Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Античні часиСкіфська держава VII III ст до н е Скіфи населяли степи від Малої Скіфії частина Румунії та Болгарії до Сибі

Державні утворення на території сучасної України

Державні утворення на території сучасної України

Античні часи

Скіфи населяли степи від Малої Скіфії (частина Румунії та Болгарії) до Сибіру. У VII ст. до н. е. скіфи витіснили з Північного Причорномор'я племена кімерійців, утворивши тут пізніше свою державу з центром на Нижньому Дніпрі. У III ст. до н. е. розпорошені і витиснуті сарматськими племенами з степів (частково в Крим і до гирла Дніпра, де поступово злилися з місцевим населенням).

Докладніше: Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я

Практично всі загинули або перенесли найглибшу кризу у часи великих переселень народів в III—V ст. н. е., після чого вже не змогли відродитися як самостійні утворення.

Середньовіччя

image
Залишки Херсонесу
Докладніше: Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї
  • Велике князівство Литовське — 1325/1430 — 1569. Ослаблені боротьбою один з одним і з татарами поступово підпорядкувало собі Велике Князівство Литовське, яке згодом ліквідувало автономію князівств. Перед зовнішньою загрозою об'єдналося з сусідньою Польщею у 1569 р. у Річ Посполиту. За умовами Люблінської унії 1569 р. українські землі перейшли до Польщі.
  • Королівство Польща — (1349—1569 — безпосередньо Польща, 1569—1795 — Річ Посполита) — збройна боротьба між Києвом та Польщею за прикордонні Червенські міста точилась ще з ХІ ст. Остаточно Польща закріпилась у теперішній Західній Україні у 1349 р., після завоювання Галицького королівства. Після Люблінської унії 1569 р. і створення Річі Посполитої до польських володінь в Україні також долучились Волинь, Київщина та Поділля.
  • Молдовське князівство — XIV—XIX століття — Молдова контролювала деякі прилеглі до неї райони — частину Буджаку на півдні Бессарабії та Буковину. У XV—XIX століттях було васалом Османської імперії.
  • Кримське ханство — 1441—1783 рр., — спочатку на території Криму, Одеської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Донецької областей, в подальшому — Крим та землі, де кочували ногайські васальні племена: Лівобережжі нижнього Дніпра та Приазов'я, а також Кубань.
  • Османська імперія — 1475 — 1774/1812. Турки контролювали від гирла Дунаю до гирла Дніпра, Південний берег Криму і район Керчі (центр — Кафа). В кінці XVII ст., втрутившись в громадянську війну в Україні, Порта деякий час володіла Поділлям. Витиснута з регіону Російською імперією в ході низки воєн.
  • Велике князівство Руське (1432 — 1435) — державне утворення на території Литовсько-Руської держави (Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське), що існувало з вересня 1432 р. до літа 1435 р. Виникло внаслідок громадянської війни у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському 1432-38 рр. Об'єднувало майже всі українські землі.
  • Річ Посполита (1569 — 1648/1795). Створена в результаті Польсько-Литовського об'єднання в 1569 р. При цьому українські землі (Київщина, Поділля, Волинь, Полтавщина) зі складу литовської частини перейшли до складу польських володінь. У 1618 р. росіяни полякам вдалось витіснити росіян з Чернігова та Сіверщини. Але після цього Річ Посполита поступово втрачає свої позиції у Придніпров'ї. (1648—1654 — повстання Богдана Хмельницького — втрата контроля над Наддніпрянською Україною, 1667 — Лівобережжя та Київ відходять до Росії) Ослаблена внутрішніми чварами, повстаннями (в основному в Україні) і війнами з сусідами в 1772, 1793, 1795 роках була поділена між сусідами: Російською імперією, Австрійської імперією і Пруссією.
image
Мапа України 1648

