Оча́ків (давніше Ачі-Кале, крим. Qara Kermen) — місто в Україні, адміністративний центр Очаківської міської громади Миколаївського району Миколаївської області. Населення складає 14 360 мешканців (2016).
Очаків | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Свято-Миколаївський собор в центрі міста | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Миколаївська область | ||||||||
Район | Миколаївський район | ||||||||
Громада | Очаківська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA48060250010045389 | ||||||||
Засноване | 1492 (532 роки) | ||||||||
Статус міста | з 1938 року | ||||||||
Населення | ▼ 14 360 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 12,49 км² | ||||||||
Поштові індекси | 57500 | ||||||||
Телефонний код | +380-5154 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Водойма | Дніпровсько-Бузький лиман, Чорне море | ||||||||
Назва мешканців | оча́ківець, оча́ківка, оча́ківці | ||||||||
День міста | 10 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Миколаїв | ||||||||
До станції | 69 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 59 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 539 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 57500, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, м. Очаків, вул. Соборна, 7-А | ||||||||
Вебсторінка | Очаківська міськрада | ||||||||
Міський голова | Бичков Сергій Миколайович | ||||||||
Очаків у Вікісховищі
|
Географія
Місто Очаків розташоване на північному березі Дніпровсько-Бузького лиману, за 59 км на південний захід від Миколаєва (автошляхом Т 1513) та за 35 км від автошляху міжнародного значення М14E58 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ (за 67 км на схід від Одеси). Загальна площа міста — 1249 га.
Етимологія
Назва міста походить від турецької назви міста Ачі-Кале тур. Özi (Фортеця Озі) (джерела перекладають її як «фортеця біля моря» або «фортеця на проході»). В українській транскрипції воно з часом одержало звучання приблизно як «Ачаков чи «Очаків», звідси й походить сучасна назва міста.
Природні умови
З квітня по жовтень 150—160 сонячних днів, середня температура повітря в цей період становить +25,7 °C. Пік температури доводиться на червень-серпень +32,6 °C. Протягом року постійно вітряно, середньорічна сила вітру 6,5—8,4 м/с. Температура води в теплий період +24—26 °С.
Історія
Очаків розташований на узбережжі Чорного моря, біля гирла Дніпра, неподалік від місця розташування стародавньої мілетської колонії Ольвія (VII століття до н. е.) і грецької колонії Алектор (I—III століття н. е.).
За часів Київської Русі та Великого князівства Литовського місто мало назву Дашів. Великий князь Литовський Вітовт (1392—1430) сприяв побудові у 1415 році Дашівського замку (фортеці) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів, яке вперше згадується у договорі між правителями Великого князівства Литовського (князем Свидригайлом) та Польщі (королем Владиславом II Ягайло) у 1431 році.
У 1480-ті роки Дашів було окуповане кримськими татарами.
Ймовірно, сучасне місто Очаків було засноване у 1492 році кримським ханом Менґлі-Ґераєм, на місці литовської Дашівської фортеці: у листі своєму васалу — великому князю московському Івану III — Менґлі-Ґерай повідомляв про намір побудувати місто на Дніпрі — Очаківпросив для цього грошей[]. згодом Іван ІІІ надав гроші. Звістка ця датується початком літа 1492 року. З кінця XV століття фортеця мала назву Кара-Кермен (з крим. Qara Kermen — «чорна фортеця»), або за назвою річки — Узу-Кале. Згодом, на початку XVI століття, татари підпали під владу Османської імперії, і фортеця отримала назву на турецький лад Ачі-Кале (Аче-Кале; фортеця біля виходу у відкрите море). З часом ця назва в українській мові трансформувалася прононсом в Очаків.
У 1493 році черкаські козаки під проводом князя Богдана Глинського, старости міста Черкаси, захопили щойно збудовану кримськими татарами фортецю. У 1502 році приступом захопили турки. У 1523 році Очаків спалили козаки Остафія Дашковича, який його неодноразово атакував разом із Предславом Лянцкоронським.
У 1526 році фортеця перейшла у володіння османів (Сілістра). До кінця XVII століття околиці Очакова неодноразово атакували козаки, війська подільських старост. У бою під містом 1529 року в полон потрапив Юрій Язловецький. 20 вересня 1545 року війська під командуванням брацлавського й володимирського старости князя Федора Санґушка, теребовлянського старости Бернарда Претвича, черкаського — князя Андрія Пронського штурмували Очаків. 1568 року війська під командуванням серадзького воєводи Альбрехта Ласького заволоділи Очаковом, але повернулися з труднощами, переслідувані татарами.
