Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

ВІЛ інфекція

ВІЛ інфекція
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2015)

СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту (англ. AIDS) — сукупна назва уражень, що відбуваються на III—IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція (англ. HIV-infection, HIV/AIDS). ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ-асоційованим захворюванням.

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД)
image
Червона стрічка — символ солідарності з ВІЛ-позитивними та хворими на СНІД
Червона стрічка — символ солідарності з ВІЛ-позитивними та хворими на СНІД
Спеціальністьінфекційні хвороби
Симптомигарячка[1], лімфоаденопатія[1], діарея[1], летаргія[1], схуднення[1], висип[2], опортуністична інфекція, саркома Капоші, лімфома, нейропатія[d], d[2], міалгія[2], біль у горлі[2], перевтома[2], d[2], d[2] і озноб[2]
Причинивірус імунодефіциту людини[3]
Метод діагностикибіохімічний аналіз крові, ІФА, d і експрес-тести на антиген
Веденнявисокоактивна антиретровірусна терапія
Препаратиделавірдин[4], саквінавір[4], IDV[4], абакавір[4], ефавіренз[4][5], АЗТ[4], лопінавір[4], ритонавір[4][5], диданозин[4], ламівудин[4][5], тенофовір[4], ставудин[4][5], нелфінавір[4], ампренавір[4], невірапін[4][5], зальцитабін[4], енфувіртид[4], дарунавір[5], d[5], ралтегравір[5], (ламівудин/зидовудін)[5], фосампренавір і маравірок
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-111C62.3
МКХ-10B24
OMIM609423
DiseasesDB5938
MedlinePlus000594
eMedicineemerg/253
MeSHD000163
image AIDS у Вікісховищі

Під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) діє міжнародна медична організація AIDS Care Education and Training, що займається профілактикою поширення ВІЛ-інфекції та підтримкою хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, у різних країнах Європи, Африки, Азії, Америки й Австралії.

36,7 мільйонів людей у світі, станом на 2016 рік, хворіють на ВІЛ-інфекцію на різних її клінічних стадіях.

1 грудня з 1988 року відзначається як Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Загальні відомості

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Функціювання вірусу імунодефіциту людини в організмі впливає на імунну систему так, що деякі інфекційні хвороби (так звані ВІЛ-асоційовані) та пухлини призводять до смерті людини.

Збудник — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він має назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. Вірус уражає Т-лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму.

ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛ. Зараження можливе у таких випадках:

  • при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації;
  • при з інфікованим (у тому числі при ін'єкційному вживанні наркотиків, пересадці органів інфікованої людини здоровій);
  • при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір'ю малюка.

Якщо ВІЛ-інфікована жінка народжує дитину, то, за останніми дослідженнями, ця дитина не обов'язково має бути носієм вірусу. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передачі вірусу від матері до дитини знижується до 6 відсотків.

ВІЛ не передається у таких випадках:

  • через обійми або поцілунок (проте ВІЛ може передатися, якщо в слині є домішки крові, а у партнерів є відкрита рана в ротовій порожнині)
  • через рукостискання
  • через кашель та чхання
  • при проживанні в одній квартирі; використанні спільної ванни або туалету, спільного посуду для їжі; користуванні спільним басейном
  • через укуси комах
  • при використанні спільного телефону
  • через піт або сльози, якщо в них немає домішок крові.

Період «вікна» — час, коли ВІЛ присутній у крові людини, але аналіз на антитіла до нього ще є негативним. У цей період людина може передавати вірус іншим. Становить від двох до шести місяців.

ВІЛ-інфекція не є протипоказанням до вакцинації проти коронавірусної хвороби 2019.

Клінічні ознаки

У більшості людей після зараження ВІЛ не спостерігається жодних симптомів. Іноді через декілька днів після інфікування у невеликого числа заражених гостро з'являються ознаки: збільшення лімфовузлів, гарячка, слабкість, поява швидкоминучого висипу, головний біль, іноді серозний менінгіт тощо. Це має назву гострого ретровірусного синдрому. Ці ознаки за кілька тижнів минають самі собою. Проте наявність цього синдрому є предиктором швидкого перебігу ВІЛ-інфекції з можливістю іноді блискавичного розвитку СНІДу. У тих осіб, в яких не було гострого ретровірусного синдрому, безсимптомний перебіг хвороби після зараження може тривати декілька років.

Легеневі інфекції

Пневмоцистна пневмонія (її спричинює Pneumocystis jirovecii) є відносно рідкісним захворюванням в імунокомпетентних осіб, але значно поширена серед ВІЛ-інфікованих осіб. До розробки ефективних методів діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції в західних країнах пневмоцистна пневмонія була однією з безпосередніх причин смертей ВІЛ-інфікованих. У країнах, що розвиваються, пневмоцистна пневмонія залишається однією з перших ознак СНІДу в недіагностованих осіб, хоча, як правило, не розвивається при числі CD4-лімфоцитів менше 200 в 1 мкл крові.

Серед інших захворювань, асоційованих з ВІЛ-інфекцією, окремо можна виділити туберкульоз, оскільки він передається імунокомпетентним особам повітряно-крапельним шляхом і важко піддається лікуванню. Згідно з даними ВООЗ, коінфекція туберкульозу та ВІЛ є однією з основних проблем світової охорони здоров'я: у 2007 році померло понад 456 000 ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз, що становить третину від загального числа смертей від туберкульозу й приблизно чверть від двох мільйонів смертей від ВІЛ-інфекції в 2009 році.

Захворюваність на туберкульоз значно знижена в країнах Заходу, однак у країнах, що розвиваються, епідеміологічна ситуація й із ВІЛ-інфекцією, і з туберкульозом залишається важкою. На ранніх стадіях ВІЛ-інфекції (число CD4-лімфоцитів перевищує 300 клітин в 1 мкл) туберкульоз розвивається як захворювання легенів. На пізніх стадіях ВІЛ-інфекції клінічний прояв туберкульозу часто атиповий, розвиваються позалегеневі системні захворювання. Симптоми, як правило, конституціональні, зачіпають кістковий мозок, кістки, сечостатеву систему, шлунково-кишковий тракт, печінку, периферичні лімфатичні вузли й центральну нервову систему.

Шлунково-кишкові інфекції

Езофагіт — запалення слизової оболонки нижньої частини стравоходу. У ВІЛ-інфікованих езофагіт, як правило, буває грибкової (кандидоз) або вірусної (вірус простого герпесу першого типу, цитомегаловірус) етіології, у рідкісних випадках викликаний мікобактеріями.

Хронічна діарея при ВІЛ-інфекції може бути спричинена бактеріальними (Salmonella, Shigella, Listeria або Campylobacter) і паразитними інфекціями, а також рідкісними опортуністичними інфекціями, наприклад, кріптоспороідозом, , Mycobacterium avium і вірусами (Такими, як астровіруси, аденовірус, ротавірус та цитомегаловірус; останній є причиною колітів).

В окремих випадках діарея може бути побічним ефектом деяких противірусних препаратів, а також антибіотиків, які використовують при лікуванні бактеріальних діарейних хвороб, наприклад Clostridium difficile. На пізніх стадіях ВІЛ-інфекції діарея може знижувати всмоктування поживних речовин у кишці й бути однією з причин слабкості й занепаду сил.

Неврологічні й психіатричні ускладнення

ВІЛ-інфекція призводить до різних нейропсихіатричних ускладнень, які або виникають у результаті прямого ураження нервової системи ВІЛ, або є наслідком опортуністичних інфекцій.

Токсоплазмоз спричинює одноклітинний паразит Toxoplasma gondii, який може інфікувати головний мозок, зумовлюючи енцефаліт, або очі й легені. Криптококовий менінгіт — ураження мозкових оболон, що спричинює грибок Cryptococcus neoformans. Симптомами хвороби є гарячка, головний біль, втома, нудота, блювання, епілептиформні напади.

 — демієлінізуюче захворювання, при якому поступово руйнується мієлін, що покриває аксони нейронів, і порушується проведення нервових імпульсів. Причиною хвороби є поліомавірус, яким в латентній формі заражено до 70 % людської популяції. Заподіяна поліомавірусом під час імунодефіциту хвороба призводить до смерті протягом кількох місяців після появи симптомів.

У ВІЛ-інфікованих можливий розвиток метаболічної енцефалопатії, званої «комплексом недоумства СНІД» (англ. AIDS dementia complex, ADC), яка розвивається в зараженому мозку за участю макрофагів і мікроглії. Ці клітини легко заражаються ВІЛ і виробляють нейротоксин. Специфічні неврологічні відхилення проявляються у вигляді когнітивних, поведінкових, рухових порушень. Такі порушення проявляються через кілька років після інфікування ВІЛ та пов'язані зі зниженням числа CD4 + Т-лімфоцитів і підвищенням числа вірусних частинок в плазмі крові.

Нейрокогнітивні розлади переважають у західних країнах (10-20 %) і є малопоширеними, наприклад, в Індії (1-2 %). Такі відмінності, можливо, викликані іншим серотипом ВІЛ, що переважає в Індії. Маніакальний синдром, викликаний ВІЛ, частіше зустрічається в пацієнтів із розвиненою ВІЛ-інфекцією. Неврологічні розлади рідше зустрічаються в разі терапії багатьма ліками.

