Синдром Стівенса — Джонсона (англ. Stevens-Johnson syndrome) — тяжке імунокомплексне захворювання, що характеризується утворенням пухирів (булл) на слизових оболонках порожнини рота, горла, очей, статевих органів та інших ділянках шкіри і слизових оболонок, причиною якого є реакція організму на різноманітні фактори, що мають біологічне або хімічне походження. Захворювання названо на честь авторів, які вперше описали цей синдром у 1922 році. Раніше вважали, що синдром є тяжким варіантом перебігу багатоформної ексудативної еритеми, але на сьогодні є переконливі докази того, що це є різні захворювання, і скоріше синдром Стівенса-Джонсона ближчий, але не тотожній, синдрому Лаєлла.
Синдром Стівенса — Джонсона | |
---|---|
Пацієнт із синдромом Стівенса — Джонсона | |
Спеціальність | дерматологія |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | EB13.0 |
МКХ-10 | L51.1 |
OMIM | 608579 |
DiseasesDB | 4450 |
MedlinePlus | 000851 |
eMedicine | emerg/555 |
MeSH | D013262 |
SNOMED CT | 73442001 |
Stevens–Johnson syndrome у Вікісховищі |
Етіологія та фактори ризику
Причини розвитку синдрому Стівенса — Джонсона поділяють на чотири підгрупи:
- Алергічна реакція на лікарські засоби. Алергія виникає переважно після введення терапевтичної дози препарату. Найчастіше реакція виникає після застосування антибіотиків (частіше пеніцилінової групи, а також макроліди, фторхінолони, хлорамфенікол, ко-тримоксазол) (~55%), нестероїдні протизапальні препарати (~25%), сульфаніламідні препарати (~10%), вітаміни та інші метаболічні засоби (~8%), місцеві анестетики, протисудомні засоби, барбітурати, вакцини, а також героїн.
- Інфекції. Найчастіше причиною синдрому Стівенса — Джонсона серед вірусів є герпесвіруси, збудники кору, вірусних гепатитів, епідемічного паротиту, деяких ГРВІ. Серед бактерій часто спричинюють синдром Стівенса — Джонсона збудники туберкульозу, гонореї, туляремії, бруцельозу, сальмонельозу, а також єрсинії, мікоплазми. Причинами синдрому Стівенса — Джонсона можуть бути й грибкові інфекції (зокрема гістоплазмоз, , трихофітія).
- Онкологічні захворювання. Найчастіше причиною синдрому Стівенса — Джонсона серед онкологічних захворювань є карциноми та лімфоми.
- У багатьох хворих не вдається встановити причину виникнення синдрому Стівенса — Джонсона. Такі випадки відносять до ідіопатичної форми синдрому Стівенса — Джонсона. За даними медичної літератури, від 25 до 50% випадків синдрому Стівенса — Джонсона можна класифікувати як ідіопатичні.
Проводяться дослідження імовірності генетичних причин розвитку синдрому Стівенса — Джонсона. Ймовірно, що у результаті генетичних порушень в організмі пригнічується його природний захист, що призводить до ураження не тільки шкіри, а й кровоносних судин. Саме ці явища обумовлюють усі клінічні прояви синдрому Стівенса — Джонсона. Етіологія синдрому Стівенса — Джонсона відрізняється по віковій структурі. У дітей частіше синдром Стівенса — Джонсона виникає на фоні вірусних інфекцій. У дорослих синдром Стівенса — Джонсона виникає частіше при вживанні медикаментів, а також на тлі онкологічних захворювань.
Патогенез
Патогенез синдрому Стівенса — Джонсона на сьогодні до кінця не прояснений. Важливу роль відводять розвитку у патогенезі захворювання імунокомплексних реакцій гіперчутливості ІІІ типу, хоча відкладання імунних комплексів у шкірі є неспецифічним і непостійним явищем. Вважають також, що у розвитку синдрому Стівенса — Джонсона беруть участь імуноопосередковані цитотоксичні реакції, які руйнують кератоцити, що виділяють чужорідні антигени. При синдромі Стівенса — Джонсона у шкірі підвищується рівень цитокіну — фактору некрозу пухлин, що стимулює апоптоз клітин епідермісу, або самостійно, або опосередковано через стимуляцію цитотоксичних Т-лімфоцитів. Апоптоз кератоцитів призводить до відшарування епідермісу від дерми, що обумлює клінічні прояви синдрому Стівенса — Джонсона і тяжкість його перебігу.