Нова доба

  • Військо Запорозьке та Гетьманщина — 1648/1654 — 1734/1775. Фактично незалежна держава в нинішніх центральних районах України, що утворилась після повстання козаків під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у 1648 р. Не маючи можливості вести тривалу війну з Річчю Посполитою, гетьман при підтримці частини козацької верхівки попросив прийняти підконтрольні воєводства під заступництво московського царя. Протягом 80 років широка спочатку автономія Малоросії і козацтва поступово була зведена царським урядом нанівець, в 1764 році Катерина II остаточно ліквідувала систему гетьманського правління в Малоросії, а в 1775 році, після переможної війни з Туреччиною і придушення повстання О. Пугачова була остаточно ліквідована і Запорозька Січ, її землі передані Новоросійській губернії.
image
А. Вестерфельд, «Загальний вид Києва з боку Дніпра» 1651 рік

XX століття

image
Адміністративні зміни сучасної території України 1921—1994

Зараз Україна має у своєму складі 24 області, Автономну Республіку Крим та 2 міста загальнодержавного значення (Київ і Севастополь).

Державні утворення на українській території (Схема)

Протягом останніх трьох тисячоліть на території сучасної України існувало декілька десятків державних утворень (Див. попередні розділи). Історію державної приналежності українських земель, починаючи з часів Київської Русі, зображено на схемі, що додається.

Роки Захід Центр Схід • Південь
Закарпаття Буковина Галичина Волинь Поділля Київщина Чернігівщина Сіверщина Полтавщина Запорожжя Слобожанщина Приазов'я Одещина Буджак Крим
800 Білі хорвати Тиверці Білі хорвати Волиняни
Деревляни		 Уличі
Поляни		 Сіверяни Хозари
850
900
950
1000 Київська Русь Печеніги
1050 Угорщина Чернігівське князівство Переяславське князівство
1100 Половці
1150
1200 Галицько-Волинське князівство Київське князівство
1250 Золота Орда
1300
1350 Угорщина
1400 Молдова Польща Велике князівство Литовське Велике князівство Московське Феодоро
1450 Кримське ханство
1500 Велике князівство Московське
1550 Трансильванія Річ Посполита
1600
1650 Військо Запорозьке Османська імперія
1700
1775
1795 Австро-Угорщина Російська імперія
1850
1900
1917 ЧСР ЗУНР (1918) УНР (1917—1920), Українська Держава (1918) Румунія КримНР
1922 Румунія Польща СРСР (УРСР) Кримська АСРР
1954
1991 Україна

