Шукальнааське царство — маянська держава на території сучасного штату Чіяпас (Мексика), що утворилася напочатку IV століття. Тривалий час було об'єктом протистояння в регіоні, зрештою напочатку IX ст. повністю занепало.
Шукальнааське царство | ||||
| ||||
Столиця | Усііхвіц | |||
Мови | мая | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | IV ст. н.е. IV ст. н.е. | |||
- Припинило існування | IX ст. н.е. IX ст. н.е. | |||
Заснування
Розташовувалося в долині річки Лаканха, притоку Усумасінти, у глибині Лакандонської сельви. Утворилося навколо невеличкого містечка Шукальнаах (сучасне городище Лаканха), яке дало назву усієй державі. Із самого початку не було сильно централізованою державою, а складало своєрідну федерацію йарству на чолі із столицею, в інших областях (Бубульха, Укуль, Буктуун, Саклакаль, Тах) правителі представники головної династії. Стосовно райнньої історії царства немає практично жодних відомостей.
Першим відоми царем є , що володарював близько 400 року. Він вважається засновником відомої династії. Які царі (династії) правили до нього все ще знаходиться в стадії дослідження.
Період залежності
Вже в середині VI ст. Шукальнаах належав до числа найбільших центрів регіону. В цей час починаються його конфлікти з Па'чанським царством за домігування, які завершилися у 564 році поразкою шукальнаахського ахава . В результаті цієї події Шукальнаах визнав зверхність Па'чана.
Близько 600 року за ініціативи царя Яхав-Чан-Муваахна I відбулося перенесення столиці царства з Шукальнааха в Усііхвіц (сучасне городище Бонампак). В цей період зберігається залежність від Па'чана, на боці якого війська Яхав-Чан-Муваахна I втрутилися у війну з Баакульським царством, завдавши останньому у 603 році поразки.
У 610—611 роках царство поринуло у розбрад за владу між Ах-Чан-То'ком та Ах-Наалєм, припинення якого вдалося завдяки втручання па'чанського царя Іцамкокаах-Бахлама II, що поставив царем Ах-Нааля. З цього моменту влада Па'чана над Шукальнаахом зростає. 611 року війська останнього беруть участь в коаліції проти Баакуля. Війна завершилася успішно й Ах-Нааль повернувся з частиною здобичі.
На межі VI—VII століть між царствами Шукальнаах і Ак'є було укладено політико-династичний союз, скріплений шлюбними зв'язками. у 640-х роках знову виникло внутрішнє протистояння, що булоспричинено втручання у справи Шукальнааха царства Сакц'і. В результаті на деякий час приходить до влади противник Па'чана. За його наказом було розорено па'чанську область Нахбху'к. Втім 643 року завдяки діям царя Па'чана Яшуун-Бахлама III у владі в Шукальнаахському царстві відновлено ахава Вінікхааб-То'ка, але протистояння тривало до 648 року. У 650-х роках Шукальнаах визнає зверхність Йокіб-Кіна. У 659 році війська Шукальнаахсбького царства брали участь у поході коаліції на чолі із Йокіб-Кіном проти Баакульського царства.
У 680-690-х роках відбулася чергова боротьба за владу, в результаті якої до Шукальнааха вдерлися війська па'чанського царя, що виступив на боці поваленого ахава . Після цього до початку 700-х років про історію мало що відомо. За окремим відомостями брало участь у протистоянні амбіціями царства Сакц'і наприкінці 690-х років. У 710-х роках виник конфлікт з Па'чаном, в результаті якого у 713 році шукальнаахські війська зазнали поразки.
Втім вже у 717 році цар визнає зверхність царства Сакц'і. У відповідь проти Шукальнаах рушив па'чанський цар Іцамкокаах-Бахлам III, який завдав поразки шукальнаахцями, але не зміг повалити царя. В результаті цього залежність Шукальнааха від Сакц'і збереглася.
