Червонопрапорний Ки́ївський військо́вий о́круг (КВО) — одиниця військово-адміністративного поділу в Російській імперії, Українській Народній Республіці, а згодом у СРСР та Україні.
Київський військовий округ | |
---|---|
Киевский военный округ | |
Карта київського військового округу на 1991 рік | |
На службі | 6 липня 1862–1917 1919, 1920–1922 1935–1941 9 липня 1945 — 1 листопада 1992 |
Країни | Російська імперія Радянський Союз Україна |
Вид | Російська імператорська армія Радянська армія Сухопутні війська України |
Тип | військовий округ |
Війни/битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Вторгнення СРСР до Польщі Друга світова війна |
Нагороди | (1968) |
Командування | |
Визначні командувачі | Драгомиров М. І. Сухомлинов В. О. Якір Й. Е. Тимошенко С. К. Жуков Г. К. Кирпонос М. П. Герасименко В. П. Гречко А. А. Чуйков В. І. Кошовий П. К. Якубовський І. Г. Герасимов І. О. Громов Б. В. |
Історія
Російська імперія
Київський військовий округ було створено 6 липня 1862 року в ході військової реформи як військово-адміністративну одиницю зі штабом у Києві. Округ створювався з метою децентралізації та вдосконалення військового управління в Російській імперії. Командувач округом керував оперативними, стройовими та господарськими справами військових з'єднань і частин округу та підвідомчих йому установ. Штаб округу займався підготовкою до мобілізації, передислокацією військ у випадку війни, відав їх розташуванням у мирний час, стройовою та бойовою підготовкою військ, збором даних про ймовірного противника в прикордонній смузі, кадровими питаннями, опікувався артилерійським, інженерним, інтендантським, санітарним та ветеринарним забезпеченням військ, забезпечував військове судочинство.
Спочатку КВО займав територію Київської, Подільської (без Балтського повіту) та Волинської губерній.
У 1869 Хотинський повіт Бессарабської губернії з Одеського військового округу був переданий до складу КВО.
У 1888 у зв'язку з ліквідацією Харківського військового округу КВО був поширений також на територію Харківської, Чернігівської, Полтавської та Курської губернії (дві останні 17 квітня 1917 року були включені до складу Московського військового округу).
Дніпро розділяв округ на 2 частини — східну і західну. Південна частина західної половини КВО включала ділянку південно-західного театру воєнних дій на прикордонні з Австро-Угорською імперією. Східна половина військового округу, де ведення бойових дій не планувалося, разом із задніпровськими губерніями ця територія була базою всієї західної прикордонної смуги. На 15 серпня 1896 на території округу дислокувалося 166 батальйонів, 73 ескадрони, 48 сотень, 434 одиниці техніки, 24 комендатури, 2 шпиталі, 5 лазаретів тощо. Територію КВО перетинали залізниці: Київ—Козятин (нині місто Вінницької області) — Здолбунів—Ковель; Київ—Сарни—Ковель—Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь); шосейна дорога — Київ—Житомир—Рівне—Брест-Литовськ з короткими відгалуженнями в р-ні Рівного і Луцька в напрямку кордону. Київський військовий округ розділявся також на 3 прикордонні райони — Північний, Південний і Придніпровський.
У 1907 із складу Київського військового округу до відійшов Володимир-Волинський повіт разом з повітовим містом і Ковельський повіт Волинської губернії.
Округ охоплював територію 6018 квадратних миль з населенням 23,2 млн чоловік.
З початком Першої світової війни перейменований на Київський військовий округ на театрі військових дій. Станом на 1914 в КВО дислокувалися такі частини (не всі з них розташовувалися на території сучасної України):
- 9-й АК: 5 пд (штаб — Житомир; 17, 18, 19, 20 пп, 5 абр), 42 пд (штаб — Київ; 165, 166, 167, 168 пп, 42 абр), 9 кд (штаб — Київ; 9 дп, 9 уп, 9 гп, 1 Уральський кзп, 9 кадн), 9 мадн, 6 сб, 6 пб, 4 ір
- 10-й АК (штаб — Харків): 9 пд (штаб — Полтава; 33, 34, 35, 36 пп, 9 абр), 31 пд (штаб — Харків; 121, 122, 123, 124 пп, 31 абр), 10 кд (штаб — Харків; 10 дп, 10 уп, 1 Оренбурзький кзп, 3 дкдн), 10 мадн, 7 сб
- 11-й АК (штаб — Рівне): 11 пд (штаб — Луцьк; 41, 42, 43, 44 пп, 11 абр), 32 пд (штаб — Рівне; 125, 126, 127, 128 пп, 32 абр), 11 кд (штаб — Дубно; 11 дп, 11 уп, 11 гп, 12 Донський кзп, 11 кадн), 11 мадн, 21 сб
- 12-й АК (штаб — Вінниця): 12 пд (штаб — Хмельницький; 45, 46, 47, 48 пп, 12 абр), 19 пд (штаб — Умань; 73, 74, 75, 76 пп, 19 абр), 3 осбр (штаб — Жмеринка; 9, 10, 11, 12 сп), 3 садн, 2 Донська (Збірна) кзд (штаб — Кам'янець-Подільський), 12 кд (штаб — Хмельницький; 12 дп, 12 уп, 12 гп, 3 Уфімсько-Самарський кзп, 2 дкдн), 12 мадн, 5 сб, 4 та 5 об, 10 пр
- 21-й АК (штаб — Київ): 33 пд (штаб — Київ; 129, 130, 131, 132 пп, 33 абр), 44 пд (на території сучасної України дислокувалися тільки 175, 176 пп, 44 абр), 21 мадн, 4 тадн, 14 сб, 5 пб
У ході мобілізації на основі Київського військового округу було сформовано 3-тю та 8-му російські армії. Сам округ упродовж війни був районом зосередження тилових резервних частин Південно-Західного фронту.
Влітку 1917 року основу військ Київського військового округу (близько 400 тисяч осіб) становили запасні частини, формування ополченців, військові навчальні заклади тощо. Командувачами округом у 1917 році були генерал М.Тодорович та полковник Костянтин Оберучев.
Українська революція
Після Лютневої революції 1917 КВО став центром розгортання українського військового руху. Наприкінці червня 1917 року загальна чисельність українізованих частин округу становила понад 50 тисяч військовослужбовців.
Після Жовтневого перевороту у Петрограді віддані Тимчасовому урядові війська, що концентрувалися навколо штабу Київського військового округу, зробили спробу перебрати на себе владу у Києві, проте зазнали поразки від більшовиків та збройних формувань Центральної Ради.
З проголошенням 7 листопада 1917 року Української Народної Республіки генеральне секретарство військових справ 14 листопада 1917 року видало розпорядження про подальшу українізацію Київського військового округу, призначило його командувачем полковника В. Павленка, пізніше — капітана української армії М. Шинкаря. Київський військовий округ Збройних сил УНР припинив своє існування наприкінці січня 1918 року після відступу українських військ з Києва.
Радянські часи
Згодом Київський військовий округ було відтворено. За наказом народного комісару військових справ Української РСР М. Подвойського від 12 березня 1919 року були утворені Київський, Харківський, пізніше Одеський округи. Київський включав територію Київської, Чернігівської, пізніше Подільської, Волинської губерній, управління перебувало в Києві. У серпні 1919 року Київський військовий округ припинив своє існування у зв'язку з взяттям Києва військами генерала Денікіна та прийняттям 1 червня 1919 року Всеросійським ЦВК декрету щодо об'єднання збройних сил радянських республік.
Знову створений за наказом Реввійськради РРФСР від 23 січня 1920 року. Спочатку обіймав територію Київської, Чернігівської, Подільської, Волинської і Херсонської губерній, пізніше до складу округу були включені Полтавська і Кременчуцька губернії. Ліквідований у квітні 1922 року у зв'язку з реорганізацією Червоної армії та створенням Збройних сил України і Криму, а пізніше — Українського військового округу (УВО).
Поновлений в 1935 році. Наприкінці 1930-х рр. під час Великого терору значна кількість командного складу КВО була репресована. Серед них — командувачі округом Йона Якір, Іван Федько, всі дев'ять командирів корпусів, 24 з 25 командирів дивізій, 5 з 9 командирів бригад, 87 з 135 командирів полків. Постановою Головної Військової Ради РСЧА від 26 липня 1938 року КВО було перетворено на Київський особливий військовий округ (КОВО). Утворений на базі управління КОВО Український фронт у складі 5-ї, 6-ї, 12-ї армій та армійської кавалерійської групи брав участь у радянсько-польській (Вересневій) війні 1939 року. Ряд частин і з'єднань КОВО, зокрема 7-ма Чернігівська і 44-та Київська стрілецькі дивізії були задіяні у радянсько-фінській війні 1939-40 рр.. Також з частин і з'єднань КОВО формувався Південний фронт, війська якого влітку 1940 року брали участь у приєднанні до СРСР Бессарабії та Північної Буковини.
З початком Німецько-радянської війни, на базі КОВО створено Південно-Західний фронт, війська якого здійснювали оборону України та Києва. 10 вересня 1941 року управління округу було розформоване, оскільки територія округу була окупована німецькими військами. 15 жовтня 1943 року, після звільнення території, КВО був відновлений і активно задіяний у мобілізації українського населення до Червоної армії. Надалі територія Київського військового округу постійно змінювалась.
З 1977 року вона охоплювала Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Кіровоградську, Луганську, Полтавську, Сумську, Харківську, Черкаську та Чернігівську області УРСР. До Другої світової війни штаб КВО перебував у Києві на вул. Банковій, 11 (тепер — будинок Адміністрації Президента); після війни — у будинку колишнього кадетського корпусу на Повітрофлотському проспекті, 6.
Україна
Після розпаду СРСР війська КВО стали основою для формування Збройних сил України. У ході військової реформи Київський військовий округ 1 листопада 1992 року було ліквідовано. На базі управління було сформовано центральний апарат Міністерства оборони України. Війська округу увійшли до складу Територіального управління «Північ», сформованого на базі управління 1-го армійського корпусу (1-ї армії, м. Чернігів).