У 1626 році, за правління султана Мурада IV фортецю було значно розширено: зведено кам'яну стіну, яка з'єднала між собою стару цитадель із двома фортами Пияле-паші й Хасан-паші. На той час у фортеці османи тримали десятитисячне військо. 1669 року Військо Запорозьке, очолюване кошовим отаманом Іваном Сірко, зруйнувало фортецю й звільнили 7 тисяч полонених. З історією Очакова пов'язане ім'я козацького ватажка Семена Палія — керівника вдалого набігу на Очаків запорожців 1690 року.
Російська імперія розглядала Очаків як стратегічний форпост на північному узбережжі Чорного моря. Війська фельдмаршала Бургарда-Крістофа Мініха у 1737 році здійснили облогу й захопили місто, але рік потому змушені були покинути його — за умовами Белградського мирного угоди 1739 року Очаків залишився за Османською імперією. Після російсько-османської війни 1735—1739 року Очаків став головною базою турецького флоту на північних берегах Чорного моря.
Остаточно Очаків був захоплений 6 грудня 1788 року, коли Чорноморське козацтво під орудою кошового отамана Сидора Білого за сприянням війська під командуванням князя Григорія Потьомкіна штурмом захопили фортецю. Цьому передувала перемога Олександра Суворова, що під його орудою діяли козаки отамана Антона Головатого, звитяга яких прискорила перемогу російської імперії у війні, коли козаки з меншими силами знищили турецький десант, який 1 серпня 1787 року висадився на Кінбурнській косі. У битвах при форті Кінбурн, у Дніпровсько-Бузькому лимані, при облозі й штурмі Очакова своєю безстрашністю й героїзмом відзначилися загони козаків Чорноморського війська, очолювані кошовим отаманом Сидором Білим, а після його загибелі — Захаром Чепігою. Загальна кількість Чорноморського козацтва під час здобуття фортеці Очаків та оборони Кінбурнської фортеці сягала 20 000 осіб.
У 1792 році на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків, яке стало портовим містом, губернським центром тодішньої Новоросії, району, що охоплював землі на північ від морського узбережжя між річками Південний Буг та Дністер. Перший православний храм Очакова на честь Святого Миколи Чудотворця був переробленою турецькою мечеттю, над якою надбудували дерев'яний купол, а з часом прибудували кам'яний вівтар.
Ї1794 року був розроблений проєкт будівництва в Очакові найпотужнішого морського порту Російської імперії на Чорному морі, але зі стрімким зростанням заснованої у 1794 році Одеси значення Очакова як торгового порту поступово було втрачено. 1859 року у заштатному місті Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (2427 осіб чоловічої статі та 2396 — жіночої), налічувалось 676 домогосподарств, існувала православна церква, єврейська синагога й молитовна школа, парафіальне училище, лікарня, поштова станція, купецька гавань, 32 млини.
Під час Першої світової війни на укріплення Очакова й Кінбурна покладалося прикриття Дніпровсько-Бузького лиману з моря.
У листопаді 1917 — січні 1918 року Очаків перебував у складі Української Народної Республіки.
У радянські часи з 1928 по 1937 роки під керівництвом генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева в Очакові було побудовано низку військових об'єктів: військовий порт, аеродром «Очаків», гідроаеродром «Каборга», у військову інфраструктуру було включено фортифікаційну гідротехнічну споруду на острові Первомайський.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 160 жителів міста.
У 1938 році Очакову надано статус міста, з включенням у міську смугу населених пунктів Очаківської селищної ради та Чижиківської сільської ради.
У 1980-х роках розпочалося будівництво Дніпровсько-Бузького каналу: насипано східну гідротехнічну споруду (площею 27 га), що викликало численні протести громадян, побудовано порт, виконано упорядкування узбережжя, побудовано Східна промислова зона.
- Пам'ятник герою штурму Очакова бригадиру Івану Горичу
-
- Один з очаківських причалів]]
За часів Незалежної України військові також розбудовували укріплення. Попри те, що Очаків тривалий час був курортним містом, крім туристичних баз, тут були й військові бази. Саме вони стали першими об'єктами російських обстрілів у лютому 2022 року в ході російського вторгнення в Україну. Тоді був зруйнований військовий навчальний центр, не обійшлося і без загиблих.
