Знешкодження відходів

Про промисловість, яка є частиною АПК див. Переробна промисловість.

Переро́бка (переро́блення) відхо́дів (також: вторинна переробка, ресайклінґ (англ. recycling), рециклювання й утилізація відходів) — будь-які технологічні операції, пов'язані зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечної переробки, утилізації чи зберігання.

Міжнародний символ вторинної переробки — зелена стрічка Мебіуса.

Переробка відходів являє собою проактивний підхід до сталого життя та збереження навколишнього середовища шляхом зменшення відходів і мінімізації навантаження на природні ресурси. Переробка відходів передбачає повторне використання та повернення в економіку продуктів, що є похідними різноманітних відходів, наприклад, папір з опалого листя чи макулатури; цементні композити та цінні хімікати з пластикових відходів; біопаливо й біополімери з відходів сільського господарства; паливо, енергія та інші продукти зі стічних вод та побутових відходів.

«Відходи як ресурс» є одним з основних принципів циркулярної економіки та сталого розвитку. Громади в усьому світі прийняли програми переробки, які можуть відрізнятися методами збору, технікою сортування та асортиментом прийнятних матеріалів. Просвітницькі та інформаційно-просвітницькі кампанії відіграють ключову роль у заохоченні окремих осіб, підприємств і галузей промисловості брати активну участь у переробці, тим самим сприяючи розвитку культури відповідального споживання та поводження з відходами.

Загальний опис

Утилізація — доцільне використання відходів або залишків виробництва для отримання корисної продукції. Наприклад, при збагаченні вугілля переробку відходів здійснюють шляхом їх обробки та приготування для відвантаження на виробництво будівельних та шлакових матеріалів: пористих наповнювачів бетону (аглопарит, керамзит), паливовмісної домішки для виробництва цегли та будівельної кераміки, випалення низькомарочних в'яжучих речовин (цементу).

Контейнери для збору різних типів відходів

Переробка відходів включає переробку таких матеріалів, як скло, папір, алюміній, асфальт, залізо, тканини та різних видів пластику.

Також з високою ефективністю переробляють органічні відходи — відходи сільського господарства, харчові та інші, для виробництва біопалива, біополімерів й біопластику, добрив та інших цінних продуктів, таких як папір з опалого листя.

Методи переробки відходів залежать від їх складу, і включають механічні, хімічні, термічні, біотехнологічні, фізичні та комбіновані методи переробки. Ядерні, токсичні та деякі промислові відходи можуть піддаватись похованню або затопленню у морі, що однак не знімає небезпеку зараження. На спосіб переробки впливає також клас небезпеки відходів. Зокрема, відходи від медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, потребують переробки, яка здійснюється спеціалізованими підприємствами з відповідними ліцензіями.

Найперспективнішим шляхом подолання негативного впливу відходів на довкілля є перехід від полігонного захоронення відходів до промислової переробки відходів у цінні продукти та енергію.

Значення вторинної переробки відходів

Переробка відходів зменшує негативний вплив на природні ресурси, сприяє зменшенню відходів, економічним вигодам та пом'якшенню зміни клімату.

Переробка відходів має першочергове значення в глобальних зусиллях щодо сталого розвитку, збереження ресурсів і збереження навколишнього середовища. Ця практика передбачає збір, переробку та перетворення відходів у ресурси, придатні для повторного використання, пом’якшуючи негативний вплив відходів на планету.

Збереження природних ресурсів

По-перше, ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та (не можуть бути заповнені) в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації.

Переробка відходів допомагає зберегти обмежені природні ресурси, зменшуючи потребу в сировині. Завдяки повторному використанню таких матеріалів, як метали, пластик, папір і скло, переробка мінімізує тиск видобутку на екосистеми, зберігаючи енергію та водні ресурси в процесі виробництва.

Зменшення відходів і запобігання забрудненню

По-друге, потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами.

Відводячи відходи зі звалищ, переробка зменшує обсяг відходів, зменшуючи потребу в місцях для звалищ, зменшуючи забруднення навколишніх ґрунтів, ґрунтових вод, прісних вод, світового океану та природних екосистем, і зменшуючи викиди парникових газів і забруднення повітря.

Економічні вигоди та створення робочих місць

По-третє, відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто (але не завжди) є дешевшим джерелом багатьох речовин і матеріалів, ніж природні джерела.

Переробка відходів також сприяє економічному зростанню, створюючи робочі місця на підприємствах з переробки відходів і в суміжних галузях. Це генерує потоки доходу від продажу перероблених матеріалів і сприяє інноваціям у стійких технологіях і практиках, сприяючи циркулярній економіці — економіці замкнутого циклу, де матеріали переробляються й повторно використовуються.

Енергозбереження та пом'якшення зміни клімату

Переробка відходів може сприяти значному енергозбереженню, порівняно з виробництвом продуктів із сировини. Процес переробки зазвичай споживає менше енергії, знижуючи викиди вуглецю в атмосферу, парниковий ефект і глобальне потепління, та зменшуючи вплив на навколишнє середовище, пов’язаний із видобутком, переробкою та транспортуванням первинних матеріалів.

Історія

Концепція переробки глибоко вкорінена в історії людства, розвиваючись протягом тисячоліть, коли суспільства адаптували практику повторного використання матеріалів і екологічного поводження з відходами.

Античні часи

Стародавні цивілізації займалися елементарними формами переробки відходів. Об’єкти з каменю, нефриту, цементу, текстилю, кераміки та кісток демонструють докази фізичної зміни форми та ремонту, як і об’єкти з металу та скла. Метал і скло, крім того, є матеріалами, які можна розплавити та перелити, що звільняло стародавніх людей від обмежень фізичної форми оригінального об’єкта. Переробка стародавньої міді та бронзи була задокументована в усьому світі в античній металургійній промисловості. Олов’яна бронза почала з’являтися ще приблизно в 3500 р. до н.е., і її чудова здатність до вторинної переробки та пластичності робили її улюбленим металевим сплавом до появи заліза.

Археологічні дані свідчать про випадки повторного використання металу в стародавній Месопотамії, де метали плавили та переливали для нових інструментів і предметів. В стародавньому Єгипті також переробляли відходи. В містах стародавнього Риму існували місця для звалищ скла і металу, які використовувались для переробки.

Середньовіччя та Відродження

У середні віки дефіцит ресурсів призвів до відновлення матеріалів, зокрема металів, для виготовлення зброї та карбування монет. Перший задокументований випадок переробки паперу відбувся в Японії в 1031 році, коли було видано урядове розпорядження, яке передбачало обов’язкову переробку всієї макулатури для виготовлення нового паперу.

Епоха Відродження засвідчила появу переробки паперу в Європі та Північній Америці, де паперові клаптики переробляли на новий папір. В ці роки почали створювати перші паперові фабрики, засновані на технології вторинної переробки, які використовували перероблене лляне ганчір’я. До індустріалізації виробництва паперу найпоширенішим джерелом волокна були перероблені волокна з використаного текстилю, які називалися ганчірками, були виготовлені з конопель, льону та бавовни.

Промислова революція

Промислова революція сприяла прогресу у масовому виробництві, що призвело до збільшення утворення відходів. Однак це також ознаменувало ранні етапи організованої переробки. У 19 столітті промисловість почала масово відновлювати такі матеріали, як метали, папір і текстиль.

У СРСР

Завдяки газогенераторам, які переробляли деревину, торф, вугілля, солому в пальний газ (який при згоранні давав енергію) Україна відновила своє господарство по Другій світовій війні. Розвиток газогенераторів продовжувався в Україні до 1964 р. Політика на відновлення господарства в Україні яку проводив М. Хрущов в повоєнний час цілком себе виправдала — адже в 1964 р. Україна повністю була забезпечена своїми власними енергетичними ресурсами і навіть більше того, постачала газ до Росії. За перших півроку московського керівництва Л. Брежнєва та О. Косигіна в Україні: були знищені всі газогенератори; закрили всі науково-дослідні інститути, які розробляли газогенератори; протягли трубу з Сибіру з природним газом і «підсадили» Україну на метанову «голку»; провели адміністративну реформу — 11 раднаргоспів поділили на 25 областей, чим знищили по-суті наближену до ринкової економіку України. За роки незалежності Україна так і не перейшла на власне виробництво газу з наявних відходів, а в наш час вже можна переробляти в пальний газ навіть побутові органічні відходи, медичні органічні відходи які нині вивозять на сміттєзвалища забруднюючи навколишні землі, хоча переробку можна здійснювати децентралізовано на місцях первинного утворення відходів за допомогою малих газогенераторів з виробничою потужністю переробки 100, 200, 500 кг/год. На 2018 р. до 7 % території України покриті сміттєзвалищами.

По Другій світовій війні лише в Україні йшло інтенсивне дослідження технологій газифікації органічних речовин, що було необхідно для генерації енергії, адже переведення органічного палива в газ з подальшим його спалюванням дає як мінімум вдвічі більшу енергію в порівнянні з прямим спалюванням того ж органічного палива. Дослідження і розробки технологій газифікації тривали до середини 1964 р. Решта країн Європи закінчили свої дослідження газифікації органічних сполук десь в 1938 р., а почали знову активні дослідження вже після 2000 р. На сьогоднішній день залишки українських науковців, фахівців з газифікації органічних сполук, є світовими лідерами з конструювання найефективніших газогенераторів.

У СРСР утилізації надавалося велике значення. Було розроблено уніфіковані пляшки для молока, пива, горілки, вина й інших безалкогольних напоїв, по всій країні існували пункти збору склотари. Для збору макулатури та брухту залучалися школярі та члени піонерської організації. Було налагоджено жорсткий облік дорогоцінних металів, які застосовуються в промисловості, зокрема в електроніці.

Вторинну сировину заготовляли чотири главки:

• «Головвторсировина» (Міністерство легкої промисловості) — збір вторсировини в містах і робочих селищах;
• «Центросоюз» — сільські місцевості;
• «Главвторчормет» (Міністерство чорної металургії) — промислові підприємства, радгоспи й МТС;
• «Главвторколірмет» (Міністерство кольорової металургії) — промислові підприємства, радгоспи й МТС.

В Україні

Докладніше: Переробка відходів в Україні

В Україні, де обсяг накопичених відходів сягає 15-20 млрд м³, з них можна видобувати золото, срібло, платину, ванадій, титан, ртуть, цинк та ін.

В Україні більшість видів відходів успішно переробляють малі підприємства. Починаючи з 2017 року передбачене ліцензування діяльності щодо переробки побутових відходів. Діяльність щодо збору та переробки відходів, які є небезпечними або потенційно небезпечними потребує ліцензії на поводження з небезпечними відходами.

Щоб вирішити весь комплекс питань, пов'язаних з небезпечними відходами, Мінприроди розробило проект «Програми переробки небезпечних відходів». Програмою визначена стратегія й основні напрями у сфері переробки токсичних відходів. Проблема розглядається на трьох рівнях — загальнодержавному, регіональному, місцевому (об'єктному).

У напрямі обмеження створення токсичних відходів основні заходи повинні базуватися на вдосконаленні технологічних циклів підприємств, що діють. У напрямі зменшення накопичень, знешкодження і видалення відходів операції повинні здійснюватися в спеціально відведених місцях або об'єктах, зі створенням відповідних полігонів, оснащених типовими модульними комплексами.

До складу полігонів входять:

• завод по знешкодженню й утилізації;
• майданчик поховання;
• гараж спецтранспорту.

Капітальні вкладення на використання технологій перероблення відходів в Україні складають 700—1000 Євро на рік на спалювання, 150—450 Євро на рік — на сміттєсортувальні комплекси. Планується розробка проектів комплексів для низки міст України, з подальшою реалізацією спочатку пілотних установок, а потім і самих комплексів.

Український екостартап Releaf Paper розробив технологію виробництва паперу з опалого листя. За 2022 рік компанія виробила 150 тонн паперу, запустила продажі в Європі та отримала €165 000 доходу. Серед його клієнтів: L’Oreal, Schneider Electric, Samsung, NYX та інші відомі компанії. У 2024 році стартап планує відкрити завод у Франції, який зможе переробляти 10 000 тонн сировини на рік.

Технології вторинної переробки

Докладніше: Циркулярна економіка, Переробка пластику, Переробка металобрухту, Переробка паперу, Біоенергетика, Переробка скла, Переробка шин та Переробка батарей і акумуляторів

Схема напів-автоматизованого сортувального процесу

Відео процесів на переробному підприємстві

Більшість відходів може бути перероблена для створення нових продуктів та енергії. Для кожного типу цих відходів є відповідні технології переробки, які постійно розвиваються та комбінуються для досягнення найкращої економічної ефективності та екологічної безпеки.

Для розділення відходів на різні матеріали використовують різні види сортування й сепарації, наприклад, для відділення металу — магнітна сепарація.

Спалювання сміття

Докладніше: Паливо з відходів, Твердофазне спалювання твердих побутових відходів, Рідкофазне спалювання твердих побутових відходів та Сміттєспалювальний завод

Амагер Бакке, також відомий як Копенгілл, — сміттєспалювальний завод на острові Амагер в Копенгагені, відомий своєю зеленою зоною відпочинку на даху, з відкритим схилом для спуску на лижах, та безпечними періодичними викидами відфільтрованих газів з системою уловлення та зберігання вуглецю.

^[en] передбачає спалювання сміття при високій температурі, і використовується для зменшення об’єму відходів і отримання енергії. Процес передбачає контрольоване спалювання відходів у спеціалізованих установах, відомих як сміттєспалювальні заводи.

Типи сміттєспалювальних установок

• Сміттєспалювальний завод (інсинератор) масового спалювання: ці сміттєспалювальні заводи спалюють неперероблені тверді побутові відходи, перетворюючи їх на золу. Процес генерує енергію, але вимагає суворих заходів контролю викидів, щоб запобігти забрудненню повітря.
• Сміттєспалювальний завод для палива з відходів: у таких заводах використовуються попередньо оброблені відходи з високим вмістом енергії, такі як подрібнені або гранульовані відходи. Цей процес забезпечує кращий контроль над згорянням і викидами.

Екологічні міркування

• Контроль забруднення повітря: удосконалені системи вугільної фільтрації та очищення в сучасних сміттєспалювальних заводах допомагають мінімізувати викиди шкідливих газів й речовин, таких як газоподібні та пароподібні органічні речовини, діоксини, фурани та тверді частинки, дотримуючись суворих стандартів викидів.
• Управління залишками: спалювання залишає золу та інші залишки, які потребують належного управління та утилізації, щоб запобігти забрудненню навколишнього середовища.

Переваги

• Значно зменшує об’єм відходів, зменшуючи тиск на звалища.
• Виробляє енергію з відходів, які інакше були б викинуті.

