Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кучелмин староруське городище на півдні Галицького князівства Знаходиться за кілька кілометрів на пн зх від с Ломачинці

Кучелмин

Кучелмин

Кучелмин — староруське городище на півдні Галицького князівства. Знаходиться за кілька кілометрів на пн.-зх. від с.Ломачинці.

image
Кучелмин і Ломачинці

Кучелмин існував на правому скелястому березі Дністра, східніше Старої Ушиці, в урочищі Галиця (поблизу однойменного села) в долині річки Каюта, що в Сокирянському районі Чернівецької області.

Історія

У часи розквіту руської держави Дністер був не тільки транспортним шляхом. Він давав цінні породи риб і прісну воду. Це був значний природний бар’єр у військовій справі. Саме тут, біля міста Кучелмин, проходив кордон двох цивілізацій: слов’ян і степових південних народів – спочатку половців, а з часом татар. Тут проходив рубіж між східними Київськими землями (після розпаду Київської Русі на удільні князівства) та Теребовлянським, а далі – Галицьким і Галицько-Волинським князівствами. Тут був початок Попрутської оборонної лінії, розбудованої Ярославом Осмомислом. Адже цілий ряд городищ – Хмелів, Черн, Хотин, Кучелмин, Бакота, Стара Ушиця, – повинні були стати надійним захистом від набігів кочівників і заздрісних сусідів. А крайнє городище Кучемлин в цьому ланцюгу фортець мало призначення, крім охорони, ще й сповіщення про наближення ворожих військ з півдня, розвідки в сусідніх землях про задуми недругів та друзів і контроль понад судноплавним Дністром. Мешкати в цьому красивому і багатому краї хотіли не лише місцеві племена, а й численні завойовники. Тож часто доводилося захищатися від непроханих гостей у фортеці, яка стримувала грабіжницькі напади і служила захистом пристані й переправи до міста Каліус. Дністровські береги і кручі пам’ятають давні торгові човни із заморськими диковинками.

У VIII-XIII століттях місто було щитом Руської землі на південному заході. Багато робилося для його укріплення та утримання у сфері його впливу на околиці князівства. Це було дуже актуальним під час роздроблення удільних князівств – аж до татарського наїзду.

(1159) Іван Берладник двоюрідний брат князя Ярослава (з яким у змові були князі руські, король угорський Гейд і лядські князі) взявши на поміч багато половців і 6000 берладників в понизов’і Дунаю, наробивши великої шкоди галицьким купцям і риболовам, вирушив на північ. Під час походу ніде не зустрів ні засад, ні будь-якого опору підлеглих галицького князя, проти якого виступив. Літописець відмітив:

«И поиде к Кучелмину и ради быша ему и оттуда к Оушици поиде».

Йому були раді жителі Кучелмина і Ушиці, до якої ввійшла Ярославова залога, і билися кріпко вої залоги на кріпосних стінах Ушиці, а смерди перескакували через забрала до князя Івана, і перебігло їх триста. І хотіли половці взяти город, та Іван не дав їм взяти, і, розгнівавшись, половці поїхали од Івана. А Іван Ростиславич знову подався на Київ.

У рік (1196) згадується Мстислав Мстиславович Удатний. В Галицько-Волинському літописі за 1213 рік, у зв’язку з військовими походами галицького князя Данила Романовича, зроблено такий запис:

«Оттоудоу проидоша в Оноут и идеша в поле. Бывшю же гладоу великоу. Поидоша вози и к Плавоу на каноу св-го Дмитрея. Вземше води накормишася изобилно и похвалиша Б-га и св-го Дмитрея, яко накорми их. Оттоудоу же придоша ниже Коучелемина мьісляще коуде преити рекоу Днестр. Божнею же милостию придоша лодня из Олешия и приехаша в них на Днестр и насытишася рыб и вина. Отдоу же приеха Данил ко Мъстиславоу».

У рік 6737 (1229) Данило князь зібрав велику землю Галицьку і довкруг зібрав людей аж за річку Ушицю і Прут, землю розділив на чотири частини і переміг у той рік угрів великою силою.

У рік 6749 (1241) Ростислав Михайлович із болотівськими князями та деякими галичанами хотів підкорити город Бакоту. Та Кирило-печатник, що мав описати грабунки нечестивих бояр, утишив народ та мудрістю і силою вдержав Бакоту.

