Респу́бліка Маври́кій (англ. Republic of Mauritius, фр. République de Maurice, маврик. креол. Republik Moris, гінді मॉरीशस गणराज्य) — острівна держава в Індійському океані на схід від Мадагаскару. Маврикію належать також острів Родригес, острови Агалега та декілька дрібніших островів. Площа країни становить 2040 км² (167-ме місце у світі), власне острова Маврикій — 1865 км². Населення: 1,2 млн осіб (148-ме місце у світі). Столиця: місто Порт-Луї.
Республіка Маврикій | |||||
| |||||
Девіз: Stella Clavisque Maris Indici (Латина) «Зірка і ключ Індійського океану» | |||||
Гімн: «Motherland» англ. Батьківщина | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Порт-Луї country H G O | ||||
Офіційні мови | Англійська, французька, маврикійська креольська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Притвіраджсінг Ропун | ||||
- Прем'єр-міністр | Правінд Джагнот | ||||
Незалежність | від Великої Британії | ||||
- Дата | 12 березня 1968 | ||||
- Республіка | 12 березня 1992 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 2 040 км² (179) | ||||
- Внутр. води | 0,05 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2006 | 1 219 220 (153) | ||||
- Густота | 616/км² (17) | ||||
ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
- Повний | $16,0 млрд (119) | ||||
- На душу населення | $13 703 (51) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0,800 (висока) (63rd) | ||||
Валюта | Маврикійська рупія (MUR ) | ||||
Часовий пояс | MUT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+4) | ||||
Коди ISO 3166 | MU / MRI | ||||
Домен | .mu | ||||
Телефонний код | +230 | ||||
The population estimate is only for the island of Mauritius. For the whole republic, as at 31 December 2006, it is 1,256,739 | |||||
|
Походження назви
Перше історичне свідчення існування острова знайдено на карті виробництва італійського картографа Альберто Кантіно за 1502 рік. Арабським мореплавцям острів був відомий як Діна Аробі (Dina Arobi). Після відвідин острова у 1507 році португальськими моряками він з'являється на картах під назвою Сішна (порт. Cirne), названий на честь одного з кораблів. Інший португальський мореплавець Педру ді Машкареньяш (порт. Pedro de Mascarenhas) дав назву всьому архіпелагу. У 1598 році, після зайняття голландською ескадрою адмірала (нід. Wybrand Van Warwyck), острів був названий Маврицій (нід. Mauritius), на честь голландського принца Моріца Оранського (нід. Maurits van Oranje). Після того як голландці залишили острів у 1710 році французи з сусіднього Реюньйону зайняли його у 1715 році, назвавши Іль-де-Франс (фр. Isle de France). 3 грудня 1810 року французи офіційно капітулювали перед британцями, які повернули острову назву Маврикій, який також широко відомий як Моріс (фр. Ile Maurice).
Географія
Географічне положення
Острівна африканська держава, займає однойменний острів в західній частині Індійського океану на схід східного узбережжя Мадагаскару. Маврикію також належить ряд островів: Агалега (за 900 км на північ від головного острова), або Каргадос-Карахос (за 400 км на північ), Родригес (за 600 км на схід), конституційний суверенітет поширює на британський архіпелаг Чагос (за 1900 км на північний схід). Маврикій і Реюньйон входять до групи Маскаренських островів. Вигідне геополітичне положення дозволяє контролювати не тільки акваторію західної частини Індійського океану, але й східне узбережжя Африки (2,2 тис. км на захід, 850 км до Мадагаскару) й південне Азії (4 тис. км на північний схід).
Геологія
Острів Маврикій, як частина вулканічних Маскаренських островів, з'явився з-під води 7 млн років тому, після чого північну частину острова почала формувати вивержена лава з сучасного центрального масиву. Вулканізм на острові вщух 100 тисяч років тому. Кратери згаслих вулканів: , , найбільший — (діаметр 370 м, глибина 100 м) у масиві Гран-Басен. Прояви вулканічної діяльності в сучасну епоху можна побачити на південно-західному узбережжі в ущелині працює гейзер. Складається, головним чином, з базальтових лав, вулканічних туфів, коралового вапняку.
Рельєф
Головний острів вулканічний, оточений кораловими рифами, має овальну форму, який простягнувся на 65 км з півночі на південь, і на 48 км із заходу на схід. Рельєф Маврикія складний гористий. На півночі розташована порізана пагорбами рівнина, яка поступово піднімається і переходить в (600 м), на якому розташовані колишні кратери згаслих вулканів: Бас-Бланк, Канака, Тру-о-Серф. Центральне плато різко обривається до південного і західного узбережжя. На острові виділяються кілька гірських хребтів, орієнтованих з сходу на захід: на північному заході гірський ланцюг Мока (найвища точка — гора Пітер-Бот, 818 м), один з відрогів якого охоплює півкільцем зі сходу і півночі місто Порт-Луї; на південному заході гірські ланцюги , і Рив'єр-Нуар (найвища точка країни Пітон-де-ля-Петіт-Рив'єр-Нуар, 828 м). Хребет (найвища точка — гора , 455 м) простягнувся від міста на Центральному плато до середини східного узбережжя. На північ від хребта Бамбу лежить гірський ланцюг (найвища точка — гора , 531 м). Нижні схили гір Маврикію вкриті густою рослинністю, вершини закінчуються скелястими піками. На захід від Пітер-Бота височить пік Ле-Пус (812 м), який нагадує витягнутий великий палець, на південний захід виділяються вершини (771 м), (719 м) і (705 м). На узбережжі виділяється ряд мальовничих гір: на півострові — гора (556 м), на узбережжі бухти — гора (545 м), що нагадує альпійський Маттергорн.
Північніше Порта-Луї лежить (фр. Baie du Tombeaux) — місце потоплених кораблів, місце де у 1615 році затонув перший губернатор острова Пітер Бот. Найпівнічніший пункт острова — («Мис невдач»); місце, де 1810 року вперше на острів висадились англійці. На південному узбережжі цікавою є природна арка (довжина 20 м, ширина 6 м, висота 15 м), що утворилась внаслідок провалу перекриття морської печери. На західному узбережжі є геологічна пам'ятка природи — кольорові піски Шамарель, що утворились внаслідок нерівномірного застигання різних шарів вулканічних викидів.
Острів Родригес, як і Маврикій, гористий, вулканічного походження; Каргадос-Карахос, Чагос, Тромлен і Агалега — пласкі острови коралового походження.
Клімат
Клімат островів тропічний, морський. Вище в горах більш помірний і придатний для життя, саме там розміщується більша частина поселень. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця (лютого) +26 °C, найхолоднішого (серпня) + 16 °C. Середньорічна кількість опадів розподілена нерівномірно: від 1500 мм у гірських районах до 5000 мм на прибережних рівнинах. У середньому опадів до 3000 мм на рік. Бувають тропічні циклони, переважно з січня по березень.
Гідрологія
Річки маловодні, але численні (до 100), більшість пересихає влітку, головна — (16 км). (Тамарін) на річці (295 м), що має 7 потоків — найвищий водоспад острова.
Ґрунти і рослинність
Поширені родючі ґрунти на вулканічних і глиняних породах.
У горах збереглися тропічні ліси з манго, мімози, різних пальм, які ще донедавна займали майже третину острова, а до появи людини в XVI столітті — майже всю територію острова. Добре акліматизувались європейські, африканські та індійські рослини, завезені переселенцями. Плантації цукрової тростини, маніоку, кукурудзи, кави та перцю, рисові чеки. На острові розташовано ботанічний сад тропічних рослин — Памплемус, який з 1988 року носить ім'я першого прем'єр-міністра держави, Сівосагура Рамгулама. У ньому висаджено й культивується більше 500 різних рідкісних видів рослин (, , червоне дерево).
Тваринний світ
Маврикій оточений кораловими рифами, біля яких зустрічаються практично багато видів , в тому числі блакитний і чорний марліни, акули, жовтий тунець, барракуда; водяться і лангусти. Через віддаленість від материка фауна острова не є різноманітною, але представлена значним числом ендемічних видів. Водяться кажани, завезені лемури і ; змії відсутні, багато черепах і ящірок. Місцеві ендемічні гігантські птахи знищені людьми або завезеними тваринами: (Alectroenas nitidissima), маврикійський дронт (Raphus cucullatus), маскаренська лиска (Fulica newtonii), великі папуги і (Aphanapterix imperialis). На острові відсутні хижі ссавці.
На південному узбережжі 1994 року створено зооферму Ля-Ваніль, де розводять нільських крокодилів (Crocodylus niloticus), сейшельських (Aldabrachelys gigantea) і променистих черепах (Astrochelys radiata). А на західному узбережжі, поблизу поселення у 1979 році створено пташиний парк , що налічує до 2,5 тис. птахів у вольєрах.
Охорона природи
На острові , поблизу східного узбережжя Маврикію, створено орнітологічний заказник, де охороняють гніздування рідкісних птахів: рожевих голубів (Nesoenas mayeri) і маврикійського боривітру (Falco punctatus).
На південь від столиці в долині на площі 6557 га створено національний парк — Блек-Рівер-Горджес (фр. Parc national des gorges de Rivière Noire). На території національного парку під охороною перебувають понад 150 видів рідкісних рослин і тварин: білохвості фаетони (Phaethon lepturus), , мангусти, мавпи і олені. У південній частині парку в 1977 році для збереження залишків первісних лісів ебенового дерева створено заповідник , що входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Історія
Початок колонізації
Маврикій був відомий і малайським мореплавцям ще в X сторіччі, але вони ніколи не намагалися його заселити. Першим європейцем, який на початку XVI сторіччя досяг острова Реюньйон (разом з Маврикієм входить до складу Маскаренського архіпелагу), був португальський мореплавець Педру Маскареньяш (порт. Pedro de Mascarenhas). Він же в 1505 році відкрив Маврикій. Але португальців острів мало цікавив, постійних поселень вони не створювали.
