Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2019) |
Володимирський собор — собор на території Херсонесу Таврійського (Севастополь, Україна).
| Володимирський собор | |
|---|---|
 Фасад собору | |
| 44°36′43″ пн. ш. 33°29′35″ сх. д. / 44.612000° пн. ш. 33.493194° сх. д.Координати: 44°36′43″ пн. ш. 33°29′35″ сх. д. / 44.612000° пн. ш. 33.493194° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |  Україна, Севастополь |
| Архітектор | Грімм Давид Іванович |
| Початок будівництва | 17 жовтня 1891 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | d |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви |
| Стан | d і пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Володимир Святославич |
| Вебсайт | hersones.org/blagochinie/xramy/1129-kafedralnyj-svyato-vladimirskij-sobor-v-xersonese.html |
  Володимирський собор (Херсонес) (Автономна Республіка Крим) | |
 Володимирський собор у Вікісховищі | |
Історія храму
За церковними переказами та історичними свідченнями, хрещення Великого князя київського Володимира Святославича відбулося в 988 році в місті Херсонесі, або Корсуні (так його називали древні русичі, а тепер — Національний заповідник «Херсонес Таврійський» в місті Севастополі).
У «Повісті минулих літ» преподобний Нестор Літописець згадує про міську соборну церкву: «посеред граду, де збираються корсунці на торг», яка, як припускають учені, могла бути найімовірнішим місцем доленосної для усієї Київської Русі події.
Уперше ідея увічнення місця Хрещення рівноапостольного київського князя Володимира була висловлена в 1825 році та належала головнокомандувачеві Чорноморським флотом і портів віцеадміралові Олексію Грейгу. Саме за його ініціативою в Херсонесі в 1827 році були проведені археологічні розкопки під керівництвом К. Крузе, які виявили руїни древніх християнських храмів, і серед них — залишки хрестоподібній в плані церкви в центрі головної площі міста. На початку 30-х років XIX століття історики Ф. Дюбуа де Монпере і Н. Мурзакевич припустили, що великий київський князь прийняв святе хрещення саме в цій базиліці. Таким чином усі хвилювання з приводу визначення місця споруди в Херсонесі храму в ім'я святого Володимира — хрестителя Київської держави, розвіялися, і він повинен був з'явитися над руїнами древньої святині. Вже в 1850 році клопотанням святителя Інокентія, архієпископа Херсонського і Таврійського, тут була заснована Свято-володимирська обитель.
23 серпня 1861 року відбулася урочиста закладка собору на честь рівноапостольного київського князя, у присутності Імператора Олександра II і Імператриці Марії Олександрівни.
 |  |  |
| Верхній храм |
Будівництво
Автором проєкту Володимирського собору в Херсонесі був академік архітектури Давид Грімм, за задумом якого храм мав бути зведений в візантійському стилі. Його будівництво тривало 15 років і в 1874-76 роках за активної участі інженера-архітектора М. Арнольда було завершене. Це був один з найбільших соборів країни (висота — 36 м, загальна площа — 1726 кв.м, діаметр купола 10,5 м), який може вмістити до тисячі вірян.
Роботи по убранню храму почалися тільки напередодні святкування 900-річчя Хрещення Русі. Розписати та прикрасити грандіозний собор до знаменної дати не вдалося, тому 13 червня 1888 року до дня пам'яті рівноапостольного київського князя Володимира був освячений тільки Нижній храм в честь Різдва Пресвятої Богородиці, в якому був встановлений дерев'яний різьблений іконостас. У 1888 році почалися роботи по облаштуванню інтер'єру Верхнього храму, керівництво яким було доручено архітекторові Н. Чагину.
Розписи та ікони для центрального іконостаса собору Херсонесу виконав академік живопису А. Корзухіна. Крім того, в інтер'єрі храму були використані виконані в 50-і роки XIX століття мальовничі твори академіка Т. Неффа і художника П. Рісса, ікони майстрів І. Майкова та Е. Сорокіна. Мармурові роботи (іконостас Верхнього храму, мозаїчна підлога собору, мармурова балюстрада уподовж солеї тощо) були виконані італійськими майстрами Й. Сеппи та братами Баскаріні.
