Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Португальські географічні відкриття (порт. Descobrimentos portugueses) — численні території та морські шляхи, винайдені португальцями в результаті їх інтенсивних морських досліджень в XV—XVI століттях, що були здійснені переважно за підтримки Португальської корони і рідше за ініціативою португальських приватних осіб.
Протягом XV—XVI століття португальські мореплавці були в авангарді європейських заморських досліджень, вони відкрили та картографували узбережжя Африки, Азії, Америки (Бразилія та Канада) та безліч островів в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах.
Методичні португальські дослідження розпочались з 1419 р. за підтримкою португальського принца Енріке Мореплавця і були спрямовані вздовж узбережжя Західної Африки. В 1488 р. Бартоломеу Діаш досягнув мису Доброї Надії і увійшов до Індійського океану. Через десять років, у 1498 р., Васко да Гама провів перший флот навколо Африки, прибув до Калікуту та заклав морський шлях з Європи до Індії. У 1500 році Педру Алваріш Кабрал став першим європейцем, який відкрив Бразилію. Потім португальські дослідження продовжилися у південно-східній Азії, де вони досягли Малакської протоки в 1509 р., Молуккських островів в 1512 р., Китаю в 1513 р. і Японії в 1542 році, через сорок чотири роки після першого прибуття португальців в Індію.
Завдяки португальським дослідникам для Європи були відкрити країни та народи Африки, південної Америки, Південної та Південно-Східної Азії та Далекого Сходу. Португальські географічні відкриття є складовою Доби великих географічних відкриттів.
Передумови
Перетворенням Португалії на морську державу першим став опікуватися король Дініш. 1308 року він започаткував торгівлю з Англією, затвердив статут купців, які укладали угоди щодо взаємної фінансової допомоги. Тим самим поклав початок касам морського страхування. Для побудови торговельного флоту заохочував посадку і вирощування лісів. 1317 року найняли генуезького флотоводця Еммунаїла Пессаньйо, що очолив португальський флот, ставши першим адміралом.
Розвиток торгівельного та військового флоту продовжували і наступні португальські королі, оскільки це було важливо для підтримання торгівльних стосунків з Англією та Фландрією, та для військового протистояння з Кастилією. Король Афонсу IV доручив здійснювати перші морську експедиції Атлантичним океаном. 1341 року відбулася військово-морська експедиція до Канарських островів. За володіння цими островами почалася тривала суперечка з Кастилією.
Першим плацдармом для здійснення атлантичних експедицій став захоплений португальцями в 1418 році африканський порт Сеута. Головним ініціатором і натхненником завоювання Сеути був португальський король Жуан I з Авіської династії та його сини з так званої «блискучої генерації» — інфанти Дуарте, Педру, Енріке і Афонсу. Втім, спочатку захоплення територій на африканському континенті розглядалося як своєрідне продовження Реконкісти, оскільки Сеута в свій час була частиною Вестготського королівства, що включало в себе португальські землі й захоплене маврами на початку 8 ст. н. е. Водночас це мало підняти авторитет нової династії Португалії серед християнських держав. До того ж Сеута був важливий торговельний порт, що мав приносити чималий зиск королівській скарбниці.
Діяльність принца Енріке Мореплавця
В подальшому ініціативу по організації морських експедицій і розширення португальської присутності на африканському узбережжі очолив португальський інфант Енріке, прозваний «Мореплавцем», магістр Ордену Христа.
В 1419 р. принц Енріке отримує від брата в своє пожиттєве правління провінцію Алгаврі і поселяється на мисі Сагреш, неподалік від портового Лагуша. Тут він засновує обсерваторію і школу мореплавства, до роботи якої залучає європейських, єврейських і арабських навігаторів, картографів, математиків і астрономів.
Розробка нових типів кораблів
Вважається, що саме під керівництвом Енріке Мореплавця було розроблено принципово нову модель корабля, придатного до дальніх океанських плавань — озброєну латинськими вітрилами каравелу. Перше плавання на прообразі каравели було здійснене на початку 1440-х років (експедиції Нуну Тріштана) і це відразу призвело до суттєвого прискорення швидкості просування португальців в невідомих землях.
Відкриття Мадейри і Азорів
Першими значущими географічними відкриттями португальських мореплавців стало відкриття (точніше- перевідкриття) островів Порту-Санту і Мадейра у 1418 і 1419 роках (капітани Жуан Зарку і Тріштан Ваш Тейшейра) і Азорських островів у 1427 році (Діогу де Сілвешем). В подальшому ці острови стали важливими базами для подальшого просування португальських мореплавців на південь і захід в Атлантичному океані.
Рух на південь уздовж західного узбережжя Африки
Метою подорожей було досягнути джерел походження африканського золота, слонової кістки, спецій, рабів та інших товарів Екваторіальної Африки, оминаючи арабських посередників, що контролювали транссахарську торгівлю і прокласти морський торговий шлях в обхід султанату Маринідів. Подорожі мотивувалися також пошуками міфічного християнського царства пресвітера Йоанна, за легендами розташованого десь в Африці. Згодом завдання доповнилось метою знайти шлях в Індію в обхід африканського континенту.
Втім, географічні пошуки стримувалися міфами про існування кінця світу — меж, перетин яких смертельно небезпечний для людини. На півдні Атлантичного океану такою межею ще з часів античності вважались мис Нон і мис Буждур на узбережжі сучасної Західної Сахари.
1434 р. — пройдено мис Буждур. Після багаторічних наполягань принца Енріке, капітан Жил Іаніш вийшовши далеко в море, обійшов мис Буждур і наблизився до африканських берегів далі на південь від нього. Згідно звіту Еанеша принцу — «плисти під вітрилами тут так само легко, як і у нас вдома, а країна ця багата і усього в ній в достатку»…
В результаті міф про неприступні межі був розвіяний і шлях для подальших морських досліджень відкрито. Подальша швидкість морського просування на південь становила в середньому 1° на рік. Разом з тим велася боротьба з султанами Марокко.
