Цивілізація мая |
Суспільство мая |
Релігія та міфологія мая |
Календар мая |
Писемність мая |
Література мая |
Архітектура мая |
Міста мая |
Народ мая |
Мови мая |
Іспанське завоювання Юкатану |
Ма́я (МФА: [ˈmɑjɑ̈]; раніше ма́йя) — одна з цивілізацій Месоамерики, яка відома своєю розвиненою писемністю, приголомшливими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри поширені хибні уявлення, народ мая не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки. Частково збереглися їхні традиції та мова. Зникла лише класична цивілізація мая.
Цивілізація мая почала формуватися у докласичну добу (1999 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.
Маяни будували величні кам'яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Станом на початок 1980-х років археологами було відкрито близько 1000 городищ мая та 3000 селищ. Деякі городища, зокрема Паленке, Чичен-Іца та Ушмаль у Мексиці, Тікаль та Кіригуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі та Хоя-де-Серен у Сальвадорі включено до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Мая створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальну календарну систему.
Цивілізація мая мала багато спільного з іншими цивілізаціями Месоамерики. Вплив культури мая знаходять у регіонах Мексики на відстані до 1000 км від центру їхнього поширення. Розроблений мая календар використовувався й іншими народами Центральної Америки.
Територія
Протягом I-го та початку II-го століття мая розселилися на величезній території, яка охоплює сучасні південні штати Мексики (Табаско, Чіапас, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), нинішні країни Беліз і Гватемалу та західні райони Сальвадору і Гондурасу. Територія мая ділиться на дві великі зони: високогір'я та низинну. Низини мая охоплюють південь Мексики (штати Чіапас, Табаско, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), північні департаменти Гватемали, Белізу та частину Гондурасу. За природними умовами це вапнякова низина (90 — 200 метрів над рівнем моря). Найбільші річки течуть на заході (Усумасінта), півдні () і сході (Ондо, Беліз і Мотагуа), в той час як у центрі знаходяться заболочені місцини і озера.
У свою чергу, низини поділяються на північні і південні. Північні низини охоплюють північ півострова Юкатан, а південні — внутрішні райони. Південні низини діляться на чотири головних регіони: , , басейн Усумасинти та Південно-східний регіон.
Петен охоплює територію сучасного департаменту Петен (Гватемала), південь мексиканських штатів Кампече і Кінтана-Роо, північний та центральний Беліз. Петен — один з найдавніших осередків і ядро культури низин. Тут склалися наймогутніші царства, які визначали історію мая в докласичний і класичний період: Мутульське царство зі столицею в Тікалі, Канульське царство зі столицею в Калакмулі, царство Сааль зі столицею в Наранхо, царство К'анту зі столицею в Карколі та інші.
Регіон Петешбатун займає басейни річок Пасьйон та Чишой у Гватемалі. Тут розташовувалися важливі археологічні городища класичного періоду: Дос-Пілас, Аґуатека, Сейбаль та інші. Наймогутнішою державою регіону було засноване Баахлах-Чан-К'авіілем Південне Мутульське царство, яке в часи свого розквіту домінувало у Петешбатуні.
Регіон Усумасінти або Західний регіон охоплює басейн річки Усумасінти та прилеглі райони вздовж сучасного мексикансько-гватемальського кордону. Територію регіону було поділено на безліч великих, середніх та дрібних політій, серед яких потрібно виділити Баакульське царство зі столицею в Паленке, царство Попо' зі столицею в Тоніна, царство Йокіб-Кін зі столицею в П'єдрас-Неграс та царство Па'чан зі столицею в Яшчилані. У долині річки Лаканха (притока Усумасінти) розташовувалося царство Шукальнах зі столицею на місці городища Бонампак, яке відоме у всьому світі своїми чудовими фресками.
Південно-східний регіон охоплює долину річки Мотагуа. Тут склався особливий варіант культури мая, можливо, із сильним немаянським впливом сусідніх народів шинка-ленка. З-поміж державних утворень регіону особливо значними були царство Шукууп зі столицею на місці славнозвісного городища Копан та Цу'со зі столицею в Кіригуа.
Історія
Періодизація
Історію і культуру стародавньої цивілізації мая прийнято поділяти на три основні періоди:
- Докласичний період (1000 до н. е. — 317);
- Класичний період (317—987);
- Посткласичний період (987 — XVI століття).
На територіях, де поселилися мая, люди вже мешкали принаймні з 10-го тисячоліття до н. е. Залишки поселень вздовж тихоокеанського узбережжя датовані приблизно 1800 р. до н. е.
Докласичний період
Докласичний період ще називають періодом рільництва. Досі не існує одностайної думки стосовно початку і кінця цього періоду. Приблизною датою початку цього періоду вважають 1000 р. до н. е., а кінцем 320 р. н. е. Саме в цей час з'являється мова мая, будуються великі міста. Існують археологічні докази того, що мая мігрували з одного місця в інше, зливаючись із залишками цивілізації ольмеків. У деяких місцях будівлі, скульптури, написи, тощо вказують на те, що поступово вплив ольмекської культури зменшувався і мая виробляли свою власну культуру. Однак безперечно мая багато запозичили з архітектури та скульптури ольмеків, а також культ мерців, та уяви про священні сили води й вогню. З культури ольмеків походить писемність мая, а також система чисел довгого рахунку. Власне окрема маянська культура з'явилася тільки на початку нашої ери.
З часом культура мая почала свій розвиток у районі стародавнього міста Петен, на території сучасного Гондурасу. Саме тут знаходять експонати, які вказують на розвиток рільництва, розвиненої політичної системи, релігії, розподіл праці. Пізніше хвилі мігрантів розповсюдили культуру мая на далеку відстань, до півострова Юкатан, сучасної Мексики. Цим пояснюється наявність декількох діалектів сучасної мови мая, які мають спільні корені, але й деякі відмінності, які виникли з перебігом часу. У 300 р. до. н. е. завдяки розвитку рільництва зросло населення і почався процес урбанізації. У цей час вже можна говорити про розвиток сільського господарства, вирощування певних культур, таких як кукурудза, і де скотарство та рибальство вже займали не основну, а допоміжну роль.
Археологічні розкопки підтверджують, що мая почали споруджувати перші церемоніальні будинки близько 3000 років тому. Мая й ольмеки взаємодоповнювали і запозичували один в одного архітектурні традиції. Першими та найстарішими спорудами були прості споруди могил — курганів, які пізніше розвинулися в більш складні піраміди. Залишки цивілізації мая докласичного періоду знаходять у мексиканському штаті Чіапас, у південній частині штату Оахака. Поступово вплив ольмекської культури зник і вплив культури мая поширився на півострів Юкатан, а також Гватемалу та інші місця.
Класичний період
Класичний період в історії цивілізації мая тривав з 320 р. до 987 р. Цей період ще називають Теократичним періодом, тому що вважалося, що суспільством мая того часу керували священики, які концентрували у своїх руках все політичне, економічне і суспільне життя. Насправді ж, згідно з археологічними знахідками, священики відігравали значну роль у суспільстві мая, але не керівну. Існував клас знаті, який складався майже винятково з воїнів. Багато зображень, виконаних мая, вказують на те, що міста мая знаходились у стані майже перманентної війни одне з одним.
У цей період розвинулося сільське господарство, як основа економічної діяльності суспільства, і в якій були зайняті великі кількості людей. Також існував розподіл праці та виразна система суспільних класів. Цивілізація мая складалася з великої кількості незалежних міст-держав, таких як Тікаль, Паленке, Копан, Калакмуль і багатьох інших. Місто Копан на території сучасного Гондурасу досягло свого розквіту в 736 р. н. е. Тут існував центр наукових досягнень мая. Вважається, що саме тут мая вдосконалили свої знання з астрономії, склали точні таблиці сонячних затемнень, винайшли формулу для створення календаря. Вважається, що календар мая точніший ніж той, який ми використовуємо зараз.
Найвідоміші пам'ятки цього періоду — численні піраміди. Мая також залишили багато стел із зображеннями на них своїх правителів, з ієрогліфічними текстами про родовід правителів, війни та інші досягнення. Мая також займалися торгівлею. Існують докази того, що вони торгували з багатьма досить віддаленими від них народами Месоамерики. Важливими предметами торгівлі мая були сіль, какао, обсидіан тощо. Зокрема існують свідоцтва торговельних і культурних контактів мая з містом Теотіуакан і цивілізацією, яка панувала там.