24 лютого 2022 року в Очакові під час ракетного обстрілу загинув Кіш Шандор.
4 вересня 2022 року в Очакові російські окупанти завдали ракетного удару в елеватор, в результаті чого було знищено декілька тисяч тонн зерна та пошкоджені приватні будинки.
9 січня 2023 року російські окупанти влучили у склад старих боєприпасів. Вибуховою хвилєю було пошкоджено понад 5000 з 7500 зареєстрованих домоволодінь, не рахуючи критичної інфраструктури, комерційних підприємств. Через потужний вибух загинув трирічний Ростислав Присяжний.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 1897 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 5 204 | 48,25 % |
Російська | 3 508 | 32,52 % |
Їдиш | 1 430 | 13,26 % |
Польська | 433 | 4,01 % |
Інші | 211 | 1,96 % |
Разом | 10 786 | 100,00 % |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, ос. | Доля |
---|---|---|
Українська | 12 030 | 70,31 % |
Російська | 4 875 | 28,49 % |
Інше | 204 | 1,20 % |
Разом | 17 109 | 100,00 % |
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою.
Пам'ятки
У місті Очаків на обліку перебуває 10 пам'яток архітектури та 30 пам'яток історії й одна пам'ятка монументального мистецтва.
17 червня 2015 року в Очакові було повалено пам'ятник Леніну (встановлений був у 1969 році). На його місці 23 серпня 2015 року до Дня Державного прапора України відкритий перший у Миколаївській області світловий фонтан.
13 жовтня 2016 року по вулиці О. Зінченка під патронатом А. Лучки, військовослужбовців Очаківського військового гарнізону за кошти волонтерів та небайдужих мешканців міста Очакова відкритий меморіальний комплекс на честь полеглих воїнів АТО (автор монументу — Сергій Коршун, вартість робіт склала приблизно 277 000 грн).
Музеї
- Очаківський військово-історичний музей імені О. В. Суворова.
- Музей мариністичного живопису імені Р. Г. Судковського (філія Миколаївського обласного художнього музею імені В. Верещагіна).
- Кімната-музей імені Петра Шмідта (у колишньому Палаці піонерів).
Заповідники
- За 28 км на схід від Очакова розташований Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», створений на місці стародавнього міста-держави Ольвії.
- За 32 км південніше міста — ландшафтний парк «Тендрівська Коса», де мешкає єдиний у Європі[] табун диких коней — чорних мустангів. За 12 км — ландшафтний парк Кінбурнська коса з унікальною флорою й фауною піщаної коси.
- У морі на захід від міста за 13 км розташований острів Березань — частина історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».
Особистості
Уродженці міста
- Антошин Олексій Миколайович — підполковник, учасник російсько-української війни
- Бош Євгенія Богданівна (1879—1925) — радянська державна й партійна діячка;
- Губриченко Михайло Михайлович (1991—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ждаха Амвросій Андрійович (1855—1927) — український художник
- Козаков Сергій Васильович (1975—2015) — старший мічман Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Мазніченко Вадим Олександрович (* 1985) — солдат Збройних сил України; учасник російсько-української війни. Призер Ігор Нескорених-2023.
- Потьомкін Геннадій Федорович (1923—1943) — Герой Радянського Союзу;
- Сивушенко Олег Федорович (1954) — український воєначальник, генерал-майор.
- Смирнов Григорій Якович (1913—1990) — Герой Радянського Союзу;
- Судковський Руфін Гаврилович (1850—1885) — український художник-мариніст.
- Тимчук Леонід Миколайович (нар. 1935) — український громадський діяч, правозахисник, дисидент.
Мешкали
- Грачов Олексій Георгійович (1977—2014) — український військовик, полковник, кавалер Ордену Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ст.
- Брати Капранови (1967—н.д.) — відомі українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі, блогери.
Інше
- Карл-Фрідріх-Ієронім фон Мюнхгаузен — прототип літературного барона Мюнхгаузена, що в 1737 році брав участь у штурмі Очакова.
Галерея
- Автовокзал в Очакові
- Мозаїчне панно біля районної бібліотеки
- Очаківська загальноосвітня школа № 2 імені П. П. Шмідта
- Дитячий садок в Очакові
- Житловий будинок — пам'ятка культурної спадщини
- Очаківський маяк
- Меморіал українським воїнам із м. Очаків, загиблим під час АТО
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Сучасна назва, на думку дослідників, походить від турецького багазначного слова очак (аджаг) — рід, рудник, вогнище, рівчак.
