Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маврикій — острів у західній частині Індійського океану, разом із Реюньйоном входить до складу Маскаренських островів. Основна частина території Республіки Маврикій. Територія острова становить 1865 км².
| Маврикій | |
|---|---|
 | |
| Карта  | |
| Названий на честь | Моріц Оранський |
| Географія | |
| 20°18′00″ пд. ш. 57°35′00″ сх. д. / 20.3000000000277793787972769° пд. ш. 57.58333333336077686226417427° сх. д.Координати: 20°18′00″ пд. ш. 57°35′00″ сх. д. / 20.3000000000277793787972769° пд. ш. 57.58333333336077686226417427° сх. д. | |
| Місцерозташування | Індійський океан |
| Акваторія | Індійський океан |
| Площа | 1874 км² |
| Країна | |
 Маврикій[1] | |
| (Адм. одиниця) | Маврикій[1] |
| Населення | 1 220 000 осіб |
  Маврикій Маврикій (Африка) | |
Історія
Маврикій був відкритий в X столітті арабами і отримав назву Діна Аробі. На початку XVI століття, 1505 року на ньому висадилися португальці під проводом Педру де Машкареньяша і назвали його Сішна, за іменем одного з португальських кораблів. У 1598 році була розпочата його колонізація голландцями, острів отримав назву за латинською формою імені принца Моріца Оранського, графа Нассау. 1710 голландці покинули острів, який через п'ять років потрапив у володіння французами, які назвали його Іль-де-Франс. 1810 року Маврикій відібрано у французів англійцями, які закріпили його за собою .
Біля східного узбережжя недалеко від столиці Порт-Луї на дні лежать затонулі кораблі 19 століття - британський фрегат «Сіріус» і французький транспорт «Сен Жеран».
Географічне положення
Острів Маврикій розташований в західній частині Індійського океану. Маврикій і Реюньйон входять до групи Маскаренських островів. Вигідне геополітичне положення дозволяє контролювати з острова не тільки акваторію західної частини Індійського океану, але й східне узбережжя Африки (2,2 тис. км на захід, 850 км до Мадагаскару) й південне Азії (4 тис. км на північний схід).
Геологія
Острів вулканічного походження. Складається, головним чином, з базальтових лав, вулканічних туфів, коралового вапняку. Острів Маврикій, як частина вулканічних Маскаренських островів, з'явився з-під води 7 млн років тому, після чого північну частину острова почала формувати вивержена лава з сучасного центрального масиву. Вулканізм на острові вщух 0,1 млн років тому. кратери згаслих вулканів: , , найбільший — (діаметр 370 м, глибина 100 м) в масиві Гран-Басен. Прояви вулканічної діяльності в сучасну епоху можна побачити на південно-західному узбережжі в ущелині працює гейзер.
Рельєф
Головний острів вулканічний, оточений кораловими рифами, має овальну форму, який простягнувся на 65 км з півночі на південь, і на 48 км із заходу на схід. Рельєф Маврикія складний гористий. На півночі розташована порізана пагорбами рівнина, яка поступово піднімається і переходить в (600 м), на якому розташовані колишні кратери згаслих вулканів: , , . Центральне плато різко обривається до південного і західного узбережжя. На острові виділяються кілька гірських хребтів, орієнтованих з сходу на захід: на північному заході гірський ланцюг Мока (найвища точка — гора Пітер-Бот, 820 м), один з відрогів якого охоплює півкільцем зі сходу і півночі місто Порт-Луї; на південному заході гірські ланцюги , і Рів'єр-Нуар (найвища точка країни , 828 м). Хребет (найвища точка — гора , 455 м) простягнувся від міста на Центральному плато до середини східного узбережжя. На північ від хребта Бамбу лежить гірський ланцюг (найвища точка — гора , 531 м). Нижні схили гір Маврикію вкриті густою рослинністю, вершини закінчуються скелястими піками. На захід від Пітер-Бота височить пік Ле-Пус (812 м), який нагадує витягнутий великий палець, на південний захід виділяються вершини (771 м), (719 м) і (705 м).
Клімат
Клімат островів тропічний, морський. Вище в горах більш помірний і придатний для життя, саме там розміщується більша частина поселень. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця (лютого) +26 °C, найхолоднішого (серпня) + 16 °C. Середньорічна кількість опадів розподілена нерівномірно: від 1 500 мм у гірських районах до 5 000 мм на прибережних рівнинах. У середньому опадів до 3000 мм на рік. Бувають тропічні циклони, переважно з січня по березень.
Гідрологія
Річки маловодні, але численні (до 100), більшість пересихає влітку, головна — (16 км). На заході острова водоспад (Тамарін) на річці (295 м), що має 7 потоків — найвищий на острові.
Ґрунти
Поширені родючі ґрунти на вулканічних та глиняних породах.
