Во́лга (марій. Юл, тат. Идел, чув. Атӑл, اتأل, ерз. Рав, староцерк.-слов. Вльга, каз. Edil) — річка в Росії, з довжиною 3 530 км — найбільша річка в Європі. До спорудження водосховищ довжина становила 3 690 км.
Волга | |
---|---|
Волга в Ярославлі | |
| |
57°15′04″ пн. ш. 32°28′04″ сх. д. / 57.251331194471774211° пн. ш. 32.46796569447177205° сх. д. | |
Витік | Валдайська височина |
• координати | 57°15′04″ пн. ш. 32°28′25″ сх. д. / 57.25111° пн. ш. 32.47361° сх. д. |
• висота, м | 228 м |
Гирло | Каспійське море |
• координати | 45°41′49″ пн. ш. 47°51′45″ сх. д. / 45.697194° пн. ш. 47.862528° сх. д. |
• висота, м | -28 м |
Похил, м/км | 0,07 м/км |
Басейн | d |
Країни: | Росія Казахстан |
Регіон | Тверська область Московська область Ярославська область Костромська область Івановська область Нижньогородська область Марій Ел Чуваська Республіка Татарстан Ульяновська область Самарська область Саратовська область Волгоградська область Астраханська область Калмикія |
Довжина | 3 530 км (3 731 км від витоку Оки) |
Площа басейну: | 1 360 000м³ 1 360 тис. км² |
Середньорічний стік | у Волгограді: 8000 м³/с |
Притоки: | Ветлуга, Кама, Ока, Сура, Бездна, Унжа, Самара, Казанка, Свіяга, Керженець, Кострома, d, Шексна, Молога, d, d, d, Дубна, Тверця, Вазуза, Селіжаровка, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Цивіль, Волго-Донський канал, d, d, Велика Кокшага, d, d, Чапаєвка, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Nora[d], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Малий Іргиз, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Назва
Первісно назва Волга вживалася тільки щодо верхньої течії річки. У середній і нижній течії (нижче гирла Оки) вона була відома під тюркською назвою Ітіль, або Атіль; нині ця назва зберігається в тюркських мовах: тат. Идел, Итил, Әтил, чув. Атӑл, тур. İdil, İtil. У марійській мові річка називається Юл, використовуючи той самий корінь.
У давніші часи, скіфи називали цю річку Ра (лат. Rha), що може, також, бути пов'язаним з давніми санскритським словом Rasah, що означає «священна річка». Ця назва збереглася сьогодні в ерзянській мові, де річка називається Рав (ерз. Рав). Під скіфо-сарматською назвою Ра ця річка була відома і античним авторам перших століть н. е. Клавдію Птолемею та Амміану Марцелліну.
Походження гідроніма «Волга» не з'ясоване. Висуваються три гіпотези: фінська, балтійська, слов'янська.
Фінська гіпотеза пов'язує назву Волга з давнім населенням верхнього Поволжя, що говорило якоюсь мовою фіно-угорської групи. Наприклад, фін. valka означає «білий, ясний». На користь цієї версії говорить те, що на просторі від нижньої Оки до Карелії трапляються назви з основою волг-: річка , озеро , річка , , річка .
Балтійська версія припускає походження гідроніма від слова valkà, який у балтійських мовах означає «невеликий потік», «струмок, що тече через болото», «невелика річка, заросла травою», «джерело».
Слов'янська версія пов'язує назву з прасл. Vьlga — «волога» (пор. також рос. волглый — «вогкий»). На підтримку цієї версії можна віднести те, що існують річки в Чехії та Вільга в Польщі.
Географія
Волга бере початок на Валдайській височині (на висоті 228 м). Гирло лежить на 28 м нижче від рівня океану, загальний перепад становить 256 м. Волга — найбільша у світі річка внутрішнього стоку, тобто річка, що не впадає в Світовий океан. Волга приймає близько 200 приток. Ліві притоки численніші і багатоводніші за праві. Після Камишина значних приток немає. Загалом річкова система басейну Волги включає 151 тис. водотоків (річки, струмки і тимчасові водотоки) загальною протяжністю 574 тис. км. Басейн Волги займає близько 1/3 Європейської території Росії і тягнеться від Валдайської і Середньоруської височини на заході до Уралу на сході. На широті Саратова басейн різко звужується і від Камишина до Каспійського моря Волга тече, не маючи приток. Основна частина водозбору Волги, від витоків до міст Нижнього Новгорода і Казані, розташована в лісовій зоні, середня частина басейну до міст Самари і Саратова — у лісостеповій зоні, нижня частина — у степовій зоні до Волгограда, а південніше — у напівпустельній зоні. Волгу прийнято ділити на 3 частини: верхня Волга — від витоку до гирла Оки, середня Волга — від впадіння Оки до гирла Ками і нижня Волга — від впадіння Ками до гирла.
Витік
Витік Волги розташований біля південно-західної околиці села в Осташківському районі Тверської області. Там знаходяться декілька джерел, з'єднаних між собою в невелику водойму, одне з яких і вважається витоком Волги. Навколо джерела побудована каплиця, до якої веде місток. З водойми Волга витікає звичайним струмочком шириною 50-100 см і глибиною до 30 см. Вода в потічку має червоно-чорний відтінок, в посушливе літо цей струмок в межах села часто пересихає.
В районі витоку річки створений заказник, куди увійшли заповідні ліси загальною площею понад 4 100 га.
