Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||
Луцьке князівство — західне давньоукраїнське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Луцьку.
Історія
За перших князів
За Длуґошем в 1000 році Володимир I Великий заложив у Луцьку замок.
Першим удільним князем у Луцьку був Давид Святославич (і його син Святослав-Панкратій Давидович в чернецтві Микола Святоша), син Святослава II. Він недовго княжив у своєму уділі. В 1097 р. володимирський князь Давид Ігорович за допомогою половців позбавив Давида Святославовича Луцького уділу.
Після смерті Давида Ігоревича у 1112 році князівство перейшло до Володимира Мономаха та його нащадків.
Князівство під владою Ізяславичів
В 1149 князь суздальський Юрій I Долгорукий позбавив князя Ізяслава II великокняжого столу в Києві і за деякий час . Головним завданням він поставив собі здобуття Луцька. Шеститижнева облога міста Юрієві не вдалась. Лучани під проводом Ізяславового брата Володимира боронилися хоробро. В одному бої мало не загинув син Юрія — Андрій Боголюбський. Оточений з усіх сторін, він врятувався лише завдяки своєму коневі, що відніс його від ворожих воїнів й впав мертвим. Князь Андрій поховав його з честю над Стиром.
В 1154 році, коли княжив у Луцьку Мстислав Ізяславич, за намовою Юрія Долгорукого Луцьк взяли в облогу Ярослав Осмомисл і Володимир Мстиславич. Під час облоги Мстислав утік на чужину шукати допомоги й доручив оборону міста своєму братові Ярославові.
Князь Мстислав, ставши 1155 володимирським князем, залишив Луцьк надалі в руках Ярослава Ізяславовича. Луцьк за цього князя (1155—1180) дуже розрісся та збагатів.
По смерти Ярослава (1180) Луцьке князівство було поділене на чотири частини між його синами: Всеволод дістав Луцьк, Інгвар — Дорогобуж, Мстислав — Пересопницю, а Ізяслав мабуть, Шумськ.
Князь Всеволод в 1180 воював з київським князем Святославом Всеволодовичем, а в 1183 брав участь в поході руських князів на половців.
Його наступником в Луцьку був брат Інгвар, а після нього Мстислав Німий, який вмираючи (1225) віддав свого сина Івана й свою землю під опіку князя Данила Романовича Галицького.
По смерти князя Івана (1227) Луцьк захопив Ярослав Інгварович, але того ж року, в Жядичині Данило Романович зустрівся з луцькими боярами, що були незадоволені Ярославом й просили Данила взяти Луцьк під свою владу. Зібравши в Володимирі дружину, Данило прибув під Луцьк, що гостинно відчинив йому свої ворота, і прилучив його до земель свого брата Василька Володимирського.
Після татарської навали
Зимою 1259 року один з татарських ватажків Куремса облягав Луцьк, але захисне положення міста рятує його. Розлив ріки робив його неприступним. Два роки пізніше приходить на Волинь з великою силою новий татарський ватажок Бурундай та наказує Василькові знищити кілька замків, у тому числі й луцький; Василько це домагання виконав.
Князь Василько після смерті Данила (1264) віддає луцьку волость князеві Мстиславові, синові Данила Галицького. Князь Мстислав Данилович володів Луцьком, Дубном, Берестям, Белзом і іншими містами.
Після смерти Володимира Васильковича (1288) володимирський стіл зайняв Мстислав. Луцьк знову довший час не мав своїх князів.
Після смерті Юрія I князя володимирського в 1308 луцьку волость дістав молодший його син Лев II, що вмер біля 1323 року, він був останнім князем Луцька з руського роду.
Під владою литовських князів
На карті
у середині 13 ст.
(роки приєднання)
і удільних
князівств
торговельні
шляхи
руських
князівств
Див. також
Джерела та література
- Грушевський М. Історія України-Руси [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.]. — Т. II. — Розділ VI. — С. 1, 2 [ 7 червня 2018 у Wayback Machine.], 3. [ 10 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Котляр М. Ф. Луцьке князівство [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 313. — .
- Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — Київ, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lucke knyazivstvoUdilne knyazivstvo 1157 1393 Stolicya LuckForma pravlinnya monarhiya Lucke knyazivstvo zahidne davnoukrayinske knyazivstvo dinastiyi Ryurikovichiv na teritoriyi suchasnoyi Volini z centrom u misti Lucku IstoriyaZa pershih knyaziv Za Dlugoshem v 1000 roci Volodimir I Velikij zalozhiv u Lucku zamok Pershim udilnim knyazem u Lucku buv David Svyatoslavich i jogo sin Svyatoslav Pankratij Davidovich v chernectvi Mikola Svyatosha sin Svyatoslava II Vin nedovgo knyazhiv u svoyemu udili V 1097 r volodimirskij knyaz David Igorovich za dopomogoyu polovciv pozbaviv Davida Svyatoslavovicha Luckogo udilu Pislya smerti Davida Igorevicha u 1112 roci knyazivstvo perejshlo do Volodimira Monomaha ta jogo nashadkiv Knyazivstvo pid vladoyu Izyaslavichiv V 1149 knyaz suzdalskij Yurij I Dolgorukij pozbaviv knyazya Izyaslava II velikoknyazhogo stolu v Kiyevi i za deyakij chas Golovnim zavdannyam vin postaviv sobi zdobuttya Lucka Shestitizhneva obloga mista Yuriyevi ne vdalas Luchani pid provodom Izyaslavovogo brata Volodimira boronilisya horobro V odnomu boyi malo ne zaginuv sin Yuriya Andrij Bogolyubskij Otochenij z usih storin vin vryatuvavsya lishe zavdyaki svoyemu konevi sho vidnis jogo vid vorozhih voyiniv j vpav mertvim Knyaz Andrij pohovav jogo z chestyu nad Stirom V 1154 roci koli knyazhiv u Lucku Mstislav Izyaslavich za namovoyu Yuriya Dolgorukogo Luck vzyali v oblogu Yaroslav Osmomisl i Volodimir Mstislavich Pid chas oblogi Mstislav utik na chuzhinu shukati dopomogi j doruchiv oboronu mista svoyemu bratovi Yaroslavovi Knyaz Mstislav stavshi 1155 volodimirskim knyazem zalishiv Luck nadali v rukah Yaroslava Izyaslavovicha Luck za cogo knyazya 1155 1180 duzhe rozrissya ta zbagativ Po smerti Yaroslava 1180 Lucke knyazivstvo bulo podilene na chotiri chastini mizh jogo sinami Vsevolod distav Luck Ingvar Dorogobuzh Mstislav Peresopnicyu a Izyaslav mabut Shumsk Knyaz Vsevolod v 1180 voyuvav z kiyivskim knyazem Svyatoslavom Vsevolodovichem a v 1183 brav uchast v pohodi ruskih knyaziv na polovciv Jogo nastupnikom v Lucku buv brat Ingvar a pislya nogo Mstislav Nimij yakij vmirayuchi 1225 viddav svogo sina Ivana j svoyu zemlyu pid opiku knyazya Danila Romanovicha Galickogo Po smerti knyazya Ivana 1227 Luck zahopiv Yaroslav Ingvarovich ale togo zh roku v Zhyadichini Danilo Romanovich zustrivsya z luckimi boyarami sho buli nezadovoleni Yaroslavom j prosili Danila vzyati Luck pid svoyu vladu Zibravshi v Volodimiri druzhinu Danilo pribuv pid Luck sho gostinno vidchiniv jomu svoyi vorota i priluchiv jogo do zemel svogo brata Vasilka Volodimirskogo Pislya tatarskoyi navali Zimoyu 1259 roku odin z tatarskih vatazhkiv Kuremsa oblyagav Luck ale zahisne polozhennya mista ryatuye jogo Rozliv riki robiv jogo nepristupnim Dva roki piznishe prihodit na Volin z velikoyu siloyu novij tatarskij vatazhok Burundaj ta nakazuye Vasilkovi znishiti kilka zamkiv u tomu chisli j luckij Vasilko ce domagannya vikonav Knyaz Vasilko pislya smerti Danila 1264 viddaye lucku volost knyazevi Mstislavovi sinovi Danila Galickogo Knyaz Mstislav Danilovich volodiv Luckom Dubnom Berestyam Belzom i inshimi mistami Pislya smerti Volodimira Vasilkovicha 1288 volodimirskij stil zajnyav Mstislav Luck znovu dovshij chas ne mav svoyih knyaziv Pislya smerti Yuriya I knyazya volodimirskogo v 1308 lucku volost distav molodshij jogo sin Lev II sho vmer bilya 1323 roku vin buv ostannim knyazem Lucka z ruskogo rodu Pid vladoyu litovskih knyazivNa kartiGALICKO VOLINSKE KNYaZIVSTVO GVK U DRUGIJ POLOVINI 13 NA POChATKU 14 ST GVK u seredini 13 st Priyednannya GVK roki priyednannya Zolota Orda Korolivstvo Ugorske Korolivstvo Polske Tevtonskij orden Litovski knyazivstva Mezhi zemel i udilnih knyazivstv Golovni torgovelni shlyahi Kordoni ruskih knyazivstv Stolni gradi Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Grodno Pinsk Turiv Volodimir Galich Mensk Sluchesk Dubrovicya Stepan Ovruch Iskorosten Korosten Vozvyagel Zvyagel Kolodyazhin Gubin Mezhibozh Medzhibizh Novgorodok Vovkovisk Rodna Mukachevo Koshici Sandomir lt Lyublin Holm Cherven Sutijsk Vizna Bilsk Dorogichin Kam yanec Kobrin Berestya Volodava Lyuboml Belz Zvenigorod Lviv Buzhsk Peremishl Yaroslav Syanik Sambir Luchesk Luck Dorogobuzh Peresopnicya Duben Krem yanec Zaslavl Terebovl Kolomiya Vasiliv Chern Chernivci Hotin Ushicya Kuchelmin Kiyivske knyazivstvo Turivsko Pinske knyazivstvo Polocke knyazivstvo Chorna Rus Zakarpattya Shipinska zemlya Berladska zemlya 1230 1240 1230 ti 1252 1254 1280 1320 1289 1302 1251 1252 1254 Galicke knyazivstvo Berestejska zemlya Chervensko Holmska zemlya Volinske knyazivstvo Belzke knyazivstvo Lucke knyazivstvo Peremishlske knyazivstvo r Dnipro r Bozh Pivdennij Bug r Dnister r Prut r Seret r Tisa r Visla r Syan r Bug r Niman r Prip yat r VeprDiv takozhSpisok luckih knyazivDzherela ta literaturaGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi 11 grudnya 2007 u Wayback Machine T II Rozdil VI S 1 2 7 chervnya 2018 u Wayback Machine 3 10 grudnya 2007 u Wayback Machine Kotlyar M F Lucke knyazivstvo 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 313 ISBN 978 966 00 1028 1 Krip yakevich I P Galicko Volinske knyazivstvo 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Kiyiv 1984