Рослинність
У горах збереглися тропічні ліси з манго, мімози, різних пальм, які ще донедавна займали майже третину острова, а до появи людини в XVI столітті — майже всю територію острова. Добре акліматизувались європейські, африканські та індійські рослини, завезені переселенцями. Плантації цукрової тростини, маніоку, кукурудзи, кави та перцю, рисові чеки.
Американський письменник Марк Твен у 1896 році у захваті писав про острів:
 | Спочатку був створений Маврикій, потім, за взірцем, — рай. |  |
Тваринний світ
Маврикій оточений кораловими рифами, біля яких зустрічаються практично багато видів , в тому числі блакитний і чорний марліни, акули, жовтий тунець, барракуда; водяться і лангусти. Через віддаленість від материка фауна острова не є різноманітною, але представлена значним числом ендемічних видів. Водяться кажани, завезені лемури і ; змії відсутні, багато черепах і ящірок. Місцеві ендемічні гігантські птахи знищені людьми або завезеними тваринами: (Alectroenas nitidissima), маврикійський дронт (Raphus cucullatus), маскаренська лиска (Fulica newtonii), великі папуги і (Aphanapterix imperialis). На острові відсутні хижі ссавці.
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- (рос.) Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус № 87, De Agostini, 2011.
- (рос.) Остров Святого Маврикия // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- (рос.) Полезная информация — Маврикий. [ 2012-11-04 у Wayback Machine.]
- (рос.) Большов И. Г. Маврикий. — М. : «Мысль», 1986. — 110 с.
- Маврикій // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..
Література
Посилання
- Маврикій. Характеристика та інформація про Маврикій [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.] ozi.pp.ua (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavrikij ostriv u zahidnij chastini Indijskogo okeanu razom iz Reyunjonom vhodit do skladu Maskarenskih ostroviv Osnovna chastina teritoriyi Respubliki Mavrikij Teritoriya ostrova stanovit 1865 km MavrikijKartaNazvanij na chest Moric OranskijGeografiya20 18 00 pd sh 57 35 00 sh d 20 3000000000277793787972769 pd sh 57 58333333336077686226417427 sh d 20 3000000000277793787972769 57 58333333336077686226417427 Koordinati 20 18 00 pd sh 57 35 00 sh d 20 3000000000277793787972769 pd sh 57 58333333336077686226417427 sh d 20 3000000000277793787972769 57 58333333336077686226417427Misceroztashuvannya Indijskij okeanAkvatoriya Indijskij okeanPlosha 1874 km Krayina Mavrikij 1 Adm odinicya Mavrikij 1 Naselennya 1 220 000 osibMavrikijMavrikij Afrika U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mavrikij znachennya IstoriyaMavrikij buv vidkritij v X stolitti arabami i otrimav nazvu Dina Arobi Na pochatku XVI stolittya 1505 roku na nomu visadilisya portugalci pid provodom Pedru de Mashkarenyasha i nazvali jogo Sishna za imenem odnogo z portugalskih korabliv U 1598 roci bula rozpochata jogo kolonizaciya gollandcyami ostriv otrimav nazvu za latinskoyu formoyu imeni princa Morica Oranskogo grafa Nassau 1710 gollandci pokinuli ostriv yakij cherez p yat rokiv potrapiv u volodinnya francuzami yaki nazvali jogo Il de Frans 1810 roku Mavrikij vidibrano u francuziv anglijcyami yaki zakripili jogo za soboyu Bilya shidnogo uzberezhzhya nedaleko vid stolici Port Luyi na dni lezhat zatonuli korabli 19 stolittya britanskij fregat Sirius i francuzkij transport Sen Zheran Geografichne polozhennyaZnimok z kosmosu Karta Mavrikiyu Ostriv Mavrikij roztashovanij v zahidnij chastini Indijskogo okeanu Mavrikij i Reyunjon vhodyat do grupi Maskarenskih ostroviv Vigidne geopolitichne polozhennya dozvolyaye kontrolyuvati z ostrova ne tilki akvatoriyu zahidnoyi chastini Indijskogo okeanu ale j shidne uzberezhzhya Afriki 2 2 tis km na zahid 850 km do Madagaskaru j pivdenne Aziyi 4 tis km na pivnichnij shid GeologiyaDokladnishe Ostriv vulkanichnogo pohodzhennya Skladayetsya golovnim chinom z bazaltovih lav vulkanichnih tufiv koralovogo vapnyaku Ostriv Mavrikij yak chastina vulkanichnih Maskarenskih ostroviv z yavivsya z pid vodi 7 mln rokiv tomu pislya chogo