Маврикій — острівна держава в Індійському океані на кількох островах. Особливістю її історії є те, що на її території не було постійного населення до початку європейської колонізації у XVI столітті.
Перші згадки
Острів Маврикій та інші Маскаренські острови згадуються на арабських картах 7-8 ст. Маврикій звався Діна Аробі (Срібний острів) а Родрігес — Діна Мозаре (Східний острів). Деякі історики вважають, що про ці острови знали не тільки араби, але задовго до них малайці, індійці і навіть фінікійці. Тим не менше на виданій у 1502 р. в Європі карті світу Кантіно вони мали арабські назви.
Відкриття європейцями
Першими з європейців острови відвідали португальці. Усі Маскаренські острови були названі на честь Машкареньяша, котрий відкрив Реюньйон, Родригес на честь Родрігеша, Чагос — на честь Чагоша. На Маврикії висадились португальські моряки під командою Домінгу Фернандеша Перейри. Точна дата не встановлена: це або 1507, або 1510, або 1511 р. Португальці дали острову назву «Серне» (Лебідь).
Голландський період
У 1598 р. на Маврикії висадились голландці під командою генерала Вайбранда Ван Варвіка. Саме вони дали теперішню назву острова на честь стадхаудера (голови держави) Нідерландів — Моріца (Мавріціуса) Оранського. Перше постійне поселення голландці створили 1638 р. Вони вирощували цукрову тростину, тютюн, бавовну, розводили домашню худобу. Для робіт на плантаціях почали завозити рабів, спочатку з Мадагаскару, а потім з узбережжя південної і східної Африки. Раби часто повставали і тікали вглиб острова. Однак їх ловили і карали. У 1695 повсталі спалили фортецю в Гранд-Порті (зараз Маебур). У 1710 голландці покинули острів. Для цього були різні причини — нашестя щурів, які знищили всі посіви, зіткнення з піратами, поширення хвороб, вирубка лісів. Але найголовніше, скоріш за все була неможливість для компанії втримати владу над ним.
Французький період
У 1715 р. на Маврикії висадились французи з сусіднього о. Реюнюйон та оголосили його володінням Франції під назвою Іль-де-Франс (Французький острів). Постійне поселення виникло у 1722 р. У 1735 р. адмінцентр острова був перенесений з Гранд-Порту в Порт-Луї. Того року населення острова сягало майже 1 тис. осіб, з яких 200 європейці, решта — раби. З 1735 по 1746 рр. губернатором острова був Мае де Лябурдонне. Він перетворив м.Порт-Луї в центр кораблебудування. Острів служив базою для військово-морських операцій Франції під час війни 1740—1748 рр. Ля Бурдонне переміг англійський гарнізон в Мадрасі. Французи збільшили завіз рабів з Африки. В другій чверті 18 ст. на острові запрацював перший цукрозавод. Вирощувалось також багато інших культур. У 1760 над Іль-де-Франсом пронісся циклон великої руйнівної сили. В 1794 р., коли в колонії дізнались про скасування рабства Конвентом Франції, багаті острів'яни створили незалежний від метрополії уряд під назвою Колоніяльна Асамблея. У 1803 Франція відновила контроль над островом.
Британський період
В грудні 1810 р. британські війська захопили Іль-де-Франс під час наполеонівських війн. Це було закріплено Паризьким миром 1814. Англійці зробили ставку на вирощування цукрової тростини. У 1835 було остаточно скасоване рабство. Чорношкірі стали вільними. Тому для роботи на плантаціях почали завозити робітників з Індії. У 1866—1868 рр. епідемія малярії забрала життя більше 50 тис. осіб, тобто 1|6 населення острова.
19 грудня 1947 затверджена конституція колонії, згідно якої створена Законодавча рада — перший парламент Маврикію.
Незалежність
12 березня 1968 р. проголошена незалежність Маврикію в рамках Британської Співдружності. Першим прем'єр-міністром незалежної держави став Сівусагур Рамгулам. 1992 Маврикій проголошений республікою.
Джерела
- Большов И. Г. Маврикий. Москва. «Мысль». 1986. — 110с.