Структура
1990
Округ підпорядковувався головнокомандувачу Південно-Західного напрямку (штаб — Кишинів). На території округу дислокувалися 2 гвардійські армії (6-та танкова та 1-ша загальновійськова), з'єднання центрального й окружного підпорядкування. Авіаційну підтримку Південно-Західному напрямку та Київському військовому округу здійснювали 17-та та 24-та повітряні армії, а повітряне прикриття — 8-ма окрема армія ППО.
Всього в 1990 р. в окрузі знаходилось приблизно 150 тис. військовослужбовців, 1,5 тис. танків, 1,5 тис. бойових броньованих машин, 700 гармат, мінометів і РСЗВ, 100 бойових і транспортних гелікоптерів.
- Штаб округу — Київ
З'єднання й частини окружного підпорядкування
- 368-й окремий батальйон охорони та забезпечення, Київ
- 9-та окрема бригада спеціального призначення (Кіровоград)
- 23-тя десантно-штурмова бригада, Кременчук
- 159-та гвардійська ракетна бригада, Кіровоград (18 ОТР 9К72 «Ельбрус»)
- 459-та ракетна бригада, Біла Церква (12 ОТР 9К79 «Точка»)
- 137-ма зенітна ракетна бригада, Гончарівське (27 ЗРК 2К11А «Круг-А»)
- 281-ша гарматна артилерійська бригада, Дівички (72 2А36 «Гіацинт-Б»)
- 182-га протитанкова артилерійська бригада, Луганськ
- 147-й окремий розвідувальний артилерійський дивізіон
- 51-й окремий гвардійський гелікоптерний полк, Олександрія (29 Мі-8, 26 Мі-6)
- 94-та окрема ескадрилья безпілотних засобів розвідки, Олександрія
- 205-та інженерна бригада, Бровари
- 209-та інженерная бригада
- 313-та інженерная бригада, Бровари
- 16-й понтонно-мостовий полк, Київ
- 8-й окремий переправочно-десантний батальйон, Охтирка
- 7-ма бригада зв'язку ВГК
- 7-й окремий полк урядового зв'язку, Винники
- 15-та бригада зв'язку РГК, Семиполки
- 16-та бригада зв'язку РГК, Семиполки
- 243-й окремий батальйон тропосферного зв'язку, Маньківка
- 653-й окремий батальйон тропосферного зв'язку, Гайсин
- 113-та Проскурівська орденів Богдана Хмельницького, Олександра Невського бригада зв'язку, Гостомель
- 74-та радіотехнічна бригада, Фастів
- 208-ма окрема бригада хімічного захисту, Сєвєродонецьк
- 103-тя бригада матеріального забезпечення (штаб)
- 104-та бригада матеріального забезпечення (штаб)
- 18-та автомобільна бригада (штаб)
- 21-ша автомобільна бригада (штаб)
- 132-га трубопровідна бригада, Бровари
- Склади окружного підпорядкування
- 658-й окружний інженерний склад, Ольшаниця
- Ремонтні підприємства окружного підпорядкування
- 7-й бронетанковий ремонтний завод, Київ
- 72-га центральна артилерійська база озброєння (засобів управління), Кегичівка
- 80-та центральна інженерна база, Ніжин
- 115-й бронетанковий ремонтний завод, Харків
- 126-та авторемонтна база, Харків
- 546-та центральна хімічна база ремонту і зберігання, Полтава
- 623-тя центральна інженерна база, Харків
- 2347-ма центральна артилерійська база озброєння, Полтава
- Бази зберігання майна окружного підпорядкування
- 835-та база зберігання майна, Малинівка
- 873-тя база зберігання майна (артилерія), Дівички
- 2897-ма база зберігання майна (зв'язку), Новомосковськ
- 5197-ма база зберігання майна (зв'язку), Луганськ (4-та гвардійська мотострілецька дивізія)
- 36-та мотострілецька дивізія, Бахмут
- 35-й танковий полк
- 103-й мотострілецький полк
- 143-й мотострілецький полк, Комунарськ
- 46-та мотострілецька дивізія, Луганськ
- танковий полк
- 875-й мотострілецький полк
- 1215-й мотострілецький полк
- мотострілецький полк
- артилерійський полк
- зенітний ракетний полк
- 169-й гвардійський окружний навчальний центр — переформована 48-ма гвардійська навчальна танкова дивізія, Десна
- 5-й гвардійський навчальний танковий Новоросійський Червонопрапорний, орденів Суворова і Богдана Хмельницького полк, Десна (60 Т-64, 5 БТР-50ПУ)
- 300-й навчальний танковий полк, Десна (90 Т-64)
- 389-й навчальний танковий полк, Десна (83 Т-64, 7 Т-55)
- 354-й навчальний мотострілецький полк, Десна (116 БМП-2, 98 БМП-1, 9 БТР-70, 4 БТР-60)
- 467-й навчальний артилерійський полк, Десна (18 2С1 «Гвоздика», 36 2С3 «Акація», 9 Д-30, 14 2С12 «Сані», 8 БМ-21 «Град»
- 1121-й навчальний зенітний артилерійський полк, Десна
- 1377-й окремий навчальний розвідувальний батальйон, Десна (14 БМП-2, 4 БРМ-1К)
- 554-й окремий навчальний батальйон зв'язку, Десна
- Всього: 240 танків, 232 БМП, 13 БТР, 54 САУ, 12 гармат, 19 мінометів, 8 РСЗВ
- 254-та мотострілецька Черкаська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького дивізія, Бахмут — виведена зі складу Південної групи військ (Угорщина) на місце дислокації розформованої 36-ї мотострілецької дивізії.
- 5-й мотострілецький полк, Комунарськ (40 Т-64, 23 БТР-70, 122 БТР-60, 2 БМП-2, 4 БМП-1, 2 БРМ-1К, 18 2С1 «Гвоздика», 18 2С12 «Сані»)
- 78-й мотострілецький полк, Бахмут (41 Т-64, 130 БТР-60, 2 БМП-2, 4 БМП-1, 2 БРМ-1К), 18 2С1 «Гвоздика»)
- 95-й мотострілецький полк, Луганськ (40 Т-64, 58 БМП-2, 73 БМП-1, 2 БРМ-1К, 1 БТР-60 18 2С1 «Гвоздика»)
- 66-й танковий полк, Трьохізбенка (94 Т-64, 12 БМП-2, 5 БМП-1, 2 БРМ-1К, 18 2С1 «Гвоздика»)
- 297-й самохідно-артилерійський полк, Бахмут (54 2С3 «Акація», 18 БМ-21 «Град»
- 1215-й зенітний ракетний полк, Луганськ
- 456-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
- 15-й окремий розвідувальний батальйон, Трьохізбенка (6 Т-64, 8 БМП-1, 7 БРМ-1К, 6 БТР-70, 1 БТР-60)
- 421-й окремий інженерно-саперний батальйон, Трьохізбенка (4 БТР-60)
- 673-й окремий батальйон зв'язку
- 1120-й окремий батальйон матеріального забезпечення
- 72-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- 271-й окремий медико-санітарний батальйон
- Всього: 221 танк, 183 БМП, 288 БТР, 126 САУ, 12 мінометів, 18 РСЗВ
У 1991 році окрузі була підпорядкована виведена з Польщі зі складу ПнГВ:
В 1991 році окрузі підпорядкована виведена з Східної Німеччини зі складу ЗГВ:
- 7-ма гвардійська танкова Київсько-Берлінська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова дивізія, Пирятин
- 32-га гвардійська танкова Полтавська Червонопрапорна орденів Суворова і Кутузова дивізія, Кривий Ріг
- 39-та гвардійська мотострілецька Барвінківська ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія, Біла Церква
- 25-та танкова Червонопрапорна дивізія, Чугуїв
На 19 листопада 1990 р. у з'єднаннях і на базах зберігання армії були 763 танка (в тому числі 381 Т-64, а решта — типу Т-54/55), 617 БМП і БТР, 324 гармати, міномети й РСЗВ. Крім того, армія мала у своєму розпорядженні 12 бойових і 11 транспортних гелікоптерів
- Штаб — Чернігів
- 123-тя ракетна бригада, Конотоп (12 ОТР 9К79 «Точка»)
- 108-ма зенітна ракетна бригада, Золотоноша (27 ЗРК 2К11А «Круг-А»)
- 71-й гарматний артилерійський полк, Фастів (24 2А36 «Гіацинт-Б», 36 Д-20
- 976-й протитанковий артилерійський полк, Фастів
- 961-й реактивний артилерійський полк, Фастів (36 БМ-21 «Град»)
- 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське
- 820-та окрема рота спеціального призначення, Чернігів
- 318-та окрема гелікоптерна ескадрилья вогневої підтримки, Біла Церква (12 Мі-24, 6 Мі-8)
- 30-та окрема змішана авіаційна ескадрилья, Гончарівське (5 Мі-8)
- 30-й окремий полк зв'язку, Чернігів
- 92-й окремий радіотехнічний батальйон, Чернігів
- 104-й окремий інженерно-саперний батальйон
- 832-й окремий батальйон розвідки зараження, Чернігів
- 102-га бригада матеріального забезпечення (штаб)
- Бази зберігання майна, озброєння та техніки армійського підпорядкування
- 6289-та база зберігання майна, Черкаси — розформована 41-ша гвардійська танкова
- 4214-та база зберігання військової техніки, Пирятин (187 Т-64, 11 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град» — розформована 136-та мотострілецька дивізія
- 5193-тя гвардійська база зберігання військової техніки, Умань (210 Т-54, 11 БМП-1, 10 БРМ-1К, 12 9К55 «Град-1», 22 МТ-ЛБТ — розформована 204-та мотострілецька дивізія
- 5198-ма база зберігання військової техніки, Конотоп (172 Т-55, 28 БМП-1, 15 БРМ-1К, 12 БМ-21 «Град», 22 МТ-ЛБТ — розформована 172-га мотострілецька дивізія
- 25-та гвардійська мотострілецька Синельниківсько-Будапештська Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія імені В. І. Чапаєва, Лубни
- 132-й гвардійський мотострілецький Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова полк, Лубни (10 Т-64, 9 БТР-60, 2 БМП-1, 2 БРМ-1К), 12 Д-30)
- 136-й гвардійський мотострілецький Червонопрапорний полк, Лубни (10 Т-64, 9 БТР-60, 2 БМП-1, 2 БРМ-1К), 12 Д-30)
- 426-й гвардійський мотострілецький полк, Лубни (10 Т-64, 19 БМП-1, 2 БРМ-1К, 3 БТР-60, 12 2С1 «Гвоздика»)
- 280-й танковий полк, Гончарівське (31 Т-64, 2 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика», 29 МТ-ЛБТ)
- 53-й гвардійський самохідно-артилерійський полк, Лубни (12 БМ-21 «Град», 22 МТ-ЛБТ
- 1175-й зенітний ракетний полк
- 130-й окремий розвідувальний батальйон, Лубни (10 БМП-1, 7 БРМ-1К, 6 БТР-60)
- 34-й окремий батальйон зв'язку, Лубни
- 28-й окремий інженерно-саперний батальйон, Лубни
- 1090-й окремий батальйон матеріального забезпечення
- 350-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- Всього: 61 танк, 50 БМП, 9 БТР, 24 гармати, 24 САУ, 12 РСЗВ
- 41-ша гвадійська танкова Корсунсько-Дунайська ордена Суворова дивізія (64 гв. мсп, 1001 гв. сап, 1091 зрп ??)
