Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Устрій держав мая — адміністративно-політична організація політій цивілізації мая. В усі періоди свого існування представляли здебільшого централізовані монархії, іноді теократичні, з чітким територіальним поділом.
Влада
Царський двір на чолі із ахавом грав центральне місце в системі управління. Адміністративні функції виконували представники рангу ahk'uhu'no'b («писарів»).
Водночас цар та його родичі (або члени почту) в класичний період суворо контролювали добування, обмін і розподіл корисних копалень та цінних матеріалів. Лише в часи пізньокласичного періоду центральна влада послаблюється, чим скористалася провінційна еліта (так званні сахалі), які стали фактично напівнезалежними володарями.
Займання будь-якої посади називалося k'allah hu'n tu-bahh («була пов'язана пов'язка на його чоло»). Цей вислів використовувалося для царів, придворної знаті й обласних правителів. Головний убір був основним показником соціального статусу. Царська корона називалася sakhu'n («біла пов'язка») або bolon-tsakab k'ahk'-xook hu'n («дев'ятивузлова вогняна акуляча пов'язка»), на якій розміщувалися зображення божеств і предків. Головний убір звичайних посадових осіб становила паперова стрічка.
У післякласичний період знову наступає період зміцнення центральної влади, особливо це стосується Юкатана, де тривалий час володарювали тольтеки. Вони приймають титул халач-вінік, поєднавши світську та жрецьку влади. Правитель мав також титул ахаву, який носили ще царі класичного періоду. Втім вже до кінця XII ст. жерці знову отримують самостійність, а у правителів залишається переважно світська влада. У гірській частині влада царів була обмежена знаттю та жрецтвом. Водночас у племен кіче та качкелей правители декілька вождів-царів, що було запобіжником проти надмірного їх посилення.
Столиці та міста. Демографія
В середньому населення столиць у класичний період становило 4000-10000 осіб, за винятком таких Йашмутуля з 20 тис., Хуштетун з 30 тис., Хуш-віци зі 120 тис. мешканців в часи розквіту. В обласних містах і містечках проживало від 1000 до 3000 осіб. Загальна чисельність населення великих царств становило кілька сотень тисяч осіб.
Чисельність населення у післякласичний період каха (поселення) коливалася від декількох сотень до декількох тисяч чоловік. При цьому різниця між столицею і підлеглими поселеннями часто була невелика. найбільші столиці держав мая юкатана становили від 3 до 4,3 тис. осіб.
Адміністративний устрій
Базовою одиницею політичної структури мая в класичний період була невелика політія номового типу — ахавіль (ахавлель). Зазвичай являли собою централізовану структуру, що іноді мав виключення (наприклад царство Шукальнаах, що становило собою своєрідну федерацію на чолі із родичами, які часто вели самостійну зовнішню політику).
Царства мая зазвичай складалися з кількох областей (каб-ч'єн), що складалися з сільської території — pet, тобто «частина» або kab, тобто «земля» — та міста (ч'ен), яке слугувала провінційною столицею. Це були містами другого (після столиці царства) рівня. Центральний каб-ч'ен був доменом царя й управлявся безпосередньо їм, а інші очолювалися обласними правителями. У ранньокласичний період (250—600 роки) вони управлялися членами молодших ліній царської династії. З VII ст. їх місце займають намісники, що носили титул сахаль («маленька людина»). Двори обласних правителів копіювали структуру царського двору.
Області ділилися на райони (так звані «зони поселення»), що об'єднували кілька десятків (50-100 домогосподарств). У містах «зонам» відповідали квартальні підрозділу. Ними керували посадовці середньої ланки — лаками. Найнижчою ланкою була громада міська або сільська), що складалася з декілько родин (за розмірами суттєво різнилися). Стратифікація всередині громад була заснована на відмінностях між великими сім'ями; лідерство передавалося в рамках провідної великої родини.
Для післякласичних майських політій вживається кучкабаль (cuchcabal), що в перекладі означає «земля, область, частина» та вісита, підлеглі якої-небудь столиці.
