Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 |
| Цивілізація мая |
| Суспільство мая |
| Релігія та міфологія мая |
| Календар мая |
| Писемність мая |
| Література мая |
| Архітектура мая |
| Міста мая |
| Народ мая |
| Мови мая |
| Іспанське завоювання Юкатану |
Суспільство мая — соціально-політична організація в державах цивілізації мая. Їй були властиві жорстка ієрархієзація та наявність певних класів. Представники вищих верств маянського суспільства жили в найпочесніших центральних кварталах міст, у красивих кам'яних палацах чи будинках, носили гарний одяг і прикраси, основний тягар податків лягав на простолюдинів, не мали жодних прав раби.
Структура
У суспільстві мая існували відмінності між рангом і посадою. За даними ієрогліфічних написів визначено наявність щонайменше три соціальні групи еліти: ahawo'b або «володарі» (цар, царські сини-ч'оок та інші нащадки царів), sahalo'b — «маленькі» (люди), або провінційна еліта і ahk'uhu'no'b — «писарі». Той чи інший ранг належав всім членам знатного роду, водночас посада визнавалася тільки за людиною, яка її обіймала.
Володарі
Вершину соціальної піраміди увінчував ахав (цар), який уособлював своєю сакральною фігурою усю повноту влади на підконтрольних йому територіях. Царська влада у мая виросла з влади вождів докласичного періоду. Вже в цей час влада вождів мала сакральне обґрунтування, так як всі основні церемоніальні споруди були споруджені поверх колишніх осель общинних лідерів. Претензії на сакральність виражалися в іменах маянських царів. Значна їхня частина описувала аспекти божеств в поєднанні з символами тварин, насамперед ягуарами та крокодилами. Найчастіше в іменах присутні назви богів К'авіль, Іцамхан, Йопат, К'ніч-Ахав і Чаак. Такі імена коротко описували міфи, в яких боги виступають основними героями.
Очільник великих держав звалися кухуль ахавами (священними володарями), яким підкорялися (йахави — «підвладні правителі» невеличких царств). Ахави держав-гегемонів в часи розквіту своїх царств приймали також титули калоомте, щось на кшталт імператора чи цар царів (існували калоомте півночі, півдня, сходу і заходу). У після класичний період на Юкатані ахаву відповідав титул халач-вінік («велика (справжня) людина»). Також до основного титулу додавалися інші, які повинні були підкреслити політичну, сакральну силу і владу ахава, його військові перемоги, зокрема вук-цук («Сім частин» — назва Східного Петена), «баак вайваль» («костяний чаклун»).
Кожен ахав вважався всеосяжним розпорядником в усіх питаннях державного керівництва — від економіки й політики до релігії. Як глава держави він вважався власником усіх земель у країні, як первосвященик місцевого культу — начальствував над жрецтвом і як сакральна фігура найвищого рівня особисто проводив найважливіші церемонії (ритуальної сівби на початку масових землеробських робіт або жертвування крові богам). Ахав розпоряджався усіма ресурсами своєї держави, особисто очолював військо (безпосередньо брав участь у війнах), віддавав накази щодо храмового, палацового та офіціозного будівництва тощо.
Символом державної влади ахава були парадний головна пов'язка (хуун ахав), круглий щиток, скіпетроподібна статуетка бога Кавіля (вручення якої означало сходження особи, що отримувала кавіпь, на престол), а також низка супутніх царських відзнак — балдахін, паланкін (йахавмаан), трон, флейти, барабани, жовте намисто, кігті пуми, голова ягуара, ноги оленів, намисто з мушель, пір'я папуги, пір'я білої чаплі для головних уборів.
Знать
Наступний щабель в суспільній ієрархії маянського суспільства посідала спадкова знать, серед якої особливе місце належало особам царської крові (ахавобам). Усі вони не платили податків, але служили державі, виконуючи тим самим свій обов'язок перед правителем.