У 1598 році зусиллями голландського адмірала (нід. Wybrand Van Warwyck) Маврикій став частиною володінь голландської Ост-Індської компанії. Безлюдний острів був місцем, де екіпажі кораблів, шляхом до Індії, поповнювали запаси прісної води. У 1615 році перший губернатор острова Пітер Бот потонув, коли його корабель наткнувся на рифи біля північно-західного узбережжя. На його честь названа одна гірських вершин острова. Перше поселення проіснувало лише 20 років. Саме звідси Абель Тасман вирушив досліджувати західне узбережжя Австралії. Голландці завезли на острів цукрову тростину, свійських тварин та благородного оленя, але були вимушені покинути острів у 1710 році.
Французька колонія
Чергову спробу колонізувати острів Маврикій зробили французи під проводом (фр. Guillaume Dufresne D'Arsel) у вересні 1715 року. Але тільки в 1735 році, з появою губернатора (фр. Mahé de La Bourdonnais) острів став активно розвиватись і колонізуватись. Закладено Порт-Луї — військово-морську базу і суднобудівний центр. Французькі колоністи займалися сільським господарством (цукрова тростина, кава), плантації, завезли на острів чорношкірих невільників з Африки і Мадагаскару. На острові відбулося 4 великих повстання рабів, у 1695, 1724, 1732 і 1794 роках. До 1767 року острів перебував під управлінням французької Ост-Індської компанії. Під час Французької революції на острові на короткий час був створений незалежний уряд. Під час Наполеонівських воєн острів був базою піратських ескадр, що робили набіги на британські торгові судна. У серпні 1810 року французи відбили велику атаку британців, але вже в грудні останні висадились на півночі острова і змусили капітулювати.
Британська колонія
3 грудня 1810 року острів Маврикій перейшов до володінь Великої Британії, що закріпили Паризьким договором 1814 року, який гарантував мешканцям острова повагу до мови, звичаїв, законів і традицій. Першим британським губернатором став (англ. Robert Farquhar). Британські колонізатори продовжили розведення цукрової тростини, але замість темношкірих невільників на плантаціях вже працювали переселенці з Індії (індуїсти і мусульмани), що докорінно змінили соціальне середовище на острові. Рабство на Маврикії скасували 1835 року, а плантатори отримали компенсацію в розмірі 2 млн фунтів стерлінгів за власних рабів. Виготовлення цукру, що експортувався до Британії, приносило великі прибутки, острів швидко покращував власну інфраструктуру. Проте з розвитком виготовлення цукру з буряків в Америці та Європі прибутки острова до кінця XIX століття значно скоротились. 1893 року основні статті надходжень для влади становили: мито — 2,8 млн рупій, торгові свідоцтва — 2,4 млн рупій.
Систему влади на острові очолював губернатор. Виконавча гілка була представлена Виконавчою радою: командувач королівськими військами, секретар колонії, генерал-прокурор, генерал-скарбник, генерал-аудитор і два члени від уряду Великої Британії. Представницька гілка складалась з ради 27 членів: 10 обирались громадянами, 8 , 9 призначались самим губернатором.
У серпні 1948 року усім писемним громадянам надали право голосу на виборах до місцевої Законодавчої ради, що прийшла на зміну Урядовій раді і складалася з 19 депутатів, що обираються, 12 — призначаються генерал-губернатором, 3 — колишніх депутатів. Маврикій залишався британською колонією до 1967 року, коли острову була надана автономія.
У 1959 році Харольд Макміллан зробив свій знаменитий виступ «Вітер змін», де визнав, що найкращим варіантом для Британії є надання повної незалежності її колоніям. На Ланкастерській конференції 1965 року стало зрозуміло, що Велика Британія хоче надати і Маврикію незалежність, залишаючи в своєму управлінні лише архіпелаг Чагос, який доєднала до британських територій в Індійському Океані. У січні 1968 року, за шість тижнів до оголошення незалежності, у Порт-Луї вибухнув бунт місцевого населення, що призвело до загибелі 25 людей.
Королівство співдружності
12 березня 1968 року острів Маврикій став незалежною державою у складі Британської Співдружності. Цього ж року країна була прийнята до ООН. Главою держави номінально була Єлизавета ІІ, представлена генерал-губернатором — політична система — конституційна монархія. У 1971 році вибухнула серія страйків на чолі з партією Маврикійський військовий рух та підтримані профспілками, що привело до введення надзвичайного стану в країні. Лідера повстання Пола Беренгера ув'язнили. У травні 1975 року по всій країні вибухнули студентські страйки, які вимагали право голосу в парламенті з 18-літнього віку. Парламент змушений був задовольнити вимоги студентів підписавши відповідний акт. Уряд з 1982 року очолював Аніруд Джагнот. Цей період ознаменувався зростанням економіки у секторі EPZ (Export Processing Zone). Індустріалізація почала поширюватися і на села із залученням молодих працівників з усіх етнічних груп. У результаті цукрова промисловість припинила відігравати основну роль в економіці. У країні почалася роздрібна торгівля, а також стали пропонуватися кредити малозабезпеченим працівникам, тим самим надаючи їм можливість придбати побутову техніку. У 1989 році з'явилися перші біржі, а з 1990 року була дозволена вільна торгівля. У 1990 році прем'єр-міністра не підтримали щодо змін Конституції, які стосувалися президентського управління в республіці. Але 12 березня 1992 року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирався раз на п'ять років. Першим президентом самостійної республіки став останній генерал-губернатор Вірасамі Рінґаду. 12 березня 1992 року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирається раз на п'ять років.
Республіка
12 березня 1992 року, через двадцять чотири роки після незалежності, Маврикій проголосили республікою в межах Співдружності Націй. Останній генерал-губернатор, сер Вірасамі Рінгаду, став першим президентом згідно з перехідною угодою. 30 червня 1992 року його замінив Кассам Утем, який був переобраний в 1997 році на другий термін. Незважаючи на поліпшення економіки, яке збіглося з падінням цін на бензин та сприятливим курсом на долар, уряд не мав повної довіри населення.
У лютому 1999 року країну охопила низка громадянських зневдоволень. Бунти розгорілися після того, як популярна співачка Кая, заарештована за куріння марихуани на громадському концерті, була виявлена мертвою в тюремній камері. Через чотири дні заворушення вдалося приборкати, основною причиною яких була також бідність населення.
У 2002 році острів Родрігес став автономією республіки і таким чином дістав змогу обрати своїх власних представників для управління островом.
У 2014 році запропоновано почати новий етап реформації і оголосити Другу республіку, згідно з якою президент мав би більше повноважень. День проголошення відбувся 24 листопада 2014 року, і вперше кандидати-виборці мали можливість не називати свою етнічну групу. Загальні вибори відбулися 10 грудня 2014 року, і Альберт Лепер був обраний президентом. Незабаром після виборів колишнього експрем'єра викликали до поліції за звинуваченням у відмиванні державних коштів. У цьому ж році Організація Об'єднаних Націй звинуватила Велику Британію в незаконності її прав на острів Чагос. Згідно з рішенням суду Маврикію мало дістатися 80 % акцій мали належати Маврикію, решта Китаю. Повністю рішення ООН не набрало чинності.
21 січня 2017 року прем'єр-міністр Аніруд Джагнот оголосив, що через два дні він подасть у відставку на користь свого сина, міністра фінансів Правінда Джунаута, який займе його посаду. Перехід відбувся 23 січня.
Політична система
Маврикій за формою правління є парламентською республікою, глава держави — президент, що обирається на 5 років парламентом. Державний устрій — унітарна держава.
прийнято 12 березня 1968 року, яка діє і тепер (зі змінами). У 1982 році парламент Маврикію ухвалив закон, згідно з яким архіпелаг Чагос, включаючи острів Дієго-Гарсія, є невід'ємною частиною маврикійської території. Однак Велика Британія відторгла цей архіпелаг, «здавши» острів Дієго-Гарсія в оренду США на 50 років для спорудження військової бази.
Резиденція президента міститься в колишніх апартаментах працівників Вест-Індійської компанії — Шато-де-Редю в місті .
Виконавча влада належить , яку формує парламент. Прем'єр-міністром стає лідер партії, що отримала більшість місць у Національній асамблеї, а міністри призначаються з депутатського складу парламенту.
Парламент
Законодавчу владу здійснює однопалатна у складі 70 депутатів, з них 62 обираються шляхом загальних прямих виборів на 5 років таємним голосуванням, а 8 мандатів одержують кандидати в депутати, які набрали найбільшу кількість голосів після 62 обраних. До складу парламенту за посадою входить генеральний прокурор.
Політичні партії
У 1936 році була заснована перша політична партія на острові — . 1955 року заснована . У 1958 році створений . У 1963 році утворено . У 1970 році утворився . Створена Загальна федерація робітників.
На парламентських виборах 11 вересня 2000 року до парламенту Маврикію пройшли такі політичні партії:
- і — 54 місця (87 %);
- — 6 місць (10 %).
Судова влада
Судова система представлена , апеляційним кримінальним судом, апеляційним цивільним судом, окружними судами та первинними судами. Традиційно судочинство засноване на з домішкою звичаєвого англійського.
Зовнішня політика
Маврикій — член ООН з 1968 року, ОАЄ з 1963 року, низки інших міжнародних і регіональних організацій. Входить до Співдружності націй. На міжнародній арені Маврикій проводить курс на неприєднання до блоків та розвиток відносин з усіма країнами. У 1968 році Маврикій встановив дипломатичні відносини з СРСР, вже 1974 року підписано угоду з СРСР про співробітництво в галузі рибальства. Разом з тим зовнішня політика країни в основному визначається традиційними зв'язками з Великою Британією, Францією та ПАР. Маврикій був асоційованим членом ЄЕС. Дипломатичні відносини з Україною встановлено 1 жовтня 1992 року.
Українсько-маврикійські відносини
Уряд Маврикію офіційно визнав незалежність України 8 червня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 1 жовтня 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Маврикію, що відає справами щодо України, працює в Берліні (Німеччина). Справами України в Маврикії відає українське посольство в Південно-Африканській Республіці.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 9 районів і 5 міст.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році становила 1,5 тис. військовослужбовців, а у 2020 — 3 тис.. Загальні витрати на армію становили 9 млн доларів США.
Наприкінці XIX століття англійський гарнізон на острові складався з 794 солдатів і 40 офіцерів.
