Громико Анатолій Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Громико (прізвище).

Анатолій Андрійович Громико (біл. Анато́ль Андрэ́евіч Грамы́ка, 15 квітня 1932, Борисов, Білорусь — 25 вересня 2017, Москва, Росія) — радянський і російський дипломат і вчений-міжнародник, фахівець з американістики, африканістики, міжнародних відносин. Кандидат юридичних наук, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (1981). Надзвичайний і повноважний посланник першого класу.

Громико Анатолій Андрійович
Грамы́ка Анато́ль Андрэ́евіч
Анатолій Андрійович Громико у віці 50 років Анатолій Андрійович Громико у віці 50 років
Народився	15 квітня 1932(1932-04-15) Борисов, Білорусь
Помер	25 вересня 2017(2017-09-25) (85 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР→  Росія
Діяльність	дипломат, африканіст, американіст, економіст, історик
Alma mater	МДІМВ
Галузь	африканістика, американістика
Заклад	Агентство друку «Новини» Інститут США та Канади СРСР МДУ
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Членство	Академія наук СРСР ^d ^d
Батько	А. А. Громыко
Мати	Громико (Гриневич) Лідія Дмитрівна
У шлюбі з	Громико Валентина Олегівна
Діти	, , Ганна
Нагороди
Громико Анатолій Андрійович у Вікісховищі

Біографія

Народився Анатолій Андрійович 15 квітня 1932 року в місті Борисов Мінської області, Білоруської РСР у родині молодого економіста, майбутнього дипломата і міністра закордонних справ СРСР, Андрія Андрійовича Громико та Лідії Дмитрівни (1911—2004, до шлюбу Гриневич). З 1939 по 1948 роки жив у Нью-Йорку та Вашингтоні, де за відрядженням працював його батько в дипломатичній місії.

У 1954 році закінчив з відзнакою Московський державний інститут міжнародних відносин. 1956 року прийнятий до лав .

У 1961—1965 роках на дипломатичні роботі, працював першим секретарем, радником посольства СРСР у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії; з 1973 року — радник-посланник посольства СРСР у США; з 1974 року — радник-посланник посольства СРСР у НДР.

З 1965 року — заступник головного редактора головної редакції Агентства друку «Новини». У 1966—1968 роках — завідувач сектором міжнародних відносин . З 1968 року — завідувач сектором зовнішньої політики Інститут США і Канади АН СРСР. У 1970 році захистив докторську дисертацію на тему «Прихід до влади і зовнішня політика уряду Кеннеді». 1972 року присвоєне звання професора.

У 1976—1991 роках — директор Інституту Африки АН СРСР. Того ж року обирається президентом . З 1977 року — заступник голови Радянського комітету солідарності країн Азії та Африки і член . З 1978 року — член Радянського комітету за Європейську безпеку і співробітництво. З 29 грудня 1981 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (відділення економіки).

Після перенесеного інфаркту та операції, з 1992 року працював на Кіпрі у міжнародній науково-громадській організації та малював картини.

З 2003 року радник-посланець при посольстві Росії у Вірменії. У 2003—2010 роках — керівник Центру оцінок політики, головний науковий співробітник Інституту Африки РАН. Член Наукової ради Президії РАН з проблем Африки.

З 2008 року член Експертної ради і постійний автор міжнародного аналітичного журналу .

З 1 квітня 2010 року — головний науковий співробітник . З 1 вересня 2010 року — професор кафедри міжнародних організацій і світових політичних процесів Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Президент Руху «За зміцнення світового демократичного правопорядку і на підтримку ООН». Член .

Помер 25 вересня 2017 року. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка 25).

Наукові та публіцистичні праці

Громико Анатолій Андрійович автор ряду праць з соціально-економічних, політичних і міжнародних проблем країн Африки і Північної Америки. Загалом Анатолієм Андрійовичем було написано 186 статей, 50 книг, 53 доповіді на конференціях, 13 тез доповідей, 1 дисертація, 1 навчальний курс.