А. П. Коваль. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Наук.-попул. вид. — К.: Либідь, 2001. — 304 с. — - . Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 9 листопада 2011. (рос.)
- Микола Аркас. Історія України-Русі[недоступне посилання]
- А. С. Ивченко. Вся Украина. Путеводитель. — К.: НПП «Картографія», 2005. — 656 с. — (рос.)
- Н. Полонська-Василенко. Історія України. Т.1. — с.339
- Очаків — все-таки не Кара-Керман?. Ochakiv.info (рос.).
- В. Сергійчук. Дмитро Вишневецький. — К.: Україна, 2003. 192 с. с. 44
- М. Бельський, Хроніка, стор. 1166
- Інгульський степ. Збірник / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
- История Очаковского Свято-Николаевского военного собора. mk.archives.gov.ua. Процитовано 20 січня 2022.
- рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Очаків. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 21. — 15 грудня. — С. 4.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 87.(рос.)
- Фортеця біля моря: велика історія маленького Очакова (укр.). 6 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- Росіяни знищили елеватор із зерном в Очакові (видео). LB.ua. 4 вересня 2022.
- В Очакові внаслідок потужного вибуху пошкоджено понад 5000 будинків.
- В Очакові через вибух померла трирічна дитина.
- (рос.) Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. www.demoscope.ru. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2021.
- В Очакові на місці поваленого Леніна відкрито світловий фонтан. Преступности.НЕТ. 24.08.2015. (рос.)
Джерела
Література
- Очаков // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Демченко Юрий Николаевич. Очаков. Фотоочерк. — Одесса : «Маяк», 1978. — 40 с. — 125 000 прим. (рос.)
- Я. В. Верменич, Д. Я. Вортман, О. Г. Середа. Очаків // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 710. — .
- Чорноморські козаки в битвах на воді проти турків під час війни 1787—1791 рр. — Сергій Чорний. «Флот України». м. Очаків.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Брехня істориків. Загадки Одеси частина друга на YouTube // Председатель СНТ. — 2018. — 22 лист. — бл. 33:10. (рос.) |
- Очаків // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 746.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Очаків |
- Очаків // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1266. — 1000 екз.
- Форум Очаковські фортеці
- Підбірка Очаківських фото
- Сайт про Очаківщину
- Очаківський портал
- Погода в місті Очаків
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ocha kiv davnishe Achi Kale krim Qara Kermen misto v Ukrayini administrativnij centr Ochakivskoyi miskoyi gromadi Mikolayivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti Naselennya skladaye 14 360 meshkanciv 2016 Ochakiv Gerb Ochakova Svyato Mikolayivskij sobor v centri mista Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Mikolayivskij rajon Gromada Ochakivska miska gromada Kod KATOTTG UA48060250010045389 Zasnovane 1492 532 roki Status mista z 1938 roku Naselennya 14 360 01 01 2017 Plosha 12 49 km Poshtovi indeksi 57500 Telefonnij kod 380 5154 Koordinati 46 37 07 pn sh 31 32 21 sh d H G O Vodojma Dniprovsko Buzkij liman Chorne more Nazva meshkanciv ocha kivec ocha kivka ocha kivci Den mista 10 veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Mikolayiv Do stanciyi 69 km Do obl resp centru avtoshlyahami 59 km Do Kiyeva avtoshlyahami 539 km Miska vlada Adresa 57500 Mikolayivska obl Mikolayivskij r n m Ochakiv vul Soborna 7 A Vebstorinka Ochakivska miskrada Miskij golova Bichkov Sergij Mikolajovich Ochakiv u Vikishovishi Karta Ochakiv Ochakiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ochakiv GeografiyaMisto Ochakiv roztashovane na pivnichnomu berezi Dniprovsko