Економіка
Маврикій — держава, що динамічно розвивається. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році становив 16,7 млрд доларів США (123-тє місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 13,5 тис. доларів (53-тє місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 32 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 10 %; сфера обслуговування — 58 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так:
- 14 % — промисловість і будівництво
- 20 % — аграрне, лісове і рибне господарства
- 66 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Маврикію за 2006 рік становили 1,5 млрд доларів США, а витрати — 1,9 млрд; дефіцит становив 21 %.
Історично головним експортним продуктом острова був цукор і похідні продукти. У 1904 році з острова вивезли цукру, рому та ванілі на 32 млн індійських рупій. Увезено товарів на 22,5 млн. Бюджет острова становив у 1904 році 9,4 млн рупій доходів, 10,6 млн рупій витрат.
У країні створена вільна економічна зона.
Валюта
Національною валютою країни слугує маврикійська рупія (MUR). 1 маврикійська рупія = 100 центів. Емітентом виступає Банк Маврикію. Станом на квітень 2024 року за 1 долар США (USD) давали 46,81 маврикійської рупії.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова, текстильна, швейна, шкіряна, електротехнічна, виготовлення медичного обладнання.
Промисловість представлена невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини (цукрові заводи, чайні й текстильні фабрики), окремими підприємствами електронної, хімічної і місцевої промисловості. Збудовані заводи з виробництва добрив і дріжджова фабрика. Переважна більшість підприємств створена за участю іноземного капіталу й працює на експорт.
Гірнича промисловість
Енергетика
За 2004 рік вироблено 2,1 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 2 млрд кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 21,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку перебуває більша частина, 54 % площі острова. Головні сільськогосподарські культури: цукрова тростина, чай, тютюн. Для власного споживання вирощують рис, кукурудзу, маніок, арахіс, банани, овочі. Розводять велику рогату худобу, овець і кіз.
Довгий час країна була одним з головних експортерів цукру, під плантації цукрової тростини, починаючи з XVII століття, була віддана більшість родючих земель острова (у 1978 році зібрали 6,2 млн тонн цукрової тростини й одержали 665 тис. тонн цукру). Важливими експортними культурами є також чай (у 1978 році зібрали 4,9 тис. тонн) та тютюн. Найбільша чайна плантація лежить у Буа-Шері (30 тонн/рік, 2010 рік) у районі Кюрпіп. Аграрна країна з монокультурним сільським господарством тривалий час потерпала від коливання цін на цукор на світовому ринку, що призводило до нестабільного розвитку економіки, зниження рівня життя, росту безробіття (на початку 1978 року в країні налічувалось близько 20 тис. безробітних).
Транспорт
Станом на 1977 рік, довжина автошляхів на острові становила 2 тис. км. Найбільший морський порт — Порт-Луї. Діє (колишній «Плезанс»). Як наслідок перебування під англійською короною, на Маврикії діє лівосторонній автомобільний рух.
Уже наприкінці XIX століття на острові для потреб цукрової промисловості проклали 2 вітки залізничних колій, загальною довжиною 200 км (чистий прибуток 1893 року становив 575 тис. рупій).
Телекомунікації
Наприкінці XIX століття на острові діяв телеграф, проклали кабель морським дном через Сейшели до Занзібару.
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Маврикії користувались 55 тис. осіб. У 2021 цей показник досяг 68% населення держави.
Туризм
«Туристичний трикутник» Маврикію з безліччю готелів на білосніжних піщаних пляжах лежить на півночі острова між містами Порт-Луї — на заході, — на сході, — на півночі. У є «маврикійське лазурове узбережжя» з великою кількістю готелів навколо торговельного центру Сансет-бульвар, морським акваріумом і яхт-клубом. На східному узбережжі, за винятком піщаних пляжів острова , курортів мало (, ), через високі морські хвилі, що їх женуть вітри через увесь Індійський океан, це привабливе місце для серфінгу.
У 1996 році Маврикій відвідало 0,5 млн іноземних туристів, що дало прибуток у 170 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Маврикію: Франція, Велика Британія, США, Південно-Африканська Республіка, Індія.
Держава експортує: текстиль (58 %), цукор (26 %), чай. Основні покупці: Велика Британія (34 %); Франція (21 %); США (15 %). У 2006 році вартість експорту склала 1,6 млрд доларів США.
Держава імпортує: промислові вироби, паливо, продукти харчування. Основні імпортери: Франція (18 %); Південно-Африканська Республіка (12 %); Індія (9 %). У 2006 році вартість імпорту становила 2,2 млрд доларів США.
Історично головними товарами на експорт для острова були цукор (18,9 млн рупій в 1893 році), ром (22,1 млн рупій), сизаль, кокосова олія і спеції (ваніль, перець).
Населення
Населення держави у 2006 році становило 1,2 млн осіб (148-ме місце у світі). Населення острова у 1950 році становило 465 тис. осіб, у 1980 році — 957 тис. осіб, у 1990 році — 1,1 млн осіб. Густота населення: 586 осіб/км² (8-ме місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 15,4 ‰; смертність 6,9 ‰; природний приріст 8,5 ‰. 1891 року на острові проживало 371,65 тис. осіб, 207,10 тис. чоловіків і 164,55 жінок.
Вікова піраміда населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 23,9 % (149,5 тис. чоловіків, 147,6 тис. жінок);
- дорослі (15—64 років) — 69,5 % (430 тис. чоловіків, 432 тис. жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,6 % (32 тис. чоловіків, 50 тис. жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 43,6 %. Головні міста держави: Порт-Луї (147 тис. осіб), Бо-Басен-Роз-Гілл (110 тис. осіб), Вакоас-Фенікс (97 тис. осіб).
Етнічний склад
Особливість населення країни — багаторасовість, острів населяють вихідці з Африки, Азії, Європи. Головні етноси, що складають маврикійську націю: індо-маврикійці — 68 %, креоли (змішаного франко-афро-малагасійского походження) — 27 %, китайці — 3 %, європейці — 2 %.
Історія єврейської громади на острові Маврикій досить коротка. Під час Другої світової війни, 1580 євреїв зі Східної Європи, тікаючи від нацистських переслідувань, вирушили до Палестини. Але англійська влада відмовила їм у праві на проживання і вони 1940 року прибули на Маврикій. По закінченню війни і створенню незалежної держави Ізраїль євреї залишили острів. Поряд із , що на шляху з Флік-ен-Флак до Порт-Луї, є кладовище Святого Мартина з єврейською частиною, де поховано 127 втікачів від Голокосту.
Мови
Мови якими розмовляє місцеве населення, за переписом 2000 року:
- маврикійська креольська (Lingua franca на основі французької) — 80,5 %;
- бходжпурі (мова індоарійської групи) — 12,1 %;
- французька — 3,4 %;
- англійська (офіційна) — менш як 1 %;
- інші мови (хінді, урду, хакка) — 4 %.
Релігії
Головні релігії держави, за переписом 2000 року: індуїзм — 48 % населення, католицтво — 23 %, іслам — 17 %, протестантизм (англікани, пресвітеріани, адвентисти) — 8 %, буддизм — 1 %.
Наприкінці XIX століття склад релігійних громад острова мав такий вигляд: індуїсти — 57 % (209 тис.), католики — 31 % (115 тис.), мусульмани — 9 % (34 тис.), протестанти 2 % (7 тис. вірян). Католицькі і протестантські громади отримували державні субсидії.
Найбільший індуїстський храм, збудовано наприкінці XIX століття на півночі острова в Тріоле.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 72,6 року: для чоловіків — 68,7 року, для жінок — 76,7 року. Смертність немовлят до 1 року становила 14,6 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене лікарями — 1 лікар на 1130 жителів (станом на 1996 рік).
У 1993 році 100 % населення забезпечили питною водою.
Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 1,7 % (оцінка на 2007 рік).
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 85,6 %: 88,6 % серед чоловіків, 82,7 % серед жінок. Витрати на освіту в 1996 році становили 3,7 % від ВВП.
Навчання в державних освітніх закладах безоплатне. Система освіти склалася під впливом англійської: початкова школа — 6 років, середня — 7 (5+2) років. У 1977/78 навчальному році у початковій школі налічувалося 137 тис. учнів, у середніх навчальних закладах — 79,6 тис. У 1965 році в Порт-Луї засновано , вже через 10 років в ньому навчалось до 1 тис. студентів. У 1972 році заснували . У 1973 році засновано . У місті Мока .
1893 року по всьому острові діяло 171 школа, в яких навчалось 16,7 тис. учнів, на яких, разом із королівською колегією, витрачалось урядом 47 тис. рупій.
Культура
На Маврикії з 1829 року працюють Королівське товариство з гуманітарних і природничих наук, , з 1880 року , з 1938 року Історичне товариство. У 1953 році у Порт-Луї було засновано науково-дослідний інститут цукрової промисловості.
На Маврикії діє ряд бібліотек: Університетська, Муніципальна, Інституту Маврикію, Британської ради.
Музеї
У 1885 році закладено . У 1960 році створено . У місті Маебур діє . На північ від міста Мока в , комплексі дерев'яних колоніальних будівель франко-мавриканської родини Леклеціо, зведених у 1856 році, відкрито історико-етнографічний музей. У на східному узбережжі, задля збереження голландської минувшини, створено . У місті Маебург — Морський музей, присвячений англо-французькій морській битві 1810 року в навколишніх водах.
Архітектура
Маврикій — місце, де стикаються різні культури, що відобразилося в архітектурі країни: у столиці по сусідству розташовані мечеть Джума, індуїстський храм Маесварат і християнський собор Сент-Джеймс.
Образотворче мистецтво
У 1922 році створено .
Література
Театр
Музика й танці
Традиційний креольський танок , бере свій початок від перших завезених на острів у XVII столітті голландцями чорношкірих рабів з Мадагаскару і Мозамбіку. Енергійні танцівниці в кольорових спідницях у швидкому африканському ритмі, під барабанний акомпанемент, звабливо рухають стегнами в парі з чоловіками, або самостійно. Через це, а також сороміцькі пісні, що супроводжують танок, європейці вважали сегу елементом низької культури.