Камкабель, крім столиці, становили окремі поселення — ках, яких могло нараховуватися від декількох (в кучкабаль Ек'балам) до півтора-двох десятків (Сотута, Мані). Кахами керували батаби, яких призначав халач-вінік. З часом ця посада стала спадковою. В столиці держави обов'зки батаба виконував халач-вінік.
Поселення поділялися на своєрідні квартали-кучтеєлі на чолі з ах-куч-кабом. Вони складали раду каха, з якою радився батаб. В різних випадках ах-куч-каби призначалися батабами, обиралися вільним населення (переважна заможною частиною), були представниками місцевої знаті. На нижчому рівні поселенської ієрархії перебували села — какаб.
Правова система
Правові норми розвинулися зі звичайного права. Тому право відрізнялося жорстокістю, а більшість злочинів каралося смертю. Проте на сьогодні невідома діяльність законодавців мая. Ймовірно розквіт права відбувався у класичний період, час піднесення держав мая, централізації влади. Все це відповідно спонувало володарів та жерців визначити кожній верстві населення його функцію, підкріплену спеціальними наказами.
Вільні люди виступали як суб'єкти права, невільні та раби були об'єктами права. З погляду мая, потерпілою стороною ніколи не бувало суспільство, а завжди окрема особа. Тому на відміну від інших месоамериканських народів у них був відсутній принцип колективної відповідальності.
Усі вищі особи, починаючи з ахава або халач-вініка та закінчуючи батабом були наділені також судовим функціями. Втім вони займалися особливо складними випадками або питання державної ваги, зокрема зради, втеча з поля бою, злочини аристократів. Побутовими питаннями та кримінальними справами займався холь-поп.
Соціальна система
Були властиві жорстка ієрархієзація та наявність певних класів. Складалася з еліти (знаті), простолюдинів та рабів. Перша група подлілялася на ahawo'b (правителі та їх родичі), sahalo'b (провінційна еліта) і ahk'uhu'no'b (бюрократичний апарат). Особливий статус мали жерці. Існувала розшарування серед нижчих верств на торгівців, ремісників та землеробів. Раби не мали жодних прав.
Після занепаду класичного періоду найзначущіші соціальні процеси відбувалися переважно на півострові Юкатан частково у гірській частині. На Юкатані вони були пов'язані з впливом тольтеків, що загарбали ці території й відповідно вплинули на соціальні стани (основу становили ешь-мехен або альмехени). Водночас в цей період підвищується вага жрецтва та військового стану. У гірській частині мешкання мая соціальне розшарування відбувалося значно повільніше, частково залишалися родові та сусідні .
Джерела
- Coe, Michael D. (2011). The Maya (Eighth ed.). Thames &Hudson. .
- Беляев Д. Д., Токовинин А. А. Сакральная власть маяских царей (III—IX вв. н.э.) // Сакрализация власти в истории цивилизаций. М., 2005. Ч. 1. С. 146—160.
- Roys R.L. The Political Geography of the Yucatan Maya. Wash., 1957. P. 68–70, 74, 101—103
- Houston S.D., Stuart D. Peopling the Classic Maya Court // Royal Courts of the Ancient Maya. Vol. 1. Theory, Comparison, and Synthesis. Boulder, 2001. P. 54–83.