• (рос.) Громыко А. А. Конгресс США. Выборы, организация, полномочия. — М., 1957.
• (рос.) Громыко А. А. 1036 дней президента Кеннеди. — М., 1971.
• (рос.) Громыко А. А. Внешняя политика США: уроки и действительность, 60-70-е годы. — М., 1978.
• (рос.) Громыко А. А. История освободительной борьбы народов Африки в новейшее время. 1978.
• (рос.) Громыко А. А. Конфликт на юге Африки. Международный аспект. — М., 1979.
• (рос.) Громыко А. А. Африка в 70-80-е годы. Становление национальной экономики и стратегия развития. — М., 1980.
• (рос.) Громыко А. А. Внешняя политика стран Африки. — М., 1981.
• (рос.) Громыко А. А. Африка: прогресс, трудности, перспективы. — М., 1981.
• (рос.) Громыко А. А. Маски и скульптура Тропической Африки. — М. : , 1984. — 350 с. — 25 тис. прим.
• (рос.) Громыко А. А., Ломейко В. Б. в. Новое мышление в ядерный век. — М., 1984.
• (рос.) Громыко А. А., Кокошкин А. А. Братья Кеннеди. — М., 1985.
• (рос.) Громыко А. А. Африка в мировой политике. — М., 1986.
• (рос.) Громыко А. А. Андрей Громыко. В лабиринтах Кремля. — М. : ИПО «Автор», 1997. — 256 с. — 5 тис. прим. — .
• (рос.) Громыко А. А. Андрей Громыко. Полет его стрелы. Воспоминания и размышления сын. — М. : Научная Книга, 2009. — 472 с. — 2 тис. прим. — .
• (рос.) Громыко А. А. Метаморфозы нашего времени. Избранное. — М. : Весь мир, 2012. — 464 с. — 1000 прим. — .

Нагороди та відзнаки

• 1976 рік — Орден Дружби народів.
• 1980 рік — лауреат Державної премії СРСР.
• 1982 рік — лауреат премії італійської .
• 1985 рік — лауреат .
• 1982 рік — Орден Жовтневої Революції.
• Почесний член .
• Член (Мадагаскар).
• Почесний доктор Лейпцізького університету.

Родина

Був одружений двічі. Уперше з Маргаритою 1955 року, вдруге з Валентиною Олегівною 1966 року, після курортного роману в Сочі.

Син від першого шлюбу:

• (1969) — політолог, директор .

Діти від другого шлюбу:

•  — постійний представник Російської Федерації при статутних та інших органах СНД у Мінську в 2009—2014 роках.
• Донька Ганна.

Сестра: Емілія Андріївна (1933), кандидат історичних наук.

Примітки

1. ' Ушёл из жизни Анатолий Андреевич Громыко : ( )[рос.] : [арх. 5 лютого 2018 року] // Факультет мировой политики МГУ им. М. В. Ломоносова. — . — Дата звернення: 5 лютого 2018 року.
2. Африка, 1986.
3. gromyko.ru.
4. ' Кафедра международных организаций и мировых политических процессов : ( )[рос.] : [арх. 5 лютого 2018 року] // Факультет мировой политики МГУ имени М. В. Ломоносова. — Дата звернення: 5 лютого 2018 року.
5. ИСТИНА.
6. pseudology.org.

Література

• (рос.) Громыко Анатолий Андреевич // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 455.

Посилання

• Персональна сторінка Анатолія Андрійовича Громико на офіційному сайті РАН (рос.)
• ' Анатолий Андеевич Громыко : [арх. 5 лютого 2018 року] // gromyko.ru. — Дата звернення: 5 лютого 2018 року.
• Анатолий Громыко – ученый, дипломат, писатель, художник : ( )[рос.] : [арх. 5 лютого 2018 року] / Андрей Давыденко // Журнал «Международная жизнь». — МИД РФ, . — Дата звернення: 5 лютого 2018 року. — інтерв'ю з Громико А. А.
• ' Громыко Анатолий Андреевич : [арх. 5 лютого 2018 року] // ИСТИНА – Интеллектуальная Система Тематического Исследования НАукометрических данных. — Дата звернення: 5 лютого 2018 року. — список наукових публікацій.
• Анатолий Андреевич Громыко : [арх. 5 лютого 2018 року] / Фатех Вергасов // Псевдология. — Дата звернення: 5 лютого 2018 року.

Попередник:

директор Інституту Африки АН СРСР 1976—1991

Наступник: Васильєв Олексій Михайлович