Усі вони деформували методом стискування свої голови (роблячи їх довшими й вужчими), нарощували пластичною масою невідомого походження свої носи, аби мати «шляхетний» орлиний профіль, досягали шляхетної косоокості (задля цього малюкові з самого дитинства підвішували перед носом якусь іграшку, аби він звикав постійно дивитися на неї, доки не розвивалася бажана косоокість), вкривали тіла химерним татуюванням, чітко кодифікованим відповідно до походження і суспільного статусу, підпилювали й інкрустували нефритовими пластинами зуби, проколювали й витягували до плечей мочки вух (для цього до них чіпляли індичі яйця) тощо.
Втім, тут були винятки — у ранній класичний період були впливовою знаттю на території сучасних північного Петена і південного Кампече особи, що носили титул к'ухуль-чатан-вінік («священна людина Чатана»).
Нижче стояла служила знать — ахкухуноб. Це були провінційні намісники (сахалі) з числа місцевої знаті, неродовиті за походженням столичні та провінційні чиновники (писарі, судді, збирачі податків, глави общин і кварталів та ін.), дрібне й середнє жрецтво, професійні солдати, домашні слуги представників вищих верств суспільства тощо. Вони не могли похвалитися пишними родоводами й знатними предками, а тому не деформували своїх голів і не досягали косоокості. Татуювання на їхніх тілах було значно скромнішим, але їхня служба державі також розцінювалася на кшталт податку, тому ніяких податей вони не платили. Втім, їхня служба не була спадковою, і разом з посадою вони могли втратити всі матеріальні привілеї. Лише наприкінці класичного періоду влада сахалів вже є спадковою, вони стають напівнезалежними правителями.
Особлива ситуація склалася на Юкатані у післякласичний період. Соціальні зміни тут були пов'язані із тольтекським загарбанням. Роди тольтеків-завойовників оформилися в нову аристократичну еліту суспільства — ешь-мехен або альмехени («нащадки матерів і батьків»). Термін означає, що лише тольтеки-переможці мали право додавати до свого власного імені (паапь-каба) ще й родові імена батька й матері, тоді як безправні мая мали додавати до свого паапь-каба тільки прізвисько (коко-каба). Роди ешь-мехен очолювали голови кланів—ах-куч-каб. Нижче їх стояли територіальні управлінці ах-чун-кабіль, общинні старости батаби і сільські старости ах-кулель. В часи кінця післякласичного періоду усі ці посади були спадковими. До складу знаті входили «хольпопи» (holpop — «володар циновки»), що були на кшталт намісників або представників правителя. У невеличких поселеннях його обирали місцеві жителі, а затверджував володар держави.
Жерці
З огляду на значущість міфології, календаря в життя мая жерці мали потужний вплив, що відбилося в особливому соціальному статусі. Вони були радниками царів, намісників, знаті. З ними радилися також ремісники, торгівці, простолюдини. Жерці вказували час виступу військових загонів і купецьких караванів. Вони стежили за термінами всіх робіт, особливо землеробських, здійснювали обряди, пов'язані з народженням, присвятою, одруженням і смертю мая. Жерцями ставали зазвичай сини самих жерців або ж молодші сини знатних родин
У класичний період відбулося становлення жрецької спеціалізації: жерці, що відповідали за створення «книжок»-кодексів звалися ах-ц'ібами, вище нього стояли ах к'ухун, ах-к'ухуль-ху'н і ах-к'ухуун.
У післякласичний період на юкатані головою жрецької ієрархії був жрець-первосвященик ахав-кан-май («великий повелитель змій») — скорочено ахав-кануль («страж владики»). Він відповідав за культові церемонії, написання хронік і ведення календаря. Він спирався на жрецьку ієрархію чаків (або чіланів — «простертих» жерців-віщунів), накомів (або наконів — «прапороносців», «фахівців» зі жертвопринесень, які водночас виконували в армії функції своєрідних військових капеланів під час війни), храмових служителів ах-кінів та їхніх церемоніальних помічників із числа найповажніших старців нежрецького походження (чакі).
