Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Оча́кова — епізод російсько-турецької війни 1735—1739 років, облога в липні 1737 року російськими військами турецької фортеці Очаків, яка завершилася здачею фортеці турецькими військами.
| Облога Очакова (літо 1737) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1735—1739) | |||||||
 | |||||||
| Координати: 46°37′07″ пн. ш. 31°32′21″ сх. д. / 46.618611111138775982° пн. ш. 31.53916666669477920° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Російська імперія | Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Б.К. Мініх | Яж-Паша, Мустафа-Паша | ||||||
| Військові сили | |||||||
| понад 60 000 | до 22 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1004 вбитих, 2839 поранених | близько 16 000 вбитих і поранених | ||||||
Передісторія
У кампанії 1737 року Російська імперія продовжила реалізувати плану графа Мініха по завоюванню Криму. Для реалізації цього плану, російський уряд на вимогу Мініха і кабінет-міністра графа Андрія Остермана відхилив пропозицію Австрійського двору про направлення армії у Валахію на допомогу австрійським військам. Було вирішено, що армії будуть наступати окремо, але в один час і «при комунікації окремих армій, російської та австрійської».
Для наступу були обрані два напрямки — на Крим і Очаків, при цьому було ухвалене рішення наступати не однією, а двома арміями. Армія генерал-фельдмаршала Петра Лассі спрямовувалася на Крим. Армія графа Мініха наступала на Очаків.
За відомостями, які мало російське командування, турки начебто планували розмістити в Очакові величезний гарнізон — до 40 000 турків і 50 000 кримських татар. Для наступу на Очаків Мініх хотів розгорнути не менш численну армію. Планувалося, що у складі армії будуть три батальйони гвардії в 2757 чол., 401 чол. гвардійської кавалерії, 30 полків піхоти в 50580 чол., 21 кавалерійський полк у 25851 чол., 9 полків ландміліції в 9693 чол., 6-7 тисяч донських козаків, 6000 гетьманських і 6000 запорізьких козаків, 1000 слобідських козаків і загін гусарів та волохів. Артилерія повинна була скласти 389 гармат. Армія ділилася на три дивізії: принца Людвига Гессен-Гомбургского, графа і генерал-лейтенанта Михайла Леонтьєва.
За затвердженим імператрицею Анною планом, наступ мав розпочатися не пізніше кінця березня, але в умовах зими при зборах армії викликли певні труднощі. Однією зі них виявилася неготовність брянської флотилії, яка повинна була супроводжувати армію. У результаті було ухвалено рішення, не чекаючи добудови флотилії, найняти судна у населення і запорозьких козаків. Але цим складності не обмежилися. 21 березня Мініх доповідав у Петербург, що більша частина полків ще не укомплектована особовим складом і кіньми, не вистачає верхнього і нижнього мундирів, наметів, фуражу і возів, а запорожці не змогли надати необхідну кількість човнів. Фельдмаршал зазначав також недостатню навченість солдат. Не були готові форти і редути для підтримки комунікацій в степу. З'ясувалося, що донські козаки не зможуть прибути в армію в призначений термін, що ускладнювало дії проти ногайських, білгородських і буджацьких татар в період походу. Через неготовність флотилії ставали неясними терміни прибуття осадної артилерії під Очаків і виникли проблеми з переправленням через Південний Буг. Ширина річки не дозволяла використовувати понтони, а мости повинні були прибути з Брянська разом з флотилією. Затримувалися 20 тисяч рушниць з Тули, які були відправлені через Брянськ.
Поки збиралася армія і вирішувалися організаційні проблеми, Мініх збирав інформацію про стан турецької армії. Джерела повідомляли, що Великий візир з 20-ти тисячним загоном стоїть в Ісакчі і збирає армію, яка повинна бути в 150 тисяч чоловік. В Бендерах, Очакові і Хотині намагаються зібрати великі гарнізони, але збір військ йде вкрай повільно і в Бендерах вже зібралося тільки 12-15 тисяч, в Очакові 6-7 тисяч, в Хотині — 7 тисяч чоловік. У той же час, турки організували комунікації між Очаковом і Бендерами для забезпечення швидкого перекидання військ до Очакова: через Дніпро збудували два мости, а татарам було наказано на всьому шляху від Бендер до Очакова нарити криниць. Буджацькі та ногайські татари в кількості 40 000 чоловік зібралися біля Бендер і Каушан і повинні йти за Буг, але у них ще мало коней. Так само стало відомо, що до Криму перекидається 30 000 чоловік з Персії і 20 000 ногайських татар.
