Жуан де Лісбон (порт. João de Lisboa; бл. 1470—1525) — португальський дослідник і мореплавець.
Жуан де Лісбон | |
---|---|
порт. João de Lisboa | |
Трактат про мореплавство — із записом «знайдено Жуаном де Лісбон в 1514 році» | |
Народився | 1470 |
Помер | 1525 |
Країна | Португальське королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник, Лоцман |
Знання мов | португальська |
|
Біографія
Відомо, що він плавав в Індію разом із Тріштаном да Кунья в 1506 році та досліджував Ріо-де-Ла-Плата та, можливо, затоку Сан-Матіас приблизно у 1511-12 роках.
Жуан де Лісбон брав участь в експедиції, яку герцог Браганса здійснив до Азамура в 1513 році, і повернулася до Індії з флотом Діогу Лопіша де Секейра в 1518 році. В 1525 році Жуан загинув під час плавання флоту Філіпе де Кастро вздовж східного узбережжя Африки в Індійському океані .
Бразильський історик Франсіско Адольфо де Варнгаген помилково заявив, що він був у навколосвітній подорожі Фердинанда Магеллана.
Жуан де Лісбон є автором збірки «Трактатів про мореплавство», датованої 1514 роком, яка зберіглась у пізнішій копії, включеній до недатованого (бл. 1550?) португальського морського атласу.
Подорож 1511 року
Жуан де Лісбон та Ештеван де Фруа відкрили «мис Санта-Марія» (порт. Punta Del Este) в Ріо-де-ла-Плата, досліджуючи його гирло (сучасні Уругвай і Аргентина) і подорожуючи аж на південь до затоки Сан-Матіас на 42º південної широти, проникаючи на 300 км «навколо затоки». Крістофер де Аро, фінансист експедиції разом із Д. Нуну Мануелем, є свідком новин про «Білого короля» та «людей гір», імперію інків та «срібну сокиру» (порт. rio do «machado de prata»), отриманий від індіанців чарруа і запропонований королю Мануелю I.
Трактати про мореплавство
Збірка трактатів про мореплавство складається з «Короткого трактату про морську майстерність» і «Трактату про морську голку, знайдену Жуаном де Лісбон в 1514 році».
До збірки додано атлас із 20 карт:
- Карта 1: Ньюфаундленд, Азорські острови, Ісландія, Англія, Лісабон;
- Карта 2: Центральна Америка, Антильські острови, північний захід Південної Америки;
- Карта 3: Антильське море, узбережжя Південної Америки від затоки Маракайбо до Мараньяна;
- Карта 4: узбережжя Південної Америки від Ріо-де-Жанейро до Магелланової протоки з річкою Ла-Плата;
- Карта 5: узбережжя від Мараньяну до півдня Бразилії;
- Карта 6: від північного сходу Бразилії до заходу Африки;
- Карта 7: Острови Південної Атлантики;
- Карта 8: Північна Атлантика, Земля Бакаллау (Ньюфаундленд), Ісландія, Англія, Лісабон;
- Карта 9: Західна Європа
- Карта 10: Західна Африка та північний схід Бразилії.
- Карта 11: Гвінейська затока;
- Карта 12: Західна Африка;
- Карта 13: Східна Африка;
- Карта 14: Південно-західні острови в Індійському океані;
- Карта 15: Червоне море та Перська затока;
- Карта 16: Від узбережжя Перської затоки до Шрі-Ланки;
- Карта 17: Далекий Схід від Сіамської затоки до Японії;
- Карта 18: Бенгальська затока;
- Карта 19: Інсуліндія;
- Карта 20: Глобус світу — радіальне зображення з центром на Північному полюсі;
Книгу зберігається в Національному архіві Португалії (), з додатковою інформацією про те, що карти зроблені з пергаменту.
Карти, додані до Трактату явно датуються після 1514 року. Наприклад, він показує Магелланову протоку або Японію (про яку португальці повідомили лише в 1543 році). З іншого боку, положення деяких португальських прапорів не узгоджується з історичними подіями; зокрема, на одній із діаграм португальські замки зображено на території інків, про що ніколи не повідомлялося в жодному офіційному документі. Виходячи з присутності Японії, Армандо Кортесан датував атлас «приблизно 1560 роком», тоді як інші автори датують його «приблизно 1550 роком».
Список літератури
- Lisboa, João De | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 8 листопада 2022.
- Francisco Adolfo de Varnhagen (1854). . Т. 1. с. 31. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 8 листопада 2022.
- Jonkers, A. R. T. (2003). Earth's Magnetism in the Age of Sail. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 151. ISBN .
- . cvc.instituto-camoes.pt. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 8 листопада 2022.
- Portugalliae Monumenta Cartographica. Lisbon: Imprensa Nacional da Casa da Moeda. 1960.
- Albuquerque, Luís de (1982). O "Tratado da agulha de Marear" de João de Lisboa; reconstituição do seu texto, seguida de uma versão francesa com anotações. Coimbra: IICT. с. 133.