- 208-й танковий Червонопрапорний полк, в/ч 12970;
- 305-й танковий Любанський ордена Червоної Зірки полк, в/ч 48752;
- 309-й танковий Ленінградський Червонопрапорний ордена Суворова ІІ ступеня полк імені С. М. Кірова, в/ч 67717
- 425-й гвардійський мотострілецький Будапештський орденів Кутузова та Суворова полк, в/ч 59332
- 866-й гвардійський артилерійський Кишинівський орденів Кутузова і Олександра Невского полк, в/ч 35666
- 947-й зенітний артилерійський полк, в/ч 10800
- 500-й окремий ракетний дивізіон. в/ч 67689
- 73-й окремий розвідувальний батальйон, в/ч 43061
- 174-й окремий гвардійський батальйон зв'язку, в/ч 59368
- 44-й окремий гвардійський інженерно-саперний батальйон, в/ч 22062
- 514-та окрема медико-санітарна рота, в/ч 01377
- 72-га гвардійська мотострілецька Красноградська Червонопрапорна дивізія, Біла Церква
- 222-й гвардійський мотострілецький ордена Леніна, Червонопрапорний полк, Біла Церква (21 Т-64, 130 БМП-2, 2 БРМ-1К, 16 БТР-70, 12 2С1 «Гвоздика»
- 224-й гвардійський мотострілецький ордена Олександра Невського полк, Біла Церква (21 Т-64, БТР-80, 3 БМП-2, 1 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика»
- 229-й гвардійський мотострілецький ордена Кутузова полк, Біла Церква (21 Т-64, 130 БМП-2, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика»
- 292-й танковий полк, Гончарівське (70 Т-64, 14 БМП-2, 2 БРМ-1К), 12 2С1 «Гвоздика»
- 155-й гвардійський самохідно-артилерійський Червонопрапорний, ордена Кутузова полк, Сміла (36 2С3 «Акація», 12 БМ-21 «Град», 18 МТ-ЛБТ
- 1129-й зенітний ракетний полк, Біла Церква
- 1345-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон
- 117-й окремий розвідувальний батальйон, Біла Церква (10 БМП-2, 7 БРМ-1К, 6 БТР-80)
- 538-й окремий батальйон зв'язку, Біла Церква
- 220-й окремий інженерно-саперний батальйон, Біла Церква
- 892-й окремий батальйон матеріального забезпечення
- 280-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- Всього: 133 танка, 304 БМП, 147 БТР, 84 САУ, 36 мінометів, 12 РСЗВ
- , Пирятин
- , Конотоп
На 19 листопада 1990 року з урахуванням техніки, що прибула до цього часу зі складу 93-ї гвардійської мотострілецької дивізії, армія мала у своєму розпорядженні 462 танки (всі — типу Т-64), 228 БМП і БТР, 218 гармат, мінометів і РСЗВ, а також 5 транспортних гелікоптерів.
- Штаб — Дніпропетровськ
- 169-та ракетна бригада
- 269-та зенітна ракетна бригада (27 ЗРК 2К11А «Круг-А»)
- 977-й протитанковий артилерійський полк, Новомосковськ
- 16-та окрема змішана авіаційна ескадрилья, Підгородне (4 Мі-8, 1 Мі-6)
- 121-й окремий гвардійський Фокшансько-Мукденський орденів Олександра Невського, Червоної Зірки полк зв'язку, Дніпропетровськ
- 93-й окремий радіотехнічний батальйон, Дніпропетровськ
- 17-та гвардійська танкова Криворізька Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія, Кривий Ріг (224 тп ?)
- 25-й танковий полк, Кривий Ріг (31 Т-64, 8 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 БТР-70, 12 2С1 «Гвоздика», 4 2С12 «Сані»
- 92-й танковий полк, Кривий Ріг (32 Т-64, 8 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика», 4 2С12 «Сані»
- 230-й гвардійський танковий Могильовський ордена Суворова полк, Кривий Ріг (31 Т-64, 8 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика», 4 2С12 «Сані»
- 187-й мотострілецький полк, Кривий Ріг (10 Т-64, 3 БМП-1, 2 БРМ-1К, 12 2С1 «Гвоздика», 8 2С12 «Сані»
- 869-й самохідно-артилерійський полк, Кривий Ріг (15 2С3 «Акація», 3 2С1 «Гвоздика», 2 Д-30)
- 1069-й зенітний ракетний полк, Кривий Ріг
- 74-й окремий розвідувальний батальйон, Кривий Ріг (3 БМП-1, 7 БРМ-1К)
- 28-й окремий батальйон зв'язку, Кривий Ріг
- 26-й окремий інженерно-саперний батальйон, Кривий Ріг
- 1055-й окремий батальйон матеріального забезпечення
- 129-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
- Всього: 104 танки, 45 БМП, 12 БТР, 66 САУ, 2 гармати, 23 міномета, 12 РСЗВ
- 22-га гвардійська танкова Черкаська Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія, Черкаське
- 42-га гвардійська танкова Прилуцька ордена Леніна Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія, Жданівка/Новомосковськ — переозброєна танками Т-64, згодом переформована в 5359-ту гвардійську Прилуцьку базу зберігання озброєння та військової техніки
- 75-та гвардійська танкова Бахмацька двічі Червонопрапорна ордена Суворова дивізія, Чугуїв — розформована в 1989-90 рр.
- 216-й гвардійський танковий полк
- 283-й гвардійський танковий полк
- 380-й танковий полк
- 256-й гвардійський мотострілецький полк
- самохідно-артилерійський полк
- зенітний ракетний полк
- Бази зберігання майна, озброєння та техніки
- 5359-та гвардійська Прилуцька база зберігання військової техніки, Жданівка/Новомосковськ (314 Т-64, 24 БМП-1, 15 БРМ-1К)
- 6067-ма база зберігання майна, Жданівка/Новомосковськ
- 2897-ма база зберігання майна, Жданівка/Новомосковськ
- 6299-та база зберігання військової техніки, Гвардійське
У 1990 армії була підпорядкована виведена з Південної групи військ (Угорщина)
- 93-тя гвардійська мотострілецька Харківська двічі Червонопрапорна орденів Суворова і Кутузова дивізія смт. Черкаське, Дніпропетровська область
- На 19 листопада 1990 з Угорщини прибула частина сил дивізії, яка нараховувала: 44 танки, 80 БТР, 42 БМП, 60 САУ, 2 гармати, 3 міномети, 18 РСЗВ
Командування
Російська імперія
- Іванов Микола Іудович (1908—1914)
Радянські
- Командувачі:
- К. Малецький (07.02.1919 — 15.02.1919);
- Богданов Михайло Сергійович (24.02.1919 — 04.09.1919);
- Б. С. Козловський (24.01.1920 — 24.02.1920);
- (24.02.1920 — 28.08.1920);
- (28.08.1920 — 00.12.1920) (до 26.11 окрвоєнком, з 26.11.1920 командувач)
- (12.1920 — 01.1921);
- Єгоров Олександр Ілліч (01.1921 — 04.1921);
- Петін Микола Миколайович (з 04.1921);
- Якір Йона Еммануїлович (11.1921 — 04.1922);
- командарм 1 рангу Якір Йона Еммануїлович (17.05.1935 — 00.1937);
- командарм 1 рангу Федько Іван Федорович (05.1937 — 00.1938);
- командарм 2 рангу Тимошенко Семен Костянтинович (00.1938 — 00.1940);
- генерал армії Жуков Георгій Костянтинович (00.1940 — 01.1941);
- генерал-полковник Кирпонос Михайло Петрович (січень — червень 1941);
- генерал-лейтенант Яковлєв Всеволод Федорович (1941);
- генерал-лейтенант Косякін Віктор Васильович (жовтень 1943 — березень 1944);
- генерал-лейтенант Герасименко Василь Пилипович (березень 1944 — липень 1945);
- генерал-полковник Гречко Андрій Антонович (липень 1945 — травень 1953);
- генерал армії (до 1955), Маршал Радянського Союзу Чуйков Василь Іванович (травень 1953 — квітень 1960);
- генерал-полковник (до 1965), генерал армії Кошовий Петро Кирилович (квітень 1960 — січень 1965);
- генерал армії Якубовський Іван Гнатович (січень 1965 — квітень 1967);
- генерал-полковник Куликов Віктор Георгійович (травень 1967 — листопад 1969);
- генерал-полковник Салманов Григорій Іванович (листопад 1969 — червень 1975);
- генерал-полковник (до 1977), генерал армії Герасимов Іван Олександрович (червень 1975 — вересень 1984);
- генерал-полковник Осипов Володимир Васильович (вересень 1984 — січень 1989);
- генерал-полковник Громов Борис Всеволодович (січень 1989 — грудень 1990);
- генерал-полковник Чечеватов Віктор Степанович (січень 1991 — січень 1992);
- генерал-лейтенант Борискін Валентин Данилович (січень 1992 — листопад 1992).
