Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Гео́ргійович Кулико́в (5 липня 1921 село Верхня Любовша Лівенського повіту, тепер Краснозоренського району Орловської області — 28 травня 2013, Москва) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1977), Герой Радянського Союзу (1981), начальник Генерального штабу СРСР (1971—1977). Член ЦК КПРС (1971—1989). Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань (у 1968—1989 роках).
| Куликов Віктор Георгійович | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | Куликов Віктор Георгійович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 5 липня 1921[1][2][3] Верхня Любовша, d, Орловська губернія, Російська СФРР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 27 травня 2013[4] (91 рік) Москва, Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | d (червень 1941), d (1947), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1953) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР (1959) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1939–2009 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | Єдина Росія і КПРС (1991) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Член | ЦК КПРС (25 квітня 1989) і d | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  Маршал Радянського Союзу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | СРСР Головнокомандувач Об'єднаними Збройними силами країн-учасників Варшавського Договору, Начальник Генерального штабу СРСР, Головнокомандувач Групою Радянських військ у Німеччині, Командувач військами Київського військового округу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга Світова війна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Нагороди інших країн
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Куликов Віктор Георгійович у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Народився в родині селянина-бідняка. У часи голоду сім'я переїхала на південь, опинилася в Ставропольському краї. У 1938 році закінчив десять класів залізничної 5-ї школи міста Невинномиська.
У Червоній армії з 1939 року. Закінчив Грозненське військово-піхотне училище, здобув звання лейтенанта в червні 1941 року.
Після закінчення училища служив заступником командира розвідувальної роти 41-го розвідувального батальйону 41-ї танкової дивізії 22-го механізованого корпусу 5-ї армії у місті Володимирі-Волинському.
Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року — командир мотоциклетної роти 41-ї танкової дивізії на Південно-Західному фронті. З жовтня 1941 — командир розвідувального взводу 143-ї окремої танкової бригади автобронетанкового центру міста Москви, воював на Західному фронті. З лютого 1942 — начальник штабу танкового батальйону і начальник штабу танкової бригади на Калінінському фронті.
З лютого 1943 року — заступник начальника штабу бригади з оперативної роботи, з серпня 1943 по травень 1945 року — начальник штабу 143-ї танкової бригади на 1-му Прибалтійському і 2-му Білоруському фронтах (з лютого 1945 року бригада називалася окремою гвардійською важкою самохідно-артилерійською бригадою).
З жовтня 1945 року — заступник командира 3-го гвардійського танкового полку 3-ї гвардійської танкової дивізії Північної групи військ у Польщі. У 1947 році закінчив Ленінградську вищу офіцерську школу бронетанкових і механізованих військ, далі служив у штабах танкових полків в Білоруському військовому окрузі та в Туркестанському військовому окрузі.
У 1953 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.
З 1953 року — командир 155-го механізованого полку, потім — начальник штабу, з липня 1955 року — командир 69-ї механізованої дивізії в Одеському військовому окрузі. З травня 1957 року — командир 118-ї мотострілецької дивізії.
У 1959 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР. З 1959 року — заступник командувача з бойової підготовки — начальник бойової підготовки 5-ї гвардійської танкової армії в Білоруському військовому окрузі. З лютого 1962 року — 1-й заступник командувача 6-ї армії в Ленінградському військовому окрузі.
З 8 червня 1964 року — командувач 6-ї загальновійськової Червонопрапорної армії (штаб у Петрозаводську). Потім був командувачем 2-ї гвардійської танкової армії в Групі радянських військ в Німеччині.
З 4 травня 1967 по 1969 рік — командувач військ Київського військового округу.
У 1969 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних сил СРСР.
З 31 жовтня 1969 року — головнокомандувач Групи радянських військ в Німеччині.
З 21 вересня 1971 по 8 січня 1977 року — начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР — 1-й заступник Міністра оборони СРСР.
