Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грімм Давид Іванович Грімм рос Дави д Ива нович Гримм нім David Grimm

Грімм Давид Іванович

Грімм Давид Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грімм.

Давид Іванович Грімм (рос. Дави́д Ива́нович Гримм, нім. David Grimm, 22 березня (3 квітня) 1823 — 9 (21) листопада 1898) — російський архітектор, один з творців «російського стилю», академік архітектури. Голова Петербурзького товариства архітекторів (1888—1890).

Давид Іванович Грімм
Давид Иванович Гримм
рос. Давид Иванович Гримм
image
Народження22 березня (3 квітня) 1823
Смерть9 (21) листопада 1898 (75 років)
Похованняd
Країна
(підданство)		image Російська імперія
НавчанняПетербурзька академія мистецтв
Діяльністьархітектор
Праця в містахСевастополь, Санкт-Петербург, Женева та ін.
Архітектурний стильеклектика, неоруський стиль
Найважливіші спорудиВеликокнязівська усипальниця в Петропавлівській фортеці, Колона Слави на Троїцькій площі
ЗакладПетербурзька академія мистецтв
Нагороди
image
Діти·d, d і d
image Грімм Давид Іванович у Вікісховищі

Дослідник середньовічного зодчества Кавказу. Автор проєктів культових будівель в Херсонесі (Севастополь), Тифлісі, Копенгагені, Женеві, Ніцці, Вифлеємі (церква в ім'я св. Марії), різних споруд в Санкт-Петербурзі і його околицях, а також у Лівадії, Житомирі, Воронежі, Рязанській губернії.

Біографія

Народився у Санкт-Петербурзі в 1823 році, вчився в Німецькій школі святого Петра (1834—1840) і в Академії Мистецтв (1842—1846). За успіхи в малюванні й архітектурі був нагороджений трьома срібними медалями в 1843 і в 1845 роках. При випуску отримав малу золоту медаль за «Проєкт жіночого монастиря» і велику золоту медаль за «Проєкт будівлі для ярмарку».

image
Володимирський собор

Вивчав в Закавказзі пам'ятки церковного зодчества Грузії та Вірменії, подорожував по Малій Азії, Європейській Туреччині, Греції та Західній Європі.

Після повернення в 1855 році, за креслення і малюнки, виконані в Закавказзі і чужих краях, отримав звання академіка архітектури. З 1860 року — професор Академії Мистецтв. З 1859 по 1887 рік був викладачем в класах Академії. З 1888 по 1892 рік обіймав посаду проректора архітектури Академії Мистецтв.

Викладач Будівельного училища міністерства шляхів сполучення (1857—1863). Архітектор департаменту водяних повідомлень міністерства шляхів сполучення (1865—1871). Член-засновник, старшина (з 1870), голова (1888—1890), почесний член Петербурзького товариства архітекторів. Член редколегії журналу «Зодчий» (1870-і). і почесний член Академії Мистецтв (з 1892).

Помер у Петербурзі 9 (21) листопада 1898, похований на Смоленському лютеранському кладовищі.

Син Грімма Герман теж став відомим архітектором. Інший син, Давид (1864—1941) — відомий юрист, правознавець і політичний діяч, професор Училища правознавства та Петербурзького університету; ректор Петербурзького університету в 1910—1911. Третій син, Ервін (1870—1940) — професор загальної історії, також був ректором університету (1911—1918). Онук, Г. Г. Грімм (1904—1959) — інженер-будівельник, історик архітектури, музейний діяч, доктор архітектури (1946).