Маючи такі відомості, граф Мініх вирішив виступити на Очаків, не чекаючи збору всієї армії. 1 червня 1737 року армія Мініха виступила до Бугу. В армії налічувалося 60000-70000 чоловік особового складу: 3 батальйони гвардійської піхоти, 29 піхотних полків, 20 драгунських полків, 2 ескадрони кінної гвардії, ескадрон кірасирського графа Мініха полку, регулярна рота слобідських козаків, 9 полків ландміліції, 1600 гусарів і близько 13000 козаків. У зв'язку з нестачею волів для перевезення артилерії, Мініх наказав взяти з собою тільки 18 18-фунтових гармат і 10 мортир.
14 червня армія переправилася через Інгул, а 15 червня до армії зуміли доставити ще 25 польових гармат, 10 гаубиць і 20 6-фунтових мортирок. Висунувшись до Бугу, Мініх дізнався, що в місці, яке призначене для переправи, стоять татари. 17 і 18 червня відбулися дрібні сутички між російськими роз'їздами і загонами татар чисельністю 200—300 чоловік. Маючи перед собою противника, фельдмаршал змінив порядок руху армії. Крім роз'їздів, був виділений авангард під командою генерал-лейтенанта Джеймса Кейта. 20 червня армію наздогнали 4000 донських козаків. 27 червня авангард вийшов до Бугу і переправився під прикриттям гренадерських рот. 1 липня вся армія переправилася через річку.
Після переправи, Мініх вирішив висуватися до Очакова швидким маршем. 5 липня, пройшовши 18 верст, фельдмаршал залишив важкий обоз під командою генерала Леонтьєва, залишивши для прикриття третину всієї армії. 9 липня роз'їзд донських козаків зумів захопити кілька полонених, які повідомили, що вони були надіслані з Очакова для розвідки, а у фортеці зараз нараховується 10 000 чоловік гарнізону і скоро очікуються підкріплення. 10 липня в 12 верстах від Очакова відбулося перше велике зіткнення. Вислані проти противника козаки змушені були відступити, але послані в підкріплення гусари, драгунський полк і два піхотні полки з артилерією змогли примусити противника до відступу. Захоплені полонені показали, що вони походять з прибулого напередодні в Очаків підкріплення і гарнізон тепер складається з 20 000 чоловік, а зіткнулися росіяни з п'ятитисячним загоном кавалерії, висланим проти них. До ночі російська армія підійшла до Очакова.
Облога
Підійшовши до Очакова на гарматний постріл, росіяни побачили, що передмістя підпалені за наказом коменданта фортеці. Граф Мініх наказав армії стояти ніч «до бою».
Фортеця була досить сильно укріплена — це був замок з трьома лініями стін з форштадтами. Гарнізон фортеці складався з 22 000 чоловік під командою сераскера Яж-паші і коменданта двухбунчужного паші Мустафи. Артилерія фортеці складалася з 98 гармат, 7 мортир і гаубиці.
Вирішивши негайно штурмувати фортецю, Мініх вранці 11 липня наказав оточити фортецю по суші. Перед піхотними полками поставили рогатки, а перед кавалерією — вагенбурги. Коли російська армія ще займала призначені позиції, гарнізон фортеці зробив несподівану вилазку. 15 000 турків двома колонами атакували фланги армії Мініха, намагаючись завдати основний удар по слабкому правому флангу російської армії, де стояли донські козаки. Битва тривала дві години. Мініх перекинув на правий фланг підкріплення під командою генерал-лейтенанта Ульріха Левендаля і туркам довелося відступити. Втрати російської армії склали 200 осіб убитими.
