Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (вересень 2023) |
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (вересень 2023) |
Караколь — руїни міста цивілізації мая класичного періоду. Розташоване в окрузі Кайо (Беліз). Назва з іспанської мови перекладається як «Равлик». Є найбільшим археологічним пам'ятником на території Белізу.
Караколь | |
---|---|
Макет Караколя | |
Країна | Беліз |
Регіон | округ Кайо |
Історія | |
Датування | 1200 до н. е. — 900 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1937 |
Дата дослідження | 1938, 1950—1953, 1956-1957, 1958, 1985-2010 |
Дослідники | Лінтон Саттервейт, Пол Хілі Арлен і Дайана Чейз Хайме Аве |
Караколь у Вікісховищі |
Історія
Перші поселення на місці Каракол виникли ще в докласичний період — близько 1200 року до н. е. У класичний період Каракуль (або Хуш-Віца, як називали його в давнину самі мая, що перекладається як «Три пагорби посеред води») був столицею великого і впливового царства К'анту. Його розквіт припадає приблизно на 550—650 роки, здобувши відчутні перемоги над усіма сусідами в союзі з Канульським царством. Того часу населення Хушвіци зросла з 19 до 120 тисяч осіб (разом з населенням прилеглих сільських поселень — 180 тис.), що в 2 рази перевищує максимальну чисельність населення в Яшмутулі (Тікалі) і Чіікнааб'е (Калакмулі). Навіть в 7-8 км від центру міста щільність населення сягала 2 500 осіб на км², чому немає аналогів у світі мая.
З метою підвищення ефективності землеробства в Хуш-Віци була створена велика мережа пов'язаних з житлами містян терас, а також сотні штучних водойм. Результатом цих зусиль Хуш-Віца перетворилася на справжній «місто-сад».
Період піднесення К'анту перервався настанням в Караколі «Прогалини», що тривала понад 100 років, причини якого досі не до кінця зрозумілі. Лише наприкінці VIII століття ахавам (царям) К'анту якоюсь мірою вдалося відновити свій вплив і навіть отримати зиск з розпочатого занепаду інших великих царств мая, зокрема Мутульського і Саальського. У 810-х роках вступила в союз з царством К'анвіцналь (Уканаль), де тоді володарював Папамаліль (ймовірно з центральної Мексики).
Втім криза, що охопила низовини мая, не обійшла стороною і К'анту. До середини IX століття це царство розпалося, а життя в його столиці повільно згасло, хоча розрізнені поселення зберігалися на місці Караколя після 900 року, але останні ознаки людського існування тут завершилися 1050 роком.
Опис
Розташоване в тропічних джунглях на заході Белізу, на відстані 15 км від річки Макалу і 40 км від міста Сан-Ігнасіо-Кайо. Загальна площа становить 177 км² (разом із прилеглими поселеннями 200 км2).
Монументальне будівництво тут почалося в I столітті, отже, вже в ті ранні часи в Караколі існувала еліта, здатна мобілізувати робочу силу і ресурси. Це так звана «Е-група» (архітектурний комплекс, що складається з великої піраміди на західній стороні площі або платформи і піднесеної довгої споруди), що була створено близько 70 року. Входить до складу площі групи «А» — найбільш ранніх будов Караколя (ранній класичний період). «Будівлі А1-А7» оточують площу. До неї також входить майданчик для гри у м'яч (Будівлі A11-A12).
У II столітті почалося будівництво найзначнішої споруди в місті, яке називають Каан, що в перекладі значить «Небесне місце» (або площа групи «В»). Це масивна платформа, на вершині якої зводилися храми, палаци та інші будівлі. Рання версія Каани мала заввишки не менше 38 м. З часом була «зачинена» будівлями, добудованими пізніше. Найбільш значні будівлі належать до періоду від 577 до 696 року. Складається з 3 масивних платформ. Загалом нараховано 71 кімнату. Інтерес представляє піраміда В-19, де виявлено гробницю з поховання знатної жінки (дружини ахава-царя). На території Каани розкопано стадіон (Будівлі B8-B9). Його зведено наприкінці VIII ст. На початку IX ст. були проведені будівельні роботи з встановлення меж комплексу Каана. «Храм В-18», який височів над західною пірамідою, було перебудовано, на його фасаді розмістили низку ієрогліфічних медальйонів зі штука. Сьогодні від них збереглися лише фрагменти, у яких явно згадується ім'я Папамаліль.