Урочисте освячення головного престолу князя — Володимирського собору вчинив 17 жовтня 1891 року архієпископ Таврійський і Сімферопольський Мартініян (Муратовський), хоча остаточне оформлення храму було завершене тільки в 1894 році.
Права прибудова собору була освячена 12 липня 1892 р. в ім'я святого благовірного Князя Олександра Невського. Лівий престол собору був освячений в ім'я святого Апостола Андрія Первозваного. У нижньому храмі собору також знаходилася права бічна прибудова святого Мартініяна. У цій прибудові й були похоронені тіла архієпископа Мартініяна, що помер у 1898 році, і настоятеля монастиря преосвященного Інокентія (Солотчина), що помер у 1909 році.
Ще в 1859 році з Малої домової церкви Зимового палацу в Санкт-Петербурзі в Херсонес було передано в мармуровому ковчегу у вигляді Євангелія частинку мощей св. рівноапостольного київського князя Володимира. Цю святиню після спорудження Володимирського собору помістили в Нижньому храмі поряд з історичними руїнами древньої базиліки. У вівтарі Верхнього храму знаходився список з чудотворної Корсунської ікони Божої Матері, за переказами, перенесеної князем Володимиром з Херсонеса. Всього в собор було передано мощі 115 святих.
Відновлення собору
Під час Другої світової війни Володимирський собор був зруйнований. Роботи по його відновленню почалися у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки у 2000 році. Проєкт відтворення храму розроблявся інститутом «УкрНДІпроектреставрація» (м. Київ) під керівництвом архітектора Євгенія Осадчого, ескізи релігійного живопису внутрішнього убрання собору виконані художниками Академії витівок, Г. І. Петрової, А. С. Пігарьовим у 2001 році.
З 2002 року у Володимирському соборі був відтворений розпис художниками з Києва, Санкт-Петербурга і Криму, які відновили втрачений живопис академіків А. І. Корзухина, Т. А. Неффа, монументальні композиції: в куполі «Святий Дух» (автори — Л. Стебловская, Є. Ревенко), «Хрещення Господнє» (виконавець А. Дмитренко по ескізу К. Попівського, фотоматеріалам РДІА, ф.812), (виконавці Л. і Н. Дмитренко по ескізу А. С. Пигарева, фотоматеріалам РДІА, ф.812), і центральна композиція у вівтарі храму «Тайна Вечеря» (у співавторстві А. Пігарьов, Г. Петрова, К. Попівського). Ікони для мармурового іконостаса Верхнього храму були написані художниками А. і Н. Дмитренко за ескізами А. Пигарьова та А. Петрової, фотоматеріалам РДІА, ф.812. Освячення головного вівтаря відтвореного Херсонесу Свято-володимирського відбулося 3 квітня 2004 року, а вже через тиждень в ньому відбулося Пасхальне богослужіння.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Володимирський собор (Херсонес) |
- Сферична панорама Володимирського собору в Херсонесі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Віртуальний тур по Криму в панорамах на 360 градусів. Володимирський собор [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відеофільм ТРК «Глас» про історію Херсонесу Таврійського і відновлений Володимирський собор [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Внутрішнє убрання храму [ 3 листопада 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2019 Volodimirskij sobor sobor na teritoriyi Hersonesu Tavrijskogo Sevastopol Ukrayina Volodimirskij soborFasad soboru44 36 43 pn sh 33 29 35 sh d 44 612000 pn sh 33 493194 sh d 44 612000 33 493194 Koordinati 44 36 43 pn sh 33 29 35 sh d 44 612000 pn sh 33 493194 sh d 44 612000 33 493194Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina SevastopolArhitektorGrimm David IvanovichPochatok budivnictva17 zhovtnya 1891Budivelna sistemaceglaStildNalezhnistUPC MP YeparhiyaSimferopolska i Krimska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkviStand i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniEponimVolodimir SvyatoslavichVebsajthersones org blagochinie xramy 1129 kafedralnyj svyato vladimirskij sobor v xersonese htmlVolodimirskij sobor Hersones Avtonomna Respublika Krim Volodimirskij sobor u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volodimirskij sobor znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volodimirskij sobor Sevastopol Istoriya hramuZa cerkovnimi perekazami ta istorichnimi svidchennyami hreshennya Velikogo knyazya kiyivskogo Volodimira Svyatoslavicha vidbulosya v 988 roci v misti Hersonesi abo Korsuni tak jogo nazivali drevni rusichi a teper Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij v misti Sevastopoli U Povisti minulih lit prepodobnij Nestor Litopisec zgaduye pro misku sobornu cerkvu posered gradu de zbirayutsya korsunci na torg yaka yak pripuskayut ucheni mogla buti najimovirnishim miscem dolenosnoyi dlya usiyeyi Kiyivskoyi Rusi podiyi Upershe ideya uvichnennya miscya Hreshennya rivnoapostolnogo kiyivskogo knyazya Volodimira bula vislovlena v 1825 roci ta nalezhala golovnokomanduvachevi Chornomorskim flotom i portiv viceadmiralovi Oleksiyu Grejgu Same za jogo iniciativoyu v Hersonesi v 1827 roci buli provedeni arheologichni rozkopki pid kerivnictvom K Kruze yaki viyavili ruyini drevnih hristiyanskih hramiv i sered nih zalishki hrestopodibnij v plani cerkvi v centri golovnoyi ploshi mista Na pochatku 30 h rokiv XIX stolittya istoriki F Dyubua de Monpere i N Murzakevich pripustili sho velikij kiyivskij knyaz prijnyav svyate hreshennya same v cij bazilici Takim chinom usi hvilyuvannya z privodu viznachennya miscya sporudi v Hersonesi hramu v im ya svyatogo Volodimira hrestitelya Kiyivskoyi derzhavi rozviyalisya i vin povinen buv z yavitisya nad ruyinami drevnoyi svyatini Vzhe v 1850 roci klopotannyam svyatitelya Inokentiya arhiyepiskopa Hersonskogo i Tavrijskogo tut bula zasnovana Svyato volodimirska obitel 23 serpnya 1861 roku vidbulasya urochista zakladka soboru na chest rivnoapostolnogo kiyivskogo knyazya u prisutnosti Imperatora Oleksandra II i Imperatrici Mariyi Oleksandrivni Foto soboru 1880 h rokiv Verhnij hramBudivnictvoAvtorom proyektu Volodimirskogo soboru v Hersonesi buv akademik arhitekturi David Grimm za zadumom yakogo hram mav buti zvedenij v vizantijskomu stili Jogo budivnictvo trivalo 15 rokiv i v 1874 76 rokah za aktivnoyi uchasti inzhenera arhitektora M Arnolda bulo zavershene Ce buv odin z najbilshih soboriv krayini visota 36 m zagalna plosha 1726 kv m diametr kupola 10 5 m yakij mozhe vmistiti do tisyachi viryan Roboti po ubrannyu hramu pochalisya tilki naperedodni svyatkuvannya 900 richchya Hreshennya Rusi Rozpisati ta prikrasiti grandioznij sobor do znamennoyi dati ne vdalosya tomu 13 chervnya 1888 roku do dnya pam yati rivnoapostolnogo kiyivskogo knyazya Volodimira buv osvyachenij tilki Nizhnij hram v chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici v yakomu buv vstanovlenij derev yanij rizblenij ikonostas U 1888 roci pochalisya roboti po oblashtuvannyu inter yeru Verhnogo hramu kerivnictvo yakim bulo dorucheno arhitektorovi N Chaginu Rozpisi ta ikoni dlya centralnogo ikonostasa soboru Hersonesu vikonav akademik zhivopisu