Іван Петрович Горич (1740—1788) — російський воєначальник, генерал-майор.
Горич-Большой Іван Петрович | |
---|---|
Народження | 1740 Кізляр, Астраханська губернія, Російська імперія |
Смерть | 6 грудня 1788 Очаків, Одеський повіт, Російська імперія |
Поховання | Катерининський собор (Херсон) |
Країна | Російська імперія |
Звання | генерал-майор |
Нагороди |
Біографія
Іван Горич-Большой народився в 1740 році в місті Кизлярі. Його батько-Петро Васильович Горич, служив у загоні генерала Ельмурзи Бековича-Черкаського.
Прийняв православ'я в 1767 році.
Військову службу починав у Терському кизлярському війську. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774 років. У чині військового старшини в 1771 році був нагороджений іменною «золотою медаллю в 30 червонців».
В 1774 році, в чині прем'єр-майора у складі угорського гусарського полку, за військові відзнаки був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня. В 1777 році був проведений в підполковники. У січні 1783 року — в полковники, а в травні — в бригадири, причому значився при Астраханському нерегулярному війську. Генерал-майор із 1784 року.
В 1787 році на чолі 5-тисячного кабардинського воїнства Горич здійснив похід у Закубання проти турків і кримських військ.
Іван Петрович Горич-Большой геройськи загинув при штурмі фортеці Очаків, зайнятої турками, 6 грудня 1788 року.
Тіло І. П. Горича, разом з тілами інших героїв Очаківського штурму, за наказом Г. О. Потьомкіна було доставлено в Херсон і поховано в огорожі собору Св. Катерини, де спочиває і понині.
Був одружений, мав сина. Брат — Горич-Меньшой Іван Петрович — також Георгіївський кавалер (1775).
Наприкінці 1780-х років Горичу-Большому російською владою доручено було керувати Великою Кабардою, а Малою Кабардою — Горичу-Меншому.
Нагорода
- Нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня (№ 238 (198); 26 листопада 1774).
- Також нагороджений іншими орденами Російської імперії.
Пам'ять
- У 1903 році в Очакові був споруджений пам'ятник І. П. Горичу на перетині вулиці Кутузова з вулицею Горича, також названою на його честь. У сталінські часи пам'ятник цей був знищений. Відновлений в 1978 році. З кожного боку пам'ятника прикріплена металева дошка з написами.
- В 1985 році в Очаків приїжджав нащадок роду Горичів, офіцер Чорноморського Військово-Морського Флоту, доцент Нальчикського університету — Бегідов С. К. і в новому мікрорайоні міста одну з вулиць знову назвали ім'ям Горича.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 30 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 30 жовтня 2021.
Посилання
- Горич, Иван Петрович (Больший) // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Petrovich Gorich 1740 1788 rosijskij voyenachalnik general major Gorich Bolshoj Ivan PetrovichNarodzhennya1740 Kizlyar Astrahanska guberniya Rosijska imperiyaSmert6 grudnya 1788 1788 12 06 Ochakiv Odeskij povit Rosijska imperiyaPohovannyaKaterininskij sobor Herson Krayina Rosijska imperiyaZvannyageneral majorNagorodiBiografiyaIvan Gorich Bolshoj narodivsya v 1740 roci v misti Kizlyari Jogo batko Petro Vasilovich Gorich sluzhiv u zagoni generala Elmurzi Bekovicha Cherkaskogo Prijnyav pravoslav ya v 1767 roci Vijskovu sluzhbu pochinav u Terskomu kizlyarskomu vijsku Brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1768 1774 rokiv U chini vijskovogo starshini v 1771 roci buv nagorodzhenij imennoyu zolotoyu medallyu v 30 chervonciv V 1774 roci v chini prem yer majora u skladi ugorskogo gusarskogo polku za vijskovi vidznaki buv nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya V 1777 roci buv provedenij v pidpolkovniki U sichni 1783 roku v polkovniki a v travni v brigadiri prichomu znachivsya pri Astrahanskomu neregulyarnomu vijsku General major iz 1784 roku V 1787 roci na choli 5 tisyachnogo kabardinskogo voyinstva Gorich zdijsniv pohid u Zakubannya proti turkiv i krimskih vijsk Ivan Petrovich Gorich Bolshoj gerojski zaginuv pri shturmi forteci Ochakiv zajnyatoyi turkami 6 grudnya 1788 roku Tilo I P Goricha razom z tilami inshih geroyiv Ochakivskogo shturmu za nakazom G O Potomkina bulo dostavleno v Herson i pohovano v ogorozhi soboru Sv Katerini de spochivaye i ponini Buv odruzhenij mav sina Brat Gorich Menshoj Ivan Petrovich takozh Georgiyivskij kavaler 1775 Naprikinci 1780 h rokiv Gorichu Bolshomu rosijskoyu vladoyu dorucheno bulo keruvati Velikoyu Kabardoyu a Maloyu Kabardoyu Gorichu Menshomu NagorodaNagorodzhenij ordenom Sv Georgiya 4 go stupenya 238 198 26 listopada 1774 Takozh nagorodzhenij inshimi ordenami Rosijskoyi imperiyi Pam yatPam yatnik Gorichu pochatok XX stolittya U 1903 roci v Ochakovi buv sporudzhenij pam yatnik I P Gorichu na peretini vulici Kutuzova z vuliceyu Goricha takozh nazvanoyu na jogo chest U stalinski chasi pam yatnik cej buv znishenij Vidnovlenij v 1978 roci Z kozhnogo boku pam yatnika prikriplena metaleva doshka z napisami V 1985 roci v Ochakiv priyizhdzhav nashadok rodu Gorichiv oficer Chornomorskogo Vijskovo Morskogo Flotu docent Nalchikskogo universitetu Begidov S K i v novomu mikrorajoni mista odnu z vulic znovu nazvali im yam Goricha Primitki Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2021 PosilannyaGorich Ivan Petrovich Bolshij Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros