Дереви́нні матеріа́ли (англ. wood-based materials) — конструкційні, ізоляційні та виробні матеріали, повністю або частково виготовлені з натуральної деревини.
Порівняно з натуральною деревиною у деревинних матеріалів, підданих спеціальній обробці (пресуванню тощо), кращі експлуатаційні властивості (міцність, вологостійкість тощо), вони меншою мірою анізотропні.
До деревинних матеріалів належать: лісоматеріали, пресована деревина, модифікована деревина, шарувата клеєна деревина та деревинні композити.
Лісоматеріали
Лісоматеріали — деревинні матеріали, одержані поділом на частини повалених дерев та деревинних колод (уздовж чи впоперек) для подальшого використання чи перероблення і технологічна тріска.
За видом обробки лісоматеріали поділяються на:
- пиломатеріали (стругані і не стругані: дошка, брус тощо);
- подрібнену деревину (тріска, стружка, тирса, деревне борошно);
- лущені лісоматеріали (лущений шпон, сірникова соломка);
- фрезеровані лісоматеріали (підлогова дошка, плінтус, вагонка);
- колоті лісоматеріали;
- круглі лісоматеріали.
Пресована деревина
Деревина пресована — деревина, піддана стискуванню перпендикулярно до волокон під тиском до 30 МПа (300 кгс/см²). Щільність пресованої деревини 1200…1450 кг/м³. Залежно від способу пресування розрізняють пресовану деревину, що отримана однобічним, двостороннім і контурним ущільненням. Однобічне ущільнення виробляється пресуванням брусків деревини упоперек волокон в одному напрямі, двостороннє — у двох напрямах. Другим способом досягається вища щільність. Контурне ущільнення здійснюється втискуванням циліндрової заготовки деревини в металевий циліндр меншого діаметра. Границя міцності пресованої деревини при статичному згині й стискуванні уздовж волокон, а також твердість торцевої поверхні вища, ніж у натуральної деревини, у 2…3 рази. У промисловості вона замінює чорні і кольорові метали, текстоліт. З пресованої деревини виготовляють човники ткацьких верстатів, вальниці ковзання, що працюють в абразивному середовищі тощо.
Модифікована деревина
Модифікована деревина — деревина, оброблена певною хімічною речовиною (синтетичною смолою, аміаком тощо) з метою підвищення її механічних властивостей та додання водостійкості. У більшості випадків просочення деревини здійснюється під тиском. Полімеризація або поліконденсація хімічних речовин, що вводяться в деревину (мономерів, олігомерів тощо) досягається термічною обробкою, опроміненням рентгенівськими і α-, β-, γ-променями у присутності каталізаторів. Модифікована деревина порівняно з натуральною має більшу міцність на статичний згин (на 75 %); знижене водопоглинання (у 3…5 разів) і вищу стійкість до абразивного зношування (у 1,5…2 рази). Модифіковану деревину застосовують для виготовлення підшипників ковзання у вузлах сільськогосподарський машин, деталей, що працюють в агресивних середовищах, ливарних моделей і копірів тощо.
Шарувата клеєна деревина
Шарувата клеєна деревина — матеріал з деревини, отриманий склеюванням шпону, у якого волокна в суміжних відносно один до одного мають заданий напрямок (наприклад, фанера, деревинний шаруватий пластик тощо).
