Кауша́ни (молд./рум. Căuşeni, Кеушень) — місто в Молдові, центр Каушанського району за 22 км на південь від Бендер у долині річки Ботна. На 1970, населення становило — 13 тис. жителів, у 1991 — 21,2 тис. осіб, у 2005 — 17.7 тис. жителів.
Каушани Căuşeni | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
46°38′39″ пн. ш. 29°24′50″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 29.41389° сх. д.Координати: 46°38′39″ пн. ш. 29°24′50″ сх. д. / 46.64417° пн. ш. 29.41389° сх. д. | |||||
Країна | Молдова | ||||
Регіон | Каушанський район | ||||
Столиця для | Каушенський район (район Молдови) | ||||
Засновано | XVII століття | ||||
Перша згадка | 1470[1] | ||||
Статус міста | 1965 | ||||
Населення | 17 700 (2005) | ||||
Висота НРМ | 7 м | ||||
Міста-побратими | Тирговіште (18 серпня 2016)[2] | ||||
Телефонний код | (373) 243 | ||||
Номери автомобілів | CS -- --- | ||||
GeoNames | 618120 | ||||
OSM | ↑65343 ·R (Каушенський район) | ||||
Поштові індекси | MD-4300 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Анатолій Заремба | ||||
Вебсайт | causeni.org.md | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Каушани у Вікісховищі |
Населення
Національність
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
молдовани/румуни | 83,39% |
росіяни | 8,56% |
українці | 5,4% |
болгари | 1,54% |
гагаузи | 0,46% |
інші | 0,65% |
Історія
Містечко Бендерського повіту Бесарабської губернії, на р. Ботні, в 23 в. від у.м. Бендер. 430 дв.,3752 жит. 2 правосл. црк., 3 євр. молитовн. будинки, школи, крамниці, винні льохи, свічкарня; щотижневі й двотижневі базари. Руїни фортеці Гуші, або Гуссейн, побудованої татарами й розореної наприкінці XVI століття козаками. Згодом татари відновили фортецю і назвали її К.: до останнього часу існування Буджацької орди тут була літня резиденція ханів. Жителі — малороси і євреї; головні їхні заняття — землеробство, скотарство й виноробство. Пам'ятний у військовій історії подвиг полковника М.І. Платова, що у кампанію 1789 р. 13 вересня атакував зведені тут турками окопи, хоча мав при собі тільки козаків і загін кінних єгерів. Відзначився у захопленні К. і генерал-поручик В.А. принц Ангальт-Бернбурзький. Ворог тікав, залишивши нам 3 знаряддя й весь табір. Заняттям К. перервано було сполучення з фортецею Бендери, яку мав намір опанувати кн. Потьомкін, з іншими турец. фортецями. В 1789 році Каушани були окуповані .
Сучасні Каушани
У часи МРСР у Каушанах працювали виноробний і консервний заводи (нині — філія «Orhei-Vit»), а також було розвинене виробництво килимів (зараз не існує), Елеватор АТ «Elevator Kelley-Grains» (найбільший у Молдові Каушанський елеватор має місткість 135 тисяч тонн і є третім за обсягом у світі), ЗОНК (завод по очищенню насінь кукурудзи; зараз — майже не працює), цегельний завод.
У місті є 4 ліцеї (3 молдовських і російський), молдовська школа, будівельний коледж, 6 дитячих садків, автошкола, музична школа. Зараз у Каушанах є телебачення (Studia-L), багато магазинів, барів, кафе, банків, офісів різних служб і організацій. Каушани із супутника з оцінками об'єктів.(http://wikimapia.org/#lat=46.6431314&lon=29.4125462&z=16&l=1&m=a&v=2 [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite])
Визначні пам'ятки
У Каушанах перебуває пам'ятник архітектури початку XVIII століття — церква Успіння з розписами роботи місцевих майстрів.
У місті є пам'ятники , Д. Кантемиру, і іншим, а також загиблим в німецько-радянській війні каушанцям з вічним вогнем і фонтаном (довго не працював). Пам'ятник Леніну було демонтовано після проголошення Молдовою незалежності.
Відомі каушанці
- — єврейський поет
- — російський композитор
- Грігоре Грігоріу (1941—2003) — молдовський кіноактор. Фільми «Мій ласкавий і ніжний звір», «Табір іде в небо» і ін.