1437 р. — цілковитою поразкою португальців завершилася спроба захоплення важливого міста Танжер. Молодшого брата португальського короля і принца Енріке — дона Фернандо залишено в заручниках до передачі маврам Сеути. Сеуту так і не повернули і Фернандо помер у полоні.
1441 р. — перше плавання португальців на прототипі каравели — судні, озброєному латинськими вітрилами. Нуну Тріштан пройшов Білий мис (Кап Блан) і за ним захопив на африканському узбережжі та доставив в Португалію першу партію африканських рабів.
1443 р. — Нуну Тріштан відкриває затоку і острів Арґен.
1444 р. — Дініш Діаш досяг гирла річки Сенегалу і відкриває мис Кабо-Верде.
1445 р. — принц Енріке заснував першу європейську факторію (feitoria) на о. Арґен.
1446 р. — Алвару Фернандіш оминув мис Кабо-Верде і досягнув гирла річки Гамбія (і, можливо, — річки Касаманка).
В 1452 і 1455 роках папа римський Миколай V, що відмовився від раніше зайнятою нейтральної позиції в колоніальних суперечках між Португалією і Кастилією, видав відповідно були «Dum Diversas» і «Romanus Pontifex», якими було надано монопольне право Португалії на відкриття уздовж Африки. У зв'язку з цим королем Афонсу V було доручено виготовити географічну мапу світу.
1456 р. — Альвізе Кадамосто і Антаніотто Узодімаре відкрили перші три острови з архіпелагу Кабо Верде (на відкриття цих островів в цей же час також претендував Діогу Гоміш), досягнули гирла річки Геба (Гвінея-Бісау) і відкрили острови Біжагош.
1460 р. — смерть інфанта Енріке призвела до тимчасового зниження інтенсивності португальських подорожей.
1461 р. — Діогу Гоміш і Антоніо де Нолі відкрили решту островів Кабо-Верде.
1462 р. — Педру де Сінтра дослідив західну частину узбережжя Гвінейської затоки і, як вважається, дав назву узбережжю Сьєрра-Леоне.
1469 р. — Афонсу V надає лісабонському купцеві Фернану Гомішу права монополії на торгівлю в Гвінейській затоці за щорічну платню в 200 тис. португальських реалів і зобов'язання протягом 5 років досліджувати невідоме Африканське узбережжя по 100 ліг (480 км) щороку. Це надало нового імпульсу подорожам португальських мореплавців,
1471 р. — експедиція споряджена Фернаном Гомішем досягла Ельміни (сучасна Гана), а сам регіон отримав назву Золотого Берегу. Рухаючись далі на південь, португальські мореплавці Перу Ешкобар і Жуан де Сантарен того ж року перетнули екватор. Згодом було відкрито острови Гвінейської затоки, зокрема Сан-Томе та Принсіпі.
1478 р. — під час Війни за кастильську спадщину кастильська армада з 35 каравел та португальський флот зійшлися у Гвінейській битві поблизу Ельміни за контроль над гвінейською торгівлею. Перша в історії колоніальна морська битва між європейськими країнами закінчилася португальською перемогою.
1479 р. — Алкасоваський договір закріплює результати минулорічної перемоги в Гвінейській битві при Ельміні — Португалія отримує визнання своїх прав на Азорські острови, архіпелаг Мадейру, острови Кабо-Верде, а також усе Гвінейське узбережжя та Ельміну. За Кастилією залишаються лише Канарські острови.
1482 р. — королем Жуаном II було організовано першу португальську факторію і збудовано форт Сан-Жоржи-да-Міна для захисту золотих копалень біля Ельміни, а також впроваджено королівську монополію на торгівлю золотом.
1482 р. — португальська експедиція на чолі з Діогу Каном, що вирушила з Ельміни увійшли до гирла річки Конго.
1486 р. — Діогу Кан досяг території сучасної Намібії (біля Кейп-Крос).
1488 р. — експедиція під керівництвом Бартоломеу Діаша досягла найпівденнішої точки Африки, яку він назвав Кабо-дас-Торментас («мис Штормів»). Обігнувши з півдня Африканський континент, європейська експедиція вперше пройшла шлях з Атлантичного до Індійського океану. Майже в той же час Перу да Ковілян, посланий таємно португальським королем для пошуку царства пресвітера Іоанна, потрапив суходолом до Ефіопії, звідти до Ємену, а потім — Мадагаскару. Зібрана ним інформація доводила, що морський шлях з Європи в Азію існує. Ці відкриття португальських мандрівників спростовували попередні уявлення про оточення Індійського океану з усіх боків суходолом. Названий Бартоломеу Діашем мис Штормів був перейменований королем Жуаном II на мис Доброї Надії (Кабо да Боа Есперанша), вказуючи на надію досягти Індії морським шляхом.
Подорожі в Північній Атлантиці
1472 р. — експедиція Жуан Ваш Корте-Реал, можливо, досягла узбережжя Ньюфаундленду (втім цей факт залишається недоведеним, оскільки головним завданням був пошук місць скупчення тріски для португальських рибалок і купців і відкриття якихось земель не привернуло увагу).
1498 р. — Жуан Фернандіш Лаврадор і здійснили мандрівку до північної частини Атлантики. Вони першими дослідили півострів сучасної Канади, що на честь його відкривача отримав назву Лабрадор. Також португальські мореплавці дослідили та нанесли на карту північно-західне узбережжя Гренландії.
1500—1501 р.р. — Гашпар Корте-Реал (син Жуана Ваш Корте-Реала) дослідив південне узбережжя Гренландії та землі в районі Ньюфаундлена та Лабрадора.
1500—1501 р.р. — Жуан Алваріш Фагундіш заснував португальську колонію на полуострові Нова Шотландія в сучасній Канаді і, таким чином, організував перше європейське поселення в Північній Америці з часів доби вікінгів.