Посткласичний період
У VIII-му - IX-му сторіччі починається занепад цивілізації мая. Більшість міст-держав центральних низин були покинуті. Між археологами не існує одностайної думки щодо причин занепаду. Деякі вважають, що безперервні війни, екологічний занепад орних земель, а також посухи могли бути причиною того, що мая залишили ці центри свого суспільства.
Існують дві великі теорії, які пояснюють причини, чому мая залишили свої міста. Одна з теорій — екологічна. Ті, хто дотримується цієї теорії вважають, що причиною занепаду цивілізації мая було погіршення становища земель, які мая використовували в рільництві. Археологічні розкопки підтверджують, що мая практикували підсічно-вогневе рільництво. Одна з гіпотез пояснювала, що причиною занепаду було виснаження ґрунтів та ерозія їх, в результаті чого навколишні землі вже були неспроможні прогодувати населення міст, яке постійно зрозстало. Також стверджується, що на початку ІХ століття цивілізація мая досягла піку за кількістю населення, в тому числі, населення міст досягло таких розмірів, що рільництво регіону було вже нездатне забезпечити життєві потреби мая.
Інша теорія пояснює занепад цивілізації мая зовнішніми причинами, такими як вторгнення іноземних загарбників, епідемії, кліматичні катаклізми. Деякі археологічні знахідки дійсно підтверджують вторгнення, наприклад племені тольтеків та інших, але більшість дослідників схиляються думки, що це не могло бути єдиною причиною занепаду суспільства. Також висуваються теорії занепаду суспільства у зв'язку зі знищенням торговельних шляхів після падіння Теотіуакану в 700 чи 750 р. н. е., або такі як повстання селян проти еліти суспільства.
Усі ці теорії містять правдоподібну аргументацію, однак жодна з них повністю не пояснює занепад всіх міст-держав цієї цивілізації.
Структура суспільства і економіка
Суспільство мая мало чіткий поділ на класи знаті, священиків, воїнів, ремісників, торговців, селян (яких було більшість) і рабів. На чолі суспільства стояли верховні вожді, котрі отримували владу в спадщину від батька і делегували її вождям поселень. Соціальна структура суспільства мая була досить складна, кожний суспільний клас також поділявся в залежності від майнових, статевих чи інших чинників. Селяни, які складали більшість, поділялися на власне селян, слуг і рабів. Знать поділялася на воїнів, священиків, службовців і вождів. Приналежність до класу священиків теж передавалася в спадщину серед класу знаті. На нижчому щаблі суспільства знаходились раби. Рабами звичайно ставали захоплені в полон інші мая, або злочинці. Знать і нижчі класи суспільства переважно не знаходились в антагоністичному протистоянні один з одним, оскільки їх поєднували родові зв'язки.
Основною сферою економічної діяльності мая було землеробство. Вони вирощували кукурудзу, бавовну, боби, перець, какао, маніоку, фрукти тощо. Вважається, що сама назва мая походить від слова «Маїс (кукурудза)». Мая також мали домашню худобу, приручили собак, тримали індиків, займалися бджільництвом. Торгівля з іншими народами і племенами була досить розвинена. Торговці користувалися повагою і шаною всього суспільства, до того ж деякі з них займалися шпигунством на користь своєї колонії. Грошей як таких не існувало, функцію грошей виконували зерна какао, маленькі мідяні дзвоники, пір'я орла. Також була поширена мінова торгівля.
Культура
Мистецтво
Мистецтво мая досягло свого розквіту саме під час класичного періоду (200—900 р. н. е.). Різьблені рельєфні зображення в Паленке і Копані вважаються одними з найкращих. Витонченість і грація зображень людини на цих пам'ятках архітектури мая нагадують класичні форми Стародавньої Греції. Саме тому цей період історії мая і називають класичним. До нашого часу не дійшло багато малюнків виконаних мая. Більшість зображень — фрески і малюнки на кераміці. Бонампак — одне з місць де збереглися чудові фрески мая.
Архітектура
Найбільш відомі своєю архітектурою міста маянської цивілізації: Чичен-Іца, Тікаль, Ушмаль, Паленке та інші. Дослідження і розуміння спільних рис архітектури мая дуже важливо для розуміння еволюції всієї цивілізації мая. Основною рисою архітектури мая є намагання інтегрувати навколишнє середовище в дизайні міст і споруд: міста і будинки розташовані неподалік водоймищ і також у ключових місцях для астрономічних досліджень. У центрі міста як правило знаходилася піраміда, поруч з якою були розташовані інші менші піраміди, державні або релігійні споруди, майданчики для гри в м'яч та інші. На думку археологів більшість міст мая не будувалося за чітким планом, а дещо хаотично впродовж сторіч. Попри це, наявні будинки знаходились у чіткому співвідношенні до небесних тіл та інших астрономічних уявлень мая. Деякі археологи стверджують, що згідно з Довгим Календарем мая, в кінці кожного 52-річного циклу храми й піраміди часто перебудовувались. Також перебудови і зміни в архітектурі міст були частково впроваджені не тільки з огляду до відповідності астрономічним вимогам, а також і політичними, наприклад новим керівництвом міст.
Хоча мая напевно й не мали таких технологічних та інженерних досягнень у будівництві як інші цивілізації, (наприклад, навіть залізо та колесо) будівництво споруд поширювалося завдяки великим людським ресурсам. У будівництві широко використовувалися матеріали з навколишнього середовища, каміння і дерева. Каміння для будівництва видобувалося з місцевих копалин, проте досить часто його заміняв більш придатний і легкий в обробці вапняк. Вапняк використовували не тільки великими блоками, а й дрібний чи помолотий вапняк, який у такому стані набирав якості теперішнього цементу. У деяких містах, де бракувало каміння в будівництві, використовувалася глина, дерево тощо.
Зразки архітектури мая
- Платформи для релігійних церемоній як правило будували з вапняку висотою менш ніж 4 метри. Більшість з них були оздоблені по боках рельєфними зображеннями фігур. Деякі науковці вважають, що тут виставлялися відрізані голови переможених ворогів, а також голови команди, яка програла гру в м'яч.
- Палаци як правило являли собою великі будівлі з багатим оздобленням і знаходились ближче до центру міста. Частіше за все палаци були одноповерховими з внутрішнім подвір'ям, оздобленням і прикрасами згідно зі статусом володаря будинку.
- Архітектурні комплекси як правило складалися з основної споруди у формі ступінчастої піраміди, яка завжди знаходилася в західній частині платформи або площі. Існує теорія, що ці комплекси були насправді обсерваторії, тому що спостереження сонця в пірамідах завжди було напрочуд точним під час зимового та літнього сонцестояння.
- Піраміди і храми часто були найважливішими спорудами, розташованими на найвищому місці міста. Таке їхнє розташування (ніби ближче до небес) пояснюється тими релігійними функціями, які вони відігравали. Останні дослідження вказують на те, що деякі піраміди використовувалися як місця захоронення, проте храми на них ніколи не мали могил. Деякі храми знаходилися на верхівці пірамід і являли собою грандіозні, багато оздобленні споруди. Часто на верхівках храмів встановлювалися скульптурні зображення вождів, за якими можна було спостерігати навіть з далекої відстані і поза рослинністю джунглів. У одній з недавно виявлених печер археологи знайшли мощену дорогу завдовжки 90 м, яка закінчується біля колони, що стоїть на березі водоймища. «Тепер у нас є свідоцтва будівництва храмів мая біля води і навіть під водою. Швидше за все, тут проходили дуже складні ритуали і церемонії», — розповів Гільєрмо де Анда.
- Обсерваторії. Мая мали досить глибокі знання з астрономії і багато їхніх споруд знаходилися відповідно до розташування відомих їм небесних тіл. Хоча так називають деякі будівлі та храми, науковці вважають, що більшість споруд так чи інакше розташовані у співвідношенні до небесних тіл.
- Майданчики для гри в м'яч були невід'ємною частиною цивілізації мая, ця гра була поширена не тільки серед мая, але й по всій Месоамериці. Майданчики знаходять майже всюди в ареалі розповсюдження мая. Деякі з них мають з двох боків сходи до церемоніальних майданчиків або малих пірамід, де відбувалися релігійні служби або жертвопринесення по закінченню гри.
- Насипні дороги (шляхи) або сакби ("білі дороги") були прокладені поміж майже 800 поселеннями цивілізації мая. Використовуючи радіолокатор (LiDAR), науковці з Університету штату Айдахо та Університету Тулейн виявили павутину взаємопов'язаних "супермагістралей" завдовжки загаломж близько 177 кілометрів. Ці стародавні шляхи складаються з насипних доріг, деякі з них сягають понад 33 метрів завширшки. Сакби здіймалися над заплутаними й подекуди болотистими лісовими масивами та у свій розквіт були вкриті шаром білої штукатурки, яка допомагала суміші глиняного розчину і ретельно видобутого каменю виглядати більш помітними в місячному світлі. Висота сакбів починається від 40 сантиметрів до майже 5 метрів над землею. «Це перша в світі система супермагістралей, яку ми маємо...», — зазначив провідний автор дослідження [en] (Richard D. Hansen), професор антропології з Університету штату Айдахо.