Кінематограф
Піщані пляжі північного узбережжя, мальовнича природа та індійська субкультура створює привабливі умови для зйомок боллівудських кінофільмів, серіалів та телепередач.
Кухня
Кухня Маврикію є міксом французької, китайської та індійської кухонь. Основна страва країни — каррі у вигляді рису з куркою, або іншими м'ясопродуктами, креветками або устрицями, овочами та обов'язковими прянощами, заправлені олією і зеленню. Дуже схожий на нього «бір'яні» — рис із м'ясом, овочами або рибою, приправленими прянощами. Дуже популярна закуска «пурі» — своєрідні бутерброди (як холодні, так і гарячі) з особливого борошна з різними інгредієнтами, починаючи від салатів і кінчаючи м'ясним або рибним асорті, але обов'язково з будь-яким соусом. Повсюдно пропонують китайську локшину «хв Фріт» із безліччю способів приготування. Пальмові пагони, які додають до багатьох страв — національний продукт маврикійців.
Риба і морепродукти займають на столах маврикійців важливе місце, поряд із рисом. Навколишні води багаті рибою, з яких найбільш популярні тунець, дорада, морський язик, барабулька (султанка), марлін та ін. Рибу коптять, смажать на вогні і вугіллі, їдять сирою з лимонним соком, тушкують і варять зі всілякими добавками. Особливим делікатесом вважаються прісноводні раки «камарон», краби, лангусти, восьминіг з соусами віндай або каррі, равлики, різні молюски, морські їжаки тощо. Їх готують сотнями різноманітних способів, але обов'язково з прянощами і великою кількістю зелені. Поширеним є креольський суп із морепродуктів, на манер французького буябеса (фр. Bouillabaisse). До салатів із морепродуктів подають популярні соуси (провансальський томатний) і (гірчиця з оцтом).
На острові вирощують батат, томати, баклажани, маленький зелений огірок з клейкою шкіркою «лало», маніок, кабачки, гарбуз, патисони, капустяну пальму (місцева кулінарна гордість) та інші, часто зовсім незнайомі європейцеві овочі. Вирощується велика кількість фруктів різних сортів.
Місцеві вироби з борошна: своєрідні трикутні ватрушки «самусса» (самса) з листкового тіста з овочами, м'ясом або рибою, пиріжки з батату, пиріжки з картоплею і баклажанами, пончики з прянощами, маленькі тарталетки з пастою із морепродуктів, тістечка з кокосовою крихтою.
Свята
Національні свята держави відзеркалюють строкатий етнічний склад населення. На початку року із петардами і процесіями драконів святкують китайський новий рік. У цей же час святкують тамільський , процесія із глечиками молока і статуєю , сина бога Шиви, прямує до храму, де купає статую в молоці. Цей ритуал () символізує божественний дар життя. У ніч з 8 на 9 вересня католики відзначають роковини беатифікованого у 1979 році французького монаха (1803—1864), «апостола Маврикію». Тисячі маврикійців збираються на його могилі в , передмісті Порт-Луї.
Наука
Засоби масової інформації
Спорт
З травня по листопад на іподромі Марсове поле в Порт-Луї проводять скачки на конях.
Див. також
Примітки
- Population and Vital Statistics, Republic of Mauritius, Year 2006 - Highlights. Central Statistics Office (Mauritius). March 2007. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 березня 2007.
- Маврикій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- (англ.) Toorawa, S. 2007. The medieval Waqwaq islands and the Mascarenes. Hassam Toorawa Trust, Port Louis, Mauritius.
- (рос.) Остров Святого Маврикия // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- (англ.) Розділ Історія [ 2016-10-16 у Wayback Machine.] на офіційному порталі Уряду Республіки Маврикій.
- (рос.) Большов И. Г. Маврикий. — М. : «Мысль», 1986. — 110 с.
- (рос.) Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус № 87, De Agostini, 2011.
- Маврикій // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (англ.) Macchabee / Bel Ombre — Mauritius. Biosphere Reserve Information.
- [. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018. Незалежність Маврикію(англ.)]
- [. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 вересня 2018. Заворушення в Маврикію (1968)(англ.)]
- [. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 16 вересня 2018. Повстання в Маврикію(англ.)]
- John D. Battersby (28 December 1987). «Port Louis Journal; Land of Apartheid Befriends an Indian Ocean Isle». The New York Times.(англ.)
- Jane Perlez, Special to The New York Times (27 August 1990). «Mauritius' Political Quarrel Saves the Queen». Great Britain; Mauritius: The New York Times(англ.)
- AAPS Newsletter, Volume 1, Issues 5–19, African Association of Political Science, 1992, p. 20(англ.)
- Country Profile: Mauritius, Seychelles, Economist Intelligence Unit, 2001, p. 8
- Mauritius in the making across the censuses 1846—2000, Monique Dinan. (англ.)
- Rapport du Juge Matadeen sur les émeutes de 1999, Imprimerie du Gouvernement, 2000(англ.)
- Jean Paul Arouff (23 January 2017). «New Mauritius PM takes over from father, opponents cry foul». Reuters(англ.)
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- World Bank Open Data. World Bank Open Data. Процитовано 28 грудня 2023.
- Consolidated Indicative Exchange Rates/ MUR (англ.)
- World Bank Open Data. World Bank Open Data. Процитовано 28 грудня 2023.
Література
- (рос.) Большов И. Г. Маврикий. — М. : Мысль, 1986. — 110 с.
- (рос.) Бурыгин С. М., Шейко Н. И., Непомнящий Н. Н. Мальдивы, Маврикий, Сейшелы: жемчужины Индийского океана. — М. : Вече, 2007. — 299с.
- (рос.) Лебедева Н. Б. Маврикий — островное государство в Индийском океане. — М. : Знание, 1991. — 164 с.
- (рос.) Люно Ж. Сахарный Маврикий // ГЕО. — 2005. — № 1. — С. 96–98.
- (рос.) Степанчук Ю. И. Звезда и ключ Индийского океана: Очерки о Маврикии. — М. : Наука, 1987. — 200 с.
- (рос.) Токарева З. И. Маврикий: Справочник / РАН, Институт Африки. — М. : Наука, 1992. — 166 с.
- (рос.) Федоров В. П. Перевести время на 400 лет назад, чтобы спасти Маврикий // . — 2007. — N 21. — C. 40.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маврикій |
- Підбірка статей про Маврикій [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] з журналу .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mavrikij znachennya Respu blika Mavri kij angl Republic of Mauritius fr Republique de Maurice mavrik kreol Republik Moris gindi म र शस गणर ज य ostrivna derzhava v Indijskomu okeani na shid vid Madagaskaru Mavrikiyu nalezhat takozh ostriv Rodriges ostrovi Agalega ta dekilka dribnishih ostroviv Plosha krayini stanovit 2040 km 167 me misce u sviti vlasne ostrova Mavrikij 1865 km Naselennya 1 2 mln osib 148 me misce u sviti Stolicya misto Port Luyi Respublika Mavrikij angl Republic of Mauritius fr Republique de Maurice mavrik kreol Repiblik Moris Prapor Gerb Deviz Stella Clavisque Maris Indici Latina Zirka i klyuch Indijskogo okeanu Gimn Motherland angl Batkivshina Roztashuvannya Mavrikiyu Stolicya ta najbilshe misto Port Luyi 20 10 pd sh 57 31 sh d country H G O Oficijni movi Anglijska francuzka mavrikijska kreolska Forma pravlinnya Respublika Prezident Pritviradzhsing Ropun Prem yer ministr Pravind Dzhagnot Nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Data 12 bereznya 1968 Respublika 12 bereznya 1992 Plosha Zagalom 2 040 km 179 Vnutr vodi 0 05 Naselennya ocinka 2006 1 219 220 153 Gustota 616 km 17 VVP PKS 2006 r ocinka Povnij 16 0 mlrd 119 Na dushu naselennya 13 703 51 ILR 2004 0 800 visoka 63rd Valyuta Mavrikijska rupiya a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 MUR a Chasovij poyas MUT UTC 4 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 4 Kodi ISO 3166 MU MRI Domen mu Telefonnij kod 230 The population estimate is only for the island of Mauritius For the whole republic as at 31 December 2006 it is 1 256 739 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MavrikijPohodzhennya nazviPershe istorichne svidchennya isnuvannya ostrova znajdeno na karti virobnictva italijskogo kartografa Alberto Kantino za 1502 rik Arabskim moreplavcyam ostriv buv vidomij yak Dina Arobi Dina Arobi Pislya vidvidin ostrova u 1507 roci portugalskimi moryakami vin z yavlyayetsya na kartah pid nazvoyu Sishna port Cirne nazvanij na chest odnogo z korabliv Inshij portugalskij moreplavec Pedru di Mashkarenyash port Pedro de Mascarenhas dav nazvu vsomu arhipelagu U 1598 roci pislya zajnyattya gollandskoyu eskadroyu admirala nid Wybrand Van Warwyck ostriv buv nazvanij Mavricij nid Mauritius na chest gollandskogo princa Morica Oranskogo nid Maurits van Oranje Pislya togo yak gollandci zalishili ostriv u 1710 roci francuzi z susidnogo Reyunjonu zajnyali jogo u 1715 roci nazvavshi Il de Frans fr Isle de France 3 grudnya 1810 roku francuzi oficijno kapitulyuvali pered britancyami yaki povernuli ostrovu nazvu Mavrikij yakij takozh shiroko vidomij yak Moris fr Ile