У січні 1977 — лютому 1989 року — головнокомандувач Об'єднаних Збройних сил держав — учасників Організації Варшавського договору — 1-й заступник Міністра оборони СРСР.
З лютого 1989 по січень 1992 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З січня 1992 року — радник Головнокомандувача Об'єднаними Збройними силами країн — учасниць СНД.
Помер 28 травня 2013 року. Похований 31 травня 2013 року на Новодівочому цвинтарі.
Родина
Дружина — Куликова Марія Максимівна (1922—2011). Доньки — Лідія та Валентина.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (3 липня 1981)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ст. (10 липня 2001)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ст. (3 липня 1996)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (23 червня 2011)
- Орден «За військові заслуги» (Росія)
- Орден Шани (5 липня 2006)
- Чотири ордени Леніна (2 липня 1971, 21 лютого 1978, 3 липня 1981, 19 лютого 1988).
- Три ордени Червоного Прапора (26 жовтня 1943, 20 липня 1944, 22 лютого 1968).
- Три ордени Вітчизняної війни І ст. (7 вересня 1943, 12 травня 1945, 6 квітня 1985).
- Орден Червоної Зірки (26 жовтня 1955).
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст. (30 квітня 1975).
- Медаль «За відвагу»;
- Медаль «За бойові заслуги».
- Лауреат Ленінській премії (1983).
- Лауреат премії Жукова.
- Лауреат премії Фрунзе.
- Орден Сухе-Батора (МНР, 1981).
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ст. (НДР, 1981).
- Орден «Зірка дружби народів» I ст. (НДР, 1985).
- Три (НДР, 1972, 1986, 1987).
- Бойовий орден «За заслуги перед народом і Вітчизною» I ст. (НДР, 1970).
- Орден Георгія Димитрова (НРБ, 1984).
- I ст. (НРБ, 1974).
- Орден Відродження Польщі III класу (ПНР, 1973).
- «Орден Прапора» з алмазами (УНР, 1975).
- «Орден Червоної Зірки» (УНР, 1985).
- Орден «За військову доблесть» I ст. (СРВ, 1983).
- Орден «Звитяжного Лютого» (ЧССР, 1985).
- Орден «За військові заслуги» I ст. (Перу, 1972).
- Орден «23 серпня» I ст. (СРР, 1974).
- Національний орден «Плайя-Хірон» (Куба, 2006)
- 7 медалей МНР, 5 медалей НДР, 9 медалей НРБ, 3 медалі і почесний знак ПНР, 1 медаль УНР, 2 медалі Республіки Куба, 4 медалі ЧСРР, 2 медалі СРР, по 1 медалі КНДР, Гани, США. Мав 52 іноземних державних нагороди.
- Почесний громадянин міста Невинномиська (1973).
- Почесний громадянин міста Орла і Орловської області (2004).