Buzkogo limanu za 59 km na pivdennij zahid vid Mikolayeva avtoshlyahom T 1513 ta za 35 km vid avtoshlyahu mizhnarodnogo znachennya M14E58 Odesa Melitopol Novoazovsk za 67 km na shid vid Odesi Zagalna plosha mista 1249 ga EtimologiyaNazva mista pohodit vid tureckoyi nazvi mista Achi Kale tur Ozi Fortecya Ozi dzherela perekladayut yiyi yak fortecya bilya morya abo fortecya na prohodi V ukrayinskij transkripciyi vono z chasom oderzhalo zvuchannya priblizno yak Achakov chi Ochakiv zvidsi j pohodit suchasna nazva mista Prirodni umoviZ kvitnya po zhovten 150 160 sonyachnih dniv serednya temperatura povitrya v cej period stanovit 25 7 C Pik temperaturi dovoditsya na cherven serpen 32 6 C Protyagom roku postijno vitryano serednorichna sila vitru 6 5 8 4 m s Temperatura vodi v teplij period 24 26 S IstoriyaOchakiv roztashovanij na uzberezhzhi Chornogo morya bilya girla Dnipra nepodalik vid miscya roztashuvannya starodavnoyi miletskoyi koloniyi Olviya VII stolittya do n e i greckoyi koloniyi Alektor I III stolittya n e Za chasiv Kiyivskoyi Rusi ta Velikogo knyazivstva Litovskogo misto malo nazvu Dashiv Velikij knyaz Litovskij Vitovt 1392 1430 spriyav pobudovi u 1415 roci Dashivskogo zamku forteci poblizu girla Dnipra dlya zahistu vid tatarskih nabigiv yake vpershe zgaduyetsya u dogovori mizh pravitelyami Velikogo knyazivstva Litovskogo knyazem Svidrigajlom ta Polshi korolem Vladislavom II Yagajlo u 1431 roci U 1480 ti roki Dashiv bulo okupovane krimskimi tatarami Jmovirno suchasne misto Ochakiv bulo zasnovane u 1492 roci krimskim hanom Mengli Gerayem na misci litovskoyi Dashivskoyi forteci u listi svoyemu vasalu velikomu knyazyu moskovskomu Ivanu III Mengli Geraj povidomlyav pro namir pobuduvati misto na Dnipri Ochakivprosiv dlya cogo groshej dzherelo zgodom Ivan III nadav groshi Zvistka cya datuyetsya pochatkom lita 1492 roku Z kincya XV stolittya fortecya mala nazvu Kara Kermen z krim Qara Kermen chorna fortecya abo za nazvoyu richki Uzu Kale Zgodom na pochatku XVI stolittya tatari pidpali pid vladu Osmanskoyi imperiyi i fortecya otrimala nazvu na tureckij lad Achi Kale Ache Kale fortecya bilya vihodu u vidkrite more Z chasom cya nazva v ukrayinskij movi transformuvalasya prononsom v Ochakiv U 1493 roci cherkaski kozaki pid provodom knyazya Bogdana Glinskogo starosti mista Cherkasi zahopili shojno zbudovanu krimskimi tatarami fortecyu U 1502 roci pristupom zahopili turki U 1523 roci Ochakiv spalili kozaki Ostafiya Dashkovicha yakij jogo neodnorazovo atakuvav razom iz Predslavom Lyanckoronskim U 1526 roci fortecya perejshla u volodinnya osmaniv Silistra Do kincya XVII stolittya okolici Ochakova neodnorazovo atakuvali kozaki vijska podilskih starost U boyu pid mistom 1529 roku v polon potrapiv Yurij Yazloveckij 20 veresnya 1545 roku vijska pid komanduvannyam braclavskogo j volodimirskogo starosti knyazya Fedora Sangushka terebovlyanskogo starosti Bernarda Pretvicha cherkaskogo knyazya Andriya Pronskogo shturmuvali Ochakiv 1568 roku vijska pid komanduvannyam seradzkogo voyevodi Albrehta Laskogo zavolodili Ochakovom ale povernulisya z trudnoshami peresliduvani tatarami Ochakiv na Zagalnij mapi Ukrayini 1648 Gijoma Levasera de Boplana U 1626 roci za pravlinnya sultana Murada IV fortecyu bulo znachno rozshireno zvedeno kam yanu stinu yaka z yednala mizh soboyu staru citadel iz dvoma fortami Piyale pashi j Hasan pashi Na toj chas u forteci osmani trimali desyatitisyachne vijsko 1669 roku Vijsko Zaporozke ocholyuvane koshovim otamanom Ivanom Sirko zrujnuvalo fortecyu j zvilnili 7 tisyach polonenih Z istoriyeyu Ochakova pov yazane im ya kozackogo vatazhka Semena Paliya kerivnika vdalogo nabigu na Ochakiv zaporozhciv 1690 roku Rosijska imperiya rozglyadala