Верхня Волга
У верхній течії, в межах Валдайської височини Волга проходить через невеликі озера — , , Вселуг, і Волго, які разом називають Верхньоволзькими озерами. Біля витоку з озера Волго ще в 1843 була споруджена дамба () для регулювання стоку води і підтримки судноплавних глибин в межень. Внаслідок побудови цієї дамби утворилося Верхньоволзьке водосховище, в зону підпору якого увійшли всі Верхньоволзькі озера.
Покинувши височини, річка минає Ржев і далі прямує на північний схід. Тут вона вже придатна для судноплавства на невеликих вантажних суднах. Після Твері вона протікає через Іваньковське водосховище (так зване Московське море), створено ГЕС біля міста Дубна. У районі Іваньковського водосховища від Волги відходить канал імені Москви, що з'єднує її з Москва-рікою.
Далі Волга протікає через Углицьке водосховище (ГЕС біля Углича), Рибінське водосховище (ГЕС біля Рибінська). Тут у Волгу впадають притоки Молога та Шексна з якої починається Волго-Балтійський водний шлях. У районі Рибінськ — Ярославль і нижче Костроми річка тече у вузькій долині серед високих берегів, перетинаючи і . Далі Волга тече вздовж і . Біля Городця (вище за Нижній Новгород) Волга, перегороджена дамбою Нижньогородської ГЕС, утворює Горьковське водосховище. Найбільші притоки верхньої Волги — , Тверця , Молога, Шексна і Унжа.
Середня Волга
Початком середньої Волги прийнято вважати місце впадіння в річку її найбільшої притоки — Оки. Вона впадає у Волгу поблизу Нижнього Новгорода. Нижче за впадіння Оки Волга стає ще більш повноводною. Вона тече вздовж північного краю Приволзької височини. Правий беріг річки високий, лівий — низовинний. На території республіки Марій Ел розташоване Чебоксарське водосховище, утворене греблею Чебоксарської ГЕС. Щоб звільнити для нього місце, у 80-х роках, коли будували ГЕС, довелося переселити десятки тисяч марійців. Нижче цієї греблі розташовані міста Чебоксари та Новочебоксарськ. Казань, столиця Татарстану, розташована на березі річки за 150 км далі на схід, де річка повертає на південь. Місто стоїть на початку Куйбишевського водосховища, утвореного внаслідок будівництва Жигулівської ГЕС, з площею 6 450 км² це — найбільша водойма Європи. Найбільшими притоками Волги в її середній течії є Ока, Сура, Ветлуга і Свіяга.
Нижня Волга
У нижній течії, після впадання Ками, Волга стає могутньою річкою. Вона тече вздовж Приволзької височини. Біля Тольятті, вище Самарської Луки, яку утворює Волга, огинаючи Жигулівські гори, споруджена гребля Волзької ГЕС ім. В. І. Леніна; вище греблі тягнеться Куйбишевське водосховище. На Волзі в районі міста Балаково споруджена гребля Саратовської ГЕС. Нижня Волга приймає порівняно невеликі притоки — Сок, Самару, Великий Іргиз, Єруслан. За 21 км вище Волгограда від Волги відокремлюється ліве гирло — Ахтуба (довжина 537 км), яка тече паралельно основному річищу. Великий простір між Волгою і Ахтубою, пересічений численними протоками і староріччями, називається ; ширина розливів в межах цієї заплави сягала раніше 20—30 км. На Волзі між початком Ахтуби і Волгоградом побудована Волзька ГЕС, вище дамби якої розташовується Волгоградське водосховище.
Історичне русло Ітілю перед дельтою
До середини 10 сторіччя після сучасного Волгограда одне з гирл (Сарпинські озера, Сарпинсько-Даванська улоговина) річки Ітіль текло на південь до Передкавказзя, де у північній частині сучасного Дагестану впадала у Каспійське море. Русло змінило свій напрям внаслідок природної катастрофи середини 10 сторіччя. Колишнє русло тепер насичене чисельними озерами, смуга яких перетинає Калмикію з півночі на південь. Над колишнім ріслом Ітілю була розташована рання столиця Хозарського каганату — Семендер.
Дельта Волги
- Основна стаття: Дельта Волги.
Дельта Волги починається в місці відділення від її русла Ахтуби (в районі Волгограду) і є однією з найбільших в Росії. У дельті налічується до 500 рукавів, проток і дрібних річок. Головні рукави — Бахтемір, Камизяк, , Болда, Бузан, Ахтуба (з них судноплавним є Бахтемір, що утворює ).
Волзький рукав Кігач перетинає територію Курмангазинського району Атирауської області Казахстану. З нього бере початок стратегічний водовід «Волга — Мангишлак», що постачає воду районам Мангістауської області Казахстану.
В силу зниження рівня Каспійського моря площа дельти за останні 130 років зросла в дев'ять разів.
Для захисту флори та фауни, у 1910 році у дельті річки створено Астраханський заповідник.
Гідрологічний режим
Основне живлення Волги здійснюється сніговими (60 % річного стоку), ґрунтовими (30 %) і дощовими (10 %) водами. Гідрологічний режим характеризується весняною повінню (квітень — червень), малою водністю в період літнього і зимового меженю і осінніми дощовими паводками (жовтень). Половина всієї води, що потрапляє в річку за рік, припадає на шість тижнів з кінця квітня до початку червня, що пов'язане з таненням снігів у басейні річки. Річні коливання рівня Волги до зарегулювання річки водосховищами сягали біля Твері 11 м, нижче Камського гирла — 15—17 м і біля Астрахані — 3 м. Із спорудження водосховищ стік Волги став зарегульованим, коливання рівня різко зменшились.
Середні щомісячні витрати води (в м³/с), визначені гідрологічною станцією Волгоград (за період 1879—1984 рр.) |
---|
Середньорічна витрата води біля становить 29 м³/сек, біля Твері — 182 м³/сек, біля Ярославля — 1 110 м³/сек, біля Нижнього Новгорода — 2 970 м³/сек, біля Самари — 7 720 м³/сек, біля Волгограда — 8 060 м³/сек. Нижче Волгограда річка втрачає близько 2 % води через випаровування. Максимальні витрати води в період повені у минулому нижче впадання Ками сягали 67 000 м³/сек, а у Волгограді в результаті розливу по заплаві — не перевищували 52 000 м³/сек.
У зв'язку з регулюванням стоку максимальні витрати під час повеней різко знизилися, а літні і зимові меженні витрати сильно підвищилися. Водний баланс басейну Волги біля Волгограда в середньому за багаторічний період становить: опади — 662 мм, або 900 км³ на рік, річковий стік — 187 мм, або 254 км³ на рік, випаровування — 475 мм, або 646 км³ на рік.
До створення водосховищ протягом року Волга виносила до гирла близько 25 млн т наносів і 40—50 млн т розчинених мінеральних речовин.
За хімічним складом вода річки — гідрокарбонатно-кальцієва, коливання мінералізації води становлять 150—350 мг/м3 протягом року. Якість води від витоку до гирла погіршується.
Температура води Волги в середині літа (липень) сягає 20—25°С. Звільнюється від криги Волга в Астрахані в середині березня, в 1-ій половині квітня лід розтає на верхній Волзі нижче Камишина, на решті протяжності — в середині квітня. Замерзає у верхній і середній течії в кінці листопада, в нижній — на початку грудня; вільною від льоду залишається близько 200 днів, а поблизу Астрахані — близько 260 днів. Із створенням водосховищ тепловий режим Волги змінився: на верхніх б'єфах тривалість льодових явищ збільшилася, а на нижніх стала коротшою.
Екологія
Значне техногенне навантаження призвело до засмічування ріки та забруднення води, а будівництво гідротехнічних споруд — до майже повного зникнення первинних ділянок берегів, розташованих, як правило, за греблями водосховищ. Як наслідок — зникає природна біомаса і з'являються чужорідні організми.
Окремі екологи стверджують, що через органічне забруднення Волга стрімко перетворюється на болото.
Прибережні етнічні групи
Першими людьми на Верхній Волзі були марійці та їхня західна етнічна група під назвою меря (Мäрӹ), які прийшли в цю область близько I-III століття. З VIII-IX століть з Київської Русі (вихідці із сучасних України та Білорусі) почалося слов'янське завоювання і колонізація. Слов'яни принесли християнство, яке прийняла частина місцевих жителів, асимілювалася і поступово стала вважати себе східними слов'янами. Решта марійського народу мігрувала на схід в глиб країни. Протягом декількох століть вони асимілювали корінне фінське населення, яке включало народи меря та мещера. Вцілілі народи етнічних включають марійців і мордву на Середній Волзі.
Поряд з гунами, у VII столітті в регіон приходять ранні тюркські племена і асимілюють деякі групи фінського і індоєвропейського населення на середній і нижній Волзі. Християни чуваші та мусульмани татари є нащадками населення середньовічної Волзької Булгарії. Інша тюркська група, ногаї, раніше населяла степи Нижнього Поволжя.
Поволжя є домом для німецької меншини — Поволзьких німців. Катерина II видала в 1763 маніфест із запрошенням всіх іноземців приїхати і залюднити регіон, пропонуючи їм численні стимули для цього. Почасти це було зроблено для розвитку регіону, але також для створення буферної зони між росіянами і монгольськими ордами на сході. В найбільшій кількості сюди переселилися німці. За Радянського Союзу ця частина регіону була перетворена на Автономну Радянську Соціалістичну Республіку Німців Поволжя. Після Другої світової війни, Сталін скасував цю республіку: жителів республіки було частково депортовано в інші регіони, як покарання за співпрацю з німецькими окупантами.
Волга - притока Ками
З гідрологічної точки зору, саме Кама впадає у Каспійське море, а Волга є її притокою.
Використовується кілька наукових правил виділення головної річки та її приток. Враховують зазвичай такі ознаки річок у місці їхнього злиття:
- водність річок;
- площа басейну;
- особливості будови річкової системи — кількість і сумарну довжину всіх приток, протяжність головної річки до витоку, кут впадання;
- висотне положення витоку і долини, середню висоту водозбору;
- геологічний вік долини;
- ширину, глибину, швидкість течії, навіть колір і інші показники.
За водністю Волга менша за Каму (їхні середньорічні витрати — 3000 м³/с та 3800 м³/с відповідно). За площею водозбору до місця злиття річок дещо більшою є Волга (260,9 тис. км² проти 251,7 тис. км²). Однак на цій території Волга об'єднує меншу кількість річок і поступається Камському басейну (66,5 тис. річок проти 73,7 тис.). Середня і абсолютна висоти Волзького басейну менші Камського, оскільки в басейні Ками знаходяться Уральські гори. А от давня долина Ками старша за долину Волги. У першу половину четвертинного періоду, до епохи максимального заледеніння, Волги в сучасному вигляді не було. Існувала Кама, яка, об'єднуючись із Вішерою, безпосередньо впадала в Каспійське море. Стік сучасних верхів'їв Ками йшов на північ, у Вичегду. Заледеніння призвело до переформовування гідрографічної мережі: Верхня Волга, що віддавала раніше воду Дону, стала впадати в Каму, причому майже під прямим кутом. Нижня Волга і сьогодні служить ніби природним продовженням Камської, а не Волзької долини.