Проблеми та виклики

• Екологічні проблеми щодо шкідливих викидів та управління залишками.
• Первинні інвестиції для передових сміттєспалювальних заводів, таких як Амагер Бакке — сміттєспалювальний завод з технологією уловлення та зберігання вуглецю без втрат в енергоефективності, зі значним щорічним об'ємом уловлених викидів вуглецю в атмосферу, та безпечними викидами відфільтрованих газів у повітря.

Технології спалювання відходів, хоча й пропонують засоби управління відходами та виробництва енергії, залишаються предметом дискусій через екологічні наслідки та їхній вплив на зусилля з переробки та цілі сталого розвитку. Зусилля продовжують зосереджуватися на підвищенні ефективності, скороченні викидів та інтеграції процесів перетворення відходів на енергію в більш широкі рамки сталого управління відходами. Наприклад, дослідження 2022 року показало, що побічні продукти спалювання сміття можуть бути ефективно перероблені в фільтраційні матеріали для самих сміттєспалювальних заводів, за принципом циркулярної економіки.

Переробка пластику

Докладніше: Переробка пластику

Технологія переробки пластикових відходів у будівельні матеріали.

Забруднення пластиком є однією з найбільших екологічних проблем сьогодення. Хоч використання біорозкладуваного пластику та біопластику зростає, 99% пластмаси, що виробляється станом на 2021 рік, є полімерами на основі викопних речовин, і вони продовжуватимуть відігравати важливу роль у багатьох виробничих відділеннях протягом тривалого часу. Згідно зі звітом European Bioplastics за 2020 рік, очікується, що загальна виробнича потужність ЄС біополімерів досягне 2,45 млн тонн до 2024 року, що набагато менше, ніж потребує ринок пластику, тому питання переробки пластику є вкрай актуальним.

Переробка пластику включає кілька методів, таких як механічні, хімічні та термічні процеси. Механічна переробка, найбільш широко використовувана, включає сортування, подрібнення, миття та плавлення пластику для повторного використання.

Шляхи хімічної переробки ПЕТ та продукти з доданою вартістю.

Методи хімічної переробки охоплюють сольволіз (включаючи гідроліз, метаноліз і гліколіз), каталітичну деполімеризацію та ферментативну деполімеризацію. Сольволіз передбачає розрив полімерних зв’язків за допомогою спирту або води, з використанням каталізаторів. Гідроліз, наприклад, може ефективно розщеплювати ПЕТ (поліетилентерефталат), але вимагає більшого споживання енергії. Також є методики кислотного і лужного гліколізу ПЕТ, які мають свої переваги та недоліки. Метаноліз виділяється як ефективний процес деполімеризації ПЕТ, спрямований на отримання високоякісних мономерів і олігомерів. Останні інновації включають низькоенергетичний каталізований метаноліз, що проводиться при кімнатній температурі, завдяки чому досягається висока селективність у виході мономеру. Гліколіз, ще одна багатообіцяюча альтернатива, продемонстрував ефективну деполімеризацію ПЕТ за помірного енергетичного та екологічного впливу, особливо при використанні органокаталізаторів або гетерогенних каталізаторів, отриманих із природних джерел, таких як попіл апельсинової шкірки. Хоча аміноліз забезпечує найкращі енергетичні та екологічні параметри, він може бути дорогим через використання іонних рідин на основі амонію. Однак методи каталітичної деполімеризації, включаючи ферментативний каталіз і гідрогеноліз, показали багатообіцяючі результати, особливо в ферментативному розкладанні ПЕТ для відновлення терефталевої кислоти та етиленгліколю. Крім того, гідрогеноліз показав потенціал у перетворенні ПЕТ на такі цінні сполуки, як бензол, толуол і ксилоли.

Загальна схема процесів термічної деполімеризації пластикових відходів.

Термічні методи дозволяють виробляти паливо та енергію, але можуть викидати забруднюючі речовини. Термічна переробка включає такі процеси, як піроліз і гідрокрекінг, які проводяться при високих температурах і часто з використанням каталізаторів для руйнування пластику без кисню. Піроліз генерує рідкі або воскові суміші, багаті вуглеводнями, що ідеально підходить для нафтопереробних заводів, і використовується для важких для вторинної переробки пластмас, таких як PE/PP/PS суміші або армовані волокна. Каталітичний піроліз при більш низьких температурах дає переваги у виробництві нафти. Гідрокрекінг — це процес каталітичного рафінування для відновлення корисних хімічних фракцій, який зазвичай потребує біфункціональних каталізаторів, таких як цеоліти, для посилення активності крекінгу.

Ці процеси мають різну ефективність, вартість і вплив на навколишнє середовище, і для досягнення ефективної переробки часто використовується комбінація методів.

Методи переробки пластику чи його біологічного розкладання активно досліджуються і впроваджуються в практику. Наприклад, в двох дослідженнях 2023 року, опублікованих в Science, описується економічно-ефективна методика переробки пластикових відходів (поліетилен та поліпропілен) в жирні кислоти, які згодом перетворюють промислові сурфактанти; та поліетиленових відходів в широкий спектр цінних хімічних речовин.

Переробка органічних відходів

Докладніше: Біоенергетика, Біопаливо, Біополімери, Біопластик та Мікробні паливні елементи

Переробка органічних відходів передбачає переробку біологічно розкладаних матеріалів, таких як сільськогосподарські відходи, відходи деревообробної промисловості та целюлозно-паперової, харчові відходи, органічні міські відходи, органічні відходи промисловості, стічні води, тощо. Переробка органічних відходів має на меті мінімізувати вплив на навколишнє середовище, одночасно використовуючи потенціал цих матеріалів для корисного повторного використання. Переробка органічних відходів охоплює кілька ключових процесів і методологій, спрямованих на ефективне відновлення матеріалів і створення цінності й доданої вартості.

Валоризація відходів сільського господарства та їх застосування.

У сільськогосподарському секторі органічні відходи можна перетворити на цінні продукти за допомогою таких технологій, як вермікомпостування, біодобрива та біоенергетика. Компостування, включаючи традиційні методи та методи вермікомпостування, перетворює органічні відходи на багатий поживними речовинами компост для збагачення ґрунту і покращення його родючості і врожайності землеробства. (див. також Пермакультура, Стале та Відновлювальне сільське господарство) Біодобрива, отримані з мікроорганізмів і сільськогосподарських відходів, покращують якість ґрунту, а дослідження демонструють їх позитивний вплив на ріст рослин і збагачення ґрунту. Біоенергетика у формі біопалива, виробленого з органічної біомаси, такої як лігноцелюлозні матеріали, пропонує відновлювану альтернативу викопному паливу з етанолом, біогазом і бутанолом як потенційними продуктами, що підтримує енергоефективність і екологічну стійкість. Також, сільськогосподарські відходи можуть бути перероблені на цілий ряд цінних продуктів, таких як біополімери й біопластик, промислові ферменти, екологічне пакування, різноманітні біологічно активні речовини, субстрати для вирощування грибів, будівельні матеріали, та каркаси для культивованого м'яса.

Схема процесів валоризації харчових відходів, цінних продуктів і застосувань.

Майже одна третина виробленої їжі щороку витрачається, що призводить до серйозного виснаження ресурсів. Харчові відходи містять велику кількість органічних речовин, які, якщо не поводитись належним чином, можуть становити серйозну загрозу навколишньому середовищу та здоров’ю людей, що робить правильну утилізацію харчових відходів актуальною глобальною проблемою. Проте різні типи харчових відходів, наприклад відходи виробництва фруктів, овочів, зерна та інших харчових продуктів, містять важливі біологічно активні сполуки, такі як поліфеноли, харчові волокна, білки, ліпіди, вітаміни, органічні кислоти та мінерали, і деякі з них знаходяться у більших кількостях у викинутих частинах, ніж у частинах на продаж. Ці біологічно активні сполуки пропонують потенціал для перетворення харчових відходів на продукти з доданою вартістю у таких галузях, як харчова промисловість, біопластик, біоенергетика, біоповерхнево-активні речовини, біодобрива та деякі інші.

Методи ферментації та біоконверсії дають цінні продукти, такі як біополімери й біопластик, різноманітне біопаливо, таке як біоетанол, біобутанол, біоводень, та різні цінні біохімічні речовини з органічних відходів. Ферментація передбачає перетворення цукрів або крохмалю в етанол під дією мікробів. Цей метод широко використовується у виробництві біоетанолу, відновлюваної добавки до палива або автономного біопалива для транспортних засобів. З 1 кг твердих органічних відходів, таких як харчові та сільськогосподарські відходи, можливо отримати 100-110 літрів біоводню та 50-60 літрів біометану; а твердий залишок (30 г/кг відходів) можливо використовувати як тверде біопаливо або перетворити на біодобриво.

Виробництво енергії зі стічних вод.

Анаеробне розкладання передбачає розщеплення органічних речовин мікроорганізмами за відсутності кисню. Цей процес дає біогаз, який переважно складається з (біо) метану та вуглекислого газу, придатний для виробництва електроенергії, опалення та транспортного палива. Стічні води можуть бути перетворені на енергію й деякі види біопалива, добрива, біохімічні речовини та зрошувальну воду, сприяючи більш стійкому та ресурсоефективному підхід до поводження з відходами. Кілька універсальних стійких екологічних технологій, таких як іонний обмін, біоелектрохімічні методи, адсорбційні методи, електродіаліз, екстракція розчинником тощо, використовуються для вилучення продуктів із доданою вартістю з матриць відходів. За останні два десятиліття цінні ресурси, такі як полігідроксіалканоат (PHA), біополімери, целюлозні волокна, синтез-газ, біодизель, електроенергія, азот, фосфор, сірка, ферменти та широкий спектр хімічних речовин платформи були відновлені зі стічних вод.

Методики валоризації відходів і каскадування біомаси передбачають каскадне використання біомаси, коли той самий ресурс використовується для кількох цілей у каскадній послідовності. Наприклад, після виробництва високоцінних продуктів з біомаси сільськогосподарських, чи інших, відходів, залишкові відходи можуть бути використані для біоенергетики або для добрив в сільському господарстві.

Екологічні переваги переробки органічних відходів охоплюють зменшення забруднення, зменшення викидів метану в атмосферу та покращення якості ґрунту, тоді як економічні переваги включають виробництво енергії, палива та цінних продуктів.

Переробка макулатури

Докладніше: Переробка паперу та Целюлозно-паперова промисловість

Переробка паперу та картону є важливим компонентом сталого поводження з відходами. Переробка макулатури передбачає різноманітні стратегії збору макулатури, доставку в спеціальні центри переробки, де проводиться додаткове сортування, включаючи ручне сортування та сортування завдяки передовим технології оптичного сортування. Переробка починається з процесу розкладання паперового волокна, а потім застосовуються методи видалення фарби, спрямовані на видалення забруднюючих речовин, що призводить до створення целюлози, придатної для повторного використання у виробництві нових паперових і картонних виробів.

Інновації у сфері переробки макулатури охоплюють замкнуті системи, що об’єднують збір, обробку та виробництво для стійких циклів переробки, а також прогрес у хімічних і біологічних методах переробки, які прагнуть покращити екологічні результати. Такі проблеми, як забруднення, що впливає на якість перероблених матеріалів, вирішуються шляхом постійного прогресу в таких технологіях сортування, як магнітна сепарація, сепарація за допомогою вихрових струмів і повітряна класифікація, у поєднанні з процесами очищення, що забезпечують більш високу якість перероблених продуктів.

Крім того, дослідження показують, що за допомогою традиційної та інтегрованої технології біопереробки велика різноманітність і кількість відходів, які утворюються на целюлозно-паперових підприємствах, можна перетворити на цінні продукти. Згідно з результатами огляду 2021 року, показано, що високоефективне вуглецеве волокно та біопластик можливо виготовляти з чорного лугу відходів виробництва целюлози; целюлозні відходи з тирси та шламу можуть бути використані для синтезу целюлозних нанокристалів (CNC) та регенерованих волокон, таких як віскозний шовк та ацетат; відходи виробництва целюлози на мінеральній основі та золу-винесення можна використовувати для виробництва різних видів біокомпозитів. Різні біоматеріали, отримані з біомаси целюлозно-паперового комбінату, можна використовувати для різноманітних застосувань, включаючи звичайні високоефективні та інтелектуальні матеріали. Продукти переробки макулатури можуть бути перероблені також на енергію й тепло, та високоцінні матеріали, включаючи біопаливо (біоводень, біометан), наноцелюлозу, гідровугілля, будівельні матеріали та добрива для ґрунту.

Екологічні переваги вторинної переробки паперу та картону охоплюють зменшення навантаження на ліси, енергозбереження за рахунок зменшення використання первинних матеріалів і зменшення викидів парникових газів. Переробка макулатури значно сприяє попередженню зміни клімату та глобального потепління, завдяки зменшенню вирубки лісів і забруднення води та повітря. Економічно переробка сприяє створенню робочих місць і забезпечує економічні переваги порівняно з виробництвом нових матеріалів. Очікувані досягнення зосереджені на покращенні методів відновлення волокна, включаючи покращені процеси сортування та очищення.

Переробка металів

Докладніше: Переробка металобрухту

Переробка металів є важливим процесом, необхідним для збереження ресурсів і екологічної стійкості. Особливо вигідною є переробка кольорових металів (міді, алюмінію, олова), поширених технічних сплавів (побєдит) і деяких чорних металів (чавун).

Ця технологія передбачає збір непотрібних чи зіпсованих предметі — брухту — на пунктах приймання вторсировини, і подальше сортування різних металів за допомогою таких методів, як магнітне та вихрове струмове розділення. Після підготовки та подрібнення метали піддаються процесам плавлення, очищення та рафінування для видалення домішок і досягнення бажаного рівня чистоти. Такі інноваційні технології, як пірометалургія, гідрометалургія, електрохімічна переробка, та їх комбінації підвищують ефективність переробки та відновлення металів. Проблеми та виклики включають забруднення домішками або небажаними матеріалами у перероблених металевих відходах, їх різноманітний склад, та енергоємність процесів, але прогрес у сортуванні на основі датчиків і робототехніки є перспективними. Переробка металів значно зменшує викиди парникових газів, зберігає енергію та забезпечує економічні вигоди завдяки створенню робочих місць і економії коштів. Прийняття майбутніх тенденцій, таких як інтеграція штучного інтелекту та підходу циркулярної економіки, має вирішальне значення для постійного прогресу до більш сталого майбутнього.