Ochakiv yak strategichnij forpost na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo morya Vijska feldmarshala Burgarda Kristofa Miniha u 1737 roci zdijsnili oblogu j zahopili misto ale rik potomu zmusheni buli pokinuti jogo za umovami Belgradskogo mirnogo ugodi 1739 roku Ochakiv zalishivsya za Osmanskoyu imperiyeyu Pislya rosijsko osmanskoyi vijni 1735 1739 roku Ochakiv stav golovnoyu bazoyu tureckogo flotu na pivnichnih beregah Chornogo morya Shturm Ochakova 6 grudnya 1788 roku kartina Yanuariya Suhodolskogo Dokladnishe Obloga Ochakova lito 1737 ta Obloga Ochakova osin 1737 Ostatochno Ochakiv buv zahoplenij 6 grudnya 1788 roku koli Chornomorske kozactvo pid orudoyu koshovogo otamana Sidora Bilogo za spriyannyam vijska pid komanduvannyam knyazya Grigoriya Potomkina shturmom zahopili fortecyu Comu pereduvala peremoga Oleksandra Suvorova sho pid jogo orudoyu diyali kozaki otamana Antona Golovatogo zvityaga yakih priskorila peremogu rosijskoyi imperiyi u vijni koli kozaki z menshimi silami znishili tureckij desant yakij 1 serpnya 1787 roku visadivsya na Kinburnskij kosi U bitvah pri forti Kinburn u Dniprovsko Buzkomu limani pri oblozi j shturmi Ochakova svoyeyu bezstrashnistyu j geroyizmom vidznachilisya zagoni kozakiv Chornomorskogo vijska ocholyuvani koshovim otamanom Sidorom Bilim a pislya jogo zagibeli Zaharom Chepigoyu Zagalna kilkist Chornomorskogo kozactva pid chas zdobuttya forteci Ochakiv ta oboroni Kinburnskoyi forteci syagala 20 000 osib Dokladnishe Kinburnska bataliya 1787 ta Obloga Ochakova 1788 Ochakivskij vijskovo istorichnij muzej U 1792 roci na misci zrujnovanoyi tureckoyi forteci bulo zakladeno misto Ochakiv yake stalo portovim mistom gubernskim centrom todishnoyi Novorosiyi rajonu sho ohoplyuvav zemli na pivnich vid morskogo uzberezhzhya mizh richkami Pivdennij Bug ta Dnister Pershij pravoslavnij hram Ochakova na chest Svyatogo Mikoli Chudotvorcya buv pereroblenoyu tureckoyu mechettyu nad yakoyu nadbuduvali derev yanij kupol a z chasom pribuduvali kam yanij vivtar Svyato Mikolayivskij sobor kolishnya mechet Yi1794 roku buv rozroblenij proyekt budivnictva v Ochakovi najpotuzhnishogo morskogo portu Rosijskoyi imperiyi na Chornomu mori ale zi strimkim zrostannyam zasnovanoyi u 1794 roci Odesi znachennya Ochakova yak torgovogo portu postupovo bulo vtracheno 1859 roku u zashtatnomu misti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 4823 osobi 2427 osib cholovichoyi stati ta 2396 zhinochoyi nalichuvalos 676 domogospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva yevrejska sinagoga j molitovna shkola parafialne uchilishe likarnya poshtova stanciya kupecka gavan 32 mlini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na ukriplennya Ochakova j Kinburna pokladalosya prikrittya Dniprovsko Buzkogo limanu z morya U listopadi 1917 sichni 1918 roku Ochakiv perebuvav u skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U radyanski chasi z 1928 po 1937 roki pid kerivnictvom general lejtenanta inzhenernih vijsk Dmitra Karbisheva v Ochakovi bulo pobudovano nizku vijskovih ob yektiv vijskovij port aerodrom Ochakiv gidroaerodrom Kaborga u vijskovu infrastrukturu bulo vklyucheno fortifikacijnu gidrotehnichnu sporudu na ostrovi Pervomajskij Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 160 zhiteliv mista U 1938 roci Ochakovu nadano status mista z vklyuchennyam u misku smugu naselenih punktiv Ochakivskoyi selishnoyi radi ta Chizhikivskoyi silskoyi radi Div takozh Ochakiv u roki nimecko radyanskoyi vijni U 1980 h rokah rozpochalosya budivnictvo Dniprovsko Buzkogo kanalu nasipano shidnu gidrotehnichnu sporudu plosheyu 27 ga sho viklikalo chislenni protesti gromadyan pobudovano port vikonano uporyadkuvannya uzberezhzhya