Для запобігання можливих атак в майбутньому, фельдмаршал наказав на всьому протязі облогової лінії побудувати 5 редутів і 4 еполемента. До ночі, для виконання цих завдань, було виділено 5000 чоловік для робіт і 5000 для прикриття. Твердість ґрунту сильно заважала роботам і в допомогу було виділено ще 2000 чоловік. Але до ранку вдалося побудувати тільки два редуту на правому фланзі біля моря. Спорудження двох середніх редутів не привело до успіху і армію довелося звідти вивести. Лівофланговий редут взагалі не було розпочато. Загін, який був виділений для робіт, заблукав в ночі і потрапив у рови форштадта, де проблукав всю ніч.
12 липня о 6 годині ранку турки з форштадту відкрили рушничний вогонь по передових позиціях російської армії. Чекаючи атаки противника, граф Мініх привів армію в бойову готовність, розділивши її на дві рівні частини. Першу частину армії становили передові полки. Друга частина під командою принца Гессен-Гомбургского становила величезний резерв. Після тривалої перестрілки, граф Мініх сам наказав почати атаку. Центром командував Кейт, лівим флангом — Левендаль, правим — Румянцев. Сам Мініх знаходився на правому фланзі з генералом Румянцевим. Вибивши турків із форштадту, російські війська підійшли до контр-ескарпи на відстань рушничного пострілу. Перестрілка тривала до ночі. Одночасно, Мініх наказав висунути 13 гармат, 8 мортир і 4 гаубиці для підготовки штурму.
Артилерію розташували відразу за валами форштадту, без додаткових укріплень. Як тільки артилерія зайняла позиції, був початий обстріл фортеці, який тривав усю ніч. Тривалий час туркам вдавалося швидко гасити пожежі, але за годину до світанку почалася пожежа в центрі міста. Аби перешкодити гасити пожежу, росіяни зосередили вогонь мортир на цьому місці і скоро вогнем було охоплено декілька вулиць. Мініх вирішив скористатися моментом і почати штурм. Полки генерала Кейта повинні були підготувати штурм сильним рушничним вогнем. Незабаром вся армія отримала наказ до штурму, але висунувшись до фортеці, натрапила на рів. Війська не мали при собі пристосувань для подолання рову і виявилися відкритими перед турками, які відкрили по ним вогонь. Росіяни вступили в перестрілку, одночасно намагаючись знайти спосіб переправитися. Перестрілка була настільки запеклою, що незабаром в обох сторін закінчилися боєприпаси. Після цього російські та турецькі солдати почали кидатися один в одного лопатками, кирками, сокирами, камінням і землею. Переконавшись у неможливості подальшого штурму, російські війська почали безладно відступати. Турки, скориставшись цим, зробили невелику вилазку і завдали додатковий втрат армії противника.
Штурм закінчився невдачею, але водночас турки, зайняті відбиттям росіян, покинули гасити пожежу. В результаті розповсюдження вогню, 13 липня о 9 годині ранку стався вибух головного порохового льоху, де зберігалося 500 бочок з порохом. В результаті вибуху загинуло близько 6000 чоловік. Після цього, зрозумівши, що не в силах загасити величезну пожежу, сераскір почав переговори про здачу. Представники турків запросили у Мініха 24 години на перемир'я, але фельдмаршал відмовив. Граф дав противнику годину на роздуми і капітуляцію, заявивши, що після пощади нікому не буде. Сераскір спробував втекти на галери, але козаки і гусари перерізали шлях до відступу, прорватися до галер змогли лише близько 200 осіб. Після цього сераскір капітулював.
Втрати сторін
У полон до росіян здалися сераскір трехбунчужний Яж-паша, комендант двухбунчужних Мустафа-паша, 30 вищих офіцерів, 60 молодших офіцерів і 3174 нижніх чинів. У фортеці росіяни виявили і поховали 16 тисяч трупів. Серед здобутих трофеїв були 100 мідних і 22 чавунних гармати, 9 мідних мортир, 9 бунчуків, 8 булав, 7 срібних щитів та 300 прапорів.