Maurice GeografiyaDokladnishe Geografiya Mavrikiyu Geografichne polozhennya Beregova liniya ostrova Rodriges Ostrivna afrikanska derzhava zajmaye odnojmennij ostriv v zahidnij chastini Indijskogo okeanu na shid shidnogo uzberezhzhya Madagaskaru Mavrikiyu takozh nalezhit ryad ostroviv Agalega za 900 km na pivnich vid golovnogo ostrova abo Kargados Karahos za 400 km na pivnich Rodriges za 600 km na shid konstitucijnij suverenitet poshiryuye na britanskij arhipelag Chagos za 1900 km na pivnichnij shid Mavrikij i Reyunjon vhodyat do grupi Maskarenskih ostroviv Vigidne geopolitichne polozhennya dozvolyaye kontrolyuvati ne tilki akvatoriyu zahidnoyi chastini Indijskogo okeanu ale j shidne uzberezhzhya Afriki 2 2 tis km na zahid 850 km do Madagaskaru j pivdenne Aziyi 4 tis km na pivnichnij shid Geologiya Dokladnishe Ostriv Mavrikij yak chastina vulkanichnih Maskarenskih ostroviv z yavivsya z pid vodi 7 mln rokiv tomu pislya chogo pivnichnu chastinu ostrova pochala formuvati viverzhena lava z suchasnogo centralnogo masivu Vulkanizm na ostrovi vshuh 100 tisyach rokiv tomu Krateri zgaslih vulkaniv najbilshij diametr 370 m glibina 100 m u masivi Gran Basen Proyavi vulkanichnoyi diyalnosti v suchasnu epohu mozhna pobachiti na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi v ushelini pracyuye gejzer Skladayetsya golovnim chinom z bazaltovih lav vulkanichnih tufiv koralovogo vapnyaku Relyef Piton de la Petit Riv yer Nuar Golovnij ostriv vulkanichnij otochenij koralovimi rifami maye ovalnu formu yakij prostyagnuvsya na 65 km z pivnochi na pivden i na 48 km iz zahodu na shid Relyef Mavrikiya skladnij goristij Na pivnochi roztashovana porizana pagorbami rivnina yaka postupovo pidnimayetsya i perehodit v 600 m na yakomu roztashovani kolishni krateri zgaslih vulkaniv Bas Blank Kanaka Tru o Serf Centralne plato rizko obrivayetsya do pivdennogo i zahidnogo uzberezhzhya Na ostrovi vidilyayutsya kilka girskih hrebtiv oriyentovanih z shodu na zahid na pivnichnomu zahodi girskij lancyug Moka najvisha tochka gora Piter Bot 818 m odin z vidrogiv yakogo ohoplyuye pivkilcem zi shodu i pivnochi misto Port Luyi na pivdennomu zahodi girski lancyugi i Riv yer Nuar najvisha tochka krayini Piton de lya Petit Riv yer Nuar 828 m Hrebet najvisha tochka gora 455 m prostyagnuvsya vid mista na Centralnomu plato do seredini shidnogo uzberezhzhya Na pivnich vid hrebta Bambu lezhit girskij lancyug najvisha tochka gora 531 m Nizhni shili gir Mavrikiyu vkriti gustoyu roslinnistyu vershini zakinchuyutsya skelyastimi pikami Na zahid vid Piter Bota visochit pik Le Pus 812 m yakij nagaduye vityagnutij velikij palec na pivdennij zahid vidilyayutsya vershini 771 m 719 m i 705 m Na uzberezhzhi vidilyayetsya ryad malovnichih gir na pivostrovi gora 556 m na uzberezhzhi buhti gora 545 m sho nagaduye alpijskij Mattergorn Kolorovi piski Shamarel Pivnichnishe Porta Luyi lezhit fr Baie du Tombeaux misce potoplenih korabliv misce de u 1615 roci zatonuv pershij gubernator ostrova Piter Bot Najpivnichnishij punkt ostrova Mis nevdach misce de 1810 roku vpershe na ostriv visadilis anglijci Na pivdennomu uzberezhzhi cikavoyu ye prirodna arka dovzhina 20 m shirina 6 m visota 15 m sho utvorilas vnaslidok provalu perekrittya morskoyi pecheri Na zahidnomu uzberezhzhi ye geologichna pam yatka prirodi kolorovi piski Shamarel sho utvorilis vnaslidok nerivnomirnogo zastigannya riznih shariv vulkanichnih vikidiv Ostriv Rodriges yak i Mavrikij goristij vulkanichnogo pohodzhennya Kargados Karahos Chagos Tromlen i Agalega plaski ostrovi koralovogo pohodzhennya Klimat Dokladnishe Klimat ostroviv tropichnij morskij Vishe v gorah bilsh pomirnij i pridatnij dlya zhittya same tam rozmishuyetsya bilsha chastina poselen Peresichna temperatura povitrya najteplishogo misyacya lyutogo 26 C najholodnishogo serpnya 16 C Serednorichna kilkist opadiv rozpodilena nerivnomirno vid 1500 mm u girskih rajonah do 5000 mm na priberezhnih rivninah U serednomu opadiv do 3000 mm na rik Buvayut tropichni cikloni perevazhno z sichnya po berezen Gidrologiya Dokladnishe Richki malovodni ale chislenni do 100 bilshist peresihaye vlitku golovna 16 km Tamarin na richci 295 m sho maye 7 potokiv najvishij vodospad ostrova Grunti i roslinnist Dokladnishe ta Poshireni rodyuchi grunti na vulkanichnih i glinyanih porodah U gorah zbereglisya tropichni lisi z mango mimozi riznih palm yaki she donedavna zajmali majzhe tretinu ostrova a do poyavi lyudini v XVI stolitti majzhe vsyu teritoriyu ostrova Dobre aklimatizuvalis yevropejski afrikanski ta indijski roslini zavezeni pereselencyami Plantaciyi cukrovoyi trostini manioku kukurudzi kavi ta percyu risovi cheki Na ostrovi roztashovano botanichnij sad tropichnih roslin Pamplemus yakij z 1988 roku nosit im ya pershogo prem yer ministra derzhavi Sivosagura Ramgulama U nomu visadzheno j kultivuyetsya bilshe 500 riznih ridkisnih vidiv roslin chervone derevo Tvarinnij svit Dodo vimerlij nelitayuchij ptah yakij buv endemikom ostrova Mavrikij Dokladnishe Mavrikij otochenij koralovimi rifami bilya yakih zustrichayutsya praktichno bagato vidiv v tomu chisli blakitnij i chornij marlini akuli zhovtij tunec barrakuda vodyatsya i langusti Cherez viddalenist vid materika fauna ostrova ne ye riznomanitnoyu ale predstavlena znachnim chislom endemichnih vidiv Vodyatsya kazhani zavezeni lemuri i zmiyi vidsutni bagato cherepah i yashirok Miscevi endemichni gigantski ptahi znisheni lyudmi abo zavezenimi tvarinami Alectroenas nitidissima mavrikijskij dront Raphus cucullatus maskarenska liska Fulica newtonii veliki papugi i Aphanapterix imperialis Na ostrovi vidsutni hizhi ssavci Na pivdennomu uzberezhzhi 1994 roku stvoreno zoofermu Lya Vanil de rozvodyat nilskih krokodiliv Crocodylus niloticus sejshelskih Aldabrachelys gigantea i promenistih cherepah Astrochelys radiata A na zahidnomu uzberezhzhi poblizu poselennya u 1979 roci stvoreno ptashinij park sho nalichuye do 2 5 tis ptahiv u volyerah Ohorona prirodi Dolina Chornoyi richki Blek River Gordzhes Na ostrovi poblizu shidnogo uzberezhzhya Mavrikiyu stvoreno ornitologichnij zakaznik de ohoronyayut gnizduvannya ridkisnih ptahiv rozhevih golubiv Nesoenas mayeri i mavrikijskogo borivitru Falco punctatus Na pivden vid stolici v dolini na ploshi 6557 ga stvoreno nacionalnij park Blek River Gordzhes fr Parc national des gorges de Riviere Noire Na teritoriyi nacionalnogo parku pid ohoronoyu perebuvayut ponad 150 vidiv ridkisnih roslin i tvarin bilohvosti faetoni Phaethon lepturus mangusti mavpi i oleni U pivdennij chastini parku v 1977 roci dlya zberezhennya zalishkiv pervisnih lisiv ebenovogo dereva stvoreno zapovidnik sho vhodit do vsesvitnoyi merezhi biosfernih rezervativ YuNESKO IstoriyaDokladnishe Istoriya Mavrikiyu Pochatok kolonizaciyi Mapa z poznachennyam Il de Frans 1502 Mavrikij buv vidomij i malajskim moreplavcyam she v X storichchi ale voni nikoli ne namagalisya jogo zaseliti Pershim yevropejcem yakij na pochatku XVI storichchya dosyag ostrova Reyunjon razom z Mavrikiyem vhodit do skladu Maskarenskogo arhipelagu buv portugalskij moreplavec Pedru Maskarenyash port Pedro de Mascarenhas Vin zhe v 1505 roci vidkriv Mavrikij Ale portugalciv ostriv malo cikaviv postijnih poselen voni ne stvoryuvali U 1598 roci zusillyami gollandskogo admirala nid Wybrand Van Warwyck Mavrikij stav chastinoyu volodin gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Bezlyudnij ostriv buv miscem de ekipazhi korabliv shlyahom do Indiyi popovnyuvali zapasi prisnoyi vodi U 1615 roci pershij gubernator ostrova Piter Bot potonuv koli jogo korabel natknuvsya na rifi bilya pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Na jogo chest nazvana odna girskih vershin ostrova Pershe poselennya proisnuvalo lishe 20 rokiv Same zvidsi Abel Tasman virushiv doslidzhuvati zahidne uzberezhzhya Avstraliyi Gollandci zavezli na ostriv cukrovu trostinu svijskih tvarin ta blagorodnogo olenya ale buli vimusheni pokinuti ostriv u 1710 roci Francuzka koloniya Chergovu sprobu kolonizuvati ostriv Mavrikij zrobili francuzi pid provodom fr Guillaume Dufresne D Arsel u veresni 1715 roku Ale tilki v 1735 roci z poyavoyu gubernatora fr Mahe de La Bourdonnais ostriv stav aktivno rozvivatis i kolonizuvatis Zakladeno Port Luyi vijskovo morsku bazu i sudnobudivnij centr Francuzki kolonisti zajmalisya silskim gospodarstvom cukrova trostina kava plantaciyi zavezli na ostriv chornoshkirih nevilnikiv z Afriki i Madagaskaru Na ostrovi vidbulosya 4 velikih povstannya rabiv u 1695 1724 1732 i 1794 rokah Do 1767 roku ostriv perebuvav pid upravlinnyam francuzkoyi Ost Indskoyi kompaniyi Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi na ostrovi na korotkij chas buv stvorenij nezalezhnij