На схід від Каани виявлено так званий «Північний акрополь», що складається з будівель B30-B34 на вершині великого узвишшя. Його було створено у пізньокласичний період. На узвишші на схід від Каани розмістився палацовий комплекс (Будівлі B21-B26), що поєднував Каану з Північним акрополем. Тут було виявлено значні рештки стародавньої кераміки. У протилежному боці позташовано південний акрополь (Будівлі D4, D5, D7, D9, D11-D12, D14, D16-D18), де в класичний період мешкала знать, а в пізньокласичний час перетворилося на місце для ритуальних дійств.
На східній стороні греблі (південніше Південного акрополя) знаходяться руїни осель, переважно простолюдинів, ремісників та торговців. Інтерес представляє гробниця (Будівля C20), де знайдені численні поховальні речі, зокрема кераміка. Житловий комплекс дрібної знаті (Будівлі F30-F42) розташовувався на захід від північно-західної групи (Будівлі F1-F4).
Загалом знайдено 20 стел та 21 вівтар, що охоплюють період з 400 до 859 року. Більшість з них мають династичний або військовий характер. Для відновлення історії Караколя, скульптури мая, традицій їхніх правителів інтерес представляють стели 6 (зі 144 ієрогліфів), 5 (на честь к'атуна — 613 року), 10 (остання відома стела 859 року на честь 10-річчя), 16, 18 (на честь завершення к'атуна, представлена велика і незвичайна скелетоподібна змія або стонога. Навколо її тіла вибито текст), 20, 21 (на честь 10-річчя), вівтарі 10, 12, 13, 16 (на честь бактуна — 40-річчя), 21 (текст складається з 128 ієрогліфічних блоків, що є найдовшим напис з тих, які на тепер виявляли в Белізі), 23 (на честь 10-річчя).
- Каана
- Храм
- Панорама Караколя
- Житловий комплекс
- Мапа Караколя
- Рештки стіни зі стукком
-
Історія досліджень
Було відкрито заготівельниками лісу в 1937 році. У 1938 році пам'ятку відвідав чиновник археологічного управління А. Андерсон. Саме він дав теперішню назву цьому місту.
Більшість різьблених стел і вівтарів (40 штук) з Караколю були сфотографовані та промальовані співробітником Пенсільванського університету Лінтоном Саттервейтом під час досліджень у 1950—1953 роках. Цей дослідник склав також першу карту городища, на якій зазначив 78 споруд. У 1956 і 1958 роках нові дослідження проводив Андерсон.
У 1980 році Пол Хілі з університету Тренту дослідив центральну частину археологічної пам'ятки, вивівши декілька археологічних груп. З 1985 року масштабні роботи з дослідження поселення і його околиць здійснювалися в рамках археологічного проєкту, очолюваного Арленом і Дайаной Чейз з університету Центральної Флориди (Орландо). У 1994—1996 роках вони дослідили північно-західну частину городища, а у 2006 році провели огляд з повітря, результати чого опубліковано у 2010 році. У 2000 році в центрі Караколя проводили роботи белізькі археологи під керівництвом Хайме Аве, що досліджували тераси.
Джерела
(англ.)
- Beetz C., Satterthwaite L. The monuments and inscriptions of Caracol, Belize. Philadelphia, 1981.
- Chase A., Chase D. The Early Classic Period at Caracol, Belize: Transitions, Complexity, and Methodological Issues in Maya Archaeology // Research Reports in Belizean Archaeology, Vol. 2, 2005. Рр. 20 — 30
- Chase A., Chase D. A Mighty Maya Nation: How Caracol Built an Empire by Cultivating its «Middle Class» // Archaeology. 1996. 49(5). Рр. 66-67.
- Chase A., Chase D. The investigation of Classic Maya warfare at Caracol, Belize // Mayab. 1989. № 5. Рр. 5-18
- Martin S. Caracol Altar 21 Revisited: More data on Double Bird and Tikal's War of the Mid Sixth Century // The PARI Journal. (2005). 6(1).pp. 2–3
- Houston S., Stuart. D, Taube K. The Memory of Bones: Body, Being, and Experience among the Classic Maya. — Austin: University of Texas Press, 2006. — P.241-249.