Писемність
Писемність мая часто називають гліфами або ієрогліфами через схожість накреслення з ієрогліфами Стародавнього Єгипту. Як і в Єгипті, писемність мая являла собою комбінацію фонетичних символів і логограм. З цієї причини її частіше за все класифікують як логографічну писемність. У цій системі знаки мовних складів відіграють важливу роль. У доколумбовому Новому Світі це була єдина система писемності, яка цілком представляла розмовну мову суспільства. Всього маянська писемність мала більш ніж тисячу різних символів, з невеликими відмінностями того чи іншого знаку або значення. Багато з них з'являються в текстах зовсім рідко або обмежені специфічними місцеположеннями. Загалом близько 500 символів було у використанні, приблизно 200, з яких (включаючи варіації), мали різне фонетичне або складове значення.
Найперші написи мовою мая датуються 200—300 роками до н. е. Проте, були знайдені ще давніші написи, виконані або сапотеками, або ольмеками. Існують написи, які науковці називають пост-ольмекськими або , і які, на думку науковців, являють собою перехідну писемність між ольмеками і мая. На час прибуття іспанців у Новий світ, писемність мая вже використовувалася не так часто, як протягом класичного періоду. Перші іспанські завойовники ще зустрічали мая, які вміли писати і читати, та знаходили величезні бібліотеки літератури мая. Під впливом релігійних діячів католицької церкви майже вся література мая була знищена іспанськими священиками, зокрема єпископом Дієго де Ланда. З величезної кількості книжок збереглося тільки три і частина четвертої, так званих кодексів мая; з приблизно 10 тисяч написів і текстів, які дійшли до нашого часу, — переважна більшість виконана на кам'яних стелах і будівлях.
Спортивні ігри
На початку квітня 2023 року, британська газета The Guardian повідомила, що у Мексиці в районі памʼятки Чичен-Іца на півострові Юкатан, під час археологічних розкопок було знайдено табло для ритуальної гри з мʼячем. На камʼяному табло діаметром 32 см і вагою 40 кг зображені два гравці біля мʼяча, а навколо них нанесені ієрогліфи. Один із археологів розповів, що в цьому місці складно знайти ієрогліфи мая, а на табло написано цілий текст. Відповідно, мая могли грати в гру з мʼячем понад тисячу років тому. Станом на 2023 рік дослідники виконують деталізовані зображення у високому розширенні, щоб продовжити детальне вивчення знахідки, а саме стародавнє табло, яке датують 800—900 роками, законсервують.
Наукові досягнення
Математика
Математики мая ввели поняття нуля й оперували нескінченно великими величинами. Стародавні мая користувалися двадцятковою системою числення. Чому саме число 20 разом з одиницею стало основою їхнього рахунку, зараз неможливо встановити з достатньою достовірністю. Швидше за все сама людина була для стародавніх мая тією ідеальною математичною моделлю, яку сама природа «розчленувала» на 20 одиниць по числу пальців на руках і ногах. Стародавні мая прийшли до використання в математиці позиційного принципу. На відміну від європейців, їм не було у кого запозичувати цей принцип, і вони самі додумалися до нього, причому майже на ціле тисячоліття раніше Старого Світу. Запис цифрових знаків, які складали число, вони стали вести не горизонтально, а вертикально, знизу до верху. Оскільки рахунок був двадцятковим, то кожне початкове число наступної верхньої позиції, або порядку, було удвадцятеро більше свого сусіда з нижньої позиції (якби мая користувалися десятковою системою, це число було б більше не у двадцять разів, а тільки вдесятеро). На першій позиції (стрічці) стояли одиниці, на другій — двадцятки і т. д.
Мая записували свої цифрові знаки у вигляді крапок і тире, причому крапка завжди означала одиниці даного порядку, а тире — п'ятірки. П'ятірки-тире спрощували написання цифрових знаків, не вносячи яких-небудь принципових змін до двадцяткової системи рахунку. Мая не боялися порушити строгий, чіткий лад двадцяткової системи, щоб пристосувати абстрактну побудову чисел до своїх конкретних потреб. І зробили це так само просто і геніально. Математичні розрахунки із застосуванням багатозначних чисел у мая були в основному пов'язані з астрономічними обчисленнями, які лежали в основі календаря. Щоб спростити їх, мая максимально наблизили первинне число третього порядку до кількості днів свого року. Адже у вісімнадцяти двадцятиденних місяцях, складових календарного року, число днів дорівнює 360.
Астрономія
Мая були також досвідченими астрономами. Вони займалися не тільки рахунком днів, але й створенням концепції часу. Розташування храмів та інших будівель мало для мая дуже велике значення. Як й інші народи Центральної Америки, мая надавали особливу увагу спостереженню руху небесних тіл. Нерідко досить важливі частини храмів мая, були орієнтовані таким чином, що їхнє положення позначало схід, кульмінацію і захід тих чи інших зірок. Особливо цікавили мая сузір'я Плеяди, а також траєкторія таких планет, як Меркурій, Венера, Марс і Юпітер. Звичайно, вони дуже уважно спостерігали за рухом Сонця і Місяця, а тому вміли передбачати затемнення.
Для розрахунків затемнень мая поєднували астрономічні спостереження і довідкові таблиці. Мая складали свої таблиці з розрахунку на 11 958 днів, що майже точно відповідає 46 рокам одного з календарів мая (46 років Тцолкін = 11 960 днів). Це повністю відповідає 405 місяцям Місяця (також 11 960 дням). Авторами таблиць були також складені доповнення, які коректують їхні основні дані — це забезпечувало їхню точність до одного дня протягом 4500 років, що було одним з дивовижних досягнень мая.
Релігія
Релігія домінувала майже у всіх аспектах життя народу мая. Її вплив був завжди відчутний у сільськогосподарських обрядах, суспільних церемоніях, мистецтві та культурі. Важливість релігії була дуже великою, якщо брати до уваги її тісний зв'язок з політичним контролем, ідеологією. Всі аспекти релігійного життя, щонайменш у пост-класичний період, були сконцентровані в руках окремої групи суспільства — жреців.
Мая вірили в циклічну природу часу. Ритуали й церемонії були часом дуже тісно пов'язані з небесними та земними циклами, за якими мая постійно спостерігали і вписували в окремі календарі (див. календар мая). Робота жреця мая полягала в інтерпретації цих циклів і наданні пророцтв на майбутнє або минуле на основі цифрових співвідношень різних календарів.
Багато що з релігійної традиції мая все ще не зрозуміле, але відомо, що мая, як і більшість стародавніх суспільств, вважали, що космос має три головні рівні: підземне царство, небо і землю. Мая вірили, що в підземне царство людина потрапляє через печери й майданчики для гри в м'яч. Вони вважали, що пеклом керують старі боги смерті та гниття. Нічне небо вважалося вікном, через яке можна було побачити всі надприродні явища. Життєвий цикл кукурудзи лежить в основі віри мая. Бог Маїсу, або кукурудзи, був одним із основних божеств мая. Тілесний ідеал Бога Маїсу був втілений у багатьох скульптурах, виконаних мая. Мая вважали, що всесвіт плоский, рівний і має чотири чітко визначені кути, яким відповідали певні кольори. Вони також поклонилися колу, яке символізувало вдосконаленість і рівновагу сил у природі.
Смерть у релігії мая
Згідно з релігією мая, після смерті душа померлого подорожує до підземного царства, або підземного світу, де вона мусить перетнути річку. У цій подорожі душі допомагає безволосий собака (відомий мовою науатль як Xoloitzcuintle). Вони також вірили, що камінь нефрит значно полегшить померлому перехід у той світ. Мая вірили, що рай існує на небі, де душі вбитих у бою воїнів (померлих так званою «святою смертю») супроводжують сонце. Як людина жила — добре чи погано не відігравало такої ролі як те, як вона помирала, святою смертю, чи ні. Мая ретельно кваліфікували інші типи святих смертей наступним чином:
- смерть жінки при народженні дитини
- смерть від втоплення
- смерть від самогубства
- смерть від прокази
- смерть через жертвопринесення
- загибель воїна в бою
Мая не вірили в реінкарнацію в традиційному сенсі, проте вважали, що душа померлого народжувалася знову в іншій людині без будь-якої згадки про минуле життя.