Пухлини

image
Саркома Капоші

ВІЛ-інфіковані пацієнти часто мають підвищений ризик виникнення ракових пухлин. Це в першу чергу пов'язано з коінфекцією онкогенними ДНК-вірусами, особливо, вірусом Епштейна-Барра (англ. EBV), герпесвірусом, асоційованим з саркомою Капоші ((герпесвірус людини 8 типу)), і папіломавірусом людини (англ. HPV).

Саркома Капоші є найпоширенішою пухлиною, що виникає у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Поява таких пухлин серед молодих гомосексуалів у 1981 році стала однією з перших ознак епідемії СНІДу. Саркома Капоші викликається гаммагерпесвірусом, званим вірусом герпесу, пов'язаним з саркомою Капоші. Симптомом захворювання є поява пурпурних вузликів на шкірі або в порожнині рота, на епітелії шлунково-кишкового тракту і в легенях. В-клітинні лімфоми, наприклад, лімфома Беркітта, дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома та первинна лімфома ЦНС, частіше зустрічаються у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Ці форми пухлин часто віщують несприятливий прогноз перебігу захворювання. Вірус Епштейна-Барр є однією з причин виникнення таких лімфом. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів лімфоми часто виникають в незвичайних місцях, наприклад, в ШКТ. В разі діагностики саркоми Капоші й агресивної В-клітинної лімфоми у ВІЛ-інфікованого хворого ставиться діагноз «СНІД». Інвазивний рак шийки матки, викликаний папіломавірусом людини, у ВІЛ-інфікованих жінок також вказує на розвиток СНІДу.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів також часто виникають інші пухлини, наприклад, хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз), анальний рак і ректальна карцинома, гепатоклітинна карцинома, рак голови та шиї, рак легенів. Перераховані захворювання можуть спричинювати віруси (Епштейна-Барр, папіломавірус людини, віруси гепатитів В і С), або інші фактори, в тому числі канцерогени, наприклад, тютюновий дим у разі раку легенів.

Примітно, що частота розвитку багатьох пухлин, наприклад, раку грудей або раку прямої кишки, не підвищується у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. У країнах, де високоактивна антиретровірусна терапія інтенсивно використовується для лікування ВІЛ-інфекції, число СНІД-асоційованих новоутворень знижується, того ж часу ракові пухлини є основною причиною смерті ВІЛ-інфікованих пацієнтів. В останні роки зростає кількість смертей від форм пухлин, не пов'язаних зі СНІДом.

Інші інфекції

У пацієнтів з діагнозом «СНІД» часто розвиваються опортуністичні інфекції, які мають неспецифічні симптоми, наприклад, гарячка і зниження ваги. Такі інфекції спричинює внутрішньоклітинні збудники — Mycobacterium avium і цитомегаловірусом. Цитомегаловірус може викликати коліти й запалення сітківки.

, який спричинює , є третьою за частотою формою опортуністичних інфекцій (після позалегеневого туберкульозу та криптококозу), яка проявляється у ВІЛ-позитивних осіб в ендемічних районах Південно-Східної Азії.

У пацієнтів з діагнозом «СНІД» часто буває нерозпізнаною інфекція парвовірусом В19. Одним з найчастіших наслідків є анемія, яку важко відрізнити від анемії, викликаної антиретровірусними препаратами для лікування СНІДу.

Діагностика СНІДу

Зауважте, !
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Оскільки ранній період ВІЛ-інфекції часто є безсимптомним, лікарі та інший медичний персонал можуть виявити його лише за допомогою дослідження крові пацієнта на наявність у ній антитіл (протеїнів, за допомогою яких організм бореться з хворобою) до компонентів ВІЛ. Кількість антитіл у крові підіймається до рівня, який вдається зареєструвати за допомогою наявних сьогодні методів дослідження, приблизно за 1 — 3 місяці після зараження, а до рівня, здатного давати позитивний результат в обстеженнях за допомогою стандартних тестових систем, лише за 6 місяців. Людей, що мають контакт із вірусом, потрібно обстежувати на наявність ВІЛ-інфекції, як тільки пройде час, необхідний для нагромадження в крові противірусних антитіл. Завдяки ранній діагностиці вони можуть отримати адекватне лікування в період, коли їхня імунна система найбільше спроможна боротися з ВІЛ, і таким чином запобігти розвитку деяких опортуністичних інфекцій (див. розділ «Лікування»). Крім того, своєчасне виявлення інфекції спонукає пацієнтів утримуватися від вчинків, які могли б стати причиною зараження інших осіб. Для діагностики ВІЛ-інфекції лікарі користуються тестовими наборами двох типів: ELISA та Western Blot. Якщо ймовірність наявності інфекції в організмі велика, а обидва тести дають негативний результат, лікарі можуть вдатися до пошуків у крові власне вірусу або порадити пацієнтові повторно пройти тести пізніше, коли існуватиме вища ймовірність накопичення необхідної кількості антитіл у крові. Діти, що народжуються від ВІЛ-інфікованих матерів, теж можуть бути вражені вірусом, але можуть бути й неінфікованими, проте в будь-якому випадку протягом перших кількох місяців життя мають у крові антитіла, отримані від матері. За відсутності симптоматики ймовірний діагноз «ВІЛ-інфекція» за допомогою стандартних тест-систем може бути поставлений лише у дітей віком понад 15 місяців. У цьому віці наявність антитіл матері у крові дитини є малоймовірною, проте у випадку інфікування організм починає виробляти власні антитіла. Нові технології виявлення самого вірусу використовуються для діагностики ВІЛ-інфекції у дітей віком від 3 до 15 місяців. Нині проводяться випробування кількох тест-систем діагностики ВІЛ-інфекції у дітей віком до 3 місяців.

Експрес-тести на ВІЛ

Швидкі експрес-тести дозволяють отримати результат протягом 10-30 хвилин без використання спеціального лабораторного обладнання для проведення імуноферментного аналізу. Матеріалом для дослідження можуть бути зразки сечі, слини, цільної крові, сироватки або плазми крові.

Експрес-тести мають високу чутливість та специфічність (точність близько 99,5 %) і можуть використовуватися як в домашніх умовах, так і в лікувальних закладах. ВООЗ і рекомендують впровадження швидкої діагностики в програмах, пов'язаних з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

Профілактика хвороби

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігання інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих відносин.

Багато людей, інфікованих вірусом імунодефіциту, не мають симптомів захворювання. Отже, неможливо знати напевно, що статевий партнер не є ВІЛ-інфікованим, якщо немає повторних негативних результатів його перевірки на інфікованість. Це, звичайно, за умови, якщо за час, який минув з моменту останнього обстеження, він не вступав у потенційно небезпечний статевий контакт.

Варто або зовсім не вступати у статеві зносини, або користуватися презервативами з латексу, які забезпечують лише частковий захист під час орального, анального чи вагінального статевого акту. Слід використовувати лише латексні презервативи, для змащування яких застосовуються змазки на основі води.

Хоча деякі лабораторні дослідження і свідчать про те, що сперматоцидні засоби можуть знищувати вірус імунодефіциту, не встановлено, що ці препарати здатні запобігати зараженню.

Ризик передачі інфекції від матері до майбутньої дитини значно зменшується, якщо вона під час вагітності та пологів приймає азидотимідин (інша назва Зидовудин), а її дитина отримує цей препарат протягом перших шести тижнів життя.

Профілактичні заходи. Основна умова — поведінка.

  1. Спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання.
  2. Статеві контакти — найбільш розповсюджений шлях передачі вірусу. Тому надійний спосіб запобігти зараженню — уникнення випадкових статевих контактів, а також: доконтактна, під час контакту (наприклад, використання презерватива) та профілактика.
  3. Вживання ін'єкційних наркотиків не тільки шкідливо для здоров'я, але і значно підвищує можливість зараження вірусом. Як правило, ті, хто вводять внутрішньовенні наркотики, використовують загальні голки і шприци без їхньої стерилізації.
  4. Використання будь-якого інструментарію (шприци, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, зараженої ВІЛ, потребує його стерилізації. Вірус СНІДу нестійкий, гине при кип'ятінні миттєво, при 56 градусах за Цельсієм протягом 10 хвилин. Також можуть бути використані спеціальні розчини для дезінфекції. Спирт не знищує ВІЛ.
  5. Перевірка донорської крові обов'язкова.

Поширення хвороби

image
Зараження ВІЛ людей від 15 до 49 років у всьому світі станом на кінець 2011 року

Згідно з дослідженнями станом на кінець 2009 року, з початку епідемії ВІЛ заразилися майже 60 мільйонів людей, близько 25 мільйонів людей померли від захворювань, пов'язаних із ВІЛ. У 2008 році кількість людей із захворюванням становила близько 33,4 мільйона.

Станом на 2006–2007 роки у десятку країн з найбільшою кількістю ВІЛ-інфікованих громадян увійшли:

СНІД в Україні

Докладніше: ВІЛ-інфекція в Україні
image
Поширеність ВІЛ в Україні у 2007 р.
image
Поширеність СНІД в Україні у 2007 р.
image
Смертність від СНІД в Україні у 2007 р.
image
Поширеність ВІЛ серед вагітних в Україні у 2007 р.

За результатами дослідження, проведеного Міністерством охорони здоров'я України спільно зі Світовим банком (за фінансової підтримки Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією та за технічної допомоги ЮНЕЙДС), точна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні невідома.