Вояки
Окремий соціальний статус отримали військовики в післякласичний період. У докласичний та класичний період вони не мали жодного впливу, оскільки військо тоді складалося з членів громади та знаті. У післякласичний період з'являються найманці (ах-кануль) та професійні вояки з огляду на численні війни та їхню жорстокість. На Юкатані запроваджується система хольканів, коли в кожному поселенні мешкали професійні вояки холькани.
Вони займалися лише підготовкою до битв, не сплачували податки, натомість отримували харчі та одяг. Фінансування відбувалося або за рахунок громади чи намісників правителя. В столиці держави утримувалися за власний кошт царя.
Ремісники і торгівці
Проміжне становище займали у класичних мая представники творчих професій — ремісники (ах-нуєн або іц'aaт) і торговці (ах-полом). Їхня праця не вважалася державною службою, тому ніяких податкових пільг вони не мали. Вважалися простолюдом, хоча матеріально жили трохи краще, аніж прості землероби завдяки більшій престижності й матеріальній привабливості їхніх професій. Це, насамперед, стосувалося ремісників, які працювали в основному на забезпечення потреб владної еліти: ювелірів, скульпторів, художників, різьбярів по дереву та каменю, майстрів, що виготовляли вироби з пір'я (різноманітні плюмажі та елітні тканини). Ремісникам навіть дозволялося інкрустувати свої зуби коштовним нефритом, що свідчило про доволі високий соціальний статус цих людей.
Схожим був статус професійних маянських торговців. Матеріальний стан маянських торговців був набагато вищим, аніж простолюду. Вони мали свої власні ритуали й свята, зовнішні ознаки та символи професійної належності (віяло, загострений посох та ін.), що у жорстко стратифікованому соціумі класичних мая засвідчувало їхній доволі високий статус у суспільстві. Це пояснювалося тісними контактами торговців з владною елітою суспільства, оскільки серед товарів зовнішнього обміну абсолютну більшість становили предмети розкоші й різноманітні екзотичні вироби та продукти, що мали задовольняти потреби насамперед владної еліти та культових церемоній.
Простолюд-землероби
Найбільшим станом класичного маянського суспільства були землероби-общинники. Відомі різні назви тих, кого розуміють під загальним поняттям простолюд — ах кум цам, чан, ах кон меніях, ах коль, ахчак нумія, ах накаб, ах коль каб, асмен вінік, ах коль бет, ах нумія, найчастіше — ах пачкаб, яльба вінік або хоян вінік. Це пов'язано з тим, що серед них також було соціальне розшарування, що відбилося у назві. Значення усіх цих термінів майже тотожне — «маленькі», «прості», «бідні», «нещасні», «незаможні», «нижчі люди». Усі вони складали основу громади.
Вони платили на користь влади натуральну ренту-податок (до 2/3 урожаю), жили у примітивних хатинах прямокутної форми (оточ), критих пальмовим листям (шаан), носили грубий одяг з бавовняних чи агавових тканин, виготовлених на примітивних ткацьких верстатах, шили собі сандалі зі шкіри, а, завершивши цикл сільськогосподарських робіт, мали ще відпрацювати на користь держави відробіткову ренту на спорудженні храмів і палаців, мостів і мощених каменем доріг сакбе.
Ховали своїх покійників хоян-вінік також без особливої пишності: закопували їх прямо під підлогою власного будинку, закладаючи в рот небіжчика шматочок коштовного (в маянській системі цінностей) нефриту.
Раби
Найнижчим прошарком класичного маянського суспільства вважалися раби — пентакоб, пенга або пен. Основним джерелом їхнього постачання був військовий полон (саме слово пен означало «бранець»), хоча у мая існувало також спадкове рабство, боргова кабала, рабство за скоєний злочин, відповідно работоргівля.
Див. також
Джерела
- Рубель В. А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки. К. — С.197-202, 227
- Беляев Д. Д., Токовинин А. А. Сакральная власть маяских царей (III—IX вв. н.э.) // Сакрализация власти в истории цивилизаций. М., 2005. Ч. 1. С. 146—160.
