskij imperiyi Kartini Losenka zberigayutsya v muzeyah Rosiyi Bilorusi Ukrayini Avel u Harkivskomu hudozhnomu muzeyi KartiniStarozhitnistProshannya Gektora z Andromahoyu 1773 Zevs i Fetida 1769 Volodimir i Rognida 1770 Svyate PisannyaChudesna lovlya ribi 1762 Avel 1768 Harkivskij hudozhnij muzej Zhertvoprinoshennya Avraama 1765 Desyat zapovidej Moyiseya Tovij z angelom 1759 Portretiaktor Yakiv Shumskij 1760 aktor Fedir Volkov 1763 graf Ivan Shuvalov 1760 imperator Pavlo I 1763 poet Oleksandr Sumarokov 1760 PrimitkiDzherela ta literaturaMarko Robert Steh Ochima kulturi 21 Antin Losenko i klasicizm u malyarstvi 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kosach Yurij Zaproshennya na Citeru Opovidannya Myunhen 1946 Kovpanenko N G Losenko Anton Pavlovich 1 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 272 273 ISBN 978 966 00 1028 1 M G Golubec M Antin Losenko Svit 1918 Ch 2 S 18 21 Golubec M Pid chuzhim nebom 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi kulturi Za zagal red I Krip yakevicha 4 te vid stereotip K Libid 2002 656 s Kaganovich A L Anton Losenko i russkoe iskusstvo serediny XVIII stoletiya 10 bereznya 2016 u Wayback Machine M 1963 ros Gavrilova Ye I Anton Pavlovich Losenko 12 bereznya 2016 u Wayback Machine L 1977 ros Gavrilova Ye I Anton Losenko i ego nasledie Hudozhnik 1988 7 ros Molyeva N M Vydayushiesya russkie hudozhniki pedagogi 13 bereznya 2016 u Wayback Machine M 1991 ros PosilannyaLosenko Anton Pavlovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 188 Losenko Antin 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 862 1000 ekz