Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бенга льська зато ка бенг বঙ গ পস গর там வங க ள வ ர க ட гінді ब ग ल क ख ड велика затока на північному сході Індійського

Бенгальська затока

Бенгальська затока

Бенга́льська зато́ка (бенг. বঙ্গোপসাগর, там. வங்காள விரிகுடா, гінді बंगाल की खाड़ी) — велика затока на північному сході Індійського океану, обмежана півостровами Індостан та Індокитай, Андаманськими та Нікобарськими островами.

Бенгальська затока
image
image
15° пн. ш. 88° сх. д. / 15° пн. ш. 88° сх. д. / 15; 88Координати: 15° пн. ш. 88° сх. д. / 15° пн. ш. 88° сх. д. / 15; 88
Частина від Індійський океан
Прибережні країни image Індія, image Бангладеш, image Шрі-Ланка і image М'янма
Ширина 1610 км
Площа 2 172 тис.
Максимальна глибина 5258 м
Вливаються
  • Ґодаварі, Крішна, Кавері, d, d, Хуґлі, d, Меґхна, d, Махавелі, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Субарнарекга, d, d, d, d, d, d, d, Q11924814?, d і Брахмапутра
    • ідентифікатори і посилання
    P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic 4273
    GeoNames 1281789
    image
    image
    Бенгальська затока
    Бенгальська затока (Індія)
    image Бенгальська затока у Вікісховищі
    image
    Карта Птолемея показує, що древньогрецькі моряки плавали до Бенгальської (ліворуч) та Сіамської заток, а також Південнокитайського моря

    Бухта Бенгалії займає область 2,172,000 км². Ряд великих річок — Ганг, Брахмапутра та Мегхна (спільний естуарій), Крішна, Годаварі, Кавері, Маханаді, Іраваді — впадають в Бенгальську затоку.

    Площа: близько 2172 тис. км².

    Глибина: до 5258 м.

    Температура води: на поверхні в лютому від +25 до +27°, в серпні 4—28°. Солоність 30 — 34 %. Природних бухт мало.

    Головні порти: Калькутта, Мадрас (в Індії), Читтагонг (в Бангладеші).

    Межі затоки

    Бенга́льська зато́ка нагадує трикутник, і омиває Індію і Шрі-Ланку на заході, Бангладеш і Індію на півночі, М'янму, південну частину Таїланду і Андаманські острови та Нікобарські острови на сході.

    Міжнародна гідрографічна організація визначила межі Бенгальської затоки таким чином:

    На сході. Лінія, що проходить від (16°03'N) в Бірмі через найбільші Андаманські острови, проведена таким чином, що всі протоки на схід від островів виключаються з затоки, до точки, розташованої на острові з координатами: широта 10° 48'N, довгота 92° 24'E і потім вздовж південно-західного кордону Андаманського моря [Лінія, що проходить від Оеджонг Раджа (5°32′ пн. ш. 95°12′ сх. д. / 5.533° пн. ш. 95.200° сх. д. / 5.533; 95.200) на Суматрі до Поелоє Брас і через західні Нікобарські острови до мису Сенді Пойнт на острові Малий Андаман, проведена таким чином, що всі протоки опиняються у складі Андаманського моря].
    На півдні Адамів міст (між Індією і Цейлоном [Шрі-Ланка]) і від мису Дондре Хед (Південна точка Цейлону) до північної точки Поелоє Брас на Суматрі (5°44′ пн. ш. 95°04′ сх. д. / 5.733° пн. ш. 95.067° сх. д. / 5.733; 95.067).

    Етимологія

    У стародавніх індуїстських текстах затоку іменують Маходабхі. На античних картах затоку позначають як Синус Гангетікус або Гангетікус Синус, що в перекладі означає «Затока Гангу». Розвиток в 10-му столітті культурного регіону , слідом за експансією імперії Чола призвело до того, що затоку стали називати Озеро Чола. Згодом затока стала відома під своєю сучасною назвою, що походить від історичної області Бенгалія, розташованої на його берегах.