Відкриття морського шляху до Індії
1492 року Христофор Колумб, що перебував на іспанській службі, відкрив Америку, яку він вважав Індією. В результаті для вирішення суперечки між Іспанією та Португалією 1494 року було укладено Тордесільяський договір, що розділяв всі нововідкриті землі між двома країнами меридіаном, що проходить за 370 ліг на захід від Островів Зеленого Мису, розташованих біля західного узбережжя Африки (за сучасними координатами це 49°32'56" західної довготи). Звідси походить поділ на Вест-Індію і Ост-Індію.
За підтримки нового короля Мануела I в 1497 році була організована експедиція Васко да Гами, яка обігнула африканське узбережжя та за допомоги султана Малінді, який надав досвідченого арабського шкіпера, у травні 1498 досягла Калікута.
Відкриття морського шляху до Індії дозволило португальцям протягом наступних 100 років монопольно досліджувати та експлуатувати узбережжя Індійського океану та острови Південно-східної Азії. Водночас почалася боротьба португальців з мусульманськими володарями Індійського океану, зокрема в східній Африці та західній Індії, на півдні Аравійського півострова та в Перській затоці.
Діяльність в Індійському океані
1501 р. - Педру Алваріш Кабрал досяг Мадагаскару.
1502 р. - Васко да Гама заснував факторії в Мозамбіку. В Індії почалося формування португальської колоніальної адміністрації.
1505 р. — Лоуренсу де Алмейда відкрив Шрі-Ланку, яку було названо Цейлон. Того року було відкрито о. Маврикій.
1507 р. — в квітні португальська флотилія на чолі з Тріштаном да Кунья та Афонсу де Албукеркі захопили о. Сокотра, а в жовтні невелика ескадра Афонсу де Албукеркі підкорила низку міст на узбережжі Оману (зокрема Маскат і Сухар) та захопила королівство Ормуз, стратегічний острів на вході в Перську затоку.
До 1510 року Афонсу де Албукеркі створив низку факторій уздовж півострова Індостан.
1515 р. — Лопу Суаріш де Албергарія увійшов до Червоного моря, досягши архіпелагу Дахлак (поблизу сучасної Еритреії).
1517 р. — засновано факторію на Цейлоні поблизу сучасного м. Коломбо.
1520 р. — португальське посольство прибуло Ефіопії. Спільно планувалося боротися проти арабів.
1521 р. — португальці зайняли Бахрейн.
Південно-Східна Азія
1511 року Афонсу де Албукеркі захопив Малакку, заклавши основу дослідження на захопленню прибережних міст Великих Зондських островів. 1511 року Дуарте Фернандіш за наказом Албукеркі прибув до держави Аюттхая, ставши там першим європейцем. Було підписано перший торговий договір, яким португальцям надали право вільної торгівлі і привілеї на узбережжі Бенгальської затоки. Водночас португальське посольство прибуло до держави Пегу, де також облаштували португальську факторію.
У 1511—1512 роках Антоніу де Абреу дослідив Малі Зондські острови, острів Амбон, архіпелаг Банда. Звідси Франсішку Серран рушив до решти Молуккських островів, але через кораблетрощу був змушений осісти на о. Тернате. До 1529 року португальці створили численні факторії на Молуккських островах, уклавши союз з , султаном Тернате, проти султанату Тідоре — союзника Іспанії.
У 1512—1515 роках Томе Піріш дослідив Яву та сусідні острови. 1514 року португальські мореплавці досягли Тимору. 1526 року Жоржі де Мінезіш прибув до о. Нова Гвінея.
Плавання до Китаю і Японії
1513 року Жоржі Алваріш стає першим європейцем, що висадився в Китаї — на о.Таман в дельті річки Чжуцзян (Перлинна річка).
1516—1517: Рафаель Перестрелло, двоюрідний брат дружини Христофора Колумба, очолює невелику португальську торгову місію в Кантоні (Гуанчжоу), що управляється династією Мін.
1517 року Фернан Піріш де Андраде на чолі португальського посльства до імператорського двору в Китаї заснував перший європейський торговий пункт на узбережжі Китаю на острові Таман в дельті р. Чжуцзян (Перлинної), а потім у Кантоні (Гуанчжоу).
1520-1521 роках португальське посольство на чолі з Фернаном де Андраде і Томе Пірішем здійснило мандрівку з Кантона в Пекін і назад, хоча й не було прийняте імператором.
1543 року португальський купець Антоніу да Мота першим прибув до Японії, ймовірно на о. Танеґасіма або Кюсю.
1557 року португальці отримали дозвіл від китайської влади заснувати факторію в Макао.
1570 року засновано факторію в Нагасакі.
Бразилія
1500 року Педру Алваріш Кабрал першим з португальців (другим європейцем після Христофора Колумба, що висадився у північній частині цього материка) досяг Південної Америки. Втім ймовірно першим тут побував інший португалець — Дуарте Пачеко Перейра, що дослідив гирло річки Амазонка.
Новини, принесені Кабралом, спочатку викликали значний ентузіазм серед португальців, і корона почала організовувати нові експедиції, зокрема під керівництвом італійського капітана Амеріго Веспуччі, чий маленький флот проплив уздовж узбережжя Бразилії і вперше оцінив протяжність цієї землі. Веспуччі назвав кілька місць на узбережжі. З 1530 року починається спланована колонізація цих земель.
1511—1512 рр. — Жуан де Лісбон і досягли річки Ла-Плата, а потім затоки Сан-Матіаш.
Хронологія подій
- 1308 рік — розпорядження про висадження корабельного лісу
- 1317 рік —початок створення королівського військового флоту
- 1336 рік — перша експедиція до Канарських островів.
- 1341 рік — друга експедиція до Канарських островів
- 1415 рік — завоювання Сеути.