Начальники штабу округу
- Земцов М. (квітень 1920 — грудень 1920)
- Петін Микола Миколайович (грудень 1920 — січень 1921)
- (січень 1921 — квітень 1922)
- (травень 1935 — травень 1936)
- комдив (травень 1936 — квітень 1937)
- комдив (квітень 1937 — липень 1937)
- комдив Захаркін Іван Григорович (липень 1937 — червень 1938)
- комдив (червень 1938 — жовтень 1938)
- комбриг Ватутін Микола Федорович (жовтень 1938 — липень 1940)
- генерал-лейтенант Пуркаєв Максим Олексійович (липень 1940 — червень 1941)
- генерал-майор Антонов Олексій Інокентійович (червень 1941 — серпень 1941)
- генерал-майор (жовтень 1943 — липень 1945)
- генерал-майор Тер-Гаспарян Геворк Андрійович (липень 1945 — травень 1949)
- генерал-лейтенант (червень 1949 — лютий 1950)
- генерал-лейтенант (лютий 1950 — квітень 1952)
- генерал-лейтенант (квітень 1952 — грудень 1954)
- генерал-лейтенант танкових військ (грудень 1954 — березень 1956)
- генерал-полковник Іванов Семен Павлович (квітень 1956 — вересень 1959)
- генерал-полковник Крамар Володимир Михайлович (вересень 1959 — грудень 1964)
- генерал-лейтенант (грудень 1964 — січень 1970)
- генерал-лейтенант Єршов Іван Дмитрович (березень 1970 — червень 1977)
- генерал-лейтенант Постников Станіслав Іванович (червень 1977 — серпень 1979)
- генерал-лейтенант Єлагін Олександр Сидорович (вересень 1979 — квітень 1982)
- генерал-лейтенант Федоров Олексій Костянтинович (травень 1982 — квітень 1986)
- генерал-лейтенант (квітень 1986 — травень 1988)
- генерал-лейтенант (травень 1988 — липень 1989)
- генерал-лейтенант Борискін Валентин Данилович (липень 1989 — грудень 1991)
Перші заступники командувача
- генерал-лейтенант (грудень 1951 — січень 1953)
- генерал-полковник Болдін Іван Васильович (жовтень 1953 — травень 1958)
- генерал-лейтенант Лащенко Петро Миколайович (травень 1959 — вересень 1962)
- генерал-полковник Чиж Володимир Пилипович (вересень 1962 — серпень 1969)
- генерал-лейтенант танкових військ Горбань Василь Мусійович (серпень 1969 — жовтень 1974)
- генерал-лейтенант танкових військ Городецький Георгій Дмитрович (жовтень 1974 — вересень 1977)
- генерал-лейтенант танкових військ Терентьєв Юрій Павлович (вересень 1977 — березень 1981)
- генерал-лейтенант Фомін Анатолій Дмитрович (березень 1981 — 1988)
- генерал-лейтенант (травень 1988 — грудень 1991)
Члени Революційної Військової ради округу
- Риндіч Андріан Пилипович (січень 1920 — березень 1920)
- (березень 1920 — червень 1920)
- (червень 1920 — січень 1921)
- Аралов Семен Іванович (січень 1921 — березень 1921)
- (березень 1921 — січень 1922)
- Салько М. В. (січень 1922 — квітень 1922)
Члени Військової ради округу (до 1991)
- корпусний комісар Амелін Михайло Петрович (травень 1935 — травень 1937)
- корпусний комісар Щаденко Юхим Опанасович (травень 1937 — листопад 1937)
- дивізійний комісар Смирнов Ілля Корнилович (грудень 1937 — квітень 1938)
- дивізійний комісар Поляков Михайло Миколайович (квітень 1938 — листопад 1938)
- дивізійний комісар Ніколаєв Андрій Семенович (листопад 1938 — квітень 1939)
- корпусний комісар Мельников Олексій Миколайович (квітень 1939 — липень 1939)
- корпусний комісар Борисов Володимир Миколайович (липень 1939 — вересень 1939)
- корпусний комісар Кожевников Сергій Костянтинович (вересень 1939 — липень 1940)
- корпусний комісар Вашугін Микола Миколайович (листопад 1940 — червень 1941)
- корпусний комісар (червень 1941 — вересень 1941)
- генерал-майор (жовтень 1943 — липень 1944)
- генерал-майор Кулаков Павло Христофорович (липень 1944 — травень 1946)
- генерал-лейтенант Мжаванадзе Василь Павлович (травень 1946 — липень 1950)
- генерал-майор, з 1954 року генерал-лейтенант Александров Микола Михайлович (липень 1950 — січень 1962)
- генерал-лейтенант, з 1968 року генерал-полковник Головкін Василь Якович (січень 1962 — вересень 1969)
- генерал-лейтенант, з 1972 року генерал-полковник Беднягін Анатолій Іванович (вересень 1969 — лютий 1975)
- генерал-лейтенант, з 1978 року генерал-полковник Дементьєв Володимир Тимофійович (лютий 1975 — березень 1982)
- генерал-полковник Родін Віктор Семенович (березень 1982 — вересень 1984)
- генерал-лейтенант Арапов Віталій Федорович (жовтень 1984 — червень 1987)
- генерал-лейтенант Шаригін Володимир Олександрович (червень 1987 — квітень 1991)
Начальник військово-політичного управління — заступник командувача військ округу (у 1991)
- генерал-лейтенант Шариков Борис Іванович (квітень — листопад 1991)
Начальники Політичного управління військового округу (до 1957)
- дивізійний комісар Пожидаєв Юхим Тарасович (1938 — 1940?)
- полковник (1943 — 1945)
- генерал-майор Савков Микола Никифорович (1945 — 1948)
- генерал-майор (1948 — 1951)
- генерал-майор Калашник Михайло Харитонович (1951 — 1954)
- генерал-майор Громов Олександр Георгійович (1954 — 1957)
Див. також
Примітки
- . http://zakon3.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 16 жовтня 1992. Архів оригіналу за 28 Лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
- Феськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И. Советская Армия в годы «холодной войны» (1945—1991). — Томск: Изд-во Том. ун-та, 2004. C. 8
- Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские Сухопутные войска в последний год Союза ССР. Справочник. — СПб.; В&К, 2001. С. 155.
- . http://desantura.org/. Кіровоградська обласна ГО «Братство десантників». Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
- Ленский А. Г., Цыбин М. М. Советские Сухопутные войска в последний год Союза ССР. Справочник. — СПб.; В&К, 2001. С. 159.
- . Архів оригіналу за 15 Жовтня 2013. Процитовано 29 Березня 2022.
- Командувачами називалися з 26 листопада 1920, до цього — окружні військові комісари. 7 лютого 1919 наказом № 18 Наркомвоєна України київським окружним військовим комісаром призначений С. К. Малецький, а його помічником — Іван Дубовий. 15 лютого 1919 обидва отримують нові призначення. На посаду київського окружного комісара вступає М. С. Богданов, помічником окрвоєнкома призначається В. В. Янушевський
Джерела та література
- Л. В. Гриневич. Київський військовий округ [ 10 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 255. — .
- Россия. Генштаб. Киевский военный округ. К., 1896;
- Столетие военного министерства. Исторический очерк, 1802—1902, т. 1. СПб., 1902;
- Военная энциклопедия, т. 12. СПб., 1913; Зайончковский П. А. Самодержавие и русская армия на рубеже XIX—XX столетий. М., 1973.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
- Киевский Краснознамённый. История Краснознамённого Киевского военного округа. 1919—1972 / Буйских Б. Н., Антоненко А. И., Вовк В. В. и др. — Москва : Воениздат, 1974. — 432 с.(рос.)
- Киевский Краснознамённый. Очерк истории Краснознаменного Киевского военного округа (1919-1979) / Серебряков Г. И., Буйских Б. Н., Вовк В. В., Волков И. В. и др. — Москва : Воениздат, 1979. — 414 с. — 75000 прим.(рос.)
Посилання
У Вікіджерелах є Реєстр членів Всеукраїнської ради військових депутатів, обраних Київською військовою округою |
- Преобразование фронтов в военные округа в 1945 году [ 9 Березня 2008 у Wayback Machine.]
- Киевский военный округ [ 7 Липня 2006 у Wayback Machine.]
- Київський військовий округ (КВО) [ 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Дислокація військових частин Російської імператорської армії на території сучасної України (початок ХХ ст.) [ 13 Серпня 2017 у Wayback Machine.]
- План обороны госграницы Киевский Особый военный округ (Юго-Западный фронт) [ 25 Січня 2010 у Wayback Machine.]