Російські втрати склали: вбитими — 47 офіцерів і 957 нижніх чинів; пораненими — 5 генералів, два бригадира, 27 штаб-офіцерів, 55 обер-офіцерів і 2750 нижніх чинів.
Література
- Баіов А. К. Російська армія в царювання імператриці Анни Іоанівни. Війна Росії з Туреччиною в 1736—1739 рр.. (рос.) Баиов А. К. Русская армия в царствование императрицы Анны Иоанновны. Война России с Турцией в 1736—1739 гг. — СПб.: Электро-Типография Н. Я. Стойковой; Николаевская Акадения Генерального штаба, 1906.
- С. Р. Гриневецкий, И. С. Зонн, С. С. Жильцов. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Ochakova Obloga Ocha kova epizod rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rokiv obloga v lipni 1737 roku rosijskimi vijskami tureckoyi forteci Ochakiv yaka zavershilasya zdacheyu forteci tureckimi vijskami Obloga Ochakova lito 1737 Rosijsko turecka vijna 1735 1739 Koordinati 46 37 07 pn sh 31 32 21 sh d 46 618611111138775982 pn sh 31 53916666669477920 sh d 46 618611111138775982 31 53916666669477920 Data 10 13 lipnya 1737 Misce Ochakiv Dniprovsko Buzkij liman Rezultat Turecka armiya kapitulyuvala Storoni Rosijska imperiya Osmanska imperiya Komanduvachi B K Minih Yazh Pasha Mustafa Pasha Vijskovi sili ponad 60 000 do 22 000 Vtrati 1004 vbitih 2839 poranenih blizko 16 000 vbitih i poranenihPeredistoriyaU kampaniyi 1737 roku Rosijska imperiya prodovzhila realizuvati planu grafa Miniha po zavoyuvannyu Krimu Dlya realizaciyi cogo planu rosijskij uryad na vimogu Miniha i kabinet ministra grafa Andriya Ostermana vidhiliv propoziciyu Avstrijskogo dvoru pro napravlennya armiyi u Valahiyu na dopomogu avstrijskim vijskam Bulo virisheno sho armiyi budut nastupati okremo ale v odin chas i pri komunikaciyi okremih armij rosijskoyi ta avstrijskoyi Dlya nastupu buli obrani dva napryamki na Krim i Ochakiv pri comu bulo uhvalene rishennya nastupati ne odniyeyu a dvoma armiyami Armiya general feldmarshala Petra Lassi spryamovuvalasya na Krim Armiya grafa Miniha nastupala na Ochakiv Za vidomostyami yaki malo rosijske komanduvannya turki nachebto planuvali rozmistiti v Ochakovi velicheznij garnizon do 40 000 turkiv i 50 000 krimskih tatar Dlya nastupu na Ochakiv Minih hotiv rozgornuti ne mensh chislennu armiyu Planuvalosya sho u skladi armiyi budut tri bataljoni gvardiyi v 2757 chol 401 chol gvardijskoyi kavaleriyi 30 polkiv pihoti v 50580 chol 21 kavalerijskij polk u 25851 chol 9 polkiv landmiliciyi v 9693 chol 6 7 tisyach donskih kozakiv 6000 getmanskih i 6000 zaporizkih kozakiv 1000 slobidskih kozakiv i zagin gusariv ta volohiv Artileriya povinna bula sklasti 389 garmat Armiya dililasya na tri diviziyi princa Lyudviga Gessen Gomburgskogo grafa i general lejtenanta Mihajla Leontyeva Za zatverdzhenim imperatriceyu Annoyu planom nastup mav rozpochatisya ne piznishe kincya bereznya ale v umovah zimi pri zborah armiyi viklikli pevni trudnoshi Odniyeyu zi nih viyavilasya negotovnist bryanskoyi flotiliyi yaka povinna bula suprovodzhuvati armiyu U rezultati bulo uhvaleno rishennya ne chekayuchi dobudovi flotiliyi najnyati sudna u naselennya i zaporozkih kozakiv Ale cim skladnosti ne obmezhilisya 21 bereznya Minih dopovidav u Peterburg sho bilsha chastina