Цю точку зору підтримує арабська географічна традиція середніх віків, яка пов'язувала витік Ітилю саме з Камою. Вибір головної річки у випадках, не цілком визначених з гідрологічної точки зору, визначається уявленнями і назвами, що склалися історично. Нині річка Кама вважається притокою річки Волги, точніше — притокою Куйбишевського водосховища на річці Волзі.
Цікаво, що гідрологічно спірною є також назва ділянки Волги між Нижнім Новгородом і впаданням Ками. Ця ділянка за правилами гідрології мала б називатися Окою[]. Однак це питання практично не дебатується.
Центральна водна артерія Росії
Територіально до складу басейну Волги входять Астраханська, Волгоградська, Саратовська, Самарська, Ульяновська, Нижньогородська, Ярославська, Івановська, Костромська, Московська, Смоленська, Тверська, Владимирська, Калузька, Орловська, Рязанська, Вологодська, Кіровська, Пензенська, Тамбовська області, Пермський край, Удмуртія, Марій Ел, Мордовія, Чувашія, Татарстан, Башкортостан, Калмикія, Комі, Москва тощо.
Волга сполучена з Балтійським морем Волго-Балтійським по воді, Вишневолоцкою і Тихвінською системами; з Білим морем — через Северодвінську систему і через Біломорсько-Балтійський канал; з Азовським і Чорним морями — через Волго-Донський канал.
У басейні верхньої Волги розташовані великі лісові масиви, в середньому і частково в Нижньому Поволжі великі площі зайняті посівами зернових і технічних культур. Розвинені баштанництво і садівництво. У Волго-Уральському районі — багаті родовища нафти і газу. Поблизу Солікамська — значні поклади калійних солей. У Нижньому Поволжі (озеро Баскунчак, Ельтон) — куховарська сіль.
У Волзі мешкає близько 70 видів риб, з них 40 промислових (найважливіші: вобла, оселедець, лящ, судак, короп, сом, щука, осетер, стерлядь).
В 20-21столітті[] (згідно з переліком внутрішніх водних шляхів, затверджених Урядом Росії в 2002 році) Волга вважається судноплавною від Ржева; до внутрішніх водних шляхів Росії відносять ділянку від Ржева до пристані Колгоспник (589 км), від пристані Колгоспник до пристані Бертюль в селищі Червоні Барикади (2604 км), а також 40-кілометрову ділянку в дельті.
Див. також
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 57. — 320 с. (рос.)
- Семеог О. М. Вступ до слов'янської філології: Навчальний посібник [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] / Олена Семеог. — Суми: Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. — 190 с. Тираж: 300. (с.:27)
- Иванов В. Ф. Топонимический словарь Селигерского края [ 25 серпня 2012 у Wayback Machine.]. — 2003. (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 26 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . . kitap.net.ru (російська мова) . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 13 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 1 вересня 2011.
- «Мы получим новый Чернобыль» // Главную русскую реку превратили в ядовитую помойку. Это угрожает всей России [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Великанов М.А. Гидрология суши. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1948. — 140 с. (рос.)
- Доманицкий А.П., Дубровина Р.Г, Исаева А.И. Реки и озера Советского Союза (Справочные данные). Под ред. проф. А.А. Соколова. — Ленинград : Гидрометеоиздат, 1971. — 38 с. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волга |
- Volga Delta from Space [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Photos of the Volga coasts [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- «CABRI-Volga»: EU-Russian project on environmental risk management in the Volga Basin [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo lga marij Yul tat Idel chuv Atӑl اتأل erz Rav starocerk slov Vlga kaz Edil richka v Rosiyi z dovzhinoyu 3 530 km najbilsha richka v Yevropi Do sporudzhennya vodoshovish dovzhina stanovila 3 690 km VolgaVolga v Yaroslavli57 15 04 pn sh 32 28 04 sh d 57 251331194471774211 pn sh 32 46796569447177205 sh d 57 251331194471774211 32 46796569447177205Vitik Valdajska visochina koordinati 57 15 04 pn sh 32 28 25 sh d 57 25111 pn sh 32 47361 sh d 57 25111 32 47361 visota m 228 mGirlo Kaspijske more koordinati 45 41 49 pn sh 47 51 45 sh d 45 697194 pn sh 47 862528 sh d 45 697194 47 862528 visota m 28 mPohil m km 0 07 m kmBasejn dKrayini Rosiya KazahstanRegion Tverska oblast Moskovska oblast Yaroslavska oblast Kostromska oblast Ivanovska oblast Nizhnogorodska oblast Marij El Chuvaska Respublika Tatarstan Ulyanovska oblast Samarska oblast Saratovska oblast Volgogradska oblast Astrahanska oblast KalmikiyaDovzhina 3 530 km 3 731 km vid