uryad Pid chas Napoleonivskih voyen ostriv buv bazoyu piratskih eskadr sho robili nabigi na britanski torgovi sudna U serpni 1810 roku francuzi vidbili veliku ataku britanciv ale vzhe v grudni ostanni visadilis na pivnochi ostrova i zmusili kapitulyuvati Britanska koloniya Prapor Mavrikiyu 1923 3 grudnya 1810 roku ostriv Mavrikij perejshov do volodin Velikoyi Britaniyi sho zakripili Parizkim dogovorom 1814 roku yakij garantuvav meshkancyam ostrova povagu do movi zvichayiv zakoniv i tradicij Pershim britanskim gubernatorom stav angl Robert Farquhar Britanski kolonizatori prodovzhili rozvedennya cukrovoyi trostini ale zamist temnoshkirih nevilnikiv na plantaciyah vzhe pracyuvali pereselenci z Indiyi induyisti i musulmani sho dokorinno zminili socialne seredovishe na ostrovi Rabstvo na Mavrikiyi skasuvali 1835 roku a plantatori otrimali kompensaciyu v rozmiri 2 mln funtiv sterlingiv za vlasnih rabiv Vigotovlennya cukru sho eksportuvavsya do Britaniyi prinosilo veliki pributki ostriv shvidko pokrashuvav vlasnu infrastrukturu Prote z rozvitkom vigotovlennya cukru z buryakiv v Americi ta Yevropi pributki ostrova do kincya XIX stolittya znachno skorotilis 1893 roku osnovni statti nadhodzhen dlya vladi stanovili mito 2 8 mln rupij torgovi svidoctva 2 4 mln rupij Sistemu vladi na ostrovi ocholyuvav gubernator Vikonavcha gilka bula predstavlena Vikonavchoyu radoyu komanduvach korolivskimi vijskami sekretar koloniyi general prokuror general skarbnik general auditor i dva chleni vid uryadu Velikoyi Britaniyi Predstavnicka gilka skladalas z radi 27 chleniv 10 obiralis gromadyanami 8 9 priznachalis samim gubernatorom U serpni 1948 roku usim pisemnim gromadyanam nadali pravo golosu na viborah do miscevoyi Zakonodavchoyi radi sho prijshla na zminu Uryadovij radi i skladalasya z 19 deputativ sho obirayutsya 12 priznachayutsya general gubernatorom 3 kolishnih deputativ Mavrikij zalishavsya britanskoyu koloniyeyu do 1967 roku koli ostrovu bula nadana avtonomiya U 1959 roci Harold Makmillan zrobiv svij znamenitij vistup Viter zmin de viznav sho najkrashim variantom dlya Britaniyi ye nadannya povnoyi nezalezhnosti yiyi koloniyam Na Lankasterskij konferenciyi 1965 roku stalo zrozumilo sho Velika Britaniya hoche nadati i Mavrikiyu nezalezhnist zalishayuchi v svoyemu upravlinni lishe arhipelag Chagos yakij doyednala do britanskih teritorij v Indijskomu Okeani U sichni 1968 roku za shist tizhniv do ogoloshennya nezalezhnosti u Port Luyi vibuhnuv bunt miscevogo naselennya sho prizvelo do zagibeli 25 lyudej Korolivstvo spivdruzhnosti Ostannij general gubernator Mavrikiyu Virasami Ringadu 12 bereznya 1968 roku ostriv Mavrikij stav nezalezhnoyu derzhavoyu u skladi Britanskoyi Spivdruzhnosti Cogo zh roku krayina bula prijnyata do OON Glavoyu derzhavi nominalno bula Yelizaveta II predstavlena general gubernatorom politichna sistema konstitucijna monarhiya U 1971 roci vibuhnula seriya strajkiv na choli z partiyeyu Mavrikijskij vijskovij ruh ta pidtrimani profspilkami sho privelo do vvedennya nadzvichajnogo stanu v krayini Lidera povstannya Pola Berengera uv yaznili U travni 1975 roku po vsij krayini vibuhnuli studentski strajki yaki vimagali pravo golosu v parlamenti z 18 litnogo viku Parlament zmushenij buv zadovolniti vimogi studentiv pidpisavshi vidpovidnij akt Uryad z 1982 roku ocholyuvav Anirud Dzhagnot Cej period oznamenuvavsya zrostannyam ekonomiki u sektori EPZ Export Processing Zone Industrializaciya pochala poshiryuvatisya i na sela iz zaluchennyam molodih pracivnikiv z usih etnichnih grup U rezultati cukrova promislovist pripinila vidigravati osnovnu rol v ekonomici U krayini pochalasya rozdribna torgivlya a takozh stali proponuvatisya krediti malozabezpechenim pracivnikam tim samim nadayuchi yim mozhlivist pridbati pobutovu tehniku U 1989 roci z yavilisya pershi birzhi a z 1990 roku bula dozvolena vilna torgivlya U 1990 roci prem yer ministra ne pidtrimali shodo zmin Konstituciyi yaki stosuvalisya prezidentskogo upravlinnya v respublici Ale 12 bereznya 1992 roku bula progoloshena nezalezhna respublika na choli z prezidentom sho obiravsya raz na p yat rokiv Pershim prezidentom samostijnoyi respubliki stav ostannij general gubernator Virasami Ringadu 12 bereznya 1992 roku bula progoloshena nezalezhna respublika na choli z prezidentom sho obirayetsya raz na p yat rokiv Respublika 12 bereznya 1992 roku cherez dvadcyat chotiri roki pislya nezalezhnosti Mavrikij progolosili respublikoyu v mezhah Spivdruzhnosti Nacij Ostannij general gubernator ser Virasami Ringadu stav pershim prezidentom zgidno z perehidnoyu ugodoyu 30 chervnya 1992 roku jogo zaminiv Kassam Utem yakij buv pereobranij v 1997 roci na drugij termin Nezvazhayuchi na polipshennya ekonomiki yake zbiglosya z padinnyam cin na benzin ta spriyatlivim kursom na dolar uryad ne mav povnoyi doviri naselennya Port Luyi sogodni U lyutomu 1999 roku krayinu ohopila nizka gromadyanskih znevdovolen Bunti rozgorilisya pislya togo yak populyarna spivachka Kaya zaareshtovana za kurinnya marihuani na gromadskomu koncerti bula viyavlena mertvoyu v tyuremnij kameri Cherez chotiri dni zavorushennya vdalosya priborkati osnovnoyu prichinoyu yakih bula takozh bidnist naselennya U 2002 roci ostriv Rodriges stav avtonomiyeyu respubliki i takim chinom distav zmogu obrati svoyih vlasnih predstavnikiv dlya upravlinnya ostrovom U 2014 roci zaproponovano pochati novij etap reformaciyi i ogolositi Drugu respubliku zgidno z yakoyu prezident mav bi bilshe povnovazhen Den progoloshennya vidbuvsya 24 listopada 2014 roku i vpershe kandidati viborci mali mozhlivist ne nazivati svoyu etnichnu grupu Zagalni vibori vidbulisya 10 grudnya 2014 roku i Albert Leper buv obranij prezidentom Nezabarom pislya viboriv kolishnogo eksprem yera viklikali do policiyi za zvinuvachennyam u vidmivanni derzhavnih koshtiv U comu zh roci Organizaciya Ob yednanih Nacij zvinuvatila Veliku Britaniyu v nezakonnosti yiyi prav na ostriv Chagos Zgidno z rishennyam sudu Mavrikiyu malo distatisya 80 akcij mali nalezhati Mavrikiyu reshta Kitayu Povnistyu rishennya OON ne nabralo chinnosti 21 sichnya 2017 roku prem yer ministr Anirud Dzhagnot ogolosiv sho cherez dva dni vin podast u vidstavku na korist svogo sina ministra finansiv Pravinda Dzhunauta yakij zajme jogo posadu Perehid vidbuvsya 23 sichnya Politichna sistemaPrem yer ministr Pravind Dzhagnot z prem yer ministrom Indiyi Narendroyu Modi 19 kvitnya 2018 r Dokladnishe Mavrikij za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident sho obirayetsya na 5 rokiv parlamentom Derzhavnij ustrij unitarna derzhava prijnyato 12 bereznya 1968 roku yaka diye i teper zi zminami U 1982 roci parlament Mavrikiyu uhvaliv zakon zgidno z yakim arhipelag Chagos vklyuchayuchi ostriv Diyego Garsiya ye nevid yemnoyu chastinoyu mavrikijskoyi teritoriyi Odnak Velika Britaniya vidtorgla cej arhipelag zdavshi ostriv Diyego Garsiya v orendu SShA na 50 rokiv dlya sporudzhennya vijskovoyi bazi Rezidenciya prezidenta mistitsya v kolishnih apartamentah pracivnikiv Vest Indijskoyi kompaniyi Shato de Redyu v misti Vikonavcha vlada nalezhit yaku formuye parlament Prem yer ministrom staye lider partiyi sho otrimala bilshist misc u Nacionalnij asambleyi a ministri priznachayutsya z deputatskogo skladu parlamentu Parlament Parlament Mavrikiyu Dokladnishe Zakonodavchu vladu zdijsnyuye odnopalatna u skladi 70 deputativ z nih 62 obirayutsya shlyahom zagalnih pryamih viboriv na 5 rokiv tayemnim golosuvannyam a 8 mandativ oderzhuyut kandidati v deputati yaki nabrali najbilshu kilkist golosiv pislya 62 obranih Do skladu parlamentu za posadoyu vhodit generalnij prokuror Politichni partiyi Dokladnishe U 1936 roci bula zasnovana persha politichna partiya na ostrovi 1955 roku zasnovana U 1958 roci stvorenij U 1963 roci utvoreno U 1970 roci utvorivsya Stvorena Zagalna federaciya robitnikiv Na parlamentskih viborah 11 veresnya 2000 roku do parlamentu Mavrikiyu projshli taki politichni partiyi i 54 miscya 87 6 misc 10 Sudova vlada Sudova sistema predstavlena apelyacijnim kriminalnim sudom apelyacijnim civilnim sudom okruzhnimi sudami ta pervinnimi sudami Tradicijno sudochinstvo zasnovane na z domishkoyu zvichayevogo anglijskogo Zovnishnya politika Dokladnishe Mavrikij chlen OON z 1968 roku OAYe z 1963 roku nizki inshih mizhnarodnih i regionalnih organizacij Vhodit do Spivdruzhnosti nacij Na mizhnarodnij areni Mavrikij provodit kurs na nepriyednannya do blokiv ta rozvitok vidnosin z usima krayinami U 1968 roci Mavrikij vstanoviv diplomatichni vidnosini z SRSR vzhe 1974 roku pidpisano ugodu z SRSR pro spivrobitnictvo v galuzi ribalstva Razom z tim zovnishnya politika krayini v osnovnomu viznachayetsya tradicijnimi zv