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antichni chasiSkifska derzhava VII III st do n e Skifi naselyali stepi vid Maloyi Skifiyi chastina Rumuniyi ta Bolgariyi do Sibiru U VII st do n e skifi vitisnili z Pivnichnogo Prichornomor ya plemena kimerijciv utvorivshi tut piznishe svoyu derzhavu z centrom na Nizhnomu Dnipri U III st do n e rozporosheni i vitisnuti sarmatskimi plemenami z stepiv chastkovo v Krim i do girla Dnipra de postupovo zlilisya z miscevim naselennyam Davnogrecki polisi Pivnichnogo Prichornomor ya VII st do n e V st n e Dokladnishe Davnogrecki mista Pivnichnogo Prichornomor ya Borisfen na ostrovi v girli Dnipra Tira nini Bilgorod Dnistrovskij Olviya rajon Ochakova Kerkinitida nini na teritoriyi mista Yevpatoriya Hersones nini na teritoriyi mista Sevastopol Feodosiya nini na teritoriyi mista Feodosiya Pantikapej z prileglimi dribnishimi koloniyami Nimfej Tiritaka ta in piznishe centr Bosporskogo carstva nini na teritoriyi mista Kerch Praktichno vsi zaginuli abo perenesli najglibshu krizu u chasi velikih pereselen narodiv v III V st n e pislya chogo vzhe ne zmogli vidroditisya yak samostijni utvorennya Bosporske carstvo 480 do n e kinec II stolittya do n e na teritoriyi Krimu z bagatma mistami v Rosijskomu Priazov yi Pontijske carstvo III I stolittya do n e Mala Aziya Pivnichne Prichornomor ya u tomu chisli Bospor v I stolitti do n e Rozbite Rimom i nezvedene do statusu vasala Rimska imperiya I stolittya do n e III stolittya n e Zemli v ponizzi Dunayu Olviya Hersones z okolicyami buli prikordonnimi teritoriyami Imperiyi chiyi volodinnya znahodilis na pivden i na zahid Vidoma rimska fortecya Haraks na pivden vid Yalti Derzhava gotiv Oyum spochatku Polsha potim Ukrayina Shidna Rumuniya Moldova III IV st n e Stolicya jmovirno na Dnipri mizh Dniprom ta Zaporizhzhyam abo v rajoni Kiyeva Z gotami pov yazuyut Chernyahivsku kulturu a takozh zalishki t z Zmiyivih valiv v Centralnij Ukrayini zagalnoyu dovzhinoyu ponad 1000 km Rozbiti gunami v 375 r i vtekli u mezhi Vizantijskoyi imperiyi i dali v Zahidnu Yevropu de zasnuvali piznishe veliki carstva v Italiyi Pannoniyi ta Pivdennij Galiyi Ispaniyi Derzhava guniv IV V st vid majbutnoyi Franciyi do Povolzhya v V stolitti n e z centrom na zemlyah Povolzhya potim Nizhnogo Dnipra i v Pannoniyi Rozpalasya nevdovzi pislya smerti vozhdya Attili v 453 roci Zalishki gunskih ord rozchinilisya v Yevropi a chastkovo vidkochuvali na shid v stepi Yevraziyi Antskij soyuz vid IV st do 602 r SerednovichchyaZalishki Hersonesu Vizantijska imperiya VI X stolittya Konstantinopol kontrolyuvav pivdennu chastinu Krimu z centrom u Hersonesi sho buv vasalom imperiyi Velika Bulgariya 635 650 rr Priazov ya nizhnye i serednye Pridniprov ya Rozbite hozarami Peremozheni bulgari vidkochuvali u Serednye Povolzhya na Balkani Pivnichnij Kavkaz Hozarskij kaganat 650 965 rr Nizhnya Volga stolicya v delti Pivnichnij Kavkaz Don Siverskij Donec Priazov yi shidnij Krim V zalezhnosti perebuvali plemena Povolzhya ta Serednogo Podniprov ya Rozbitij kiyivskim knyazem Svendislejfom Svyatoslavom Igorovichem Kiyivska Rus Derzhava vid delti Dunayu i Tmutarakani do Baltiki Bilogo morya i Verhnogo Povolzhya Yak yedina derzhava z centrom u Kiyevi isnuvala z 882 r koli z Novgoroda prijshla varyazka druzhina