Посилання
- Caracol Archaeological Project. 2015 Blogs & Photos. Week 1 (January 17/27 — January 31, 2015) [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2023 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2023 Karakol ruyini mista civilizaciyi maya klasichnogo periodu Roztashovane v okruzi Kajo Beliz Nazva z ispanskoyi movi perekladayetsya yak Ravlik Ye najbilshim arheologichnim pam yatnikom na teritoriyi Belizu KarakolMaket KarakolyaKrayina BelizRegion okrug KajoIstoriyaDatuvannya 1200 do n e 900Periodi Klasichnij periodArheologichna kultura mayaDoslidzhennyaVidkrito 1937Data doslidzhennya 1938 1950 1953 1956 1957 1958 1985 2010Doslidniki Linton Sattervejt Pol Hili Arlen i Dajana Chejz Hajme Ave Karakol u VikishovishiIstoriyaPershi poselennya na misci Karakol vinikli she v doklasichnij period blizko 1200 roku do n e U klasichnij period Karakul abo Hush Vica yak nazivali jogo v davninu sami maya sho perekladayetsya yak Tri pagorbi posered vodi buv stoliceyu velikogo i vplivovogo carstva K antu Jogo rozkvit pripadaye priblizno na 550 650 roki zdobuvshi vidchutni peremogi nad usima susidami v soyuzi z Kanulskim carstvom Togo chasu naselennya Hushvici zrosla z 19 do 120 tisyach osib razom z naselennyam prileglih silskih poselen 180 tis sho v 2 razi perevishuye maksimalnu chiselnist naselennya v Yashmutuli Tikali i Chiiknaab e Kalakmuli Navit v 7 8 km vid centru mista shilnist naselennya syagala 2 500 osib na km chomu nemaye analogiv u sviti maya Z metoyu pidvishennya efektivnosti zemlerobstva v Hush Vici bula stvorena velika merezha pov yazanih z zhitlami mistyan teras a takozh sotni shtuchnih vodojm Rezultatom cih zusil Hush Vica peretvorilasya na spravzhnij misto sad Period pidnesennya K antu perervavsya nastannyam v Karakoli Progalini sho trivala ponad 100 rokiv prichini yakogo dosi ne do kincya zrozumili Lishe naprikinci VIII stolittya ahavam caryam K antu yakoyus miroyu vdalosya vidnoviti svij vpliv i navit otrimati zisk z rozpochatogo zanepadu inshih velikih carstv maya zokrema Mutulskogo i Saalskogo U 810 h rokah vstupila v soyuz z carstvom K anvicnal Ukanal de todi volodaryuvav Papamalil jmovirno z centralnoyi Meksiki Vtim kriza sho ohopila nizovini maya ne obijshla storonoyu i K antu Do seredini IX stolittya ce carstvo rozpalosya a zhittya v jogo stolici povilno zgaslo hocha rozrizneni poselennya zberigalisya na misci Karakolya pislya 900 roku ale ostanni oznaki lyudskogo isnuvannya tut zavershilisya 1050 rokom OpisRoztashovane v tropichnih dzhunglyah na zahodi Belizu na vidstani 15 km vid richki Makalu i 40 km vid mista San Ignasio Kajo Zagalna plosha stanovit 177 km razom iz prileglimi poselennyami 200 km2 Monumentalne budivnictvo tut pochalosya v I stolitti otzhe vzhe v ti ranni chasi v Karakoli isnuvala elita zdatna mobilizuvati robochu silu i resursi Ce tak zvana E grupa arhitekturnij kompleks sho skladayetsya z velikoyi piramidi na zahidnij storoni ploshi abo platformi i pidnesenoyi dovgoyi sporudi sho bula stvoreno blizko 70 roku Vhodit do skladu ploshi grupi A najbilsh rannih budov Karakolya rannij klasichnij period Budivli A1 A7 otochuyut ploshu Do neyi takozh vhodit majdanchik dlya gri u m yach Budivli A11 A12 U II stolitti pochalosya budivnictvo najznachnishoyi sporudi v misti yake nazivayut Kaan sho v perekladi znachit Nebesne misce abo plosha grupi V Ce masivna platforma na vershini yakoyi zvodilisya hrami palaci ta inshi budivli Rannya versiya Kaani mala zavvishki ne menshe 38 m Z chasom bula zachinena budivlyami dobudovanimi piznishe Najbilsh znachni budivli nalezhat do periodu vid 577 do 696 roku Skladayetsya z 3 masivnih platform Zagalom narahovano 71 kimnatu Interes predstavlyaye piramida V 19 de viyavleno grobnicyu z pohovannya znatnoyi zhinki druzhini ahava carya Na teritoriyi Kaani rozkopano stadion Budivli B8 B9 Jogo zvedeno naprikinci VIII st Na pochatku IX st buli provedeni budivelni roboti z vstanovlennya mezh kompleksu Kaana Hram V 18 