yazkami z Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu ta PAR Mavrikij buv asocijovanim chlenom YeES Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 1 zhovtnya 1992 roku Ukrayinsko mavrikijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko mavrikijski vidnosini Uryad Mavrikiyu oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 8 chervnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 1 zhovtnya 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Mavrikiyu sho vidaye spravami shodo Ukrayini pracyuye v Berlini Nimechchina Spravami Ukrayini v Mavrikiyi vidaye ukrayinske posolstvo v Pivdenno Afrikanskij Respublici Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Mavrikiyu V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 9 rajoniv i 5 mist Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Mavrikiyu Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci stanovila 1 5 tis vijskovosluzhbovciv a u 2020 3 tis Zagalni vitrati na armiyu stanovili 9 mln dolariv SShA Naprikinci XIX stolittya anglijskij garnizon na ostrovi skladavsya z 794 soldativ i 40 oficeriv EkonomikaDokladnishe Mavrikij derzhava sho dinamichno rozvivayetsya Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci stanoviv 16 7 mlrd dolariv SShA 123 tye misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 13 5 tis dolariv 53 tye misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 32 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 10 sfera obslugovuvannya 58 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya tak 14 promislovist i budivnictvo 20 agrarne lisove i ribne gospodarstva 66 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Mavrikiyu za 2006 rik stanovili 1 5 mlrd dolariv SShA a vitrati 1 9 mlrd deficit stanoviv 21 Istorichno golovnim eksportnim produktom ostrova buv cukor i pohidni produkti U 1904 roci z ostrova vivezli cukru romu ta vanili na 32 mln indijskih rupij Uvezeno tovariv na 22 5 mln Byudzhet ostrova stanoviv u 1904 roci 9 4 mln rupij dohodiv 10 6 mln rupij vitrat U krayini stvorena vilna ekonomichna zona Valyuta Mavrikijska rupiya Dokladnishe Valyuta Mavrikiyu Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye mavrikijska rupiya MUR 1 mavrikijska rupiya 100 centiv Emitentom vistupaye Bank Mavrikiyu Stanom na kviten 2024 roku za 1 dolar SShA USD davali 46 81 mavrikijskoyi rupiyi Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti harchova tekstilna shvejna shkiryana elektrotehnichna vigotovlennya medichnogo obladnannya Promislovist predstavlena nevelikimi pidpriyemstvami z pererobki silskogospodarskoyi sirovini cukrovi zavodi chajni j tekstilni fabriki okremimi pidpriyemstvami elektronnoyi himichnoyi i miscevoyi promislovosti Zbudovani zavodi z virobnictva dobriv i drizhdzhova fabrika Perevazhna bilshist pidpriyemstv stvorena za uchastyu inozemnogo kapitalu j pracyuye na eksport Girnicha promislovist Dokladnishe Energetika Dokladnishe Za 2004 rik virobleno 2 1 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 2 mlrd kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 21 5 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku perebuvaye bilsha chastina 54 ploshi ostrova Golovni silskogospodarski kulturi cukrova trostina chaj tyutyun Dlya vlasnogo spozhivannya viroshuyut ris kukurudzu maniok arahis banani ovochi Rozvodyat veliku rogatu hudobu ovec i kiz Dovgij chas krayina bula odnim z golovnih eksporteriv cukru pid plantaciyi cukrovoyi trostini pochinayuchi z XVII stolittya bula viddana bilshist rodyuchih zemel ostrova u 1978 roci zibrali 6 2 mln tonn cukrovoyi trostini j oderzhali 665 tis tonn cukru Vazhlivimi eksportnimi kulturami ye takozh chaj u 1978 roci zibrali 4 9 tis tonn ta tyutyun Najbilsha chajna plantaciya lezhit u Bua Sheri 30 tonn rik 2010 rik u rajoni Kyurpip Agrarna krayina z monokulturnim silskim gospodarstvom trivalij chas poterpala vid kolivannya cin na cukor na svitovomu rinku sho prizvodilo do nestabilnogo rozvitku ekonomiki znizhennya rivnya zhittya rostu bezrobittya na pochatku 1978 roku v krayini nalichuvalos blizko 20 tis bezrobitnih Transport Tramvajna sistema Metro Express Dokladnishe Transport Mavrikiyu Stanom na 1977 rik dovzhina avtoshlyahiv na ostrovi stanovila 2 tis km Najbilshij morskij port Port Luyi Diye kolishnij Plezans Yak naslidok perebuvannya pid anglijskoyu koronoyu na Mavrikiyi diye livostoronnij avtomobilnij ruh Uzhe naprikinci XIX stolittya na ostrovi dlya potreb cukrovoyi promislovosti proklali 2 vitki zaliznichnih kolij zagalnoyu dovzhinoyu 200 km chistij pributok 1893 roku stanoviv 575 tis rupij Telekomunikaciyi Naprikinci XIX stolittya na ostrovi diyav telegraf proklali kabel morskim dnom cherez Sejsheli do Zanzibaru U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Mavrikiyi koristuvalis 55 tis osib U 2021 cej pokaznik dosyag 68 naselennya derzhavi Div takozh Turizm Tropichnij plyazh u Tru o Bish Dokladnishe Turistichnij trikutnik Mavrikiyu z bezlichchyu goteliv na bilosnizhnih pishanih plyazhah lezhit na pivnochi ostrova mizh mistami Port Luyi na zahodi na shodi na pivnochi U ye mavrikijske lazurove uzberezhzhya z velikoyu kilkistyu goteliv navkolo torgovelnogo centru Sanset bulvar morskim akvariumom i yaht klubom Na shidnomu uzberezhzhi za vinyatkom pishanih plyazhiv ostrova kurortiv malo cherez visoki morski hvili sho yih zhenut vitri cherez uves Indijskij okean ce privablive misce dlya serfingu U 1996 roci Mavrikij vidvidalo 0 5 mln inozemnih turistiv sho dalo pributok u 170 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Mavrikiyu Franciya Velika Britaniya SShA Pivdenno Afrikanska Respublika Indiya Derzhava eksportuye tekstil 58 cukor 26 chaj Osnovni pokupci Velika Britaniya 34 Franciya 21 SShA 15 U 2006 roci vartist eksportu sklala 1 6 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye promislovi virobi palivo produkti harchuvannya Osnovni importeri Franciya 18 Pivdenno Afrikanska Respublika 12 Indiya 9 U 2006 roci vartist importu stanovila 2 2 mlrd dolariv SShA Istorichno golovnimi tovarami na eksport dlya ostrova buli cukor 18 9 mln rupij v 1893 roci rom 22 1 mln rupij sizal kokosova oliya i speciyi vanil perec NaselennyaDokladnishe Naselennya Mavrikiyu Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 1 2 mln osib 148 me misce u sviti Naselennya ostrova u 1950 roci stanovilo 465 tis osib u 1980 roci 957 tis osib u 1990 roci 1 1 mln osib Gustota naselennya 586 osib km 8 me misce u sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 15 4 smertnist 6 9 prirodnij pririst 8 5 1891 roku na ostrovi prozhivalo 371 65 tis osib 207 10 tis cholovikiv i 164 55 zhinok Vikova piramida naselennya maye takij viglyad stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 23 9 149 5 tis cholovikiv 147 6 tis zhinok dorosli 15 64 rokiv 69 5 430 tis cholovikiv 432 tis zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 6 6 32 tis cholovikiv 50 tis zhinok Urbanizaciya Gorizont Port Luyi nad yakim dominuye vezha Banku Mavrikiyu Dokladnishe Mista Mavrikiyu Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 43 6 Golovni mista derzhavi Port Luyi 147 tis osib Bo Basen Roz Gill 110 tis osib Vakoas Feniks 97 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Osoblivist naselennya krayini bagatorasovist ostriv naselyayut vihidci z Afriki Aziyi Yevropi Golovni etnosi sho skladayut mavrikijsku naciyu indo mavrikijci 68 kreoli zmishanogo franko afro malagasijskogo pohodzhennya 27 kitajci 3 yevropejci 2 Istoriya yevrejskoyi gromadi na ostrovi Mavrikij dosit korotka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1580 yevreyiv zi Shidnoyi Yevropi tikayuchi vid nacistskih peresliduvan virushili do Palestini Ale anglijska vlada vidmovila yim u pravi na prozhivannya i voni 1940 roku pribuli na Mavrikij Po zakinchennyu vijni i stvorennyu nezalezhnoyi derzhavi Izrayil yevreyi zalishili ostriv Poryad iz sho na shlyahu z Flik en Flak do Port Luyi ye kladovishe Svyatogo Martina z yevrejskoyu chastinoyu de pohovano 127 vtikachiv vid Golokostu Movi Dokladnishe Derzhavna mova anglijska Movi yakimi rozmovlyaye misceve naselennya za perepisom 2000 roku mavrikijska kreolska Lingua franca na osnovi francuzkoyi 80 5 bhodzhpuri mova indoarijskoyi grupi 12 1 francuzka 3 4 anglijska oficijna mensh yak 1 inshi movi hindi urdu hakka 4 Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi za perepisom 2000 roku induyizm 48 naselennya katolictvo 23 islam 17 protestantizm anglikani presviteriani adventisti 8 buddizm 1 Naprikinci XIX stolittya sklad religijnih gromad ostrova mav takij viglyad induyisti 57 209 tis katoliki 31 115 tis musulmani 9 34 tis protestanti 2 7 tis viryan Katolicki i protestantski gromadi otrimuvali