- 1419 рік — відкриття Мадейри
- 1422 рік — перетин мису Нун, що вважався межею світу
- 1427 рік — відкриття Азорських островів
- 1434 рік — пройдено мису Бохадор
- 1441 рік — досягнення мису Кабо-Бланко
- 1443 рік — відкриття о. Арґен
- 1444 рік — досягнуто гирла р. Сенегал, відкрито мис Кабо-Верде
- 1445 рік — досягнення гирла р. Гамбія
- 1456 рік — відкрито острови Кабо-Верде, острови Біжаґош, досягнуто гирла р. Геба
- 1471 рік — перетнуто екватор
- 1472 рік — досягнуто Ньюфаундленду
- 1482 рік — дослідження гирла річки Конго
- 1484 рік — досягнуто узбережжя сучасної Намібії
- 1488 рік — відкриття проходу між Атлантикою і Індійським океаном, мис Доброї Надії
- 1492 рік — перша спроба пройти морем в Індійський океан
- 1498 рік — досягнення морським шляхом Індії.
- 1498 рік — дослідження гирла Амазонки
- 1500 рік — досягнення Бразилії
- 1500 рік — відкриття Мадагаскару
- 1502 рік — відкриття Сейшельських островів
- 1502 рік — відкриття о. Вознесіння
- 1503 рік — відкриття о. Святої Єлени
- 1505 рік — відкриття о. Гоф
- 1505 рік — відкриття о. Шрі-Ланка
- 1505 рік — відкриття о. Маврикій
- 1506 рік — відкриття о. Тристан-да-Кунья
- 1506 рік — відкриття о. Сокотра
- 1511 рік — підкорення Малакки
- 1511 рік — перше посольство до Аюттхаї (Таїланд)
- 1511 рік — перше посольство до Пегу (Бірма)
- 1511 рік — дослідження річки Ла-Плата (Аргентина)
- 1511 рік — дослідження Яви і Малих Зондських островів.
- 1512 рік — досягнення архіпелагу Банда і Молуккських островів.
- 1513 рік — перша подорож до Китаю
- 1517 рік — посольство до імперії Мін
- 1525 рік — відкриття Сулавесі
- 1526 рік — відкриття Нової Гвінеї
- 1534 рік — досягнення архіпелагу Чагос (південніше Шрі-Ланки)
- 1543 рік — відкриття Японії
- 1558 рік — відкриття Мальдівських островів
- 1560 рік — перше дослідження Замбезі
- 1586 рік — перше посольство до Камбоджі
- 1606 рік — відкриття островів Нові Гебриди
- 1626 рік — Ештеван Каселла став першим європейцем, що відвідав Бутан
Див. також
Джерела
- Davies, Kenneth Gordon (1974). The North Atlantic World in the Seventeenth Century. University of Minnesota Press. .
- McAlister, Lyle (1984). Spain and Portugal in the New World, 1492—1700. University of Minnesota Press. .
- Abernethy, David (2000). The Dynamics of Global Dominance, European Overseas Empires 1415—1980. Yale University Press. .
- Newitt, Malyn D.D. (2005). A History of Portuguese Overseas Expansion, 1400—1668. Routledge. .
- Silva, Libório Manuel (2010), A Nau Catrineta e a História Trágico-Marítima: Lições de Liderança, , Centro Atlântico, Portugal.
- Kerr, Robert. (1811—1820's) A General History and Collection of Voyages and Travels (14 vols.), vol 2. Reprint Frankfurt am Main: Outlook Verlag GmbH, 2020
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portugalski geografichni vidkrittya port Descobrimentos portugueses chislenni teritoriyi ta morski shlyahi vinajdeni portugalcyami v rezultati yih intensivnih morskih doslidzhen v XV XVI stolittyah sho buli zdijsneni perevazhno za pidtrimki Portugalskoyi koroni i ridshe za iniciativoyu portugalskih privatnih osib Planisfera Kantino stvorena v 1502 r na pidstavi tayemnih kart vikradenih z portugalskogo arhivu Zobrazhuye togochasnij riven dosyagnen portugalskih pershovidkrivachiv Mapa geografichnih vidkrittiv Portugaliyi Protyagom XV XVI stolittya portugalski moreplavci buli v avangardi yevropejskih zamorskih doslidzhen voni vidkrili ta kartografuvali uzberezhzhya Afriki Aziyi Ameriki Braziliya ta Kanada ta bezlich ostroviv v Atlantichnomu Indijskomu i Tihomu okeanah Metodichni portugalski doslidzhennya rozpochalis z 1419 r za pidtrimkoyu portugalskogo princa Enrike Moreplavcya i buli spryamovani vzdovzh uzberezhzhya Zahidnoyi Afriki V 1488 r Bartolomeu Diash dosyagnuv misu Dobroyi Nadiyi i uvijshov do Indijskogo okeanu Cherez desyat rokiv u 1498 r Vasko da Gama proviv pershij flot navkolo Afriki pribuv do Kalikutu ta zaklav morskij shlyah z Yevropi do Indiyi U 1500 roci Pedru Alvarish Kabral stav pershim yevropejcem yakij vidkriv Braziliyu Potim portugalski doslidzhennya prodovzhilisya u pivdenno shidnij Aziyi de voni dosyagli Malakskoyi protoki v 1509 r Molukkskih ostroviv v 1512 r Kitayu v 1513 r i Yaponiyi v 1542 roci cherez sorok chotiri roki pislya pershogo pributtya portugalciv v Indiyu Zavdyaki portugalskim doslidnikam dlya Yevropi buli vidkriti krayini ta narodi Afriki pivdennoyi Ameriki Pivdennoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Dalekogo Shodu Portugalski geografichni vidkrittya ye skladovoyu Dobi velikih geografichnih vidkrittiv PeredumoviPeretvorennyam