na choli z Olegom i posadila praviti v Kiyevi Igorya sina Ryurika do 1054 roku koli bula rozdilena nashadkami Yaroslava na nizku nezalezhnih chasto voroguyuchih knyazivstv Ostatochno rozpalasya pislya 1132 r Vlada starshogo Velikogo knyazya bula pislya cogo zazvichaj lishe nominalnoyu a v krayini sformuvalisya novi regionalni centri Galich Suzdal ta Volodimir de zazvichaj i sidiv vidteper Velikij knyaz Velikij Novgorod Chernigiv Ugorske korolivstvo XI XVI stolittya Pislya rozpadu Kiyivskoyi Rusi ugorci zajnyali Zakarpattya Pislya rozgromu Ugorshini turkami v 1526 r ci zemli potrapili pid kontrol Transilvanskogo knyazivstva vasalu Osmanskoyi imperiyi a pislya 1699 r Avstrijskoyi imperiyi Davnoruski knyazivstva sho vinikli u HI HII st vnaslidok rozpadu Kiyivskoyi Rusi i protyagom XIV st uvijshli perevazhno do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Kiyivske knyazivstvo z 1132 r she do mongolskoyi navali opustilos do rozryadu drugoryadnih knyazivstv i praktichno uvijshlo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva U 1362 r uvijshlo do skladu litovskih volodin ostatochno likvidovano v 1470 r Chernigivske knyazivstvo 1054 1356 u 1356 r uvijshlo do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo pislya chogo pripinilo isnuvannya V 1503 1618 rr Chernigivshina perebuvala pid vladoyu Moskovskogo carstva pislya chogo na korotkij promizhok chasu znov uvijshla do skladu Rechi Pospolitoyi do 1648 r Pereyaslavske knyazivstvo 1054 1239 znisheno mongolami Novgorod Siverske knyazivstvo 1097 1523 viokremilos zi skladu Chernigivskogo knyazivstva likvidovano Moskovskim carem pid vladu yakogo potrapilo pislya 1503 r Turovo Pinske knyazivstvo Polissya Galicke knyazivstvo 1144 1199 utvorilosya pislya z yednannya Peremishlskogo Zvenigorodskogo i Terebovlskogo knyazivstv udiliv i v 1199 r zlilos z Volinskim v Galicko Volinske knyazivstvo Volinske knyazivstvo 1054 1154 rozdililos na Volodimirske i Lucke Lucke knyazivstvo 1154 1228 uvijshlo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Galicko Volinske knyazivstvo 1199 1349 Zahidna a zgodom majzhe vsya Pravoberezhna Ukrayina vklyuchno z Kiyevom Volin Polissya Holmshina Pidlyashshya Chorna Rus Zakarpattya Prichornomor ya Pislya zanepadu dinastiyi Romanovichiv oslablene boyarskimi superechkami bulo postupovo zahoplene litovcyami pivnich i polyakami Zolota Orda 1240 1445 1502 rr Prichornomorski ta Priazovski stepi do Dnistra Derzhava vojovnichih kochivnikiv z nashadkami Chingishana na choli Stolicya Saraj znahodilas na Nizhnij Volzi Zgodom derzhava cherez vnutrishni superechki rozpalasya na nizku hanstv v tomu chisli Krimske i kochuyuchih stepami ord u tomu chisli Nogajska Knyazivstvo Feodoro XIII XV st Feodalne hristiyanske knyazivstvo v peredgir yah pivdennogo Krimu zatisnute mizh tatarskimi stepami ta genuezkimi volodinnyami na uzberezhzhi Stolicya fortecya Mangup Zahopleno turkami v 1475 roci Venecijska respublika XIII XIV stolittya Venecianski torgovci vikupili u zolotoordinskih haniv pravo zasnuvati faktoriyi na chornomorskomu uzberezhzhi Voni zakripilisya u Bilgorodi Dnistrovskomu i na Pivdennomu berezi Krimu u Sudaku Za dopomogoyu Konstantinopolya vitisneni konkurentami genuezcyami Genuezka respublika XIII XV stolittya Volodila koloniyami v Krimu Chembalo