derzhavni subsidiyi Najbilshij induyistskij hram zbudovano naprikinci XIX stolittya na pivnochi ostrova v Triole Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 72 6 roku dlya cholovikiv 68 7 roku dlya zhinok 76 7 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 14 6 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene likaryami 1 likar na 1130 zhiteliv stanom na 1996 rik U 1993 roci 100 naselennya zabezpechili pitnoyu vodoyu Zarazhenist virusom imunodeficitu VIL 1 7 ocinka na 2007 rik Osvita Dokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 85 6 88 6 sered cholovikiv 82 7 sered zhinok Vitrati na osvitu v 1996 roci stanovili 3 7 vid VVP Navchannya v derzhavnih osvitnih zakladah bezoplatne Sistema osviti sklalasya pid vplivom anglijskoyi pochatkova shkola 6 rokiv serednya 7 5 2 rokiv U 1977 78 navchalnomu roci u pochatkovij shkoli nalichuvalosya 137 tis uchniv u serednih navchalnih zakladah 79 6 tis U 1965 roci v Port Luyi zasnovano vzhe cherez 10 rokiv v nomu navchalos do 1 tis studentiv U 1972 roci zasnuvali U 1973 roci zasnovano U misti Moka 1893 roku po vsomu ostrovi diyalo 171 shkola v yakih navchalos 16 7 tis uchniv na yakih razom iz korolivskoyu kolegiyeyu vitrachalos uryadom 47 tis rupij KulturaDokladnishe Na Mavrikiyi z 1829 roku pracyuyut Korolivske tovaristvo z gumanitarnih i prirodnichih nauk z 1880 roku z 1938 roku Istorichne tovaristvo U 1953 roci u Port Luyi bulo zasnovano naukovo doslidnij institut cukrovoyi promislovosti Na Mavrikiyi diye ryad bibliotek Universitetska Municipalna Institutu Mavrikiyu Britanskoyi radi Muzeyi U 1885 roci zakladeno U 1960 roci stvoreno U misti Maebur diye Na pivnich vid mista Moka v kompleksi derev yanih kolonialnih budivel franko mavrikanskoyi rodini Leklecio zvedenih u 1856 roci vidkrito istoriko etnografichnij muzej U na shidnomu uzberezhzhi zadlya zberezhennya gollandskoyi minuvshini stvoreno U misti Maeburg Morskij muzej prisvyachenij anglo francuzkij morskij bitvi 1810 roku v navkolishnih vodah Arhitektura Dokladnishe Mavrikij misce de stikayutsya rizni kulturi sho vidobrazilosya v arhitekturi krayini u stolici po susidstvu roztashovani mechet Dzhuma induyistskij hram Maesvarat i hristiyanskij sobor Sent Dzhejms Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe U 1922 roci stvoreno Literatura Dokladnishe Teatr Teatr u Port Luyi listivka 1910 roku Dokladnishe Muzika j tanci Dokladnishe Tradicijnij kreolskij tanok bere svij pochatok vid pershih zavezenih na ostriv u XVII stolitti gollandcyami chornoshkirih rabiv z Madagaskaru i Mozambiku Energijni tancivnici v kolorovih spidnicyah u shvidkomu afrikanskomu ritmi pid barabannij akompanement zvablivo ruhayut stegnami v pari z cholovikami abo samostijno Cherez ce a takozh soromicki pisni sho suprovodzhuyut tanok yevropejci vvazhali segu elementom nizkoyi kulturi Kinematograf Dokladnishe Pishani plyazhi pivnichnogo uzberezhzhya malovnicha priroda ta indijska subkultura stvoryuye privablivi umovi dlya zjomok bollivudskih kinofilmiv serialiv ta teleperedach Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Mavrikiyu ye miksom francuzkoyi kitajskoyi ta indijskoyi kuhon Osnovna strava krayini karri u viglyadi risu z kurkoyu abo inshimi m yasoproduktami krevetkami abo ustricyami ovochami ta obov yazkovimi pryanoshami zapravleni oliyeyu i zelennyu Duzhe shozhij na nogo bir yani ris iz m yasom ovochami abo riboyu pripravlenimi pryanoshami Duzhe populyarna zakuska puri svoyeridni buterbrodi yak holodni tak i garyachi z osoblivogo boroshna z riznimi ingrediyentami pochinayuchi vid salativ i kinchayuchi m yasnim abo ribnim asorti ale obov yazkovo z bud yakim sousom Povsyudno proponuyut kitajsku lokshinu hv Frit iz bezlichchyu sposobiv prigotuvannya Palmovi pagoni yaki dodayut do bagatoh strav nacionalnij produkt mavrikijciv Riba i moreprodukti zajmayut na stolah mavrikijciv vazhlive misce poryad iz risom Navkolishni vodi bagati riboyu z yakih najbilsh populyarni tunec dorada morskij yazik barabulka sultanka marlin ta in Ribu koptyat smazhat na vogni i vugilli yidyat siroyu z limonnim sokom tushkuyut i varyat zi vsilyakimi dobavkami Osoblivim delikatesom vvazhayutsya prisnovodni raki kamaron krabi langusti vosminig z sousami vindaj abo karri ravliki rizni molyuski morski yizhaki tosho Yih gotuyut sotnyami riznomanitnih sposobiv ale obov yazkovo z pryanoshami i velikoyu kilkistyu zeleni Poshirenim ye kreolskij sup iz moreproduktiv na maner francuzkogo buyabesa fr Bouillabaisse Do salativ iz moreproduktiv podayut populyarni sousi provansalskij tomatnij i girchicya z octom Na ostrovi viroshuyut batat tomati baklazhani malenkij zelenij ogirok z klejkoyu shkirkoyu lalo maniok kabachki garbuz patisoni kapustyanu palmu misceva kulinarna gordist ta inshi chasto zovsim neznajomi yevropejcevi ovochi Viroshuyetsya velika kilkist fruktiv riznih sortiv Miscevi virobi z boroshna svoyeridni trikutni vatrushki samussa samsa z listkovogo tista z ovochami m yasom abo riboyu pirizhki z batatu pirizhki z kartopleyu i baklazhanami ponchiki z pryanoshami malenki tartaletki z pastoyu iz moreproduktiv tistechka z kokosovoyu krihtoyu Svyata Dokladnishe Nacionalni svyata derzhavi vidzerkalyuyut strokatij etnichnij sklad naselennya Na pochatku roku iz petardami i procesiyami drakoniv svyatkuyut kitajskij novij rik U cej zhe chas svyatkuyut tamilskij procesiya iz glechikami moloka i statuyeyu sina boga Shivi pryamuye do hramu de kupaye statuyu v moloci Cej ritual simvolizuye bozhestvennij dar zhittya U nich z 8 na 9 veresnya katoliki vidznachayut rokovini beatifikovanogo u 1979 roci francuzkogo monaha 1803 1864 apostola Mavrikiyu Tisyachi mavrikijciv zbirayutsya na jogo mogili v peredmisti Port Luyi Nauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Sport Dokladnishe Z travnya po listopad na ipodromi Marsove pole v Port Luyi provodyat skachki na konyah Div takozhFrancuzka kolonialna imperiya Ostriv RodrigesPrimitkiPopulation and Vital Statistics Republic of Mauritius Year 2006 Highlights Central Statistics Office Mauritius March 2007 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2007 Mavrikij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 angl Toorawa S 2007 The medieval Waqwaq islands and the Mascarenes Hassam Toorawa Trust Port Louis Mauritius ros Ostrov Svyatogo Mavrikiya Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros angl Rozdil Istoriya 2016 10 16 u Wayback Machine na oficijnomu portali Uryadu Respubliki Mavrikij ros Bolshov I G Mavrikij M Mysl 1986 110 s ros Mavrikij Zateryannyj v Indijskom okeane Zolotoj globus 87 De Agostini 2011 Mavrikij Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 angl Macchabee Bel Ombre Mauritius Biosphere Reserve Information Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 Nezalezhnist Mavrikiyu angl Arhiv originalu za 16 serpnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 Zavorushennya v Mavrikiyu 1968 angl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 Povstannya v Mavrikiyu angl John D Battersby 28 December 1987 Port Louis Journal Land of Apartheid Befriends an Indian Ocean Isle The New York Times angl Jane Perlez Special to The New York Times 27 August 1990 Mauritius Political Quarrel Saves the Queen Great Britain Mauritius The New York Times angl AAPS Newsletter Volume 1 Issues 5 19 African Association of Political Science 1992 p 20 angl Country Profile Mauritius Seychelles Economist Intelligence Unit 2001 p 8 Mauritius in the making across the censuses 1846 2000 Monique Dinan ISBN 99903 904 6 0 angl Rapport du Juge Matadeen sur les emeutes de 1999 Imprimerie du Gouvernement 2000 angl Jean Paul Arouff 23 January 2017 New Mauritius PM takes over from father opponents cry foul Reuters angl Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s World Bank Open Data World Bank Open Data Procitovano 28 grudnya 2023 Consolidated Indicative Exchange Rates MUR angl World Bank Open Data World Bank Open Data Procitovano 28 grudnya 2023 Literatura ros Bolshov I G Mavrikij M Mysl 1986 110 s ros Burygin S M Shejko N I Nepomnyashij N N Maldivy Mavrikij Sejshely zhemchuzhiny Indijskogo okeana M Veche 2007 299s ros Lebedeva N B Mavrikij ostrovnoe gosudarstvo v Indijskom okeane M Znanie 1991 164 s ros Lyuno Zh Saharnyj Mavrikij GEO 2005 1 S 96 98 ros Stepanchuk Yu I Zvezda i klyuch Indijskogo okeana Ocherki o Mavrikii M Nauka 1987 200 s ros Tokareva Z I Mavrikij Spravochnik RAN Institut Afriki M Nauka 1992 166 s ros Fedorov V P Perevesti vremya na 400 let nazad chtoby spasti Mavrikij 2007 N 21 C 40 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mavrikij Pidbirka statej pro Mavrikij 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine z zhurnalu