Переробка будівельного сміття

Контейнер для сортування відходів на будівельному майданчику

Переробка будівельного сміття та відновлення цінних матеріалів відіграють вирішальну роль у замиканні циклу ресурсів у (циркулярному будівництві). Будівельні відходи та відходи знесення можуть бути повторно використані або перероблені. Теоретично, можливо використовувати все будівельне сміття, але за умови його сортування. Наприклад, навіть пошкоджені бетон, керамічна плитка та цегла подрібнюються і додаються в нові будівельні компоненти, або використовуються як цінні продукти в інших секторах циркулярної економіки. Ефективне управління відходами допомагає зменшити кількість небезпечних відходів на звалищах та викидів CO2, мінімізувати витрати, пов’язані з будівництвом проєкту, та отримати додаткову цінність і нові робочі місця. Переробка великої кількості будівельних відходів включає ретельну оцінку типів і кількості відходів, щоб зрозуміти склад і потенційні можливості переробки, та розробку стратегічного плану управління та переробки відходів, враховуючи такі фактори, як інфраструктура, логістика, ринковий попит на перероблені матеріали, екологічність та нормативні вимоги. Основними стимуляторами та викликами впровадження переробки будівельного сміття є політика та управління, дозволи та специфікації, технологічні обмеження, якість та продуктивність, знання та інформація, та, нарешті, фінансування, пов’язане з впровадженням моделі циркулярної економіки. З точки зору підрядників та малого бізнесу, демонтаж будівельних відходів, сегрегація та сортування на місці, транспортування, логістика та локальні процеси відновлення є основними викликами для впровадження переробки на початковому етапі.

Також, внаслідок значних пошкоджень інфраструктури під час війни, Україна стикається з важливим завданням утилізації та використання будівельних відходів. Станом на початок 2024 року, в країні вже накопичено, за деякими оцінками, близько 10-12 мільйонів тонн таких відходів; а за оцінкою Руслана Стрільця – близько 30 мільйонів тонн. Неорганізоване скупчення та неконтрольоване зберігання небезпечних матеріалів на тимчасових смітниках, створює серйозні екологічні загрози. Серед основних ризиків – забруднення ґрунтових вод та ґрунтів токсичним фільтратом, забруднення повітря токсичними речовинами і погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації. Незважаючи на великі виклики, ця ситуація створює унікальні можливості для переосмислення підходів до управління відходами та розвитку широкомасштабної циркулярної економіки в Україні.

Технології переробки будівельних відходів включають:

• Мобільна дробарка бетону (синя)

  Засоби переробки матеріалів на місці: створення на будівельних майданчиках об’єктів для сортування, подрібнення та переробки будівельного сміття.

• Сортування: цей крок має вирішальне значення для максимального відновлення вторинної сировини та мінімізації забруднення, і включає ефективні системи відокремлення та сортування відходів на різні типи, такі як бетон, деревина, метал, пластик, гіпсокартон, скло та інші матеріали. Для цього деякі компанії надають великі контейнери для накопичення будівельного сміття окремо за видами. Досліджується та практикується використання технологій автоматизованого сортування, з використанням таких технологій, як оптичне сортування та магнітне розділення, для відновлення цінних матеріалів із потоків будівельного сміття. Особливо перспективними є системи, які об’єднують мультисенсорний аналіз, машинне навчання та робототехніку, задля постійного навчання та адаптації до нових потоків відходів і матеріалів.

• Відходи бетону, цегли та кам’яної кладки, включаючи битий бетон та щебінь від знесених конструкцій, переробляють за допомогою таких методів, як дроблення та просіювання, які перетворюють ці відходи на заповнювачі бетону для використання в нових будівельних проєктах, будівництві доріг, тротуарів та водостоків. Окрім того, інші відходи (зола-винесення, вугільна зола, шини, сталевий шлак, скло, кераміка, пластик) також використовуються як заповнювачі бетону.

  Завод з переробки бетону

• Відходи деревинних матеріалів, що включають габаритні пиломатеріали, фанеру, палети та іншу деревину, за можливості повторно використовують, або переробляють за допомогою дроблення і подрібнення для виробництва деревної стружки чи мульчі, чи, за допомогою виробництва деревини, переробляють на цінні продукти, такі як композитний брус, ДСП, дерево-полімерні композити тощо. Якщо відходи деревини не підлягають ^[en], вони перетворюються на енергію чи біопаливо, за допомогою термохімічних технологій (піроліз, газифікація, спалювання), біохімічних (карбонізація), фізико-хімічних тощо. Інновації в переробці відходів деревини включають каскадування переробки, коли з маси відходів поетапно виробляються різні цінні продукти; інноваційні автоматизовані методи сортування; фізико-хімічні процеси для очищення залишків клею з поверхні деревини; і процеси біоремедіації для очищення небезпечної деревини, забрудненої важкими металами або креозотом. Комбіновані системи переробки деревини одночасно виробляють і теплову енергію, і цінні продукти, такі як біочар, біогаз, активоване вугілля.

• Переробка відходів деревини

  Металеві конструкції, за можливості, повторно використовуються, або переробляються. Переробка металів, таких як брухт конструкційної сталі, чорних і кольорових металів, що використовуються в будівництві, відбувається за допомогою сортування, подрібнення та плавлення, що дозволяє видобувати цінні метали для повторного використання у виробництві та будівництві.

• Відходи гіпсокартону утворюють на звалищах сірководень, токсичний газ з неприємним запахом, тоді як спалювання цих відходів призводить до викиду в атмосферу діоксиду сірки, який сприяє утворенню кислотних дощів. Тому переробка гіпсокартону є важливою, і було виявлено багато потенційних кінцевих ринків для переробленого гіпсокартону. Наприклад, панелі з гіпсокартону, облицювання та залишки швів, переробляють за допомогою таких методів, як ^[en], коли гіпс відокремлюють від облицювального паперу та переробляють на нові гіпсові вироби, які, в деяких випадках, навіть кращі за первинні. Також, відходи гіпсу можуть поєднуватись з полікарбонатними відходами пластику для створення сухих будівельних сумішей із покращеними, порівняно зі стандартними, властивостями. Крім того, застосування відходів гіпсокартону в якості наповнювача для компостування є ще одним із ринків збуту, і ця технологія також може сприяти покращенню вмісту кальцію та сірки в ґрунті. Високоефективною є система автоматичного сортування відходів гіпсокартону на основі гіперспектрального аналізу. Використання переробленого гіпсу є екологічно вигіднішим порівняно з використанням природного гіпсу. Більше половини критичних стимуляторів галузі переробки гіпсу належать до сфери політики, що вказує на актуальність регуляторних та економічних інструментів для сприяння циркулярній економіці гіпсу.

• Відходи асфальту, включно з видаленим асфальтним покриттям і асфальтовою черепицею, можуть бути перероблені за допомогою таких процесів, як переробка гарячої суміші на місці, коли відходи асфальту поєднуються з новою асфальтовою сумішшю; та методом переробки холодної суміші, коли асфальтне покриття фрезерується та обробляється на місці для повторного використання в будівництві доріг. Наприклад, переробка методом гарячої асфальтобетонної суміші показала себе ефективною для в’яжучого шару асфальту, а холодна асфальтобетонна суміш – для основного шару. Крім того, широкий спектр будівельних відходів (бетон, пластик, гума шин та інші) використовується в якості наповнювачів для асфальту, за принципами циркулярної економіки.

• Переробка асфальту методом гарячої суміші

  Пластикові відходи, включаючи пакувальні пластики, ПВХ та ізоляційні матеріали, що використовуються в будівництві, переробляються за допомогою таких методів, як механічна переробка, коли пластик сортується, очищається, подрібнюється та/або розплавляється, задля отримання пластикових гранул для виробництва нових пластикових виробів; хімічна переробка, коли пластмаси хімічно розщеплюються на молекулярні компоненти для використання у виробництві нових пластмас або інших матеріалів; чи за допомогою термічних та термо-хімічних методів в широкий спектр продуктів (паливо, смоли, хімікати). (див. Переробка пластику)

• Інші різноманітні відходи, включаючи скло, ізоляційні матеріали, покрівельні матеріали та небезпечні речовини, переробляють за допомогою різноманітних методів і технік, адаптованих до конкретних властивостей матеріалу та екологічних міркувань. Наприклад переробка скла, передбачає як традиційне сортування за кольором, задля розплавлення і використання в нових скляних виробах, так і переробку скла за принципами циркулярного будівництва – існує, щонайменше, сім можливих сфер застосування скляних відходів у будівельній галузі: бетонні вироби, гіпсоцементні композити, асфальтове або бетонне покриття, геополімерні розчини, піносклокераміка, склокераміка та зміцнення/стабілізація ґрунтової основи.

Перспективні технології

Науковці з Нідерландів представили останні розробки в галузі оброблення відходів — поліпшену технологію, яка без попереднього сортування, в рамках однієї системи, розділяє й очищає всі відходи, які туди надходять, до первісної сировини. Система повністю переробляє всі види відходів (медичні, побутові, технічні) в закритому циклі, без залишку. Сировина повністю очищається від домішок (шкідливих речовин, барвників тощо), пакується та може бути використана вдруге. При цьому система екологічно нейтральна.^[]

Передові технології сортування

Передові технології сортування відходів мають вирішальне значення для підвищення ефективності переробки шляхом точного відокремлення різних матеріалів із змішаних потоків відходів. Ось деякі перспективні методи та технології в цій області:

• Використання штучного інтелекту в управлінні відходами та роботизованому сортуванні відходів.

  Робототехніка та сортування за допомогою штучного інтелекту: роботи, оснащені системами машинного зору на основі штучного інтелекту, можуть ідентифікувати та сортувати різні типи матеріалів на конвеєрних стрічках. Ці системи використовують камери та датчики для розпізнавання предметів за формою, кольором і складом матеріалу. Алгоритми штучного інтелекту й машинного навчання постійно навчаються та покращують точність з часом, роблячи сортування більш ефективним і точним. Огляд 2022 року порівнює 7 роботизованих автоматичних сортувальників на основі штучного інтелекту.
• ^[en] (NIR): технологія NIR виявляє та сортує матеріали, аналізуючи їхній молекулярний склад. Вона ефективна для ідентифікації різних типів пластику, паперу та інших матеріалів, що підлягають переробці, на основі їх унікальних спектральних характеристик. (див. також (Переробка пластику#Сортування))
• Відокремлення за допомогою вихрових струмів: цей метод використовує магнітні поля для відштовхування кольорових металів (наприклад, алюмінію) від інших матеріалів, що дозволяє відокремлювати метали від потоку відходів.
• Електростатичне розділення: цей метод використовує різницю в електропровідності для розділення матеріалів. Це особливо корисно для відділення пластику від інших компонентів відходів.
• Технології мультисенсорного сортування (Multi-Sensor Fusion): поєднання різних технологій сортування, таких як спектроскопія, рентгенівське випромінювання і 3D-зображення, для підвищення точності та ефективності ідентифікації та сортування різних матеріалів.
• Інновації в маркуванні та упаковці: розробка розумних етикеток або QR-кодів, які можуть скануватися сортувальними машинами для ідентифікації матеріалів, що робить сортування більш точним і автоматизованим.

Ці вдосконалені технології сортування мають великі перспективи в значному покращенні переробки відходів шляхом значного збільшення рівня переробки, зменшення забруднення та підвищення загальної ефективності процесу переробки. Інтеграція цих технологій у системи управління відходами може зіграти вирішальну роль у досягненні більш стійкої циркулярної економіки.

Хімічна, термічна й термо-хімічна переробка

Підхід циркулярної біоекономіки для виробництва біопалива та інших цінних продуктів з біомаси.

Хімічна переробка — це багатообіцяючий підхід, спрямований на розкладання складних матеріалів, особливо пластмас, на їх молекулярні компоненти для створення нових матеріалів або палива без деградації, яка спостерігається при традиційній переробці. Методи термічної переробки передбачають застосування тепла для розкладання відходів.

Комбінація різних хімічних і термічних технологій може забезпечити найкращу економічну ефективність та екологічну стійкість у переробці відходів, особливо пластикових.

• Деполімеризація: для деполімеризації підходять різні типи пластмас, включаючи ПЕТ (поліетилентерефталат), ПВЩ (поліетилен високої щільності), ПВХ (полівінілхлорид) та інші. Ці пластики можуть надходити з одноразових пляшок, пакувальних матеріалів та інших споживчих товарів.
  • Каталітична деполімеризація: каталітичні процеси можна застосовувати до різних полімерів, особливо тих, які важко переробити звичайними способами, наприклад, змішаних пластмас і композитних матеріалів.
  • Деполімеризація за допомогою мікрохвиль: цей метод є універсальним і може бути застосований до широкого діапазону полімерів, пропонуючи більш енергоефективний спосіб розщеплення полімерів порівняно з традиційними методами нагрівання, і покращуючи ефективність інших методів переробки. Зокрема, цей метод може бути використаний для покращення ефективності методик переробки пластику й поліуретану, чи переробки лігнінових органічних відходів в біопаливо та інші цінні продукти. Це забезпечує швидку та контрольовану деполімеризацію в самому матеріалі, пропонуючи потенціал для швидшої реакції та меншого споживання енергії порівняно з традиційними методами.
  • Ферментативна деполімеризація: інноваційні підходи, включно зі сконструйованими мікроорганізмами для гідролізу ПЕТ та синергічними ферментативними комбінаціями, означають багатообіцяючі кроки в боротьбі із забрудненням пластиком.
• Сольволіз: цей метод насамперед націлений на полімери, такі як полікарбонати та інші пластики, розщеплюючи їх на вихідні хімічні складові за допомогою розчинників.

• Піроліз поліолефінів.

  Піроліз: піроліз ефективний для широкого діапазону пластиків, включаючи змішані пластмаси, гнучку упаковку, полістирол, поліпропілен і навіть забруднені пластмаси, які важко переробити звичайним способом. Також, низькотемпературний піроліз в поєднанні з попередньою обробкою сольволізом є ефективним методом переробки композитних відходів вуглепластику. Піроліз забезпечує стійкий шлях для переробки відходів полістиролу та перетворення його продукти з доданою вартістю, такі як смоли та полімери. Крім переробки пластику, піроліз застосовується для переробки органічних відходів в біоенергетиці.
• Газифікація: газифікація може переробляти різноманітні типи відходів, крім пластику, включаючи органічні відходи, біомасу (див. Біоенергетика) та певні типи промислових або міських твердих відходів. Також, машинне навчання може допомогти у проектуванні, оптимізації, контролі та масштабуванні газифікаторів.
• Гідротермальна обробка: органічні відходи, осад стічних вод, певні типи пластику та біомаса можуть піддаватися гідротермальній обробці для перетворення їх на простіші сполуки, гази або біопаливо.

Біотехнологія

• Біоконверсія органічних відходів у біопродукти.

  Біоконверсія та біообробка: ці методи використовують біологічні агенти для перетворення відходів у цінні ресурси. За допомогою ферментації або метаболічних процесів такі відходи, як сільськогосподарські залишки та промислові відходи, харчові відходи, міські зелені відходи та тверді побутові відходи, можуть бути перетворені на біопаливо, біопластик, біохімічні речовини та добрива. Такий підхід зменшує залежність від викопного палива та сприяє виробництву відновлюваних та екологічно чистих альтернатив, та розвитку (циркулярної біоекономіки) та зеленої економіки.

• Основна концепція біопереробки пластикових відходів.