Об'єднання з Ак'є
У 740-х роках за ахава відбувається приєднання до царства Шуукальнааха царства Ак'є, яких пов'язували старовинні родинні зв'язки. Втім незабаром відбувся війна між царем та його Ах-Сак-Телесом, намісником-сахалєм старовинної області Шукальнаах, в якій останній переміг наприкінці 740-х років й став новим царем. З цього моменту починається повернення до старовинної практики васаліту по відношенню до Па'чанського царства.
У 760-х роках Шукальнаахське царство було об'єктом боротьби між царствами Па'чан і Сакц'і, в якій перемогу здобуло перше. Це призвело до посилення місцевої знаті в Шукальнаахі, де значне місце на тривалий час посів родич царів Ак'є — Ах-Чанлаху'н-Баак.
У 770-х роках царем Яхав-Чан-Муваахна II здійснюються рішучі заходи щодо зміцнення влади над місцевими правителями, водночас збережено політику підкореності Па'чанському царству. В результаті у 785 році розпочалася нова війна з Сакц'і — за колишнє царства Ак'є. До 787 року при підтримці Па'чана шукальнаахські війська завдали відчутної поразки суперникові.
Занепад
За останніх царів союз з Па'чаном зберігався. На знак підтвердження своєї сили та могутності правителі Шукальнаах зводять величну будівлю відомою у науковців під назвою «Храм I». Проте зведення цього комплексу, що датуються 791 роком є останньою згадкою про Шукальнаах. Вважається, що наприкінці 790-х років володарював царевич Чоох (його тронне ім'я наразі невідоме).
Час й причини занепаду держави достеменно невідомі. В усілякому разі до 800 року невідомо про передумови для загибелі, навпаки Шукальнаах знаходився в періоді піднесення, про що свідчить якість робіт в Храмі I. На думку дослідників, царство припинило своє існування на початку IX ст. в рамках загального колапсу класичного періоду.
Примітки
- У зв'язку з тим, що знак Т1375 мав декілька читань, іноді він читається ц'i. Тому низка дослідників вважає, що назву слід читати як Ц'ікальнаах.
Джерела
- Stuart D. Vulture Hill: The Place Name of Bonampak // Maya Decipherment: A Weblog on the Ancient Maya Script, March 16, 2008.
- Biro P. Las piedras labradas 2, 4 y 5 de Bonampak y los reyes de Xukulnah en el siglo VII // Estudios de Cultura Maya, Volúmenes XXIX, 2007. — P. 33-35, 44-47
- Houston S. Carved Panel // Ancient Maya Art at Dumbarton Oaks / Ed. by J. Pillsbury, M. Doutriaux, R. Ishihara-Brito, and A. Tokovinine. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2012. — P. 48-57.
- Miller M. Understanding the Murals of Bonampak // Maya: Divine Kings of the Rain Forest / Ed. by N. Grube. — Köln: Könemann Verlagsgesellschaft, 2001. — P. 240—242.