- Токовинин А. А. Царь и его сахали: областные правители в западных царствах мая (VII—VIII вв. н.э.)//Древний Восток и античный мир: Труды кафедры истории Древнего мира исторического факультета МГУ. Вып. 5. М., 2002, страницы 218—231.
- Foster, Lynn V. (2001) Handbook to Life in the Ancient Maya World. New York: Facts on File, Inc.
- Renzo Rossi, Renzo Rossi Daniela Zanin — I maya Pubblicato da Giunti, 1998 , 9788809215511
ZXC/CXZ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Civilizaciya mayaSuspilstvo mayaReligiya ta mifologiya mayaKalendar mayaPisemnist mayaLiteratura mayaArhitektura mayaMista mayaNarod mayaMovi mayaIspanske zavoyuvannya Yukatanu Suspilstvo maya socialno politichna organizaciya v derzhavah civilizaciyi maya Yij buli vlastivi zhorstka iyerarhiyezaciya ta nayavnist pevnih klasiv Predstavniki vishih verstv mayanskogo suspilstva zhili v najpochesnishih centralnih kvartalah mist u krasivih kam yanih palacah chi budinkah nosili garnij odyag i prikrasi osnovnij tyagar podatkiv lyagav na prostolyudiniv ne mali zhodnih prav rabi StrukturaU suspilstvi maya isnuvali vidminnosti mizh rangom i posadoyu Za danimi iyeroglifichnih napisiv viznacheno nayavnist shonajmenshe tri socialni grupi eliti ahawo b abo volodari car carski sini ch ook ta inshi nashadki cariv sahalo b malenki lyudi abo provincijna elita i ahk uhu no b pisari Toj chi inshij rang nalezhav vsim chlenam znatnogo rodu vodnochas posada viznavalasya tilki za lyudinoyu yaka yiyi obijmala Volodari Vershinu socialnoyi piramidi uvinchuvav ahav car yakij uosoblyuvav svoyeyu sakralnoyu figuroyu usyu povnotu vladi na pidkontrolnih jomu teritoriyah Carska vlada u maya virosla z vladi vozhdiv doklasichnogo periodu Vzhe v cej chas vlada vozhdiv mala sakralne obgruntuvannya tak yak vsi osnovni ceremonialni sporudi buli sporudzheni poverh kolishnih osel obshinnih lideriv Pretenziyi na sakralnist virazhalisya v imenah mayanskih cariv Znachna yihnya chastina opisuvala aspekti bozhestv v poyednanni z simvolami tvarin nasampered yaguarami ta krokodilami Najchastishe v imenah prisutni nazvi bogiv K avil Icamhan Jopat K nich Ahav i Chaak Taki imena korotko opisuvali mifi v yakih bogi vistupayut osnovnimi geroyami Ochilnik velikih derzhav zvalisya kuhul ahavami svyashennimi volodaryami yakim pidkoryalisya jahavi pidvladni praviteli nevelichkih carstv Ahavi derzhav gegemoniv v chasi rozkvitu svoyih carstv prijmali takozh tituli kaloomte shos na kshtalt imperatora chi car cariv isnuvali kaloomte pivnochi pivdnya shodu i zahodu U pislya klasichnij period na Yukatani ahavu vidpovidav titul halach vinik velika spravzhnya lyudina Takozh do osnovnogo titulu dodavalisya inshi yaki povinni buli pidkresliti politichnu sakralnu silu i vladu ahava jogo vijskovi peremogi zokrema vuk cuk Sim chastin nazva Shidnogo Petena baak vajval kostyanij chaklun Kozhen ahav vvazhavsya vseosyazhnim rozporyadnikom v usih pitannyah derzhavnogo kerivnictva vid ekonomiki j politiki do religiyi Yak glava derzhavi vin vvazhavsya vlasnikom usih zemel u krayini yak pervosvyashenik miscevogo kultu nachalstvuvav nad zhrectvom i yak sakralna