З 1987 року по березень 2005 року в Україні офіційно зареєстровано 768750 осіб ВІЛ-інфікованих громадян України та 314 іноземців.

Україна, згідно з доповіддю ООН, у 2005 році посідала 6-е місце у світі за рівнем поширення епідемії ВІЛ/СНІД. За оцінками Об'єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) і ВООЗ, кількість ВІЛ-інфікованих в Україні у 2003 році визначалася на рівні 360 тисяч осіб (у межах 170—580 тис. осіб) віком 15-49 років (не менше 1,4 % дорослого населення).

За деякими оцінювальними розрахунками, на початок 2005 року кількість ВІЛ-інфікованих могла становити 448—491 тис. осіб (близько 1,8 % населення віком 15-49 років).

Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до подальшого зростання в усіх регіонах України, але поширення по країні нерівномірне. Найбільше ВІЛ-інфікованих в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській і Донецькій області.

Стан на 2010 рік

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2015)

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилося. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20 %. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІДу найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1 %. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок.

За оцінками експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч. 479 тис. осіб — число, яке передбачає оптимістичний сценарій, можливий за доступності антиретровірусної терапії для 50 % тих, хто її потребує, а також за умови успішного виконання Національної програми протидії ВІЛ/СНІДу. Того ж часу, за песимістичним сценарієм, антиретровірусна терапія буде доступна лише для 5 % тих, хто потребує. За прогнозами, 2014 року це дасть 820 тис. ВІЛ-інфікованих, що становитиме 3,5 % дорослого населення.

За даними прогнозу, у 2014 році 36-43 % від загальної кількості ВІЛ-інфікованих та 31-38 % числа смертей від СНІДу в Україні припадатимуть на Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Донецьку області. 2014 року прогнозні показники смертності від СНІДу в цих областях у 1,5-2,1 рази будуть перевищувати середні показники по країні. Щорічні витрати на лікування СНІДу можуть досягнути у 2014 р. 630 млн грн (за найгіршим сценарієм).

Хронологія

  • 1969 — перша зареєстрована смерть від СНІДу у Північній Америці.
  • 1976 — перший випадок смерті від СНІДу у Європі.
  • 1978 — у хворих чоловіків-гомосексуалів в США, Швеції та на Гаїті було зареєстровано схожі захворювання, які в подальшому назвуть СНІД.
  • 1981 — в США виявлено велику кількість випадків саркоми Капоші (рідкісний вид раку шкіри) у молодих чоловіків-гомосексуалів, які були названі «імунодефіцитом гомосексуалів». В тому році від цього захворювання загинуло 128 молодих людей в США. Американським лікарем Майклом Готтлібом введено термін «СНІД».
  • 1982 — уперше відслідковано зв'язок СНІДу з переливанням крові, використано таку назву захворювання, як СНІД — синдром набутого імунодефіциту.
  • 1983 — Люк Монтаньє з інституту Пастера у Франції відкрив та ідентифікував вірус імунодефіциту людини, як вірус, що призводить до СНІДу. У США за цей рік померло від СНІДу півтори тисячі людей. Вперше в США в Сан-Франциско відзначався День Пам'яті померлих від СНІДу (третя неділя травня).
  • 1984 — Роберт Галло (США) незалежно від Люка Монтаньє ідентифікував вірус імунодефіциту людини.
  • 1985 — в США розроблено перший тест на наявність антитіл до ВІЛ, що дало змогу перевіряти донорську кров на наявність ВІЛ. Також були встановлені шляхи інфікування вірусом СНІД: кров, статевий шлях та від матері до дитини. В США цього року зареєстровано 6972 випадки смерті від СНІДу.
  • 1986 — у світі вперше велику увагу приділено просвітницькій діяльності з метою профілактики ВІЛ/СНІД, вперше створено в Америці недержавну організацію ACT UP, яка займалась такою діяльністю. Вперше збудник СНІДу названо ВІЛ (HIV) — Вірус Імунодефіциту Людини.
  • 1987 — на сесії Генеральної Асамблеї ООН Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я (ВООЗ) прийнято глобальну стратегію боротьби зі СНІДом. Офіційно зареєстрований перший препарат проти ВІЛ-інфекції — АЗТ (ретровір). В Україні зареєстровані перші 6 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян країни та 75 випадків серед іноземців. В Україні створено мережу кабінетів довіри з обстеження і консультування на ВІЛ/СНІД. У США в Сан-Франциско пошито перший КВІЛТ (клаптикова ковдра) в пам'ять про померлого ВІЛ-інфікованого друга.
  • 1988 — 1 грудня оголошено Всесвітнім Днем Боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.
  • 1989 — в Росії ВІЛ-інфіковано 270 дітей внаслідок непрофесійних дій медперсоналу.
  • 1990 — в Україні створено мережу СНІД-центрів.
  • 1991 — в Україні прийнято перший Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення». Цього року Франком Муром створено символ всесвітнього антиСНІДівського руху у вигляді червоної стрічки.
  • 1992 — в Україні прийнято першу програму профілактики ВІЛ-інфекції СНІД.
  • 1993 — кілька керівників Центру Крові у Франції посаджені за ґрати у зв'язку з попаданням у Центр ВІЛ-інфікованих препаратів крові. В Україні вперше впроваджено до й після тестове консультування — як обов'язкове при обстеженні на ВІЛ/СНІД.
  • 1987 — 1994 — в Україні офіційно зареєстровано 183 випадки ВІЛ-інфекції.
  • 1995 — в Україні поширення ВІЛ-інфекції/СНІД набуло епідемічного характеру, зареєстровано 1490 випадків інфікування за рік; прийнята друга програма з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД.
  • 1996 — створено програму ООНСНІД (UNAIDS).
  • 1998 — прийнято Закон України "Про внесення змін до закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення».
  • 1999 — в Україні прийнято третю програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.
  • 2001 — в Україні прийнято четверту програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Вперше проведено спеціальну сесію ООН з проблем СНІДу.
  • 2002 — помер від СНІДу Франк Мур, який створив червону стрічку — символ боротьби зі СНІДом
  • 2012 — Тімоті Рей Браун, який перший повністю вилікувався від СНІДу, оголосив про створення Фонду Тімоті Рея Брауна в Вашингтоні, округ Колумбія, діяльність якого присвячена боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
  • 2014 — в Україні прийнято Закон про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції /СНІДу на 2014—2018 роки.