Військові звання
Примітки
- Куликов Виктор Георгиевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз
- TracesOfWar
- https://izgotovleniepamyatnikov.ru/mogila/kulikov/
Посилання
- Виктор Георгиевич Куликов [ 21 березня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kulikov Vi ktor Geo rgijovich Kuliko v 5 lipnya 1921 selo Verhnya Lyubovsha Livenskogo povitu teper Krasnozorenskogo rajonu Orlovskoyi oblasti 28 travnya 2013 Moskva radyanskij voyenachalnik Marshal Radyanskogo Soyuzu 1977 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1981 nachalnik Generalnogo shtabu SRSR 1971 1977 Chlen CK KPRS 1971 1989 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 7 11 go sklikan u 1968 1989 rokah Kulikov Viktor GeorgijovichIm ya pri narodzhenni Kulikov Viktor GeorgijovichNarodzhennya 5 lipnya 1921 1921 07 05 1 2 3 Verhnya Lyubovsha d Orlovska guberniya Rosijska SFRRSmert 27 travnya 2013 2013 05 27 4 91 rik Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvita d cherven 1941 d 1947 Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1953 i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR 1959 Roki sluzhbi 1939 2009Partiya Yedina Rosiya i KPRS 1991 Chlen CK KPRS 25 kvitnya 1989 i dZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya SRSR Golovnokomanduvach Ob yednanimi Zbrojnimi silami krayin uchasnikiv Varshavskogo Dogovoru Nachalnik Generalnogo shtabu SRSR Golovnokomanduvach Grupoyu Radyanskih vijsk u Nimechchini Komanduvach vijskami Kiyivskogo vijskovogo okruguVijni bitvi Druga Svitova vijnaAvtografNagorodi Orden Za vijskovi zaslugi Orden Poshani Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagorodi inshih krayin Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu v zoloti Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Orden Peremozhnogo lyutogo Kavaler ordena Georgiya DimitrovaNagrudnij znak 1000 richchya polskoyi derzhavi Kulikov Viktor Georgijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini selyanina bidnyaka U chasi golodu sim ya pereyihala na pivden opinilasya v Stavropolskomu krayi U 1938 roci zakinchiv desyat klasiv zaliznichnoyi 5 yi shkoli mista Nevinnomiska U Chervonij armiyi z 1939 roku Zakinchiv Groznenske vijskovo pihotne uchilishe zdobuv zvannya lejtenanta v chervni 1941 roku Pislya zakinchennya uchilisha sluzhiv zastupnikom komandira rozviduvalnoyi roti 41 go rozviduvalnogo bataljonu 41 yi tankovoyi diviziyi 22 go mehanizovanogo korpusu 5 yi armiyi u misti Volodimiri Volinskomu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z chervnya 1941 roku komandir motocikletnoyi roti 41 yi tankovoyi diviziyi na Pivdenno Zahidnomu fronti Z zhovtnya 1941 komandir rozviduvalnogo vzvodu 143 yi okremoyi tankovoyi brigadi avtobronetankovogo centru mista Moskvi voyuvav na Zahidnomu fronti Z lyutogo 1942 nachalnik shtabu tankovogo bataljonu i nachalnik shtabu tankovoyi brigadi na Kalininskomu fronti Chlen VKP b z 1942 roku Z lyutogo 1943 roku zastupnik nachalnika shtabu brigadi z operativnoyi roboti z serpnya 1943 po traven 1945 roku nachalnik shtabu 143 yi tankovoyi brigadi na 1 mu Pribaltijskomu i 2 mu Biloruskomu frontah z lyutogo 1945 roku brigada nazivalasya okremoyu gvardijskoyu vazhkoyu samohidno artilerijskoyu brigadoyu Z zhovtnya 1945 roku zastupnik komandira 3 go gvardijskogo tankovogo polku 3 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi Pivnichnoyi grupi vijsk u Polshi U 1947 roci zakinchiv Leningradsku vishu oficersku shkolu bronetankovih i mehanizovanih vijsk dali sluzhiv u shtabah tankovih polkiv v Biloruskomu vijskovomu okruzi ta v Turkestanskomu vijskovomu okruzi U 1953 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze Z 1953 roku komandir 155 go mehanizovanogo polku potim nachalnik shtabu z lipnya 1955 roku komandir 69 yi mehanizovanoyi diviziyi v Odeskomu vijskovomu okruzi Z travnya 1957 