Проєкти

За проєктами Д. І. Грімма споруджені (під його особистим керівництвом або за його письмовим вказівками):

  • Володимирський собор у Херсонесі, поблизу Севастополя (1858; проєкт цього храму приніс художнику професорське звання в 1860);
  • пам'ятник Петру I в Житомирі (1858);
  • пам'ятник Петру I в Воронежі (задум; реалізований в 1858—1860 скульптором А. Е. Шварцем і архітектором А. А. Кюї, втрачено в роки Великої Вітчизняної війни, авторизоване відтворення — Г. А. Шульц і Н. П. Гаврилов, 1956);
image
Великокнязівська усипальниця
  • обробка Золотої вітальні в Зимовому палаці (1860);
  • церква святої Ольги на Михайлівській дачі великого князя Михайла Миколайовича (на території Михайлівського парку поблизу Стрельни і Петергофа) (1861-1863);
  • німецька реформатська церква і школа (1862—1865) — Набережна річки Мойки, буд № 103 / Велика Морська вулиця (Санкт-Петербург), 58. Керівництво будівництвом. Автор проєкту Г. А. Боссе. Церква відновлена після пожежі у 1872 році під керівництвом К. К. Рахав, в 1929 році перебудована під Будинок (пізніше Палац) культури і техніки працівників зв'язку;
  • Велика Стаєнна вулиця, буд № 29 / набережна р. Мойки, буд № 42 — прибутковий будинок Башмакова, 1868-1869;
  • Олександро-Невський храм в Тифлісі в пам'ять підкорення Кавказу (1866, проєкт; завершення будівництва — 1897);
  • Університетська набережна, буд № 17 — оформлення залів бібліотеки Академії мистецтв. 1868, 1896.
  • Ісаакіївська площа, буд № 1 / Конногвардейский бульвар, буд № 2 / вулиця Якубовича, буд № 1 — будівля Кінногвардійського манежу. Зміна фасадів, реконструкція перекриттів. 1872—1873.
  • каплиця в Троїце-Сергієвій пустелі, Стрельна (1873);
image
Набережна Мойки біля Реформаторської церкви
  • будинкові церкви на віллах Дервіза у Франції (Ніцца) і Швейцарії (Лугано);
  • храм Св. Миколая в Берестейській фортеці (1876);
  • архітектурна частина пам'ятника Катерині II (1862—1873) на площі Островського в Санкт-Петербурзі (за участю В. А. Шретера, загальний проєкт М. О. Микешина, ск. А. М. Опекушин і М. А. Чижов) і участь в реконструкції прилеглого скверу (спільно з Е. Л. Регелем);
  • в Санкт-Петербурзі
  • Пам'ятник Слави на Троїцькій площі в Санкт-Петербурзі (1884—1885). Знищений в 1930, відновлений в 2004—2005;
  • дзвіниця при Хрестовоздвиженської церкви в Лівадії (1887, будував А. Г. Венсан);
  • Великокнязівська усипальниця в Петропавлівській фортеці (реалізація — 1896—1908);
  • Покровська церква Єгерської слободи в Гатчині;
  • парки міських кінно-залізних доріг на Петербурзькій стороні і Василівському острові;
  • Церква Олександра Невського (Копенгаген);
  • каплиця в Ніцці в пам'ять про спадкоємця цесаревича Миколу Олександровича;
  • лютеранська церква Анни на острові Езель, в .

