Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шве́йна промисло́вість — галузь легкої промисловості, що виробляє одяг. Основну сировину для швейної промисловості дає текстильна промисловість.
Швейна промисловість в Україні
Історія
Традиції швейної промисловості безпосередньо пов'язані з кравецьким ремеслом і сягають до часів Русі. За середньовіччя, як і пізніше, кравецтво було широко розвинене на українських землях (цехи), і ще до 1918 основною формою виробництва були дрібні кустарні підприємства що нерідко працювали для більших торгових фірм. Кравецтво було найбільше розвинене по більших містах України, передовими осередками швейної промисловості були: Київ, Харків, Одеса, Львів, Чернівці та інші.
У часи УРСР
З приходом радянської влади поступово збільшено виробничі форми швейної промисловості, зокрема за доби п'ятирічок. До другої світової війни збудовано в Україні близько 20 більших підприємств, у тому числі швейну фабрику імені Ф. Смирнова-Лавочкіна в Києві, імені В. Воровського в Одесі, імені Ю. Д. Тинякова в Харкові та інші. У 30-х pp. майже ліквідовано дрібні форми виробництва: 1940 85,2% виробництва припадало на великі підприємства, і до початку другої світової війни в Україні їх було близько 50. У загальному виробництві легкої промисловості ця галузь становила: 2,4% 1913, 24,8% 1927 — 28 і 37,8% 1940.
У 1950-х pp. в Україні працювало 123 підприємства швейної промисловості, однак її географічне розміщення було дуже нерівномірне. 32% всієї продукції давали підприємства Києва і Харкова. У 1951 — 70 pp. збудовано 10 нових великих підприємств, зокрема в Артемівську (Донецька область), Дрогобичі, Києві, Харкові, Львові, Кропивницькому та Миколаєві. Загальна кількість підприємств збільшилась до 152. Починаючи з 1970-х pp., в Україні створюються великі швацькі об'єднання на базі існуючих підприємств, наприклад, київська «Україна» (найбільше в УССР), одеське імені Воровського, харківське імені Тинякова, «Трембіта» у Чернівцях, дніпропетровське імені В. Володарського та інші. Рівень механізації швейної промисловості підноситься за 1970-х pp. до 58,2%, на той час створено також 6 будинків для моделювання одягу у Львові, Києві, Донецькому, Дніпропетровську, Одесі й Харкові.
| Виробництво Ш. п. УССР за повоєнних pp. | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Виробництва: | 1960 | 1965 | 1970 | 1980 | 1984 |
| Пальта, півпальта і плащі в тис. шт. | 10 284 | 10 078 | 17 038 | 14 040 | 11 441 |
| Костюми тис. шт. | 14 072 | 14 842 | 16 926 | 15 219 | 10 391 |
| Сукні (вкл. з сарафанами й халатами) тис. шт. | 3 905 | 22 187 | 39 456 | 56 958 | 55 753 |
| Штани | 11 910 | 21 203 | 25 299 | 27 119 | 22 726 |
| Спідниці | 100 | 826 | 1 427 | 3 320 | 4 269 |
1984 швейна промисловість України виробила продукції на суму 4,9 млрд карб. (20% виробництва СССР) супроти 1,6 млрд карб. 1960 (19'%) і 2,9 млрд карб. 1970 (18%).
Стан у сьогодення
З уваги на недорозвиненість цієї галузі промисловості Україна мусить ввозити значну частину з інших республік, а також з країн східного блоку.
Розміщення швейної промисловості і далі досить нерівномірне. Південно-західний район з осередками в Києві і Львові дає близько половини всього виробництва, донецько-дніпровський — 2/6, південний з базою в Одесі — 1/6. Швейна промисловість і надалі переважно скупчена у більших містах. Доброякісні вироби ввозяться переважно з країн східного блоку, зокрема з Польщі,Чехії та Словаччини.
Джерела
- Б. Винар / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ..
- Горелік Л. Продуктивність праці і організація заробітної плати в швейній промисловості УРСР. К. 1941.
- Винар Б. Розвиток української легкої промисловости. Денвер 1955.
- Горелик Л. Вопросы экономики легкой промышленности Украинской ССР. К. 1956
- Вопросы развития легкой промышленности. К. 1961.
- Попков В. Развитие швейной промышленности. В кн. Бюллетєнь научно-технической информации Всесоюзного н.-и. института швейной промышленности, ч. 6, М. 1958.
- Легка промисловість Української РСР за 50 років радянської влади. К. 1967.
- Адамова Н., Алексеева Л. Организация и планирование предприятий швейной промышленности. К. 1969.