yakij visochiv nad zahidnoyu piramidoyu bulo perebudovano na jogo fasadi rozmistili nizku iyeroglifichnih medaljoniv zi shtuka Sogodni vid nih zbereglisya lishe fragmenti u yakih yavno zgaduyetsya im ya Papamalil Na shid vid Kaani viyavleno tak zvanij Pivnichnij akropol sho skladayetsya z budivel B30 B34 na vershini velikogo uzvishshya Jogo bulo stvoreno u piznoklasichnij period Na uzvishshi na shid vid Kaani rozmistivsya palacovij kompleks Budivli B21 B26 sho poyednuvav Kaanu z Pivnichnim akropolem Tut bulo viyavleno znachni reshtki starodavnoyi keramiki U protilezhnomu boci poztashovano pivdennij akropol Budivli D4 D5 D7 D9 D11 D12 D14 D16 D18 de v klasichnij period meshkala znat a v piznoklasichnij chas peretvorilosya na misce dlya ritualnih dijstv Na shidnij storoni grebli pivdennishe Pivdennogo akropolya znahodyatsya ruyini osel perevazhno prostolyudiniv remisnikiv ta torgovciv Interes predstavlyaye grobnicya Budivlya C20 de znajdeni chislenni pohovalni rechi zokrema keramika Zhitlovij kompleks dribnoyi znati Budivli F30 F42 roztashovuvavsya na zahid vid pivnichno zahidnoyi grupi Budivli F1 F4 Zagalom znajdeno 20 stel ta 21 vivtar sho ohoplyuyut period z 400 do 859 roku Bilshist z nih mayut dinastichnij abo vijskovij harakter Dlya vidnovlennya istoriyi Karakolya skulpturi maya tradicij yihnih praviteliv interes predstavlyayut steli 6 zi 144 iyeroglifiv 5 na chest k atuna 613 roku 10 ostannya vidoma stela 859 roku na chest 10 richchya 16 18 na chest zavershennya k atuna predstavlena velika i nezvichajna skeletopodibna zmiya abo stonoga Navkolo yiyi tila vibito tekst 20 21 na chest 10 richchya vivtari 10 12 13 16 na chest baktuna 40 richchya 21 tekst skladayetsya z 128 iyeroglifichnih blokiv sho ye najdovshim napis z tih yaki na teper viyavlyali v Belizi 23 na chest 10 richchya Kaana Hram Panorama Karakolya Zhitlovij kompleks Mapa Karakolya Reshtki stini zi stukkomIstoriya doslidzhenBulo vidkrito zagotivelnikami lisu v 1937 roci U 1938 roci pam yatku vidvidav chinovnik arheologichnogo upravlinnya A Anderson Same vin dav teperishnyu nazvu comu mistu Bilshist rizblenih stel i vivtariv 40 shtuk z Karakolyu buli sfotografovani ta promalovani spivrobitnikom Pensilvanskogo universitetu Lintonom Sattervejtom pid chas doslidzhen u 1950 1953 rokah Cej doslidnik sklav takozh pershu kartu gorodisha na yakij zaznachiv 78 sporud U 1956 i 1958 rokah novi doslidzhennya provodiv Anderson U 1980 roci Pol Hili z universitetu Trentu doslidiv centralnu chastinu arheologichnoyi pam yatki vivivshi dekilka arheologichnih grup Z 1985 roku masshtabni roboti z doslidzhennya poselennya i jogo okolic zdijsnyuvalisya v ramkah arheologichnogo proyektu ocholyuvanogo Arlenom i Dajanoj Chejz z universitetu Centralnoyi Floridi Orlando U 1994 1996 rokah voni doslidili pivnichno zahidnu chastinu gorodisha a u 2006 roci proveli oglyad z povitrya rezultati chogo opublikovano u 2010 roci U 2000 roci v centri Karakolya provodili roboti belizki arheologi pid kerivnictvom Hajme Ave sho doslidzhuvali terasi Dzherela angl Beetz C Satterthwaite L The monuments and inscriptions of Caracol Belize Philadelphia 1981 Chase A Chase D The Early Classic Period at Caracol Belize Transitions Complexity and Methodological Issues in Maya Archaeology Research Reports in Belizean Archaeology Vol 2 2005 Rr 20 30 Chase A Chase D A Mighty Maya Nation How Caracol Built an Empire by Cultivating its Middle Class Archaeology 1996 49 5 Rr 66 67 Chase A Chase D The investigation of Classic Maya warfare at Caracol Belize Mayab 1989 5 Rr 5 18 Martin S Caracol Altar 21 Revisited More data on Double Bird and Tikal s War of the Mid Sixth Century The PARI Journal 2005 6 1 pp 2 3 Houston S Stuart D Taube K The Memory of Bones Body Being and Experience among the Classic Maya Austin University of Texas Press 2006 P 241 249 PosilannyaCaracol Archaeological Project 2015 Blogs amp Photos Week 1 January 17 27 January 31 2015 7 lyutogo 2016 u Wayback Machine