- Киевский военный округ [ 11 Серпня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonoprapornij Ki yivskij vijsko vij o krug KVO odinicya vijskovo administrativnogo podilu v Rosijskij imperiyi Ukrayinskij Narodnij Respublici a zgodom u SRSR ta Ukrayini Kiyivskij vijskovij okrugKievskij voennyj okrugKarta kiyivskogo vijskovogo okrugu na 1991 rikNa sluzhbi6 lipnya 1862 1917 1919 1920 1922 1935 1941 9 lipnya 1945 1 listopada 1992Krayini Rosijska imperiya Radyanskij Soyuz UkrayinaVid Rosijska imperatorska armiya Radyanska armiya Suhoputni vijska UkrayiniTipvijskovij okrugVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Druga svitova vijnaNagorodi 1968 KomanduvannyaViznachni komanduvachiDragomirov M I Suhomlinov V O Yakir J E Timoshenko S K Zhukov G K Kirponos M P Gerasimenko V P Grechko A A Chujkov V I Koshovij P K Yakubovskij I G Gerasimov I O Gromov B V IstoriyaRosijska imperiya Karta vijskovih okrugiv Rosijskoyi imperiyi 1913 Moskovskij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug Odeskij vijskovij okrug Kazanskij vijskovij okrug Oblast Vijska Donskogo Turkestanskij vijskovij okrug Kiyivskij vijskovij okrug bulo stvoreno 6 lipnya 1862 roku v hodi vijskovoyi reformi yak vijskovo administrativnu odinicyu zi shtabom u Kiyevi Okrug stvoryuvavsya z metoyu decentralizaciyi ta vdoskonalennya vijskovogo upravlinnya v Rosijskij imperiyi Komanduvach okrugom keruvav operativnimi strojovimi ta gospodarskimi spravami vijskovih z yednan i chastin okrugu ta pidvidomchih jomu ustanov Shtab okrugu zajmavsya pidgotovkoyu do mobilizaciyi peredislokaciyeyu vijsk u vipadku vijni vidav yih roztashuvannyam u mirnij chas strojovoyu ta bojovoyu pidgotovkoyu vijsk zborom danih pro jmovirnogo protivnika v prikordonnij smuzi kadrovimi pitannyami opikuvavsya artilerijskim inzhenernim intendantskim sanitarnim ta veterinarnim zabezpechennyam vijsk zabezpechuvav vijskove sudochinstvo Kiyivskij vijskovij okrug Spochatku KVO zajmav teritoriyu Kiyivskoyi Podilskoyi bez Baltskogo povitu ta Volinskoyi gubernij U 1869 Hotinskij povit Bessarabskoyi guberniyi z Odeskogo vijskovogo okrugu buv peredanij do skladu KVO U 1888 u zv yazku z likvidaciyeyu Harkivskogo vijskovogo okrugu KVO buv poshirenij takozh na teritoriyu Harkivskoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi ta Kurskoyi guberniyi dvi ostanni 17 kvitnya 1917 roku buli vklyucheni do skladu Moskovskogo vijskovogo okrugu Dnipro rozdilyav okrug na 2 chastini shidnu i zahidnu Pivdenna chastina zahidnoyi polovini KVO vklyuchala dilyanku pivdenno zahidnogo teatru voyennih dij na prikordonni z Avstro Ugorskoyu imperiyeyu Shidna polovina vijskovogo okrugu de vedennya bojovih dij ne planuvalosya razom iz zadniprovskimi guberniyami cya teritoriya bula bazoyu vsiyeyi zahidnoyi prikordonnoyi smugi Na 15 serpnya 1896 na teritoriyi okrugu dislokuvalosya 166 bataljoniv 73 eskadroni 48 soten 434 odinici tehniki 24 komendaturi 2 shpitali 5 lazaretiv tosho Teritoriyu KVO peretinali zaliznici Kiyiv Kozyatin nini misto Vinnickoyi oblasti Zdolbuniv Kovel Kiyiv Sarni Kovel Brest Litovsk nini m Brest Bilorus shosejna doroga Kiyiv Zhitomir Rivne Brest Litovsk z korotkimi vidgaluzhennyami v r ni Rivnogo i Lucka v napryamku kordonu Kiyivskij vijskovij okrug rozdilyavsya takozh na 3 prikordonni rajoni Pivnichnij Pivdennij i Pridniprovskij U 1907 iz skladu Kiyivskogo vijskovogo okrugu do vidijshov Volodimir Volinskij povit razom z povitovim mistom i Kovelskij povit Volinskoyi guberniyi Okrug ohoplyuvav teritoriyu 6018 kvadratnih mil z naselennyam 23 2 mln cholovik Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni perejmenovanij na Kiyivskij vijskovij okrug na teatri vijskovih dij Stanom na 1914 v KVO dislokuvalisya taki chastini ne vsi z nih roztashovuvalisya na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini 9 j AK 5 pd shtab Zhitomir 17 18 19 20 pp 5 abr 42 pd shtab Kiyiv 165 166 167 168 pp 42 abr 9 kd shtab Kiyiv 9 dp 9 up 9 gp 1 Uralskij kzp 9 kadn 9 madn 6 sb 6 pb 4 ir 10 j AK shtab Harkiv 9 pd shtab Poltava 33 34 35 36 pp 9 abr 31 pd shtab Harkiv 121 122 123 124 pp 31 abr 10 kd shtab Harkiv 10 dp 10 up 1 Orenburzkij kzp 3 dkdn 10 madn 7 sb 11 j AK shtab Rivne 11 pd shtab Luck 41 42 43 44 pp 11 abr 32 pd shtab Rivne 125 126 127 128 pp 32 abr 11 kd shtab Dubno 11 dp 11 up 11 gp 12 Donskij kzp 11 kadn 11 madn 21 sb 12 j AK shtab Vinnicya 12 pd shtab Hmelnickij 45 46 47 48 pp 12 abr 19 pd shtab Uman 73 74 75 76 pp 19 abr 3 osbr shtab Zhmerinka 9 10 11 12 sp 3 sadn 2 Donska Zbirna kzd shtab Kam yanec Podilskij 12 kd shtab Hmelnickij 12 dp 12 up 12 gp 3 Ufimsko Samarskij kzp 2 dkdn 12 madn 5 sb 4 ta 5 ob 10 pr 21 j AK shtab Kiyiv 33 pd shtab Kiyiv 129 130 131 132 pp 33 abr 44 pd na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini dislokuvalisya tilki 175 176 pp 44 abr 21 madn 4 tadn 14 sb 5 pb U hodi mobilizaciyi na osnovi Kiyivskogo vijskovogo okrugu bulo sformovano 3 tyu ta 8 mu rosijski armiyi Sam okrug uprodovzh vijni buv rajonom zoseredzhennya tilovih rezervnih chastin Pivdenno Zahidnogo frontu Vlitku 1917 roku osnovu vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu blizko 400 tisyach osib stanovili zapasni chastini formuvannya opolchenciv vijskovi navchalni zakladi tosho Komanduvachami okrugom u 1917 roci buli general M Todorovich ta polkovnik Kostyantin Oberuchev Ukrayinska revolyuciya Dokladnishe Ukrayinska revolyuciya ta Ukrayinizaciya vijskovih chastin rosijskoyi armiyi v 1917 roci Kolona tankiv T 37A na manevrah vijsk Kiyivskogo vijskovogo okruga 1937Visadka pershogo masovogo povitryanogo desantu na navchannyah Kiyivskogo vijskovogo okrugu Veresen 1935 Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 KVO stav centrom rozgortannya ukrayinskogo vijskovogo ruhu Naprikinci chervnya 1917 roku zagalna chiselnist ukrayinizovanih chastin okrugu stanovila ponad 50 tisyach vijskovosluzhbovciv Pislya Zhovtnevogo perevorotu u Petrogradi viddani Timchasovomu uryadovi vijska sho koncentruvalisya navkolo shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu zrobili sprobu perebrati na sebe vladu u Kiyevi prote zaznali porazki vid bilshovikiv ta zbrojnih formuvan Centralnoyi Radi Z progoloshennyam 7 listopada 1917 roku Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki generalne sekretarstvo vijskovih sprav 14 listopada 1917 roku vidalo rozporyadzhennya pro podalshu ukrayinizaciyu Kiyivskogo vijskovogo okrugu priznachilo jogo komanduvachem polkovnika V Pavlenka piznishe kapitana ukrayinskoyi armiyi M Shinkarya Kiyivskij vijskovij okrug Zbrojnih sil UNR pripiniv svoye isnuvannya naprikinci sichnya 1918 roku pislya vidstupu ukrayinskih vijsk z Kiyeva Radyanski chasi Zgodom Kiyivskij vijskovij okrug bulo vidtvoreno Za nakazom narodnogo komisaru vijskovih sprav Ukrayinskoyi RSR M Podvojskogo vid 12 bereznya 1919 roku buli utvoreni Kiyivskij Harkivskij piznishe Odeskij okrugi Kiyivskij vklyuchav teritoriyu Kiyivskoyi Chernigivskoyi piznishe Podilskoyi Volinskoyi gubernij upravlinnya perebuvalo v Kiyevi U serpni 1919 roku Kiyivskij vijskovij okrug pripiniv svoye isnuvannya u zv yazku z vzyattyam Kiyeva vijskami generala Denikina ta prijnyattyam 1 chervnya 1919 roku Vserosijskim CVK dekretu shodo ob yednannya zbrojnih sil radyanskih respublik Znovu stvorenij za nakazom Revvijskradi RRFSR vid 23 sichnya 1920 roku Spochatku obijmav teritoriyu Kiyivskoyi Chernigivskoyi Podilskoyi Volinskoyi i Hersonskoyi gubernij piznishe do skladu okrugu buli vklyucheni Poltavska i Kremenchucka guberniyi Likvidovanij u kvitni 1922 roku u zv yazku z reorganizaciyeyu Chervonoyi armiyi ta stvorennyam Zbrojnih sil Ukrayini i Krimu a piznishe Ukrayinskogo vijskovogo okrugu UVO Ponovlenij v 1935 roci Naprikinci 1930 h rr pid chas Velikogo teroru znachna kilkist komandnogo skladu KVO bula represovana Sered nih komanduvachi okrugom Jona Yakir Ivan Fedko vsi dev yat komandiriv korpusiv 24 z 25 komandiriv divizij 5 z 9 komandiriv brigad 87 z 135 komandiriv polkiv Postanovoyu Golovnoyi Vijskovoyi Radi RSChA vid 26 lipnya 1938 roku KVO bulo peretvoreno na Kiyivskij osoblivij