Portugaliyi na morsku derzhavu pershim stav opikuvatisya korol Dinish 1308 roku vin zapochatkuvav torgivlyu z Angliyeyu zatverdiv statut kupciv yaki ukladali ugodi shodo vzayemnoyi finansovoyi dopomogi Tim samim poklav pochatok kasam morskogo strahuvannya Dlya pobudovi torgovelnogo flotu zaohochuvav posadku i viroshuvannya lisiv 1317 roku najnyali genuezkogo flotovodcya Emmunayila Pessanjo sho ocholiv portugalskij flot stavshi pershim admiralom Dogovir mizh korolem Dinishem ta genuezcem Emmanuyilom Pessanjo Rozvitok torgivelnogo ta vijskovogo flotu prodovzhuvali i nastupni portugalski koroli oskilki ce bulo vazhlivo dlya pidtrimannya torgivlnih stosunkiv z Angliyeyu ta Flandriyeyu ta dlya vijskovogo protistoyannya z Kastiliyeyu Korol Afonsu IV doruchiv zdijsnyuvati pershi morsku ekspediciyi Atlantichnim okeanom 1341 roku vidbulasya vijskovo morska ekspediciya do Kanarskih ostroviv Za volodinnya cimi ostrovami pochalasya trivala superechka z Kastiliyeyu Pershim placdarmom dlya zdijsnennya atlantichnih ekspedicij stav zahoplenij portugalcyami v 1418 roci afrikanskij port Seuta Golovnim iniciatorom i nathnennikom zavoyuvannya Seuti buv portugalskij korol Zhuan I z Aviskoyi dinastiyi ta jogo sini z tak zvanoyi bliskuchoyi generaciyi infanti Duarte Pedru Enrike i Afonsu Vtim spochatku zahoplennya teritorij na afrikanskomu kontinenti rozglyadalosya yak svoyeridne prodovzhennya Rekonkisti oskilki Seuta v svij chas bula chastinoyu Vestgotskogo korolivstva sho vklyuchalo v sebe portugalski zemli j zahoplene mavrami na pochatku 8 st n e Vodnochas ce malo pidnyati avtoritet novoyi dinastiyi Portugaliyi sered hristiyanskih derzhav Do togo zh Seuta buv vazhlivij torgovelnij port sho mav prinositi chimalij zisk korolivskij skarbnici Diyalnist princa Enrike MoreplavcyaEnrike Moreplavec na choli inshih portugalskih pershovidkrivachiv na pam yatniku geografichnim vidkrittyam v Lisaboni V podalshomu iniciativu po organizaciyi morskih ekspedicij i rozshirennya portugalskoyi prisutnosti na afrikanskomu uzberezhzhi ocholiv portugalskij infant Enrike prozvanij Moreplavcem magistr Ordenu Hrista V 1419 r princ Enrike otrimuye vid brata v svoye pozhittyeve pravlinnya provinciyu Algavri i poselyayetsya na misi Sagresh nepodalik vid portovogo Lagusha Tut vin zasnovuye observatoriyu i shkolu moreplavstva do roboti yakoyi zaluchaye yevropejskih yevrejskih i arabskih navigatoriv kartografiv matematikiv i astronomiv Rozrobka novih tipiv korablivDokladnishe Rozvitok korablebuduvannya na Pirenejskomu pivostrovi 1400 1600 Vvazhayetsya sho same pid kerivnictvom Enrike Moreplavcya bulo rozrobleno principovo novu model korablya pridatnogo do dalnih okeanskih plavan ozbroyenu latinskimi vitrilami karavelu Pershe plavannya na proobrazi karaveli bulo zdijsnene na pochatku 1440 h rokiv ekspediciyi Nunu Trishtana i ce vidrazu prizvelo do suttyevogo priskorennya shvidkosti prosuvannya portugalciv v nevidomih zemlyah Vidkrittya Madejri i AzorivPershimi znachushimi geografichnimi vidkrittyami portugalskih moreplavciv stalo vidkrittya tochnishe perevidkrittya ostroviv Portu Santu i Madejra u 1418 i 1419 rokah kapitani Zhuan Zarku i Trishtan Vash Tejshejra i Azorskih ostroviv u 1427 roci Diogu de Silveshem V podalshomu ci ostrovi stali vazhlivimi bazami dlya podalshogo prosuvannya portugalskih moreplavciv na pivden i zahid v Atlantichnomu okeani Ruh na pivden uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya AfrikiMetoyu podorozhej bulo dosyagnuti dzherel pohodzhennya afrikanskogo zolota slonovoyi kistki specij rabiv ta inshih tovariv Ekvatorialnoyi Afriki ominayuchi arabskih poserednikiv sho kontrolyuvali transsaharsku torgivlyu i proklasti morskij torgovij shlyah v obhid sultanatu Marinidiv Podorozhi motivuvalisya takozh poshukami mifichnogo hristiyanskogo carstva presvitera Joanna za legendami roztashovanogo des v Africi Zgodom zavdannya dopovnilos metoyu znajti shlyah v Indiyu v obhid afrikanskogo kontinentu Vtim geografichni poshuki strimuvalisya mifami pro isnuvannya kincya svitu mezh peretin yakih smertelno nebezpechnij dlya lyudini Na pivdni Atlantichnogo okeanu takoyu mezheyu she z chasiv antichnosti vvazhalis mis Non i mis Buzhdur na uzberezhzhi suchasnoyi Zahidnoyi Sahari 1434 r projdeno mis Buzhdur Pislya bagatorichnih napolyagan princa Enrike kapitan Zhil Ianish vijshovshi daleko v more obijshov mis Buzhdur i nablizivsya do afrikanskih beregiv dali na pivden vid nogo Zgidno zvitu Eanesha princu plisti pid vitrilami tut tak samo legko yak i u nas vdoma a krayina cya bagata i usogo v nij v dostatku V rezultati mif pro nepristupni