polkiv she ne ukomplektovana osobovim skladom i kinmi ne vistachaye verhnogo i nizhnogo mundiriv nametiv furazhu i voziv a zaporozhci ne zmogli nadati neobhidnu kilkist chovniv Feldmarshal zaznachav takozh nedostatnyu navchenist soldat Ne buli gotovi forti i reduti dlya pidtrimki komunikacij v stepu Z yasuvalosya sho donski kozaki ne zmozhut pributi v armiyu v priznachenij termin sho uskladnyuvalo diyi proti nogajskih bilgorodskih i budzhackih tatar v period pohodu Cherez negotovnist flotiliyi stavali neyasnimi termini pributtya osadnoyi artileriyi pid Ochakiv i vinikli problemi z perepravlennyam cherez Pivdennij Bug Shirina richki ne dozvolyala vikoristovuvati pontoni a mosti povinni buli pributi z Bryanska razom z flotiliyeyu Zatrimuvalisya 20 tisyach rushnic z Tuli yaki buli vidpravleni cherez Bryansk General feldmarshal graf Burkhart Hristofor fon Minih Poki zbiralasya armiya i virishuvalisya organizacijni problemi Minih zbirav informaciyu pro stan tureckoyi armiyi Dzherela povidomlyali sho Velikij vizir z 20 ti tisyachnim zagonom stoyit v Isakchi i zbiraye armiyu yaka povinna buti v 150 tisyach cholovik V Benderah Ochakovi i Hotini namagayutsya zibrati veliki garnizoni ale zbir vijsk jde vkraj povilno i v Benderah vzhe zibralosya tilki 12 15 tisyach v Ochakovi 6 7 tisyach v Hotini 7 tisyach cholovik U toj zhe chas turki organizuvali komunikaciyi mizh Ochakovom i Benderami dlya zabezpechennya shvidkogo perekidannya vijsk do Ochakova cherez Dnipro zbuduvali dva mosti a tataram bulo nakazano na vsomu shlyahu vid Bender do Ochakova nariti krinic Budzhacki ta nogajski tatari v kilkosti 40 000 cholovik zibralisya bilya Bender i Kaushan i povinni jti za Bug ale u nih she malo konej Tak samo stalo vidomo sho do Krimu perekidayetsya 30 000 cholovik z Persiyi i 20 000 nogajskih tatar Mayuchi taki vidomosti graf Minih virishiv vistupiti na Ochakiv ne chekayuchi zboru vsiyeyi armiyi 1 chervnya 1737 roku armiya Miniha vistupila do Bugu V armiyi nalichuvalosya 60000 70000 cholovik osobovogo skladu 3 bataljoni gvardijskoyi pihoti 29 pihotnih polkiv 20 dragunskih polkiv 2 eskadroni kinnoyi gvardiyi eskadron kirasirskogo grafa Miniha polku regulyarna rota slobidskih kozakiv 9 polkiv landmiliciyi 1600 gusariv i blizko 13000 kozakiv U zv yazku z nestacheyu voliv dlya perevezennya artileriyi Minih nakazav vzyati z soboyu tilki 18 18 funtovih garmat i 10 mortir 14 chervnya armiya perepravilasya cherez Ingul a 15 chervnya do armiyi zumili dostaviti she 25 polovih garmat 10 gaubic i 20 6 funtovih mortirok Visunuvshis do Bugu Minih diznavsya sho v misci yake priznachene dlya perepravi stoyat tatari 17 i 18 chervnya vidbulisya dribni sutichki mizh rosijskimi roz yizdami i zagonami tatar chiselnistyu 200 300 cholovik Mayuchi pered soboyu protivnika feldmarshal zminiv poryadok ruhu armiyi Krim roz yizdiv buv vidilenij avangard pid komandoyu general lejtenanta Dzhejmsa Kejta 20 chervnya armiyu nazdognali 4000 donskih kozakiv 27 chervnya avangard vijshov do Bugu i perepravivsya pid prikrittyam grenaderskih rot 1 lipnya vsya armiya perepravilasya cherez richku Pislya perepravi Minih virishiv visuvatisya do Ochakova shvidkim marshem 5 lipnya projshovshi 