Людське жертвопринесення
Людські жертвопринесення були досить поширені серед мая пост-класичного періоду. При тому вони не були особливістю культури мая, а ймовірно вони прийшли до мая під впливом тольтеків, народу центральної Мексики, звідки, здається людські жертвопринесення поширилися по всій Месоамериці. Причину появи такого явища можна знайти в теорії створення світу і людини, в книзі мая Пополь-Вух. Згідно з віруваннями мая боги створили людину, щоби вона прославляла богів і годувала їх. Боги мали годуватися міфічною речовиною, яка знаходилася в крові й серці людей, яких приносили в жертву.
Практика людського жертвопринесення існувала і в багатьох інших народів і часто була пов'язана з канібалізмом, хоча й не знайдено свідчень канібалізму серед мая. Дуже поширеним було жертвопринесення кров'ю, таке як зображене на фресках у місті Бонампак. На фресках, зокрема зображені представники правлячого класу суспільства мая (як жінки, так і чоловіки), які приносять жертву ріжучи свій язик до крові. Жертвопринесення кров'ю цінилося богами понад усе.
Поховальна обрядовість
Поховальна обрядовість мая частково набула поза релігійних форм. В тому числі, місця поховання людей цієї доіспанської цивілізації, якою є мая, обладнувалися різноманітними пастками. Так, в 2023 році, археологи з Національного інституту антропології та історії (INAH) у Мексиці виявили заховану похоронну камеру майя у печері, що знаходиться в археологічному комплексі в Тулумі (Кінтана-Роо). За повідомленням видання Arkeonews, за масивною скелею, що заважала входу у приховану печеру знаходилося поховання декількох людей мая. Після видалення каменю, який заблокував вхід до печери, дослідники помітили, що він буквально розірвав скелетні останки людини, залишаючи нижню частину тіла ззовні, а верхню всередині. Це вказує на те, що людина можливо потрапила в пастку, намагаючись отримати доступ до печери з рештками представників народу мая.
Дослідники мая
По країнах світу
- Генріх Берлін
- Франс Блом
- Томас Ганн
- Микола Грубе
- Фредерік Кетервуд
- Юрій Кнорозов
- Теоберт Малер
- Тетяна Проскурякова
- Олександр Сафронов
- Джон Ллойд Стефенс
- Ернст Фьорстеман
- Дезіре Шарне
- Альберто Рус Луільє
В Україні
- Юрій Полюхович
- Катерина Мальшина
- Віктор Талах
- Максим Стюфляєв
- Марія Стаднік
Див. також
Примітки
- Правопис 2019, застосування § 126, с. 126
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 17 травня 2021.
- LiDAR analyses in the contiguous Mirador-Calakmul Karst Basin, Guatemala: an introduction to new perspectives on regional early Maya socioeconomic and political organization. Published online by Cambridge University Press: 05 December 2022
- Вчені знайшли величезне загублене місто цивілізації Мая. 16.03.2023
- Що насправді спричинило крах цивілізації мая: вчені розкрили нові таємниці. 19.08.2023, 21:40
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Цивілізація Мая виявилась набагато розвиненішою, ніж раніше вважали. 20.02.2023, 19:01
- Mayan ball game scoreboard thought to be over 1,000 years old found in Mexico. Reuters in Mexico City. Tue 11 Apr 2023 23.51 BST
- У Мексиці знайшли табло для ритуальної гри з мʼячем, у яку мая грали понад тисячу років тому. // Олексій Ярмоленко. 12.04.2023, 20:18
- Archaeologists discover a hidden Maya burial chamber in the walled enclosure of Tulum. 1 January 2024
- У Мексиці знайшли потаємне поховання майя: фото. 01.01.2024, 15:40
Література
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
Посилання
- Руїни [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Косинська Юлія, Крук Олег Скарби Юкатану. Журналісти «УМ» пройшли слідами загадкової цивілізації мая [ 6 січня 2013 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 65 за 9 квітня 2009 року (укр.)
- Стародавня МезоАмерика [ 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Талах В.М (19 березня 2011). Вступ до ієрогліфічної мови Мая (PDF). www.bloknot.info. Архів (PDF) оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maya Civilizaciya mayaSuspilstvo mayaReligiya ta mifologiya mayaKalendar mayaPisemnist mayaLiteratura mayaArhitektura mayaMista mayaNarod mayaMovi mayaIspanske zavoyuvannya Yukatanu Ma ya MFA ˈmɑjɑ ranishe ma jya odna z civilizacij Mesoameriki yaka vidoma svoyeyu rozvinenoyu pisemnistyu prigolomshlivimi dosyagnennyami v mistectvi astronomiyi ta arhitekturi Popri poshireni hibni uyavlennya narod maya ne znik sotni tisyach indianciv maya prodovzhuyut zhiti na tih samih teritoriyah de tisyachu rokiv tomu meshkali yihni predki Chastkovo zbereglisya yihni tradiciyi ta mova Znikla lishe klasichna civilizaciya maya Civilizaciya maya pochala formuvatisya u doklasichnu dobu 1999 do n e 250 n e dosyagla rozkvitu v klasichnij period 250 900 i prodovzhuvala isnuvati v girskij Gvatemali ta na Yukatani azh do pributtya konkistadoriv Mayani buduvali velichni kam yani mista bilshist z yakih bulo zalisheno she do pributtya yevropejciv Stanom na pochatok 1980 h rokiv arheologami bulo vidkrito blizko 1000 gorodish maya ta 3000 selish Deyaki gorodisha zokrema Palenke Chichen Ica ta Ushmal u Meksici Tikal ta Kirigua u Gvatemali Kopan u Gondurasi ta Hoya de Seren u Salvadori vklyucheno do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Maya stvorili rozvinenu sistemu iyeroglifichnoyi pisemnosti ta rozrobili originalnu kalendarnu sistemu Civilizaciya maya mala bagato spilnogo z inshimi civilizaciyami Mesoameriki Vpliv kulturi maya znahodyat u regionah Meksiki na vidstani do 1000 km vid centru yihnogo poshirennya Rozroblenij maya kalendar vikoristovuvavsya j inshimi narodami Centralnoyi Ameriki TeritoriyaProtyagom I go ta pochatku II go stolittya maya rozselilisya na velicheznij teritoriyi yaka ohoplyuye suchasni pivdenni shtati Meksiki Tabasko Chiapas Kampeche Yukatan i Kintana Roo ninishni krayini Beliz i Gvatemalu ta zahidni rajoni Salvadoru i Gondurasu Teritoriya maya dilitsya na dvi veliki zoni visokogir ya ta nizinnu Nizini maya ohoplyuyut pivden Meksiki shtati Chiapas Tabasko Kampeche Yukatan i Kintana Roo pivnichni departamenti Gvatemali Belizu ta chastinu Gondurasu Za prirodnimi umovami ce vapnyakova nizina 90 200 metriv nad rivnem morya Najbilshi richki techut na zahodi Usumasinta pivdni i shodi Ondo Beliz i Motagua v toj chas yak u centri znahodyatsya zabolocheni miscini i ozera U svoyu chergu nizini podilyayutsya na pivnichni i pivdenni Pivnichni nizini ohoplyuyut pivnich pivostrova Yukatan a pivdenni vnutrishni rajoni Pivdenni nizini dilyatsya na chotiri golovnih regioni basejn Usumasinti ta Pivdenno shidnij region Peten ohoplyuye teritoriyu suchasnogo departamentu Peten Gvatemala pivden meksikanskih shtativ Kampeche i Kintana Roo pivnichnij ta centralnij Beliz Peten odin z najdavnishih oseredkiv i yadro kulturi nizin Tut sklalisya najmogutnishi carstva yaki viznachali istoriyu maya v doklasichnij i klasichnij period Mutulske carstvo zi stoliceyu v Tikali Kanulske carstvo zi stoliceyu v Kalakmuli carstvo Saal zi stoliceyu v Naranho carstvo K antu zi stoliceyu v