Клінічні прояви
Синдром Стівенса — Джонсона частіше спостерігають у осіб молодого та середнього віку (20—40 років) та у дітей (але рідко — у дітей віком до 3 місяців), частіше у чоловіків. Синдром Стівенса — Джонсона розвивається у хворих завжди раптово та зі швидким розвитком симптоматики. Спочатку відзначається загальна слабість, підвищення температури до 40° С, головний біль, тахікардія, артралгії, міалгії. Хворого може турбувати біль у горлі, кашель, діарея і блювання. Ураження шкіри та слизових оболонок виникають раптово, максимально через добу. Свербіж шкіри при синдромі Стівенса — Джонсона нехарактерний. Ураження шкіри можна спостерігати на різних ділянках, але найбільш характерним симптомом є поява висипань на розгинальних поверхнях передпліч і гомілок, тилу китиць й стоп, обличчі, статевих органах, слизових оболонках. Спочатку на шкірі з'являються плями, що перетворюються у папули, везикули та булли, іноді в уртикарні елементи або зливну еритему. Центральна зона висипань має вигляд пухирців, геморагій або некрозу; іноді у центрі висипань розміщений пухир із серозним або геморагічним вмістом. Пізніше висипання перетворюються у булли, під якими відшаровується епідерміс, що створює умови для швидкого інфікування шкіри. Ураження слизової оболонки ротової порожнини характеризується появою пухирів великих розмірів, дефектів шкіри, що покриті плівками сіро-білого кольору, кірок із згустків запечених тканин і тріщин слизової оболонки. Спостерігають також ураження червоної облямівки губ. Ураження очей переважно перебігає у вигляді кон'юнктивіту, але після приєднання вторинної бактеріальної інфекції перебіг захворювання погіршується, можуть з'явитися дефекти і виразки кон'юнктиви, до захворювання може приєднатися вторинний кератит та іридоцикліт. При ураженні порожнини носа спостерігається риніт та носові кровотечі. Ерозивне ураження слизових оболонок сечостатевої системи може призводити до розвитку стриктур уретри у чоловіків та кровотеч із сечового міхура і вульвовагінітів у жінок. У результаті генералізованого ураження слизової оболонки ротової порожнини та губ хворі, особливо діти, не можуть розмовляти й приймати їжу, що приводить до їх виснаження. Синдром Стівенса — Джонсона характеризується також появою гарячки, тахікардії, гіпотензії, у тяжких випадках — порушенням свідомості, судомами і комою. До симтомів захворювання може приєднатися гостра ниркова недостатність, пневмонія, інші вторинні бактеріальні інфекції, гостра печінкова недостатність. Летальність при синдромі Стівенса — Джонсона сягає 5—10%. Найчастішою причиною смерті хворих із синдромом Стівенса — Джонсона є сепсис.