mezhi buv rozviyanij i shlyah dlya podalshih morskih doslidzhen vidkrito Podalsha shvidkist morskogo prosuvannya na pivden stanovila v serednomu 1 na rik Razom z tim velasya borotba z sultanami Marokko 1437 r cilkovitoyu porazkoyu portugalciv zavershilasya sproba zahoplennya vazhlivogo mista Tanzher Molodshogo brata portugalskogo korolya i princa Enrike dona Fernando zalisheno v zaruchnikah do peredachi mavram Seuti Seutu tak i ne povernuli i Fernando pomer u poloni 1441 r pershe plavannya portugalciv na prototipi karaveli sudni ozbroyenomu latinskimi vitrilami Nunu Trishtan projshov Bilij mis Kap Blan i za nim zahopiv na afrikanskomu uzberezhzhi ta dostaviv v Portugaliyu pershu partiyu afrikanskih rabiv Kopiya padranu Diogo Kana na mogili princa Enrike Taki padrani vstanovlyuvali portugalci na novovidkritih zemlyah 1443 r Nunu Trishtan vidkrivaye zatoku i ostriv Argen 1444 r Dinish Diash dosyag girla richki Senegalu i vidkrivaye mis Kabo Verde 1445 r princ Enrike zasnuvav pershu yevropejsku faktoriyu feitoria na o Argen 1446 r Alvaru Fernandish ominuv mis Kabo Verde i dosyagnuv girla richki Gambiya i mozhlivo richki Kasamanka V 1452 i 1455 rokah papa rimskij Mikolaj V sho vidmovivsya vid ranishe zajnyatoyu nejtralnoyi poziciyi v kolonialnih superechkah mizh Portugaliyeyu i Kastiliyeyu vidav vidpovidno buli Dum Diversas i Romanus Pontifex yakimi bulo nadano monopolne pravo Portugaliyi na vidkrittya uzdovzh Afriki U zv yazku z cim korolem Afonsu V bulo dorucheno vigotoviti geografichnu mapu svitu 1456 r Alvize Kadamosto i Antaniotto Uzodimare vidkrili pershi tri ostrovi z arhipelagu Kabo Verde na vidkrittya cih ostroviv v cej zhe chas takozh pretenduvav Diogu Gomish dosyagnuli girla richki Geba Gvineya Bisau i vidkrili ostrovi Bizhagosh 1460 r smert infanta Enrike prizvela do timchasovogo znizhennya intensivnosti portugalskih podorozhej 1461 r Diogu Gomish i Antonio de Noli vidkrili reshtu ostroviv Kabo Verde 1462 r Pedru de Sintra doslidiv zahidnu chastinu uzberezhzhya Gvinejskoyi zatoki i yak vvazhayetsya dav nazvu uzberezhzhyu Syerra Leone 1469 r Afonsu V nadaye lisabonskomu kupcevi Fernanu Gomishu prava monopoliyi na torgivlyu v Gvinejskij zatoci za shorichnu platnyu v 200 tis portugalskih realiv i zobov yazannya protyagom 5 rokiv doslidzhuvati nevidome Afrikanske uzberezhzhya po 100 lig 480 km shoroku Ce nadalo novogo impulsu podorozham portugalskih moreplavciv 1471 r ekspediciya sporyadzhena Fernanom Gomishem dosyagla Elmini suchasna Gana a sam region otrimav nazvu Zolotogo Beregu Ruhayuchis dali na pivden portugalski moreplavci Peru Eshkobar i Zhuan de Santaren togo zh roku peretnuli ekvator Zgodom bulo vidkrito ostrovi Gvinejskoyi zatoki zokrema San Tome ta Prinsipi 1478 r pid chas Vijni za kastilsku spadshinu kastilska armada z 35 karavel ta portugalskij flot zijshlisya u Gvinejskij bitvi poblizu Elmini za kontrol nad gvinejskoyu torgivleyu Persha v istoriyi kolonialna morska bitva mizh yevropejskimi krayinami zakinchilasya portugalskoyu peremogoyu 1479 r Alkasovaskij dogovir zakriplyuye rezultati minulorichnoyi peremogi v Gvinejskij bitvi pri Elmini Portugaliya otrimuye viznannya svoyih prav na Azorski ostrovi arhipelag Madejru ostrovi Kabo Verde a takozh use Gvinejske uzberezhzhya ta Elminu Za Kastiliyeyu zalishayutsya lishe Kanarski ostrovi 1482 r korolem Zhuanom II bulo organizovano pershu portugalsku faktoriyu i zbudovano fort San Zhorzhi da Mina dlya zahistu zolotih kopalen bilya Elmini a takozh vprovadzheno korolivsku monopoliyu na torgivlyu zolotom 1482 r portugalska ekspediciya na choli z Diogu Kanom sho virushila z Elmini uvijshli do girla richki Kongo 1486 r Diogu Kan dosyag teritoriyi suchasnoyi Namibiyi bilya Kejp Kros 1488 r ekspediciya pid kerivnictvom Bartolomeu Diasha dosyagla najpivdennishoyi tochki Afriki yaku vin nazvav Kabo das Tormentas mis Shtormiv Obignuvshi z pivdnya Afrikanskij kontinent yevropejska ekspediciya vpershe projshla shlyah z Atlantichnogo do Indijskogo okeanu Majzhe v toj zhe chas Peru da Kovilyan poslanij tayemno portugalskim korolem dlya poshuku carstva presvitera Ioanna potrapiv suhodolom do Efiopiyi zvidti do Yemenu a potim Madagaskaru Zibrana nim informaciya dovodila sho morskij shlyah z Yevropi v Aziyu isnuye Ci vidkrittya portugalskih mandrivnikiv sprostovuvali poperedni uyavlennya pro otochennya Indijskogo okeanu z usih bokiv suhodolom Nazvanij Bartolomeu Diashem mis Shtormiv buv perejmenovanij korolem Zhuanom II na mis Dobroyi Nadiyi Kabo da Boa Esperansha vkazuyuchi na nadiyu dosyagti Indiyi morskim shlyahom Podorozhi v Pivnichnij Atlantici 