Ацетилцистеїн

Ацетилцистеїн (лат. acetylcysteinum, англ. acetylcysteine), також N-ацетилцистеїн, N-ацетил-L-цистеїн — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним амінокислоти L-цистеїну та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально та інгаляційно. Уперше ацетилцистеїн синтезовано в Німеччині у лабораторії компанії (що натепер є частиною концерну «Sandoz») у 80-х роках ХХ століття, та уперше схвалений для застосування під торговою назвою «АЦЦ».^[]

Ацетилцистеїн
Систематизована назва за IUPAC
(2R)-2-acetamido-3-sulfanylpropanoic acid
Класифікація
ATC-код	CB01
PubChem	2442
CAS	7218-04-4
DrugBank	DB06151
Хімічна структура
Формула	C5H9NO3S
Мол. маса	163,195 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	10% (перор.), 100% (парент.)
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	1—2 год.
Екскреція	Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ІНГАМІСТ, ТОВ«Юрія-Фарм»,Україна UA/14062/01/01 20.11.2014-20/11/2019 АЦЦ® 200, «Салютас Фарма ГмбХ»/«Ліндофарм ГмбХ»,Німеччина UA/2031/02/01 22.06.2012-22.06.2017 АЦЕСТАД, «СТАДА Арцнайміттель АГ»,Німеччина UA/1659/02/01 29.12.2014-29.12.2019

Препарати ацетилцистеїну для парентерального введення
(Інгаміст та Флуімуцил).

Фармакологічні властивості

Ацетилцистеїн — синтетичний препарат, що за хімічною структурою є похідним амінокислоти цистеїну та належить до групи муколітиків та відхаркувальних препаратів. Механізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; стимуляції синтезу секрету бокаловидних клітин епітелію дихальної системи, який має здатність до лізису гною, фібрину та згустків крові. Усі ці ефекти в сумі забезпечують розрідження мокротиння та полегшення його відходження із дихальних шляхів. Недоліком ацетилцистеїну є той факт, що при надмірному розрідженні мокротиння, надмірному застосуванні муколітичних засобів, порушенні дозування препарату або одночасному застосуванні протикашльових засобів (особливо у дітей раннього віку) може спостерігатися синдром «затоплення» або «заболочування» легень, при якому спостерігається накопичення мокротиння у дихальних шляхах із порушенням її відходження у зв'язку із пригніченням кашльового рефлексу. Ацетилцистеїн має непряму антиоксидантну дію, що пов'язана із збільшенням синтезу антиоксидантної сполуки — глутатіону, а також має пряму захисну дію на клітини організму від дії вільних радикалів. Глутатіон є одним із факторів захисту клітин від ендогенних та екзогенних токсичних речовин (оксидів азоту, сірки та інших речовин, у тому числі тих, що входять до складу тютюнового диму), нейтралізуючи ці фактори за рахунок сульфгідрильної групи цистеїну (в тому числі пошкодження, які викликані вдиханням тютюнового диму). Ацетилцистеїн має властивості неспецифічного антитоксичного препарату, що поєднує властивості неспецифічного токсикотропного препарату (речовини, що вступає у фізико-хімічну взаємодію з молекулами токсичних речовин) та неспецифічного токсикокінетичного препарату (речовини, яка збільшує швидкість розпаду токсичної речовини в організмі). Ці властивості ацетилцистеїну дають можливість застосовувати препарат при отруєнні парацетамолом, альдегідами, фенолами та іншими токсичними сполуками. В літературі описані випадки успішного застосування ацетилцистеїну при отруєннях дихлоретаном, сполуками миш'яку та блідою поганкою. Окрім цього, антиоксидантна дія ацетилцистеїну має вплив на продукцію бронхіального слизу, що забезпечує мукорегуляторний ефект препарату. У літературі описана також антиоксидантна та протизапальна дія ацетилцистеїну при експериментальному застосуванні препарату при пародонтиті у щурів. Ацетилцистеїн має здатність уповільнювати еластолітичну деструкцію легеневої тканини та розвиток емфіземи легень, що є наслідком захисту від руйнування антипротеаз (у тому числі α1-антитрипсину), а при тривалому застосуванні (більше 8 тижнів) сприяє позитивній динаміці показників ФЗД у хворих хронічними обструктивними захворюваннями легень (переважно у хворих із середньоважким перебігом захворювання). Слід зазначити, що ацетилцистеїн, на відміну від деяких інших відхаркувальних препаратів (амброксолу та бромгексину), несумісний при одночасному застосуванні з антибіотиками (собливо бета-лактамними та тетрациклінами), особливо при сумісному застосуванні в небулайзері, а при пероральному прийомі різниця у часі прийому ацетилцистеїну та антибіотиків повинна становити не менше 2 годин. У літературі описано власна бактерицидна активність ацетилцистеїну проти Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Staphylococcus epidermidis та Klebsiella pneumoniae та противірусна активність проти вірусу грипу типу А. Описано також використання ацетилцистеїну для розрідження та знезараження мокротиння при роботі з матеріалом, взятим для виявлення мікобактерій. У літературі описано також імуностимулюючий ефект ацетилцистеїну при застосуванні у хворих на СНІД, а також посилення дії інтерферону при одночасному застосуванні ацетилцистеїну у хворих гепатитом С. Проводяться дослідження можливості використання ацетилцистеїну при шизофренії, біполярному розладі, обсесивно-компульсивному розладі, аутизмі, інтоксикації психоактивними речовинами та лудоманії. Проводяться дослідження можливості застосування ацетилцистеїну при хворобі Альцгеймера та паркінсонізмі. Ацетилцистеїн має також нефропротективний ефект, що доведено використанням цього лікарського засобу при індукованій радіоконтрастними препаратами нефропатії, індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу, а також при хронічній кадмійасоційованій нефротоксичності та зниженням нефротоксичності циклоспорину при профілактичному застосуванні ацетилцистеїну.