figura najvishogo rivnya osobisto provodiv najvazhlivishi ceremoniyi ritualnoyi sivbi na pochatku masovih zemlerobskih robit abo zhertvuvannya krovi bogam Ahav rozporyadzhavsya usima resursami svoyeyi derzhavi osobisto ocholyuvav vijsko bezposeredno brav uchast u vijnah viddavav nakazi shodo hramovogo palacovogo ta oficioznogo budivnictva tosho Simvolom derzhavnoyi vladi ahava buli paradnij golovna pov yazka huun ahav kruglij shitok skipetropodibna statuetka boga Kavilya vruchennya yakoyi oznachalo shodzhennya osobi sho otrimuvala kavip na prestol a takozh nizka suputnih carskih vidznak baldahin palankin jahavmaan tron flejti barabani zhovte namisto kigti pumi golova yaguara nogi oleniv namisto z mushel pir ya papugi pir ya biloyi chapli dlya golovnih uboriv Znat Nastupnij shabel v suspilnij iyerarhiyi mayanskogo suspilstva posidala spadkova znat sered yakoyi osoblive misce nalezhalo osobam carskoyi krovi ahavobam Usi voni ne platili podatkiv ale sluzhili derzhavi vikonuyuchi tim samim svij obov yazok pered pravitelem Usi voni deformuvali metodom stiskuvannya svoyi golovi roblyachi yih dovshimi j vuzhchimi naroshuvali plastichnoyu masoyu nevidomogo pohodzhennya svoyi nosi abi mati shlyahetnij orlinij profil dosyagali shlyahetnoyi kosookosti zadlya cogo malyukovi z samogo ditinstva pidvishuvali pered nosom yakus igrashku abi vin zvikav postijno divitisya na neyi doki ne rozvivalasya bazhana kosookist vkrivali tila himernim tatuyuvannyam chitko kodifikovanim vidpovidno do pohodzhennya i suspilnogo statusu pidpilyuvali j inkrustuvali nefritovimi plastinami zubi prokolyuvali j vityaguvali do plechej mochki vuh dlya cogo do nih chiplyali indichi yajcya tosho Vtim tut buli vinyatki u rannij klasichnij period buli vplivovoyu znattyu na teritoriyi suchasnih pivnichnogo Petena i pivdennogo Kampeche osobi sho nosili titul k uhul chatan vinik svyashenna lyudina Chatana Nizhche stoyala sluzhila znat ahkuhunob Ce buli provincijni namisniki sahali z chisla miscevoyi znati nerodoviti za pohodzhennyam stolichni ta provincijni chinovniki pisari suddi zbirachi podatkiv glavi obshin i kvartaliv ta in dribne j serednye zhrectvo profesijni soldati domashni slugi predstavnikiv vishih verstv suspilstva tosho Voni ne mogli pohvalitisya pishnimi rodovodami j znatnimi predkami a tomu ne deformuvali svoyih goliv i ne dosyagali kosookosti Tatuyuvannya na yihnih tilah bulo znachno skromnishim ale yihnya sluzhba derzhavi takozh rozcinyuvalasya na kshtalt podatku tomu niyakih podatej voni ne platili Vtim yihnya sluzhba ne bula spadkovoyu i razom z posadoyu voni mogli vtratiti vsi materialni privileyi Lishe naprikinci klasichnogo periodu vlada sahaliv vzhe ye spadkovoyu voni stayut napivnezalezhnimi pravitelyami Osobliva situaciya sklalasya na Yukatani u pislyaklasichnij period Socialni zmini tut buli pov yazani iz toltekskim zagarbannyam Rodi toltekiv zavojovnikiv oformilisya v novu aristokratichnu elitu suspilstva esh mehen abo almeheni nashadki materiv i batkiv Termin oznachaye sho lishe tolteki peremozhci mali pravo dodavati do svogo vlasnogo imeni paap kaba she j rodovi imena batka j materi