vijskovij okrug KOVO Utvorenij na bazi upravlinnya KOVO Ukrayinskij front u skladi 5 yi 6 yi 12 yi armij ta armijskoyi kavalerijskoyi grupi brav uchast u radyansko polskij Veresnevij vijni 1939 roku Ryad chastin i z yednan KOVO zokrema 7 ma Chernigivska i 44 ta Kiyivska strilecki diviziyi buli zadiyani u radyansko finskij vijni 1939 40 rr Takozh z chastin i z yednan KOVO formuvavsya Pivdennij front vijska yakogo vlitku 1940 roku brali uchast u priyednanni do SRSR Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni na bazi KOVO stvoreno Pivdenno Zahidnij front vijska yakogo zdijsnyuvali oboronu Ukrayini ta Kiyeva 10 veresnya 1941 roku upravlinnya okrugu bulo rozformovane oskilki teritoriya okrugu bula okupovana nimeckimi vijskami 15 zhovtnya 1943 roku pislya zvilnennya teritoriyi KVO buv vidnovlenij i aktivno zadiyanij u mobilizaciyi ukrayinskogo naselennya do Chervonoyi armiyi Nadali teritoriya Kiyivskogo vijskovogo okrugu postijno zminyuvalas Z 1977 roku vona ohoplyuvala Dnipropetrovsku Donecku Kiyivsku Kirovogradsku Lugansku Poltavsku Sumsku Harkivsku Cherkasku ta Chernigivsku oblasti URSR Do Drugoyi svitovoyi vijni shtab KVO perebuvav u Kiyevi na vul Bankovij 11 teper budinok Administraciyi Prezidenta pislya vijni u budinku kolishnogo kadetskogo korpusu na Povitroflotskomu prospekti 6 Ukrayina Pislya rozpadu SRSR vijska KVO stali osnovoyu dlya formuvannya Zbrojnih sil Ukrayini U hodi vijskovoyi reformi Kiyivskij vijskovij okrug 1 listopada 1992 roku bulo likvidovano Na bazi upravlinnya bulo sformovano centralnij aparat Ministerstva oboroni Ukrayini Vijska okrugu uvijshli do skladu Teritorialnogo upravlinnya Pivnich sformovanogo na bazi upravlinnya 1 go armijskogo korpusu 1 yi armiyi m Chernigiv Struktura1990 Okrug pidporyadkovuvavsya golovnokomanduvachu Pivdenno Zahidnogo napryamku shtab Kishiniv Na teritoriyi okrugu dislokuvalisya 2 gvardijski armiyi 6 ta tankova ta 1 sha zagalnovijskova z yednannya centralnogo j okruzhnogo pidporyadkuvannya Aviacijnu pidtrimku Pivdenno Zahidnomu napryamku ta Kiyivskomu vijskovomu okrugu zdijsnyuvali 17 ta ta 24 ta povitryani armiyi a povitryane prikrittya 8 ma okrema armiya PPO Vsogo v 1990 r v okruzi znahodilos priblizno 150 tis vijskovosluzhbovciv 1 5 tis tankiv 1 5 tis bojovih bronovanih mashin 700 garmat minometiv i RSZV 100 bojovih i transportnih gelikopteriv Shtab okrugu KiyivZ yednannya j chastini okruzhnogo pidporyadkuvannya 368 j okremij bataljon ohoroni ta zabezpechennya Kiyiv 9 ta okrema brigada specialnogo priznachennya Kirovograd 23 tya desantno shturmova brigada Kremenchuk 159 ta gvardijska raketna brigada Kirovograd 18 OTR 9K72 Elbrus 459 ta raketna brigada Bila Cerkva 12 OTR 9K79 Tochka 137 ma zenitna raketna brigada Goncharivske 27 ZRK 2K11A Krug A 281 sha garmatna artilerijska brigada Divichki 72 2A36 Giacint B 182 ga protitankova artilerijska brigada Lugansk 147 j okremij rozviduvalnij artilerijskij divizion 51 j okremij gvardijskij gelikopternij polk Oleksandriya 29 Mi 8 26 Mi 6 94 ta okrema eskadrilya bezpilotnih zasobiv rozvidki Oleksandriya 205 ta inzhenerna brigada Brovari 209 ta inzhenernaya brigada 313 ta inzhenernaya brigada Brovari 16 j pontonno mostovij polk Kiyiv 8 j okremij perepravochno desantnij bataljon Ohtirka 7 ma brigada zv yazku VGK 7 j okremij polk uryadovogo zv yazku Vinniki 15 ta brigada zv yazku RGK Semipolki 16 ta brigada zv yazku RGK Semipolki 243 j okremij bataljon troposfernogo zv yazku Mankivka 653 j okremij bataljon troposfernogo zv yazku Gajsin 113 ta Proskurivska ordeniv Bogdana Hmelnickogo Oleksandra Nevskogo brigada zv yazku Gostomel 74 ta radiotehnichna brigada Fastiv 208 ma okrema brigada himichnogo zahistu Syevyerodoneck 103 tya brigada materialnogo zabezpechennya shtab 104 ta brigada materialnogo zabezpechennya shtab 18 ta avtomobilna brigada shtab 21 sha avtomobilna brigada shtab 132 ga truboprovidna brigada BrovariSkladi okruzhnogo pidporyadkuvannya658 j okruzhnij inzhenernij sklad OlshanicyaRemontni pidpriyemstva okruzhnogo pidporyadkuvannya7 j bronetankovij remontnij zavod Kiyiv 72 ga centralna artilerijska baza ozbroyennya zasobiv upravlinnya Kegichivka 80 ta centralna inzhenerna baza Nizhin 115 j bronetankovij remontnij zavod Harkiv 126 ta avtoremontna baza Harkiv 546 ta centralna himichna baza remontu i zberigannya Poltava 623 tya centralna inzhenerna baza Harkiv 2347 ma centralna artilerijska baza ozbroyennya PoltavaBazi zberigannya majna okruzhnogo pidporyadkuvannya835 ta baza zberigannya majna Malinivka 873 tya baza zberigannya majna artileriya Divichki 2897 ma baza zberigannya majna zv yazku Novomoskovsk 5197 ma baza zberigannya majna zv yazku Lugansk 4 ta gvardijska motostrilecka diviziya 36 ta motostrilecka diviziya Bahmut 35 j tankovij polk 103 j motostrileckij polk 143 j motostrileckij polk Komunarsk 46 ta motostrilecka diviziya Lugansk tankovij polk 875 j motostrileckij polk 1215 j motostrileckij polk motostrileckij polk artilerijskij polk zenitnij raketnij polk 169 j gvardijskij okruzhnij navchalnij centr pereformovana 48 ma gvardijska navchalna tankova diviziya Desna 5 j gvardijskij navchalnij tankovij Novorosijskij Chervonoprapornij ordeniv Suvorova i Bogdana Hmelnickogo polk Desna 60 T 64 5 BTR 50PU 300 j navchalnij tankovij polk Desna 90 T 64 389 j navchalnij tankovij polk Desna 83 T 64 7 T 55 354 j navchalnij motostrileckij polk Desna 116 BMP 2 98 BMP 1 9 BTR 70 4 BTR 60 467 j navchalnij artilerijskij polk Desna 18 2S1 Gvozdika 36 2S3 Akaciya 9 D 30 14 2S12 Sani 8 BM 21 Grad 1121 j navchalnij zenitnij artilerijskij polk Desna 1377 j okremij navchalnij rozviduvalnij bataljon Desna 14 BMP 2 4 BRM 1K 554 j okremij navchalnij bataljon zv yazku Desna Vsogo 240 tankiv 232 BMP 13 BTR 54 SAU 12 garmat 19 minometiv 8 RSZV 254 ta motostrilecka Cherkaska ordena Lenina Chervonopraporna ordeniv Suvorova Kutuzova i Bogdana Hmelnickogo diviziya Bahmut vivedena zi skladu Pivdennoyi grupi vijsk Ugorshina na misce dislokaciyi rozformovanoyi 36 yi motostrileckoyi diviziyi 5 j motostrileckij polk Komunarsk 40 T 64 23 BTR 70 122 BTR 60 2 BMP 2 4 BMP 1 2 BRM 1K 18 2S1 Gvozdika 18 2S12 Sani 78 j motostrileckij polk Bahmut 41 T 64 130 BTR 60 2 BMP 2 4 BMP 1 2 BRM 1K 18 2S1 Gvozdika 95 j motostrileckij polk Lugansk 40 T 64 58 BMP 2 73 BMP 1 2 BRM 1K 1 BTR 60 18 2S1 Gvozdika 66 j tankovij polk Trohizbenka 94 T 64 12 BMP 2 5 BMP 1 2 BRM 1K 18 2S1 Gvozdika 297 j samohidno artilerijskij polk Bahmut 54 2S3 Akaciya 18 BM 21 Grad 1215 j zenitnij raketnij polk Lugansk 456 j okremij protitankovij artilerijskij divizion 15 j okremij rozviduvalnij bataljon Trohizbenka 6 T 64 8 BMP 1 7 BRM 1K 6 BTR 70 1 BTR 60 421 j okremij inzhenerno sapernij bataljon Trohizbenka 4 BTR 60 673 j okremij bataljon zv yazku 1120 j okremij bataljon materialnogo zabezpechennya 72 j okremij remontno vidnovlyuvalnij bataljon 271 j okremij mediko sanitarnij bataljon Vsogo 221 tank 183 BMP 288 BTR 126 SAU 12 minometiv 18 RSZV U 1991 roci okruzi bula pidporyadkovana vivedena z Polshi zi skladu PnGV 20 ta tankova Zvenigorodska Chervonopraporna diviziya Harkiv V 1991 roci okruzi pidporyadkovana vivedena z Shidnoyi Nimechchini zi skladu ZGV 7 ma gvardijska tankova Kiyivsko Berlinska ordena Lenina dvichi Chervonopraporna ordena Suvorova diviziya Piryatin 32 ga gvardijska tankova Poltavska Chervonopraporna ordeniv Suvorova i Kutuzova diviziya Krivij Rig 39 ta gvardijska motostrilecka Barvinkivska ordena Lenina dvichi Chervonopraporna ordeniv Suvorova i Bogdana Hmelnickogo diviziya Bila Cerkva 25 ta tankova Chervonopraporna diviziya Chuguyiv1 sha gvardijska zagalnovijskova armiya Na 19 listopada 1990 r u z yednannyah i na bazah zberigannya armiyi buli 763 tanka v tomu chisli 381 T 64 a reshta tipu T 54 55 617 BMP i BTR 324 garmati minometi j RSZV Krim togo armiya mala u svoyemu rozporyadzhenni 12 bojovih i 11 transportnih gelikopteriv Shtab Chernigiv 123 tya raketna brigada Konotop 12 OTR 9K79 Tochka 108 ma zenitna raketna brigada Zolotonosha 27 ZRK 2K11A Krug A 71 j garmatnij artilerijskij polk Fastiv 24 2A36 Giacint B 36 D 20 976 j protitankovij