- — молдовський історик
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 147. — 508 с. —
- http://www.pmtgv.ro/infratiri.html
- https://statistica.gov.md/ro/caracteristici-demografice-nationale-lingvistice-culturale-52_3669.html
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каушани |
- Районна Рада Каушан [ 4 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста [ 25 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста [ 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kausha ni mold rum Căuseni Keushen misto v Moldovi centr Kaushanskogo rajonu za 22 km na pivden vid Bender u dolini richki Botna Na 1970 naselennya stanovilo 13 tis zhiteliv u 1991 21 2 tis osib u 2005 17 7 tis zhiteliv Kaushani Căuseni gerb praporOsnovni dani46 38 39 pn sh 29 24 50 sh d 46 64417 pn sh 29 41389 sh d 46 64417 29 41389 Koordinati 46 38 39 pn sh 29 24 50 sh d 46 64417 pn sh 29 41389 sh d 46 64417 29 41389 Krayina MoldovaRegion Kaushanskij rajonStolicya dlya Kaushenskij rajon rajon Moldovi Zasnovano XVII stolittyaPersha zgadka 1470 1 Status mista 1965Naselennya 17 700 2005 Visota NRM 7 mMista pobratimi Tirgovishte 18 serpnya 2016 2 Telefonnij kod 373 243Nomeri avtomobiliv CS GeoNames 618120OSM 65343 R Kaushenskij rajon Poshtovi indeksi MD 4300 Miska vlada Mer mista Anatolij ZarembaVebsajt causeni org md Mapa Kaushani u VikishovishiNaselennyaNacionalnist Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2004 roku Nacionalnist Vidsotok moldovani rumuni 83 39 rosiyani 8 56 ukrayinci 5 4 bolgari 1 54 gagauzi 0 46 inshi 0 65 IstoriyaMistechko Benderskogo povitu Besarabskoyi guberniyi na r Botni v 23 v vid u m Bender 430 dv 3752 zhit 2 pravosl crk 3 yevr molitovn budinki shkoli kramnici vinni lohi svichkarnya shotizhnevi j dvotizhnevi bazari Ruyini forteci Gushi abo Gussejn pobudovanoyi tatarami j rozorenoyi naprikinci XVI stolittya kozakami Zgodom tatari vidnovili fortecyu i nazvali yiyi K do ostannogo chasu isnuvannya Budzhackoyi ordi tut bula litnya rezidenciya haniv Zhiteli malorosi i yevreyi golovni yihni zanyattya zemlerobstvo skotarstvo j vinorobstvo Pam yatnij u vijskovij istoriyi podvig polkovnika M I Platova sho u kampaniyu 1789 r 13 veresnya atakuvav zvedeni tut turkami okopi hocha mav pri sobi tilki kozakiv i zagin kinnih yegeriv Vidznachivsya u zahoplenni K i general poruchik V A princ Angalt Bernburzkij Vorog tikav zalishivshi nam 3 znaryaddya j ves tabir Zanyattyam K perervano bulo spoluchennya z forteceyu Benderi yaku mav namir opanuvati kn Potomkin z inshimi turec fortecyami V 1789 roci Kaushani buli okupovani Suchasni KaushaniU chasi MRSR u Kaushanah pracyuvali vinorobnij i konservnij zavodi nini filiya Orhei Vit a takozh bulo rozvinene virobnictvo kilimiv zaraz ne isnuye Elevator AT Elevator Kelley Grains najbilshij u Moldovi Kaushanskij elevator maye mistkist 135 tisyach tonn i ye tretim za obsyagom u sviti ZONK zavod po ochishennyu nasin kukurudzi zaraz majzhe ne pracyuye cegelnij zavod U misti ye 4 liceyi 3 moldovskih i rosijskij moldovska shkola budivelnij koledzh 6 dityachih sadkiv avtoshkola muzichna shkola Zaraz u Kaushanah ye telebachennya Studia L bagato magaziniv bariv kafe bankiv ofisiv riznih sluzhb i organizacij Kaushani iz suputnika z ocinkami ob yektiv http wikimapia org lat 46 6431314 amp lon 29 4125462 amp z 16 amp l 1 amp m a amp v 2 Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Viznachni pam yatkiCerkva Uspinnya U Kaushanah perebuvaye pam yatnik arhitekturi pochatku XVIII stolittya cerkva Uspinnya z rozpisami roboti miscevih majstriv U misti ye pam yatniki D Kantemiru i inshim a takozh zagiblim v nimecko radyanskij vijni kaushancyam z vichnim vognem i fontanom dovgo ne pracyuvav Pam yatnik Leninu bulo demontovano pislya progoloshennya Moldovoyu nezalezhnosti Vidomi kaushanci yevrejskij poet rosijskij kompozitor Grigore Grigoriu 1941 2003 moldovskij kinoaktor Filmi Mij laskavij i nizhnij zvir Tabir ide v nebo i in moldovskij istorikPrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 147 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 http www pmtgv ro infratiri html https statistica gov md ro caracteristici demografice nationale lingvistice culturale 52 3669 htmlPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kaushani Rajonna Rada Kaushan 4 travnya 2009 u Wayback Machine Neoficijnij sajt mista 25 chervnya 2021 u Wayback Machine Neoficijnij sajt mista 27 grudnya 2021 u Wayback Machine