Деревинні композити
Деревинні композити — деревинні матеріали, що є поєднанням деревини і в'яжучих речовин у тому числі полімерних матеріалів, з додаванням модифікуючи добавок. До цього виду матеріалів належать:
- деревинностружкова (ДСП) — листовий матеріал, виготовлений шляхом гарячого плоского або екструзійного пресування деревних частинок, переважно стружки, змішаних із зв'язуючими, з доданням, при необхідності, спеціальних добавок;
- орієнтовано-стружкові плити (ОСП — oriented strand board або OSB) — це багатошарова (3−4 шари) плита, виготовлена з деревинної стружки (в основному соснової) шляхом гарячого пресування під високим тиском з додаванням різних наповнювачів у вигляді водостійких смол, синтетичного воску і борної кислоти. Сама плита складається з трьох-чотирьох шарів, причому стружка у внутрішньому шарі розташовується у поперечному напрямі щодо довжини листа, а в зовнішніх шарах — у поздовжньому. Іншими словами, стружка орієнтована у певному напрямі — звідси і назва плити;
- деревиннволокниста плита (ДВП) — листовий матеріал, виготовлений шляхом гарячого пресування або сушіння килима з деревних волокон з введенням при необхідності сполучних і спеціальних добавок. Матеріалом для виробництва ДВП служить перемелена на волокна деревина, а також відходи деревообробки (стружка, тріска, деревинний пил), які змішують з клеєм і спресовують при високій температурі з додаванням синтетичних смол, парафіну, церезину, антисептиків та інших речовин. Поширеними є також ламіновані ДВП (ЛДВП) та облагороджені ДВП, які отримують шляхом покриття звичайної ДВП спеціальним складом із синтетичних меламінових смол. Такі плити відрізняються високою зносо-, термо- і вологостійкістю. На поверхню ДВП може наноситися малюнок, що імітує структуру дерева. Облагороджені ДВП використовують як оздоблювальний матеріал для стін і стель, а також як внутрішні елементи меблів. Залежно від щільності деревоволокнисті плити поділяють на:
- надтверді (щільність від 950 до 1100 кг/м³) — відрізняються високою щільністю і служать в основному для покриття підлог або для виготовлення дверей, перегородок, тари;
- тверді або деревоволокнисті плити середньої щільності (МДФ — англ. Medium Density Fiberboard, MDF) (понад 800 кг/м³) — це плити, отримані в результаті пресування і тиску при високій температурі маленьких частинок деревини. Такі плити просочують спеціальним розчином, завдяки якому вони стають вогнетривкими і вологостійкими. Згодом їм надають потрібну форму на спеціальних верстатах. На відміну від ДСП при виготовленні МДФ не застосовують епоксидну смолу або фенол. Сполучною речовиною у них є лігніни. Лігніни — це природна складова кожної деревини, яка виділяється з неї шляхом нагрівання. МДФ — екологічно чистий матеріал;
- напівтверді (600…800 кг/м³) або деревоволокнисті плита високої щільності (ХДФ — англ. High Density Fiberboard, HDF) — тонкий листовий матеріал, отриманий методом гарячого пресування подрібнених деревних волокон. Це продукт, аналогічний плиті МДФ, але перевищує її за щільністю. Гладка й однорідна поверхню плити відмінно піддається фарбуванню, тонкому ламінуванню та іншим видам обробки. Плита має високу міцність, легко обробляється, що забезпечує високу точність і якість при виготовленні деталей з ХДФ. Матеріал використовують для виготовлення задніх стінок шаф і тумб, днищ ящиків, заповнення рамкових фасадів, для декоративного оздоблення. У меблевій промисловості використовують плиту ХДФ як без покриття, так і декоровану. У процесі декорування плиту покривають декількома шарами спеціальної фарби, однотонної або такої, яка імітує деревну текстуру, і закріплює шаром лаку. Таке покриття надає плиті необхідної естетичності й зносостійкості. Застосовуються для виробництва задніх стінок меблів, висувних ящиків та інших внутрішніх меблевих елементів;
- м'які від 100 до 400 кг/м³, виготовлені методом сушіння килима, використовуються як ізоляційно-оздоблювальні (250—350 кг/м³) й ізоляційні (до 250 кг/м³). Такі ДВП — характеризуються високою пористістю, малою теплопровідністю і низькою міцністю, тому їх використовують в основному як звуко- і теплоізоляційний матеріал у будівництві;
- деревинні пластики — пластифіковані деревинні матеріали (деревинношаруваті пластики та деревиннопластичні маси), одержувані комплексною механічною, термічною та хімічною обробкою сировини (лущеного шпону, подрібненої деревини тощо);
- деревиннополімерні композити (ДПК або WPC) мають у своєму складі деревинну муку, термопластичний полімер (полівінілхлорид, поліпропілен, або поліетилен) та різні модифікатори (надають готовому виробу особливих властивостей). Процентне співвідношення перших двох компонентів залежить від виробника і класу матеріалу. В основі процесу переробки лежить екструзія — метод отримання виробів з полімеру шляхом продавлювання його в розплавленому вигляді через формувальний отвір переробної машини — екструдера. Рідше використовується лиття під тиском і пресування у прес-формах. Використовуються для отримання виробів (дощок, панелей тощо), призначених експлуатації під прямими сонячними променями, за підвищеної вологості та при значному коливанні температури.
