Селіжаровка рос Селижаровка річка на північному заході європейської частини Росії у Тверській області ліва притока Волги

Селіжаровка (рос. Селижаровка) — річка на північному заході європейської частини Росії, у Тверській області, ліва притока Волги. Витікає з озера Селігер. Селіжаровка — одна з перших великих волзьких приток.

Селіжаровка

56°51′ пн. ш. 33°27′ сх. д. / 56.850° пн. ш. 33.450° сх. д. / 56.850; 33.450
Витік	Селіґер
• координати	57°01′51″ пн. ш. 33°16′36″ сх. д. / 57.03090000002777771° пн. ш. 33.27680000002777660° сх. д.
Гирло	Волга
• координати	56°51′12″ пн. ш. 33°27′18″ сх. д. / 56.853600000028° пн. ш. 33.45520000002777294° сх. д.
Басейн	^d
Країни:	Росія^[1]
Регіон	Тверська область
Довжина	36 км
Площа басейну:	2950 км²
Середньорічний стік	20 м³/с
Притоки:	^d і ^d
Водойми в руслі	Селіґер

Медіафайли у Вікісховищі

Довжина — 36 км, площа сточища — 2950 км², середня витрата води — 20 м³/с. Висота витоку — 205 м над рівнем моря.

Найбільші притоки — і (обидва ліві). Найбільший населений пункт на річці — селище Селіжарово, центр , в межах якого Селіжаровка впадає в Волгу.

Має виток з південно-західного кінця Селіжаровського плеса Селігеру. У верхній течії — річка завширшки 25-30 метрів, з швидкою течією, камінням і невеликими перекатами в річищі. Береги біля річки високі, з лісами.

Нижче за течією долина ширшає, течія слабшає.

Волга у місці впадання Селіжаровки — річка завширшки 30-40 м, не набагато більше власне Селіжаровки.

Популярна у водних туристів і рибалок. На берегах річки багато будинків відпочинку і пансіонатів.

На правому березі річки Селіжаровка за 1,3 км на захід від присілка Хилово знаходиться курганна група Хилово-1 (6 насипів) XI—XII століть.

Примітки

GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038
. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 9 серпня 2020.
http://textual.ru/gvr/index.php?card=174397 Государственный водный реестр. Селижаровка. textual.ru. Минприроды России (29 марта 2009).
Энциклопедический справочник «Тверская область». Статья (рос.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Аркуш карти O-36-103 Осташков. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1973 р. (рос.)
Государственный список памятников истории и культуры Тверской области местного значения.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Література

Селижаровка // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Воронов Ю. Б. «100 избранных маршрутов для путешествий на байдарке». — М.: «Мир», 1993. skitalets.ru. Дата обращения 19 февраля 2020.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q1006160_citetype_Q123155538_citetype_Q65269343"_data-entity-id="Q1194038">GEOnet_Names_Server<span_class="wef_low_priority_links">_—_2018.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1194038]]</div>-1] GEOnet Names Server — 2018.
d:Track:Q1194038

[2] . Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 9 серпня 2020.

[3] ttp://textual.ru/gvr/index.php?card=174397 Государственный водный реестр. Селижаровка. textual.ru. Минприроды России (29 марта 2009).

[4] Энциклопедический справочник «Тверская область». Статья (рос.).{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[O-36-103-5] Аркуш карти O-36-103 Осташков. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1973 р. (рос.)

[6] Государственный список памятников истории и культуры Тверской области местного значения.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[1]