A Korzuhina Krim togo v inter yeri hramu buli vikoristani vikonani v 50 i roki XIX stolittya malovnichi tvori akademika T Neffa i hudozhnika P Rissa ikoni majstriv I Majkova ta E Sorokina Marmurovi roboti ikonostas Verhnogo hramu mozayichna pidloga soboru marmurova balyustrada upodovzh soleyi tosho buli vikonani italijskimi majstrami J Seppi ta bratami Baskarini Urochiste osvyachennya golovnogo prestolu knyazya Volodimirskogo soboru vchiniv 17 zhovtnya 1891 roku arhiyepiskop Tavrijskij i Simferopolskij Martiniyan Muratovskij hocha ostatochne oformlennya hramu bulo zavershene tilki v 1894 roci Prava pribudova soboru bula osvyachena 12 lipnya 1892 r v im ya svyatogo blagovirnogo Knyazya Oleksandra Nevskogo Livij prestol soboru buv osvyachenij v im ya svyatogo Apostola Andriya Pervozvanogo U nizhnomu hrami soboru takozh znahodilasya prava bichna pribudova svyatogo Martiniyana U cij pribudovi j buli pohoroneni tila arhiyepiskopa Martiniyana sho pomer u 1898 roci i nastoyatelya monastirya preosvyashennogo Inokentiya Solotchina sho pomer u 1909 roci Centralnij ikonostas She v 1859 roci z Maloyi domovoyi cerkvi Zimovogo palacu v Sankt Peterburzi v Hersones bulo peredano v marmurovomu kovchegu u viglyadi Yevangeliya chastinku moshej sv rivnoapostolnogo kiyivskogo knyazya Volodimira Cyu svyatinyu pislya sporudzhennya Volodimirskogo soboru pomistili v Nizhnomu hrami poryad z istorichnimi ruyinami drevnoyi baziliki U vivtari Verhnogo hramu znahodivsya spisok z chudotvornoyi Korsunskoyi ikoni Bozhoyi Materi za perekazami perenesenoyi knyazem Volodimirom z Hersonesa Vsogo v sobor bulo peredano moshi 115 svyatih Vidnovlennya soboruPid chas Drugoyi svitovoyi vijni Volodimirskij sobor buv zrujnovanij Roboti po jogo vidnovlennyu pochalisya u kinci 1990 h rokiv hocha aktivnij rozvitok voni otrimali tilki u 2000 roci Proyekt vidtvorennya hramu rozroblyavsya institutom UkrNDIproektrestavraciya m Kiyiv pid kerivnictvom arhitektora Yevgeniya Osadchogo eskizi religijnogo zhivopisu vnutrishnogo ubrannya soboru vikonani hudozhnikami Akademiyi vitivok G I Petrovoyi A S Pigarovim u 2001 roci Z 2002 roku u Volodimirskomu sobori buv vidtvorenij rozpis hudozhnikami z Kiyeva Sankt Peterburga i Krimu yaki vidnovili vtrachenij zhivopis akademikiv A I Korzuhina T A Neffa monumentalni kompoziciyi v kupoli Svyatij Duh avtori L Steblovskaya Ye Revenko Hreshennya Gospodnye vikonavec A Dmitrenko po eskizu K Popivskogo fotomaterialam RDIA f 812 vikonavci L i N Dmitrenko po eskizu A S Pigareva fotomaterialam RDIA f 812 i centralna kompoziciya u vivtari hramu Tajna Vecherya u spivavtorstvi A Pigarov G Petrova K Popivskogo Ikoni dlya marmurovogo ikonostasa Verhnogo hramu buli napisani hudozhnikami A i N Dmitrenko za eskizami A Pigarova ta A Petrovoyi fotomaterialam RDIA f 812 Osvyachennya golovnogo vivtarya vidtvorenogo Hersonesu Svyato volodimirskogo vidbulosya 3 kvitnya 2004 roku a vzhe cherez tizhden v nomu vidbulosya Pashalne bogosluzhinnya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Volodimirskij sobor Hersones Sferichna panorama Volodimirskogo soboru v Hersonesi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Virtualnij tur po Krimu v panoramah na 360 gradusiv Volodimirskij sobor 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Videofilm TRK Glas pro istoriyu Hersonesu Tavrijskogo i vidnovlenij Volodimirskij sobor 17 sichnya 2012 u Wayback Machine Vnutrishnye ubrannya hramu 3 listopada 2009 u Wayback Machine