    Річки

    У затоку впадають багато великих річок Індійського субконтиненту, що прямують головним чином із заходу на схід. Найпівнічніша з них — Ганг (його головне гирло на території Бангладеш відоме під назвою Падма). Але, на відміну від них річка Брахмапутра перетинає Ассам зі сходу на захід, до повороту на південь, перед впаданням в затоку, вже на території Бангладеш, де відома під назву Джамуна. Перед впадінням в затоку Джамуна з'єднується з Падма і річкою Мегхна. У спільній дельті Гангу, Брахмапутри і Мегхни сформувався найбільший мангровий ліс Сундарбан, розташований на території Бангладеш і частково Західної Бенгалії. Брахмапутра протяжністю 2948 км є 28-й за довжиною річкою світу бере початок в Тибеті, де відома під назвою Цангпо. Річка Хуглі, інше гирло Гангу, на берегах якого розташована Калькутта, впадає в Бенгальську затоку, безпосередньо на території Індії.

    Ганг і Брахмапутра щорічно виносять в затоку приблизно 1000 мільйон тонн твердих частинок. Наноси цих двох річок сформували спільну дельту і підводні відкладення, що простягнулися від Бангладеш в напрямку екватора товщиною до 16,5 км і містить, як мінімум, 1130 трильйона тонн седиментів, що накопичувалися протягом останніх 17 млн років. Обидві річки щорічно вносять близько 8 % всієї органіки, що надходить у всесвітній океан. Висока кількість органічного вуглецю, що надходить в затоку, зумовило наявність в ньому багатих запасів нафти і природного газу.

    Південніше Бенгалії в затоку впадають великі річки Маханаді, Годаварі, Крішна і Кавері. Також в затоку впадає безліч дрібних річок. Річка Іраваді тече з півночі на південь і впадає в Андаманське море Бенгальської затоки. У її дельті також є великий мангровий ліс.

    Клімат

    Майже вся акваторія затоки лежить в субекваторіальному кліматичному поясі, лише південна частина в екваторіальному. Це зона мусонної циркуляції повітря — влітку вітри дмуть від екватора, а взимку до нього. Загалом переважають екваторіальні повітряні маси. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони, зволоження достатнє.

    З січня по жовтень відбувається рух повітряних мас, що сформувалися над Бенгальською затокою, в північному напрямку, і одночасне їх обертання за годинниковою стрілкою, відоме як Східно-Індійська повітряна течія. Наслідком цього є утворення мусонів, що рухаються в північно-західному напрямку, обрушуються до початку травня на Нікобарські і Андаманські острови і до кінця червня на північно-східне узбережжя Індії. Решту року, відзначається рух повітряних мас проти годинникової стрілки, ця циркуляцію відома як Східно-Індійська зимова повітряна течія. Мусони, що сформувалися в період з вересня по грудень, мають істотний вплив на Східну Індію.

    На південному сході Бенгальської затоки улітку і навесні часті штормові вітри і тропічні урагани.

    Зима

    Літо

    Океанографія

    Бенгальським затока є окраїнним морем Індійського океану.

    Тектоніка

    Підмурівком Бенгальської затоки є Індостанська плита, яка є частиною великої Індо-Австралійської плити що має рух на північ. Ця плита занурюється під Бірманську мікроплиту утворюючи Яванський жолоб. Тут, тертя двох плит збільшує тиск і температуру, що призводить до утворення вулканів. Азійське цунамі 2004 року стало результатом викиду напруги що скупчилося в зоні субдукції, яке призвело до потужного землетрусу і цунамі.

    Морська біологія

    Акваторія затоки утворює 4 екорегіони західної індо-тихоокеанської морської зоогеографічної провінції: Південна Інідія і Шрі-Ланка, східноіндійське узбережжя, Північ Бенгальської затоки, Андаманські і Нікобарські острови. Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до тропічної зони.

    Бенгальська затока є однією з 64 найбільших морських екосистем світу. Біологічне різноманіття в затоці представлено кораловими рифами, мангровими лісами, місцями нересту і нагулу риби, естуаріями річок.