pivnichnu chastinu ostrova pochala formuvati viverzhena lava z suchasnogo centralnogo masivu Vulkanizm na ostrovi vshuh 0 1 mln rokiv tomu krateri zgaslih vulkaniv najbilshij diametr 370 m glibina 100 m v masivi Gran Basen Proyavi vulkanichnoyi diyalnosti v suchasnu epohu mozhna pobachiti na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi v ushelini pracyuye gejzer RelyefGolovnij ostriv vulkanichnij otochenij koralovimi rifami maye ovalnu formu yakij prostyagnuvsya na 65 km z pivnochi na pivden i na 48 km iz zahodu na shid Relyef Mavrikiya skladnij goristij Na pivnochi roztashovana porizana pagorbami rivnina yaka postupovo pidnimayetsya i perehodit v 600 m na yakomu roztashovani kolishni krateri zgaslih vulkaniv Centralne plato rizko obrivayetsya do pivdennogo i zahidnogo uzberezhzhya Na ostrovi vidilyayutsya kilka girskih hrebtiv oriyentovanih z shodu na zahid na pivnichnomu zahodi girskij lancyug Moka najvisha tochka gora Piter Bot 820 m odin z vidrogiv yakogo ohoplyuye pivkilcem zi shodu i pivnochi misto Port Luyi na pivdennomu zahodi girski lancyugi i Riv yer Nuar najvisha tochka krayini 828 m Hrebet najvisha tochka gora 455 m prostyagnuvsya vid mista na Centralnomu plato do seredini shidnogo uzberezhzhya Na pivnich vid hrebta Bambu lezhit girskij lancyug najvisha tochka gora 531 m Nizhni shili gir Mavrikiyu vkriti gustoyu roslinnistyu vershini zakinchuyutsya skelyastimi pikami Na zahid vid Piter Bota visochit pik Le Pus 812 m yakij nagaduye vityagnutij velikij palec na pivdennij zahid vidilyayutsya vershini 771 m 719 m i 705 m KlimatDokladnishe Klimat ostroviv tropichnij morskij Vishe v gorah bilsh pomirnij i pridatnij dlya zhittya same tam rozmishuyetsya bilsha chastina poselen Peresichna temperatura povitrya najteplishogo misyacya lyutogo 26 C najholodnishogo serpnya 16 C Serednorichna kilkist opadiv rozpodilena nerivnomirno vid 1 500 mm u girskih rajonah do 5 000 mm na priberezhnih rivninah U serednomu opadiv do 3000 mm na rik Buvayut tropichni cikloni perevazhno z sichnya po berezen GidrologiyaDokladnishe Richki malovodni ale chislenni do 100 bilshist peresihaye vlitku golovna 16 km Na zahodi ostrova vodospad Tamarin na richci 295 m sho maye 7 potokiv najvishij na ostrovi GruntiDokladnishe Poshireni rodyuchi grunti na vulkanichnih ta glinyanih porodah RoslinnistDokladnishe U gorah zbereglisya tropichni lisi z mango mimozi riznih palm yaki she donedavna zajmali majzhe tretinu ostrova a do poyavi lyudini v XVI stolitti majzhe vsyu teritoriyu ostrova Dobre aklimatizuvalis yevropejski afrikanski ta indijski roslini zavezeni pereselencyami Plantaciyi cukrovoyi trostini manioku kukurudzi kavi ta percyu risovi cheki Amerikanskij pismennik Mark Tven u 1896 roci u zahvati pisav pro ostriv Spochatku buv stvorenij Mavrikij potim za vzircem raj Tvarinnij svitDodo papugi rudij pastushok na polotni Rulanta Savereya 1626 rik Dokladnishe Mavrikij otochenij koralovimi rifami bilya yakih zustrichayutsya praktichno bagato vidiv v tomu chisli blakitnij i chornij marlini akuli zhovtij tunec barrakuda vodyatsya i langusti Cherez viddalenist vid materika fauna ostrova ne ye riznomanitnoyu ale predstavlena znachnim chislom endemichnih vidiv Vodyatsya kazhani zavezeni lemuri i zmiyi vidsutni bagato cherepah i yashirok Miscevi endemichni gigantski ptahi znisheni lyudmi abo zavezenimi tvarinami Alectroenas nitidissima mavrikijskij dront Raphus cucullatus maskarenska liska Fulica newtonii veliki papugi i Aphanapterix imperialis Na ostrovi vidsutni hizhi ssavci Div takozhMavrikij Mavrikijskij drontPrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 ros Mavrikij Zateryannyj v Indijskom okeane Zolotoj globus 87 De Agostini 2011 ros Ostrov Svyatogo Mavrikiya Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros Poleznaya informaciya Mavrikij 2012 11 04 u Wayback Machine ros Bolshov I G Mavrikij M Mysl 1986 110 s Mavrikij Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaPosilannyaMavrikij Harakteristika ta informaciya pro Mavrikij 23 bereznya 2018 u Wayback Machine ozi pp ua ukr