vitoku Oki Plosha basejnu 1 360 000m 1 360 tis km Serednorichnij stik u Volgogradi 8000 m sPritoki Vetluga Kama Oka Sura Bezdna Unzha Samara Kazanka Sviyaga Kerzhenec Kostroma d Sheksna Mologa d d d Dubna Tvercya Vazuza Selizharovka d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Civil Volgo Donskij kanal d d Velika Kokshaga d d Chapayevka d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Nora d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Malij Irgiz d d d d d d d d d d i d Mediafajli u Vikishovishimisto Rzhev na Volzi foto 1910 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volga znachennya NazvaVid na Volgu z oglyadovogo punktu bilya pam yatnika Valeriyu Chkalovu v Nizhnomu Novgorodi Lipen 2014 Pervisno nazva Volga vzhivalasya tilki shodo verhnoyi techiyi richki U serednij i nizhnij techiyi nizhche girla Oki vona bula vidoma pid tyurkskoyu nazvoyu Itil abo Atil nini cya nazva zberigayetsya v tyurkskih movah tat Idel Itil Әtil chuv Atӑl tur Idil Itil U marijskij movi richka nazivayetsya Yul vikoristovuyuchi toj samij korin U davnishi chasi skifi nazivali cyu richku Ra lat Rha sho mozhe takozh buti pov yazanim z davnimi sanskritskim slovom Rasah sho oznachaye svyashenna richka Cya nazva zbereglasya sogodni v erzyanskij movi de richka nazivayetsya Rav erz Rav Pid skifo sarmatskoyu nazvoyu Ra cya richka bula vidoma i antichnim avtoram pershih stolit n e Klavdiyu Ptolemeyu ta Ammianu Marcellinu Pohodzhennya gidronima Volga ne z yasovane Visuvayutsya tri gipotezi finska baltijska slov yanska Finska gipoteza pov yazuye nazvu Volga z davnim naselennyam verhnogo Povolzhya sho govorilo yakoyus movoyu fino ugorskoyi grupi Napriklad fin valka oznachaye bilij yasnij Na korist ciyeyi versiyi govorit te sho na prostori vid nizhnoyi Oki do Kareliyi traplyayutsya nazvi z osnovoyu volg richka ozero richka richka Baltijska versiya pripuskaye pohodzhennya gidronima vid slova valka yakij u baltijskih movah oznachaye nevelikij potik strumok sho teche cherez boloto nevelika richka zarosla travoyu dzherelo Slov yanska versiya pov yazuye nazvu z prasl Vlga vologa por takozh ros volglyj vogkij Na pidtrimku ciyeyi versiyi mozhna vidnesti te sho isnuyut richki v Chehiyi ta Vilga v Polshi GeografiyaVolga bere pochatok na Valdajskij visochini na visoti 228 m Girlo lezhit na 28 m nizhche vid rivnya okeanu zagalnij perepad stanovit 256 m Volga najbilsha u sviti richka vnutrishnogo stoku tobto richka sho ne vpadaye v Svitovij okean Volga prijmaye blizko 200 pritok Livi pritoki chislennishi i bagatovodnishi za pravi Pislya Kamishina znachnih pritok nemaye Zagalom richkova sistema basejnu Volgi vklyuchaye 151 tis vodotokiv richki strumki i timchasovi vodotoki zagalnoyu protyazhnistyu 574 tis km Basejn Volgi zajmaye blizko 1 3 Yevropejskoyi teritoriyi Rosiyi i tyagnetsya vid Valdajskoyi i Serednoruskoyi visochini na zahodi do Uralu na shodi Na shiroti Saratova basejn rizko zvuzhuyetsya i vid Kamishina do Kaspijskogo morya Volga teche ne mayuchi pritok Osnovna chastina vodozboru Volgi vid vitokiv do mist Nizhnogo Novgoroda i Kazani roztashovana v lisovij zoni serednya chastina basejnu do mist Samari i Saratova u lisostepovij zoni nizhnya chastina u stepovij zoni do Volgograda a pivdennishe u napivpustelnij zoni Volgu prijnyato diliti na 3 chastini verhnya Volga vid vitoku do girla Oki serednya Volga vid vpadinnya Oki do girla Kami i nizhnya Volga vid vpadinnya Kami do girla Vitik Vitik VolgiMapa vodozbirnogo basejnu Volgi Vitik Volgi roztashovanij bilya pivdenno zahidnoyi okolici sela v Ostashkivskomu rajoni Tverskoyi oblasti Tam znahodyatsya dekilka dzherel z yednanih mizh soboyu v neveliku vodojmu odne z yakih i vvazhayetsya vitokom Volgi Navkolo dzherela pobudovana kaplicya do yakoyi vede mistok Z vodojmi Volga vitikaye zvichajnim strumochkom shirinoyu 50 100 sm i glibinoyu do 30 sm Voda v potichku maye chervono chornij vidtinok v posushlive lito cej strumok v mezhah sela chasto peresihaye V rajoni vitoku richki stvorenij zakaznik kudi uvijshli zapovidni lisi zagalnoyu plosheyu ponad 4 100 ga Verhnya Volga U verhnij techiyi v mezhah Valdajskoyi visochini Volga prohodit cherez neveliki ozera Vselug i Volgo yaki razom nazivayut Verhnovolzkimi ozerami Bilya vitoku z ozera Volgo she v 1843 bula sporudzhena damba dlya regulyuvannya stoku vodi i pidtrimki sudnoplavnih glibin v mezhen Vnaslidok pobudovi ciyeyi dambi utvorilosya Verhnovolzke vodoshovishe v zonu pidporu yakogo uvijshli vsi Verhnovolzki ozera Pokinuvshi visochini richka minaye Rzhev i dali pryamuye na pivnichnij shid Tut vona vzhe pridatna