Примітки

  1. WikiSkripta — 2008. — ISSN 1804-6517
    d:Track:Q9049250
  2. https://www.hiv.gov/hiv-basics/overview/about-hiv-and-aids/symptoms-of-hiv
  3. http://www.cdc.gov/hiv
  4. NDF-RT
    d:Track:Q21008030
  5. Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
    d:Track:Q56863002
  6. Про ВІЛ/СНІД [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Центр громадського здоров'я МОЗ України)
  7. . Архів оригіналу за 17 лютого 2016. Процитовано 6 серпня 2015.
  8. ВООЗ запропонувала саме таке тлумачення поняття «СНІД», адже його «стигма», смислове навантаження, що несе серйозне психологічне вербальне ураження для людини, потребує зменшення використання цього терміну у загальній практиці, ЗМІ тощо.
  9. (PDF). UNAIDS. UNAIDS. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2017.
  10. Как НЕ передается ВИЧ? [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. . Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 1 грудня 2010.
  12. . izhytomyryanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  13. Feldman C (2005). Pneumonia associated with HIV infection. Curr. Opin. Infect. Dis. 18 (2): 165—170. doi:10.1097/01.qco.0000160907.79437.5a. PMID 15735422.
  14. Kwara A, Ramachandran G, Swaminathan S (January 2010). Dose adjustment of the non-nucleoside reverse transcriptase inhibitors during concurrent rifampicin-containing tuberculosis therapy: one size does not fit all. Expert Opinion on Drug Metabolism & Toxicology. 6 (1): 55—68. doi:10.1517/17425250903393752. PMID 19968575.
  15. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2009. Процитовано 7 квітня 2009.
  16. Decker CF, Lazarus A (August 2000). . Postgraduate Medicine. 108 (2): 57—60, 65—8. PMID 10951746. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 19 грудня 2021.
  17. Zaidi SA, Cervia JS (2002). Diagnosis and management of infectious esophagitis associated with human immunodeficiency virus infection. Journal of the International Association of Physicians in AIDS Care. 1 (2): 53—62. doi:10.1177/154510970200100204. PMID 12942677.
  18. Pollok RC (2001). Viruses causing diarrhoea in AIDS. Novartis Foundation Symposium. 238: 276—83, discussion 283 -8. doi:10.1002/0470846534.ch17. PMID 11444032.
  19. Guerrant RL, Hughes JM, Lima NL, Crane J (1990). Diarrhea in developed and developing countries: magnitude, special settings, and etiologies. Reviews of Infectious Diseases. 12 (Suppl 1): S41-50. PMID 2406855.
  20. Gazzard B, Balkin A, Hill A. Analysis of neuropsychiatric adverse events during clinical trials of efavirenz in antiretroviral-naive patients: a systematic review. // AIDS Rev.. — 2010. — Вип. 2. — С. 67-75.
  21. Luft BJ, Chua A (August 2000). Central Nervous System Toxoplasmosis in HIV Pathogenesis, Diagnosis, and Therapy. Current Infectious Disease Reports. 2 (4): 358—362. doi:10.1007/s11908-000-0016-x. PMID 11095878.
  22. Sadler M, Nelson MR (June 1997). Progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV. International Journal of STD & AIDS. 8 (6): 351—7. doi:10.1258/0956462971920181. PMID 9179644.
  23. Gray F, Adle-Biassette H, Chretien F, Lorin de la Grandmaison G, Force G, Keohane C (2001). Neuropathology and neurodegeneration in human immunodeficiency virus infection. Pathogenesis of HIV-induced lesions of the brain, correlations with HIV-associated disorders and modifications according to treatments. Clinical Neuropathology. 20 (4): 146—55. PMID 11495003.
  24. Grant I, Sacktor H, McArthur J (2005). . У H. E. Gendelman, I. Grant, I. Everall, S. A. Lipton, and S. Swindells. (Ed.) (ред.). The Neurology of AIDS (PDF) (вид. 2nd). London, UK: Oxford University Press. с. 357—373. ISBN . Архів hnrc.ucsd.edu/publications_pdf/2005grant1.pdf оригіналу (PDF) за 29 грудня 2007. Процитовано 2 червня 2022. {{}}: |format= вимагає |url= ()
  25. Satishchandra P, Nalini A, Gourie-Devi M, та ін. (January 2000). Profile of neurologic disorders associated with HIV / AIDS from Bangalore, south India (1989–1996). The Indian Journal of Medical Research. 111: 14—23. PMID 10793489. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  26. Wadia RS, Pujari SN, Kothari S, та ін. (March 2001). Neurological manifestations of HIV disease. The Journal of the Association of Physicians of India. 49: 343—8. PMID 11291974. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  27. Boshoff C, Weiss R (2002). AIDS-related malignancies. Nat. Rev. Cancer. 2 (5): 373—382. doi:10.1038/nrc797. PMID 12044013.
  28. Yarchoan R, Tosato G, Little RF (2005). Therapy insight: AIDS-related malignancies - the influence of antiviral therapy on pathogenesis and management. Nat . Clin. Pract. Oncol. 2 (8): 406—415. doi:10.1038/ncponc0253. PMID 16130937.
  29. Ho-Yen C and Chang F (1 червня 2008). Gastrointestinal Malignancies in HIV / AIDS. The AIDS Reader. 18 (6).
  30. Palefsky J (2007). Human papillomavirus infection in HIV-infected persons. Top HIV Med. 15 (4): 130—3. PMID 17720998.
  31. Bonnet F, Lewden C, May T та ін. (2004). Malignancy-related causes of death in human immunodeficiency virus-infected patients in the era of highly active antiretroviral therapy. Cancer. 101 (2): 317—324. doi:10.1002/cncr.20354. PMID 15241829. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  32. Skoulidis F, Morgan MS, MacLeod KM (2004). Penicillium marneffei: a pathogen on our doorstep?. J. R. Soc. Med. 97 (2): 394—396. doi:10.1258/jrsm.97.8.394. PMC 1079563. PMID 15286196.
  33. Silvero AM, Acevedo-Gadea CR, Pantanowitz L та ін. (4 червня 2009). Unsuspected Parvovirus B19 Infection in a Person With AIDS. The AIDS Reader. 19 (6). {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  34. Постконтактна профілактика (ПКП) [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Центр громадського здоров'я МОЗ України)
  35. Затверджено стандарти до- та постконтактної медикаментозної профілактики ВІЛ-інфекції [ 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] (2021-02-12)
  36. The first postmodern pandemic: 25 years of HIV/ AIDS [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  37. Levy J.A. HIV and the pathogenesis of AIDS. — USA: American Society for Microbiology, 2007. — p. XV — (англ.)
  38. ООН: Темпы распространения ВИЧ-инфекции снизились [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  39. ООН: В Украине степень распространенности ВИЧ/СПИД — 1,1 % населения [ 16 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  40. Сьогодні — Всесвітній день боротьби зі СНІДом — 01-12-2010
  41. 1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом — 01.12.2009[недоступне посилання з липня 2019]
  42. . CBSNews. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 січня 2015.
  43. . Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 24 жовтня 2014.
СНІД
у сестринських Вікіпроєктах
image Означення у Вікісловнику?
image Цитати у Вікіцитатах?
image СНІД у Вікісховищі?

Див. також

Література

  • ВІЛ/СНІД все, що важливо знати [ 31 травня 2021 у Wayback Machine.] (Центр громадського здоров'я, МОЗУ)
  • Туберкульоз, Вірус імунодефіциту людиниВІЛ-інфекція/СНІД. Затверджено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Рекомендовано Міністеством охорони здоров'я України як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації / За ред. В. Ф. Москаленка, . — Київ : «Медицина», 2009. — 424 с. — .
  • ВИЧ/СПИД инфекция / А. М. Дащук [и др.]. — Х. : С. А. М., 2013. — 366 с. : ил., табл. ; 20 см. — 1 000 экз. —