Gurzuf Soldajya Vosporo Kaffa i v girli Dnistra Byelgorod U 1475 roci genuezki forteci buli zahopleni turkami Dokladnishe Genuezki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yi Velike knyazivstvo Litovske 1325 1430 1569 Oslableni borotboyu odin z odnim i z tatarami postupovo pidporyadkuvalo sobi Velike Knyazivstvo Litovske yake zgodom likviduvalo avtonomiyu knyazivstv Pered zovnishnoyu zagrozoyu ob yednalosya z susidnoyu Polsheyu u 1569 r u Rich Pospolitu Za umovami Lyublinskoyi uniyi 1569 r ukrayinski zemli perejshli do Polshi Korolivstvo Polsha 1349 1569 bezposeredno Polsha 1569 1795 Rich Pospolita zbrojna borotba mizh Kiyevom ta Polsheyu za prikordonni Chervenski mista tochilas she z HI st Ostatochno Polsha zakripilas u teperishnij Zahidnij Ukrayini u 1349 r pislya zavoyuvannya Galickogo korolivstva Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 r i stvorennya Richi Pospolitoyi do polskih volodin v Ukrayini takozh doluchilis Volin Kiyivshina ta Podillya Moldovske knyazivstvo XIV XIX stolittya Moldova kontrolyuvala deyaki prilegli do neyi rajoni chastinu Budzhaku na pivdni Bessarabiyi ta Bukovinu U XV XIX stolittyah bulo vasalom Osmanskoyi imperiyi Krimske hanstvo 1441 1783 rr spochatku na teritoriyi Krimu Odeskoyi Zaporizkoyi Hersonskoyi Mikolayivskoyi ta Doneckoyi oblastej v podalshomu Krim ta zemli de kochuvali nogajski vasalni plemena Livoberezhzhi nizhnogo Dnipra ta Priazov ya a takozh Kuban Osmanska imperiya 1475 1774 1812 Turki kontrolyuvali vid girla Dunayu do girla Dnipra Pivdennij bereg Krimu i rajon Kerchi centr Kafa V kinci XVII st vtrutivshis v gromadyansku vijnu v Ukrayini Porta deyakij chas volodila Podillyam Vitisnuta z regionu Rosijskoyu imperiyeyu v hodi nizki voyen Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 derzhavne utvorennya na teritoriyi Litovsko Ruskoyi derzhavi Velike knyazivstvo Litovske Ruske i Zhemajtijske sho isnuvalo z veresnya 1432 r do lita 1435 r Viniklo vnaslidok gromadyanskoyi vijni u Velikomu knyazivstvi Litovskomu Ruskomu ta Zhemantijskomu 1432 38 rr Ob yednuvalo majzhe vsi ukrayinski zemli Rich Pospolita 1569 1648 1795 Stvorena v rezultati Polsko Litovskogo ob yednannya v 1569 r Pri comu ukrayinski zemli Kiyivshina Podillya Volin Poltavshina zi skladu litovskoyi chastini perejshli do skladu polskih volodin U 1618 r rosiyani polyakam vdalos vitisniti rosiyan z Chernigova ta Sivershini Ale pislya cogo Rich Pospolita postupovo vtrachaye svoyi poziciyi u Pridniprov yi 1648 1654 povstannya Bogdana Hmelnickogo vtrata kontrolya nad Naddnipryanskoyu Ukrayinoyu 1667 Livoberezhzhya ta Kiyiv vidhodyat do Rosiyi Oslablena vnutrishnimi chvarami povstannyami v osnovnomu v Ukrayini i vijnami z susidami v 1772 1793 1795 rokah bula podilena mizh susidami Rosijskoyu imperiyeyu Avstrijskoyi imperiyeyu i Prussiyeyu Mapa Ukrayini 1648Nova dobaVijsko Zaporozke ta Getmanshina 1648 1654 1734 1775 Faktichno nezalezhna derzhava v ninishnih centralnih rajonah Ukrayini sho utvorilas pislya povstannya kozakiv pid provodom getmana Bogdana Hmelnickogo u 1648 r Ne mayuchi mozhlivosti vesti trivalu vijnu z Richchyu Pospolitoyu getman pri pidtrimci chastini kozackoyi verhivki poprosiv prijnyati pidkontrolni voyevodstva pid zastupnictvo moskovskogo carya Protyagom 80 rokiv shiroka spochatku