artilerijskij polk Fastiv 961 j reaktivnij artilerijskij polk Fastiv 36 BM 21 Grad 908 j okremij desantno shturmovij bataljon Goncharivske 820 ta okrema rota specialnogo priznachennya Chernigiv 318 ta okrema gelikopterna eskadrilya vognevoyi pidtrimki Bila Cerkva 12 Mi 24 6 Mi 8 30 ta okrema zmishana aviacijna eskadrilya Goncharivske 5 Mi 8 30 j okremij polk zv yazku Chernigiv 92 j okremij radiotehnichnij bataljon Chernigiv 104 j okremij inzhenerno sapernij bataljon 832 j okremij bataljon rozvidki zarazhennya Chernigiv 102 ga brigada materialnogo zabezpechennya shtab Bazi zberigannya majna ozbroyennya ta tehniki armijskogo pidporyadkuvannya6289 ta baza zberigannya majna Cherkasi rozformovana 41 sha gvardijska tankova 4214 ta baza zberigannya vijskovoyi tehniki Piryatin 187 T 64 11 BMP 1 15 BRM 1K 12 BM 21 Grad rozformovana 136 ta motostrilecka diviziya 5193 tya gvardijska baza zberigannya vijskovoyi tehniki Uman 210 T 54 11 BMP 1 10 BRM 1K 12 9K55 Grad 1 22 MT LBT rozformovana 204 ta motostrilecka diviziya 5198 ma baza zberigannya vijskovoyi tehniki Konotop 172 T 55 28 BMP 1 15 BRM 1K 12 BM 21 Grad 22 MT LBT rozformovana 172 ga motostrilecka diviziya 25 ta gvardijska motostrilecka Sinelnikivsko Budapeshtska Chervonopraporna ordeniv Suvorova i Bogdana Hmelnickogo diviziya imeni V I Chapayeva Lubni 132 j gvardijskij motostrileckij Chervonoprapornij ordeniv Suvorova i Kutuzova polk Lubni 10 T 64 9 BTR 60 2 BMP 1 2 BRM 1K 12 D 30 136 j gvardijskij motostrileckij Chervonoprapornij polk Lubni 10 T 64 9 BTR 60 2 BMP 1 2 BRM 1K 12 D 30 426 j gvardijskij motostrileckij polk Lubni 10 T 64 19 BMP 1 2 BRM 1K 3 BTR 60 12 2S1 Gvozdika 280 j tankovij polk Goncharivske 31 T 64 2 BMP 1 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 29 MT LBT 53 j gvardijskij samohidno artilerijskij polk Lubni 12 BM 21 Grad 22 MT LBT 1175 j zenitnij raketnij polk 130 j okremij rozviduvalnij bataljon Lubni 10 BMP 1 7 BRM 1K 6 BTR 60 34 j okremij bataljon zv yazku Lubni 28 j okremij inzhenerno sapernij bataljon Lubni 1090 j okremij bataljon materialnogo zabezpechennya 350 j okremij remontno vidnovlyuvalnij bataljon Vsogo 61 tank 50 BMP 9 BTR 24 garmati 24 SAU 12 RSZV 41 sha gvadijska tankova Korsunsko Dunajska ordena Suvorova diviziya 64 gv msp 1001 gv sap 1091 zrp 208 j tankovij Chervonoprapornij polk v ch 12970 305 j tankovij Lyubanskij ordena Chervonoyi Zirki polk v ch 48752 309 j tankovij Leningradskij Chervonoprapornij ordena Suvorova II stupenya polk imeni S M Kirova v ch 67717 425 j gvardijskij motostrileckij Budapeshtskij ordeniv Kutuzova ta Suvorova polk v ch 59332 866 j gvardijskij artilerijskij Kishinivskij ordeniv Kutuzova i Oleksandra Nevskogo polk v ch 35666 947 j zenitnij artilerijskij polk v ch 10800 500 j okremij raketnij divizion v ch 67689 73 j okremij rozviduvalnij bataljon v ch 43061 174 j okremij gvardijskij bataljon zv yazku v ch 59368 44 j okremij gvardijskij inzhenerno sapernij bataljon v ch 22062 514 ta okrema mediko sanitarna rota v ch 01377 72 ga gvardijska motostrilecka Krasnogradska Chervonopraporna diviziya Bila Cerkva 222 j gvardijskij motostrileckij ordena Lenina Chervonoprapornij polk Bila Cerkva 21 T 64 130 BMP 2 2 BRM 1K 16 BTR 70 12 2S1 Gvozdika 224 j gvardijskij motostrileckij ordena Oleksandra Nevskogo polk Bila Cerkva 21 T 64 BTR 80 3 BMP 2 1 BMP 1 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 229 j gvardijskij motostrileckij ordena Kutuzova polk Bila Cerkva 21 T 64 130 BMP 2 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 292 j tankovij polk Goncharivske 70 T 64 14 BMP 2 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 155 j gvardijskij samohidno artilerijskij Chervonoprapornij ordena Kutuzova polk Smila 36 2S3 Akaciya 12 BM 21 Grad 18 MT LBT 1129 j zenitnij raketnij polk Bila Cerkva 1345 j okremij protitankovij artilerijskij divizion 117 j okremij rozviduvalnij bataljon Bila Cerkva 10 BMP 2 7 BRM 1K 6 BTR 80 538 j okremij bataljon zv yazku Bila Cerkva 220 j okremij inzhenerno sapernij bataljon Bila Cerkva 892 j okremij bataljon materialnogo zabezpechennya 280 j okremij remontno vidnovlyuvalnij bataljon Vsogo 133 tanka 304 BMP 147 BTR 84 SAU 36 minometiv 12 RSZV Piryatin Konotop6 ta gvardijska tankova armiya Na 19 listopada 1990 roku z urahuvannyam tehniki sho pribula do cogo chasu zi skladu 93 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi armiya mala u svoyemu rozporyadzhenni 462 tanki vsi tipu T 64 228 BMP i BTR 218 garmat minometiv i RSZV a takozh 5 transportnih gelikopteriv Shtab Dnipropetrovsk 169 ta raketna brigada 269 ta zenitna raketna brigada 27 ZRK 2K11A Krug A 977 j protitankovij artilerijskij polk Novomoskovsk 16 ta okrema zmishana aviacijna eskadrilya Pidgorodne 4 Mi 8 1 Mi 6 121 j okremij gvardijskij Fokshansko Mukdenskij ordeniv Oleksandra Nevskogo Chervonoyi Zirki polk zv yazku Dnipropetrovsk 93 j okremij radiotehnichnij bataljon Dnipropetrovsk 17 ta gvardijska tankova Krivorizka Chervonopraporna ordena Suvorova diviziya Krivij Rig 224 tp 25 j tankovij polk Krivij Rig 31 T 64 8 BMP 1 2 BRM 1K 12 BTR 70 12 2S1 Gvozdika 4 2S12 Sani 92 j tankovij polk Krivij Rig 32 T 64 8 BMP 1 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 4 2S12 Sani 230 j gvardijskij tankovij Mogilovskij ordena Suvorova polk Krivij Rig 31 T 64 8 BMP 1 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 4 2S12 Sani 187 j motostrileckij polk Krivij Rig 10 T 64 3 BMP 1 2 BRM 1K 12 2S1 Gvozdika 8 2S12 Sani 869 j samohidno artilerijskij polk Krivij Rig 15 2S3 Akaciya 3 2S1 Gvozdika 2 D 30 1069 j zenitnij raketnij polk Krivij Rig 74 j okremij rozviduvalnij bataljon Krivij Rig 3 BMP 1 7 BRM 1K 28 j okremij bataljon zv yazku Krivij Rig 26 j okremij inzhenerno sapernij bataljon Krivij Rig 1055 j okremij bataljon materialnogo zabezpechennya 129 j okremij remontno vidnovlyuvalnij bataljon Vsogo 104 tanki 45 BMP 12 BTR 66 SAU 2 garmati 23 minometa 12 RSZV 22 ga gvardijska tankova Cherkaska Chervonopraporna ordena Bogdana Hmelnickogo diviziya Cherkaske 42 ga gvardijska tankova Prilucka ordena Lenina Chervonopraporna ordena Bogdana Hmelnickogo diviziya Zhdanivka Novomoskovsk pereozbroyena tankami T 64 zgodom pereformovana v 5359 tu gvardijsku Prilucku bazu zberigannya ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki 188 j gvardijskij tankovij pol 384 j tankovij polk Zhdanivka 319 j gvardijskij tankovij polk 127 j gvardijskij motostrileckij polk 91 j gvardijskij samohidno artilerijskij polk zenitnij raketnij polk Zhdanivka 75 ta gvardijska tankova Bahmacka dvichi Chervonopraporna ordena Suvorova diviziya Chuguyiv rozformovana v 1989 90 rr 216 j gvardijskij tankovij polk 283 j gvardijskij tankovij polk 380 j tankovij polk 256 j gvardijskij motostrileckij polk samohidno artilerijskij polk zenitnij raketnij polkBazi zberigannya majna ozbroyennya ta tehniki5359 ta gvardijska Prilucka baza zberigannya vijskovoyi tehniki Zhdanivka Novomoskovsk 314 T 64 24 BMP 1 15 BRM 1K 6067 ma baza zberigannya majna Zhdanivka Novomoskovsk 2897 ma baza zberigannya majna Zhdanivka Novomoskovsk 6299 ta baza zberigannya vijskovoyi tehniki Gvardijske U 1990 armiyi bula pidporyadkovana vivedena z Pivdennoyi grupi vijsk Ugorshina 93 tya gvardijska motostrilecka Harkivska dvichi Chervonopraporna ordeniv Suvorova i Kutuzova diviziya smt Cherkaske Dnipropetrovska oblast Na 19 listopada 1990 z Ugorshini pribula chastina sil diviziyi yaka narahovuvala 44 tanki 80 BTR 42 BMP 60 SAU 2 garmati 3 minometi 18 RSZVKomanduvannyaRosijska imperiya Ivanov Mikola Iudovich 1908 1914 Radyanski Komanduvachi K Maleckij 07 02 1919 15 02 1919 Bogdanov Mihajlo Sergijovich 24 02 1919 04 09 1919 B S Kozlovskij 24 01 1920 24 02 1920 24 02 1920 28 08 1920 28 08 1920 00 12 1920 do 26 11 okrvoyenkom z 26 11 1920 komanduvach 12 1920 01 1921 Yegorov Oleksandr Illich 01 1921 04 1921 Petin Mikola Mikolajovich z 04 1921 Yakir Jona Emmanuyilovich 11 1921 04 1922 komandarm 1 rangu Yakir Jona Emmanuyilovich 17 05 1935 00 1937 komandarm 1 rangu Fedko Ivan Fedorovich 05 1937 00 1938 komandarm 2 rangu Timoshenko Semen Kostyantinovich 00 1938 