Цього ж року Данило відвідав Бакоту і город Каліус і город Кучелмін, щоб підготовитись до битви із татарами. В місті Каліусі, як і Хотині, щонеділі були великі ярмарки.

У рік 6763 (1255) татари були біля Бакоти і старший города Милій зрадив галичан і був у татар. Син Данила Лев побив їх і Бакоту вернув батькові. До кінця 1399 року Бакота була укріпленим замком. Там діяв жіночий монастир. Містом правив якийсь Шнитко, якому особисто довіряв князь Вітовт, який Бакоті приділяв увагу як і Кам’янцю в системі укріплення.

У рік 6767 (1259) на всіх Галицьких землях творилися чудеса проти поганих татар по молитвах галичан до святих Іоанна Златоустого і святителя Миколи чудотворця, які одігнали нечестивих татар із землі галицької сильним вітром та киданням у них каміння.

Заснували місто-городище Кучелмін через вигідне географічне положення: неприступні, майже прямовисні яри із північної і західної сторони, поряд джерело, поряд торговий шлях по Дністру і переправа, а також цілий ряд міст-фортець: Василів, Онуш, Хотин, Бакота, Ушиця і Каліус. Протягом свого існування Кучелмін відіграв свою історичну роль у захисті і охороні слов’янських земель, а інколи був і ареною жорстоких кровопролитних битв.

Масивний земляний вал висотою понад 2 метри добре зберігся, бо не додумалися його розорати, слава Богу. Він оточує овальний за планом майдан розміром 70 м, в якому містяться рештки дерев’яних укріплень фортеці більш давньої, що збереглися на висоті до 1 м. Оборонний рів, воду в який заливали із потужного джерела Паршенкових долинків. Укріплення дерев’яної фортеці складалися із двох поздовжніх дубових стін, що знаходилися за 2,5 м одна від одної паралельно, які в свою чергу кріпилися поперечними стінами. Була стовпова конструкція, а між стовпами – дерев’яні плахи. Стовпами служили навпіл розколені деревини дуба.

Дерев’яні укріплення зміцнювалися оборонним ровом глибиною до 2 м і шириною 6 м, воду в який заливали із потужного джерела Паршенкових долинків.

При археологічних розкопках, проведених у 1968 році, виявлено фортецю і її фортечні стіни із товстих дубових стовпів з місцевого лісу, що росте поряд, вертикально вриті в землю, та осипаний рів. Утворені поздовжніми і поперечними стінами кліті використовувалися як житла і майстерні. За даними професора Бориса Онисимовича Тимощука, це є найдавніше городище слов’ян, виявлене на території Чернівецької області.

В одному із приміщень розміщувалася кузня, в якій знайдено багато залізних шлаків та рештки ковальського горна. На глиняній долівці інших приміщень лежали зруйновані печі, уламки слов’янської кераміки, кістяні знаряддя праці, кістки бика, дикого кабана, овець та риб.

У XI столітті, в зв’язку з дальшим розвитком військово-інженерної справи, фортецю повністю перебудували. На місці дерев’яних стін насипали високий земляний вал, в якому і збереглися рештки дерев’яної фортеці VIII століття.

Далі на південь від прикордонного міста Кучелмін степова зона сучасної Молдови була малозаселеною, а кочуючі половці робили систематичні грабіжницькі напади. Тому на підступах до фортеці в чотирьох поселеннях навколо міста виявлено міцні оборонні укріплення. Одне із них прилягало безпосередньо до міста, в якому були напівземлянкові житла з печами-кам’янками, і займало площу не менше 10 гектарів. За, два кілометри на південь від літописного міста знаходилося Ломачинецьке поселення і мало міцні укріплення, як для того часу, з високого земляного валу, укріпленого дерев’яними зрубами. Інше поселення знаходилося на півночі за 1,5 км від міста в урочищі Щовб, неподалік від монастиря. Хороший природний захист, майже прямовисні схили двох ярів і вся навколишня місцевість, помережана глибокими ярами, робили місто Кучелмін майже неприступним. Отож тут, як і скрізь в давнину, древнє поселення складалося із фортеці, церкви або монастиря та посадів, які розміщувалися навколо фортеці.