  Мікробна деградація: мікроорганізми відіграють ключову роль у біотехнологічній обробці відходів, демонструючи здатність розщеплювати органічні матеріали в різних потоках відходів. Бактерії, гриби, мікроводорості, комахи та виділені ферменти використовуються для розкладання складних сполук, які містяться в пластику й мікропластику, фармацевтичних продуктах й засобах гігієни, текстилі та органічних відходах. Ці мікроорганізми виділяють ферменти, здатні розкладати певні полімери, полегшуючи розкладання матеріалів, які колись вважалися непридатними для переробки. Дослідження метагеноміки, мета-метаболоміки та їх мультиоміксна інтеграція на основі великих набору даних з мікробіомів забезпечують надійну інтерпретацію мікробної деградації різними мікроорганізмами.
• Біоремедіація: використовує біологічні агенти для пом’якшення забруднення навколишнього середовища небезпечними речовинами. Цей метод використовує мікроорганізми для нейтралізації, детоксикації або видалення забруднюючих речовин із ґрунту, водних ресурсів й стічних вод, та повітря. Він є перспективним у обробці забруднених ділянок, у тому числі тих, які постраждали від промислових відходів, розливів нафти, хімічних забруднювачів та важких металів, сприяючи відновленню навколишнього середовища.
• ^[en] та біофільтрація: біореактори використовують біологічні процеси в контрольованому середовищі для обробки відходів. Ці системи використовують мікроорганізми для розкладання органічних речовин або видалення забруднюючих речовин з промислових стоків і міських стічних вод. Методи біофільтрації використовують живі організми для розщеплення забруднювачів, підвищення ефективності систем фільтрації та зменшення шкідливих викидів. (див. також Біологічне очищення води, Біологічний окислювач, Очищення стічних вод)
• Генна інженерія та синтетична біологія: досягнення в цих наукових дисциплінах дозволяють створювати та модифікувати мікроорганізми для покращення здатності до розкладання відходів. Завдяки цілеспрямованим генетичним модифікаціям вчені можуть оптимізувати ферменти та мікроорганізми для ефективного розщеплення певних типів відходів, прокладаючи шлях до індивідуальних та високоефективних рішень щодо обробки відходів. Наприклад, дослідження 2023 року показали, що стратегії генної інженерії, включно з редагуванням генома на основі (CRISPR/Cas9), покращили здатність цільових штамів мікроорганізмів продукувати з органічних відходів перспективні біополімери – полігідроксіалканоати (PHA). Ще одне дослідження 2023 року представило синтетичний мікробний консорціум, який ефективно розкладає гідролізат поліетилентерефталату (ПЕТ) та згодом виробляє бажані хімічні речовини шляхом розподілу праці.

Види вторинної сировини

Докладніше: Код переробки, Переробка шин, Переробка паперу та Переробка пластику

Розділене домашнє сміття: 1 — скляні пляшки, 2 — тонкий пластик, 3 — товстий пластик, 4 — картон, 5 — змішане сміття, 6 — залізні банки, 7 — папір, 8 — полістирол, 9 — скло, 10 — батареї, 11 — метал, 12 — органічні відходи, 13 — паковання «Тетрапак», 14 — тканина, 15 — туалетне сміття.

Сміттєзбиральна машина в Австралії

Просте сортування вторсировини: скляних і пластмасових пляшок в Польщі

Збір комп'ютерів для переробки в США

Збір новорічних ялинок для переробки

Макулатура:	Папір Картон	Газети	:	TetraPak
Скло:	Склотара	Склобій
Металобрухт:	Чорний	Кольоровий	Дорогоцінний
Хімікати:	Кислоти	Луги	Органіка
Нафтопродукти:	Оливи	Бітум	Асфальт
Електроніка:	Вироби Плати	Акумулятори Ртутні лампи	Провід
Пластмаси:	ПЕТ ПВХ	ПВД АБС	ПС
Гума:	Шини	Гума
Біологічні:	Харчові відходи	Жири	Асенізація
Деревина:	Сучки	Стружка	Листя
Будівельні:	Цегла	Бетон
Стічні води	Промислова	Побутові	Спеціальні

Див. також

• Циркулярна економіка
• Переробка пластику
  • Переробка ПЕТ-пляшок
  • Депозит за пляшки
• Переробка паперу, Переробка скла, Переробка металобрухту
• Сміттєспалювальний завод
• Zero waste
• Банк сміття
• Відновлювальне виробництво
• Відходи вуглезбагачення
  • Утилізація відходів вуглезбагачення
• Код переробки
• Радіоактивні відходи
• Рекуперація
• Сортування сміття
• Сталий розвиток
• Стале місто

Додаткова література

Книги

• Olena Stabnikova, Oleksandr Shevchenko, Viktor Stabnikov, Octavio Paredes-López (2024). Bioconversion of Wastes to Value-added Products. CRC Press, Routledge. с. 384. ISBN .
• Циркулярна політика управління відходами: підручник / А. І. Крисоватий, Р. Є. Зварич, І. Я. Зварич. Тернопіль : ЗУНУ, 2023. 458 с.
• Серія книг Routledge Studies in Waste Management and Policy (Routledge, 2017-2019+)
• Кращі європейські практики управління відходами (посібник) / А. Войціховська, О. Кравченко, О. Мелень-Забрамна, М. Панькевич, [за заг. ред. О. Кравченко] — Видавництво «Компанія „Манускрипт“» — Львів, 2019. — 64 с. —

Журнали

Деякі з наукових журналів, присвячених темі переробці відходів:

• Waste Management
• Resources, Conservation & Recycling та Advances
• Recycling
• Journal of Cleaner Production (веб-сайт)
• Waste Management and Research
• Waste and Biomass Valorization
• Journal of Material Cycles and Waste Management
• (веб-сайт)

Статті

• Колекція наукових статей «Зменшення відходів, переробка та утилізація для продукції з доданою вартістю» (Springer Nature)
• Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama та ін. (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production 402. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815.

Відео

• Проєкт BIOINWASTE — Біоенергетичні інновації в поводженні з відходами: європейський досвід впровадження циркулярної економіки. (Сумський державний університет; Youtube)

Посилання

• Утилізація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Утилізація //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 181.
• Відходи, забруднення навколишнього середовища
• Які відходи відносять до класу небезпечних?
• Чому не можна палити листя й сміття — відео Tokar.ua

