Географія Кабо-Верде

Кабо-Верде — західноафриканська країна, що займає архіпелаг Островів Зеленого мису поблизу північно-західного узбережжя континенту . Загальна площа країни 4 033 км² (176-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 4 033 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни вдвічі менша за площу Чернівецької області України.

Географія Кабо-Верде
Географічне положення Кабо-Верде
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Західна Африка
Координати	16°00′ пн. ш. 24°00′ зх. д. / 16.000° пн. ш. 24.000° зх. д. / 16.000; -24.000
Територія
Площа	4033 км² ^(176-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	965 км
Державний кордон	0 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора Фогу (2829 м)
Найнижча точка	Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип	тропічний
Внутрішні води
Найдовша річка	[[_]] ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси	кам'яна сіль, базальти, вапняки, каолін, риба, гіпс
Стихійні лиха	посухи, суховії, активний вулканізм
Екологічні проблеми	ерозія ґрунтів, знеліснення, дефіцит прісної води

Назва

Офіційна назва — Республіка Кабо-Верде, Кабо-Верде (порт. Republica de Cabo Verde, Cabo Verde). Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу (ісп. Ilhas do Cabo Verde), назва якого походить від назви Зеленого Мису на африканському узбережжі (Сенегал), навпроти якого вони розташовуються в Атлантичному океані. Назву мису дали португальські мореплавці, які подорожували вздовж африканського узбережжя і були раді побачити зелену рослинність після пустельних ландшафтів Сахари. Колишня назва незалежної від Португалії держави від 1975 до 1986 року була Республіка Островів Зеленого Мису.

Історія дослідження території

Географічне положення

Кабо-Верде — західноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Кабо-Верде омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 965 км.

• Межі виключної економічної зони Кабо-Верде й сусідніх держав
• Порівняння розмірів території Кабо-Верде та США

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км) від прямих ліній архіпелажних вод. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі(44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Крайні пункти

Докладніше:

Час

Докладніше: Час у Кабо-Верде

Час у Кабо-Верде: UTC-1 (-3 години різниці часу з Києвом).

Геологія

Докладніше:

Див. також:

Корисні копалини

Докладніше:

Надра Кабо-Верде багаті на ряд корисних копалин: кам'яну сіль, базальт, вапняк, каолін, каолін, гіпс.

Сейсмічність

Докладніше:

Вулканізм

Див. також:

Рельєф

Докладніше:

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Фогу (2829 м) на острові Фогу.

• Рельєф Кабо-Верде
• Топографічна карта Кабо-Верде
• Рельєф Кабо-Верде
• Супутниковий знімок поверхні країни
• Вулкан Фогу

Узбережжя

Острови

Докладніше:

• Острів Фогу
• Рибейра-Торре на острові Санту-Антан

Клімат

Докладніше:

Територія Кабо-Верде лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження.

• Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Кабо-Верде (за Кеппеном)
• Кліматограма Праї

Кабо-Верде є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Докладніше:

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,3 км³.

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 35 км² зрошуваних земель.

Річки

Докладніше:

Невеличкі річки, струмки і потічки країни несуть свої води до Атлантичного океану.

Озера

Докладніше:

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше:

Рослинність

Докладніше:

Земельні ресурси Кабо-Верде (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 18,6 %,
  • орні землі — 11,7 %,
  • багаторічні насадження — 0,7 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 6,2 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 21 %;
• інше — 60,4 %.

Див. також:

Тваринний світ

Докладніше:

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області.

Див. також: Ссавці Кабо-Верде, Птахи Кабо-Верде та

Охорона природи

Докладніше:

Кабо-Верде є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше:

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: довготривалі посухи; сезонні харматани, що дмуть з Сахари, переносять велику кількість пилу й піску; активний вулканізм і сейсмісна активність, останнє виверження вулкана Фогу (2829 м) відбулося 1995 року.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• ерозію ґрунтів;
• знеліснення через часті лісові пожежі;
• дефіцит природних джерел питної води;
• спустелювання;
• знищення біотопів загрожує винищенню ряду видів птахів і рептилій;
• нелегальний видобуток чорного вулканічного піску на пляжах;
• .

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Кабо-Верде можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також:

Див. також

• Західна Африка
• Макаронезія
• Канарські острови

Примітки

1. Cape Verde, Geography. Factbook.
2. Котляков В. М., 2006.
3. Поспелов Е. М., 2005.
4. Атлас світу, 2005.
5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
6. Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
7. Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
8. Африка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
10. ФГАМ, 1964.
11. Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
12. Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
• Африка // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

• (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Російською

• (рос.) , ,  Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Кабо-Верде // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. А-К. — 671 с.
• (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н.,  Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
• (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Кабо-Верде // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

• Вікісховище : Атлас Кабо-Верде.
• Карти Кабо-Верде : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Cape Verde : ( )[англ.] : [арх. 17 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 26 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Кабо-Верде : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.