00 1940 general armiyi Zhukov Georgij Kostyantinovich 00 1940 01 1941 general polkovnik Kirponos Mihajlo Petrovich sichen cherven 1941 general lejtenant Yakovlyev Vsevolod Fedorovich 1941 general lejtenant Kosyakin Viktor Vasilovich zhovten 1943 berezen 1944 general lejtenant Gerasimenko Vasil Pilipovich berezen 1944 lipen 1945 general polkovnik Grechko Andrij Antonovich lipen 1945 traven 1953 general armiyi do 1955 Marshal Radyanskogo Soyuzu Chujkov Vasil Ivanovich traven 1953 kviten 1960 general polkovnik do 1965 general armiyi Koshovij Petro Kirilovich kviten 1960 sichen 1965 general armiyi Yakubovskij Ivan Gnatovich sichen 1965 kviten 1967 general polkovnik Kulikov Viktor Georgijovich traven 1967 listopad 1969 general polkovnik Salmanov Grigorij Ivanovich listopad 1969 cherven 1975 general polkovnik do 1977 general armiyi Gerasimov Ivan Oleksandrovich cherven 1975 veresen 1984 general polkovnik Osipov Volodimir Vasilovich veresen 1984 sichen 1989 general polkovnik Gromov Boris Vsevolodovich sichen 1989 gruden 1990 general polkovnik Chechevatov Viktor Stepanovich sichen 1991 sichen 1992 general lejtenant Boriskin Valentin Danilovich sichen 1992 listopad 1992 Nachalniki shtabu okrugu Zemcov M kviten 1920 gruden 1920 Petin Mikola Mikolajovich gruden 1920 sichen 1921 sichen 1921 kviten 1922 traven 1935 traven 1936 komdiv traven 1936 kviten 1937 komdiv kviten 1937 lipen 1937 komdiv Zaharkin Ivan Grigorovich lipen 1937 cherven 1938 komdiv cherven 1938 zhovten 1938 kombrig Vatutin Mikola Fedorovich zhovten 1938 lipen 1940 general lejtenant Purkayev Maksim Oleksijovich lipen 1940 cherven 1941 general major Antonov Oleksij Inokentijovich cherven 1941 serpen 1941 general major zhovten 1943 lipen 1945 general major Ter Gasparyan Gevork Andrijovich lipen 1945 traven 1949 general lejtenant cherven 1949 lyutij 1950 general lejtenant lyutij 1950 kviten 1952 general lejtenant kviten 1952 gruden 1954 general lejtenant tankovih vijsk gruden 1954 berezen 1956 general polkovnik Ivanov Semen Pavlovich kviten 1956 veresen 1959 general polkovnik Kramar Volodimir Mihajlovich veresen 1959 gruden 1964 general lejtenant gruden 1964 sichen 1970 general lejtenant Yershov Ivan Dmitrovich berezen 1970 cherven 1977 general lejtenant Postnikov Stanislav Ivanovich cherven 1977 serpen 1979 general lejtenant Yelagin Oleksandr Sidorovich veresen 1979 kviten 1982 general lejtenant Fedorov Oleksij Kostyantinovich traven 1982 kviten 1986 general lejtenant kviten 1986 traven 1988 general lejtenant traven 1988 lipen 1989 general lejtenant Boriskin Valentin Danilovich lipen 1989 gruden 1991 Pershi zastupniki komanduvacha general lejtenant gruden 1951 sichen 1953 general polkovnik Boldin Ivan Vasilovich zhovten 1953 traven 1958 general lejtenant Lashenko Petro Mikolajovich traven 1959 veresen 1962 general polkovnik Chizh Volodimir Pilipovich veresen 1962 serpen 1969 general lejtenant tankovih vijsk Gorban Vasil Musijovich serpen 1969 zhovten 1974 general lejtenant tankovih vijsk Gorodeckij Georgij Dmitrovich zhovten 1974 veresen 1977 general lejtenant tankovih vijsk Terentyev Yurij Pavlovich veresen 1977 berezen 1981 general lejtenant Fomin Anatolij Dmitrovich berezen 1981 1988 general lejtenant traven 1988 gruden 1991 Chleni Revolyucijnoyi Vijskovoyi radi okrugu Rindich Andrian Pilipovich sichen 1920 berezen 1920 berezen 1920 cherven 1920 cherven 1920 sichen 1921 Aralov Semen Ivanovich sichen 1921 berezen 1921 berezen 1921 sichen 1922 Salko M V sichen 1922 kviten 1922 Chleni Vijskovoyi radi okrugu do 1991 korpusnij komisar Amelin Mihajlo Petrovich traven 1935 traven 1937 korpusnij komisar Shadenko Yuhim Opanasovich traven 1937 listopad 1937 divizijnij komisar Smirnov Illya Kornilovich gruden 1937 kviten 1938 divizijnij komisar Polyakov Mihajlo Mikolajovich kviten 1938 listopad 1938 divizijnij komisar Nikolayev Andrij Semenovich listopad 1938 kviten 1939 korpusnij komisar Melnikov Oleksij Mikolajovich kviten 1939 lipen 1939 korpusnij komisar Borisov Volodimir Mikolajovich lipen 1939 veresen 1939 korpusnij komisar Kozhevnikov Sergij Kostyantinovich veresen 1939 lipen 1940 korpusnij komisar Vashugin Mikola Mikolajovich listopad 1940 cherven 1941 korpusnij komisar cherven 1941 veresen 1941 general major zhovten 1943 lipen 1944 general major Kulakov Pavlo Hristoforovich lipen 1944 traven 1946 general lejtenant Mzhavanadze Vasil Pavlovich traven 1946 lipen 1950 general major z 1954 roku general lejtenant Aleksandrov Mikola Mihajlovich lipen 1950 sichen 1962 general lejtenant z 1968 roku general polkovnik Golovkin Vasil Yakovich sichen 1962 veresen 1969 general lejtenant z 1972 roku general polkovnik Bednyagin Anatolij Ivanovich veresen 1969 lyutij 1975 general lejtenant z 1978 roku general polkovnik Dementyev Volodimir Timofijovich lyutij 1975 berezen 1982 general polkovnik Rodin Viktor Semenovich berezen 1982 veresen 1984 general lejtenant Arapov Vitalij Fedorovich zhovten 1984 cherven 1987 general lejtenant Sharigin Volodimir Oleksandrovich cherven 1987 kviten 1991 Nachalnik vijskovo politichnogo upravlinnya zastupnik komanduvacha vijsk okrugu u 1991 general lejtenant Sharikov Boris Ivanovich kviten listopad 1991 Nachalniki Politichnogo upravlinnya vijskovogo okrugu do 1957 divizijnij komisar Pozhidayev Yuhim Tarasovich 1938 1940 polkovnik 1943 1945 general major Savkov Mikola Nikiforovich 1945 1948 general major 1948 1951 general major Kalashnik Mihajlo Haritonovich 1951 1954 general major Gromov Oleksandr Georgijovich 1954 1957 Div takozhKiyivski navchannya 1935Primitki http zakon3 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini 16 zhovtnya 1992 Arhiv originalu za 28 Lyutogo 2018 Procitovano 26 lyutogo 2018 Feskov V I Kalashnikov K A Golikov V I Sovetskaya Armiya v gody holodnoj vojny 1945 1991 Tomsk Izd vo Tom un ta 2004 C 8 Lenskij A G Cybin M M Sovetskie Suhoputnye vojska v poslednij god Soyuza SSR Spravochnik SPb V amp K 2001 S 155 http desantura org Kirovogradska oblasna GO Bratstvo desantnikiv Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 6 serpnya 2017 Lenskij A G Cybin M M Sovetskie Suhoputnye vojska v poslednij god Soyuza SSR Spravochnik SPb V amp K 2001 S 159 Arhiv originalu za 15 Zhovtnya 2013 Procitovano 29 Bereznya 2022 Komanduvachami nazivalisya z 26 listopada 1920 do cogo okruzhni vijskovi komisari 7 lyutogo 1919 nakazom 18 Narkomvoyena Ukrayini kiyivskim okruzhnim vijskovim komisarom priznachenij S K Maleckij a jogo pomichnikom Ivan Dubovij 15 lyutogo 1919 obidva otrimuyut novi priznachennya Na posadu kiyivskogo okruzhnogo komisara vstupaye M S Bogdanov pomichnikom okrvoyenkoma priznachayetsya V V YanushevskijDzherela ta literaturaL V Grinevich Kiyivskij vijskovij okrug 10 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 255 ISBN 978 966 00 0692 8 Rossiya Genshtab Kievskij voennyj okrug K 1896 Stoletie voennogo ministerstva Istoricheskij ocherk 1802 1902 t 1 SPb 1902 Voennaya enciklopediya t 12 SPb 1913 Zajonchkovskij P A Samoderzhavie i russkaya armiya na rubezhe XIX XX stoletij M 1973 Kiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr Kievskij Krasnoznamyonnyj Istoriya Krasnoznamyonnogo Kievskogo voennogo okruga 1919 1972 Bujskih B N Antonenko A I Vovk V V i dr Moskva Voenizdat 1974 432 s ros Kievskij Krasnoznamyonnyj Ocherk istorii Krasnoznamennogo Kievskogo voennogo okruga 1919 1979 Serebryakov G I Bujskih B N Vovk V V Volkov I V i dr Moskva Voenizdat 1979 414 s 75000 prim ros PosilannyaU Vikidzherelah ye Reyestr chleniv Vseukrayinskoyi radi vijskovih deputativ obranih Kiyivskoyu vijskovoyu okrugoyuPreobrazovanie frontov v voennye okruga v 1945 godu 9 Bereznya 2008 u Wayback Machine Kievskij voennyj okrug 7 Lipnya 2006 u Wayback Machine Kiyivskij vijskovij okrug KVO 2 Kvitnya 2015 u Wayback Machine Dislokaciya vijskovih chastin Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini pochatok HH st 13 Serpnya 2017 u Wayback Machine Plan oborony gosgranicy Kievskij Osobyj voennyj okrug Yugo Zapadnyj front 25 Sichnya 2010 u Wayback Machine Kievskij voennyj okrug 11 Serpnya 2012 u Wayback Machine