    Тут мешкають Kerilia jerdonii, , оливкова морська черепаха, марлін, барракуда, тунець смугастий, тунець жовтоперий, індо-тихоокеанський горбатий дельфін, кит Брайда, Tursiops truncatus Stenella attenuata, Stenella longirostris, Orcaella brevirostris та інші види морських тварин. У створеному на території Індії морському заповіднику забезпечується захист місць кладки яєць оливкової морської черепахи.

    [en] забезпечує захист багатьох видів морської фауни, включаючи Crocodylus porosus, Dermochelys coriacea, й

    Національний парк Сундарбан забезпечує захист мангрових лісів в дельті Гангу

    Примітки

    1. (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
    2. Kuttan (2009). . AuthorHouse. ISBN . Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2015.
    3. . indiatourism4u.in. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 21 August 2013.
    4. 1794, Orbis Veteribus Notus by Jean Baptiste Bourguignon d'Anville. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 3 жовтня 2015.
    5. Map of the Bay of Bengal [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] URL accessed 22 January 2007
    6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 19 травня 2014.
    7. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач  — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
    8. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
    9. (англ.) Glossary of Physical Oceanography Ba-Bm [ 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.] URL accessed 21 January 2007
    10. Tsunami [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] URL access 21 January 2007
    11. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
    12. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
    13. 17 Bay of Bengal [ 14 червня 2007 у Wayback Machine.] URL accessed 21 January 2007
    14. Zipcode Zoo Bodianus neilli (Bay of Bengal Hogfish) [ 30 травня 2008 у Wayback Machine.] URL accessed 21 January 2007