- Беляев Д. Д., Сафронов А. В. Ак'е и Шукальнах: история и политическая география государств майя Верхней Усумасинты // Древний Восток и античный мир: Труды кафедры истории Древнего мира исторического факультета МГУ. — 2004. — Вып. 6. — С. 119—142
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shukalnaaske carstvo mayanska derzhava na teritoriyi suchasnogo shtatu Chiyapas Meksika sho utvorilasya napochatku IV stolittya Trivalij chas bulo ob yektom protistoyannya v regioni zreshtoyu napochatku IX st povnistyu zanepalo Shukalnaaske carstvo IV st n e IX st n e Shukalnaaske carstvo istorichni kordoni na karti Stolicya Usiihvic Movi maya Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane IV st n e IV st n e Pripinilo isnuvannya IX st n e IX st n e ZasnuvannyaRoztashovuvalosya v dolini richki Lakanha pritoku Usumasinti u glibini Lakandonskoyi selvi Utvorilosya navkolo nevelichkogo mistechka Shukalnaah suchasne gorodishe Lakanha yake dalo nazvu usiyej derzhavi Iz samogo pochatku ne bulo silno centralizovanoyu derzhavoyu a skladalo svoyeridnu federaciyu jarstvu na choli iz stoliceyu v inshih oblastyah Bubulha Ukul Buktuun Saklakal Tah praviteli predstavniki golovnoyi dinastiyi Stosovno rajnnoyi istoriyi carstva nemaye praktichno zhodnih vidomostej Pershim vidomi carem ye sho volodaryuvav blizko 400 roku Vin vvazhayetsya zasnovnikom vidomoyi dinastiyi Yaki cari dinastiyi pravili do nogo vse she znahoditsya v stadiyi doslidzhennya Period zalezhnostiVzhe v seredini VI st Shukalnaah nalezhav do chisla najbilshih centriv regionu V cej chas pochinayutsya jogo konflikti z Pa chanskim carstvom za domiguvannya yaki zavershilisya u 564 roci porazkoyu shukalnaahskogo ahava V rezultati ciyeyi podiyi Shukalnaah viznav zverhnist Pa chana Blizko 600 roku za iniciativi carya Yahav Chan Muvaahna I vidbulosya perenesennya stolici carstva z Shukalnaaha v Usiihvic suchasne gorodishe Bonampak V cej period zberigayetsya zalezhnist vid Pa chana na boci yakogo vijska Yahav Chan Muvaahna I vtrutilisya u vijnu z Baakulskim carstvom zavdavshi ostannomu u 603 roci porazki U 610 611 rokah carstvo porinulo u rozbrad za vladu mizh Ah Chan To kom ta Ah Naalyem pripinennya yakogo vdalosya zavdyaki vtruchannya pa chanskogo carya Icamkokaah Bahlama II sho postaviv carem Ah Naalya Z cogo momentu vlada Pa chana nad Shukalnaahom zrostaye 611 roku vijska ostannogo berut uchast v koaliciyi proti Baakulya Vijna zavershilasya uspishno j Ah Naal povernuvsya z chastinoyu zdobichi Na mezhi VI VII stolit mizh carstvami Shukalnaah i Ak ye bulo ukladeno politiko dinastichnij soyuz skriplenij shlyubnimi zv yazkami u 640 h rokah znovu viniklo vnutrishnye protistoyannya sho bulosprichineno vtruchannya u spravi Shukalnaaha carstva Sakc i V rezultati na deyakij chas prihodit do vladi protivnik Pa chana Za jogo nakazom bulo rozoreno pa chansku oblast Nahbhu k Vtim 643 roku zavdyaki diyam carya Pa chana Yashuun Bahlama III u vladi v Shukalnaahskomu carstvi vidnovleno ahava Vinikhaab To ka ale protistoyannya trivalo do 648 roku U 650 h rokah Shukalnaah viznaye zverhnist Jokib Kina U 659 roci vijska Shukalnaahsbkogo carstva brali uchast u pohodi koaliciyi na choli iz Jokib Kinom proti Baakulskogo carstva U 680 690 h rokah vidbulasya chergova borotba za vladu v rezultati yakoyi do Shukalnaaha vderlisya vijska pa chanskogo carya sho