dlya sudnoplavstva na nevelikih vantazhnih sudnah Pislya Tveri vona protikaye cherez Ivankovske vodoshovishe tak zvane Moskovske more stvoreno GES bilya mista Dubna U rajoni Ivankovskogo vodoshovisha vid Volgi vidhodit kanal imeni Moskvi sho z yednuye yiyi z Moskva rikoyu Dali Volga protikaye cherez Uglicke vodoshovishe GES bilya Uglicha Ribinske vodoshovishe GES bilya Ribinska Tut u Volgu vpadayut pritoki Mologa ta Sheksna z yakoyi pochinayetsya Volgo Baltijskij vodnij shlyah U rajoni Ribinsk Yaroslavl i nizhche Kostromi richka teche u vuzkij dolini sered visokih beregiv peretinayuchi i Dali Volga teche vzdovzh i Bilya Gorodcya vishe za Nizhnij Novgorod Volga peregorodzhena damboyu Nizhnogorodskoyi GES utvoryuye Gorkovske vodoshovishe Najbilshi pritoki verhnoyi Volgi Tvercya Mologa Sheksna i Unzha Serednya Volga Pochatkom serednoyi Volgi prijnyato vvazhati misce vpadinnya v richku yiyi najbilshoyi pritoki Oki Vona vpadaye u Volgu poblizu Nizhnogo Novgoroda Nizhche za vpadinnya Oki Volga staye she bilsh povnovodnoyu Vona teche vzdovzh pivnichnogo krayu Privolzkoyi visochini Pravij berig richki visokij livij nizovinnij Na teritoriyi respubliki Marij El roztashovane Cheboksarske vodoshovishe utvorene grebleyu Cheboksarskoyi GES Shob zvilniti dlya nogo misce u 80 h rokah koli buduvali GES dovelosya pereseliti desyatki tisyach marijciv Nizhche ciyeyi grebli roztashovani mista Cheboksari ta Novocheboksarsk Kazan stolicya Tatarstanu roztashovana na berezi richki za 150 km dali na shid de richka povertaye na pivden Misto stoyit na pochatku Kujbishevskogo vodoshovisha utvorenogo vnaslidok budivnictva Zhigulivskoyi GES z plosheyu 6 450 km ce najbilsha vodojma Yevropi Najbilshimi pritokami Volgi v yiyi serednij techiyi ye Oka Sura Vetluga i Sviyaga Nizhnya Volga U nizhnij techiyi pislya vpadannya Kami Volga staye mogutnoyu richkoyu Vona teche vzdovzh Privolzkoyi visochini Bilya Tolyatti vishe Samarskoyi Luki yaku utvoryuye Volga oginayuchi Zhigulivski gori sporudzhena greblya Volzkoyi GES im V I Lenina vishe grebli tyagnetsya Kujbishevske vodoshovishe Na Volzi v rajoni mista Balakovo sporudzhena greblya Saratovskoyi GES Nizhnya Volga prijmaye porivnyano neveliki pritoki Sok Samaru Velikij Irgiz Yeruslan Za 21 km vishe Volgograda vid Volgi vidokremlyuyetsya live girlo Ahtuba dovzhina 537 km yaka teche paralelno osnovnomu richishu Velikij prostir mizh Volgoyu i Ahtuboyu peresichenij chislennimi protokami i starorichchyami nazivayetsya shirina rozliviv v mezhah ciyeyi zaplavi syagala ranishe 20 30 km Na Volzi mizh pochatkom Ahtubi i Volgogradom pobudovana Volzka GES vishe dambi yakoyi roztashovuyetsya Volgogradske vodoshovishe Istorichne ruslo Itilyu pered deltoyu Do seredini 10 storichchya pislya suchasnogo Volgograda odne z girl Sarpinski ozera Sarpinsko Davanska ulogovina richki Itil teklo na pivden do Peredkavkazzya de u pivnichnij chastini suchasnogo Dagestanu vpadala u Kaspijske more Ruslo zminilo svij napryam vnaslidok prirodnoyi katastrofi seredini 10 storichchya Kolishnye ruslo teper nasichene chiselnimi ozerami smuga yakih peretinaye Kalmikiyu z pivnochi na pivden Nad kolishnim rislom Itilyu bula roztashovana rannya stolicya Hozarskogo kaganatu Semender Delta Volgi Osnovna stattya Delta Volgi Delta Volgi pochinayetsya v misci viddilennya vid yiyi rusla Ahtubi v rajoni Volgogradu i ye odniyeyu z najbilshih v Rosiyi U delti nalichuyetsya do 500 rukaviv protok i dribnih richok Golovni rukavi Bahtemir Kamizyak Bolda Buzan Ahtuba z nih sudnoplavnim ye Bahtemir sho utvoryuye Volzkij rukav Kigach peretinaye teritoriyu Kurmangazinskogo rajonu Atirauskoyi oblasti Kazahstanu Z nogo bere pochatok strategichnij vodovid Volga Mangishlak sho postachaye vodu rajonam Mangistauskoyi oblasti Kazahstanu V silu znizhennya rivnya Kaspijskogo morya plosha delti za ostanni 130 rokiv zrosla v dev yat raziv Dlya zahistu flori ta fauni u 1910 roci u delti richki stvoreno Astrahanskij zapovidnik Gidrologichnij rezhimOsnovne zhivlennya Volgi zdijsnyuyetsya snigovimi 60 richnogo stoku gruntovimi 30 i doshovimi 10 vodami Gidrologichnij rezhim harakterizuyetsya vesnyanoyu povinnyu kviten cherven maloyu vodnistyu v period litnogo i zimovogo mezhenyu i osinnimi doshovimi pavodkami zhovten Polovina vsiyeyi vodi sho potraplyaye v richku za rik pripadaye na shist tizhniv z kincya kvitnya do pochatku chervnya sho pov yazane z tanennyam snigiv u basejni richki Richni kolivannya rivnya Volgi do zaregulyuvannya richki vodoshovishami syagali bilya Tveri 11 m nizhche Kamskogo girla 15 17 m i bilya Astrahani 3 m Iz sporudzhennya