- Sabloff J.A., Rathje W.L., Freidel D.A., Connor J.G., Sabloff P. Trade and Power in Postclassic Yucatan: Initial Observations // Mesoamerican Archaeology: New Approaches. Austin, 1974. P. 397—416
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustrij derzhav maya administrativno politichna organizaciya politij civilizaciyi maya V usi periodi svogo isnuvannya predstavlyali zdebilshogo centralizovani monarhiyi inodi teokratichni z chitkim teritorialnim podilom VladaCarskij dvir na choli iz ahavom grav centralne misce v sistemi upravlinnya Administrativni funkciyi vikonuvali predstavniki rangu ahk uhu no b pisariv Vodnochas car ta jogo rodichi abo chleni pochtu v klasichnij period suvoro kontrolyuvali dobuvannya obmin i rozpodil korisnih kopalen ta cinnih materialiv Lishe v chasi piznoklasichnogo periodu centralna vlada poslablyuyetsya chim skoristalasya provincijna elita tak zvanni sahali yaki stali faktichno napivnezalezhnimi volodaryami Zajmannya bud yakoyi posadi nazivalosya k allah hu n tu bahh bula pov yazana pov yazka na jogo cholo Cej visliv vikoristovuvalosya dlya cariv pridvornoyi znati j oblasnih praviteliv Golovnij ubir buv osnovnim pokaznikom socialnogo statusu Carska korona nazivalasya sakhu n bila pov yazka abo bolon tsakab k ahk xook hu n dev yativuzlova vognyana akulyacha pov yazka na yakij rozmishuvalisya zobrazhennya bozhestv i predkiv Golovnij ubir zvichajnih posadovih osib stanovila paperova strichka U pislyaklasichnij period znovu nastupaye period zmicnennya centralnoyi vladi osoblivo ce stosuyetsya Yukatana de trivalij chas volodaryuvali tolteki Voni prijmayut titul halach vinik poyednavshi svitsku ta zhrecku vladi Pravitel mav takozh titul ahavu yakij nosili she cari klasichnogo periodu Vtim vzhe do kincya XII st zherci znovu otrimuyut samostijnist a u praviteliv zalishayetsya perevazhno svitska vlada U girskij chastini vlada cariv bula obmezhena znattyu ta zhrectvom Vodnochas u plemen kiche ta kachkelej praviteli dekilka vozhdiv cariv sho bulo zapobizhnikom proti nadmirnogo yih posilennya Stolici ta mista DemografiyaV serednomu naselennya stolic u klasichnij period stanovilo 4000 10000 osib za vinyatkom takih Jashmutulya z 20 tis Hushtetun z 30 tis Hush vici zi 120 tis meshkanciv v chasi rozkvitu V oblasnih mistah i mistechkah prozhivalo vid 1000 do 3000 osib Zagalna chiselnist naselennya velikih carstv stanovilo kilka soten tisyach osib Chiselnist naselennya u pislyaklasichnij period kaha poselennya kolivalasya vid dekilkoh soten do dekilkoh tisyach cholovik Pri comu riznicya mizh stoliceyu i pidleglimi poselennyami chasto bula nevelika najbilshi stolici derzhav maya yukatana stanovili vid 3 do 4 3 tis osib Administrativnij ustrijBazovoyu odiniceyu politichnoyi strukturi maya v klasichnij period bula nevelika politiya nomovogo tipu ahavil ahavlel Zazvichaj yavlyali soboyu centralizovanu strukturu sho inodi mav viklyuchennya napriklad carstvo Shukalnaah sho stanovilo soboyu svoyeridnu federaciyu na choli iz rodichami yaki chasto veli samostijnu zovnishnyu politiku Carstva maya zazvichaj skladalisya z kilkoh oblastej kab ch yen sho skladalisya z silskoyi teritoriyi pet tobto chastina abo kab tobto zemlya ta mista ch en yake sluguvala provincijnoyu stoliceyu Ce buli mistami drugogo pislya stolici carstva rivnya Centralnij kab ch en buv domenom carya j upravlyavsya bezposeredno yim a inshi ocholyuvalisya oblasnimi pravitelyami U rannoklasichnij period 250 600 roki voni upravlyalisya chlenami molodshih linij carskoyi dinastiyi Z VII st yih misce zajmayut namisniki sho nosili titul sahal malenka lyudina Dvori oblasnih praviteliv kopiyuvali strukturu carskogo dvoru Oblasti dililisya na rajoni tak zvani zoni poselennya sho ob yednuvali kilka desyatkiv 50 100 domogospodarstv U mistah