Примітки
- Особливості термінології щодо назви плит із подрібненої деревини / З. С. Сірко, В. М. Головач, О. М. Грищенко, Д. П. Торчилевський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2015. - Вип. 219. - С. 279-282 [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.].
- Деревинні матеріали // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 78-79. — .
- «Деревинні матеріали» [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Деревинний // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Деревинний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ДСТУ 3071-95 Продукція лісозаготівельної промисловості. Терміни та визначення.
- ДСТУ 2147-93 Деревина клеєна шарувата. Терміни та визначення
- ДСТУ 2149-93 Матеріали з подрібненої деревини. Терміни і визначення.
- Деревний // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Деревний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Шварцман Г. М., Щедро Д. А. Производство древесностружечных плит. — М.: Лесная промышленность, 1987. — 320с.
- Бехта П. Технологія деревних композиційних матеріалів. — К.: Основа, 2003. — 336с.
- Хрулев В. М. Модифицированая древесина в строительстве. — М.: Стройиздат, 1986. — 112 с.
- Коротаев Э. М., Клименко М. И. Производство строительных материалов из древесных отходов. — М.: Лесн. промышленность, 1977. — 168 с.
- Щербаков А. С., Гамова И. А., Мельникова Л. В. Технология древесных композиционных материалов. — М.: Экология, 1992. — 189 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derevi nni materia li angl wood based materials konstrukcijni izolyacijni ta virobni materiali povnistyu abo chastkovo vigotovleni z naturalnoyi derevini Shtabelovani lisomateriali pilomateriali Porivnyano z naturalnoyu derevinoyu u derevinnih materialiv piddanih specialnij obrobci presuvannyu tosho krashi ekspluatacijni vlastivosti micnist vologostijkist tosho voni menshoyu miroyu anizotropni Do derevinnih materialiv nalezhat lisomateriali presovana derevina modifikovana derevina sharuvata kleyena derevina ta derevinni kompoziti LisomaterialiDokladnishe Lisomateriali Derevinna struzhka Lisomateriali derevinni materiali oderzhani podilom na chastini povalenih derev ta derevinnih kolod uzdovzh chi vpoperek dlya podalshogo vikoristannya chi pereroblennya i tehnologichna triska Za vidom obrobki lisomateriali podilyayutsya na pilomateriali strugani i ne strugani doshka brus tosho podribnenu derevinu triska struzhka tirsa derevne boroshno lusheni lisomateriali lushenij shpon sirnikova solomka frezerovani lisomateriali pidlogova doshka plintus vagonka koloti lisomateriali krugli lisomateriali Presovana derevinaDerevina presovana derevina piddana stiskuvannyu perpendikulyarno do volokon pid tiskom do 30 MPa 300 kgs sm Shilnist presovanoyi derevini 1200 1450 kg m Zalezhno vid sposobu presuvannya rozriznyayut presovanu derevinu sho otrimana odnobichnim dvostoronnim i konturnim ushilnennyam Odnobichne ushilnennya viroblyayetsya presuvannyam bruskiv derevini upoperek volokon v odnomu napryami dvostoronnye u dvoh napryamah Drugim sposobom dosyagayetsya visha shilnist Konturne ushilnennya zdijsnyuyetsya vtiskuvannyam cilindrovoyi zagotovki derevini v metalevij cilindr menshogo diametra Granicya micnosti presovanoyi derevini pri statichnomu zgini j stiskuvanni uzdovzh volokon a takozh tverdist torcevoyi poverhni visha nizh u naturalnoyi derevini u 2 3 razi U promislovosti vona zaminyuye chorni i kolorovi metali tekstolit Z presovanoyi derevini vigotovlyayut chovniki tkackih verstativ valnici kovzannya sho pracyuyut v abrazivnomu seredovishi tosho Modifikovana derevinaModifikovana derevina derevina obroblena pevnoyu himichnoyu rechovinoyu sintetichnoyu smoloyu amiakom tosho z metoyu pidvishennya yiyi mehanichnih vlastivostej ta dodannya vodostijkosti