    Література

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Benga lska zato ka beng বঙ গ পস গর tam வங க ள வ ர க ட gindi ब ग ल क ख ड velika zatoka na pivnichnomu shodi Indijskogo okeanu obmezhana pivostrovami Indostan ta Indokitaj Andamanskimi ta Nikobarskimi ostrovami Bengalska zatoka15 pn sh 88 sh d 15 pn sh 88 sh d 15 88 Koordinati 15 pn sh 88 sh d 15 pn sh 88 sh d 15 88Chastina vid Indijskij okeanPriberezhni krayini Indiya Bangladesh Shri Lanka i M yanmaShirina 1610 kmPlosha 2 172 tis Maksimalna glibina 5258 mVlivayutsya Godavari Krishna Kaveri d d Hugli d Meghna d Mahaveli d d d d d d d d d Subarnarekga d d d d d d d Q11924814 d i Brahmaputraidentifikatori i posilannyaP3006 identifikator Marine Regions Geographic 4273GeoNames 1281789Bengalska zatokaBengalska zatoka Indiya Bengalska zatoka u VikishovishiKarta Ptolemeya pokazuye sho drevnogrecki moryaki plavali do Bengalskoyi livoruch ta Siamskoyi zatok a takozh Pivdennokitajskogo morya Buhta Bengaliyi zajmaye oblast 2 172 000 km Ryad velikih richok Gang Brahmaputra ta Meghna spilnij estuarij Krishna Godavari Kaveri Mahanadi Iravadi vpadayut v Bengalsku zatoku Plosha blizko 2172 tis km Glibina do 5258 m Temperatura vodi na poverhni v lyutomu vid 25 do 27 v serpni 4 28 Solonist 30 34 Prirodnih buht malo Golovni porti Kalkutta Madras v Indiyi Chittagong v Bangladeshi Mezhi zatokiBenga lska zato ka nagaduye trikutnik i omivaye Indiyu i Shri Lanku na zahodi Bangladesh i Indiyu na pivnochi M yanmu pivdennu chastinu Tayilandu i Andamanski ostrovi ta Nikobarski ostrovi na shodi Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachila mezhi Bengalskoyi zatoki takim chinom Na shodi Liniya sho prohodit vid 16 03 N v Birmi cherez najbilshi Andamanski ostrovi provedena takim chinom sho vsi protoki na shid vid ostroviv viklyuchayutsya z zatoki do tochki roztashovanoyi na ostrovi z koordinatami shirota 10 48 N dovgota 92 24 E i potim vzdovzh pivdenno zahidnogo kordonu Andamanskogo morya Liniya sho prohodit vid Oedzhong Radzha 5 32 pn sh 95 12 sh d 5 533 pn sh 95 200 sh d 5 533 95 200 na Sumatri do Poeloye Bras i cherez zahidni Nikobarski ostrovi do misu Sendi Pojnt na ostrovi Malij Andaman provedena takim chinom sho vsi protoki opinyayutsya u skladi Andamanskogo morya dd Na pivdni Adamiv mist mizh Indiyeyu i Cejlonom Shri Lanka i vid misu Dondre Hed Pivdenna tochka Cejlonu do pivnichnoyi tochki Poeloye Bras na Sumatri 5 44 pn sh 95 04 sh d 5 733 pn sh 95 067 sh d 5 733 95 067 dd EtimologiyaU starodavnih induyistskih tekstah zatoku imenuyut Mahodabhi Na antichnih kartah zatoku poznachayut yak Sinus Gangetikus abo Gangetikus Sinus sho v perekladi oznachaye Zatoka Gangu Rozvitok v 10 mu stolitti kulturnogo regionu slidom za ekspansiyeyu imperiyi Chola prizvelo do togo sho zatoku stali nazivati Ozero Chola Zgodom zatoka stala vidoma pid svoyeyu suchasnoyu nazvoyu sho pohodit vid istorichnoyi oblasti Bengaliya roztashovanoyi na jogo beregah RichkiU zatoku vpadayut bagato velikih richok Indijskogo subkontinentu sho pryamuyut golovnim chinom iz zahodu na shid Najpivnichnisha z nih Gang jogo golovne girlo na teritoriyi Bangladesh vidome pid nazvoyu Padma Ale na vidminu vid nih richka Brahmaputra peretinaye Assam zi shodu na zahid do povorotu na pivden pered vpadannyam v zatoku vzhe na teritoriyi Bangladesh de vidoma pid nazvu Dzhamuna Pered vpadinnyam v zatoku Dzhamuna z yednuyetsya z Padma i richkoyu Meghna U spilnij delti Gangu Brahmaputri i Meghni sformuvavsya najbilshij mangrovij lis Sundarban roztashovanij na teritoriyi Bangladesh i chastkovo Zahidnoyi Bengaliyi Brahmaputra protyazhnistyu 2948 km ye 28 j za dovzhinoyu richkoyu svitu bere pochatok v Tibeti de vidoma pid nazvoyu Cangpo Richka Hugli inshe girlo Gangu na beregah yakogo roztashovana Kalkutta vpadaye v Bengalsku zatoku bezposeredno na teritoriyi Indiyi Gang i Brahmaputra shorichno vinosyat v zatoku priblizno 1000 miljon tonn tverdih chastinok Nanosi cih dvoh richok sformuvali spilnu deltu i pidvodni vidkladennya sho prostyagnulisya vid Bangladesh v napryamku ekvatora tovshinoyu do 16 5 km i mistit yak minimum 1130 triljona tonn sedimentiv sho nakopichuvalisya protyagom ostannih 17 mln rokiv Obidvi richki shorichno vnosyat blizko 8 vsiyeyi organiki sho nadhodit u vsesvitnij okean Visoka kilkist organichnogo vuglecyu sho