Валентин Данилович Борискін (6 лютого 1942 — 8 січня 2013, Київ) — український військовик. Генерал-лейтенант. Командувач військами Київського військового округу (1992). Перший начальник Академії Збройних Сил України (1992—1997). Професор кафедри розвідки Національної академії оборони України. Кандидат військових наук. Доцент. Почесний член Фонду ветеранів військової розвідки України.
Валентин Данилович Борискін | |
---|---|
Ім'я при народженні | рос. Валентин Данилович Борискин |
Народження | 6 лютого 1942 Рязанська область |
Смерть | 8 січня 2013 (70 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Приналежність | Збройні сили |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | Національний університет оборони України імені Івана Черняховського |
Діти | Борискін Юрій Валентинович |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 лютого 1942 року у селі Озерки Сараєвського району Рязанської області. У 1966 році закінчив Харківське гвардійське танкове училище, Академію бронетанкових військ ім. Р. Малиновського (1973), Академію Генерального штабу ЗС СРСР (1985).
У 1961—1963 рр. — проходив строкову службу в танкових військах в Групі Радянських військ в Німеччині. У 1968 році брав участь в подіях в Чехословаччині. Проходив службу на посадах командира танкового взводу, командира танкової роти, заступника командира частини, командира частини. Після закінчення в 1983 р. Академії Генерального штабу призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командувача армії Прибалтійський військовий округ.
У 1973—1979 рр. — служба в Білоруському військовому окрузі на посадах заступника командира і командира мотострілецького полку, заступника командира 120 гв.мсд. У 1979—1983 рр — командир 19 гвардійської танкової дивізії Південної групи військ. З 1988 по 1989 р. — командувач армії в Київському військовому окрузі. З 1989 по 1992 р. — начальник штабу — перший заступник командувача Київського військового округу. З січня 1992 р. — командувач військами Київського військового округу. З листопада 1992 по січень 1997 р. — начальник Академії Збройних Сил України. З 1998 року — професор кафедри розвідки Національної академії оборони України. 8 січня 2013 року помер в Києві.
Сім'я
- Старший син Борискін Юрій Валентинович — генерал-майор ЗС України;
- Молодший син — підполковник, служить у військах МНС України.
Нагороди та відзнаки
- Орден Червоної Зірки,
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ст.,
- Медаль «За бойові заслуги»,
- Два ордени Угорської народної республіки «За службу Батьківщині» в золоті.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
Посилання
- Фонд ветеранів військової розвідки [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Національна академія оборони України. Кафедра розвідки [ 1 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boriskin Valentin Danilovich Boriskin 6 lyutogo 1942 8 sichnya 2013 Kiyiv ukrayinskij vijskovik General lejtenant Komanduvach vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu 1992 Pershij nachalnik Akademiyi Zbrojnih Sil Ukrayini 1992 1997 Profesor kafedri rozvidki Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini Kandidat vijskovih nauk Docent Pochesnij chlen Fondu veteraniv vijskovoyi rozvidki Ukrayini Valentin Danilovich BoriskinIm ya pri narodzhenniros Valentin Danilovich BoriskinNarodzhennya6 lyutogo 1942 1942 02 06 Ryazanska oblastSmert8 sichnya 2013 2013 01 08 70 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina UkrayinaPrinalezhnist Zbrojni siliZvannya General lejtenantKomanduvannyaNacionalnij universitet oboroni Ukrayini imeni Ivana ChernyahovskogoDitiBoriskin Yurij ValentinovichNagorodiBiografiyaNarodivsya 6 lyutogo 1942 roku u seli Ozerki Sarayevskogo rajonu Ryazanskoyi oblasti U 1966 roci zakinchiv Harkivske gvardijske tankove uchilishe Akademiyu bronetankovih vijsk im R Malinovskogo 1973 Akademiyu Generalnogo shtabu ZS SRSR 1985 U 1961 1963 rr prohodiv strokovu sluzhbu v tankovih vijskah v Grupi Radyanskih vijsk v Nimechchini U 1968 roci brav uchast v podiyah v Chehoslovachchini Prohodiv sluzhbu na posadah komandira tankovogo vzvodu komandira tankovoyi roti zastupnika komandira chastini komandira chastini Pislya zakinchennya v 1983 r Akademiyi Generalnogo shtabu priznachenij na posadu nachalnika shtabu pershogo zastupnika komanduvacha armiyi Pribaltijskij vijskovij okrug U 1973 1979 rr sluzhba v Biloruskomu vijskovomu okruzi na posadah zastupnika komandira i komandira motostrileckogo polku zastupnika komandira 120 gv msd U 1979 1983 rr komandir 19 gvardijskoyi tankovoyi diviziyi Pivdennoyi grupi vijsk Z 1988 po 1989 r komanduvach armiyi v Kiyivskomu vijskovomu okruzi Z 1989 po 1992 r nachalnik shtabu pershij zastupnik komanduvacha Kiyivskogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1992 r komanduvach vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu Z listopada 1992 po sichen 1997 r nachalnik Akademiyi Zbrojnih Sil Ukrayini Z 1998 roku profesor kafedri rozvidki Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini 8 sichnya 2013 roku pomer v Kiyevi Sim yaStarshij sin Boriskin Yurij Valentinovich general major ZS Ukrayini Molodshij sin pidpolkovnik sluzhit u vijskah MNS Ukrayini Nagorodi ta vidznakiOrden Chervonoyi Zirki Orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III st Medal Za bojovi zaslugi Dva ordeni Ugorskoyi narodnoyi respubliki Za sluzhbu Batkivshini v zoloti Primitki Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Arhiv originalu za 5 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 PosilannyaFond veteraniv vijskovoyi rozvidki 14 travnya 2014 u Wayback Machine Nacionalna akademiya oboroni Ukrayini Kafedra rozvidki 1 veresnya 2012 u Wayback Machine