Karkoli ta inshi Region Peteshbatun zajmaye basejni richok Pasjon ta Chishoj u Gvatemali Tut roztashovuvalisya vazhlivi arheologichni gorodisha klasichnogo periodu Dos Pilas Aguateka Sejbal ta inshi Najmogutnishoyu derzhavoyu regionu bulo zasnovane Baahlah Chan K aviilem Pivdenne Mutulske carstvo yake v chasi svogo rozkvitu dominuvalo u Peteshbatuni Region Usumasinti abo Zahidnij region ohoplyuye basejn richki Usumasinti ta prilegli rajoni vzdovzh suchasnogo meksikansko gvatemalskogo kordonu Teritoriyu regionu bulo podileno na bezlich velikih serednih ta dribnih politij sered yakih potribno vidiliti Baakulske carstvo zi stoliceyu v Palenke carstvo Popo zi stoliceyu v Tonina carstvo Jokib Kin zi stoliceyu v P yedras Negras ta carstvo Pa chan zi stoliceyu v Yashchilani U dolini richki Lakanha pritoka Usumasinti roztashovuvalosya carstvo Shukalnah zi stoliceyu na misci gorodisha Bonampak yake vidome u vsomu sviti svoyimi chudovimi freskami Pivdenno shidnij region ohoplyuye dolinu richki Motagua Tut sklavsya osoblivij variant kulturi maya mozhlivo iz silnim nemayanskim vplivom susidnih narodiv shinka lenka Z pomizh derzhavnih utvoren regionu osoblivo znachnimi buli carstvo Shukuup zi stoliceyu na misci slavnozvisnogo gorodisha Kopan ta Cu so zi stoliceyu v Kirigua IstoriyaRozpovsyudzhennya civilizaciyi maya chervonij kontur vidnosno inshih kultur Mesoameriki chornij kontur Periodizaciya Istoriyu i kulturu starodavnoyi civilizaciyi maya prijnyato podilyati na tri osnovni periodi Doklasichnij period 1000 do n e 317 Klasichnij period 317 987 Postklasichnij period 987 XVI stolittya Na teritoriyah de poselilisya maya lyudi vzhe meshkali prinajmni z 10 go tisyacholittya do n e Zalishki poselen vzdovzh tihookeanskogo uzberezhzhya datovani priblizno 1800 r do n e Doklasichnij period Doklasichnij period she nazivayut periodom rilnictva Dosi ne isnuye odnostajnoyi dumki stosovno pochatku i kincya cogo periodu Pribliznoyu datoyu pochatku cogo periodu vvazhayut 1000 r do n e a kincem 320 r n e Same v cej chas z yavlyayetsya mova maya buduyutsya veliki mista Isnuyut arheologichni dokazi togo sho maya migruvali z odnogo miscya v inshe zlivayuchis iz zalishkami civilizaciyi olmekiv U deyakih miscyah budivli skulpturi napisi tosho vkazuyut na te sho postupovo vpliv olmekskoyi kulturi zmenshuvavsya i maya viroblyali svoyu vlasnu kulturu Odnak bezperechno maya bagato zapozichili z arhitekturi ta skulpturi olmekiv a takozh kult merciv ta uyavi pro svyashenni sili vodi j vognyu Z kulturi olmekiv pohodit pisemnist maya a takozh sistema chisel dovgogo rahunku Vlasne okrema mayanska kultura z yavilasya tilki na pochatku nashoyi eri Z chasom kultura maya pochala svij rozvitok u rajoni starodavnogo mista Peten na teritoriyi suchasnogo Gondurasu Same tut znahodyat eksponati yaki vkazuyut na rozvitok rilnictva rozvinenoyi politichnoyi sistemi religiyi rozpodil praci Piznishe hvili migrantiv rozpovsyudili kulturu maya na daleku vidstan do pivostrova Yukatan suchasnoyi Meksiki Cim poyasnyuyetsya nayavnist dekilkoh dialektiv suchasnoyi movi maya yaki mayut spilni koreni ale j deyaki vidminnosti yaki vinikli z perebigom chasu U 300 r do n e zavdyaki rozvitku rilnictva zroslo naselennya i pochavsya proces urbanizaciyi U cej chas vzhe mozhna govoriti pro rozvitok silskogo gospodarstva viroshuvannya pevnih kultur takih yak kukurudza i de skotarstvo ta ribalstvo vzhe zajmali ne osnovnu a dopomizhnu rol Arheologichni rozkopki pidtverdzhuyut sho maya pochali sporudzhuvati pershi ceremonialni budinki blizko 3000 rokiv tomu Maya j olmeki vzayemodopovnyuvali i zapozichuvali odin v odnogo arhitekturni tradiciyi Pershimi ta najstarishimi sporudami buli prosti sporudi mogil kurganiv yaki piznishe rozvinulisya v bilsh skladni piramidi Zalishki civilizaciyi maya doklasichnogo periodu znahodyat u meksikanskomu shtati Chiapas u pivdennij chastini shtatu Oahaka Postupovo vpliv olmekskoyi kulturi znik i vpliv kulturi maya poshirivsya na pivostriv Yukatan a takozh Gvatemalu ta inshi miscya Klasichnij period Stela v misti Kopan Klasichnij period v istoriyi civilizaciyi maya trivav z 320 r do 987 r Cej period she nazivayut Teokratichnim periodom tomu sho vvazhalosya sho suspilstvom maya togo chasu keruvali svyasheniki yaki koncentruvali u svoyih rukah vse politichne ekonomichne i suspilne zhittya Naspravdi zh zgidno z arheologichnimi znahidkami svyasheniki vidigravali znachnu rol u suspilstvi maya ale ne kerivnu Isnuvav klas znati yakij skladavsya majzhe vinyatkovo z voyiniv Bagato zobrazhen vikonanih maya vkazuyut na te sho mista maya znahodilis u stani majzhe permanentnoyi vijni odne z odnim U cej period rozvinulosya silske gospodarstvo yak osnova ekonomichnoyi diyalnosti suspilstva i v yakij buli zajnyati veliki kilkosti lyudej Takozh isnuvav rozpodil praci ta virazna sistema suspilnih klasiv Civilizaciya maya skladalasya z velikoyi kilkosti nezalezhnih mist derzhav takih yak Tikal Palenke Kopan Kalakmul i bagatoh inshih Misto Kopan na teritoriyi suchasnogo Gondurasu dosyaglo svogo rozkvitu v 736 r n e Tut isnuvav centr naukovih dosyagnen maya Vvazhayetsya sho same tut maya vdoskonalili svoyi znannya z astronomiyi sklali tochni tablici sonyachnih zatemnen vinajshli formulu dlya stvorennya kalendarya Vvazhayetsya sho kalendar maya tochnishij nizh toj yakij mi vikoristovuyemo zaraz Najvidomishi pam yatki cogo periodu chislenni piramidi Maya takozh zalishili bagato stel iz zobrazhennyami na nih svoyih praviteliv z iyeroglifichnimi tekstami pro rodovid praviteliv vijni ta inshi dosyagnennya Maya takozh zajmalisya torgivleyu Isnuyut dokazi togo sho voni torguvali z bagatma dosit viddalenimi vid nih narodami Mesoameriki Vazhlivimi predmetami torgivli maya buli sil kakao obsidian tosho Zokrema isnuyut svidoctva torgovelnih i kulturnih kontaktiv maya z mistom Teotiuakan i civilizaciyeyu yaka panuvala tam Postklasichnij period U VIII mu IX mu storichchi pochinayetsya zanepad civilizaciyi maya Bilshist mist derzhav centralnih nizin buli pokinuti Mizh arheologami ne isnuye odnostajnoyi dumki shodo prichin zanepadu Deyaki vvazhayut sho bezperervni vijni ekologichnij zanepad ornih zemel a takozh posuhi mogli buti prichinoyu togo sho maya zalishili ci centri svogo suspilstva Isnuyut dvi veliki teoriyi yaki poyasnyuyut prichini chomu maya zalishili svoyi mista Odna z teorij ekologichna Ti hto dotrimuyetsya ciyeyi teoriyi vvazhayut sho prichinoyu zanepadu civilizaciyi maya bulo pogirshennya stanovisha zemel yaki maya vikoristovuvali v rilnictvi Arheologichni rozkopki pidtverdzhuyut sho maya praktikuvali pidsichno vogneve rilnictvo Odna z gipotez poyasnyuvala sho prichinoyu zanepadu bulo visnazhennya gruntiv ta eroziya yih v rezultati chogo navkolishni zemli vzhe buli nespromozhni progoduvati naselennya mist yake postijno zrozstalo Takozh stverdzhuyetsya sho na pochatku IH stolittya civilizaciya maya dosyagla piku za kilkistyu naselennya v tomu chisli naselennya mist dosyaglo takih rozmiriv sho rilnictvo regionu bulo vzhe