pobudovano Shidna promislova zona Pam yatnik geroyu shturmu Ochakova brigadiru Ivanu Gorichu Odin z ochakivskih prichaliv Za chasiv Nezalezhnoyi Ukrayini vijskovi takozh rozbudovuvali ukriplennya Popri te sho Ochakiv trivalij chas buv kurortnim mistom krim turistichnih baz tut buli j vijskovi bazi Same voni stali pershimi ob yektami rosijskih obstriliv u lyutomu 2022 roku v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Todi buv zrujnovanij vijskovij navchalnij centr ne obijshlosya i bez zagiblih Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 24 lyutogo 2022 roku v Ochakovi pid chas raketnogo obstrilu zaginuv Kish Shandor 4 veresnya 2022 roku v Ochakovi rosijski okupanti zavdali raketnogo udaru v elevator v rezultati chogo bulo znisheno dekilka tisyach tonn zerna ta poshkodzheni privatni budinki 9 sichnya 2023 roku rosijski okupanti vluchili u sklad starih boyepripasiv Vibuhovoyu hvilyeyu bulo poshkodzheno ponad 5000 z 7500 zareyestrovanih domovolodin ne rahuyuchi kritichnoyi infrastrukturi komercijnih pidpriyemstv Cherez potuzhnij vibuh zaginuv tririchnij Rostislav Prisyazhnij NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 1897 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 5 204 48 25 Rosijska 3 508 32 52 Yidish 1 430 13 26 Polska 433 4 01 Inshi 211 1 96 Razom 10 786 100 00 Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist os Dolya Ukrayinska 12 030 70 31 Rosijska 4 875 28 49 Inshe 204 1 20 Razom 17 109 100 00 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu Pam yatkiDiv takozh Pam yatki Ochakova Fontan na misci kolishnogo pamyatnika Leninu Memorial poleglim ukrayinskim voyinam 2018 U misti Ochakiv na obliku perebuvaye 10 pam yatok arhitekturi ta 30 pam yatok istoriyi j odna pam yatka monumentalnogo mistectva 17 chervnya 2015 roku v Ochakovi bulo povaleno pam yatnik Leninu vstanovlenij buv u 1969 roci Na jogo misci 23 serpnya 2015 roku do Dnya Derzhavnogo prapora Ukrayini vidkritij pershij u Mikolayivskij oblasti svitlovij fontan 13 zhovtnya 2016 roku po vulici O Zinchenka pid patronatom A Luchki vijskovosluzhbovciv Ochakivskogo vijskovogo garnizonu za koshti volonteriv ta nebajduzhih meshkanciv mista Ochakova vidkritij memorialnij kompleks na chest poleglih voyiniv ATO avtor monumentu Sergij Korshun vartist robit sklala priblizno 277 000 grn MuzeyiMuzej marinistichnogo zhivopisu imeni Sudkovskogo Ochakivskij vijskovo istorichnij muzej imeni O V Suvorova Muzej marinistichnogo zhivopisu imeni R G Sudkovskogo filiya Mikolayivskogo oblasnogo hudozhnogo muzeyu imeni V Vereshagina Kimnata muzej imeni Petra Shmidta u kolishnomu Palaci pioneriv ZapovidnikiZa 28 km na shid vid Ochakova roztashovanij Nacionalnij istoriko arheologichnij zapovidnik Olviya stvorenij na misci starodavnogo mista derzhavi Olviyi Za 32 km pivdennishe mista landshaftnij park Tendrivska Kosa de meshkaye yedinij u Yevropi dzherelo tabun dikih konej chornih mustangiv Za 12 km landshaftnij park Kinburnska kosa z unikalnoyu floroyu j faunoyu pishanoyi kosi U mori na zahid vid mista za 13 km roztashovanij ostriv Berezan chastina istoriko arheologichnogo zapovidnika NAN Ukrayini Olviya OsobistostiUrodzhenci mista Antoshin Oleksij Mikolajovich pidpolkovnik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bosh Yevgeniya Bogdanivna 1879 1925 radyanska derzhavna j partijna diyachka Gubrichenko Mihajlo Mihajlovich 1991 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zhdaha Amvrosij Andrijovich 1855 1927 ukrayinskij hudozhnik Kozakov Sergij Vasilovich 1975 2015 starshij michman Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Maznichenko Vadim Oleksandrovich 1985 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Prizer Igor Neskorenih 