Примітки

1. Ресайклінг.
2. Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama; Savassa, Susilaine Maira; Araujo de Medeiros, Gerson; do Espírito Santo Pereira, Anderson; Mancini, Sandro Donnini; Lipponen, Juha (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production. Т. 402. с. 136815. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815. ISSN 0959-6526. Процитовано 16 грудня 2023.
3. Думай по-зеленому. Змінюй своє ставлення до сміття / уклад. Я.В. Жерьобкіна, Ю.О. Кисельова; за заг. ред. Т.О. Маринич. - Суми: Сумський державний університет, 2018. - 36 с. (PDF).
4. Chojnacka, Katarzyna (2023-11). Valorization of biorefinery residues for sustainable fertilizer production: a comprehensive review. Biomass Conversion and Biorefinery (англ.). Т. 13, № 16. с. 14359—14388. doi:10.1007/s13399-023-04639-2. ISSN 2190-6815. Процитовано 16 грудня 2023.
5. Fang, Siyuan; Lyu, Xingyi; Tong, Tian; Lim, Aniqa Ibnat; Li, Tao; Bao, Jiming; Hu, Yun Hang (2 березня 2023). Turning dead leaves into an active multifunctional material as evaporator, photocatalyst, and bioplastic. Nature Communications (англ.). Т. 14, № 1. с. 1203. doi:10.1038/s41467-023-36783-8. ISSN 2041-1723. Процитовано 27 грудня 2023.
6. Farzadkia, Mahdi; Mahvi, Amir Hossein; Norouzian Baghani, Abbas; Sorooshian, Armin; Delikhoon, Mahdieh; Sheikhi, Razieh; Ashournejad, Qadir (3 червня 2021). Municipal solid waste recycling: Impacts on energy savings and air pollution. Journal of the Air & Waste Management Association (англ.). Т. 71, № 6. с. 737—753. doi:10.1080/10962247.2021.1883770. ISSN 1096-2247. Процитовано 26 грудня 2023.
7. Sainsbury, Victoria A.; Liu, Ruiliang (2022-06). ‘Nothing new under the sun’: Rethinking recycling in the past– Editorial. Archaeometry (англ.). Т. 64, № S1. с. 1—7. doi:10.1111/arcm.12789. ISSN 0003-813X. PMC 9320975. PMID 35915634. Процитовано 26 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
8. Amick, Daniel S. (10 березня 2015). The recycling of material culture today and during the Paleolithic. Quaternary International. Т. 361. с. 4—20. doi:10.1016/j.quaint.2014.08.059. ISSN 1040-6182. Процитовано 26 грудня 2023.
9. Chen, Lucas Braddock (2 червня 2021). Sumerian Arsenic Copper and Tin Bronze Metallurgy (5300-1500 BC): The Archaeological and Cuneiform Textual Evidence. Archaeological Discovery (англ.). Т. 9, № 3. с. 185—197. doi:10.4236/ad.2021.93010. Процитовано 26 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
10. De Ryck, I.; Adriaens, A.; Adams, F. (1 липня 2005). An overview of Mesopotamian bronze metallurgy during the 3rd millennium BC. Journal of Cultural Heritage. Т. 6, № 3. с. 261—268. doi:10.1016/j.culher.2005.04.002. ISSN 1296-2074. Процитовано 26 грудня 2023.
11. أنور ياسين, كريم; كامل الدسوقى, أميرة (1 грудня 2023). Recycling and Waste Management in Greco-Roman Egypt. مجلة کلية السياحة والفنادق - جامعة مدينة السادات (араб.). Т. 7, № 2. с. 188—210. doi:10.21608/mfth.2023.330612. ISSN 2537-0952. Процитовано 26 грудня 2023.
12. Furlan, Guido; Andreatta, Chiara (2023-11). Waste Nothing: The Impact of Glass and Metal Recycling in Imperial Roman Towns. European Journal of Archaeology (англ.). Т. 26, № 4. с. 467—485. doi:10.1017/eaa.2023.25. ISSN 1461-9571. Процитовано 26 грудня 2023.
13. Peña, J. Theodore (24 вересня 2020). Recycling in the Roman World. Recycling and Reuse in the Roman Economy. Oxford University Press. с. 9—58. doi:10.1093/oso/9780198860846.003.0002.
14. Paper Recycling History: From First Century China to Modern Times. www.brighthub.com (англ.). 17 квітня 2011. Процитовано 26 грудня 2023.
15. HISTORY | Räpina Paberivabrik. www.rappin.ee. Процитовано 27 грудня 2023.
16. William Rittenhouse — the first paper maker in British North America. Immigrant Entrepreneurship (амер.). Процитовано 27 грудня 2023.
17. Göttsching, Lothar; Pakarinen, Heikki (2000). Recycled Fiber and Deinking, Papermaking Science and Technology. с. 12-14. ISBN .
18. 清昭, 飯田 (2019). The History of Paperboard: Part 1：Paper Recycling Before 1800. 紙パ技協誌. Т. 73, № 2. с. 137—143. doi:10.2524/jtappij.73.137. Процитовано 26 грудня 2023.
19. Damayanti, Damayanti; Wulandari, Latasya Adelia; Bagaskoro, Adhanto; Rianjanu, Aditya; Wu, Ho-Shing (2021-01). Possibility Routes for Textile Recycling Technology. Polymers (англ.). Т. 13, № 21. с. 3834. doi:10.3390/polym13213834. ISSN 2073-4360. PMC 8588244. PMID 34771390. Процитовано 26 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
20. . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 17 квітня 2012.
21. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0683874-17. Процитовано 5 квітня 2020. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
22. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2016-п. Процитовано 5 квітня 2020. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
23. Колодійчук І. А. Формування територіально збалансованих систем управління відходами: регіональний вимір: монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 524 с.
24. Український стартап Releaf Paper запускає завод у Франції на 10 000 тонн сировини – AIN.UA (укр.). 24 липня 2023. Процитовано 27 грудня 2023.
25. Bisinella, V.; Nedenskov, J.; Riber, Christian; Hulgaard, Tore; Christensen, Thomas H. (2022-01). Environmental assessment of amending the Amager Bakke incineration plant in Copenhagen with carbon capture and storage. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy (англ.). Т. 40, № 1. с. 79—95. doi:10.1177/0734242X211048125. ISSN 0734-242X. PMC 8832551. PMID 34585637. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
26. Khan, Muhammad Sajid; Mubeen, Ishrat; Caimeng, Yu; Zhu, Gaojun; Khalid, Azeem; Yan, Mi (2022-12). Waste to energy incineration technology: Recent development under climate change scenarios. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy (англ.). Т. 40, № 12. с. 1708—1729. doi:10.1177/0734242X221105411. ISSN 0734-242X. Процитовано 27 грудня 2023.
27. Wenga, Terrence (21 червня 2023). Zailani, Suhaiza; Sarvajayakesavalu, Suriyanarayanan (ред.). Efficient Treatment of Municipal Solid Waste in Incinerators for Energy Production. Solid Waste and Landfills Management - Recent Advances (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.108449. ISBN .
28. Alfè, Michela; Gargiulo, Valentina; Porto, Michele; Migliaccio, Renata; Le Pera, Adolfo; Sellaro, Miriam; Pellegrino, Crescenzo; Abe, Abraham A.; Urciuolo, Massimo (2022-01). Pyrolysis and Gasification of a Real Refuse-Derived Fuel (RDF): The Potential Use of the Products under a Circular Economy Vision. Molecules (англ.). Т. 27, № 23. с. 8114. doi:10.3390/molecules27238114. ISSN 1420-3049. PMC 9739972. PMID 36500207. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
29. Gałko, Grzegorz; Mazur, Izabela; Rejdak, Michał; Jagustyn, Barbara; Hrabak, Joanna; Ouadi, Miloud; Jahangiri, Hessam; Sajdak, Marcin (15 січня 2023). Evaluation of alternative refuse-derived fuel use as a valuable resource in various valorised applications. Energy. Т. 263. с. 125920. doi:10.1016/j.energy.2022.125920. ISSN 0360-5442. Процитовано 27 грудня 2023.
30. Santos, Santa Margarida; Nobre, Catarina; Brito, Paulo; Gonçalves, Margarida (2023-01). Brief Overview of Refuse-Derived Fuel Production and Energetic Valorization: Applied Technology and Main Challenges. Sustainability (англ.). Т. 15, № 13. с. 10342. doi:10.3390/su151310342. ISSN 2071-1050. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
31. Jones, Alan M.; Harrison, Roy M. (1 вересня 2016). Emission of ultrafine particles from the incineration of municipal solid waste: A review. Atmospheric Environment. Т. 140. с. 519—528. doi:10.1016/j.atmosenv.2016.06.005. ISSN 1352-2310. Процитовано 27 грудня 2023.
32. Zhao, Bowen; Hu, Xiude; Lu, Jianyi (3 жовтня 2022). Analysis and discussion on formation and control of dioxins generated from municipal solid waste incineration process. Journal of the Air & Waste Management Association (англ.). Т. 72, № 10. с. 1063—1082. doi:10.1080/10962247.2022.2100843. ISSN 1096-2247. Процитовано 27 грудня 2023.
33. Themba, Nomathemba; Sibali, Linda L.; Chokwe, Tlou B. (2023-10). A review on the formation and remediations of polychlorinated dibenzo p-dioxins and dibenzo-furans (PCDD/Fs) during thermal processes with a focus on MSW process. Air Quality, Atmosphere & Health (англ.). Т. 16, № 10. с. 2115—2132. doi:10.1007/s11869-023-01394-1. ISSN 1873-9318. Процитовано 27 грудня 2023.
34. Lin, Sheng-Lun; Tang, Wei; Wu, Jhong-Lin; Lee, Yen-Yi; Wang, Chih-Lung; Chen, Wei-Hsin (1 листопада 2022). Particulate PCDD/F size distribution and potential deposition in respiratory system from a hazardous waste thermal treatment process. Environmental Research. Т. 214. с. 113806. doi:10.1016/j.envres.2022.113806. ISSN 0013-9351. Процитовано 27 грудня 2023.
35. Dadario, Natália; Gabriel Filho, Luís Roberto Almeida; Cremasco, Camila Pires; Santos, Felipe André dos; Rizk, Maria Cristina; Mollo Neto, Mario (2023-01). Waste-to-Energy Recovery from Municipal Solid Waste: Global Scenario and Prospects of Mass Burning Technology in Brazil. Sustainability (англ.). Т. 15, № 6. с. 5397. doi:10.3390/su15065397. ISSN 2071-1050. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
36. Kwon, Youngsun; Choi, Kyunghoon; Jang, Yong-Chul (2023-01). Greenhouse Gas Emissions from Incineration of Municipal Solid Waste in Seoul, South Korea. Energies (англ.). Т. 16, № 12. с. 4791. doi:10.3390/en16124791. ISSN 1996-1073. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
37. Khan, Muhammad Sajid; Mubeen, Ishrat; Caimeng, Yu; Zhu, Gaojun; Khalid, Azeem; Yan, Mi (2022-12). Waste to energy incineration technology: Recent development under climate change scenarios. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy (англ.). Т. 40, № 12. с. 1708—1729. doi:10.1177/0734242X221105411. ISSN 0734-242X. Процитовано 27 грудня 2023.
38. Corbin, Alexis; Guichaoua, Lise; Baradari, Hiva; Gueneau, Flavien; Chaucherie, Xavier; Gilardin, Bruno; Gosset, Thierry; Boissière, Cédric; Nicole, Lionel (2022-06). From waste incineration by-products to functional materials: a “Chimie douce” route to VOCs mineral adsorbents. Journal of Sol-Gel Science and Technology (англ.). Т. 102, № 3. с. 550—561. doi:10.1007/s10971-022-05731-1. ISSN 0928-0707. Процитовано 27 грудня 2023.
39. Naderi Kalali, Ehsan; Lotfian, Saeid; Entezar Shabestari, Marjan; Khayatzadeh, Saber; Zhao, Chengshou; Yazdani Nezhad, Hamed (1 квітня 2023). A critical review of the current progress of plastic waste recycling technology in structural materials. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. Т. 40. с. 100763. doi:10.1016/j.cogsc.2023.100763. ISSN 2452-2236. Процитовано 25 грудня 2023.
40. Михайлова, Є.О. (25 вересня 2020). ПЛАСТИКОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ — ОДНА З ГОЛОВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА. Комунальне господарство міст. Т. 4, № 157. с. 109—121. doi:10.33042/2522-1809-2020-4-157-109-121. ISSN 2522-1809. Процитовано 25 грудня 2023.
41. Horton, Alice A. (15 січня 2022). Plastic pollution: When do we know enough?. Journal of Hazardous Materials. Т. 422. с. 126885. doi:10.1016/j.jhazmat.2021.126885. ISSN 0304-3894. Процитовано 25 грудня 2023.
42. Hatti-Kaul, Rajni. Industrial biotechnology for the production of bio-based chemicals – a cradle-to-grave perspective. Trends in Biotechnology. Lund University. Процитовано 26 серпня 2012.
43. Beghetto, Valentina; Sole, Roberto; Buranello, Chiara; Al-Abkal, Marco; Facchin, Manuela (2021-01). Recent Advancements in Plastic Packaging Recycling: A Mini-Review. Materials (англ.). Т. 14, № 17. с. 4782. doi:10.3390/ma14174782. ISSN 1996-1944. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
44. Choi, Janghee; Lim, Byeongju; Yoo, Youngjun (2023-01). Advancing Plastic Waste Classification and Recycling Efficiency: Integrating Image Sensors and Deep Learning Algorithms. Applied Sciences (англ.). Т. 13, № 18. с. 10224. doi:10.3390/app131810224. ISSN 2076-3417. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
45. Anand, Uttpal; Dey, Satarupa; Bontempi, Elza; Ducoli, Serena; Vethaak, A. Dick; Dey, Abhijit; Federici, Stefania (1 червня 2023). Biotechnological methods to remove microplastics: a review. Environmental Chemistry Letters (англ.). Т. 21, № 3. с. 1787—1810. doi:10.1007/s10311-022-01552-4. ISSN 1610-3661. PMC 9907217. PMID 36785620. Процитовано 25 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
46. Yang, Xian-Guang; Wen, Ping-Ping; Yang, Yi-Fan; Jia, Pan-Pan; Li, Wei-Guo; Pei, De-Sheng (2023). Plastic biodegradation by in vitro environmental microorganisms and in vivo gut microorganisms of insects. Frontiers in Microbiology. Т. 13. doi:10.3389/fmicb.2022.1001750. ISSN 1664-302X. PMC 9852869. PMID 36687617. Процитовано 25 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
47. Xu, Zhen; Munyaneza, Nuwayo Eric; Zhang, Qikun; Sun, Mengqi; Posada, Carlos; Venturo, Paul; Rorrer, Nicholas A.; Miscall, Joel; Sumpter, Bobby G. (11 серпня 2023). Chemical upcycling of polyethylene, polypropylene, and mixtures to high-value surfactants. Science (англ.). Т. 381, № 6658. с. 666—671. doi:10.1126/science.adh0993. ISSN 0036-8075. Процитовано 12 серпня 2023.
48. Li, Houqian; Wu, Jiayang; Jiang, Zhen; Ma, Jiaze; Zavala, Victor M.; Landis, Clark R.; Mavrikakis, Manos; Huber, George W. (11 серпня 2023). Hydroformylation of pyrolysis oils to aldehydes and alcohols from polyolefin waste. Science (англ.). Т. 381, № 6658. с. 660—666. doi:10.1126/science.adh1853. ISSN 0036-8075. Процитовано 12 серпня 2023.
49. Sadh, Pardeep Kumar; Duhan, Surekha; Duhan, Joginder Singh (2018-12). Agro-industrial wastes and their utilization using solid state fermentation: a review. Bioresources and Bioprocessing (англ.). Т. 5, № 1. doi:10.1186/s40643-017-0187-z. ISSN 2197-4365. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
50. Capanoglu, Esra; Nemli, Elifsu; Tomas-Barberan, Francisco (15 червня 2022). Novel Approaches in the Valorization of Agricultural Wastes and Their Applications. Journal of Agricultural and Food Chemistry (англ.). Т. 70, № 23. с. 6787—6804. doi:10.1021/acs.jafc.1c07104. ISSN 0021-8561. PMC 9204820. PMID 35195402. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
51. Bala, Saroj; Garg, Diksha; Sridhar, Kandi; Inbaraj, Baskaran Stephen; Singh, Ranjan; Kamma, Srinivasulu; Tripathi, Manikant; Sharma, Minaxi (2023-02). Transformation of Agro-Waste into Value-Added Bioproducts and Bioactive Compounds: Micro/Nano Formulations and Application in the Agri-Food-Pharma Sector. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 2. с. 152. doi:10.3390/bioengineering10020152. ISSN 2306-5354. PMC 9952426. PMID 36829646. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