Посилання

  • ВІЛ/СНІД [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Центр громадського здоров'я МОЗ України)
  • Вся неправда про ВІЛ/СНІД: розвінчуємо популярні міфи [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] МОЗУ, (10 жовтня 2017)
  • «ЮНЭЙДС» объединенная программа ООН по ВИЧ/СПИДУ [ 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Ігор Матковський, Оксана Бондар «СНІД… Здолаємо разом»[недоступне посилання з липня 2019]
  • Аналіз на ВІЛ-СНІД: перевірено на собі [ 27 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2015 SNID abo Sindro m nabu togo imunodefici tu angl AIDS sukupna nazva urazhen sho vidbuvayutsya na III IV klinichnih stadiyah infekciyi yaku sprichinyuye virus imunodeficitu lyudini VIL Zagalnoprijnyatoyu nazvoyu hvorobi na sogodni ye VIL infekciya angl HIV infection HIV AIDS VIL urazhaye imunnu sistemu lyudini znizhuyuchi pri comu protidiyu organizmu riznim VIL asocijovanim zahvoryuvannyam Sindrom nabutogo imunodeficitu SNID Chervona strichka simvol solidarnosti z VIL pozitivnimi ta hvorimi na SNIDChervona strichka simvol solidarnosti z VIL pozitivnimi ta hvorimi na SNIDSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomigaryachka 1 limfoadenopatiya 1 diareya 1 letargiya 1 shudnennya 1 visip 2 oportunistichna infekciya sarkoma Kaposhi limfoma nejropatiya d d 2 mialgiya 2 bil u gorli 2 perevtoma 2 d 2 d 2 i oznob 2 Prichinivirus imunodeficitu lyudini 3 Metod diagnostikibiohimichnij analiz krovi IFA d i ekspres testi na antigenVedennyavisokoaktivna antiretrovirusna terapiyaPreparatidelavirdin 4 sakvinavir 4 IDV 4 abakavir 4 efavirenz 4 5 AZT 4 lopinavir 4 ritonavir 4 5 didanozin 4 lamivudin 4 5 tenofovir 4 stavudin 4 5 nelfinavir 4 amprenavir 4 nevirapin 4 5 zalcitabin 4 enfuvirtid 4 darunavir 5 d 5 raltegravir 5 lamivudin zidovudin 5 fosamprenavir i maravirokKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111C62 3MKH 10B24OMIM609423DiseasesDB5938MedlinePlus000594eMedicineemerg 253MeSHD000163 AIDS u Vikishovishi Pid egidoyu Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya VOOZ diye mizhnarodna medichna organizaciya AIDS Care Education and Training sho zajmayetsya profilaktikoyu poshirennya VIL infekciyi ta pidtrimkoyu hvorih na VIL infekciyu SNID u riznih krayinah Yevropi Afriki Aziyi Ameriki j Avstraliyi 36 7 miljoniv lyudej u sviti stanom na 2016 rik hvoriyut na VIL infekciyu na riznih yiyi klinichnih stadiyah 1 grudnya z 1988 roku vidznachayetsya yak Vsesvitnij den borotbi zi SNIDom Zagalni vidomostiSindrom nabutogo imunodeficitu vpershe bulo zafiksovano v SShA v 1983 roci Funkciyuvannya virusu imunodeficitu lyudini v organizmi vplivaye na imunnu sistemu tak sho deyaki infekcijni hvorobi tak zvani VIL asocijovani ta puhlini prizvodyat do smerti lyudini Zbudnik virus sho maye viglyad spirali v trikutnij sercevini Vin maye nazvu VIL virus imunodeficitu lyudini i maye tri tipi VIL 1 ta VIL 2 sho ye duzhe poshirenimi v Zahidnij Yevropi ta VIL 3 vid yakogo strazhdayut perevazhno amerikanci ta afrikanci Virus urazhaye T limfociti sho sluguyut dlya jogo rozmnozhennya ta makrofagi sho roznosyat jogo po organizmu VIL rujnuye T limfociti i ce prizvodit do vtrati organizmom zahisnih reakcij unaslidok chogo aktivizuyetsya tak zvana umovno patogenna flora organizmu j rizko pidvishuyetsya jmovirnist smertelnih zapalen urazhen nervovoyi sistemi rozvitku onkologichnih zahvoryuvan Dzherelo infekciyi bezposerednij nosij VIL Zarazhennya mozhlive u takih vipadkah pri statevomu kontakti z infikovanim nezalezhno vid statevoyi oriyentaciyi pri z infikovanim u tomu chisli pri in yekcijnomu vzhivanni narkotikiv peresadci organiv infikovanoyi lyudini zdorovij pri vigodovuvanni grudnim molokom infikovanoyu matir yu malyuka Yaksho VIL infikovana zhinka narodzhuye ditinu to za ostannimi doslidzhennyami cya ditina ne obov yazkovo maye buti nosiyem virusu Pri provedenni antiretrovirusnoyi terapiyi rizik peredachi virusu vid materi do ditini znizhuyetsya do 6 vidsotkiv VIL ne peredayetsya u takih vipadkah cherez obijmi abo pocilunok prote VIL mozhe peredatisya yaksho v slini ye domishki krovi a u partneriv ye vidkrita rana v rotovij porozhnini cherez rukostiskannya cherez kashel ta chhannya pri prozhivanni v odnij kvartiri vikoristanni spilnoyi vanni abo tualetu spilnogo posudu dlya yizhi koristuvanni spilnim basejnom cherez ukusi komah pri vikoristanni spilnogo telefonu cherez pit abo slozi yaksho v nih nemaye domishok krovi Period vikna chas koli VIL prisutnij u krovi lyudini ale analiz na antitila do nogo she ye negativnim U cej period lyudina mozhe peredavati virus inshim Stanovit vid dvoh do shesti misyaciv VIL infekciya ne ye protipokazannyam do vakcinaciyi proti koronavirusnoyi hvorobi 2019 Klinichni oznakiU bilshosti lyudej pislya zarazhennya VIL ne sposterigayetsya zhodnih simptomiv Inodi cherez dekilka dniv pislya infikuvannya u nevelikogo chisla zarazhenih gostro z yavlyayutsya oznaki zbilshennya limfovuzliv garyachka slabkist poyava shvidkominuchogo visipu golovnij bil inodi seroznij meningit tosho Ce maye nazvu gostrogo retrovirusnogo sindromu Ci oznaki za kilka tizhniv minayut sami soboyu Prote nayavnist cogo sindromu ye prediktorom shvidkogo perebigu VIL infekciyi z mozhlivistyu inodi bliskavichnogo rozvitku SNIDu U tih osib v yakih ne bulo gostrogo retrovirusnogo sindromu bezsimptomnij perebig hvorobi pislya zarazhennya mozhe trivati dekilka rokiv Legenevi infekciyi Pnevmocistna pnevmoniya yiyi sprichinyuye Pneumocystis jirovecii ye vidnosno ridkisnim zahvoryuvannyam v imunokompetentnih osib ale znachno poshirena sered VIL infikovanih osib Do rozrobki efektivnih metodiv diagnostiki likuvannya ta profilaktiki VIL infekciyi v zahidnih krayinah pnevmocistna pnevmoniya bula odniyeyu z bezposerednih prichin smertej VIL infikovanih U krayinah sho rozvivayutsya pnevmocistna pnevmoniya zalishayetsya odniyeyu z pershih oznak SNIDu v nediagnostovanih osib hocha yak pravilo ne rozvivayetsya pri chisli CD4 limfocitiv menshe 200 v 1 mkl krovi Sered inshih zahvoryuvan asocijovanih z VIL infekciyeyu okremo mozhna vidiliti tuberkuloz oskilki vin peredayetsya imunokompetentnim osobam povitryano krapelnim shlyahom i vazhko piddayetsya likuvannyu Zgidno z danimi VOOZ koinfekciya tuberkulozu ta VIL ye odniyeyu z osnovnih problem svitovoyi ohoroni zdorov ya u 2007 roci pomerlo ponad 456 000 VIL pozitivnih hvorih na tuberkuloz sho stanovit tretinu vid zagalnogo chisla smertej vid tuberkulozu j priblizno chvert vid dvoh miljoniv smertej vid VIL infekciyi v 2009 roci Zahvoryuvanist na tuberkuloz znachno znizhena v krayinah Zahodu odnak u krayinah sho rozvivayutsya epidemiologichna situaciya j iz VIL infekciyeyu i z tuberkulozom zalishayetsya vazhkoyu Na rannih stadiyah VIL infekciyi chislo CD4 limfocitiv perevishuye 300 klitin v 1 mkl tuberkuloz rozvivayetsya yak zahvoryuvannya legeniv Na piznih stadiyah VIL infekciyi klinichnij proyav tuberkulozu chasto atipovij rozvivayutsya pozalegenevi sistemni zahvoryuvannya Simptomi yak pravilo konstitucionalni zachipayut kistkovij mozok kistki sechostatevu sistemu shlunkovo kishkovij trakt pechinku periferichni limfatichni vuzli j centralnu nervovu sistemu Shlunkovo kishkovi infekciyi Ezofagit zapalennya slizovoyi obolonki nizhnoyi chastini stravohodu U VIL infikovanih ezofagit yak pravilo buvaye gribkovoyi kandidoz abo virusnoyi virus prostogo gerpesu pershogo tipu citomegalovirus etiologiyi u ridkisnih vipadkah viklikanij mikobakteriyami Hronichna diareya pri VIL infekciyi mozhe buti sprichinena bakterialnimi Salmonella Shigella Listeria aboCampylobacter i parazitnimi infekciyami a takozh ridkisnimi oportunistichnimi infekciyami napriklad kriptosporoidozom Mycobacterium avium i virusami Takimi yak astrovirusi adenovirus rotavirus ta citomegalovirus ostannij ye prichinoyu kolitiv V okremih vipadkah diareya mozhe buti pobichnim efektom deyakih protivirusnih preparativ a takozh antibiotikiv yaki vikoristovuyut pri likuvanni bakterialnih diarejnih hvorob napriklad Clostridium difficile Na piznih stadiyah VIL infekciyi diareya mozhe znizhuvati vsmoktuvannya pozhivnih rechovin u kishci j buti odniyeyu z prichin slabkosti j zanepadu sil Nevrologichni j psihiatrichni uskladnennya VIL infekciya prizvodit do riznih nejropsihiatrichnih uskladnen yaki abo vinikayut u rezultati pryamogo urazhennya nervovoyi sistemi VIL abo ye naslidkom oportunistichnih infekcij Toksoplazmoz sprichinyuye