vodoshovish stik Volgi stav zaregulovanim kolivannya rivnya rizko zmenshilis Seredni shomisyachni vitrati vodi v m s viznacheni gidrologichnoyu stanciyeyu Volgograd za period 1879 1984 rr Serednorichna vitrata vodi bilya stanovit 29 m sek bilya Tveri 182 m sek bilya Yaroslavlya 1 110 m sek bilya Nizhnogo Novgoroda 2 970 m sek bilya Samari 7 720 m sek bilya Volgograda 8 060 m sek Nizhche Volgograda richka vtrachaye blizko 2 vodi cherez viparovuvannya Maksimalni vitrati vodi v period poveni u minulomu nizhche vpadannya Kami syagali 67 000 m sek a u Volgogradi v rezultati rozlivu po zaplavi ne perevishuvali 52 000 m sek U zv yazku z regulyuvannyam stoku maksimalni vitrati pid chas povenej rizko znizilisya a litni i zimovi mezhenni vitrati silno pidvishilisya Vodnij balans basejnu Volgi bilya Volgograda v serednomu za bagatorichnij period stanovit opadi 662 mm abo 900 km na rik richkovij stik 187 mm abo 254 km na rik viparovuvannya 475 mm abo 646 km na rik Do stvorennya vodoshovish protyagom roku Volga vinosila do girla blizko 25 mln t nanosiv i 40 50 mln t rozchinenih mineralnih rechovin Za himichnim skladom voda richki gidrokarbonatno kalciyeva kolivannya mineralizaciyi vodi stanovlyat 150 350 mg m3 protyagom roku Yakist vodi vid vitoku do girla pogirshuyetsya Temperatura vodi Volgi v seredini lita lipen syagaye 20 25 S Zvilnyuyetsya vid krigi Volga v Astrahani v seredini bereznya v 1 ij polovini kvitnya lid roztaye na verhnij Volzi nizhche Kamishina na reshti protyazhnosti v seredini kvitnya Zamerzaye u verhnij i serednij techiyi v kinci listopada v nizhnij na pochatku grudnya vilnoyu vid lodu zalishayetsya blizko 200 dniv a poblizu Astrahani blizko 260 dniv Iz stvorennyam vodoshovish teplovij rezhim Volgi zminivsya na verhnih b yefah trivalist lodovih yavish zbilshilasya a na nizhnih stala korotshoyu EkologiyaZnachne tehnogenne navantazhennya prizvelo do zasmichuvannya riki ta zabrudnennya vodi a budivnictvo gidrotehnichnih sporud do majzhe povnogo zniknennya pervinnih dilyanok beregiv roztashovanih yak pravilo za greblyami vodoshovish Yak naslidok znikaye prirodna biomasa i z yavlyayutsya chuzhoridni organizmi Okremi ekologi stverdzhuyut sho cherez organichne zabrudnennya Volga strimko peretvoryuyetsya na boloto Priberezhni etnichni grupiPershimi lyudmi na Verhnij Volzi buli marijci ta yihnya zahidna etnichna grupa pid nazvoyu merya Marӹ yaki prijshli v cyu oblast blizko I III stolittya Z VIII IX stolit z Kiyivskoyi Rusi vihidci iz suchasnih Ukrayini ta Bilorusi pochalosya slov yanske zavoyuvannya i kolonizaciya Slov yani prinesli hristiyanstvo yake prijnyala chastina miscevih zhiteliv asimilyuvalasya i postupovo stala vvazhati sebe shidnimi slov yanami Reshta marijskogo narodu migruvala na shid v glib krayini Protyagom dekilkoh stolit voni asimilyuvali korinne finske naselennya yake vklyuchalo narodi merya ta meshera Vcilili narodi etnichnih vklyuchayut marijciv i mordvu na Serednij Volzi Poryad z gunami u VII stolitti v region prihodyat ranni tyurkski plemena i asimilyuyut deyaki grupi finskogo i indoyevropejskogo naselennya na serednij i nizhnij Volzi Hristiyani chuvashi ta musulmani tatari ye nashadkami naselennya serednovichnoyi Volzkoyi Bulgariyi Insha tyurkska grupa nogayi ranishe naselyala stepi Nizhnogo Povolzhya Povolzhya ye domom dlya nimeckoyi menshini Povolzkih nimciv Katerina II vidala v 1763 manifest iz zaproshennyam vsih inozemciv priyihati i zalyudniti region proponuyuchi yim chislenni stimuli dlya cogo Pochasti ce bulo zrobleno dlya rozvitku regionu ale takozh dlya stvorennya bufernoyi zoni mizh rosiyanami i mongolskimi ordami na shodi V najbilshij kilkosti syudi pereselilisya nimci Za Radyanskogo Soyuzu cya chastina regionu bula peretvorena na Avtonomnu Radyansku Socialistichnu Respubliku Nimciv Povolzhya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Stalin skasuvav cyu respubliku zhiteliv respubliki bulo chastkovo deportovano v inshi regioni yak pokarannya za spivpracyu z nimeckimi okupantami Volga pritoka KamiZ gidrologichnoyi tochki zoru same Kama vpadaye u Kaspijske more a Volga ye yiyi pritokoyu Vikoristovuyetsya kilka naukovih pravil vidilennya golovnoyi richki ta yiyi pritok Vrahovuyut zazvichaj taki oznaki richok u misci yihnogo zlittya vodnist richok plosha basejnu osoblivosti budovi richkovoyi sistemi kilkist i sumarnu dovzhinu vsih pritok protyazhnist golovnoyi richki do vitoku kut vpadannya visotne polozhennya vitoku i dolini serednyu visotu vodozboru geologichnij vik dolini shirinu glibinu shvidkist techiyi navit kolir i inshi pokazniki Za