todi yak bezpravni maya mali dodavati do svogo paap kaba tilki prizvisko koko kaba Rodi esh mehen ocholyuvali golovi klaniv ah kuch kab Nizhche yih stoyali teritorialni upravlinci ah chun kabil obshinni starosti batabi i silski starosti ah kulel V chasi kincya pislyaklasichnogo periodu usi ci posadi buli spadkovimi Do skladu znati vhodili holpopi holpop volodar cinovki sho buli na kshtalt namisnikiv abo predstavnikiv pravitelya U nevelichkih poselennyah jogo obirali miscevi zhiteli a zatverdzhuvav volodar derzhavi Zherci Z oglyadu na znachushist mifologiyi kalendarya v zhittya maya zherci mali potuzhnij vpliv sho vidbilosya v osoblivomu socialnomu statusi Voni buli radnikami cariv namisnikiv znati Z nimi radilisya takozh remisniki torgivci prostolyudini Zherci vkazuvali chas vistupu vijskovih zagoniv i kupeckih karavaniv Voni stezhili za terminami vsih robit osoblivo zemlerobskih zdijsnyuvali obryadi pov yazani z narodzhennyam prisvyatoyu odruzhennyam i smertyu maya Zhercyami stavali zazvichaj sini samih zherciv abo zh molodshi sini znatnih rodin U klasichnij period vidbulosya stanovlennya zhreckoyi specializaciyi zherci sho vidpovidali za stvorennya knizhok kodeksiv zvalisya ah c ibami vishe nogo stoyali ah k uhun ah k uhul hu n i ah k uhuun U pislyaklasichnij period na yukatani golovoyu zhreckoyi iyerarhiyi buv zhrec pervosvyashenik ahav kan maj velikij povelitel zmij skorocheno ahav kanul strazh vladiki Vin vidpovidav za kultovi ceremoniyi napisannya hronik i vedennya kalendarya Vin spiravsya na zhrecku iyerarhiyu chakiv abo chilaniv prostertih zherciv vishuniv nakomiv abo nakoniv praporonosciv fahivciv zi zhertvoprinesen yaki vodnochas vikonuvali v armiyi funkciyi svoyeridnih vijskovih kapelaniv pid chas vijni hramovih sluzhiteliv ah kiniv ta yihnih ceremonialnih pomichnikiv iz chisla najpovazhnishih starciv nezhreckogo pohodzhennya chaki Voyaki Okremij socialnij status otrimali vijskoviki v pislyaklasichnij period U doklasichnij ta klasichnij period voni ne mali zhodnogo vplivu oskilki vijsko todi skladalosya z chleniv gromadi ta znati U pislyaklasichnij period z yavlyayutsya najmanci ah kanul ta profesijni voyaki z oglyadu na chislenni vijni ta yihnyu zhorstokist Na Yukatani zaprovadzhuyetsya sistema holkaniv koli v kozhnomu poselenni meshkali profesijni voyaki holkani Voni zajmalisya lishe pidgotovkoyu do bitv ne splachuvali podatki natomist otrimuvali harchi ta odyag Finansuvannya vidbuvalosya abo za rahunok gromadi chi namisnikiv pravitelya V stolici derzhavi utrimuvalisya za vlasnij kosht carya Remisniki i torgivci Promizhne stanovishe zajmali u klasichnih maya predstavniki tvorchih profesij remisniki ah nuyen abo ic aat i torgovci ah polom Yihnya pracya ne vvazhalasya derzhavnoyu sluzhboyu tomu niyakih podatkovih pilg voni ne mali Vvazhalisya prostolyudom hocha materialno zhili trohi krashe anizh prosti zemlerobi zavdyaki bilshij prestizhnosti j materialnij privablivosti yihnih profesij Ce nasampered stosuvalosya remisnikiv yaki pracyuvali v osnovnomu na zabezpechennya potreb vladnoyi eliti yuveliriv skulptoriv hudozhnikiv rizbyariv po derevu ta kamenyu