Завершальним ударом по існуванню міста Кучелмін стало його спалення. Маємо два варіанти. За одним із них його розібрали, а потім спалили по указу князя Данила Галицького, який повертався із Золотої Орди, де мав домовленість із ханом про знищення цілого ряду фортець: Кучелмін, Каліус, Ушиця, Онут, Василів. За іншим, це зробили монголо-татарські завойовники приблизно в 1259 році при ханові Бурундаю, як твердив літописець: «… розмечете городы свои все». Навала кочівників знищила всі пам’ятники писемні древніх слов’ян, тому і не дійшли вони до нас. Із знищенням укріплень зникає і життя в місті, яке вже ніколи не відновлювалося. Одночасно зникли поселення і припинив діяти монастир. Уцілілі жителі втекли в навколишні ліси і печери в ярах, забравши із собою небагаті скарби, перекази і пам’ять про золоті часи мирного життя на такому прегарному місці. Напевно, в ті часи і виникли навколишні села: Вишнева, Ломачинці, Непоротове, Михалкове і інші. Але дух предків живе тут і нині.

Вивчення городища науковцями

На території колишньої фортеці Кучелмін і поселення в урочищі Щовб встановлено охоронні стовпи, як мовчазні вартові слави слов’ян. Вже давно настав час знати і вивчати свою власну історію, а не далеку, заморську. Більшість людей, навіть села Ломачинці, не ведуть мову про район, не відають про існування міста Кучелмін. Маю надію підняти інтерес до нашого краю, для популяризації знань про цей куточок Бессарабської землі, пов’язаний з багатьма історичними, літописними, героїчними іменами та історичними подіями. Великі князі, великі відомі люди, невідомі монашеські подвижники, учасники кровопролитних битв біля міста-фортеці Кучелмін і його краю є нашою рідною історією. Ми маємо знати про це, гордитися цим та навчати цього наших дітей, внуків та правнуків. Адже це наше!

Про історичний літописний край Подністров’я розповідають:

  • «Повість врем’яних літ» святого Нестора літописця, «Галицький літопис», «Галицько-Волинський літопис»;
  • книги Антона Лотоцького: «Наїзд обрів», «Кужіль і меч», «Лицар в чорному оксамиті», «Три побратими», «Три ліси», «Княжа слава»;
  • книги : «Василько Ростиславич», «Володар Ростиславич» та «Велика перемога»;
  • книги Івана Фалинчака (* 1871 – дата смерті невідома, лише відомо, що його в старечому віці арештували і відправили до Сибіру, де він і помер): «Будівничий держави», «Іван Берладник», «Княгиня Романова»;
  • книга «Нариси Дністра», написана українським та російським письменником Олександром Афансьєвим-Чужбинським, який мандрував нашими землями;
  • книги археолога Бориса Онисимовича Тимощука: «Буковина - земля слов’янська», «Дорогами предків», «Зустріч з легендою», «Слов’янські гради Північної Буковини», «Древнерусское Поднестровье» (у співавторстві із І.П.Русановою).