- Рыжков И. Легкая промышленность. В кн. научно-технический прогресе в Украинской ССР, 1961 — 1970. К. 1971.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shve jna promislo vist galuz legkoyi promislovosti sho viroblyaye odyag Osnovnu sirovinu dlya shvejnoyi promislovosti daye tekstilna promislovist Tkackij verstat u tekstilnomu muzeyi misto Louell shtat Massachusets SShA Shvejna promislovist v UkrayiniIstoriya Tradiciyi shvejnoyi promislovosti bezposeredno pov yazani z kraveckim remeslom i syagayut do chasiv Rusi Za serednovichchya yak i piznishe kravectvo bulo shiroko rozvinene na ukrayinskih zemlyah cehi i she do 1918 osnovnoyu formoyu virobnictva buli dribni kustarni pidpriyemstva sho neridko pracyuvali dlya bilshih torgovih firm Kravectvo bulo najbilshe rozvinene po bilshih mistah Ukrayini peredovimi oseredkami shvejnoyi promislovosti buli Kiyiv Harkiv Odesa Lviv Chernivci ta inshi U chasi URSR Z prihodom radyanskoyi vladi postupovo zbilsheno virobnichi formi shvejnoyi promislovosti zokrema za dobi p yatirichok Do drugoyi svitovoyi vijni zbudovano v Ukrayini blizko 20 bilshih pidpriyemstv u tomu chisli shvejnu fabriku imeni F Smirnova Lavochkina v Kiyevi imeni V Vorovskogo v Odesi imeni Yu D Tinyakova v Harkovi ta inshi U 30 h pp majzhe likvidovano dribni formi virobnictva 1940 85 2 virobnictva pripadalo na veliki pidpriyemstva i do pochatku drugoyi svitovoyi vijni v Ukrayini yih bulo blizko 50 U zagalnomu virobnictvi legkoyi promislovosti cya galuz stanovila 2 4 1913 24 8 1927 28 i 37 8 1940 U 1950 h pp v Ukrayini pracyuvalo 123 pidpriyemstva shvejnoyi promislovosti odnak yiyi geografichne rozmishennya bulo duzhe nerivnomirne 32 vsiyeyi produkciyi davali pidpriyemstva Kiyeva i Harkova U 1951 70 pp zbudovano 10 novih velikih pidpriyemstv zokrema v Artemivsku Donecka oblast Drogobichi Kiyevi Harkovi Lvovi Kropivnickomu ta Mikolayevi Zagalna kilkist pidpriyemstv zbilshilas do 152 Pochinayuchi z 1970 h pp v Ukrayini stvoryuyutsya veliki shvacki ob yednannya na bazi isnuyuchih pidpriyemstv napriklad kiyivska Ukrayina najbilshe v USSR odeske imeni Vorovskogo harkivske imeni Tinyakova Trembita u Chernivcyah dnipropetrovske imeni V Volodarskogo ta inshi Riven mehanizaciyi shvejnoyi promislovosti pidnositsya za 1970 h pp do 58 2 na toj chas stvoreno takozh 6 budinkiv dlya modelyuvannya odyagu u Lvovi Kiyevi Doneckomu Dnipropetrovsku Odesi j Harkovi Virobnictvo Sh p USSR za povoyennih pp Virobnictva 1960 1965 1970 1980 1984 Palta pivpalta i plashi v tis sht 10 284 10 078 17 038 14 040 11 441 Kostyumi tis sht 14 072 14 842 16 926 15 219 10 391 Sukni vkl z sarafanami j halatami tis sht 3 905 22 187 39 456 56 958 55 753 Shtani 11 910 21 203 25 299 27 119 22 726 Spidnici 100 826 1 427 3 320 4 269 1984 shvejna promislovist Ukrayini virobila produkciyi na sumu 4 9 mlrd karb 20 virobnictva SSSR suproti 1 6 mlrd karb 1960 19 i 2 9 mlrd karb 1970 18 Stan u sogodennya Z uvagi na nedorozvinenist ciyeyi galuzi promislovosti Ukrayina musit vvoziti znachnu chastinu z inshih respublik a takozh z krayin shidnogo bloku Rozmishennya shvejnoyi promislovosti i dali dosit nerivnomirne Pivdenno zahidnij rajon z oseredkami v Kiyevi i Lvovi daye blizko polovini vsogo virobnictva donecko dniprovskij 2 6 pivdennij z bazoyu v Odesi 1 6 Shvejna promislovist i nadali perevazhno skupchena u bilshih mistah Dobroyakisni virobi vvozyatsya perevazhno z krayin shidnogo bloku zokrema z Polshi Chehiyi ta Slovachchini DzherelaB Vinar Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gorelik L Produktivnist praci i organizaciya zarobitnoyi plati v shvejnij promislovosti URSR K 1941 Vinar B Rozvitok ukrayinskoyi legkoyi promislovosti Denver 1955 Gorelik L Voprosy ekonomiki legkoj promyshlennosti Ukrainskoj SSR K 1956 Voprosy razvitiya legkoj promyshlennosti K 1961 Popkov V Razvitie shvejnoj promyshlennosti V kn Byulletyen nauchno tehnicheskoj informacii Vsesoyuznogo n i instituta shvejnoj promyshlennosti ch 6 M 1958 Legka promislovist Ukrayinskoyi RSR za 50 rokiv radyanskoyi vladi K 1967 Adamova N Alekseeva L Organizaciya i planirovanie predpriyatij shvejnoj promyshlennosti K 1969 Ryzhkov I Legkaya promyshlennost V kn nauchno tehnicheskij progrese v Ukrainskoj SSR 1961 1970 K 1971 Div takozhKampaniya za chistij odyag