U bilshosti vipadkiv prosochennya derevini zdijsnyuyetsya pid tiskom Polimerizaciya abo polikondensaciya himichnih rechovin sho vvodyatsya v derevinu monomeriv oligomeriv tosho dosyagayetsya termichnoyu obrobkoyu oprominennyam rentgenivskimi i a b g promenyami u prisutnosti katalizatoriv Modifikovana derevina porivnyano z naturalnoyu maye bilshu micnist na statichnij zgin na 75 znizhene vodopoglinannya u 3 5 raziv i vishu stijkist do abrazivnogo znoshuvannya u 1 5 2 razi Modifikovanu derevinu zastosovuyut dlya vigotovlennya pidshipnikiv kovzannya u vuzlah silskogospodarskij mashin detalej sho pracyuyut v agresivnih seredovishah livarnih modelej i kopiriv tosho Sharuvata kleyena derevinaSharuvata kleyena derevina material z derevini otrimanij skleyuvannyam shponu u yakogo volokna v sumizhnih vidnosno odin do odnogo mayut zadanij napryamok napriklad fanera derevinnij sharuvatij plastik tosho Derevinni kompozitiOriyentovano struzhkova plita Derevinni kompoziti derevinni materiali sho ye poyednannyam derevini i v yazhuchih rechovin u tomu chisli polimernih materialiv z dodavannyam modifikuyuchi dobavok Do cogo vidu materialiv nalezhat derevinnostruzhkova DSP listovij material vigotovlenij shlyahom garyachogo ploskogo abo ekstruzijnogo presuvannya derevnih chastinok perevazhno struzhki zmishanih iz zv yazuyuchimi z dodannyam pri neobhidnosti specialnih dobavok oriyentovano struzhkovi pliti OSP oriented strand board abo OSB ce bagatosharova 3 4 shari plita vigotovlena z derevinnoyi struzhki v osnovnomu sosnovoyi shlyahom garyachogo presuvannya pid visokim tiskom z dodavannyam riznih napovnyuvachiv u viglyadi vodostijkih smol sintetichnogo vosku i bornoyi kisloti Sama plita skladayetsya z troh chotiroh shariv prichomu struzhka u vnutrishnomu shari roztashovuyetsya u poperechnomu napryami shodo dovzhini lista a v zovnishnih sharah u pozdovzhnomu Inshimi slovami struzhka oriyentovana u pevnomu napryami zvidsi i nazva pliti Derevinne volokno Derevinnovoloknista plita serednoyi shilnosti derevinnvoloknista plita DVP listovij material vigotovlenij shlyahom garyachogo presuvannya abo sushinnya kilima z derevnih volokon z vvedennyam pri neobhidnosti spoluchnih i specialnih dobavok Materialom dlya virobnictva DVP sluzhit peremelena na volokna derevina a takozh vidhodi derevoobrobki struzhka triska derevinnij pil yaki zmishuyut z kleyem i spresovuyut pri visokij temperaturi z dodavannyam sintetichnih smol parafinu cerezinu antiseptikiv ta inshih rechovin Poshirenimi ye takozh laminovani DVP LDVP ta oblagorodzheni DVP yaki otrimuyut shlyahom pokrittya zvichajnoyi DVP specialnim skladom iz sintetichnih melaminovih smol Taki pliti vidriznyayutsya visokoyu znoso termo i vologostijkistyu Na poverhnyu DVP mozhe nanositisya malyunok sho imituye strukturu dereva Oblagorodzheni DVP vikoristovuyut yak ozdoblyuvalnij material dlya stin i stel a takozh yak vnutrishni elementi mebliv Zalezhno vid shilnosti derevovoloknisti pliti podilyayut na nadtverdi shilnist vid 950 do 1100 kg m vidriznyayutsya visokoyu shilnistyu i sluzhat v osnovnomu dlya pokrittya pidlog abo dlya vigotovlennya dverej peregorodok tari tverdi abo derevovoloknisti pliti serednoyi shilnosti MDF angl Medium Density Fiberboard MDF ponad 800 kg m ce pliti otrimani v rezultati presuvannya i tisku pri visokij temperaturi malenkih chastinok derevini Taki pliti prosochuyut specialnim rozchinom zavdyaki yakomu voni stayut vognetrivkimi i vologostijkimi Zgodom yim nadayut potribnu formu na specialnih verstatah Na vidminu vid DSP pri vigotovlenni MDF ne zastosovuyut epoksidnu smolu abo fenol Spoluchnoyu rechovinoyu u nih ye lignini Lignini ce prirodna skladova kozhnoyi derevini yaka vidilyayetsya z neyi shlyahom nagrivannya MDF ekologichno chistij material napivtverdi 600 800 kg m abo