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування
Лікування синдрому Стівенса — Джонсона включає корекцію гіповолемії, проведення дезинтоксикації, попередження розвитку ускладнень, а також усунення дії та попередження повторного контакту із алергеном. Хворому відміняють усі препарати, крім необхідних за життєвими показаннями. У першу чергу хворому призначають гіпоалергенну дієту з винятком цитрусових, горіхів, риби, м'яса птиці, шоколаду, кави, спецій. У харчуванні хворих рекомендована протерта їжа та рясне інтенсивне пиття. Хворим, які не можуть самостійно вживати їжу, призначають парентеральне харчування. Проводять інфузійну терапію у великих об'ємах (до 6 літрів на добу) — розчини електролітів, сольові розчини, плазмозамінники. Застосовують парентерально глюкокортикоїди (ГКС) (з перерахунку на преднізолон 60—240 мг/добу). Сучасні дослідження рекомендують застосування ГКС у дуже великих дозах не триваліше від 3-х діб (), а тривале застосування гормональних препаратів при синдромі Стівенса — Джонсона погіршує прогноз захворювання. Важливим моментом у догляді за хворими є обробка шкіри та слизових оболонок дезинфікуючими розчинами. Шкіру обробляють сольовими розчинами або розчином перекису водню. Порожнину рота обробляють дезинфікуючими розчинами на кшталт фураціліну.. Слизові оболонки сечостатевих органів обробляють дезинфікуючими розчинами, солкосериловою маззю або мазями із ГКС. На поверхню шкіри та слизових оболонок також наносять мазі з ГКС для місцевого застосування або комбіновані препарати, що включають ГКС і антибіотики. Обробку кон'юнктиви проводять очними краплями або очними гелями. Для профілактики вторинних бактеріальних ускладнень застосовуються антибіотики. Застосування антибактеріальної терапії коригується визначенням чутливості мікрофлори. При виявленні метицилінрезистентного стафілокока застосовують лінезолід або ванкоміцин, при виявленні грамнегативної флори рекомендовано гентаміцин або цефтазидим. Для профілактики повторних алергічних проявів та при проявах свербежу шкіри хворим призначають з певною обережністю антигістамінні препарати — клемастин, фенкарол, диметинден, цетиризин тощо. При вираженому больовому синдромі можуть застосовувати наркотичні анальгетики (морфін, фентаніл). Обов'язково використовують екстракоропоральну детоксикацію — плазмоферез, рідше — . Найсучаснішим методом є введення імуноглобулінів, що містять природні анти-Fas-антитіла, які запобігають апоптозу кератоцитів.
Примітки
- Clinical dermatology, fifth edition. Thomas P. Habif. Mosby, 2010.
- Ward KE, Archambault R, Mersfelder TL (2010). «Severe adverse skin reactions to nonsteroidal antiinflammatory drugs: A review of the literature». American Journal of Health-System Pharmacy 67 (3): 206–213. doi:10.2146/ajhp080603. PMID 20101062 (англ.)
- Dermatology, third edition, 2-volume set, edited by Jean L Bolognia MD, Joseph L Jorizzo MD, Julie V Schaffer, . Elsevier, 2012.
- http://www.lvrach.ru/2006/04/4533749 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://www.mednovosti.by/journal.aspx?article=313 [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Rook's Textbook of dermatology, eighth edition, edited by Tony Burns, Stephen Breathnach, Neil Cox and Christopher Griffiths in four volumes. Willey-Blackwell, 2010.
- Pediatric dermatology, fourth edition, 2-volume set, edited by Lawrence A. Schachner, Ronald C. Hansen. Mosby, 2011.