18 verst feldmarshal zalishiv vazhkij oboz pid komandoyu generala Leontyeva zalishivshi dlya prikrittya tretinu vsiyeyi armiyi 9 lipnya roz yizd donskih kozakiv zumiv zahopiti kilka polonenih yaki povidomili sho voni buli nadislani z Ochakova dlya rozvidki a u forteci zaraz narahovuyetsya 10 000 cholovik garnizonu i skoro ochikuyutsya pidkriplennya 10 lipnya v 12 verstah vid Ochakova vidbulosya pershe velike zitknennya Vislani proti protivnika kozaki zmusheni buli vidstupiti ale poslani v pidkriplennya gusari dragunskij polk i dva pihotni polki z artileriyeyu zmogli primusiti protivnika do vidstupu Zahopleni poloneni pokazali sho voni pohodyat z pribulogo naperedodni v Ochakiv pidkriplennya i garnizon teper skladayetsya z 20 000 cholovik a zitknulisya rosiyani z p yatitisyachnim zagonom kavaleriyi vislanim proti nih Do nochi rosijska armiya pidijshla do Ochakova OblogaPidijshovshi do Ochakova na garmatnij postril rosiyani pobachili sho peredmistya pidpaleni za nakazom komendanta forteci Graf Minih nakazav armiyi stoyati nich do boyu Fortecya bula dosit silno ukriplena ce buv zamok z troma liniyami stin z forshtadtami Garnizon forteci skladavsya z 22 000 cholovik pid komandoyu seraskera Yazh pashi i komendanta dvuhbunchuzhnogo pashi Mustafi Artileriya forteci skladalasya z 98 garmat 7 mortir i gaubici Virishivshi negajno shturmuvati fortecyu Minih vranci 11 lipnya nakazav otochiti fortecyu po sushi Pered pihotnimi polkami postavili rogatki a pered kavaleriyeyu vagenburgi Koli rosijska armiya she zajmala priznacheni poziciyi garnizon forteci zrobiv nespodivanu vilazku 15 000 turkiv dvoma kolonami atakuvali flangi armiyi Miniha namagayuchis zavdati osnovnij udar po slabkomu pravomu flangu rosijskoyi armiyi de stoyali donski kozaki Bitva trivala dvi godini Minih perekinuv na pravij flang pidkriplennya pid komandoyu general lejtenanta Ulriha Levendalya i turkam dovelosya vidstupiti Vtrati rosijskoyi armiyi sklali 200 osib ubitimi Turecki yanichari Dlya zapobigannya mozhlivih atak v majbutnomu feldmarshal nakazav na vsomu protyazi oblogovoyi liniyi pobuduvati 5 redutiv i 4 epolementa Do nochi dlya vikonannya cih zavdan bulo vidileno 5000 cholovik dlya robit i 5000 dlya prikrittya Tverdist gruntu silno zavazhala robotam i v dopomogu bulo vidileno she 2000 cholovik Ale do ranku vdalosya pobuduvati tilki dva redutu na pravomu flanzi bilya morya Sporudzhennya dvoh serednih redutiv ne privelo do uspihu i armiyu dovelosya zvidti vivesti Livoflangovij redut vzagali ne bulo rozpochato Zagin yakij buv vidilenij dlya robit zablukav v nochi i potrapiv u rovi forshtadta de problukav vsyu nich 12 lipnya o 6 godini ranku turki z forshtadtu vidkrili rushnichnij vogon po peredovih poziciyah rosijskoyi armiyi Chekayuchi ataki protivnika graf Minih priviv armiyu v bojovu gotovnist rozdilivshi yiyi na dvi rivni chastini Pershu chastinu armiyi stanovili peredovi polki Druga chastina pid komandoyu princa Gessen Gomburgskogo stanovila velicheznij rezerv Pislya trivaloyi perestrilki graf Minih sam nakazav pochati ataku Centrom komanduvav Kejt livim flangom Levendal pravim Rumyancev Sam Minih znahodivsya na pravomu flanzi z generalom Rumyancevim