odnoklitinnij parazit Toxoplasma gondii yakij mozhe infikuvati golovnij mozok zumovlyuyuchi encefalit abo ochi j legeni Kriptokokovij meningit urazhennya mozkovih obolon sho sprichinyuye gribok Cryptococcus neoformans Simptomami hvorobi ye garyachka golovnij bil vtoma nudota blyuvannya epileptiformni napadi demiyelinizuyuche zahvoryuvannya pri yakomu postupovo rujnuyetsya miyelin sho pokrivaye aksoni nejroniv i porushuyetsya provedennya nervovih impulsiv Prichinoyu hvorobi ye poliomavirus yakim v latentnij formi zarazheno do 70 lyudskoyi populyaciyi Zapodiyana poliomavirusom pid chas imunodeficitu hvoroba prizvodit do smerti protyagom kilkoh misyaciv pislya poyavi simptomiv U VIL infikovanih mozhlivij rozvitok metabolichnoyi encefalopatiyi zvanoyi kompleksom nedoumstva SNID angl AIDS dementia complex ADC yaka rozvivayetsya v zarazhenomu mozku za uchastyu makrofagiv i mikrogliyi Ci klitini legko zarazhayutsya VIL i viroblyayut nejrotoksin Specifichni nevrologichni vidhilennya proyavlyayutsya u viglyadi kognitivnih povedinkovih ruhovih porushen Taki porushennya proyavlyayutsya cherez kilka rokiv pislya infikuvannya VIL ta pov yazani zi znizhennyam chisla CD4 T limfocitiv i pidvishennyam chisla virusnih chastinok v plazmi krovi Nejrokognitivni rozladi perevazhayut u zahidnih krayinah 10 20 i ye maloposhirenimi napriklad v Indiyi 1 2 Taki vidminnosti mozhlivo viklikani inshim serotipom VIL sho perevazhaye v Indiyi Maniakalnij sindrom viklikanij VIL chastishe zustrichayetsya v paciyentiv iz rozvinenoyu VIL infekciyeyu Nevrologichni rozladi ridshe zustrichayutsya v razi terapiyi bagatma likami Puhlini Sarkoma Kaposhi VIL infikovani paciyenti chasto mayut pidvishenij rizik viniknennya rakovih puhlin Ce v pershu chergu pov yazano z koinfekciyeyu onkogennimi DNK virusami osoblivo virusom Epshtejna Barra angl EBV gerpesvirusom asocijovanim z sarkomoyu Kaposhi gerpesvirus lyudini 8 tipu i papilomavirusom lyudini angl HPV Sarkoma Kaposhi ye najposhirenishoyu puhlinoyu sho vinikaye u VIL infikovanih paciyentiv Poyava takih puhlin sered molodih gomoseksualiv u 1981 roci stala odniyeyu z pershih oznak epidemiyi SNIDu Sarkoma Kaposhi viklikayetsya gammagerpesvirusom zvanim virusom gerpesu pov yazanim z sarkomoyu Kaposhi Simptomom zahvoryuvannya ye poyava purpurnih vuzlikiv na shkiri abo v porozhnini rota na epiteliyi shlunkovo kishkovogo traktu i v legenyah V klitinni limfomi napriklad limfoma Berkitta difuzna velikoklitinna V klitinna limfoma ta pervinna limfoma CNS chastishe zustrichayutsya u VIL infikovanih paciyentiv Ci formi puhlin chasto vishuyut nespriyatlivij prognoz perebigu zahvoryuvannya Virus Epshtejna Barr ye odniyeyu z prichin viniknennya takih limfom U VIL infikovanih paciyentiv limfomi chasto vinikayut v nezvichajnih miscyah napriklad v ShKT V razi diagnostiki sarkomi Kaposhi j agresivnoyi V klitinnoyi limfomi u VIL infikovanogo hvorogo stavitsya diagnoz SNID Invazivnij rak shijki matki viklikanij papilomavirusom lyudini u VIL infikovanih zhinok takozh vkazuye na rozvitok SNIDu U VIL infikovanih paciyentiv takozh chasto vinikayut inshi puhlini napriklad hvoroba Hodzhkina limfogranulematoz analnij rak i rektalna karcinoma gepatoklitinna karcinoma rak golovi ta shiyi rak legeniv Pererahovani zahvoryuvannya mozhut sprichinyuvati virusi Epshtejna Barr papilomavirus lyudini virusi gepatitiv V i S abo inshi faktori v tomu chisli kancerogeni napriklad tyutyunovij dim u razi raku legeniv Primitno sho chastota rozvitku bagatoh puhlin napriklad raku grudej abo raku pryamoyi kishki ne pidvishuyetsya u VIL infikovanih paciyentiv U krayinah de visokoaktivna antiretrovirusna terapiya intensivno vikoristovuyetsya dlya likuvannya VIL infekciyi chislo SNID asocijovanih novoutvoren znizhuyetsya togo zh chasu rakovi puhlini ye osnovnoyu prichinoyu smerti VIL infikovanih paciyentiv V ostanni roki zrostaye kilkist smertej vid form puhlin ne pov yazanih zi SNIDom Inshi infekciyi U paciyentiv z diagnozom SNID chasto rozvivayutsya oportunistichni infekciyi yaki mayut nespecifichni simptomi napriklad garyachka i znizhennya vagi Taki infekciyi sprichinyuye vnutrishnoklitinni zbudniki Mycobacterium avium i citomegalovirusom Citomegalovirus mozhe viklikati koliti j zapalennya sitkivki yakij sprichinyuye ye tretoyu za chastotoyu formoyu oportunistichnih infekcij pislya pozalegenevogo tuberkulozu ta kriptokokozu yaka proyavlyayetsya u VIL pozitivnih osib v endemichnih rajonah Pivdenno Shidnoyi Aziyi U paciyentiv z diagnozom SNID chasto buvaye nerozpiznanoyu infekciya parvovirusom V19 Odnim z najchastishih naslidkiv ye anemiya yaku vazhko vidrizniti vid anemiyi viklikanoyi antiretrovirusnimi preparatami dlya likuvannya SNIDu Diagnostika SNIDuZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Oskilki rannij period VIL infekciyi chasto ye bezsimptomnim likari ta inshij medichnij personal mozhut viyaviti jogo lishe za dopomogoyu doslidzhennya krovi paciyenta na nayavnist u nij antitil proteyiniv za dopomogoyu yakih organizm boretsya z hvoroboyu do komponentiv VIL Kilkist antitil u krovi pidijmayetsya do rivnya yakij vdayetsya zareyestruvati za dopomogoyu nayavnih sogodni metodiv doslidzhennya priblizno za 1 3 misyaci pislya zarazhennya a do rivnya zdatnogo davati pozitivnij rezultat v obstezhennyah za dopomogoyu standartnih testovih sistem lishe za 6 misyaciv Lyudej sho mayut kontakt iz virusom potribno obstezhuvati na nayavnist VIL infekciyi yak tilki projde chas neobhidnij dlya nagromadzhennya v krovi protivirusnih antitil Zavdyaki rannij diagnostici voni mozhut otrimati adekvatne likuvannya v period koli yihnya imunna sistema najbilshe spromozhna borotisya z VIL i takim chinom zapobigti rozvitku deyakih oportunistichnih infekcij div rozdil Likuvannya Krim togo svoyechasne viyavlennya infekciyi sponukaye paciyentiv utrimuvatisya vid vchinkiv yaki mogli b stati prichinoyu zarazhennya inshih osib Dlya diagnostiki VIL infekciyi likari koristuyutsya testovimi naborami dvoh tipiv ELISA ta Western Blot Yaksho jmovirnist nayavnosti infekciyi v organizmi velika a obidva testi dayut negativnij rezultat likari mozhut vdatisya do poshukiv u krovi vlasne virusu abo poraditi paciyentovi povtorno projti testi piznishe koli isnuvatime visha jmovirnist nakopichennya neobhidnoyi kilkosti antitil u krovi Diti sho narodzhuyutsya vid VIL infikovanih materiv tezh mozhut buti vrazheni virusom ale mozhut buti j neinfikovanimi prote v bud yakomu vipadku protyagom pershih kilkoh misyaciv zhittya mayut u krovi antitila otrimani vid materi Za vidsutnosti simptomatiki jmovirnij diagnoz VIL infekciya za dopomogoyu standartnih test sistem mozhe buti postavlenij lishe u ditej vikom ponad 15 misyaciv U comu vici nayavnist antitil materi u krovi ditini ye malojmovirnoyu prote u vipadku infikuvannya organizm pochinaye viroblyati vlasni antitila Novi tehnologiyi viyavlennya samogo virusu vikoristovuyutsya dlya diagnostiki VIL infekciyi u ditej vikom vid 3 do 15 misyaciv Nini provodyatsya viprobuvannya kilkoh test sistem diagnostiki VIL infekciyi u ditej vikom do 3 misyaciv Ekspres testi na VIL Shvidki ekspres testi dozvolyayut otrimati rezultat protyagom 10 30 hvilin bez vikoristannya specialnogo laboratornogo obladnannya dlya provedennya imunofermentnogo analizu Materialom dlya doslidzhennya mozhut buti zrazki sechi slini cilnoyi krovi sirovatki abo plazmi krovi Ekspres testi mayut visoku chutlivist ta specifichnist tochnist blizko 99 5 i mozhut vikoristovuvatisya yak v domashnih umovah tak i v likuvalnih zakladah VOOZ i rekomenduyut vprovadzhennya shvidkoyi diagnostiki v programah pov yazanih z VIL infekciyeyu SNIDom Profilaktika hvorobiOskilki vakcini proti SNIDu ne isnuye yedinim sposobom zapobigannya infekciyi ye uniknennya situacij sho nesut rizik zarazhennya takih yak spilne vikoristannya golok ta shpriciv abo praktikuvannya nebezpechnih statevih vidnosin Bagato lyudej infikovanih virusom imunodeficitu ne mayut simptomiv zahvoryuvannya Otzhe nemozhlivo znati napevno sho statevij partner ne ye VIL infikovanim yaksho nemaye povtornih negativnih rezultativ jogo perevirki na infikovanist Ce zvichajno za umovi yaksho za chas yakij minuv z momentu ostannogo obstezhennya vin ne vstupav u potencijno nebezpechnij statevij kontakt Varto abo zovsim ne vstupati u statevi znosini abo koristuvatisya prezervativami z lateksu yaki zabezpechuyut lishe chastkovij zahist pid chas oralnogo analnogo chi vaginalnogo