1472 r ekspediciya Zhuan Vash Korte Real mozhlivo dosyagla uzberezhzhya Nyufaundlendu vtim cej fakt zalishayetsya nedovedenim oskilki golovnim zavdannyam buv poshuk misc skupchennya triski dlya portugalskih ribalok i kupciv i vidkrittya yakihos zemel ne privernulo uvagu 1498 r Zhuan Fernandish Lavrador i zdijsnili mandrivku do pivnichnoyi chastini Atlantiki Voni pershimi doslidili pivostriv suchasnoyi Kanadi sho na chest jogo vidkrivacha otrimav nazvu Labrador Takozh portugalski moreplavci doslidili ta nanesli na kartu pivnichno zahidne uzberezhzhya Grenlandiyi 1500 1501 r r Gashpar Korte Real sin Zhuana Vash Korte Reala doslidiv pivdenne uzberezhzhya Grenlandiyi ta zemli v rajoni Nyufaundlena ta Labradora 1500 1501 r r Zhuan Alvarish Fagundish zasnuvav portugalsku koloniyu na poluostrovi Nova Shotlandiya v suchasnij Kanadi i takim chinom organizuvav pershe yevropejske poselennya v Pivnichnij Americi z chasiv dobi vikingiv Vidkrittya morskogo shlyahu do Indiyi Dokladnishe Vidkrittya morskogo shlyahu do Indiyi Ekspediciya Vasko da Gami 1492 roku Hristofor Kolumb sho perebuvav na ispanskij sluzhbi vidkriv Ameriku yaku vin vvazhav Indiyeyu V rezultati dlya virishennya superechki mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu 1494 roku bulo ukladeno Tordesilyaskij dogovir sho rozdilyav vsi novovidkriti zemli mizh dvoma krayinami meridianom sho prohodit za 370 lig na zahid vid Ostroviv Zelenogo Misu roztashovanih bilya zahidnogo uzberezhzhya Afriki za suchasnimi koordinatami ce 49 32 56 zahidnoyi dovgoti Zvidsi pohodit podil na Vest Indiyu i Ost Indiyu Za pidtrimki novogo korolya Manuela I v 1497 roci bula organizovana ekspediciya Vasko da Gami yaka obignula afrikanske uzberezhzhya ta za dopomogi sultana Malindi yakij nadav dosvidchenogo arabskogo shkipera u travni 1498 dosyagla Kalikuta Vidkrittya morskogo shlyahu do Indiyi dozvolilo portugalcyam protyagom nastupnih 100 rokiv monopolno doslidzhuvati ta ekspluatuvati uzberezhzhya Indijskogo okeanu ta ostrovi Pivdenno shidnoyi Aziyi Vodnochas pochalasya borotba portugalciv z musulmanskimi volodaryami Indijskogo okeanu zokrema v shidnij Africi ta zahidnij Indiyi na pivdni Aravijskogo pivostrova ta v Perskij zatoci Diyalnist v Indijskomu okeani Vasko da Gama visadzhuyetsya v Kalikuti 20 travnya 1498 r 1501 r Pedru Alvarish Kabral dosyag Madagaskaru 1502 r Vasko da Gama zasnuvav faktoriyi v Mozambiku V Indiyi pochalosya formuvannya portugalskoyi kolonialnoyi administraciyi 1505 r Lourensu de Almejda vidkriv Shri Lanku yaku bulo nazvano Cejlon Togo roku bulo vidkrito o Mavrikij 1507 r v kvitni portugalska flotiliya na choli z Trishtanom da Kunya ta Afonsu de Albukerki zahopili o Sokotra a v zhovtni nevelika eskadra Afonsu de Albukerki pidkorila nizku mist na uzberezhzhi Omanu zokrema Maskat i Suhar ta zahopila korolivstvo Ormuz strategichnij ostriv na vhodi v Persku zatoku Do 1510 roku Afonsu de Albukerki stvoriv nizku faktorij uzdovzh pivostrova Indostan 1515 r Lopu Suarish de Albergariya uvijshov do Chervonogo morya dosyagshi arhipelagu Dahlak poblizu suchasnoyi Eritreiyi 1517 r zasnovano faktoriyu na Cejloni poblizu suchasnogo m Kolombo 1520 r portugalske posolstvo pribulo Efiopiyi Spilno planuvalosya borotisya proti arabiv 1521 r portugalci zajnyali Bahrejn Pivdenno Shidna Aziya 1511 roku Afonsu de Albukerki zahopiv Malakku zaklavshi osnovu doslidzhennya na zahoplennyu priberezhnih mist Velikih Zondskih ostroviv 1511 roku Duarte Fernandish za nakazom Albukerki pribuv do derzhavi Ayutthaya stavshi tam pershim yevropejcem Bulo pidpisano pershij torgovij dogovir yakim portugalcyam nadali pravo vilnoyi torgivli i privileyi na uzberezhzhi Bengalskoyi zatoki Vodnochas portugalske posolstvo pribulo do derzhavi Pegu de takozh oblashtuvali portugalsku faktoriyu U 1511 1512 rokah Antoniu de Abreu doslidiv Mali Zondski ostrovi ostriv Ambon arhipelag Banda Zvidsi Fransishku Serran rushiv do reshti Molukkskih ostroviv ale cherez korabletroshu buv zmushenij osisti na o Ternate Do 1529 roku portugalci stvorili chislenni faktoriyi na Molukkskih ostrovah uklavshi soyuz z sultanom Ternate proti sultanatu Tidore soyuznika Ispaniyi U 1512 1515 rokah Tome Pirish doslidiv Yavu ta susidni ostrovi 1514 roku portugalski moreplavci dosyagli Timoru 1526 roku Zhorzhi de Minezish pribuv do o Nova Gvineya Plavannya do Kitayu i Yaponiyi 1513 roku Zhorzhi Alvarish staye pershim yevropejcem sho visadivsya v Kitayi na o Taman v delti richki Chzhuczyan Perlinna richka 1516 1517 Rafael Perestrello dvoyuridnij brat druzhini Hristofora Kolumba ocholyuye neveliku portugalsku