vistupiv na boci povalenogo ahava Pislya cogo do pochatku 700 h rokiv pro istoriyu malo sho vidomo Za okremim vidomostyami bralo uchast u protistoyanni ambiciyami carstva Sakc i naprikinci 690 h rokiv U 710 h rokah vinik konflikt z Pa chanom v rezultati yakogo u 713 roci shukalnaahski vijska zaznali porazki Vtim vzhe u 717 roci car viznaye zverhnist carstva Sakc i U vidpovid proti Shukalnaah rushiv pa chanskij car Icamkokaah Bahlam III yakij zavdav porazki shukalnaahcyami ale ne zmig povaliti carya V rezultati cogo zalezhnist Shukalnaaha vid Sakc i zbereglasya Ob yednannya z Ak yeU 740 h rokah za ahava vidbuvayetsya priyednannya do carstva Shuukalnaaha carstva Ak ye yakih pov yazuvali starovinni rodinni zv yazki Vtim nezabarom vidbuvsya vijna mizh carem ta jogo Ah Sak Telesom namisnikom sahalyem starovinnoyi oblasti Shukalnaah v yakij ostannij peremig naprikinci 740 h rokiv j stav novim carem Z cogo momentu pochinayetsya povernennya do starovinnoyi praktiki vasalitu po vidnoshennyu do Pa chanskogo carstva U 760 h rokah Shukalnaahske carstvo bulo ob yektom borotbi mizh carstvami Pa chan i Sakc i v yakij peremogu zdobulo pershe Ce prizvelo do posilennya miscevoyi znati v Shukalnaahi de znachne misce na trivalij chas posiv rodich cariv Ak ye Ah Chanlahu n Baak U 770 h rokah carem Yahav Chan Muvaahna II zdijsnyuyutsya rishuchi zahodi shodo zmicnennya vladi nad miscevimi pravitelyami vodnochas zberezheno politiku pidkorenosti Pa chanskomu carstvu V rezultati u 785 roci rozpochalasya nova vijna z Sakc i za kolishnye carstva Ak ye Do 787 roku pri pidtrimci Pa chana shukalnaahski vijska zavdali vidchutnoyi porazki supernikovi ZanepadZa ostannih cariv soyuz z Pa chanom zberigavsya Na znak pidtverdzhennya svoyeyi sili ta mogutnosti praviteli Shukalnaah zvodyat velichnu budivlyu vidomoyu u naukovciv pid nazvoyu Hram I Prote zvedennya cogo kompleksu sho datuyutsya 791 rokom ye ostannoyu zgadkoyu pro Shukalnaah Vvazhayetsya sho naprikinci 790 h rokiv volodaryuvav carevich Chooh jogo tronne im ya narazi nevidome Chas j prichini zanepadu derzhavi dostemenno nevidomi V usilyakomu razi do 800 roku nevidomo pro peredumovi dlya zagibeli navpaki Shukalnaah znahodivsya v periodi pidnesennya pro sho svidchit yakist robit v Hrami I Na dumku doslidnikiv carstvo pripinilo svoye isnuvannya na pochatku IX st v ramkah zagalnogo kolapsu klasichnogo periodu PrimitkiU zv yazku z tim sho znak T1375 mav dekilka chitan inodi vin chitayetsya c i Tomu nizka doslidnikiv vvazhaye sho nazvu slid chitati yak C ikalnaah DzherelaStuart D Vulture Hill The Place Name of Bonampak Maya Decipherment A Weblog on the Ancient Maya Script March 16 2008 Biro P Las piedras labradas 2 4 y 5 de Bonampak y los reyes de Xukulnah en el siglo VII Estudios de Cultura Maya Volumenes XXIX 2007 P 33 35 44 47 Houston S Carved Panel Ancient Maya Art at Dumbarton Oaks Ed by J Pillsbury M Doutriaux R Ishihara Brito and A Tokovinine Washington D C Dumbarton Oaks 2012 P 48 57 Miller M Understanding the Murals of Bonampak Maya Divine Kings of the Rain Forest Ed by N Grube Koln Konemann Verlagsgesellschaft 2001 P 240 242 Belyaev D D Safronov A V Ak e i Shukalnah istoriya i politicheskaya geografiya gosudarstv majya Verhnej Usumasinty Drevnij Vostok i antichnyj mir Trudy kafedry istorii Drevnego mira istoricheskogo fakulteta MGU 2004 Vyp 6 S 119 142