majstriv sho vigotovlyali virobi z pir ya riznomanitni plyumazhi ta elitni tkanini Remisnikam navit dozvolyalosya inkrustuvati svoyi zubi koshtovnim nefritom sho svidchilo pro dovoli visokij socialnij status cih lyudej Shozhim buv status profesijnih mayanskih torgovciv Materialnij stan mayanskih torgovciv buv nabagato vishim anizh prostolyudu Voni mali svoyi vlasni rituali j svyata zovnishni oznaki ta simvoli profesijnoyi nalezhnosti viyalo zagostrenij posoh ta in sho u zhorstko stratifikovanomu sociumi klasichnih maya zasvidchuvalo yihnij dovoli visokij status u suspilstvi Ce poyasnyuvalosya tisnimi kontaktami torgovciv z vladnoyu elitoyu suspilstva oskilki sered tovariv zovnishnogo obminu absolyutnu bilshist stanovili predmeti rozkoshi j riznomanitni ekzotichni virobi ta produkti sho mali zadovolnyati potrebi nasampered vladnoyi eliti ta kultovih ceremonij Prostolyud zemlerobi Dokladnishe Gromada maya Najbilshim stanom klasichnogo mayanskogo suspilstva buli zemlerobi obshinniki Vidomi rizni nazvi tih kogo rozumiyut pid zagalnim ponyattyam prostolyud ah kum cam chan ah kon meniyah ah kol ahchak numiya ah nakab ah kol kab asmen vinik ah kol bet ah numiya najchastishe ah pachkab yalba vinik abo hoyan vinik Ce pov yazano z tim sho sered nih takozh bulo socialne rozsharuvannya sho vidbilosya u nazvi Znachennya usih cih terminiv majzhe totozhne malenki prosti bidni neshasni nezamozhni nizhchi lyudi Usi voni skladali osnovu gromadi Voni platili na korist vladi naturalnu rentu podatok do 2 3 urozhayu zhili u primitivnih hatinah pryamokutnoyi formi otoch kritih palmovim listyam shaan nosili grubij odyag z bavovnyanih chi agavovih tkanin vigotovlenih na primitivnih tkackih verstatah shili sobi sandali zi shkiri a zavershivshi cikl silskogospodarskih robit mali she vidpracyuvati na korist derzhavi vidrobitkovu rentu na sporudzhenni hramiv i palaciv mostiv i moshenih kamenem dorig sakbe Hovali svoyih pokijnikiv hoyan vinik takozh bez osoblivoyi pishnosti zakopuvali yih pryamo pid pidlogoyu vlasnogo budinku zakladayuchi v rot nebizhchika shmatochok koshtovnogo v mayanskij sistemi cinnostej nefritu Rabi Najnizhchim prosharkom klasichnogo mayanskogo suspilstva vvazhalisya rabi pentakob penga abo pen Osnovnim dzherelom yihnogo postachannya buv vijskovij polon same slovo pen oznachalo branec hocha u maya isnuvalo takozh spadkove rabstvo borgova kabala rabstvo za skoyenij zlochin vidpovidno rabotorgivlya Div takozhUstrij derzhav maya Zhinka v suspilstvi mayaDzherelaRubel V A Istoriya civilizacij Dokolumbovoyi Ameriki K S 197 202 227 Belyaev D D Tokovinin A A Sakralnaya vlast mayaskih carej III IX vv n e Sakralizaciya vlasti v istorii civilizacij M 2005 Ch 1 S 146 160 Tokovinin A A Car i ego sahali oblastnye praviteli v zapadnyh carstvah maya VII VIII vv n e Drevnij Vostok i antichnyj mir Trudy kafedry istorii Drevnego mira istoricheskogo fakulteta MGU Vyp 5 M 2002 stranicy 218 231 Foster Lynn V 2001 Handbook to Life in the Ancient Maya World New York Facts on File Inc Renzo Rossi Renzo Rossi Daniela Zanin I maya Pubblicato da Giunti 1998 ISBN 88 09 21551 6 9788809215511 ZXC CXZ