torgovu misiyu v Kantoni Guanchzhou sho upravlyayetsya dinastiyeyu Min 1517 roku Fernan Pirish de Andrade na choli portugalskogo poslstva do imperatorskogo dvoru v Kitayi zasnuvav pershij yevropejskij torgovij punkt na uzberezhzhi Kitayu na ostrovi Taman v delti r Chzhuczyan Perlinnoyi a potim u Kantoni Guanchzhou 1520 1521 rokah portugalske posolstvo na choli z Fernanom de Andrade i Tome Pirishem zdijsnilo mandrivku z Kantona v Pekin i nazad hocha j ne bulo prijnyate imperatorom 1543 roku portugalskij kupec Antoniu da Mota pershim pribuv do Yaponiyi jmovirno na o Tanegasima abo Kyusyu 1557 roku portugalci otrimali dozvil vid kitajskoyi vladi zasnuvati faktoriyu v Makao 1570 roku zasnovano faktoriyu v Nagasaki Braziliya Dokladnishe Kolonialna Braziliya Mandrivki Pedru Alvarisha Kabrala 1500 roku Pedru Alvarish Kabral pershim z portugalciv drugim yevropejcem pislya Hristofora Kolumba sho visadivsya u pivnichnij chastini cogo materika dosyag Pivdennoyi Ameriki Vtim jmovirno pershim tut pobuvav inshij portugalec Duarte Pacheko Perejra sho doslidiv girlo richki Amazonka Novini prineseni Kabralom spochatku viklikali znachnij entuziazm sered portugalciv i korona pochala organizovuvati novi ekspediciyi zokrema pid kerivnictvom italijskogo kapitana Amerigo Vespuchchi chij malenkij flot propliv uzdovzh uzberezhzhya Braziliyi i vpershe ociniv protyazhnist ciyeyi zemli Vespuchchi nazvav kilka misc na uzberezhzhi Z 1530 roku pochinayetsya splanovana kolonizaciya cih zemel 1511 1512 rr Zhuan de Lisbon i dosyagli richki La Plata a potim zatoki San Matiash Hronologiya podij1308 rik rozporyadzhennya pro visadzhennya korabelnogo lisu 1317 rik pochatok stvorennya korolivskogo vijskovogo flotu 1336 rik persha ekspediciya do Kanarskih ostroviv 1341 rik druga ekspediciya do Kanarskih ostroviv 1415 rik zavoyuvannya Seuti 1419 rik vidkrittya Madejri 1422 rik peretin misu Nun sho vvazhavsya mezheyu svitu 1427 rik vidkrittya Azorskih ostroviv 1434 rik projdeno misu Bohador 1441 rik dosyagnennya misu Kabo Blanko 1443 rik vidkrittya o Argen 1444 rik dosyagnuto girla r Senegal vidkrito mis Kabo Verde 1445 rik dosyagnennya girla r Gambiya 1456 rik vidkrito ostrovi Kabo Verde ostrovi Bizhagosh dosyagnuto girla r Geba 1471 rik peretnuto ekvator 1472 rik dosyagnuto Nyufaundlendu 1482 rik doslidzhennya girla richki Kongo 1484 rik dosyagnuto uzberezhzhya suchasnoyi Namibiyi 1488 rik vidkrittya prohodu mizh Atlantikoyu i Indijskim okeanom mis Dobroyi Nadiyi 1492 rik persha sproba projti morem v Indijskij okean 1498 rik dosyagnennya morskim shlyahom Indiyi 1498 rik doslidzhennya girla Amazonki 1500 rik dosyagnennya Braziliyi 1500 rik vidkrittya Madagaskaru 1502 rik vidkrittya Sejshelskih ostroviv 1502 rik vidkrittya o Voznesinnya 1503 rik vidkrittya o Svyatoyi Yeleni 1505 rik vidkrittya o Gof 1505 rik vidkrittya o Shri Lanka 1505 rik vidkrittya o Mavrikij 1506 rik vidkrittya o Tristan da Kunya 1506 rik vidkrittya o Sokotra 1511 rik pidkorennya Malakki 1511 rik pershe posolstvo do Ayutthayi Tayiland 1511 rik pershe posolstvo do Pegu Birma 1511 rik doslidzhennya richki La Plata Argentina 1511 rik doslidzhennya Yavi i Malih Zondskih ostroviv 1512 rik dosyagnennya arhipelagu Banda i Molukkskih ostroviv 1513 rik persha podorozh do Kitayu 1517 rik posolstvo do imperiyi Min 1525 rik vidkrittya Sulavesi 1526 rik vidkrittya Novoyi Gvineyi 1534 rik dosyagnennya arhipelagu Chagos pivdennishe Shri Lanki 1543 rik vidkrittya Yaponiyi 1558 rik vidkrittya Maldivskih ostroviv 1560 rik pershe doslidzhennya Zambezi 1586 rik pershe posolstvo do Kambodzhi 1606 rik vidkrittya ostroviv Novi Gebridi 1626 rik Eshtevan Kasella stav pershim yevropejcem sho vidvidav ButanDiv takozhRozvitok korablebuduvannya na Pirenejskomu pivostrovi 1400 1600 Hronologiya yevropejskih doslidzhen AziyiDzherelaDavies Kenneth Gordon 1974 The North Atlantic World in the Seventeenth Century University of Minnesota Press ISBN 0 8166 0713 3 McAlister Lyle 1984 Spain and Portugal in the New World 1492 1700 University of Minnesota Press ISBN 0 8166 1216 1 Abernethy David 2000 The Dynamics of Global Dominance European Overseas Empires 1415 1980 Yale University Press ISBN 0 300 09314 4 Newitt Malyn D D 2005 A History of Portuguese Overseas Expansion 1400 1668 Routledge ISBN 0 415 23979 6 Silva Liborio Manuel 2010 A Nau Catrineta e a Historia Tragico Maritima Licoes de Lideranca ISBN 978 989 615 090 7 Centro Atlantico Portugal Kerr Robert 1811 1820 s A General History and Collection of Voyages and Travels 14 vols vol 2 Reprint Frankfurt am Main Outlook Verlag GmbH 2020 ISBN 978 3 75230 535 7