Див. також

Шипинська земля
Хотинська земля
Історія Буковини

Посилання

  • Літописне місто Кучелмин

Джерела та література

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kuchelmin staroruske gorodishe na pivdni Galickogo knyazivstva Znahoditsya za kilka kilometriv na pn zh vid s Lomachinci Kuchelmin i Lomachinci Kuchelmin isnuvav na pravomu skelyastomu berezi Dnistra shidnishe Staroyi Ushici v urochishi Galicya poblizu odnojmennogo sela v dolini richki Kayuta sho v Sokiryanskomu rajoni Cherniveckoyi oblasti IstoriyaU chasi rozkvitu ruskoyi derzhavi Dnister buv ne tilki transportnim shlyahom Vin davav cinni porodi rib i prisnu vodu Ce buv znachnij prirodnij bar yer u vijskovij spravi Same tut bilya mista Kuchelmin prohodiv kordon dvoh civilizacij slov yan i stepovih pivdennih narodiv spochatku polovciv a z chasom tatar Tut prohodiv rubizh mizh shidnimi Kiyivskimi zemlyami pislya rozpadu Kiyivskoyi Rusi na udilni knyazivstva ta Terebovlyanskim a dali Galickim i Galicko Volinskim knyazivstvami Tut buv pochatok Poprutskoyi oboronnoyi liniyi rozbudovanoyi Yaroslavom Osmomislom Adzhe cilij ryad gorodish Hmeliv Chern Hotin Kuchelmin Bakota Stara Ushicya povinni buli stati nadijnim zahistom vid nabigiv kochivnikiv i zazdrisnih susidiv A krajnye gorodishe Kuchemlin v comu lancyugu fortec malo priznachennya krim ohoroni she j spovishennya pro nablizhennya vorozhih vijsk z pivdnya rozvidki v susidnih zemlyah pro zadumi nedrugiv ta druziv i kontrol ponad sudnoplavnim Dnistrom Meshkati v comu krasivomu i bagatomu krayi hotili ne lishe miscevi plemena a j chislenni zavojovniki Tozh chasto dovodilosya zahishatisya vid neprohanih gostej u forteci yaka strimuvala grabizhnicki napadi i sluzhila zahistom pristani j perepravi do mista Kalius Dnistrovski beregi i kruchi pam yatayut davni torgovi chovni iz zamorskimi dikovinkami U VIII XIII stolittyah misto bulo shitom Ruskoyi zemli na pivdennomu zahodi Bagato robilosya dlya jogo ukriplennya ta utrimannya u sferi jogo vplivu na okolici knyazivstva Ce bulo duzhe aktualnim pid chas rozdroblennya udilnih knyazivstv azh do tatarskogo nayizdu 1159 Ivan Berladnik dvoyuridnij brat knyazya Yaroslava z yakim u zmovi buli knyazi ruski korol ugorskij Gejd i lyadski knyazi vzyavshi na pomich bagato polovciv i 6000 berladnikiv v ponizov i Dunayu narobivshi velikoyi shkodi galickim kupcyam i ribolovam virushiv na pivnich Pid chas pohodu nide ne zustriv ni zasad ni bud yakogo oporu pidleglih galickogo knyazya proti yakogo vistupiv Litopisec vidmitiv I poide k Kuchelminu i radi bysha emu i ottuda k Oushici poide Jomu buli radi zhiteli Kuchelmina i Ushici do yakoyi vvijshla Yaroslavova zaloga i bilisya kripko voyi zalogi na kriposnih stinah Ushici a smerdi pereskakuvali cherez zabrala do knyazya Ivana i perebiglo yih trista I hotili polovci vzyati gorod ta Ivan ne dav yim vzyati i rozgnivavshis polovci poyihali od Ivana A Ivan Rostislavich znovu podavsya na Kiyiv U rik 1196 zgaduyetsya Mstislav Mstislavovich Udatnij V Galicko Volinskomu litopisi za 1213 rik u zv yazku z vijskovimi pohodami galickogo knyazya Danila Romanovicha zrobleno takij zapis Ottoudou proidosha v Onout i idesha v pole Byvshyu zhe gladou velikou Poidosha vozi i k Plavou na kanou sv go Dmitreya Vzemshe vodi nakormishasya izobilno i pohvalisha B ga i sv go Dmitreya yako nakormi ih Ottoudou zhe pridosha nizhe Kouchelemina mislyashe koude preiti rekou Dnestr Bozhneyu zhe milostiyu pridosha lodnya iz Oleshiya i priehasha v nih na Dnestr i nasytishasya ryb i vina Otdou zhe prieha Danil ko Mstislavou U rik 6737 1229 Danilo knyaz zibrav veliku zemlyu Galicku i dovkrug zibrav lyudej azh za richku