avtonomiya Malorosiyi i kozactva postupovo bula zvedena carskim uryadom nanivec v 1764 roci Katerina II ostatochno likviduvala sistemu getmanskogo pravlinnya v Malorosiyi a v 1775 roci pislya peremozhnoyi vijni z Turechchinoyu i pridushennya povstannya O Pugachova bula ostatochno likvidovana i Zaporozka Sich yiyi zemli peredani Novorosijskij guberniyi A Vesterfeld Zagalnij vid Kiyeva z boku Dnipra 1651 rik Moskovske carstvo Rosijska imperiya z 1654 r protektorat spochatku Livoberezhna Ukrayina z 1654 1668 potim postupovo vsya Ukrayina 1772 1793 1795 rozdili Rechi Pospolitoyi krim Zahidnoyi Galichini pislya voyen z Osmanskoyu imperiyeyu 1676 1812 rr za vihid do Chornogo morya Pivnichne Prichornomor ya v tomu chisli Krim Avstrijska imperiya z 1867 r Avstro Ugorshina 1699 1918 Galichina z 1772 Zakarpattya z 1699 r i Bukovina z 1775 r Pislya porazki v 1 j svitovij vijni v 1918 r avstrijski zemli naseleni ukrayincyami distalisya Polshi Galichina Chehoslovachchini Zakarpattya ta Rumuniyi Bukovina XX stolittyaUkrayinska Narodna Respublika 1917 1918 1918 1920 r ob yednala v sobi ukrayinski guberniyi krim pivdnya ta shodu krayini Mihajlo Grushevskij Volodimir Vinnichenko Pripinila svoye isnuvannya u zv yazku z nimeckoyu okupaciyeyu i perevorotom Pavla Skoropadskogo 29 04 1918 r Vidnovlena pislya evakuaciyi nimciv i vtechi P Skoropadskogo v grudni 1918 r Direktoriya Simona Petlyuri i ostatochno pripinila svoye isnuvannya v 1920 r progravshi zbrojnu borotbu denikincyam i Radyanskij Rosiyi Ukrayinska Derzhava kviten gruden 1918 r Getman Pavlo Skoropadskij pid nimeckim protektoratom Pislya porazki Nimechchini v 1 j svitovij vijni i vivedennya nimeckih vijsk zajnyata radyanskimi potim bilogvardijski vijskami i chastinami vidrodzhenoyi UNR S Petlyura Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1918 1919 rr Na ukrayinskih zemlyah kolishnoyi Avstro Ugorshini Formalno ob yednalasya z UNR 22 01 1919 r tak zvanij Akt Zluki Rozbita polskimi vijskami J Pilsudskij Za Rizkim dogovorom z Radyanskoyu Rosiyeyu 1921 r galicki zemli uvijshli razom iz Zahidnoyu Volinnyu do skladu Polshi Guculska respublika 1918 1919 Komanchanska Respublika 1918 1919 Holodnoyarska Respublika 1919 1922 Krimska Narodna Respublika 1917 1918 Odeska Radyanska Respublika OCP 1918 r Donecko Krivorizka Radyanska Respublika DKRR 1918 r rozformovana za rishennyam radyanskih vlastej Administrativni zmini suchasnoyi teritoriyi Ukrayini 1921 1994 Ukrayinska RSR u skladi SRSR 1922 1991 rr Nezalezhnist Ukrayini progoloshena 24 08 1991 pislya provalu serpnevogo putchu 1991 r Krimska ARSR u skladi RRFSR v 1921 1945 rr V 1945 peretvorena v oblast V 1954 r peredana do skladu URSR Polsha 1921 1939 Galichina i Volin buli zakripleni za Polsheyu za Rizkim dogovorom pislya radyansko polskoyi vijni 1920 r Priyednani do URSR pislya nimecko radyanskogo rozpodilu Polshi u veresni 1939 r Rumuniya 1918 1940 1941 1944 Pivnichna Bukovina i Pivdenna Bessarabiya Budzhak Skoristavshis Gromadyanskoyu vijnoyu v Rosiyi Rumuniya zajnyala zaznacheni zemli v 1918 r U 1940 r pid natiskom J Stalina teritoriyi buli mirno peredani SRSR Pislya pochatku nimeckogo vtorgnennya v SRSR Rumuniya ne tilki vidnovila svoyu vladu nad vtrachenimi rokom ranishe Bukovinoyu i Bessarabiyeyu stvorivshi gubernatorstva