2023 Potomkin Gennadij Fedorovich 1923 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu Sivushenko Oleg Fedorovich 1954 ukrayinskij voyenachalnik general major Smirnov Grigorij Yakovich 1913 1990 Geroj Radyanskogo Soyuzu Sudkovskij Rufin Gavrilovich 1850 1885 ukrayinskij hudozhnik marinist Timchuk Leonid Mikolajovich nar 1935 ukrayinskij gromadskij diyach pravozahisnik disident Meshkali Grachov Oleksij Georgijovich 1977 2014 ukrayinskij vijskovik polkovnik kavaler Ordenu Bogdana Hmelnickogo II i III st Brati Kapranovi 1967 n d vidomi ukrayinski pismenniki vidavci publicisti gromadski diyachi blogeri Inshe Karl Fridrih Iyeronim fon Myunhgauzen prototip literaturnogo barona Myunhgauzena sho v 1737 roci brav uchast u shturmi Ochakova GalereyaAvtovokzal v Ochakovi Mozayichne panno bilya rajonnoyi biblioteki Ochakivska zagalnoosvitnya shkola 2 imeni P P Shmidta Dityachij sadok v Ochakovi Zhitlovij budinok pam yatka kulturnoyi spadshini Ochakivskij mayak Memorial ukrayinskim voyinam iz m Ochakiv zagiblim pid chas ATOPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Suchasna nazva na dumku doslidnikiv pohodit vid tureckogo bagaznachnogo slova ochak adzhag rid rudnik vognishe rivchak A P Koval Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Nauk popul vid K Libid 2001 304 s ISBN 966 06 0183 2 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2010 Procitovano 9 listopada 2011 ros Mikola Arkas Istoriya Ukrayini Rusi nedostupne posilannya A S Ivchenko Vsya Ukraina Putevoditel K NPP Kartografiya 2005 656 s ISBN 966 631 618 8 ros N Polonska Vasilenko Istoriya Ukrayini T 1 s 339 Ochakiv vse taki ne Kara Kerman Ochakiv info ros V Sergijchuk Dmitro Vishneveckij K Ukrayina 2003 192 s ISBN 966 524 129 X s 44 M Belskij Hronika stor 1166 Ingulskij step Zbirnik Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s Istoriya Ochakovskogo Svyato Nikolaevskogo voennogo sobora mk archives gov ua Procitovano 20 sichnya 2022 ros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor Arhiv originalu za 8 chervnya 2020 Procitovano 10 lyutogo 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ochakiv Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1938 21 15 grudnya S 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 87 ros Fortecya bilya morya velika istoriya malenkogo Ochakova ukr 6 chervnya 2022 Procitovano 29 chervnya 2022 Rosiyani znishili elevator iz zernom v Ochakovi video LB ua 4 veresnya 2022 V Ochakovi vnaslidok potuzhnogo vibuhu poshkodzheno ponad 5000 budinkiv V Ochakovi cherez vibuh pomerla tririchna ditina ros Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej www demoscope ru originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 chervnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih V Ochakovi na misci povalenogo Lenina vidkrito svitlovij fontan Prestupnosti NET 24 08 2015 ros DzherelaLiteratura Ochakov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Demchenko Yurij Nikolaevich Ochakov Fotoocherk Odessa Mayak 1978 40 s 125 000 prim ros Ya V Vermenich D Ya Vortman O G Sereda Ochakiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 710 ISBN 978 966 00 1061 1 Chornomorski kozaki v bitvah na vodi proti turkiv pid chas vijni 1787 1791 rr Sergij Chornij Flot Ukrayini m Ochakiv PosilannyaZovnishni videofajli Brehnya istorikiv Zagadki Odesi chastina druga na YouTube Predsedatel SNT 2018 22 list bl 33 10 ros Ochakiv Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 746 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ochakiv Ochakiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1266 1000 ekz Forum Ochakovski forteci Pidbirka Ochakivskih foto Sajt pro Ochakivshinu Ochakivskij portal Pogoda v misti Ochakiv