derevovoloknisti plita visokoyi shilnosti HDF angl High Density Fiberboard HDF tonkij listovij material otrimanij metodom garyachogo presuvannya podribnenih derevnih volokon Ce produkt analogichnij pliti MDF ale perevishuye yiyi za shilnistyu Gladka j odnoridna poverhnyu pliti vidminno piddayetsya farbuvannyu tonkomu laminuvannyu ta inshim vidam obrobki Plita maye visoku micnist legko obroblyayetsya sho zabezpechuye visoku tochnist i yakist pri vigotovlenni detalej z HDF Material vikoristovuyut dlya vigotovlennya zadnih stinok shaf i tumb dnish yashikiv zapovnennya ramkovih fasadiv dlya dekorativnogo ozdoblennya U meblevij promislovosti vikoristovuyut plitu HDF yak bez pokrittya tak i dekorovanu U procesi dekoruvannya plitu pokrivayut dekilkoma sharami specialnoyi farbi odnotonnoyi abo takoyi yaka imituye derevnu teksturu i zakriplyuye sharom laku Take pokrittya nadaye pliti neobhidnoyi estetichnosti j znosostijkosti Zastosovuyutsya dlya virobnictva zadnih stinok mebliv visuvnih yashikiv ta inshih vnutrishnih meblevih elementiv m yaki vid 100 do 400 kg m vigotovleni metodom sushinnya kilima vikoristovuyutsya yak izolyacijno ozdoblyuvalni 250 350 kg m j izolyacijni do 250 kg m Taki DVP harakterizuyutsya visokoyu porististyu maloyu teploprovidnistyu i nizkoyu micnistyu tomu yih vikoristovuyut v osnovnomu yak zvuko i teploizolyacijnij material u budivnictvi derevinni plastiki plastifikovani derevinni materiali derevinnosharuvati plastiki ta derevinnoplastichni masi oderzhuvani kompleksnoyu mehanichnoyu termichnoyu ta himichnoyu obrobkoyu sirovini lushenogo shponu podribnenoyi derevini tosho derevinnopolimerni kompoziti DPK abo WPC mayut u svoyemu skladi derevinnu muku termoplastichnij polimer polivinilhlorid polipropilen abo polietilen ta rizni modifikatori nadayut gotovomu virobu osoblivih vlastivostej Procentne spivvidnoshennya pershih dvoh komponentiv zalezhit vid virobnika i klasu materialu V osnovi procesu pererobki lezhit ekstruziya metod otrimannya virobiv z polimeru shlyahom prodavlyuvannya jogo v rozplavlenomu viglyadi cherez formuvalnij otvir pererobnoyi mashini ekstrudera Ridshe vikoristovuyetsya littya pid tiskom i presuvannya u pres formah Vikoristovuyutsya dlya otrimannya virobiv doshok panelej tosho priznachenih ekspluataciyi pid pryamimi sonyachnimi promenyami za pidvishenoyi vologosti ta pri znachnomu kolivanni temperaturi PrimitkiOsoblivosti terminologiyi shodo nazvi plit iz podribnenoyi derevini Z S Sirko V M Golovach O M Grishenko D P Torchilevskij Naukovij visnik Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Seriya Lisivnictvo ta dekorativne sadivnictvo 2015 Vip 219 S 279 282 18 kvitnya 2018 u Wayback Machine Derevinni materiali Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 78 79 ISBN 978 966 7407 83 4 Derevinni materiali 23 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Derevinnij Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Derevinnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DSTU 3071 95 Produkciya lisozagotivelnoyi promislovosti Termini ta viznachennya DSTU 2147 93 Derevina kleyena sharuvata Termini ta viznachennya DSTU 2149 93 Materiali z podribnenoyi derevini Termini i viznachennya Derevnij Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Derevnij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaShvarcman G M Shedro D A Proizvodstvo drevesnostruzhechnyh plit M Lesnaya promyshlennost 1987 320s Behta P Tehnologiya derevnih kompozicijnih materialiv K Osnova 2003 336s Hrulev V M Modificirovanaya drevesina v stroitelstve M Strojizdat 1986 112 s Korotaev E M Klimenko M I Proizvodstvo stroitelnyh materialov iz drevesnyh othodov M Lesn promyshlennost 1977 168 s Sherbakov A S Gamova I A Melnikova L V Tehnologiya drevesnyh kompozicionnyh materialov M Ekologiya 1992 189 s