nezdatne zabezpechiti zhittyevi potrebi maya Insha teoriya poyasnyuye zanepad civilizaciyi maya zovnishnimi prichinami takimi yak vtorgnennya inozemnih zagarbnikiv epidemiyi klimatichni kataklizmi Deyaki arheologichni znahidki dijsno pidtverdzhuyut vtorgnennya napriklad plemeni toltekiv ta inshih ale bilshist doslidnikiv shilyayutsya dumki sho ce ne moglo buti yedinoyu prichinoyu zanepadu suspilstva Takozh visuvayutsya teoriyi zanepadu suspilstva u zv yazku zi znishennyam torgovelnih shlyahiv pislya padinnya Teotiuakanu v 700 chi 750 r n e abo taki yak povstannya selyan proti eliti suspilstva Usi ci teoriyi mistyat pravdopodibnu argumentaciyu odnak zhodna z nih povnistyu ne poyasnyuye zanepad vsih mist derzhav ciyeyi civilizaciyi Struktura suspilstva i ekonomikaSuspilstvo maya malo chitkij podil na klasi znati svyashenikiv voyiniv remisnikiv torgovciv selyan yakih bulo bilshist i rabiv Na choli suspilstva stoyali verhovni vozhdi kotri otrimuvali vladu v spadshinu vid batka i deleguvali yiyi vozhdyam poselen Socialna struktura suspilstva maya bula dosit skladna kozhnij suspilnij klas takozh podilyavsya v zalezhnosti vid majnovih statevih chi inshih chinnikiv Selyani yaki skladali bilshist podilyalisya na vlasne selyan slug i rabiv Znat podilyalasya na voyiniv svyashenikiv sluzhbovciv i vozhdiv Prinalezhnist do klasu svyashenikiv tezh peredavalasya v spadshinu sered klasu znati Na nizhchomu shabli suspilstva znahodilis rabi Rabami zvichajno stavali zahopleni v polon inshi maya abo zlochinci Znat i nizhchi klasi suspilstva perevazhno ne znahodilis v antagonistichnomu protistoyanni odin z odnim oskilki yih poyednuvali rodovi zv yazki Osnovnoyu sferoyu ekonomichnoyi diyalnosti maya bulo zemlerobstvo Voni viroshuvali kukurudzu bavovnu bobi perec kakao manioku frukti tosho Vvazhayetsya sho sama nazva maya pohodit vid slova Mayis kukurudza Maya takozh mali domashnyu hudobu priruchili sobak trimali indikiv zajmalisya bdzhilnictvom Torgivlya z inshimi narodami i plemenami bula dosit rozvinena Torgovci koristuvalisya povagoyu i shanoyu vsogo suspilstva do togo zh deyaki z nih zajmalisya shpigunstvom na korist svoyeyi koloniyi Groshej yak takih ne isnuvalo funkciyu groshej vikonuvali zerna kakao malenki midyani dzvoniki pir ya orla Takozh bula poshirena minova torgivlya KulturaMistectvo Dokladnishe Mistectvo maya Freski v misti Bonampak Mistectvo maya dosyaglo svogo rozkvitu same pid chas klasichnogo periodu 200 900 r n e Rizbleni relyefni zobrazhennya v Palenke i Kopani vvazhayutsya odnimi z najkrashih Vitonchenist i graciya zobrazhen lyudini na cih pam yatkah arhitekturi maya nagaduyut klasichni formi Starodavnoyi Greciyi Same tomu cej period istoriyi maya i nazivayut klasichnim Do nashogo chasu ne dijshlo bagato malyunkiv vikonanih maya Bilshist zobrazhen freski i malyunki na keramici Bonampak odne z misc de zbereglisya chudovi freski maya Arhitektura Dokladnishe Arhitektura maya Piramida maya u Chichen Ici zaraz vidoma yak El Castillo Najbilsh vidomi svoyeyu arhitekturoyu mista mayanskoyi civilizaciyi Chichen Ica Tikal Ushmal Palenke ta inshi Doslidzhennya i rozuminnya spilnih ris arhitekturi maya duzhe vazhlivo dlya rozuminnya evolyuciyi vsiyeyi civilizaciyi maya Osnovnoyu risoyu arhitekturi maya ye namagannya integruvati navkolishnye seredovishe v dizajni mist i sporud mista i budinki roztashovani nepodalik vodojmish i takozh u klyuchovih miscyah dlya astronomichnih doslidzhen U centri mista yak pravilo znahodilasya piramida poruch z yakoyu buli roztashovani inshi menshi piramidi derzhavni abo religijni sporudi majdanchiki dlya gri v m yach ta inshi Na dumku arheologiv bilshist mist maya ne buduvalosya za chitkim planom a desho haotichno vprodovzh storich Popri ce nayavni budinki znahodilis u chitkomu spivvidnoshenni do nebesnih til ta inshih astronomichnih uyavlen maya Deyaki arheologi stverdzhuyut sho zgidno z Dovgim Kalendarem maya v kinci kozhnogo 52 richnogo ciklu hrami j piramidi chasto perebudovuvalis Takozh perebudovi i zmini v arhitekturi mist buli chastkovo vprovadzheni ne tilki z oglyadu do vidpovidnosti astronomichnim vimogam a takozh i politichnimi napriklad novim kerivnictvom mist Hocha maya napevno j ne mali takih tehnologichnih ta inzhenernih dosyagnen u budivnictvi yak inshi civilizaciyi napriklad navit zalizo ta koleso budivnictvo sporud poshiryuvalosya zavdyaki velikim lyudskim resursam U budivnictvi shiroko vikoristovuvalisya materiali z navkolishnogo seredovisha kaminnya i dereva Kaminnya dlya budivnictva vidobuvalosya z miscevih kopalin prote dosit chasto jogo zaminyav bilsh pridatnij i legkij v obrobci vapnyak Vapnyak vikoristovuvali ne tilki velikimi blokami a j dribnij chi pomolotij vapnyak yakij u takomu stani nabirav yakosti teperishnogo cementu U deyakih mistah de brakuvalo kaminnya v budivnictvi vikoristovuvalasya glina derevo tosho Zrazki arhitekturi maya Palenke suchasnij viglyad centralnoyi chastini mistaPlatformi dlya religijnih ceremonij yak pravilo buduvali z vapnyaku visotoyu mensh nizh 4 metri Bilshist z nih buli ozdobleni po bokah relyefnimi zobrazhennyami figur Deyaki naukovci vvazhayut sho tut vistavlyalisya vidrizani golovi peremozhenih vorogiv a takozh golovi komandi yaka prograla gru v m yach Palaci yak pravilo yavlyali soboyu veliki budivli z bagatim ozdoblennyam i znahodilis blizhche do centru mista Chastishe za vse palaci buli odnopoverhovimi z vnutrishnim podvir yam ozdoblennyam i prikrasami zgidno zi statusom volodarya budinku Arhitekturni kompleksi yak pravilo skladalisya z osnovnoyi sporudi u formi stupinchastoyi piramidi yaka zavzhdi znahodilasya v zahidnij chastini platformi abo ploshi Isnuye teoriya sho ci kompleksi buli naspravdi observatoriyi tomu sho sposterezhennya soncya v piramidah zavzhdi bulo naprochud tochnim pid chas zimovogo ta litnogo soncestoyannya Piramidi i hrami chasto buli najvazhlivishimi sporudami roztashovanimi na najvishomu misci mista Take yihnye roztashuvannya nibi blizhche do nebes poyasnyuyetsya timi religijnimi funkciyami yaki voni vidigravali Ostanni doslidzhennya vkazuyut na te sho deyaki piramidi vikoristovuvalisya yak miscya zahoronennya prote hrami na nih nikoli ne mali mogil Deyaki hrami znahodilisya na verhivci piramid i yavlyali soboyu grandiozni bagato ozdoblenni sporudi Chasto na verhivkah hramiv vstanovlyuvalisya skulpturni zobrazhennya vozhdiv za yakimi mozhna bulo sposterigati navit z dalekoyi vidstani i poza roslinnistyu dzhungliv U odnij z nedavno viyavlenih pecher arheologi znajshli moshenu dorogu zavdovzhki 90 m yaka zakinchuyetsya bilya koloni sho stoyit na berezi vodojmisha Teper u nas ye svidoctva budivnictva hramiv maya bilya vodi i navit pid vodoyu Shvidshe za vse tut prohodili duzhe skladni rituali i ceremoniyi rozpoviv Gilyermo de Anda Observatoriyi Maya mali dosit gliboki znannya z astronomiyi i bagato yihnih sporud znahodilisya vidpovidno do roztashuvannya vidomih yim nebesnih til Hocha tak nazivayut deyaki budivli ta hrami naukovci vvazhayut sho bilshist sporud