nadhodit v zatoku zumovilo nayavnist v nomu bagatih zapasiv nafti i prirodnogo gazu Pivdennishe Bengaliyi v zatoku vpadayut veliki richki Mahanadi Godavari Krishna i Kaveri Takozh v zatoku vpadaye bezlich dribnih richok Richka Iravadi teche z pivnochi na pivden i vpadaye v Andamanske more Bengalskoyi zatoki U yiyi delti takozh ye velikij mangrovij lis KlimatMajzhe vsya akvatoriya zatoki lezhit v subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi lishe pivdenna chastina v ekvatorialnomu Ce zona musonnoyi cirkulyaciyi povitrya vlitku vitri dmut vid ekvatora a vzimku do nogo Zagalom perevazhayut ekvatorialni povitryani masi Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni zvolozhennya dostatnye Z sichnya po zhovten vidbuvayetsya ruh povitryanih mas sho sformuvalisya nad Bengalskoyu zatokoyu v pivnichnomu napryamku i odnochasne yih obertannya za godinnikovoyu strilkoyu vidome yak Shidno Indijska povitryana techiya Naslidkom cogo ye utvorennya musoniv sho ruhayutsya v pivnichno zahidnomu napryamku obrushuyutsya do pochatku travnya na Nikobarski i Andamanski ostrovi i do kincya chervnya na pivnichno shidne uzberezhzhya Indiyi Reshtu roku vidznachayetsya ruh povitryanih mas proti godinnikovoyi strilki cya cirkulyaciyu vidoma yak Shidno Indijska zimova povitryana techiya Musoni sho sformuvalisya v period z veresnya po gruden mayut istotnij vpliv na Shidnu Indiyu Na pivdennomu shodi Bengalskoyi zatoki ulitku i navesni chasti shtormovi vitri i tropichni uragani Zima LitoOkeanografiyaBengalskim zatoka ye okrayinnim morem Indijskogo okeanu Tektonika Pidmurivkom Bengalskoyi zatoki ye Indostanska plita yaka ye chastinoyu velikoyi Indo Avstralijskoyi pliti sho maye ruh na pivnich Cya plita zanuryuyetsya pid Birmansku mikroplitu utvoryuyuchi Yavanskij zholob Tut tertya dvoh plit zbilshuye tisk i temperaturu sho prizvodit do utvorennya vulkaniv Azijske cunami 2004 roku stalo rezultatom vikidu naprugi sho skupchilosya v zoni subdukciyi yake prizvelo do potuzhnogo zemletrusu i cunami Morska biologiya Akvatoriya zatoki utvoryuye 4 ekoregioni zahidnoyi indo tihookeanskoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi Pivdenna Inidiya i Shri Lanka shidnoindijske uzberezhzhya Pivnich Bengalskoyi zatoki Andamanski i Nikobarski ostrovi Zoogeografichno donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m nalezhit do tropichnoyi zoni Bengalska zatoka ye odniyeyu z 64 najbilshih morskih ekosistem svitu Biologichne riznomanittya v zatoci predstavleno koralovimi rifami mangrovimi lisami miscyami nerestu i nagulu ribi estuariyami richok Tut meshkayut Kerilia jerdonii olivkova morska cherepaha marlin barrakuda tunec smugastij tunec zhovtoperij indo tihookeanskij gorbatij delfin kit Brajda Tursiops truncatus Stenella attenuata Stenella longirostris Orcaella brevirostris ta inshi vidi morskih tvarin U stvorenomu na teritoriyi Indiyi morskomu zapovidniku zabezpechuyetsya zahist misc kladki yayec olivkovoyi morskoyi cherepahi en zabezpechuye zahist bagatoh vidiv morskoyi fauni vklyuchayuchi Crocodylus porosus Dermochelys coriacea j Nacionalnij park Sundarban zabezpechuye zahist mangrovih lisiv v delti GanguPrimitki PDF International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Kuttan 2009 AuthorHouse ISBN 978 1434377807 Arhiv originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2015 indiatourism4u in Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 21 August 2013 1794 Orbis Veteribus Notus by Jean Baptiste Bourguignon d Anville Arhiv originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2015 Map of the Bay of Bengal 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine URL accessed 22 January 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 19 travnya 2014 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Glossary of Physical Oceanography Ba Bm 18 zhovtnya 2007 u Wayback Machine URL accessed 21 January 2007 Tsunami 27 veresnya 2007 u Wayback Machine URL access 21 January 2007 angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 17 Bay of Bengal 14 chervnya 2007 u Wayback Machine URL accessed 21 January 2007 Zipcode Zoo Bodianus neilli Bay of Bengal Hogfish 30 travnya 2008 u Wayback Machine URL accessed 21 January 2007LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985

    Дата публікації:
    Топ