statevogo aktu Slid vikoristovuvati lishe lateksni prezervativi dlya zmashuvannya yakih zastosovuyutsya zmazki na osnovi vodi Hocha deyaki laboratorni doslidzhennya i svidchat pro te sho spermatocidni zasobi mozhut znishuvati virus imunodeficitu ne vstanovleno sho ci preparati zdatni zapobigati zarazhennyu Rizik peredachi infekciyi vid materi do majbutnoyi ditini znachno zmenshuyetsya yaksho vona pid chas vagitnosti ta pologiv prijmaye azidotimidin insha nazva Zidovudin a yiyi ditina otrimuye cej preparat protyagom pershih shesti tizhniv zhittya Profilaktichni zahodi Osnovna umova povedinka Specialne vihovannya ditej i lekciyi dlya doroslih z pitan zahistu j zapobigannya Statevi kontakti najbilsh rozpovsyudzhenij shlyah peredachi virusu Tomu nadijnij sposib zapobigti zarazhennyu uniknennya vipadkovih statevih kontaktiv a takozh dokontaktna pid chas kontaktu napriklad vikoristannya prezervativa ta profilaktika Vzhivannya in yekcijnih narkotikiv ne tilki shkidlivo dlya zdorov ya ale i znachno pidvishuye mozhlivist zarazhennya virusom Yak pravilo ti hto vvodyat vnutrishnovenni narkotiki vikoristovuyut zagalni golki i shprici bez yihnoyi sterilizaciyi Vikoristannya bud yakogo instrumentariyu shprici sistemi dlya perelivannya krovi yak u medichnih ustanovah tak i v pobuti pri riznih manipulyaciyah manikyur pedikyur tatuyuvannya golinnya tosho de mozhe mistitisya krov lyudini zarazhenoyi VIL potrebuye jogo sterilizaciyi Virus SNIDu nestijkij gine pri kip yatinni mittyevo pri 56 gradusah za Celsiyem protyagom 10 hvilin Takozh mozhut buti vikoristani specialni rozchini dlya dezinfekciyi Spirt ne znishuye VIL Perevirka donorskoyi krovi obov yazkova Poshirennya hvorobiZarazhennya VIL lyudej vid 15 do 49 rokiv u vsomu sviti stanom na kinec 2011 roku Zgidno z doslidzhennyami stanom na kinec 2009 roku z pochatku epidemiyi VIL zarazilisya majzhe 60 miljoniv lyudej blizko 25 miljoniv lyudej pomerli vid zahvoryuvan pov yazanih iz VIL U 2008 roci kilkist lyudej iz zahvoryuvannyam stanovila blizko 33 4 miljona Stanom na 2006 2007 roki u desyatku krayin z najbilshoyu kilkistyu VIL infikovanih gromadyan uvijshli Indiya 6 5 mln PAR 5 5 mln Efiopiya 4 1 mln Nigeriya 3 6 mln Mozambik 1 8 mln Keniya 1 7 mln Zimbabve 1 7 mln SShA 1 3 mln Rosiya 1 mln KNR 1 mln SNID v Ukrayini Dokladnishe VIL infekciya v Ukrayini Poshirenist VIL v Ukrayini u 2007 r Poshirenist SNID v Ukrayini u 2007 r Smertnist vid SNID v Ukrayini u 2007 r Poshirenist VIL sered vagitnih v Ukrayini u 2007 r Za rezultatami doslidzhennya provedenogo Ministerstvom ohoroni zdorov ya Ukrayini spilno zi Svitovim bankom za finansovoyi pidtrimki Mizhnarodnogo alyansu z VIL SNID v Ukrayini Globalnogo fondu borotbi zi SNIDom tuberkulozom ta malyariyeyu ta za tehnichnoyi dopomogi YuNEJDS tochna kilkist VIL infikovanih v Ukrayini nevidoma Z 1987 roku po berezen 2005 roku v Ukrayini oficijno zareyestrovano 768750 osib VIL infikovanih gromadyan Ukrayini ta 314 inozemciv Ukrayina zgidno z dopoviddyu OON u 2005 roci posidala 6 e misce u sviti za rivnem poshirennya epidemiyi VIL SNID Za ocinkami Ob yednanoyi programi OON z VIL SNID YuNEJDS i VOOZ kilkist VIL infikovanih v Ukrayini u 2003 roci viznachalasya na rivni 360 tisyach osib u mezhah 170 580 tis osib vikom 15 49 rokiv ne menshe 1 4 doroslogo naselennya Za deyakimi ocinyuvalnimi rozrahunkami na pochatok 2005 roku kilkist VIL infikovanih mogla stanoviti 448 491 tis osib blizko 1 8 naselennya vikom 15 49 rokiv Analiz oficijnih danih shodo poshirennya VIL infekciyi svidchit sho epidemiya trivaye z tendenciyeyu do podalshogo zrostannya v usih regionah Ukrayini ale poshirennya po krayini nerivnomirne Najbilshe VIL infikovanih v Dnipropetrovskij Odeskij Mikolayivskij i Doneckij oblasti Stan na 2010 rik Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2015 Za danimi OON poshirennya epidemiyi SNIDu u sviti v cilomu spovilnilosya Za ostanni 5 rokiv kilkist viyavlenih vipadkiv zarazhennya VIL SNID skorotilas na 20 Natomist v Ukrayini sered krayin Shidnoyi Yevropi i Centralnoyi Aziyi stupin poshirenosti VIL SNIDu najvishij sered doroslogo naselennya vin stanovit 1 1 Shodnya v Ukrayini reyestruyetsya 48 vipadkiv zahvoryuvannya na VIL infekciyu Takozh v Ukrayini zrostaye kilkist VIL infikovanih zhinok Za ocinkami ekspertiv do 2014 roku zagalna kilkist VIL infikovanih gromadyan Ukrayini stanovitime vid 479 do 820 tisyach 479 tis osib chislo yake peredbachaye optimistichnij scenarij mozhlivij za dostupnosti antiretrovirusnoyi terapiyi dlya 50 tih hto yiyi potrebuye a takozh za umovi uspishnogo vikonannya Nacionalnoyi programi protidiyi VIL SNIDu Togo zh chasu za pesimistichnim scenariyem antiretrovirusna terapiya bude dostupna lishe dlya 5 tih hto potrebuye Za prognozami 2014 roku ce dast 820 tis VIL infikovanih sho stanovitime 3 5 doroslogo naselennya Za danimi prognozu u 2014 roci 36 43 vid zagalnoyi kilkosti VIL infikovanih ta 31 38 chisla smertej vid SNIDu v Ukrayini pripadatimut na Dnipropetrovsku Odesku Mikolayivsku ta Donecku oblasti 2014 roku prognozni pokazniki smertnosti vid SNIDu v cih oblastyah u 1 5 2 1 razi budut perevishuvati seredni pokazniki po krayini Shorichni vitrati na likuvannya SNIDu mozhut dosyagnuti u 2014 r 630 mln grn za najgirshim scenariyem Hronologiya1969 persha zareyestrovana smert vid SNIDu u Pivnichnij Americi 1976 pershij vipadok smerti vid SNIDu u Yevropi 1978 u hvorih cholovikiv gomoseksualiv v SShA Shveciyi ta na Gayiti bulo zareyestrovano shozhi zahvoryuvannya yaki v podalshomu nazvut SNID 1981 v SShA viyavleno veliku kilkist vipadkiv sarkomi Kaposhi ridkisnij vid raku shkiri u molodih cholovikiv gomoseksualiv yaki buli nazvani imunodeficitom gomoseksualiv V tomu roci vid cogo zahvoryuvannya zaginulo 128 molodih lyudej v SShA Amerikanskim likarem Majklom Gottlibom vvedeno termin SNID 1982 upershe vidslidkovano zv yazok SNIDu z perelivannyam krovi vikoristano taku nazvu zahvoryuvannya yak SNID sindrom nabutogo imunodeficitu 1983 Lyuk Montanye z institutu Pastera u Franciyi vidkriv ta identifikuvav virus imunodeficitu lyudini yak virus sho prizvodit do SNIDu U SShA za cej rik pomerlo vid SNIDu pivtori tisyachi lyudej Vpershe v SShA v San Francisko vidznachavsya Den Pam yati pomerlih vid SNIDu tretya nedilya travnya 1984 Robert Gallo SShA nezalezhno vid Lyuka Montanye identifikuvav virus imunodeficitu lyudini 1985 v SShA rozrobleno pershij test na nayavnist antitil do VIL sho dalo zmogu pereviryati donorsku krov na nayavnist VIL Takozh buli vstanovleni shlyahi infikuvannya virusom SNID krov statevij shlyah ta vid materi do ditini V SShA cogo roku zareyestrovano 6972 vipadki smerti vid SNIDu 1986 u sviti vpershe veliku uvagu pridileno prosvitnickij diyalnosti z metoyu profilaktiki VIL SNID vpershe stvoreno v Americi nederzhavnu organizaciyu ACT UP yaka zajmalas takoyu diyalnistyu Vpershe zbudnik SNIDu nazvano VIL HIV Virus Imunodeficitu Lyudini 1987 na sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON Vsesvitnoyu Organizaciyeyu Ohoroni Zdorov ya VOOZ prijnyato globalnu strategiyu borotbi zi SNIDom Oficijno zareyestrovanij pershij preparat proti VIL infekciyi AZT retrovir V Ukrayini zareyestrovani pershi 6 vipadkiv VIL infikuvannya sered gromadyan krayini ta 75 vipadkiv sered inozemciv V Ukrayini stvoreno merezhu kabinetiv doviri z obstezhennya i konsultuvannya na VIL SNID U SShA v San Francisko poshito pershij KVILT klaptikova kovdra v pam yat pro pomerlogo VIL infikovanogo druga 1988 1 grudnya ogolosheno Vsesvitnim Dnem Borotbi zi SNIDom Zareyestrovano pershu smert vid SNIDu v Ukrayini 1989 v Rosiyi VIL infikovano 270 ditej vnaslidok neprofesijnih dij medpersonalu 1990 v Ukrayini stvoreno merezhu SNID centriv 1991 v Ukrayini prijnyato pershij Zakon Pro zapobigannya zahvoryuvannyu na SNID ta socialnij zahist naselennya Cogo roku Frankom Murom stvoreno simvol vsesvitnogo antiSNIDivskogo ruhu u viglyadi chervonoyi strichki 1992 v Ukrayini prijnyato pershu programu profilaktiki VIL infekciyi SNID 1993 kilka kerivnikiv Centru Krovi u Franciyi posadzheni za grati u zv yazku z popadannyam u Centr VIL infikovanih preparativ krovi V Ukrayini vpershe vprovadzheno do j pislya testove konsultuvannya yak obov yazkove pri obstezhenni na VIL SNID 1987 1994 v Ukrayini oficijno zareyestrovano 183 vipadki VIL infekciyi 1995 v Ukrayini poshirennya VIL infekciyi SNID nabulo epidemichnogo harakteru zareyestrovano 1490 vipadkiv infikuvannya za