tak chi inakshe roztashovani u spivvidnoshenni do nebesnih til Majdanchiki dlya gri v m yach buli nevid yemnoyu chastinoyu civilizaciyi maya cya gra bula poshirena ne tilki sered maya ale j po vsij Mesoamerici Majdanchiki znahodyat majzhe vsyudi v areali rozpovsyudzhennya maya Deyaki z nih mayut z dvoh bokiv shodi do ceremonialnih majdanchikiv abo malih piramid de vidbuvalisya religijni sluzhbi abo zhertvoprinesennya po zakinchennyu gri Nasipni dorogi shlyahi abo sakbi bili dorogi buli prokladeni pomizh majzhe 800 poselennyami civilizaciyi maya Vikoristovuyuchi radiolokator LiDAR naukovci z Universitetu shtatu Ajdaho ta Universitetu Tulejn viyavili pavutinu vzayemopov yazanih supermagistralej zavdovzhki zagalomzh blizko 177 kilometriv Ci starodavni shlyahi skladayutsya z nasipnih dorig deyaki z nih syagayut ponad 33 metriv zavshirshki Sakbi zdijmalisya nad zaplutanimi j podekudi bolotistimi lisovimi masivami ta u svij rozkvit buli vkriti sharom biloyi shtukaturki yaka dopomagala sumishi glinyanogo rozchinu i retelno vidobutogo kamenyu viglyadati bilsh pomitnimi v misyachnomu svitli Visota sakbiv pochinayetsya vid 40 santimetriv do majzhe 5 metriv nad zemleyu Ce persha v sviti sistema supermagistralej yaku mi mayemo zaznachiv providnij avtor doslidzhennya en Richard D Hansen profesor antropologiyi z Universitetu shtatu Ajdaho Pisemnist Dokladnishe Pisemnist maya Storinka z knizhki maya yaka zbereglasya Pisemnist maya chasto nazivayut glifami abo iyeroglifami cherez shozhist nakreslennya z iyeroglifami Starodavnogo Yegiptu Yak i v Yegipti pisemnist maya yavlyala soboyu kombinaciyu fonetichnih simvoliv i logogram Z ciyeyi prichini yiyi chastishe za vse klasifikuyut yak logografichnu pisemnist U cij sistemi znaki movnih skladiv vidigrayut vazhlivu rol U dokolumbovomu Novomu Sviti ce bula yedina sistema pisemnosti yaka cilkom predstavlyala rozmovnu movu suspilstva Vsogo mayanska pisemnist mala bilsh nizh tisyachu riznih simvoliv z nevelikimi vidminnostyami togo chi inshogo znaku abo znachennya Bagato z nih z yavlyayutsya v tekstah zovsim ridko abo obmezheni specifichnimi miscepolozhennyami Zagalom blizko 500 simvoliv bulo u vikoristanni priblizno 200 z yakih vklyuchayuchi variaciyi mali rizne fonetichne abo skladove znachennya Najpershi napisi movoyu maya datuyutsya 200 300 rokami do n e Prote buli znajdeni she davnishi napisi vikonani abo sapotekami abo olmekami Isnuyut napisi yaki naukovci nazivayut post olmekskimi abo i yaki na dumku naukovciv yavlyayut soboyu perehidnu pisemnist mizh olmekami i maya Na chas pributtya ispanciv u Novij svit pisemnist maya vzhe vikoristovuvalasya ne tak chasto yak protyagom klasichnogo periodu Pershi ispanski zavojovniki she zustrichali maya yaki vmili pisati i chitati ta znahodili velichezni biblioteki literaturi maya Pid vplivom religijnih diyachiv katolickoyi cerkvi majzhe vsya literatura maya bula znishena ispanskimi svyashenikami zokrema yepiskopom Diyego de Landa Z velicheznoyi kilkosti knizhok zbereglosya tilki tri i chastina chetvertoyi tak zvanih kodeksiv maya z priblizno 10 tisyach napisiv i tekstiv yaki dijshli do nashogo chasu perevazhna bilshist vikonana na kam yanih stelah i budivlyah Sportivni igri Dokladnishe Mesoamerikanska gra u m yach Na pochatku kvitnya 2023 roku britanska gazeta The Guardian povidomila sho u Meksici v rajoni pamʼyatki Chichen Ica na pivostrovi Yukatan pid chas arheologichnih rozkopok bulo znajdeno tablo dlya ritualnoyi gri z mʼyachem Na kamʼyanomu tablo diametrom 32 sm i vagoyu 40 kg zobrazheni dva gravci bilya mʼyacha a navkolo nih naneseni iyeroglifi Odin iz arheologiv rozpoviv sho v comu misci skladno znajti iyeroglifi maya a na tablo napisano cilij tekst Vidpovidno maya mogli grati v gru z mʼyachem ponad tisyachu rokiv tomu Stanom na 2023 rik doslidniki vikonuyut detalizovani zobrazhennya u visokomu rozshirenni shob prodovzhiti detalne vivchennya znahidki a same starodavnye tablo yake datuyut 800 900 rokami zakonservuyut Naukovi dosyagnennyaMatematika Dokladnishe Sistema chislennya maya Sistema rahunku maya Matematiki maya vveli ponyattya nulya j operuvali neskinchenno velikimi velichinami Starodavni maya koristuvalisya dvadcyatkovoyu sistemoyu chislennya Chomu same chislo 20 razom z odiniceyu stalo osnovoyu yihnogo rahunku zaraz nemozhlivo vstanoviti z dostatnoyu dostovirnistyu Shvidshe za vse sama lyudina bula dlya starodavnih maya tiyeyu idealnoyu matematichnoyu modellyu yaku sama priroda rozchlenuvala na 20 odinic po chislu palciv na rukah i nogah Starodavni maya prijshli do vikoristannya v matematici pozicijnogo principu Na vidminu vid yevropejciv yim ne bulo u kogo zapozichuvati cej princip i voni sami dodumalisya do nogo prichomu majzhe na cile tisyacholittya ranishe Starogo Svitu Zapis cifrovih znakiv yaki skladali chislo voni stali vesti ne gorizontalno a vertikalno znizu do verhu Oskilki rahunok buv dvadcyatkovim to kozhne pochatkove chislo nastupnoyi verhnoyi poziciyi abo poryadku bulo udvadcyatero bilshe svogo susida z nizhnoyi poziciyi yakbi maya koristuvalisya desyatkovoyu sistemoyu ce chislo bulo b bilshe ne u dvadcyat raziv a tilki vdesyatero Na pershij poziciyi strichci stoyali odinici na drugij dvadcyatki i t d Maya zapisuvali svoyi cifrovi znaki u viglyadi krapok i tire prichomu krapka zavzhdi oznachala odinici danogo poryadku a tire p yatirki P yatirki tire sproshuvali napisannya cifrovih znakiv ne vnosyachi yakih nebud principovih zmin do dvadcyatkovoyi sistemi rahunku Maya ne boyalisya porushiti strogij chitkij lad dvadcyatkovoyi sistemi shob pristosuvati abstraktnu pobudovu chisel do svoyih konkretnih potreb I zrobili ce tak samo prosto i genialno Matematichni rozrahunki iz zastosuvannyam bagatoznachnih chisel u maya buli v osnovnomu pov yazani z astronomichnimi obchislennyami yaki lezhali v osnovi kalendarya Shob sprostiti yih maya maksimalno nablizili pervinne chislo tretogo poryadku do kilkosti dniv svogo roku Adzhe u visimnadcyati dvadcyatidennih misyacyah skladovih kalendarnogo roku chislo dniv dorivnyuye 360 Astronomiya Maya buli takozh dosvidchenimi astronomami Voni zajmalisya ne tilki rahunkom dniv ale j stvorennyam koncepciyi chasu Roztashuvannya hramiv ta inshih budivel malo dlya maya duzhe velike znachennya Yak j inshi narodi Centralnoyi Ameriki maya nadavali osoblivu uvagu sposterezhennyu ruhu nebesnih til Neridko dosit vazhlivi chastini hramiv maya buli oriyentovani takim chinom sho yihnye polozhennya poznachalo shid kulminaciyu i zahid tih chi inshih zirok Osoblivo cikavili maya suzir ya Pleyadi a takozh trayektoriya takih planet yak Merkurij Venera Mars i Yupiter Zvichajno voni duzhe uvazhno sposterigali za ruhom Soncya i Misyacya a tomu vmili peredbachati zatemnennya Dlya rozrahunkiv zatemnen maya poyednuvali astronomichni sposterezhennya i dovidkovi tablici Maya skladali svoyi tablici z rozrahunku na 11 958 dniv sho majzhe tochno vidpovidaye 46 rokam odnogo z kalendariv maya 46 rokiv Tcolkin 11 960 dniv Ce povnistyu vidpovidaye 405 misyacyam