52. Mokhtar, N; Razali, S M; Sulaiman, M S; Edin, T; Wahab, R (1 червня 2022). Converting wood-related waste materials into other value-added products: A short review. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 1053, № 1. с. 012030. doi:10.1088/1755-1315/1053/1/012030. ISSN 1755-1307. Процитовано 27 грудня 2023.
53. Pandey, Sudip (2022-06). Wood waste utilization and associated product development from under-utilized low-quality wood and its prospects in Nepal. SN Applied Sciences (англ.). Т. 4, № 6. doi:10.1007/s42452-022-05061-5. ISSN 2523-3963. Процитовано 27 грудня 2023.
54. Haile, Adane; Gelebo, Gemeda Gebino; Tesfaye, Tamrat; Mengie, Wassie; Mebrate, Million Ayele; Abuhay, Amare; Limeneh, Derseh Yilie (29 квітня 2021). Pulp and paper mill wastes: utilizations and prospects for high value-added biomaterials. Bioresources and Bioprocessing (англ.). Т. 8, № 1. doi:10.1186/s40643-021-00385-3. ISSN 2197-4365. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
55. Liu, Ziyao; de Souza, Thaiza S. P.; Holland, Brendan; Dunshea, Frank; Barrow, Colin; Suleria, Hafiz A. R. (2023-03). Valorization of Food Waste to Produce Value-Added Products Based on Its Bioactive Compounds. Processes (англ.). Т. 11, № 3. с. 840. doi:10.3390/pr11030840. ISSN 2227-9717. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
56. Roy, Poritosh; Mohanty, Amar K.; Dick, Phil; Misra, Manjusri (15 березня 2023). A Review on the Challenges and Choices for Food Waste Valorization: Environmental and Economic Impacts. ACS Environmental Au (англ.). Т. 3, № 2. с. 58—75. doi:10.1021/acsenvironau.2c00050. ISSN 2694-2518. PMC 10021016. PMID 36941850. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
57. Kaur, Manpreet; Singh, Ashish Kumar; Singh, Ajay (1 жовтня 2023). Bioconversion of food industry waste to value added products: Current technological trends and prospects. Food Bioscience. Т. 55. с. 102935. doi:10.1016/j.fbio.2023.102935. ISSN 2212-4292. Процитовано 27 грудня 2023.
58. Urbaniak, L; Sanchez, G; Lee, R; Satrio, J; Taylor, J; Spracklin, D (1 травня 2021). Value added products from urban organic wastes: a whole systems perspective. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. Т. 749, № 1. с. 012039. doi:10.1088/1755-1315/749/1/012039. ISSN 1755-1307. Процитовано 27 грудня 2023.
59. Lindkvist, Emma (1 жовтня 2023). Resource-efficient treatment of organic industrial waste: Optimization of different treatment options using reMIND. Resources, Conservation and Recycling. Т. 197. с. 107065. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107065. ISSN 0921-3449. Процитовано 27 грудня 2023.
60. Yadav, Ankush; Rene, Eldon R.; Sharma, Manisha; Jatain, Indu; Mandal, Mrinal Kanti; Dubey, Kashyap Kumar (1 листопада 2022). Valorization of wastewater to recover value-added products: A comprehensive insight and perspective on different technologies. Environmental Research. Т. 214. с. 113957. doi:10.1016/j.envres.2022.113957. ISSN 0013-9351. Процитовано 27 грудня 2023.
61. Kesari, Kavindra Kumar; Soni, Ramendra; Jamal, Qazi Mohammad Sajid; Tripathi, Pooja; Lal, Jonathan A.; Jha, Niraj Kumar; Siddiqui, Mohammed Haris; Kumar, Pradeep; Tripathi, Vijay (2021-05). Wastewater Treatment and Reuse: a Review of its Applications and Health Implications. Water, Air, & Soil Pollution (англ.). Т. 232, № 5. doi:10.1007/s11270-021-05154-8. ISSN 0049-6979. Процитовано 27 грудня 2023.
62. Zhou, Chufan; Wang, Yixiang (31 січня 2020). Recent progress in the conversion of biomass wastes into functional materials for value-added applications. Science and Technology of Advanced Materials (англ.). Т. 21, № 1. с. 787—804. doi:10.1080/14686996.2020.1848213. ISSN 1468-6996. PMC 7738282. PMID 33354165. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
63. Chavan, Shraddha; Yadav, Bhoomika; Atmakuri, Anusha; Tyagi, R. D.; Wong, Jonathan W. C.; Drogui, Patrick (1 січня 2022). Bioconversion of organic wastes into value-added products: A review. Bioresource Technology. Т. 344. с. 126398. doi:10.1016/j.biortech.2021.126398. ISSN 0960-8524. Процитовано 27 грудня 2023.
64. Gargalo, Carina L.; Rapazzo, Julien; Carvalho, Ana; Gernaey, Krist V. (2022). Optimal Conversion of Organic Wastes to Value-Added Products: Toward a Sustainable Integrated Biorefinery in Denmark. Frontiers in Chemical Engineering. Т. 4. doi:10.3389/fceng.2022.837105. ISSN 2673-2718. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
65. Sagdeeva, О.; Krusir, G.; Tsykalo, A.; Shpyrко, Т.; Leuenberger, H. (10 квітня 2018). COMPOSTING OF ORGANIC WASTE WITH THE USE OF MINERAL ADDITIVES. Food Science and Technology (англ.). Т. 12, № 1. doi:10.15673/fst.v12i1.842. ISSN 2409-7004. Процитовано 27 грудня 2023.
66. Sharma, Vishal; Tsai, Mei-Ling; Nargotra, Parushi; Chen, Chiu-Wen; Kuo, Chia-Hung; Sun, Pei-Pei; Dong, Cheng-Di (2022-11). Agro-Industrial Food Waste as a Low-Cost Substrate for Sustainable Production of Industrial Enzymes: A Critical Review. Catalysts (англ.). Т. 12, № 11. с. 1373. doi:10.3390/catal12111373. ISSN 2073-4344. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
67. Varghese, Sandhya Alice; Pulikkalparambil, Harikrishnan; Promhuad, Khwanchat; Srisa, Atcharawan; Laorenza, Yeyen; Jarupan, Lerpong; Nampitch, Tarinee; Chonhenchob, Vanee; Harnkarnsujarit, Nathdanai (2023-01). Renovation of Agro-Waste for Sustainable Food Packaging: A Review. Polymers (англ.). Т. 15, № 3. с. 648. doi:10.3390/polym15030648. ISSN 2073-4360. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
68. Liuzzi, Stefania; Rubino, Chiara; Stefanizzi, Pietro; Martellotta, Francesco (2022-01). The Agro-Waste Production in Selected EUSAIR Regions and Its Potential Use for Building Applications: A Review. Sustainability (англ.). Т. 14, № 2. с. 670. doi:10.3390/su14020670. ISSN 2071-1050. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
69. Perreault, Luke R.; Thyden, Richard; Kloster, Jack; Jones, Jordan D.; Nunes, Jordan; Patmanidis, Andriana A.; Reddig, David; Dominko, Tanja; Gaudette, Glenn R. (2023). Repurposing agricultural waste as low-cost cultured meat scaffolds. Frontiers in Food Science and Technology. Т. 3. doi:10.3389/frfst.2023.1208298. ISSN 2674-1121. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
70. Nanda, Sonil; Pattnaik, Falguni; Patra, Biswa R.; Kang, Kang; Dalai, Ajay K. (2023-09). A Review of Liquid and Gaseous Biofuels from Advanced Microbial Fermentation Processes. Fermentation (англ.). Т. 9, № 9. с. 813. doi:10.3390/fermentation9090813. ISSN 2311-5637. Процитовано 16 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
71. Таширев, Олександр; Говоруха, Віра; Гаврилюк, Олеся; Біда, Ірина; Гладка, Галина; Ястремська, Лариса (24 січня 2024). БІОТЕХНОЛОГІЯ ЗБРОДЖУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ ТА ОТРИМАННЯ ЦІННИХ ПРОДУКТІВ. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Екологія. Людина. Суспільство". с. 54—56. doi:10.20535/EHS2710-3315.2023.292074. ISSN 2710-3315. Процитовано 1 червня 2024.
72. Vasco-Correa, Juliana; Khanal, Sami; Manandhar, Ashish; Shah, Ajay (1 січня 2018). Anaerobic digestion for bioenergy production: Global status, environmental and techno-economic implications, and government policies. Bioresource Technology. Т. 247. с. 1015—1026. doi:10.1016/j.biortech.2017.09.004. ISSN 0960-8524. Процитовано 16 грудня 2023.
73. Postawa, Karol; Szczygieł, Jerzy; Kułażyński, Marek (2021-12). Innovations in anaerobic digestion: a model-based study. Biotechnology for Biofuels (англ.). Т. 14, № 1. doi:10.1186/s13068-020-01864-z. ISSN 1754-6834. PMC 7805208. PMID 33436022. Процитовано 16 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
74. Козар, Марина Юріївна; Щурська, Катерина Олександрівна; Саблій, Лариса Андріївна; Кузьмінський, Євгеній Васильович (11 грудня 2013). Очищення стічних вод солодового заводу з одержанням біоводню. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies (укр.). Т. 6, № 10(66). с. 33—36. doi:10.15587/1729-4061.2013.19141. ISSN 1729-4061. Процитовано 20 листопада 2023.
75. Vea, Eldbjørg Blikra; Romeo, Daina; Thomsen, Marianne (1 січня 2018). Biowaste Valorisation in a Future Circular Bioeconomy. Procedia CIRP. Т. 69. с. 591—596. doi:10.1016/j.procir.2017.11.062. ISSN 2212-8271. Процитовано 24 серпня 2023.
76. Pilafidis, Sotirios; Diamantopoulou, Panagiota; Gkatzionis, Konstantinos; Sarris, Dimitris (2022-01). Valorization of Agro-Industrial Wastes and Residues through the Production of Bioactive Compounds by Macrofungi in Liquid State Cultures: Growing Circular Economy. Applied Sciences (англ.). Т. 12, № 22. с. 11426. doi:10.3390/app122211426. ISSN 2076-3417. Процитовано 24 серпня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
77. Kundu, Debajyoti; Dutta, Deblina; Samanta, Palas; Dey, Sukhendu; Sherpa, Knawang Chhunji; Kumar, Sunil; Dubey, Brajesh Kumar (20 листопада 2022). Valorization of wastewater: A paradigm shift towards circular bioeconomy and sustainability. Science of The Total Environment. Т. 848. с. 157709. doi:10.1016/j.scitotenv.2022.157709. ISSN 0048-9697. Процитовано 24 серпня 2023.
78. Leong, Yoong Kit; Chang, Jo-Shu (2022-09). Valorization of fruit wastes for circular bioeconomy: Current advances, challenges, and opportunities. Bioresource Technology. Т. 359. с. 127459. doi:10.1016/j.biortech.2022.127459. ISSN 0960-8524. Процитовано 24 серпня 2023.
79. Campbell-Johnston, Kieran; Vermeulen, Walter J. V.; Reike, Denise; Brullot, Sabrina (1 вересня 2020). The Circular Economy and Cascading: Towards a Framework. Resources, Conservation & Recycling: X. Т. 7. с. 100038. doi:10.1016/j.rcrx.2020.100038. ISSN 2590-289X. Процитовано 24 серпня 2023.
80. Jarre, Matteo; Petit-Boix, Anna; Priefer, Carmen; Meyer, Rolf; Leipold, Sina (1 січня 2020). Transforming the bio-based sector towards a circular economy - What can we learn from wood cascading?. Forest Policy and Economics. Т. 110. с. 101872. doi:10.1016/j.forpol.2019.01.017. ISSN 1389-9341. Процитовано 24 серпня 2023.
81. Ozola, Zanda U.; Vesere, Rudite; Kalnins, Silvija N.; Blumberga, Dagnija (1 грудня 2019). Paper Waste Recycling. Circular Economy Aspects. Environmental and Climate Technologies (англ.). Т. 23, № 3. с. 260—273. doi:10.2478/rtuect-2019-0094. Процитовано 27 грудня 2023.
82. Abushammala, Hatem; Masood, Muhammad Adil; Ghulam, Salma Taqi; Mao, Jia (2023-01). On the Conversion of Paper Waste and Rejects into High-Value Materials and Energy. Sustainability (англ.). Т. 15, № 8. с. 6915. doi:10.3390/su15086915. ISSN 2071-1050. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
83. Ferrara, Carmen; Scarfato, Paola; Ferraioli, Raffaella; Apicella, Annalisa; Incarnato, Loredana; De Feo, Giovanni (1 грудня 2023). Environmental sustainability assessment of different end-of-life scenarios for the pulper rejects produced in the paper recycling process. Sustainable Production and Consumption. Т. 43. с. 297—307. doi:10.1016/j.spc.2023.11.014. ISSN 2352-5509. Процитовано 27 грудня 2023.
84. Hagelüken, Christian; Goldmann, Daniel (2022-12). Recycling and circular economy—towards a closed loop for metals in emerging clean technologies. Mineral Economics (англ.). Т. 35, № 3-4. с. 539—562. doi:10.1007/s13563-022-00319-1. ISSN 2191-2203. PMC 9096070. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
85. Технологія переробки залізовмісних відходів металооброб-ної промисловості / В. Білецький, А. Самойлов, О. Єхілевська // Нові технології та обладнання по переробці промислових та побутових від-ходів і їх медико-екологічне забезпечення: тр. ІІ наук.-техн. конф., смт. Східниця, 17–20 лют. 2003 р. — К., 2003. — С.35–37.
86. Zhang, Lingen; Xu, Zhenming (20 липня 2016). A review of current progress of recycling technologies for metals from waste electrical and electronic equipment. Journal of Cleaner Production. Т. 127. с. 19—36. doi:10.1016/j.jclepro.2016.04.004. ISSN 0959-6526. Процитовано 27 грудня 2023.
87. Diaz, Luis A.; Lister, Tedd E. (1 квітня 2018). Economic evaluation of an electrochemical process for the recovery of metals from electronic waste. Waste Management. Т. 74. с. 384—392. doi:10.1016/j.wasman.2017.11.050. ISSN 0956-053X. Процитовано 27 грудня 2023.
88. Baniasadi, Mahsa; Graves, John E.; Ray, Daniel A.; De Silva, Angélique Lindamulage; Renshaw, Derek; Farnaud, Sebastien (2021-06). Closed-Loop Recycling of Copper from Waste Printed Circuit Boards Using Bioleaching and Electrowinning Processes. Waste and Biomass Valorization (англ.). Т. 12, № 6. с. 3125—3136. doi:10.1007/s12649-020-01128-9. ISSN 1877-2641. Процитовано 27 грудня 2023.
89. Canarelli, Mike (16 вересня 2023). Today’s Challenges Of Metal Recycling | Aggregates Equipment, Inc. AEI Screens (амер.). Процитовано 27 грудня 2023.
90. Söderholm, Patrik; Ekvall, Tomas (2020-07). Metal markets and recycling policies: impacts and challenges. Mineral Economics (англ.). Т. 33, № 1-2. с. 257—272. doi:10.1007/s13563-019-00184-5. ISSN 2191-2203. Процитовано 27 грудня 2023.
91. Kiyokawa, Takuya; Takamatsu, Jun; Koyanaka, Shigeki (2022). Challenges for Future Robotic Sorters of Mixed Industrial Waste: A Survey. IEEE Transactions on Automation Science and Engineering. с. 1—18. doi:10.1109/TASE.2022.3221969. ISSN 1545-5955. Процитовано 27 грудня 2023.
92. Gorman, Miranda R.; Dzombak, David A.; Frischmann, Chad (1 вересня 2022). Potential global GHG emissions reduction from increased adoption of metals recycling. Resources, Conservation and Recycling. Т. 184. с. 106424. doi:10.1016/j.resconrec.2022.106424. ISSN 0921-3449. Процитовано 27 грудня 2023.
93. Hwang, HyeonJeong; Kweon, Tackkwan; Kang, HongYoon; Hwang, YongWoo (2024-01). Resource and Greenhouse Gas Reduction Effects through Recycling of Platinum-Containing Waste. Sustainability (англ.). Т. 16, № 1. с. 80. doi:10.3390/su16010080. ISSN 2071-1050. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
94. Whittaker, Mark James; Grigoriadis, Konstantinos; Soutsos, Marios; Sha, Wei; Klinge, Andrea; Paganoni, Sara; Casado, Maria; Brander, Linus; Mousavi, Marjan (4 березня 2021). Novel construction and demolition waste (CDW) treatment and uses to maximize reuse and recycling. Advances in Building Energy Research (англ.). Т. 15, № 2. с. 253—269. doi:10.1080/17512549.2019.1702586.
95. Гнатюк Л.Р., Новік Л.Р., Мельник М. (28 червня 2022). Recycling and upcycling in constraction. Theory and practice of design (англ.). № 25. с. 130—139. doi:10.18372/2415-8151.25.16789. ISSN 2415-8151.
96. Gálvez-Martos, José-Luis; Styles, David; Schoenberger, Harald; Zeschmar-Lahl, Barbara (1 вересня 2018). Construction and demolition waste best management practice in Europe. Resources, Conservation and Recycling. Т. 136. с. 166—178. doi:10.1016/j.resconrec.2018.04.016.