zonam vidpovidali kvartalni pidrozdilu Nimi keruvali posadovci serednoyi lanki lakami Najnizhchoyu lankoyu bula gromada miska abo silska sho skladalasya z dekilko rodin za rozmirami suttyevo riznilisya Stratifikaciya vseredini gromad bula zasnovana na vidminnostyah mizh velikimi sim yami liderstvo peredavalosya v ramkah providnoyi velikoyi rodini Dlya pislyaklasichnih majskih politij vzhivayetsya kuchkabal cuchcabal sho v perekladi oznachaye zemlya oblast chastina ta visita pidlegli yakoyi nebud stolici Kamkabel krim stolici stanovili okremi poselennya kah yakih moglo narahovuvatisya vid dekilkoh v kuchkabal Ek balam do pivtora dvoh desyatkiv Sotuta Mani Kahami keruvali batabi yakih priznachav halach vinik Z chasom cya posada stala spadkovoyu V stolici derzhavi obov zki bataba vikonuvav halach vinik Poselennya podilyalisya na svoyeridni kvartali kuchteyeli na choli z ah kuch kabom Voni skladali radu kaha z yakoyu radivsya batab V riznih vipadkah ah kuch kabi priznachalisya batabami obiralisya vilnim naselennya perevazhna zamozhnoyu chastinoyu buli predstavnikami miscevoyi znati Na nizhchomu rivni poselenskoyi iyerarhiyi perebuvali sela kakab Pravova sistemaDokladnishe Pravovi normi rozvinulisya zi zvichajnogo prava Tomu pravo vidriznyalosya zhorstokistyu a bilshist zlochiniv karalosya smertyu Prote na sogodni nevidoma diyalnist zakonodavciv maya Jmovirno rozkvit prava vidbuvavsya u klasichnij period chas pidnesennya derzhav maya centralizaciyi vladi Vse ce vidpovidno sponuvalo volodariv ta zherciv viznachiti kozhnij verstvi naselennya jogo funkciyu pidkriplenu specialnimi nakazami Vilni lyudi vistupali yak sub yekti prava nevilni ta rabi buli ob yektami prava Z poglyadu maya poterpiloyu storonoyu nikoli ne buvalo suspilstvo a zavzhdi okrema osoba Tomu na vidminu vid inshih mesoamerikanskih narodiv u nih buv vidsutnij princip kolektivnoyi vidpovidalnosti Usi vishi osobi pochinayuchi z ahava abo halach vinika ta zakinchuyuchi batabom buli nadileni takozh sudovim funkciyami Vtim voni zajmalisya osoblivo skladnimi vipadkami abo pitannya derzhavnoyi vagi zokrema zradi vtecha z polya boyu zlochini aristokrativ Pobutovimi pitannyami ta kriminalnimi spravami zajmavsya hol pop Socialna sistemaDokladnishe Suspilstvo maya Buli vlastivi zhorstka iyerarhiyezaciya ta nayavnist pevnih klasiv Skladalasya z eliti znati prostolyudiniv ta rabiv Persha grupa podlilyalasya na ahawo b praviteli ta yih rodichi sahalo b provincijna elita i ahk uhu no b byurokratichnij aparat Osoblivij status mali zherci Isnuvala rozsharuvannya sered nizhchih verstv na torgivciv remisnikiv ta zemlerobiv Rabi ne mali zhodnih prav Pislya zanepadu klasichnogo periodu najznachushishi socialni procesi vidbuvalisya perevazhno na pivostrovi Yukatan chastkovo u girskij chastini Na Yukatani voni buli pov yazani z vplivom toltekiv sho zagarbali ci teritoriyi j vidpovidno vplinuli na socialni stani osnovu stanovili esh mehen abo almeheni Vodnochas v cej period pidvishuyetsya vaga zhrectva ta vijskovogo stanu U girskij chastini meshkannya maya socialne rozsharuvannya vidbuvalosya znachno povilnishe chastkovo zalishalisya rodovi ta susidni DzherelaCoe Michael D 2011 The Maya Eighth ed Thames amp Hudson ISBN 978 0 500 28902 0 Belyaev D D Tokovinin A A Sakralnaya vlast mayaskih carej III IX vv n e Sakralizaciya vlasti v istorii civilizacij M 2005 Ch 1 S 146 160 Roys R L The Political Geography of the Yucatan Maya Wash 1957 P 68 70 74 101 103 Houston S D Stuart D Peopling the Classic Maya Court Royal Courts of the Ancient Maya Vol 1 Theory Comparison and Synthesis Boulder 2001 P 54 83 Sabloff J A Rathje W L Freidel D A Connor J G Sabloff P Trade and Power in Postclassic Yucatan Initial Observations Mesoamerican Archaeology New Approaches Austin 1974 P 397 416