Фармакодинаміка

Ацетилцистеїн добре всмоктується та розподіляється в організмі як після перорального, так і після парентерального застосування, але біодоступність препарату складає лише 10% при пероральному застосуванні у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку, при парентеральному застосуванні біодоступність препарату 100%. Максимальна концентрація в крові ацетилцистеїну досягається протягом 1—3 годин. Найвищі концентрації ацетилцистеїну досягаються у легенях (у тому числі у бронхіальному секреті), печінці та нирках. Ацетилцистеїн у помірній кількості (близько 50%) зв'язується з білками крові. Ацетилцистеїн проникає через плацентарний бар'єр та може накопичуватися в амніотичній рідині. Метаболізується препарат у печінці з утворенням як активних (цистеїн), так і неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, диацетилцистеїн. Виводиться ацетилцистеїн з організму із сечею у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 1 година, при печінковій недостатності цей час може збільшуватися до 8 годин.

Показання до застосування

Ацетилцистеїн застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, пневмонії, бронхіальна астма, бронхіоліт, муковісцидоз легень як у дорослих, так і дітей; для промивання дихальних шляхів при проведенні бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій, а також після проведення інтратрахеального наркозу. Ацетилцистеїн застосовується як антидот при отруєнні парацетамолом.

Побічна дія

При застосуванні ацетилцистеїну можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• Алергічні реакції — нечасто (0,1—1%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, екзема, кропив'янка, гарячка; дуже рідко (менше 0,01%) синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла.
• З боку травної системи — нечасто (0,1—1%) нудота, блювання, сухість у роті, диспепсія, біль у животі, неприємний запах із рота, діарея.
• З боку дихальної системи — рідко (0,01—0,1%) диспное, ринорея, бронхоспазм, носова кровотеча; при інгаляційному застосуванні може спостерігатися рефлекторний кашель, подразнення дихальних шляхів, риніт, стоматит.
• З боку нервової системи — рідко (0,01—0,1%) головний біль, шум у вухах.
• З боку серцево-судинної системи — нечасто (0,1—1%) тахікардія, артеріальна гіпотензія.
• Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (на фоні застосування високих доз препарату) подовження протромбінового часу, анемія.
• Місцеві реакції — припікання у місці внутрішньом'язового введення, гіперемія та припікання у місці внутрішньовенного введення.

Протипоказання

Ацетилцистеїн протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при загостенні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки при кровохарканні та легеневій кровотечі. З обережністю препарат застосовується при вагітності та годуванні грудьми, печінковій та нирковій недостатності, захворюваннях надниркових залоз. Ацетилцистеїн не застосовується разом із протикашльовими препаратами у зв'язку із можливістю застою мокротиння на фоні пригнічення кашльового рефлексу. В Україні ацетилцистеїн не має обмежень по застосуванні у дітей раннього віку, але у новонароджених препарат застосовується виключно по життєвих показах.

Форми випуску

Ацетилцистеїн випускається у вигляді таблеток по 0,1; 0,2 та 0,6 г; гранул для приготування 2 % розчину для прийому всередину в пакетиках по 0,2 і 0,6 г; 20 % розчину для інгаляцій в ампулах по 5 і 10 мл; 5 % розчину для ін'єкцій у ампулах по 10 мл і 10 % — по 2 та 3 мл. Ацетилцистеїн разом із тіамфеніколом є складовою частиною препарату «Флуімуцил антибіотик». Разом із ацетилцистеїн входить до складу комбінованого препарату «Ринофлуімуцил». Ацетилцистеїн разом із амброксолом входить до складу комбінованого препарату «Хелпекс бриз».