Vibivshi turkiv iz forshtadtu rosijski vijska pidijshli do kontr eskarpi na vidstan rushnichnogo postrilu Perestrilka trivala do nochi Odnochasno Minih nakazav visunuti 13 garmat 8 mortir i 4 gaubici dlya pidgotovki shturmu Artileriyu roztashuvali vidrazu za valami forshtadtu bez dodatkovih ukriplen Yak tilki artileriya zajnyala poziciyi buv pochatij obstril forteci yakij trivav usyu nich Trivalij chas turkam vdavalosya shvidko gasiti pozhezhi ale za godinu do svitanku pochalasya pozhezha v centri mista Abi pereshkoditi gasiti pozhezhu rosiyani zoseredili vogon mortir na comu misci i skoro vognem bulo ohopleno dekilka vulic Minih virishiv skoristatisya momentom i pochati shturm Polki generala Kejta povinni buli pidgotuvati shturm silnim rushnichnim vognem Nezabarom vsya armiya otrimala nakaz do shturmu ale visunuvshis do forteci natrapila na riv Vijska ne mali pri sobi pristosuvan dlya podolannya rovu i viyavilisya vidkritimi pered turkami yaki vidkrili po nim vogon Rosiyani vstupili v perestrilku odnochasno namagayuchis znajti sposib perepravitisya Perestrilka bula nastilki zapekloyu sho nezabarom v oboh storin zakinchilisya boyepripasi Pislya cogo rosijski ta turecki soldati pochali kidatisya odin v odnogo lopatkami kirkami sokirami kaminnyam i zemleyu Perekonavshis u nemozhlivosti podalshogo shturmu rosijski vijska pochali bezladno vidstupati Turki skoristavshis cim zrobili neveliku vilazku i zavdali dodatkovij vtrat armiyi protivnika Shturm zakinchivsya nevdacheyu ale vodnochas turki zajnyati vidbittyam rosiyan pokinuli gasiti pozhezhu V rezultati rozpovsyudzhennya vognyu 13 lipnya o 9 godini ranku stavsya vibuh golovnogo porohovogo lohu de zberigalosya 500 bochok z porohom V rezultati vibuhu zaginulo blizko 6000 cholovik Pislya cogo zrozumivshi sho ne v silah zagasiti velicheznu pozhezhu seraskir pochav peregovori pro zdachu Predstavniki turkiv zaprosili u Miniha 24 godini na peremir ya ale feldmarshal vidmoviv Graf dav protivniku godinu na rozdumi i kapitulyaciyu zayavivshi sho pislya poshadi nikomu ne bude Seraskir sprobuvav vtekti na galeri ale kozaki i gusari pererizali shlyah do vidstupu prorvatisya do galer zmogli lishe blizko 200 osib Pislya cogo seraskir kapitulyuvav Vtrati storinU polon do rosiyan zdalisya seraskir trehbunchuzhnij Yazh pasha komendant dvuhbunchuzhnih Mustafa pasha 30 vishih oficeriv 60 molodshih oficeriv i 3174 nizhnih chiniv U forteci rosiyani viyavili i pohovali 16 tisyach trupiv Sered zdobutih trofeyiv buli 100 midnih i 22 chavunnih garmati 9 midnih mortir 9 bunchukiv 8 bulav 7 sribnih shitiv ta 300 praporiv Rosijski vtrati sklali vbitimi 47 oficeriv i 957 nizhnih chiniv poranenimi 5 generaliv dva brigadira 27 shtab oficeriv 55 ober oficeriv i 2750 nizhnih chiniv LiteraturaBaiov A K Rosijska armiya v caryuvannya imperatrici Anni Ioanivni Vijna Rosiyi z Turechchinoyu v 1736 1739 rr ros Baiov A K Russkaya armiya v carstvovanie imperatricy Anny Ioannovny Vojna Rossii s Turciej v 1736 1739 gg SPb Elektro Tipografiya N Ya Stojkovoj Nikolaevskaya Akadeniya Generalnogo shtaba 1906 S R Grineveckij I S Zonn S S Zhilcov Chernomorskaya enciklopediya M Mezhdunarodnye otnosheniya 2006 ISBN 5 7133 1273 9