Ushicyu i Prut zemlyu rozdiliv na chotiri chastini i peremig u toj rik ugriv velikoyu siloyu U rik 6749 1241 Rostislav Mihajlovich iz bolotivskimi knyazyami ta deyakimi galichanami hotiv pidkoriti gorod Bakotu Ta Kirilo pechatnik sho mav opisati grabunki nechestivih boyar utishiv narod ta mudristyu i siloyu vderzhav Bakotu Cogo zh roku Danilo vidvidav Bakotu i gorod Kalius i gorod Kuchelmin shob pidgotovitis do bitvi iz tatarami V misti Kaliusi yak i Hotini shonedili buli veliki yarmarki U rik 6763 1255 tatari buli bilya Bakoti i starshij goroda Milij zradiv galichan i buv u tatar Sin Danila Lev pobiv yih i Bakotu vernuv batkovi Do kincya 1399 roku Bakota bula ukriplenim zamkom Tam diyav zhinochij monastir Mistom praviv yakijs Shnitko yakomu osobisto doviryav knyaz Vitovt yakij Bakoti pridilyav uvagu yak i Kam yancyu v sistemi ukriplennya U rik 6767 1259 na vsih Galickih zemlyah tvorilisya chudesa proti poganih tatar po molitvah galichan do svyatih Ioanna Zlatoustogo i svyatitelya Mikoli chudotvorcya yaki odignali nechestivih tatar iz zemli galickoyi silnim vitrom ta kidannyam u nih kaminnya Zasnuvali misto gorodishe Kuchelmin cherez vigidne geografichne polozhennya nepristupni majzhe pryamovisni yari iz pivnichnoyi i zahidnoyi storoni poryad dzherelo poryad torgovij shlyah po Dnistru i pereprava a takozh cilij ryad mist fortec Vasiliv Onush Hotin Bakota Ushicya i Kalius Protyagom svogo isnuvannya Kuchelmin vidigrav svoyu istorichnu rol u zahisti i ohoroni slov yanskih zemel a inkoli buv i arenoyu zhorstokih krovoprolitnih bitv Masivnij zemlyanij val visotoyu ponad 2 metri dobre zberigsya bo ne dodumalisya jogo rozorati slava Bogu Vin otochuye ovalnij za planom majdan rozmirom 70 m v yakomu mistyatsya reshtki derev yanih ukriplen forteci bilsh davnoyi sho zbereglisya na visoti do 1 m Oboronnij riv vodu v yakij zalivali iz potuzhnogo dzherela Parshenkovih dolinkiv Ukriplennya derev yanoyi forteci skladalisya iz dvoh pozdovzhnih dubovih stin sho znahodilisya za 2 5 m odna vid odnoyi paralelno yaki v svoyu chergu kripilisya poperechnimi stinami Bula stovpova konstrukciya a mizh stovpami derev yani plahi Stovpami sluzhili navpil rozkoleni derevini duba Derev yani ukriplennya zmicnyuvalisya oboronnim rovom glibinoyu do 2 m i shirinoyu 6 m vodu v yakij zalivali iz potuzhnogo dzherela Parshenkovih dolinkiv Pri arheologichnih rozkopkah provedenih u 1968 roci viyavleno fortecyu i yiyi fortechni stini iz tovstih dubovih stovpiv z miscevogo lisu sho roste poryad vertikalno vriti v zemlyu ta osipanij riv Utvoreni pozdovzhnimi i poperechnimi stinami kliti vikoristovuvalisya yak zhitla i majsterni Za danimi profesora Borisa Onisimovicha Timoshuka ce ye najdavnishe gorodishe slov yan viyavlene na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti V odnomu iz primishen rozmishuvalasya kuznya v yakij znajdeno bagato zaliznih shlakiv ta reshtki kovalskogo gorna Na glinyanij dolivci inshih primishen lezhali zrujnovani pechi ulamki slov yanskoyi keramiki kistyani znaryaddya praci kistki bika dikogo kabana ovec ta rib U XI stolitti v zv yazku z dalshim rozvitkom vijskovo inzhenernoyi spravi fortecyu povnistyu perebuduvali Na misci derev yanih stin nasipali visokij zemlyanij val v yakomu i zbereglisya reshtki derev yanoyi forteci VIII stolittya Dali na pivden vid prikordonnogo mista Kuchelmin stepova zona suchasnoyi Moldovi bula malozaselenoyu a kochuyuchi polovci robili sistematichni grabizhnicki napadi Tomu na pidstupah do forteci v chotiroh poselennyah navkolo mista viyavleno micni oboronni ukriplennya Odne iz nih prilyagalo bezposeredno do mista v yakomu buli napivzemlyankovi zhitla z pechami kam