roku komandir 118 yi motostrileckoyi diviziyi U 1959 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Z 1959 roku zastupnik komanduvacha z bojovoyi pidgotovki nachalnik bojovoyi pidgotovki 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi v Biloruskomu vijskovomu okruzi Z lyutogo 1962 roku 1 j zastupnik komanduvacha 6 yi armiyi v Leningradskomu vijskovomu okruzi Z 8 chervnya 1964 roku komanduvach 6 yi zagalnovijskovoyi Chervonoprapornoyi armiyi shtab u Petrozavodsku Potim buv komanduvachem 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi v Grupi radyanskih vijsk v Nimechchini Z 4 travnya 1967 po 1969 rik komanduvach vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu U 1969 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Z 31 zhovtnya 1969 roku golovnokomanduvach Grupi radyanskih vijsk v Nimechchini Z 21 veresnya 1971 po 8 sichnya 1977 roku nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR 1 j zastupnik Ministra oboroni SRSR U sichni 1977 lyutomu 1989 roku golovnokomanduvach Ob yednanih Zbrojnih sil derzhav uchasnikiv Organizaciyi Varshavskogo dogovoru 1 j zastupnik Ministra oboroni SRSR Z lyutogo 1989 po sichen 1992 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Z sichnya 1992 roku radnik Golovnokomanduvacha Ob yednanimi Zbrojnimi silami krayin uchasnic SND Pomer 28 travnya 2013 roku Pohovanij 31 travnya 2013 roku na Novodivochomu cvintari RodinaDruzhina Kulikova Mariya Maksimivna 1922 2011 Donki Lidiya ta Valentina NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 3 lipnya 1981 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II st 10 lipnya 2001 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III st 3 lipnya 1996 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV st 23 chervnya 2011 Orden Za vijskovi zaslugi Rosiya Orden Shani 5 lipnya 2006 Chotiri ordeni Lenina 2 lipnya 1971 21 lyutogo 1978 3 lipnya 1981 19 lyutogo 1988 Tri ordeni Chervonogo Prapora 26 zhovtnya 1943 20 lipnya 1944 22 lyutogo 1968 Tri ordeni Vitchiznyanoyi vijni I st 7 veresnya 1943 12 travnya 1945 6 kvitnya 1985 Orden Chervonoyi Zirki 26 zhovtnya 1955 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 30 kvitnya 1975 Medal Za vidvagu Medal Za bojovi zaslugi Laureat Leninskij premiyi 1983 Laureat premiyi Zhukova Laureat premiyi Frunze Orden Suhe Batora MNR 1981 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu I st NDR 1981 Orden Zirka druzhbi narodiv I st NDR 1985 Tri NDR 1972 1986 1987 Bojovij orden Za zaslugi pered narodom i Vitchiznoyu I st NDR 1970 Orden Georgiya Dimitrova NRB 1984 I st NRB 1974 Orden Vidrodzhennya Polshi III klasu PNR 1973 Orden Prapora z almazami UNR 1975 Orden Chervonoyi Zirki UNR 1985 Orden Za vijskovu doblest I st SRV 1983 Orden Zvityazhnogo Lyutogo ChSSR 1985 Orden Za vijskovi zaslugi I st Peru 1972 Orden 23 serpnya I st SRR 1974 Nacionalnij orden Plajya Hiron Kuba 2006 7 medalej MNR 5 medalej NDR 9 medalej NRB 3 medali i pochesnij znak PNR 1 medal UNR 2 medali Respubliki Kuba 4 medali ChSRR 2 medali SRR po 1 medali KNDR Gani SShA Mav 52 inozemnih derzhavnih nagorodi Pochesnij gromadyanin mista Nevinnomiska 1973 Pochesnij gromadyanin mista Orla i Orlovskoyi oblasti 2004 Vijskovi zvannyaPolkovnik 17 lyutogo 1951 General major 18 lyutogo 1958 General lejtenant 16 chervnya 1965 General polkovnik 4 travnya 1967 General armiyi 29 kvitnya 1970 Marshal Radyanskogo Soyuzu 14 sichnya 1977 PrimitkiKulikov Viktor Georgievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 TracesOfWar d Track Q98839586 https izgotovleniepamyatnikov ru mogila kulikov PosilannyaViktor Georgievich Kulikov 21 bereznya 2008 u Wayback Machine Poperednik Marshal Radyanskogo Soyuzu Zaharov Matvij Vasilovich 1964 1971 Nachalnik Generalnogo shtabu 1971 1977 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Ogarkov Mikola Vasilovich 1977 1984