- http://www.alergy.ru/sindrom.php [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Синдром Стівенса — Джонсона на сайті i-medic.com.ua [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sindrom Stivensa Dzhonsona angl Stevens Johnson syndrome tyazhke imunokompleksne zahvoryuvannya sho harakterizuyetsya utvorennyam puhiriv bull na slizovih obolonkah porozhnini rota gorla ochej statevih organiv ta inshih dilyankah shkiri i slizovih obolonok prichinoyu yakogo ye reakciya organizmu na riznomanitni faktori sho mayut biologichne abo himichne pohodzhennya Zahvoryuvannya nazvano na chest avtoriv yaki vpershe opisali cej sindrom u 1922 roci Ranishe vvazhali sho sindrom ye tyazhkim variantom perebigu bagatoformnoyi eksudativnoyi eritemi ale na sogodni ye perekonlivi dokazi togo sho ce ye rizni zahvoryuvannya i skorishe sindrom Stivensa Dzhonsona blizhchij ale ne totozhnij sindromu Layella Sindrom Stivensa DzhonsonaPaciyent iz sindromom Stivensa DzhonsonaPaciyent iz sindromom Stivensa DzhonsonaSpecialnistdermatologiyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11EB13 0MKH 10L51 1OMIM608579DiseasesDB4450MedlinePlus000851eMedicineemerg 555MeSHD013262SNOMED CT73442001 Stevens Johnson syndrome u VikishovishiEtiologiya ta faktori rizikuPrichini rozvitku sindromu Stivensa Dzhonsona podilyayut na chotiri pidgrupi Alergichna reakciya na likarski zasobi Alergiya vinikaye perevazhno pislya vvedennya terapevtichnoyi dozi preparatu Najchastishe reakciya vinikaye pislya zastosuvannya antibiotikiv chastishe penicilinovoyi grupi a takozh makrolidi ftorhinoloni hloramfenikol ko trimoksazol 55 nesteroyidni protizapalni preparati 25 sulfanilamidni preparati 10 vitamini ta inshi metabolichni zasobi 8 miscevi anestetiki protisudomni zasobi barbiturati vakcini a takozh geroyin Infekciyi Najchastishe prichinoyu sindromu Stivensa Dzhonsona sered virusiv ye gerpesvirusi zbudniki koru virusnih gepatitiv epidemichnogo parotitu deyakih GRVI Sered bakterij chasto sprichinyuyut sindrom Stivensa Dzhonsona zbudniki tuberkulozu gonoreyi tulyaremiyi brucelozu salmonelozu a takozh yersiniyi mikoplazmi Prichinami sindromu Stivensa Dzhonsona mozhut buti j gribkovi infekciyi zokrema gistoplazmoz trihofitiya Onkologichni zahvoryuvannya Najchastishe prichinoyu sindromu Stivensa Dzhonsona sered onkologichnih zahvoryuvan ye karcinomi ta limfomi U bagatoh hvorih ne vdayetsya vstanoviti prichinu viniknennya sindromu Stivensa Dzhonsona Taki vipadki vidnosyat do idiopatichnoyi formi sindromu Stivensa Dzhonsona Za danimi medichnoyi literaturi vid 25 do 50 vipadkiv sindromu Stivensa Dzhonsona mozhna klasifikuvati yak idiopatichni Provodyatsya doslidzhennya imovirnosti genetichnih prichin rozvitku sindromu Stivensa Dzhonsona Jmovirno sho u rezultati genetichnih porushen v organizmi prignichuyetsya jogo prirodnij zahist sho prizvodit do urazhennya ne tilki shkiri a j krovonosnih sudin Same ci yavisha obumovlyuyut usi klinichni proyavi sindromu Stivensa Dzhonsona Etiologiya sindromu Stivensa Dzhonsona vidriznyayetsya po vikovij strukturi U ditej chastishe sindrom Stivensa Dzhonsona vinikaye na foni virusnih infekcij U doroslih sindrom Stivensa Dzhonsona vinikaye chastishe pri vzhivanni medikamentiv a takozh na tli onkologichnih zahvoryuvan PatogenezPatogenez sindromu Stivensa Dzhonsona na sogodni do kincya ne proyasnenij Vazhlivu rol vidvodyat rozvitku u patogenezi zahvoryuvannya imunokompleksnih reakcij giperchutlivosti III tipu hocha vidkladannya imunnih kompleksiv u shkiri ye