Бірманська плита маленька тектонічна плита або мікроплита розташована у Південно-Східнійї Азії. Має площу — 0,01270 стерадіан (1,100,000 км2). Зазвичай розглядається у складі Євразійської плити.
Андаманські острови, Нікобарські острови і північно-західна Суматра розташовані на плиті. Ця острівна дуга відокремлює Андаманське море від Індійського океану на заході.
На сході лежить Сундська плита, відокремлена трансформною границею прямуючою у напрямку з півдня на північ через Андаманське море. Ця межа між Бірманською і Сундською плитою утворило Андаманське море і відокремило Андамансько-Нікобарсько-Суматранську острівну дугу від материка Євразія, процес спредингу, який почався приблизно 4 мільйонів роки тому.
На заході є набагато більшою Індостанська плита, яка зазнає субдукцію під Бірманську плиту. Ця велика зона субдукції сформувала Сундський жолоб.
Тектонічна історія
У моделях реконструйованої тектонічної історії області, загалом рух Індо-Австралійської плити на північ призвів до її зіткнення з Євразійським континентом, що розпочався в еоцені, приблизно 50–55 мільйонів років тому. Це зіткнення з Азією поклало початок орогенезу, що сформував Гімалаї, а також розколу Індо-Австралійської плити на сучасну Індостанську плиту, Австралійську плиту та, можливо, [en].
Оскільки Індійська плита рухалася на північ із відносно великою швидкістю в середньому 16 см/рік, вона також оберталася проти годинникової стрілки. В результаті цього руху та обертання зближення вздовж східної межі плити (Бірма-Андаман-Малайська область) з Євразією відбувалося під косим кутом.
Сили трансформації вздовж цього фронту субдукції почали вигин Зондської дуги за годинниковою стрілкою; у пізньому олігоцені (приблизно 32 млн. років) розвинулися подальші розломи, і Бірманська та Сундська мікроплити почали «відколюватися» від більшої Євразійської плити.
Після подальшої серії трансформних розломів і триваючої субдукції Індостанської плити під Бірманську плиту зворотний дуговий спрединг призвів до утворення окраїнного басейну та центру спредингу на морському дні, який став Андаманським морем, процес, що відбувся до середини пліоцену (3–4 млн. років).
Примітки
Джерела
- Curray, JR. (PDF). Tectonics and History of the Andaman Sea Region (abstract). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2005. Процитовано 8 вересня 2005.
- Paul, J., Burgmann, R., Gaur, V. K., Bilham, R. Larson, K. M., Ananda, M. B., Jade, S., Mukal, M., Anupama, T. S.. Satyal, G., Kumar, D. 2001 The motion and active deformation of India. Geophys. Res. Lett. Vol. 28 , No. 04 , 647-651 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Birmanska plita malenka tektonichna plita abo mikroplita roztashovana u Pivdenno Shidnijyi Aziyi Maye ploshu 0 01270 steradian 1 100 000 km2 Zazvichaj rozglyadayetsya u skladi Yevrazijskoyi pliti Birmanska plita na mapi Andamanski ostrovi Nikobarski ostrovi i pivnichno zahidna Sumatra roztashovani na pliti Cya ostrivna duga vidokremlyuye Andamanske more vid Indijskogo okeanu na zahodi Na shodi lezhit Sundska plita vidokremlena transformnoyu graniceyu pryamuyuchoyu u napryamku z pivdnya na pivnich cherez Andamanske more Cya mezha mizh Birmanskoyu i Sundskoyu plitoyu utvorilo Andamanske more i vidokremilo Andamansko Nikobarsko Sumatransku ostrivnu dugu vid materika Yevraziya proces spredingu yakij pochavsya priblizno 4 miljoniv roki tomu Na zahodi ye nabagato bilshoyu Indostanska plita yaka zaznaye subdukciyu pid Birmansku plitu Cya velika zona subdukciyi sformuvala Sundskij zholob Tektonichna istoriyaU modelyah rekonstrujovanoyi tektonichnoyi istoriyi oblasti zagalom ruh Indo Avstralijskoyi pliti na pivnich prizviv do yiyi zitknennya z Yevrazijskim kontinentom sho rozpochavsya v eoceni priblizno 50 55 miljoniv rokiv tomu Ce zitknennya z Aziyeyu poklalo pochatok orogenezu sho sformuvav Gimalayi a takozh rozkolu Indo Avstralijskoyi pliti na suchasnu Indostansku plitu Avstralijsku plitu ta mozhlivo en Oskilki Indijska plita ruhalasya na pivnich iz vidnosno velikoyu shvidkistyu v serednomu 16 sm rik vona takozh obertalasya proti godinnikovoyi strilki V rezultati cogo ruhu ta obertannya zblizhennya vzdovzh shidnoyi mezhi pliti Birma Andaman Malajska oblast z Yevraziyeyu vidbuvalosya pid kosim kutom Sili transformaciyi vzdovzh cogo frontu subdukciyi pochali vigin Zondskoyi dugi za godinnikovoyu strilkoyu u piznomu oligoceni priblizno 32 mln rokiv rozvinulisya podalshi rozlomi i Birmanska ta Sundska mikropliti pochali vidkolyuvatisya vid bilshoyi Yevrazijskoyi pliti Pislya podalshoyi seriyi transformnih rozlomiv i trivayuchoyi subdukciyi Indostanskoyi pliti pid Birmansku plitu zvorotnij dugovij spreding prizviv do utvorennya okrayinnogo basejnu ta centru spredingu na morskomu dni yakij stav Andamanskim morem proces sho vidbuvsya do seredini pliocenu 3 4 mln rokiv Primitki Geology about com 5 bereznya 2014 Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2016 Gordon Richard G 1 bereznya 2009 Lithospheric Deformation in the equatorial Indian Ocean Timing and Tibet Geology 37 3 287 288 Bibcode 2009Geo 37 287G doi 10 1130 focus032009 1 DzherelaCurray JR PDF Tectonics and History of the Andaman Sea Region abstract Arhiv originalu PDF za 23 bereznya 2005 Procitovano 8 veresnya 2005 Paul J Burgmann R Gaur V K Bilham R Larson K M Ananda M B Jade S Mukal M Anupama T S Satyal G Kumar D 2001 The motion and active deformation of India Geophys Res Lett Vol 28 No 04 647 651 2001