97. Kim, Jeonghyun (1 жовтня 2021). Construction and demolition waste management in Korea: recycled aggregate and its application. Clean Technologies and Environmental Policy (англ.). Т. 23, № 8. с. 2223—2234. doi:10.1007/s10098-021-02177-x.
98. Joseph, Herbert Sinduja; Pachiappan, Thamilselvi; Avudaiappan, Siva; Maureira-Carsalade, Nelson; Roco-Videla, Ángel; Guindos, Pablo; Parra, Pablo F. (2023-01). A Comprehensive Review on Recycling of Construction Demolition Waste in Concrete. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su15064932.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
99. Pallewatta, Shiran; Weerasooriyagedara, Madara; Bordoloi, Sanandam; Sarmah, Ajit K.; Vithanage, Meththika (15 липня 2023). Reprocessed construction and demolition waste as an adsorbent: An appraisal. Science of The Total Environment. doi:10.1016/j.scitotenv.2023.163340.
100. Ranaweera, K. H.; Grainger, M. N. C.; French, A. D.; Mucalo, M. R. (2023-08). Construction and demolition waste repurposed for heavy metal ion removal from wastewater: a review of current approaches. International Journal of Environmental Science and Technology (англ.). № 8. doi:10.1007/s13762-023-05029-x.
101. Khodaei, H.; Olson, C.; Patino, D.; Rico, J.; Jin, Q.; Boateng, A. (15 липня 2022). Multi-objective utilization of wood waste recycled from construction and demolition (C&D): Products and characterization. Waste Management. Т. 149. с. 228—238. doi:10.1016/j.wasman.2022.06.021.
102. Cook, Ed; Velis, Costas A.; Black, Leon (2022). Construction and Demolition Waste Management: A Systematic Scoping Review of Risks to Occupational and Public Health. Frontiers in Sustainability. doi:10.3389/frsus.2022.924926.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
103. Purchase, Callun Keith; Al Zulayq, Dhafer Manna; O’Brien, Bio Talakatoa; Kowalewski, Matthew Joseph; Berenjian, Aydin; Tarighaleslami, Amir Hossein; Seifan, Mostafa (2022-01). Circular Economy of Construction and Demolition Waste: A Literature Review on Lessons, Challenges, and Benefits. Materials (англ.). doi:10.3390/ma15010076.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
104. Chen, Yuyun; Zhou, Yiqiang (2020-01). The contents and release behavior of heavy metals in construction and demolition waste used in freeway construction. Environmental Science and Pollution Research (англ.). doi:10.1007/s11356-019-07067-w.
105. Elshaboury, Nehal; Al-Sakkaf, Abobakr; Mohammed Abdelkader, Eslam; Alfalah, Ghasan (2022-01). Construction and Demolition Waste Management Research: A Science Mapping Analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). с. 4496. doi:10.3390/ijerph19084496.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
106. Ali Musarat, Muhammad; Irfan, Muhammad; Salah Alaloul, Wesam; Maqsoom, Ahsen; Jamaluddin Thaheem, Muhammad; Babar Ali Rabbani, Muhammad (16 листопада 2022). Zhang, Tao (ред.). Circular Economy - Recent Advances in Sustainable Construction Waste Management. The Circular Economy - Recent Advances in Sustainable Waste Management (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.105050. ISBN .
107. Gherman, Izabella-Eva; Lakatos, Elena-Simina; Clinci, Sorin Dan; Lungu, Florin; Constandoiu, Vladut Vasile; Cioca, Lucian Ionel; Rada, Elena Cristina (2023-10). Circularity Outlines in the Construction and Demolition Waste Management: A Literature Review. Recycling (англ.). Т. 8, № 5. с. 69. doi:10.3390/recycling8050069.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
108. Ірина Коссе (13 лютого 2024). Перероблення будівельних відходів: виклики та можливості для України. ukrinform.ua (укр.).
109. Інтерв’ю Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця виданню Delo.ua. www.kmu.gov.ua. 5 січня 2024.
110. Atstāja, Dzintra; Koval, Viktor; Purviņš, Māris; Butkevičs, Jānis; Mikhno, Inesa (30 червня 2022). Construction Waste Management for Improving Resource Efficiency in The Reconstruction of War-Destroyed Objects. Economics. Ecology. Socium. Т. 6, № 2. с. 46—57. doi:10.31520/2616-7107/2022.6.2-5.
111. Bao, Zhikang; Lee, Wendy M. W.; Lu, Weisheng (10 грудня 2020). Implementing on-site construction waste recycling in Hong Kong: Barriers and facilitators. Science of The Total Environment. doi:10.1016/j.scitotenv.2020.141091.
112. Weinstein, Zvi (2021). Andreucci, Maria Beatrice; Marvuglia, Antonino; Baltov, Milen; Hansen, Preben (ред.). Circular Economy in Construction from Waste to Green Recycled Products in Israel: A Case Study. Rethinking Sustainability Towards a Regenerative Economy (англ.). Т. 15. Cham: Springer International Publishing. с. 323—340. doi:10.1007/978-3-030-71819-0_18. ISBN .
113. Gherman, Izabella-Eva; Lakatos, Elena-Simina; Clinci, Sorin Dan; Lungu, Florin; Constandoiu, Vladut Vasile; Cioca, Lucian Ionel; Rada, Elena Cristina (2023-10). Circularity Outlines in the Construction and Demolition Waste Management: A Literature Review. Recycling (англ.). Т. 8, № 5. с. 69. doi:10.3390/recycling8050069.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
114. Hyvärinen, Marko; Ronkanen, Mikko; Kärki, Timo (2020-07). Sorting efficiency in mechanical sorting of construction and demolition waste. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy (англ.). Т. 38, № 7. с. 812—816. doi:10.1177/0734242X20914750.
115. Wang, Zeli; Li, Heng; Yang, Xintao (1 листопада 2020). Vision-based robotic system for on-site construction and demolition waste sorting and recycling. Journal of Building Engineering. doi:10.1016/j.jobe.2020.101769.
116. Hoffmann Sampaio, Carlos; Ambrós, Weslei Monteiro; Cazacliu, Bogdan Grigore; Oliva Moncunill, Josep; Veras, Moacir Medeiros (2021-08). Construction and Demolition Waste Recycling through Conventional Jig, Air Jig, and Sensor-Based Sorting: A Comparison. Minerals (англ.). Т. 11, № 8. doi:10.3390/min11080904.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
117. Dodampegama, Shanuka; Hou, Lei; Asadi, Ehsan; Zhang, Guomin; Setunge, Sujeeva (1 березня 2024). Revolutionizing construction and demolition waste sorting: Insights from artificial intelligence and robotic applications. Resources, Conservation and Recycling. Т. 202. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107375.
118. Mora-Ortiz, René Sebastián; Díaz, Sergio Alberto; Del Angel-Meraz, Ebelia; Magaña-Hernández, Francisco (2022-01). Recycled Fine Aggregates from Mortar Debris and Red Clay Brick to Fabricate Masonry Mortars: Mechanical Analysis. Materials (англ.). № 21. doi:10.3390/ma15217707.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
119. Contreras Llanes, Manuel; Romero Pérez, Maximina; Gázquez González, Manuel Jesús; Bolívar Raya, Juan Pedro (1 лютого 2022). Construction and demolition waste as recycled aggregate for environmentally friendly concrete paving. Environmental Science and Pollution Research (англ.). doi:10.1007/s11356-021-15849-4.
120. Li, Youyun; Zhou, Hui; Su, Linjian; Hou, Hang; Dang, Li (5 грудня 2017). Investigation into the Application of Construction and Demolition Waste in Urban Roads. Advances in Materials Science and Engineering (англ.). doi:10.1155/2017/9510212.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
121. Mazhar, Mohd. Aamir; Alam, Pervez; Ahmed, Sirajuddin; Khan, Mohammed Sharib; Adam, Farhan Ali (2023). Sustainable usage of demolished concrete waste as a sub-base material in road pavement. Frontiers in Sustainability. Т. 4. doi:10.3389/frsus.2023.1060878.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
122. Shamsaei, Mohsen; Carter, Alan; Vaillancourt, Michel (2023-05). Using Construction and Demolition Waste Materials to Develop Chip Seals for Pavements. Infrastructures (англ.). Т. 8, № 5. с. 95. doi:10.3390/infrastructures8050095.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
123. Pourkhorshidi, Sajjad; Sangiorgi, Cesare; Torreggiani, Daniele; Tassinari, Patrizia (2020-01). Using Recycled Aggregates from Construction and Demolition Waste in Unbound Layers of Pavements. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su12229386.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
124. Moreira, Eclesielter B.; Baldovino, Jair A.; Izzo, Ronaldo L. S. (2023-09). Transforming Construction and Demolition Waste into Soft-Soil Treatment for Paving Design. Geotechnical and Geological Engineering (англ.). Т. 41, № 7. doi:10.1007/s10706-023-02503-8.
125. Carmo, J. L.; Rohden, A. B.; Garcez, M. R. (2022-10). Recycling Construction and Demolition Waste as Aggregate in Porous Asphalt Pavement for Urban Stormwater Management. Journal of Materials in Civil Engineering (англ.). Т. 34, № 10. doi:10.1061/(ASCE)MT.1943-5533.0004420.
126. Afrin, Habiba; Huda, Nazmul; Abbasi, Rouzbeh (1 листопада 2021). An Overview of Eco-Friendly Alternatives as the Replacement of Cement in Concrete. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. doi:10.1088/1757-899X/1200/1/012003.
127. Naderi Kalali, Ehsan; Lotfian, Saeid; Entezar Shabestari, Marjan; Khayatzadeh, Saber; Zhao, Chengshou; Yazdani Nezhad, Hamed (1 квітня 2023). A critical review of the current progress of plastic waste recycling technology in structural materials. Current Opinion in Green and Sustainable Chemistry. doi:10.1016/j.cogsc.2023.100763.
128. Azambuja, Rafael da Rosa; Castro, Vinicius Gomes de; Trianoski, Rosilani; Iwakiri, Setsuo (2018). Recycling wood waste from construction and demolition to produce particleboards. Maderas. Ciencia y tecnología (англ.). doi:10.4067/S0718-221X2018005041401.
129. Liikanen, Miia; Grönman, Kaisa; Deviatkin, Ivan; Havukainen, Jouni; Hyvärinen, Marko; Kärki, Timo; Varis, Juha (10 липня 2019). Construction and demolition waste as a raw material for wood polymer composites – Assessment of environmental impacts. Journal of Cleaner Production. Т. 225. с. 716—727. doi:10.1016/j.jclepro.2019.03.348.
130. Converting wood waste into biofuel from steelmaking. CORDIS | European Commission (англ.).
131. Rahmani Mokarrari, Kimiya; Aghamohamadi-Bosjin, Soroush; Sowlati, Taraneh; Akhtari, Shaghayegh; Teja Malladi, Krishna; Mirza, Faisal (31 грудня 2023). Techno-economic analysis of biofuel production from construction and demolition wood waste. Energy Sources, Part B: Economics, Planning, and Policy (англ.). Т. 18, № 1. doi:10.1080/15567249.2022.2163723.
132. Jahan, Israt; Zhang, Guomin; Bhuiyan, Muhammed; Navaratnam, Satheeskumar (2022-01). Circular Economy of Construction and Demolition Wood Waste—A Theoretical Framework Approach. Sustainability (англ.). doi:10.3390/su141710478.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
133. Олена, Бріф (10 вересня 2021). Запровадження принципу каскаду біомаси – пропозиції Європейської Комісії. SAF Ukraine.
134. Besserer, Arnaud; Troilo, Sarah; Girods, Pierre; Rogaume, Yann; Brosse, Nicolas (2021-01). Cascading Recycling of Wood Waste: A Review. Polymers (англ.). doi:10.3390/polym13111752.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
135. Khodaei, H.; Olson, C.; Patino, D.; Rico, J.; Jin, Q.; Boateng, A. (15 липня 2022). Multi-objective utilization of wood waste recycled from construction and demolition (C&D): Products and characterization. Waste Management. Т. 149. с. 228—238. doi:10.1016/j.wasman.2022.06.021.
136. Kanyilmaz, Alper; Birhane, Mussie; Fishwick, Roy; del Castillo, Carlos (2023-10). Reuse of Steel in the Construction Industry: Challenges and Opportunities. International Journal of Steel Structures (англ.). Т. 23, № 5. с. 1399—1416. doi:10.1007/s13296-023-00778-4.
137. Ndukwe, Ifeanyi; Yuan, Qiuyan (2016-12). Drywall (Gyproc Plasterboard) Recycling and Reuse as a Compost-Bulking Agent in Canada and North America: A Review. Recycling (англ.). Т. 1, № 3. с. 311—320. doi:10.3390/recycling1030311.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
138. Antunes, M. L. P.; Sá, A. Botignon de; Oliveira, P. S.; Rangel, E. C. (2019-01). Utilization of gypsum from construction and demolition waste in Portland cement mortar. Cerâmica (англ.). Т. 65. с. 1—6. doi:10.1590/0366-6913201965S12588. ISSN 0366-6913.
139. Santana, Clóvis Veloso de; Póvoas, Yêda Vieira; Silva, Deborah Grasielly Cipriano da; Miranda, Francisco de Assis (2019). Recycled gypsum block: development and performance. Ambiente Construído (англ.). Т. 19. с. 45—58. doi:10.1590/s1678-86212019000200307.
140. Pedreño-Rojas, Manuel Alejandro; Rodríguez-Liñán, Carmen; Flores-Colen, Inês; de Brito, Jorge (2020-01). Use of Polycarbonate Waste as Aggregate in Recycled Gypsum Plasters. Materials (англ.). doi:10.3390/ma13143042.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
141. Castro-Díaz, Miguel; Osmani, Mohamed; Cavalaro, Sergio; Cacho, Íñigo; Uria, Iratxe; Needham, Paul; Thompson, Jeremy; Parker, Bill; Lovato, Tatiana (2023-01). Hyperspectral Imaging Sorting of Refurbishment Plasterboard Waste. Applied Sciences (англ.). doi:10.3390/app13042413.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
142. Weimann, Karin; Adam, Christian; Buchert, Matthias; Sutter, Juergen (2021-02). Environmental Evaluation of Gypsum Plasterboard Recycling. Minerals (англ.). Т. 11, № 2. с. 101. doi:10.3390/min11020101.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
143. Jiménez-Rivero, Ana; García-Navarro, Justo (2017-01). Exploring factors influencing post-consumer gypsum recycling and landfilling in the European Union. Resources, Conservation and Recycling (англ.). Т. 116. с. 116—123. doi:10.1016/j.resconrec.2016.09.014.
144. Pantini, S.; Borghi, G.; Rigamonti, L. (1 жовтня 2018). Towards resource-efficient management of asphalt waste in Lombardy region (Italy): Identification of effective strategies based on the LCA methodology. Waste Management. Т. 80. с. 423—434. doi:10.1016/j.wasman.2018.09.035.
145. Ali, Hesham; Rojali, Aditia (22 лютого 2023). M. Saleh, Hosam; I. Hassan, Amal (ред.). Recycling Asphalt Pavements: The State of Practice. Recycling Strategy and Challenges Associated with Waste Management Towards Sustaining the World. IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.106235. ISBN .
146. Naser, Mohammad; Abdel-Jaber, Mu tasim; Al-shamayleh, Rawan; Louzi, Nawal; Ibrahim, Reem (2022-12). Evaluating the effects of using reclaimed asphalt pavement and recycled concrete aggregate on the behavior of hot mix asphalts. Transportation Engineering. doi:10.1016/j.treng.2022.100140.
147. Russo, Francesca; Oreto, Cristina; Veropalumbo, Rosa (2021-01). A Practice for the Application of Waste in Road Asphalt Pavements in an Eco-Friendly Way. Applied Sciences (англ.). Т. 11, № 19. doi:10.3390/app11199268.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