Література

  • Д. И. Гримм. Биографический очерк // Зодчий. — 1898. — № 11. — С. 81—85.
  • Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 1998. — 1070 с. — .
  • Иванова, Е. Б. Педагогическая деятельность архитектора Д. И. Гримма // Научные труды. В. 28. Проблемы развития отеч. иск-ва / РАХ; Санкт-Петербургский гос. акад. ин-т живописи, скульптуры и архитектуры им. И. Е. Репина; науч. ред. В. А. Леняшин, сост. О. А. Резницкая, А. И. Шаманькова. — СПб., янв. — март 2014. — С. 101—113.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grimm David Ivanovich Grimm ros Davi d Iva novich Grimm nim David Grimm 22 bereznya 3 kvitnya 1823 9 21 listopada 1898 rosijskij arhitektor odin z tvorciv rosijskogo stilyu akademik arhitekturi Golova Peterburzkogo tovaristva arhitektoriv 1888 1890 David Ivanovich GrimmDavid Ivanovich Grimm ros David Ivanovich GrimmNarodzhennya22 bereznya 3 kvitnya 1823 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert9 21 listopada 1898 75 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina piddanstvo Rosijska imperiyaNavchannyaPeterburzka akademiya mistectvDiyalnistarhitektorPracya v mistahSevastopol Sankt Peterburg Zheneva ta in Arhitekturnij stileklektika neoruskij stilNajvazhlivishi sporudiVelikoknyazivska usipalnicya v Petropavlivskij forteci Kolona Slavi na Troyickij ploshiZakladPeterburzka akademiya mistectvNagorodiDiti d d i d Grimm David Ivanovich u Vikishovishi Doslidnik serednovichnogo zodchestva Kavkazu Avtor proyektiv kultovih budivel v Hersonesi Sevastopol Tiflisi Kopengageni Zhenevi Nicci Vifleyemi cerkva v im ya sv Mariyi riznih sporud v Sankt Peterburzi i jogo okolicyah a takozh u Livadiyi Zhitomiri Voronezhi Ryazanskij guberniyi BiografiyaNarodivsya u Sankt Peterburzi v 1823 roci vchivsya v Nimeckij shkoli svyatogo Petra 1834 1840 i v Akademiyi Mistectv 1842 1846 Za uspihi v malyuvanni j arhitekturi buv nagorodzhenij troma sribnimi medalyami v 1843 i v 1845 rokah Pri vipusku otrimav malu zolotu medal za Proyekt zhinochogo monastirya i veliku zolotu medal za Proyekt budivli dlya yarmarku Volodimirskij sobor Vivchav v Zakavkazzi pam yatki cerkovnogo zodchestva Gruziyi ta Virmeniyi podorozhuvav po Malij Aziyi Yevropejskij Turechchini Greciyi ta Zahidnij Yevropi Pislya povernennya v 1855 roci za kreslennya i malyunki vikonani v Zakavkazzi i chuzhih krayah otrimav zvannya akademika arhitekturi Z 1860 roku profesor Akademiyi Mistectv Z 1859 po 1887 rik buv vikladachem v klasah Akademiyi Z 1888 po 1892 rik obijmav posadu prorektora arhitekturi Akademiyi Mistectv Vikladach Budivelnogo uchilisha ministerstva shlyahiv spoluchennya 1857 1863 Arhitektor departamentu vodyanih povidomlen ministerstva shlyahiv spoluchennya 1865 1871 Chlen zasnovnik starshina z 1870 golova 1888 1890 pochesnij chlen Peterburzkogo tovaristva arhitektoriv Chlen redkolegiyi zhurnalu Zodchij 1870 i i pochesnij chlen Akademiyi Mistectv z 1892 Pomer u Peterburzi 9 21 listopada 1898 pohovanij na Smolenskomu lyuteranskomu kladovishi Sin Grimma German tezh stav vidomim arhitektorom Inshij sin David 1864 1941 vidomij yurist pravoznavec i politichnij diyach profesor Uchilisha pravoznavstva ta Peterburzkogo universitetu rektor Peterburzkogo universitetu v 1910 1911 Tretij sin Ervin 1870 1940 profesor zagalnoyi istoriyi takozh buv rektorom universitetu 1911 1918 Onuk G G Grimm 1904 1959 inzhener