rik prijnyata druga programa z profilaktiki VIL infekciyi SNID 1996 stvoreno programu OONSNID UNAIDS 1998 prijnyato Zakon Ukrayini Pro vnesennya zmin do zakonu Ukrayini Pro zapobigannya zahvoryuvannyu na SNID ta socialnij zahist naselennya 1999 v Ukrayini prijnyato tretyu programu z profilaktiki VIL infekciyi SNIDu 2001 v Ukrayini prijnyato chetvertu programu z profilaktiki VIL infekciyi SNIDu Vpershe provedeno specialnu sesiyu OON z problem SNIDu 2002 pomer vid SNIDu Frank Mur yakij stvoriv chervonu strichku simvol borotbi zi SNIDom 2012 Timoti Rej Braun yakij pershij povnistyu vilikuvavsya vid SNIDu ogolosiv pro stvorennya Fondu Timoti Reya Brauna v Vashingtoni okrug Kolumbiya diyalnist yakogo prisvyachena borotbi z VIL SNIDom 2014 v Ukrayini prijnyato Zakon pro zatverdzhennya Zagalnoderzhavnoyi cilovoyi socialnoyi programi protidiyi VIL infekciyi SNIDu na 2014 2018 roki PrimitkiWikiSkripta 2008 ISSN 1804 6517 d Track Q9049250 https www hiv gov hiv basics overview about hiv and aids symptoms of hiv http www cdc gov hiv NDF RT d Track Q21008030 Drug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Pro VIL SNID 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Centr gromadskogo zdorov ya MOZ Ukrayini Arhiv originalu za 17 lyutogo 2016 Procitovano 6 serpnya 2015 VOOZ zaproponuvala same take tlumachennya ponyattya SNID adzhe jogo stigma smislove navantazhennya sho nese serjozne psihologichne verbalne urazhennya dlya lyudini potrebuye zmenshennya vikoristannya cogo terminu u zagalnij praktici ZMI tosho PDF UNAIDS UNAIDS Arhiv originalu PDF za 31 zhovtnya 2017 Kak NE peredaetsya VICh 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2010 izhytomyryanyn com ukr Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 2 grudnya 2021 Feldman C 2005 Pneumonia associated with HIV infection Curr Opin Infect Dis 18 2 165 170 doi 10 1097 01 qco 0000160907 79437 5a PMID 15735422 Kwara A Ramachandran G Swaminathan S January 2010 Dose adjustment of the non nucleoside reverse transcriptase inhibitors during concurrent rifampicin containing tuberculosis therapy one size does not fit all Expert Opinion on Drug Metabolism amp Toxicology 6 1 55 68 doi 10 1517 17425250903393752 PMID 19968575 PDF Arhiv originalu PDF za 7 kvitnya 2009 Procitovano 7 kvitnya 2009 Decker CF Lazarus A August 2000 Postgraduate Medicine 108 2 57 60 65 8 PMID 10951746 Arhiv originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 19 grudnya 2021 Zaidi SA Cervia JS 2002 Diagnosis and management of infectious esophagitis associated with human immunodeficiency virus infection Journal of the International Association of Physicians in AIDS Care 1 2 53 62 doi 10 1177 154510970200100204 PMID 12942677 Pollok RC 2001 Viruses causing diarrhoea in AIDS Novartis Foundation Symposium 238 276 83 discussion 283 8 doi 10 1002 0470846534 ch17 PMID 11444032 Guerrant RL Hughes JM Lima NL Crane J 1990 Diarrhea in developed and developing countries magnitude special settings and etiologies Reviews of Infectious Diseases 12 Suppl 1 S41 50 PMID 2406855 Gazzard B Balkin A Hill A Analysis of neuropsychiatric adverse events during clinical trials of efavirenz in antiretroviral naive patients a systematic review AIDS Rev 2010 Vip 2 S 67 75 Luft BJ Chua A August 2000 Central Nervous System Toxoplasmosis in HIV Pathogenesis Diagnosis and Therapy Current Infectious Disease Reports 2 4 358 362 doi 10 1007 s11908 000 0016 x PMID 11095878 Sadler M Nelson MR June 1997 Progressive multifocal leukoencephalopathy in HIV International Journal of STD amp AIDS 8 6 351 7 doi 10 1258 0956462971920181 PMID 9179644 Gray F Adle Biassette H Chretien F Lorin de la Grandmaison G Force G Keohane C 2001 Neuropathology and neurodegeneration in human immunodeficiency virus infection Pathogenesis of HIV induced lesions of the brain correlations with HIV associated disorders and modifications according to treatments Clinical Neuropathology 20 4 146 55 PMID 11495003 Grant I Sacktor H McArthur J 2005 U H E Gendelman I Grant I Everall S A Lipton and S Swindells Ed red The Neurology of AIDS PDF vid 2nd London UK Oxford University Press s 357 373 ISBN 0 19 852610 5 Arhiv hnrc ucsd edu publications pdf 2005grant1 pdf originalu PDF za 29 grudnya 2007 Procitovano 2 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a format vimagaye url dovidka Satishchandra P Nalini A Gourie Devi M ta in January 2000 Profile of neurologic disorders associated with HIV AIDS from Bangalore south India 1989 1996 The Indian Journal of Medical Research 111 14 23 PMID 10793489 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Wadia RS Pujari SN Kothari S ta in March 2001 Neurological manifestations of HIV disease The Journal of the Association of Physicians of India 49 343 8 PMID 11291974 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Boshoff C Weiss R 2002 AIDS related malignancies Nat Rev Cancer 2 5 373 382 doi 10 1038 nrc797 PMID 12044013 Yarchoan R Tosato G Little RF 2005 Therapy insight AIDS related malignancies the influence of antiviral therapy on pathogenesis and management Nat Clin Pract Oncol 2 8 406 415 doi 10 1038 ncponc0253 PMID 16130937 Ho Yen C and Chang F 1 chervnya 2008 Gastrointestinal Malignancies in HIV AIDS The AIDS Reader 18 6 Palefsky J 2007 Human papillomavirus infection in HIV infected persons Top HIV Med 15 4 130 3 PMID 17720998 Bonnet F Lewden C May T ta in 2004 Malignancy related causes of death in human immunodeficiency virus infected patients in the era of highly active antiretroviral therapy Cancer 101 2 317 324 doi 10 1002 cncr 20354 PMID 15241829 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Skoulidis F Morgan MS MacLeod KM 2004 Penicillium marneffei a pathogen on our doorstep J R Soc Med 97 2 394 396 doi 10 1258 jrsm 97 8 394 PMC 1079563 PMID 15286196 Silvero AM Acevedo Gadea CR Pantanowitz L ta in 4 chervnya 2009 Unsuspected Parvovirus B19 Infection in a Person With AIDS The AIDS Reader 19 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Postkontaktna profilaktika PKP 16 serpnya 2021 u Wayback Machine Centr gromadskogo zdorov ya MOZ Ukrayini Zatverdzheno standarti do ta postkontaktnoyi medikamentoznoyi profilaktiki VIL infekciyi 16 serpnya 2021 u Wayback Machine 2021 02 12 The first postmodern pandemic 25 years of HIV AIDS 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Levy J A HIV and the pathogenesis of AIDS USA American Society for Microbiology 2007 p XV ISBN 978 1 55581 393 2 angl OON Tempy rasprostraneniya VICh infekcii snizilis 29 listopada 2010 u Wayback Machine ros OON V Ukraine stepen rasprostranennosti VICh SPID 1 1 naseleniya 16 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Sogodni Vsesvitnij den borotbi zi SNIDom 01 12 2010 1 grudnya Vsesvitnij den borotbi zi SNIDom 01 12 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 CBSNews Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 20 sichnya 2015 Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 24 zhovtnya 2014 SNID u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah SNID u Vikishovishi Div takozhYuNEJDS VIL infekciya v Ukrayini VIL sered ChSCh ta trans lyudej v Ukrayini VIL infekciya sered ChSCh u Virmeniyi Vseukrayinska merezha lyudej sho zhivut z VIL SNID Gaetan Dugas Arvid Noe Robert Rejford Volodimir ZhovtyakLiteraturaVIL SNID vse sho vazhlivo znati 31 travnya 2021 u Wayback Machine Centr gromadskogo zdorov ya MOZU Tuberkuloz Virus imunodeficitu lyudiniVIL infekciya SNID Zatverdzheno Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini yak navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Rekomendovano Ministestvom ohoroni zdorov ya Ukrayini yak navchalnij posibnik dlya studentiv vishih medichnih navchalnih zakladiv III IV rivniv akreditaciyi Za red V F Moskalenka Kiyiv Medicina 2009 424 s ISBN 978 966 10 0059 8 VICh SPID infekciya A M Dashuk i dr H S A M 2013 366 s il tabl 20 sm 1 000 ekz ISBN 978 617 7044 10 8PosilannyaVIL SNID 17 serpnya 2021 u Wayback Machine Centr gromadskogo zdorov ya MOZ Ukrayini Vsya nepravda pro VIL SNID rozvinchuyemo populyarni mifi 17 serpnya 2021 u Wayback Machine MOZU 10 zhovtnya 2017 YuNEJDS obedinennaya programma OON po VICh SPIDU 4 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Igor Matkovskij Oksana Bondar SNID Zdolayemo razom nedostupne posilannya z lipnya 2019 Analiz na VIL SNID perevireno na sobi 27 lyutogo 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