148. Bastidas-Martínez, Juan Gabriel; Reyes-Lizcano, Fredy Alberto; Rondón-Quintana, Hugo Alexander (1 жовтня 2022). Use of recycled concrete aggregates in asphalt mixtures for pavements: A review. Journal of Traffic and Transportation Engineering. Т. 9, № 5. с. 725—741. doi:10.1016/j.jtte.2022.08.001.
149. Franesqui, Miguel A.; Rodríguez-Alloza, Ana María; Yepes, Jorge; García-González, Cándida (19 травня 2023). Cleaner technologies for asphalt mixtures combining reuse of residual aggregates, waste crumb rubber and warm mix asphalt additive. Scientific Reports (англ.). Т. 13, № 1. doi:10.1038/s41598-023-35235-z.
150. Rahman, Md Tareq; Mohajerani, Abbas; Giustozzi, Filippo (2020-01). Recycling of Waste Materials for Asphalt Concrete and Bitumen: A Review. Materials (англ.). doi:10.3390/ma13071495.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
151. Santos, Guadalupe; Esmizadeh, Elnaz; Riahinezhad, Marzieh (2024-02). Recycling Construction, Renovation, and Demolition Plastic Waste: Review of the Status Quo, Challenges and Opportunities. Journal of Polymers and the Environment (англ.). Т. 32, № 2. с. 479—509. doi:10.1007/s10924-023-02982-z.
152. Tihomirovs, Pavels; Kara De Maeijer, Patricia; Korjakins, Aleksandrs (2023-12). Demolition Waste Glass Usage in the Construction Industry. Infrastructures (англ.). Т. 8, № 12. с. 182. doi:10.3390/infrastructures8120182.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
153. Henao Rios, Laura M.; Hoyos Triviño, Andry F.; Villaquirán-Caicedo, Mónica A.; de Gutiérrez, Ruby Mejía (2023-01). Effect of the use of waste glass (as precursor, and alkali activator) in the manufacture of geopolymer rendering mortars and architectural tiles. Construction and Building Materials. doi:10.1016/j.conbuildmat.2022.129760.
154. Dahl, Thor Lobekk; Lu, Yichang; Thill, Sidney C. (2021). Sustainability of Construction & Demolition Waste: A Closed-loop Supply Chain for Flat Glass (PDF).
155. Fang, Bingbing; Yu, Jiacheng; Chen, Zhonghao; Osman, Ahmed I.; Farghali, Mohamed; Ihara, Ikko; Hamza, Essam H.; Rooney, David W.; Yap, Pow-Seng (2023-08). Artificial intelligence for waste management in smart cities: a review. Environmental Chemistry Letters (англ.). Т. 21, № 4. с. 1959—1989. doi:10.1007/s10311-023-01604-3. ISSN 1610-3653. PMC 10169138. PMID 37362015. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
156. Mohammed, Mazin Abed; Abdulhasan, Mahmood Jamal; Kumar, Nallapaneni Manoj; Abdulkareem, Karrar Hameed; Mostafa, Salama A.; Maashi, Mashael S.; Khalid, Layth Salman; Abdulaali, Hayder Saadoon; Chopra, Shauhrat S. (2023-10). Automated waste-sorting and recycling classification using artificial neural network and features fusion: a digital-enabled circular economy vision for smart cities. Multimedia Tools and Applications (англ.). Т. 82, № 25. с. 39617—39632. doi:10.1007/s11042-021-11537-0. ISSN 1380-7501. PMC 9330998. PMID 35915808. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
157. Aschenbrenner, Doris; Gros, Jakob; Fangerow, Nicole; Werner, Teresa; Colloseus, Cecilia; Taha, Iman (1 січня 2023). Recyclebot – using robots for sustainable plastic recycling. Procedia CIRP. Т. 116. с. 275—280. doi:10.1016/j.procir.2023.02.047. ISSN 2212-8271. Процитовано 25 грудня 2023.
158. Al-Mashhadani, Israa Badr (9 листопада 2023). Waste material classification using performance evaluation of deep learning models. Journal of Intelligent Systems (англ.). Т. 32, № 1. doi:10.1515/jisys-2023-0064. ISSN 2191-026X. Процитовано 25 грудня 2023.
159. Achilli, Gabriele Maria; Logozzo, Silvia; Malvezzi, Monica; Valigi, Maria Cristina (2023-04). Underactuated embedded constraints gripper for grasping in toxic environments. SN Applied Sciences (англ.). Т. 5, № 4. doi:10.1007/s42452-023-05274-2. ISSN 2523-3963. Процитовано 25 грудня 2023.
160. Limsila, Tinapat; Sirimangkalalo, Aphiphu; Chuengwutigool, Wasutha; Feng, Weinian (1 серпня 2023). Computer-vision-powered Automatic Waste Sorting Bin: a Machine Learning-based Solution on Waste Management. Journal of Physics: Conference Series. Т. 2550, № 1. с. 012030. doi:10.1088/1742-6596/2550/1/012030. ISSN 1742-6588. Процитовано 25 грудня 2023.
161. Lubongo, Cesar; Alexandridis, Paschalis (2022-04). Assessment of Performance and Challenges in Use of Commercial Automated Sorting Technology for Plastic Waste. Recycling (англ.). Т. 7, № 2. с. 11. doi:10.3390/recycling7020011. ISSN 2313-4321. Процитовано 27 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
162. Sokač Cvetnić, Tea; Krog, Korina; Benković, Maja; Jurina, Tamara; Valinger, Davor; Radojčić Redovniković, Ivana; Gajdoš Kljusurić, Jasenka; Jurinjak Tušek, Ana (2023-01). Application of Near-Infrared Spectroscopy for Monitoring and/or Control of Composting Processes. Applied Sciences (англ.). Т. 13, № 11. с. 6419. doi:10.3390/app13116419. ISSN 2076-3417. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
163. Qiu, Xun; Liu, Yuanyuan; Zhang, Xiaoqiang; Liu, Dongzhi; Wang, Ran; Wang, Chong; Liu, Jun; Liu, Wei; Gong, Yan (2023-01). Moisture insensitive analysis of polyester/viscose waste textiles using Near-Infrared spectroscopy and Orthogonalization of external parameters algorithm. Journal of Industrial Textiles (англ.). Т. 53. doi:10.1177/15280837231187671. ISSN 1528-0837. Процитовано 25 грудня 2023.
164. Stavinski, Nicholas; Maheshkar, Vaishali; Thomas, Sinai; Dantu, Karthik; Velarde, Luis (31 липня 2023). Mid-infrared spectroscopy and machine learning for postconsumer plastics recycling. Environmental Science: Advances (англ.). Т. 2, № 8. с. 1099—1109. doi:10.1039/D3VA00111C. ISSN 2754-7000. Процитовано 25 грудня 2023.
165. Kroell, Nils; Chen, Xiaozheng; Küppers, Bastian; Schlögl, Sabine; Feil, Alexander; Greiff, Kathrin (1 лютого 2024). Near-infrared-based quality control of plastic pre-concentrates in lightweight-packaging waste sorting plants. Resources, Conservation and Recycling. Т. 201. с. 107256. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107256. ISSN 0921-3449. Процитовано 25 грудня 2023.
166. Huang, Zhe; Zhu, Jie; Wu, Xiaowei; Qiu, Ruijun; Xu, Zhenming; Ruan, Jujun (20 серпня 2021). Eddy current separation can be used in separation of non-ferrous particles from crushed waste printed circuit boards. Journal of Cleaner Production. Т. 312. с. 127755. doi:10.1016/j.jclepro.2021.127755. ISSN 0959-6526. Процитовано 25 грудня 2023.
167. Gulliani, Sahil; Volpe, Maurizio; Messineo, Antonio; Volpe, Roberto (2023). Recovery of metals and valuable chemicals from waste electric and electronic materials: a critical review of existing technologies. RSC Sustainability (англ.). Т. 1, № 5. с. 1085—1108. doi:10.1039/D3SU00034F. ISSN 2753-8125. Процитовано 25 грудня 2023.
168. Rybarczyk, Dominik; Jędryczka, Cezary; Regulski, Roman; Sędziak, Dariusz; Netter, Krzysztof; Czarnecka-Komorowska, Dorota; Barczewski, Mateusz; Barański, Mariusz (2020-01). Assessment of the Electrostatic Separation Effectiveness of Plastic Waste Using a Vision System. Sensors (англ.). Т. 20, № 24. с. 7201. doi:10.3390/s20247201. ISSN 1424-8220. PMC 7765917. PMID 33339221. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
169. de Souza, Rodrigo A.; Veit, Hugo M. (1 березня 2023). Study of electrostatic separation to concentrate silver, aluminum, and silicon from solar panel scraps. Circular Economy. Т. 2, № 1. с. 100027. doi:10.1016/j.cec.2023.100027. ISSN 2773-1677. Процитовано 25 грудня 2023.
170. Konstantinidis, Fotios K.; Sifnaios, Savvas; Tsimiklis, Georgios; Mouroutsos, Spyridon G.; Amditis, Angelos; Gasteratos, Antonios (1 січня 2023). Multi-sensor cyber-physical sorting system (CPSS) based on Industry 4.0 principles: A multi-functional approach. Procedia Computer Science. Т. 217. с. 227—237. doi:10.1016/j.procs.2022.12.218. ISSN 1877-0509. Процитовано 25 грудня 2023.
171. Bihler, Manuel; Roming, Lukas; Jiang, Yifan; Afifi, Ahmed J.; Aderhold, Jochen; Cibiraite-Lukenskiene, Dovile; Lorenz, Sandra; Gloaguen, Richard; Gruna, Robin (11 серпня 2023). Beyerer, Jürgen (ред.). Multi-sensor data fusion using deep learning for bulky waste image classification. SPIE. с. 9. doi:10.1117/12.2673838. ISBN . Процитовано 25 грудня 2023.
172. Konstantinidis, Fotios K.; Sifnaios, Savvas; Arvanitakis, George; Tsimiklis, Georgios; Mouroutsos, Spyridon G.; Amditis, Angelos; Gasteratos, Antonios (1 грудня 2023). Multi-modal sorting in plastic and wood waste streams. Resources, Conservation and Recycling. Т. 199. с. 107244. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107244. ISSN 0921-3449. Процитовано 25 грудня 2023.
173. Yang, Manman; Yang, Erfu (2023-06). Two-stage multi-sensor fusion positioning system with seamless switching for cooperative mobile robot and manipulator system. International Journal of Intelligent Robotics and Applications (англ.). Т. 7, № 2. с. 275—290. doi:10.1007/s41315-023-00276-0. ISSN 2366-5971. Процитовано 25 грудня 2023.
174. Ding, Qian; Zhu, Heping (2023-01). The Key to Solving Plastic Packaging Wastes: Design for Recycling and Recycling Technology. Polymers (англ.). Т. 15, № 6. с. 1485. doi:10.3390/polym15061485. ISSN 2073-4360. PMC 10053126. PMID 36987265. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
175. Ahamed, Ashiq; Huang, Peng; Young, Joshua; Gallego-Schmid, Alejandro; Price, Richard; Shaver, Michael P. (1 лютого 2024). Technical and environmental assessment of end-of-life scenarios for plastic packaging with electronic tags. Resources, Conservation and Recycling. Т. 201. с. 107341. doi:10.1016/j.resconrec.2023.107341. ISSN 0921-3449. Процитовано 25 грудня 2023.
176. Schröter, Stephan; Rothgänger, Thomas; Heymel, Dirk; Seitz, Mathias (2023-08). Concept of Catalytic Depolymerization of Polyolefinic Plastic Waste to High Value Chemicals. Chemie Ingenieur Technik (англ.). Т. 95, № 8. с. 1297—1304. doi:10.1002/cite.202200212. ISSN 0009-286X. Процитовано 25 грудня 2023.
177. Conk, Richard J.; Hanna, Steven; Shi, Jake X.; Yang, Ji; Ciccia, Nicodemo R.; Qi, Liang; Bloomer, Brandon J.; Heuvel, Steffen; Wills, Tyler (30 вересня 2022). Catalytic deconstruction of waste polyethylene with ethylene to form propylene. Science (англ.). Т. 377, № 6614. с. 1561—1566. doi:10.1126/science.add1088. ISSN 0036-8075. Процитовано 25 грудня 2023.
178. Weng, Yujing; Hong, Cheng-Bin; Zhang, Yulong; Liu, Haichao (22 листопада 2023). Catalytic depolymerization of polyester plastics toward closed-loop recycling and upcycling. Green Chemistry (англ.). doi:10.1039/D3GC04174C. ISSN 1463-9270. Процитовано 25 грудня 2023.
179. Chen, Yao; Bai, Lele; Peng, Dening; Wang, Xinru; Wu, Meijun; Bian, Zhenfeng (29 серпня 2023). Advancements in catalysis for plastic resource utilization. Environmental Science: Advances (англ.). Т. 2, № 9. с. 1151—1166. doi:10.1039/D3VA00158J. ISSN 2754-7000. Процитовано 25 грудня 2023.
180. Paparella, Andrea Nicola; Perrone, Serena; Salomone, Antonio; Messa, Francesco; Cicco, Luciana; Capriati, Vito; Perna, Filippo Maria; Vitale, Paola (2023-07). Use of Deep Eutectic Solvents in Plastic Depolymerization. Catalysts (англ.). Т. 13, № 7. с. 1035. doi:10.3390/catal13071035. ISSN 2073-4344. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
181. Yang, Changze; Shang, Hui; Li, Jun; Fan, Xiayu; Sun, Jianchen; Duan, Aijun (2023-05). A Review on the Microwave-Assisted Pyrolysis of Waste Plastics. Processes (англ.). Т. 11, № 5. с. 1487. doi:10.3390/pr11051487. ISSN 2227-9717. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
182. Yuan, Zhe; Yang, Jianlong; Manos, George; Tang, Junwang (4 грудня 2023). Microwave Catalytic Depolymerization of Polyethylene Terephthalate Plastic to the Monomers. CCS Chemistry (англ.). Т. 5, № 12. с. 2818—2831. doi:10.31635/ccschem.023.202303089. ISSN 2096-5745. Процитовано 25 грудня 2023.
183. Guo, Boyang; Lopez‐Lorenzo, Ximena; Fang, Yuan; Bäckström, Eva; Capezza, Antonio Jose; Vanga, Sudarsan Reddy; Furó, István; Hakkarainen, Minna; Syrén, Per‐Olof (22 вересня 2023). Fast Depolymerization of PET Bottle Mediated by Microwave Pre‐Treatment and An Engineered PETase**. ChemSusChem (англ.). Т. 16, № 18. doi:10.1002/cssc.202300742. ISSN 1864-5631. Процитовано 25 грудня 2023.
184. Selvam, Esun; Luo, Yuqing; Ierapetritou, Marianthi; Lobo, Raul F.; Vlachos, Dionisios G. (1 червня 2023). Microwave-assisted depolymerization of PET over heterogeneous catalysts. Catalysis Today. Т. 418. с. 114124. doi:10.1016/j.cattod.2023.114124. ISSN 0920-5861. Процитовано 25 грудня 2023.
185. Donadini, Riccardo; Boaretti, Carlo; Lorenzetti, Alessandra; Roso, Martina; Penzo, Diego; Dal Lago, Eleonora; Modesti, Michele (7 лютого 2023). Chemical Recycling of Polyurethane Waste via a Microwave-Assisted Glycolysis Process. ACS Omega (англ.). Т. 8, № 5. с. 4655—4666. doi:10.1021/acsomega.2c06297. ISSN 2470-1343. PMC 9909786. PMID 36777588. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
186. Cao, Yang; Chen, Season S.; Tsang, Daniel C. W.; Clark, James H.; Budarin, Vitaliy L.; Hu, Changwei; Wu, Kevin C.-W.; Zhang, Shicheng (10 лютого 2020). Microwave-assisted depolymerization of various types of waste lignins over two-dimensional CuO/BCN catalysts. Green Chemistry (англ.). Т. 22, № 3. с. 725—736. doi:10.1039/C9GC03553B. ISSN 1463-9270. Процитовано 25 грудня 2023.
187. Microwave-assisted chemical recycling for polymeric waste valorisation | IEEE Conference Publication | IEEE Xplore. ieeexplore.ieee.org. doi:10.23919/eumc50147.2022.9784259. Процитовано 25 грудня 2023.
188. Синящик, В. Ф., Харламова, О. В., Шмандій, В. М.., Ригас, Т. Є., Бездєнєжних, Л. А. (2023). ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У СИСТЕМІ ПОВОДЖЕННЯ З ПЛАСТИКОВИМИ ВІДХОДАМИ. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. doi:10.31471/2415-3184-2023-1(27)-85-91.
189. Orlando, Marco; Molla, Gianluca; Castellani, Pietro; Pirillo, Valentina; Torretta, Vincenzo; Ferronato, Navarro (2023-01). Microbial Enzyme Biotechnology to Reach Plastic Waste Circularity: Current Status, Problems and Perspectives. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 24, № 4. с. 3877. doi:10.3390/ijms24043877. ISSN 1422-0067. PMC 9967032. PMID 36835289. Процитовано 25 грудня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
190. Shi, Lixia; Zhu, Leilei (27 листопада 2023). Recent Advances and Challenges in Enzymatic Depolymerization and Recycling of PET Wastes. ChemBioChem (англ.). doi:10.1002/cbic.202300578. ISSN 1439-4227. Процитовано 25 грудня 2023.
191. Xue, Rui; Qiu, Canhao; Zhou, Xiaoli; Cheng, Yun; Zhang, Zhen; Zhang, Yi; Schröder, Uwe; Bornscheuer, Uwe T.; Dong, Weiliang (21 листопада 2023). Enzymatic Upcycling of PET Waste to Calcium Terephthalate for Battery Anodes. Angewandte Chemie International Edition (англ.). doi:10.1002/anie.202313633. ISSN 1433-7851. Процитовано 25 грудня 2023.
192. Acosta, Daniel J; Alper, Hal S (1 грудня 2023). Adv