Синоніми

Acetadote, Рапіра, Інгаміст, Флуімуцил, ACETIN, (R)-mercapturic acid, Acetilcisteina, Acetylcysteine, Acetylcysteinum, L-acetylcysteine, Mercapturic acid, N-acetylcysteine, Cetylev, ACEVIZ, ALPAC, ENUMINE NAC

Примітки

1. L-Cysteine, N-acetyl- — Compound Summary. PubChem. National Center for Biotechnology Information. 25 березня 2005. Identification. оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 9 січня 2012.
2. . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 28 березня 2015.
3. АЦЕТИЛЦИСТЕЇН (ACETYLCYSTEINUM) Діюча речовина
4. (рос.). 1999. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
5. Ацетилцистеин в лечении инфекций нижних дыхательных путей у взрослых . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 травня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
6. Место муколитиков в комплексной терапии больных хроническим бронхитом. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
7. " "Ацетилцистеин в Справочнике Машковского".^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
8. ^[]http://www.hexal.de/unternehmen/hexal-auf-einen-blick/ [ 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
10. Применение ацетилцистеина для лечения респираторных заболеваний у детей младшего возраста (2014). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
11. Ацетилцистеин: доказанная польза и перспективные направления . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
12. . 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.
13. Ацетилцистеин в терапии заболеваний бронхолегочной системы[ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 26 травня 2022.
15. Мукоцилиарный транспорт, как основной механизм защиты легких (2010) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 29 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
16. Фармакологическая группа - Секретолитики и стимуляторы моторной функции дыхательных путей . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
17. Role of Antibiofilm-Antimicrobial Agents in Control of Device-Related Infections (2011). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 30 березня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (англ.)
18. Geiler J, Michaelis M, Naczk P, Leutz A, Langer K, Doerr HW, Cinatl J (2010). N-acetyl-L-cysteine (NAC) inhibits virus replication and expression of pro-inflammatory molecules in A549 cells infected with highly pathogenic H5N1 influenza A virus. Biochem. Pharmacol. 79 (3): 413—20. doi:10.1016/j.bcp.2009.08.025. PMID 19732754. (англ.)
19. Buijtels, PC; Petit, PL (2005). Comparison of NaOH-N-acetyl cysteine and sulfuric acid decontamination methods for recovery of mycobacteria from clinical specimens. Journal of Microbiological Methods. 62 (1): 83—88. doi:10.1016/j.mimet.2005.01.010. PMID 15823396. (англ.)
20. Dean, O; Giorlando, F; Berk, M (Mar 2011). N-acetylcysteine in psychiatry: current therapeutic evidence and potential mechanisms of action. Journal of psychiatry & neuroscience : JPN. 36 (2): 78—86. doi:10.1503/jpn.100057. PMC 3044191. PMID 21118657. (англ.)
21. Berk, M; Malhi, GS; Gray, LJ; Dean, OM (May 2013). The promise of N-acetylcysteine in neuropsychiatry. Trends in Pharmacological Sciences. 34 (3): 167—77. doi:10.1016/j.tips.2013.01.001. PMID 23369637. (англ.)
22. Samuni, Y; Goldstein, S; Dean, OM; Berk, M (August 2013). The chemistry and biological activities of N-acetylcysteine. Biochimica et Biophysica Acta. 1830 (8): 4117—29. doi:10.1016/j.bbagen.2013.04.016. PMID 23618697. (англ.)
23. Tepel M, van der Giet M, Schwarzfeld C, Laufer U, Liermann D, Zidek W (2000). Prevention of radiographic-contrast-agent-induced reductions in renal function by acetylcysteine. N. Engl. J. Med. 343 (3): 180—4. doi:10.1056/NEJM200007203430304. PMID 10900277. (англ.)
24. Palma PC, Villaça Júnior CJ, Netto Júnior NR (1986). N-acetylcysteine in the prevention of cyclophosphamide induced haemorrhagic cystitis. Int Surg. 71 (1): 36—7. PMID 3522468. (англ.)
25. Hemorrhagic Cystitis Treatment & Management[ 28 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
26. ACETYLCYSTEINE (АЦЕТИЛЦИСТЕИН) . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
27. Флуімуцил Антибіотик Іт [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] — база нормативно-директивних документів МОЗ України
28. РИНОФЛУИМУЦИЛ® (RINOFLUIMUCIL) . Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
29. Рапіра (Rapira)

Посилання

• Ацетилцистеїн на сайті pharmencyclopedia.com.ua [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Ацетилцистеїн: (ін'єкц.) [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] | (порош.) [ 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті mozdocs.kiev.ua
• Ацетилцистеїн на сайті rlsnet.ru(рос.)