vodnistyu Volga mensha za Kamu yihni serednorichni vitrati 3000 m s ta 3800 m s vidpovidno Za plosheyu vodozboru do miscya zlittya richok desho bilshoyu ye Volga 260 9 tis km proti 251 7 tis km Odnak na cij teritoriyi Volga ob yednuye menshu kilkist richok i postupayetsya Kamskomu basejnu 66 5 tis richok proti 73 7 tis Serednya i absolyutna visoti Volzkogo basejnu menshi Kamskogo oskilki v basejni Kami znahodyatsya Uralski gori A ot davnya dolina Kami starsha za dolinu Volgi U pershu polovinu chetvertinnogo periodu do epohi maksimalnogo zaledeninnya Volgi v suchasnomu viglyadi ne bulo Isnuvala Kama yaka ob yednuyuchis iz Visheroyu bezposeredno vpadala v Kaspijske more Stik suchasnih verhiv yiv Kami jshov na pivnich u Vichegdu Zaledeninnya prizvelo do pereformovuvannya gidrografichnoyi merezhi Verhnya Volga sho viddavala ranishe vodu Donu stala vpadati v Kamu prichomu majzhe pid pryamim kutom Nizhnya Volga i sogodni sluzhit nibi prirodnim prodovzhennyam Kamskoyi a ne Volzkoyi dolini Cyu tochku zoru pidtrimuye arabska geografichna tradiciya serednih vikiv yaka pov yazuvala vitik Itilyu same z Kamoyu Vibir golovnoyi richki u vipadkah ne cilkom viznachenih z gidrologichnoyi tochki zoru viznachayetsya uyavlennyami i nazvami sho sklalisya istorichno Nini richka Kama vvazhayetsya pritokoyu richki Volgi tochnishe pritokoyu Kujbishevskogo vodoshovisha na richci Volzi Cikavo sho gidrologichno spirnoyu ye takozh nazva dilyanki Volgi mizh Nizhnim Novgorodom i vpadannyam Kami Cya dilyanka za pravilami gidrologiyi mala b nazivatisya Okoyu dzherelo Odnak ce pitannya praktichno ne debatuyetsya Centralna vodna arteriya RosiyiTeritorialno do skladu basejnu Volgi vhodyat Astrahanska Volgogradska Saratovska Samarska Ulyanovska Nizhnogorodska Yaroslavska Ivanovska Kostromska Moskovska Smolenska Tverska Vladimirska Kaluzka Orlovska Ryazanska Vologodska Kirovska Penzenska Tambovska oblasti Permskij kraj Udmurtiya Marij El Mordoviya Chuvashiya Tatarstan Bashkortostan Kalmikiya Komi Moskva tosho Volga spoluchena z Baltijskim morem Volgo Baltijskim po vodi Vishnevolockoyu i Tihvinskoyu sistemami z Bilim morem cherez Severodvinsku sistemu i cherez Bilomorsko Baltijskij kanal z Azovskim i Chornim moryami cherez Volgo Donskij kanal U basejni verhnoyi Volgi roztashovani veliki lisovi masivi v serednomu i chastkovo v Nizhnomu Povolzhi veliki ploshi zajnyati posivami zernovih i tehnichnih kultur Rozvineni bashtannictvo i sadivnictvo U Volgo Uralskomu rajoni bagati rodovisha nafti i gazu Poblizu Solikamska znachni pokladi kalijnih solej U Nizhnomu Povolzhi ozero Baskunchak Elton kuhovarska sil U Volzi meshkaye blizko 70 vidiv rib z nih 40 promislovih najvazhlivishi vobla oseledec lyash sudak korop som shuka oseter sterlyad Sudnoplavstvo na Volzi V 20 21stolitti koli zgidno z perelikom vnutrishnih vodnih shlyahiv zatverdzhenih Uryadom Rosiyi v 2002 roci Volga vvazhayetsya sudnoplavnoyu vid Rzheva do vnutrishnih vodnih shlyahiv Rosiyi vidnosyat dilyanku vid Rzheva do pristani Kolgospnik 589 km vid pristani Kolgospnik do pristani Bertyul v selishi Chervoni Barikadi 2604 km a takozh 40 kilometrovu dilyanku v delti Div takozhNajdovshi richki RosiyiPrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 E M Pospelov Toponimicheskij slovar Moskovskoj oblasti M Infomacionno izdatelskij dom Profizdat 2000 S 57 320 s ros Semeog O M Vstup do slov yanskoyi filologiyi Navchalnij posibnik 9 listopada 2014 u Wayback Machine Olena Semeog Sumi Vidavnictvo SumDPU im A S Makarenka 2010 190 s Tirazh 300 s 27 Ivanov V F Toponimicheskij slovar Seligerskogo kraya 25 serpnya 2012 u Wayback Machine 2003 ros Arhiv originalu za 3 lyutogo 2008 Procitovano 26 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya kitap net ru rosijska mova Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2018 Arhiv originalu za 12 listopada 2011 Procitovano 1 veresnya 2011 My poluchim novyj Chernobyl Glavnuyu russkuyu reku prevratili v yadovituyu pomojku Eto ugrozhaet vsej Rossii 25 chervnya 2018 u Wayback Machine ros Velikanov M A Gidrologiya sushi Leningrad Gidrometeoizdat 1948 140 s ros Domanickij A P Dubrovina R G Isaeva A I Reki i ozera Sovetskogo Soyuza Spravochnye dannye Pod red prof A A Sokolova Leningrad Gidrometeoizdat 1971 38 s ros PosilannyaPortal Geografiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VolgaVolga Delta from Space 24 listopada 2020 u Wayback Machine Photos of the Volga coasts 7 lipnya 2011 u Wayback Machine CABRI Volga EU Russian project on environmental risk management in the Volga Basin 24 listopada 2020 u Wayback Machine