yankami i zajmalo ploshu ne menshe 10 gektariv Za dva kilometri na pivden vid litopisnogo mista znahodilosya Lomachinecke poselennya i malo micni ukriplennya yak dlya togo chasu z visokogo zemlyanogo valu ukriplenogo derev yanimi zrubami Inshe poselennya znahodilosya na pivnochi za 1 5 km vid mista v urochishi Shovb nepodalik vid monastirya Horoshij prirodnij zahist majzhe pryamovisni shili dvoh yariv i vsya navkolishnya miscevist pomerezhana glibokimi yarami robili misto Kuchelmin majzhe nepristupnim Otozh tut yak i skriz v davninu drevnye poselennya skladalosya iz forteci cerkvi abo monastirya ta posadiv yaki rozmishuvalisya navkolo forteci Zavershalnim udarom po isnuvannyu mista Kuchelmin stalo jogo spalennya Mayemo dva varianti Za odnim iz nih jogo rozibrali a potim spalili po ukazu knyazya Danila Galickogo yakij povertavsya iz Zolotoyi Ordi de mav domovlenist iz hanom pro znishennya cilogo ryadu fortec Kuchelmin Kalius Ushicya Onut Vasiliv Za inshim ce zrobili mongolo tatarski zavojovniki priblizno v 1259 roci pri hanovi Burundayu yak tverdiv litopisec rozmechete gorody svoi vse Navala kochivnikiv znishila vsi pam yatniki pisemni drevnih slov yan tomu i ne dijshli voni do nas Iz znishennyam ukriplen znikaye i zhittya v misti yake vzhe nikoli ne vidnovlyuvalosya Odnochasno znikli poselennya i pripiniv diyati monastir Ucilili zhiteli vtekli v navkolishni lisi i pecheri v yarah zabravshi iz soboyu nebagati skarbi perekazi i pam yat pro zoloti chasi mirnogo zhittya na takomu pregarnomu misci Napevno v ti chasi i vinikli navkolishni sela Vishneva Lomachinci Neporotove Mihalkove i inshi Ale duh predkiv zhive tut i nini Vivchennya gorodisha naukovcyamiNa teritoriyi kolishnoyi forteci Kuchelmin i poselennya v urochishi Shovb vstanovleno ohoronni stovpi yak movchazni vartovi slavi slov yan Vzhe davno nastav chas znati i vivchati svoyu vlasnu istoriyu a ne daleku zamorsku Bilshist lyudej navit sela Lomachinci ne vedut movu pro rajon ne vidayut pro isnuvannya mista Kuchelmin Mayu nadiyu pidnyati interes do nashogo krayu dlya populyarizaciyi znan pro cej kutochok Bessarabskoyi zemli pov yazanij z bagatma istorichnimi litopisnimi geroyichnimi imenami ta istorichnimi podiyami Veliki knyazi veliki vidomi lyudi nevidomi monasheski podvizhniki uchasniki krovoprolitnih bitv bilya mista forteci Kuchelmin i jogo krayu ye nashoyu ridnoyu istoriyeyu Mi mayemo znati pro ce gorditisya cim ta navchati cogo nashih ditej vnukiv ta pravnukiv Adzhe ce nashe Pro istorichnij litopisnij kraj Podnistrov ya rozpovidayut Povist vrem yanih lit svyatogo Nestora litopiscya Galickij litopis Galicko Volinskij litopis knigi Antona Lotockogo Nayizd obriv Kuzhil i mech Licar v chornomu oksamiti Tri pobratimi Tri lisi Knyazha slava knigi Vasilko Rostislavich Volodar Rostislavich ta Velika peremoga knigi Ivana Falinchaka 1871 data smerti nevidoma lishe vidomo sho jogo v starechomu vici areshtuvali i vidpravili do Sibiru de vin i pomer Budivnichij derzhavi Ivan Berladnik Knyaginya Romanova kniga Narisi Dnistra napisana ukrayinskim ta rosijskim pismennikom Oleksandrom Afansyevim Chuzhbinskim yakij mandruvav nashimi zemlyami knigi arheologa Borisa Onisimovicha Timoshuka Bukovina zemlya slov yanska Dorogami predkiv Zustrich z legendoyu Slov yanski gradi Pivnichnoyi Bukovini Drevnerusskoe Podnestrove u spivavtorstvi iz I P Rusanovoyu Div takozhShipinska zemlya Hotinska zemlya Istoriya BukoviniPosilannyaLitopisne misto KuchelminDzherela ta literaturaM F Kotlyar Kuchelmin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 543 ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litopisne misto Kuchlmin

Дата публікації:
Топ