nespecifichnim i nepostijnim yavishem Vvazhayut takozh sho u rozvitku sindromu Stivensa Dzhonsona berut uchast imunooposeredkovani citotoksichni reakciyi yaki rujnuyut keratociti sho vidilyayut chuzhoridni antigeni Pri sindromi Stivensa Dzhonsona u shkiri pidvishuyetsya riven citokinu faktoru nekrozu puhlin sho stimulyuye apoptoz klitin epidermisu abo samostijno abo oposeredkovano cherez stimulyaciyu citotoksichnih T limfocitiv Apoptoz keratocitiv prizvodit do vidsharuvannya epidermisu vid dermi sho obumlyuye klinichni proyavi sindromu Stivensa Dzhonsona i tyazhkist jogo perebigu Klinichni proyaviVidsharuvannya slizovoyi obolonki rotovoyi porozhnini u hvorogo iz sindromom Stivensa Dzhonsona Kon yunktivit u hvorogo iz sindromom Stivensa Dzhonsona Sindrom Stivensa Dzhonsona chastishe sposterigayut u osib molodogo ta serednogo viku 20 40 rokiv ta u ditej ale ridko u ditej vikom do 3 misyaciv chastishe u cholovikiv Sindrom Stivensa Dzhonsona rozvivayetsya u hvorih zavzhdi raptovo ta zi shvidkim rozvitkom simptomatiki Spochatku vidznachayetsya zagalna slabist pidvishennya temperaturi do 40 S golovnij bil tahikardiya artralgiyi mialgiyi Hvorogo mozhe turbuvati bil u gorli kashel diareya i blyuvannya Urazhennya shkiri ta slizovih obolonok vinikayut raptovo maksimalno cherez dobu Sverbizh shkiri pri sindromi Stivensa Dzhonsona neharakternij Urazhennya shkiri mozhna sposterigati na riznih dilyankah ale najbilsh harakternim simptomom ye poyava visipan na rozginalnih poverhnyah peredplich i gomilok tilu kitic j stop oblichchi statevih organah slizovih obolonkah Spochatku na shkiri z yavlyayutsya plyami sho peretvoryuyutsya u papuli vezikuli ta bulli inodi v urtikarni elementi abo zlivnu eritemu Centralna zona visipan maye viglyad puhirciv gemoragij abo nekrozu inodi u centri visipan rozmishenij puhir iz seroznim abo gemoragichnim vmistom Piznishe visipannya peretvoryuyutsya u bulli pid yakimi vidsharovuyetsya epidermis sho stvoryuye umovi dlya shvidkogo infikuvannya shkiri Urazhennya slizovoyi obolonki rotovoyi porozhnini harakterizuyetsya poyavoyu puhiriv velikih rozmiriv defektiv shkiri sho pokriti plivkami siro bilogo koloru kirok iz zgustkiv zapechenih tkanin i trishin slizovoyi obolonki Sposterigayut takozh urazhennya chervonoyi oblyamivki gub Urazhennya ochej perevazhno perebigaye u viglyadi kon yunktivitu ale pislya priyednannya vtorinnoyi bakterialnoyi infekciyi perebig zahvoryuvannya pogirshuyetsya mozhut z yavitisya defekti i virazki kon yunktivi do zahvoryuvannya mozhe priyednatisya vtorinnij keratit ta iridociklit Pri urazhenni porozhnini nosa sposterigayetsya rinit ta nosovi krovotechi Erozivne urazhennya slizovih obolonok sechostatevoyi sistemi mozhe prizvoditi do rozvitku striktur uretri u cholovikiv ta krovotech iz sechovogo mihura i vulvovaginitiv u zhinok U rezultati generalizovanogo urazhennya slizovoyi obolonki rotovoyi porozhnini ta gub hvori osoblivo diti ne mozhut rozmovlyati j prijmati yizhu sho privodit do yih visnazhennya Sindrom Stivensa Dzhonsona harakterizuyetsya takozh poyavoyu garyachki tahikardiyi gipotenziyi u tyazhkih vipadkah porushennyam svidomosti sudomami i komoyu Do simtomiv zahvoryuvannya mozhe priyednatisya gostra nirkova nedostatnist pnevmoniya inshi vtorinni bakterialni infekciyi gostra pechinkova nedostatnist Letalnist pri sindromi Stivensa Dzhonsona syagaye 5 10 Najchastishoyu prichinoyu smerti hvorih iz sindromom Stivensa Dzhonsona ye sepsis Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya LikuvannyaLikuvannya sindromu Stivensa Dzhonsona vklyuchaye korekciyu gipovolemiyi provedennya dezintoksikaciyi poperedzhennya rozvitku uskladnen a takozh usunennya diyi ta poperedzhennya povtornogo kontaktu iz alergenom Hvoromu vidminyayut usi preparati krim neobhidnih za zhittyevimi pokazannyami U pershu chergu hvoromu priznachayut gipoalergennu diyetu z vinyatkom citrusovih gorihiv ribi m yasa ptici shokoladu kavi specij U harchuvanni hvorih rekomendovana proterta yizha ta ryasne intensivne pittya Hvorim yaki ne mozhut samostijno vzhivati yizhu priznachayut parenteralne harchuvannya Provodyat infuzijnu terapiyu u velikih ob yemah do 6 litriv na dobu rozchini elektrolitiv solovi rozchini plazmozaminniki Zastosovuyut parenteralno glyukokortikoyidi GKS z pererahunku na prednizolon 60 240 mg dobu Suchasni doslidzhennya rekomenduyut zastosuvannya GKS u duzhe velikih dozah ne trivalishe vid 3 h dib a trivale zastosuvannya gormonalnih preparativ pri sindromi Stivensa Dzhonsona pogirshuye prognoz zahvoryuvannya Vazhlivim momentom u doglyadi za hvorimi ye obrobka shkiri ta slizovih obolonok dezinfikuyuchimi rozchinami Shkiru obroblyayut solovimi rozchinami abo rozchinom perekisu vodnyu Porozhninu rota obroblyayut dezinfikuyuchimi rozchinami na kshtalt furacilinu Slizovi obolonki sechostatevih organiv obroblyayut dezinfikuyuchimi rozchinami solkoserilovoyu mazzyu abo mazyami iz GKS Na poverhnyu shkiri ta slizovih obolonok takozh nanosyat mazi z GKS dlya miscevogo zastosuvannya abo kombinovani preparati sho vklyuchayut GKS i antibiotiki Obrobku kon yunktivi provodyat ochnimi kraplyami abo ochnimi gelyami Dlya profilaktiki vtorinnih bakterialnih uskladnen zastosovuyutsya antibiotiki Zastosuvannya antibakterialnoyi terapiyi koriguyetsya viznachennyam chutlivosti mikroflori Pri viyavlenni meticilinrezistentnogo stafilokoka zastosovuyut linezolid abo vankomicin pri viyavlenni gramnegativnoyi flori rekomendovano gentamicin abo ceftazidim Dlya profilaktiki povtornih alergichnih proyaviv ta pri proyavah sverbezhu shkiri hvorim priznachayut z pevnoyu oberezhnistyu antigistaminni preparati klemastin fenkarol dimetinden cetirizin tosho Pri virazhenomu bolovomu sindromi mozhut zastosovuvati narkotichni analgetiki morfin fentanil Obov yazkovo vikoristovuyut ekstrakoroporalnu detoksikaciyu plazmoferez ridshe Najsuchasnishim metodom ye vvedennya imunoglobuliniv sho mistyat prirodni anti Fas antitila yaki zapobigayut apoptozu keratocitiv PrimitkiClinical dermatology fifth edition Thomas P Habif Mosby 2010 Ward KE Archambault R Mersfelder TL 2010 Severe adverse skin reactions to nonsteroidal antiinflammatory drugs A review of the literature American Journal of Health System Pharmacy 67 3 206 213 doi 10 2146 ajhp080603 PMID 20101062 angl Dermatology third edition 2 volume set edited by Jean L Bolognia MD Joseph L Jorizzo MD Julie V Schaffer Elsevier 2012 http www lvrach ru 2006 04 4533749 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros http www mednovosti by journal aspx article 313 17 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaRook s Textbook of dermatology eighth edition edited by Tony Burns Stephen Breathnach Neil Cox and Christopher Griffiths in four volumes Willey Blackwell 2010 Pediatric dermatology fourth edition 2 volume set edited by Lawrence A Schachner Ronald C Hansen Mosby 2011 http www alergy ru sindrom php 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Sindrom Stivensa Dzhonsona na sajti i medic com ua 15 lipnya 2014 u Wayback Machine