Посилання
- Mapas no Tratado de Marinharia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuan de Lisbon port Joao de Lisboa bl 1470 1525 portugalskij doslidnik i moreplavec Zhuan de Lisbonport Joao de LisboaTraktat pro moreplavstvo iz zapisom znajdeno Zhuanom de Lisbon v 1514 roci Narodivsya1470Pomer1525Krayina Portugalske korolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnik LocmanZnannya movportugalska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVidomo sho vin plavav v Indiyu razom iz Trishtanom da Kunya v 1506 roci ta doslidzhuvav Rio de La Plata ta mozhlivo zatoku San Matias priblizno u 1511 12 rokah Zhuan de Lisbon brav uchast v ekspediciyi yaku gercog Bragansa zdijsniv do Azamura v 1513 roci i povernulasya do Indiyi z flotom Diogu Lopisha de Sekejra v 1518 roci V 1525 roci Zhuan zaginuv pid chas plavannya flotu Filipe de Kastro vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki v Indijskomu okeani Brazilskij istorik Fransisko Adolfo de Varngagen pomilkovo zayaviv sho vin buv u navkolosvitnij podorozhi Ferdinanda Magellana Zhuan de Lisbon ye avtorom zbirki Traktativ pro moreplavstvo datovanoyi 1514 rokom yaka zberiglas u piznishij kopiyi vklyuchenij do nedatovanogo bl 1550 portugalskogo morskogo atlasu Podorozh 1511 rokuZhuan de Lisbon ta Eshtevan de Frua vidkrili mis Santa Mariya port Punta Del Este v Rio de la Plata doslidzhuyuchi jogo girlo suchasni Urugvaj i Argentina i podorozhuyuchi azh na pivden do zatoki San Matias na 42º pivdennoyi shiroti pronikayuchi na 300 km navkolo zatoki Kristofer de Aro finansist ekspediciyi razom iz D Nunu Manuelem ye svidkom novin pro Bilogo korolya ta lyudej gir imperiyu inkiv ta sribnu sokiru port rio do machado de prata otrimanij vid indianciv charrua i zaproponovanij korolyu Manuelyu I Traktati pro moreplavstvoZbirka traktativ pro moreplavstvo skladayetsya z Korotkogo traktatu pro morsku majsternist i Traktatu pro morsku golku znajdenu Zhuanom de Lisbon v 1514 roci Do zbirki dodano atlas iz 20 kart Portugalski prapori na zamkah Peru Karta dodana da zbirka Traktativ pro moreplavstvo tKarta svitu zi zbirki Traktativ pro moreplavstvo Karta 1 Nyufaundlend Azorski ostrovi Islandiya Angliya Lisabon Karta 2 Centralna Amerika Antilski ostrovi pivnichnij zahid Pivdennoyi Ameriki Karta 3 Antilske more uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki vid zatoki Marakajbo do Maranyana Karta 4 uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki vid Rio de Zhanejro do Magellanovoyi protoki z richkoyu La Plata Karta 5 uzberezhzhya vid Maranyanu do pivdnya Braziliyi Karta 6 vid pivnichnogo shodu Braziliyi do zahodu Afriki Karta 7 Ostrovi Pivdennoyi Atlantiki Karta 8 Pivnichna Atlantika Zemlya Bakallau Nyufaundlend Islandiya Angliya Lisabon Karta 9 Zahidna Yevropa Karta 10 Zahidna Afrika ta pivnichnij shid Braziliyi Karta 11 Gvinejska zatoka Karta 12 Zahidna Afrika Karta 13 Shidna Afrika Karta 14 Pivdenno zahidni ostrovi v Indijskomu okeani Karta 15 Chervone more ta Perska zatoka Karta 16 Vid uzberezhzhya Perskoyi zatoki do Shri Lanki Karta 17 Dalekij Shid vid Siamskoyi zatoki do Yaponiyi Karta 18 Bengalska zatoka Karta 19 Insulindiya Karta 20 Globus svitu radialne zobrazhennya z centrom na Pivnichnomu polyusi Knigu zberigayetsya v Nacionalnomu arhivi Portugaliyi z dodatkovoyu informaciyeyu pro te sho karti zrobleni z pergamentu Karti dodani do Traktatu yavno datuyutsya pislya 1514 roku Napriklad vin pokazuye Magellanovu protoku abo Yaponiyu pro yaku portugalci povidomili lishe v 1543 roci Z inshogo boku polozhennya deyakih portugalskih praporiv ne uzgodzhuyetsya z istorichnimi podiyami zokrema na odnij iz diagram portugalski zamki zobrazheno na teritoriyi inkiv pro sho nikoli ne povidomlyalosya v zhodnomu oficijnomu dokumenti Vihodyachi z prisutnosti Yaponiyi Armando Kortesan datuvav atlas priblizno 1560 rokom todi yak inshi avtori datuyut jogo priblizno 1550 rokom Spisok literaturiLisboa Joao De Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 8 listopada 2022 Francisco Adolfo de Varnhagen 1854 T 1 s 31 Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 8 listopada 2022 Jonkers A R T 2003 Earth s Magnetism in the Age of Sail Baltimore Johns Hopkins University Press s 151 ISBN 0 8018 7132 8 cvc instituto camoes pt Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 8 listopada 2022 Portugalliae Monumenta Cartographica Lisbon Imprensa Nacional da Casa da Moeda 1960 Albuquerque Luis de 1982 O Tratado da agulha de Marear de Joao de Lisboa reconstituicao do seu texto seguida de uma versao francesa com anotacoes Coimbra IICT s 133 PosilannyaMapas no Tratado de Marinharia