Bukovina i Bessarabiya a j poshirila yiyi na prichornomorski stepi mizh Dnistrom i Pivdennim Bugom t zv Transnistriya v osnovnomu Odeska oblast Chehoslovachchina 1918 1938 1945 Zakarpattya Pidkarpatska Rus odna z 5 oblastej Chehoslovachchini distalasya yij pislya rozpadu Avstro Ugorshini Moldavska ARSR u skladi URSR 12 10 1924 02 08 1940 zajmala prikordonni zemli na livomu berezi Dnistra a takozh zemli na kordoni ninishnih Odeskoyi ta Vinnickoyi oblastej Mista Birzula Balta Tiraspol Dubossari Ananyiv Kodima Pislya priyednannya u 1940 r do SRSR Bessarabiyi zemli Moldavskoyi ARSR rozdileno mizh Ukrayinskoyu RSR ta stvorenoyu Moldavskoyu RSR Karpatska Ukrayina nezalezhna derzhava progoloshena 15 bereznya 1939 roku proisnuvala kilka godin Ugorshina kontrolyuvala Zakarpattya pislya rozdilu Chehoslovachchini v 1938 r 1938 1944 i do prihodu Chervonoyi Armiyi Rajhskomisariat Ukrayina 1941 1944 rr Centr m Brest a potim m Rivne Administrativno teritorialna odinicya stvorena Nimechchinoyu na zajnyatij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni teritoriyi URSR krim prifrontovih rajoniv shodu ta pivnichnogo shodu respubliki de upravlinnya zdijsnyuvali armijski nachalniki Tretogo Rajhu ta Galichini sho bula peredana do skladu general gubernatorstva Skladavsya z 6 generalnih okrug Volin Podillya Zhitomir Kiyiv Dnipropetrovsk Mikolayiv i Tavriya Krimska ARSR yak sub yekt soyuznogo dogovoru 1991 1992 r Pislya togo yak krimskij prezident uzyav kurs na rozriv z Kiyevom avtonomiya bula urizana Avtonomna Respublika Krim u ninishnomu viglyadi isnuye z 1998 r Ukrayina u mezhah kolishnoyi Ukrayinskoyi RSR Nezalezhnist progoloshena 24 08 1991 r pidtverdzhena na vseukrayinskomu referendumi 01 12 1991 r 8 grudnya 1991 r lideri Ukrayini Rosiyi ta Bilorusi v Bilovezkij pushi deklaruvali rozpad SRSR 25 12 1991 r Prezident SRSR Mihajlo Gorbachov podav u vidstavku Zaraz Ukrayina maye u svoyemu skladi 24 oblasti Avtonomnu Respubliku Krim ta 2 mista zagalnoderzhavnogo znachennya Kiyiv i Sevastopol Derzhavni utvorennya na ukrayinskij teritoriyi Shema Protyagom ostannih troh tisyacholit na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini isnuvalo dekilka desyatkiv derzhavnih utvoren Div poperedni rozdili Istoriyu derzhavnoyi prinalezhnosti ukrayinskih zemel pochinayuchi z chasiv Kiyivskoyi Rusi zobrazheno na shemi sho dodayetsya Roki Zahid Centr Shid Pivden Zakarpattya Bukovina Galichina Volin Podillya Kiyivshina Chernigivshina Sivershina Poltavshina Zaporozhzhya Slobozhanshina Priazov ya Odeshina Budzhak Krim 800 Bili horvati Tiverci Bili horvati Volinyani Derevlyani Ulichi Polyani Siveryani Hozari 850 900 950 1000 Kiyivska Rus Pechenigi 1050 Ugorshina Chernigivske knyazivstvo Pereyaslavske knyazivstvo 1100 Polovci 1150 1200 Galicko Volinske knyazivstvo Kiyivske knyazivstvo 1250 Zolota Orda 1300 1350 Ugorshina 1400 Moldova Polsha Velike knyazivstvo Litovske Velike knyazivstvo Moskovske Feodoro 1450 Krimske hanstvo 1500 Velike knyazivstvo Moskovske 1550 Transilvaniya Rich Pospolita 1600 1650 Vijsko Zaporozke Osmanska imperiya 1700 1775 1795 Avstro Ugorshina Rosijska imperiya 1850 1900 1917 ChSR ZUNR 1918 UNR 1917 1920 Ukrayinska Derzhava 1918 Rumuniya KrimNR 1922 Rumuniya Polsha SRSR URSR Krimska ASRR 1954 1991 Ukrayina

Дата публікації:
Топ