Misyacya takozh 11 960 dnyam Avtorami tablic buli takozh skladeni dopovnennya yaki korektuyut yihni osnovni dani ce zabezpechuvalo yihnyu tochnist do odnogo dnya protyagom 4500 rokiv sho bulo odnim z divovizhnih dosyagnen maya ReligiyaDokladnishe Religiya ta mifologiya maya Religiya dominuvala majzhe u vsih aspektah zhittya narodu maya Yiyi vpliv buv zavzhdi vidchutnij u silskogospodarskih obryadah suspilnih ceremoniyah mistectvi ta kulturi Vazhlivist religiyi bula duzhe velikoyu yaksho brati do uvagi yiyi tisnij zv yazok z politichnim kontrolem ideologiyeyu Vsi aspekti religijnogo zhittya shonajmensh u post klasichnij period buli skoncentrovani v rukah okremoyi grupi suspilstva zhreciv Maya virili v ciklichnu prirodu chasu Rituali j ceremoniyi buli chasom duzhe tisno pov yazani z nebesnimi ta zemnimi ciklami za yakimi maya postijno sposterigali i vpisuvali v okremi kalendari div kalendar maya Robota zhrecya maya polyagala v interpretaciyi cih cikliv i nadanni proroctv na majbutnye abo minule na osnovi cifrovih spivvidnoshen riznih kalendariv Bagato sho z religijnoyi tradiciyi maya vse she ne zrozumile ale vidomo sho maya yak i bilshist starodavnih suspilstv vvazhali sho kosmos maye tri golovni rivni pidzemne carstvo nebo i zemlyu Maya virili sho v pidzemne carstvo lyudina potraplyaye cherez pecheri j majdanchiki dlya gri v m yach Voni vvazhali sho peklom keruyut stari bogi smerti ta gnittya Nichne nebo vvazhalosya viknom cherez yake mozhna bulo pobachiti vsi nadprirodni yavisha Zhittyevij cikl kukurudzi lezhit v osnovi viri maya Bog Mayisu abo kukurudzi buv odnim iz osnovnih bozhestv maya Tilesnij ideal Boga Mayisu buv vtilenij u bagatoh skulpturah vikonanih maya Maya vvazhali sho vsesvit ploskij rivnij i maye chotiri chitko viznacheni kuti yakim vidpovidali pevni kolori Voni takozh poklonilisya kolu yake simvolizuvalo vdoskonalenist i rivnovagu sil u prirodi Smert u religiyi maya Zgidno z religiyeyu maya pislya smerti dusha pomerlogo podorozhuye do pidzemnogo carstva abo pidzemnogo svitu de vona musit peretnuti richku U cij podorozhi dushi dopomagaye bezvolosij sobaka vidomij movoyu nauatl yak Xoloitzcuintle Voni takozh virili sho kamin nefrit znachno polegshit pomerlomu perehid u toj svit Maya virili sho raj isnuye na nebi de dushi vbitih u boyu voyiniv pomerlih tak zvanoyu svyatoyu smertyu suprovodzhuyut sonce Yak lyudina zhila dobre chi pogano ne vidigravalo takoyi roli yak te yak vona pomirala svyatoyu smertyu chi ni Maya retelno kvalifikuvali inshi tipi svyatih smertej nastupnim chinom smert zhinki pri narodzhenni ditini smert vid vtoplennya smert vid samogubstva smert vid prokazi smert cherez zhertvoprinesennya zagibel voyina v boyu Maya ne virili v reinkarnaciyu v tradicijnomu sensi prote vvazhali sho dusha pomerlogo narodzhuvalasya znovu v inshij lyudini bez bud yakoyi zgadki pro minule zhittya Lyudske zhertvoprinesennya Lyudski zhertvoprinesennya buli dosit poshireni sered maya post klasichnogo periodu Pri tomu voni ne buli osoblivistyu kulturi maya a jmovirno voni prijshli do maya pid vplivom toltekiv narodu centralnoyi Meksiki zvidki zdayetsya lyudski zhertvoprinesennya poshirilisya po vsij Mesoamerici Prichinu poyavi takogo yavisha mozhna znajti v teoriyi stvorennya svitu i lyudini v knizi maya Popol Vuh Zgidno z viruvannyami maya bogi stvorili lyudinu shobi vona proslavlyala bogiv i goduvala yih Bogi mali goduvatisya mifichnoyu rechovinoyu yaka znahodilasya v krovi j serci lyudej yakih prinosili v zhertvu Praktika lyudskogo zhertvoprinesennya isnuvala i v bagatoh inshih narodiv i chasto bula pov yazana z kanibalizmom hocha j ne znajdeno svidchen kanibalizmu sered maya Duzhe poshirenim bulo zhertvoprinesennya krov yu take yak zobrazhene na freskah u misti Bonampak Na freskah zokrema zobrazheni predstavniki pravlyachogo klasu suspilstva maya yak zhinki tak i choloviki yaki prinosyat zhertvu rizhuchi svij yazik do krovi Zhertvoprinesennya krov yu cinilosya bogami ponad use Pohovalna obryadovist Pohovalna obryadovist maya chastkovo nabula poza religijnih form V tomu chisli miscya pohovannya lyudej ciyeyi doispanskoyi civilizaciyi yakoyu ye maya obladnuvalisya riznomanitnimi pastkami Tak v 2023 roci arheologi z Nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi INAH u Meksici viyavili zahovanu pohoronnu kameru majya u pecheri sho znahoditsya v arheologichnomu kompleksi v Tulumi Kintana Roo Za povidomlennyam vidannya Arkeonews za masivnoyu skeleyu sho zavazhala vhodu u prihovanu pecheru znahodilosya pohovannya dekilkoh lyudej maya Pislya vidalennya kamenyu yakij zablokuvav vhid do pecheri doslidniki pomitili sho vin bukvalno rozirvav skeletni ostanki lyudini zalishayuchi nizhnyu chastinu tila zzovni a verhnyu vseredini Ce vkazuye na te sho lyudina mozhlivo potrapila v pastku namagayuchis otrimati dostup do pecheri z reshtkami predstavnikiv narodu maya Doslidniki mayaPo krayinah svitu Genrih Berlin Frans Blom Tomas Gann Mikola Grube Frederik Ketervud Yurij Knorozov Teobert Maler Tetyana Proskuryakova Oleksandr Safronov Dzhon Llojd Stefens Ernst Forsteman Dezire Sharne Alberto Rus LuilyeV Ukrayini Yurij Polyuhovich Katerina Malshina Viktor Talah Maksim Styuflyayev Mariya StadnikDiv takozhKultura dokolumbovoyi Ameriki Indianska mozayika iz pir ya Mistectvo MeksikiPrimitkiPravopis 2019 zastosuvannya 126 s 126 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 17 travnya 2021 LiDAR analyses in the contiguous Mirador Calakmul Karst Basin Guatemala an introduction to new perspectives on regional early Maya socioeconomic and political organization Published online by Cambridge University Press 05 December 2022 Vcheni znajshli velichezne zagublene misto civilizaciyi Maya 16 03 2023 Sho naspravdi sprichinilo krah civilizaciyi maya vcheni rozkrili novi tayemnici 19 08 2023 21 40 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Civilizaciya Maya viyavilas nabagato rozvinenishoyu nizh ranishe vvazhali 20 02 2023 19 01 Mayan ball game scoreboard thought to be over 1 000 years old found in Mexico Reuters in Mexico City Tue 11 Apr 2023 23 51 BST U Meksici znajshli tablo dlya ritualnoyi gri z mʼyachem u yaku maya grali ponad tisyachu rokiv tomu Oleksij Yarmolenko 12 04 2023 20 18 Archaeologists discover a hidden Maya burial chamber in the walled enclosure of Tulum 1 January 2024 U Meksici znajshli potayemne pohovannya majya foto 01 01 2024 15 40LiteraturaTalah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 PosilannyaPortal Istoriya Ruyini 27 sichnya 2022 u Wayback Machine angl angl Kosinska Yuliya Kruk Oleg Skarbi Yukatanu Zhurnalisti UM projshli slidami zagadkovoyi civilizaciyi maya 6 sichnya 2013 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 65 za 9 kvitnya 2009 roku ukr Starodavnya MezoAmerika 8 bereznya 2022 u Wayback Machine Talah V M 19 bereznya 2011 Vstup do iyeroglifichnoyi movi Maya PDF www bloknot info Arhiv PDF originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2011 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2020