- Африка: энциклопедический справочник. Т.2. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. — 671с. с.86-87.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavrikij ostrivna derzhava v Indijskomu okeani na kilkoh ostrovah Osoblivistyu yiyi istoriyi ye te sho na yiyi teritoriyi ne bulo postijnogo naselennya do pochatku yevropejskoyi kolonizaciyi u XVI stolitti Pershi zgadkiOstriv Mavrikij ta inshi Maskarenski ostrovi zgaduyutsya na arabskih kartah 7 8 st Mavrikij zvavsya Dina Arobi Sribnij ostriv a Rodriges Dina Mozare Shidnij ostriv Deyaki istoriki vvazhayut sho pro ci ostrovi znali ne tilki arabi ale zadovgo do nih malajci indijci i navit finikijci Tim ne menshe na vidanij u 1502 r v Yevropi karti svitu Kantino voni mali arabski nazvi Vidkrittya yevropejcyamiPershimi z yevropejciv ostrovi vidvidali portugalci Usi Maskarenski ostrovi buli nazvani na chest Mashkarenyasha kotrij vidkriv Reyunjon Rodriges na chest Rodrigesha Chagos na chest Chagosha Na Mavrikiyi visadilis portugalski moryaki pid komandoyu Domingu Fernandesha Perejri Tochna data ne vstanovlena ce abo 1507 abo 1510 abo 1511 r Portugalci dali ostrovu nazvu Serne Lebid Gollandskij periodU 1598 r na Mavrikiyi visadilis gollandci pid komandoyu generala Vajbranda Van Varvika Same voni dali teperishnyu nazvu ostrova na chest stadhaudera golovi derzhavi Niderlandiv Morica Mavriciusa Oranskogo Pershe postijne poselennya gollandci stvorili 1638 r Voni viroshuvali cukrovu trostinu tyutyun bavovnu rozvodili domashnyu hudobu Dlya robit na plantaciyah pochali zavoziti rabiv spochatku z Madagaskaru a potim z uzberezhzhya pivdennoyi i shidnoyi Afriki Rabi chasto povstavali i tikali vglib ostrova Odnak yih lovili i karali U 1695 povstali spalili fortecyu v Grand Porti zaraz Maebur U 1710 gollandci pokinuli ostriv Dlya cogo buli rizni prichini nashestya shuriv yaki znishili vsi posivi zitknennya z piratami poshirennya hvorob virubka lisiv Ale najgolovnishe skorish za vse bula nemozhlivist dlya kompaniyi vtrimati vladu nad nim Francuzkij periodU 1715 r na Mavrikiyi visadilis francuzi z susidnogo o Reyunyujon ta ogolosili jogo volodinnyam Franciyi pid nazvoyu Il de Frans Francuzkij ostriv Postijne poselennya viniklo u 1722 r U 1735 r admincentr ostrova buv perenesenij z Grand Portu v Port Luyi Togo roku naselennya ostrova syagalo majzhe 1 tis osib z yakih 200 yevropejci reshta rabi Z 1735 po 1746 rr gubernatorom ostrova buv Mae de Lyaburdonne Vin peretvoriv m Port Luyi v centr korablebuduvannya Ostriv sluzhiv bazoyu dlya vijskovo morskih operacij Franciyi pid chas vijni 1740 1748 rr Lya Burdonne peremig anglijskij garnizon v Madrasi Francuzi zbilshili zaviz rabiv z Afriki V drugij chverti 18 st na ostrovi zapracyuvav pershij cukrozavod Viroshuvalos takozh bagato inshih kultur U 1760 nad Il de Fransom pronissya ciklon velikoyi rujnivnoyi sili V 1794 r koli v koloniyi diznalis pro skasuvannya rabstva Konventom Franciyi bagati ostriv yani stvorili nezalezhnij vid metropoliyi uryad pid nazvoyu Koloniyalna Asambleya U 1803 Franciya vidnovila kontrol nad ostrovom Britanskij periodV grudni 1810 r britanski vijska zahopili Il de Frans pid chas napoleonivskih vijn Ce bulo zakripleno Parizkim mirom 1814 Anglijci zrobili stavku na viroshuvannya cukrovoyi trostini U 1835 bulo ostatochno skasovane rabstvo Chornoshkiri stali vilnimi Tomu dlya roboti na plantaciyah pochali zavoziti robitnikiv z Indiyi U 1866 1868 rr epidemiya malyariyi zabrala zhittya bilshe 50 tis osib tobto 1 6 naselennya ostrova 19 grudnya 1947 zatverdzhena konstituciya koloniyi zgidno yakoyi stvorena Zakonodavcha rada pershij parlament Mavrikiyu Nezalezhnist12 bereznya 1968 r progoloshena nezalezhnist Mavrikiyu v ramkah Britanskoyi Spivdruzhnosti Pershim prem yer ministrom nezalezhnoyi derzhavi stav Sivusagur Ramgulam 1992 Mavrikij progoloshenij respublikoyu DzherelaBolshov I G Mavrikij Moskva Mysl 1986 110s Afrika enciklopedicheskij spravochnik T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 671s s 86 87