budivelnik istorik arhitekturi muzejnij diyach doktor arhitekturi 1946 ProyektiZa proyektami D I Grimma sporudzheni pid jogo osobistim kerivnictvom abo za jogo pismovim vkazivkami Volodimirskij sobor u Hersonesi poblizu Sevastopolya 1858 proyekt cogo hramu prinis hudozhniku profesorske zvannya v 1860 pam yatnik Petru I v Zhitomiri 1858 pam yatnik Petru I v Voronezhi zadum realizovanij v 1858 1860 skulptorom A E Shvarcem i arhitektorom A A Kyuyi vtracheno v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni avtorizovane vidtvorennya G A Shulc i N P Gavrilov 1956 Velikoknyazivska usipalnicyaobrobka Zolotoyi vitalni v Zimovomu palaci 1860 cerkva svyatoyi Olgi na Mihajlivskij dachi velikogo knyazya Mihajla Mikolajovicha na teritoriyi Mihajlivskogo parku poblizu Strelni i Petergofa 1861 1863 nimecka reformatska cerkva i shkola 1862 1865 Naberezhna richki Mojki bud 103 Velika Morska vulicya Sankt Peterburg 58 Kerivnictvo budivnictvom Avtor proyektu G A Bosse Cerkva vidnovlena pislya pozhezhi u 1872 roci pid kerivnictvom K K Rahav v 1929 roci perebudovana pid Budinok piznishe Palac kulturi i tehniki pracivnikiv zv yazku Velika Stayenna vulicya bud 29 naberezhna r Mojki bud 42 pributkovij budinok Bashmakova 1868 1869 Oleksandro Nevskij hram v Tiflisi v pam yat pidkorennya Kavkazu 1866 proyekt zavershennya budivnictva 1897 Universitetska naberezhna bud 17 oformlennya zaliv biblioteki Akademiyi mistectv 1868 1896 Isaakiyivska plosha bud 1 Konnogvardejskij bulvar bud 2 vulicya Yakubovicha bud 1 budivlya Kinnogvardijskogo manezhu Zmina fasadiv rekonstrukciya perekrittiv 1872 1873 kaplicya v Troyice Sergiyevij pusteli Strelna 1873 Naberezhna Mojki bilya Reformatorskoyi cerkvibudinkovi cerkvi na villah Derviza u Franciyi Nicca i Shvejcariyi Lugano hram Sv Mikolaya v Berestejskij forteci 1876 arhitekturna chastina pam yatnika Katerini II 1862 1873 na ploshi Ostrovskogo v Sankt Peterburzi za uchastyu V A Shretera zagalnij proyekt M O Mikeshina sk A M Opekushin i M A Chizhov i uchast v rekonstrukciyi prileglogo skveru spilno z E L Regelem v Sankt Peterburzi Pam yatnik Slavi na Troyickij ploshi v Sankt Peterburzi 1884 1885 Znishenij v 1930 vidnovlenij v 2004 2005 dzvinicya pri Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi v Livadiyi 1887 buduvav A G Vensan Velikoknyazivska usipalnicya v Petropavlivskij forteci realizaciya 1896 1908 Pokrovska cerkva Yegerskoyi slobodi v Gatchini parki miskih kinno zaliznih dorig na Peterburzkij storoni i Vasilivskomu ostrovi Cerkva Oleksandra Nevskogo Kopengagen kaplicya v Nicci v pam yat pro spadkoyemcya cesarevicha Mikolu Oleksandrovicha lyuteranska cerkva Anni na ostrovi Ezel v LiteraturaD I Grimm Biograficheskij ocherk Zodchij 1898 11 S 81 85 Zodchie Sankt Peterburga XIX nachalo XX veka sost V G Isachenko red Yu Artemeva S Prohvatilova SPb Lenizdat 1998 1070 s ISBN 5 289 01586 8 Ivanova E B Pedagogicheskaya deyatelnost arhitektora D I Grimma Nauchnye trudy V 28 Problemy razvitiya otech isk va RAH Sankt Peterburgskij gos akad in t zhivopisi skulptury i arhitektury im I E Repina nauch red V A Lenyashin sost O A Reznickaya A I Shamankova SPb yanv mart 2014 S 101 113 PosilannyaPortal Biografiyi Portal Arhitektura Biografiya D I Grimma 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Biografiya na snor 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros

Дата публікації:
Топ