Матві́й Васи́льович Заха́ров (нар. 5 (17) серпня 1898 село Войлово, Тверська губернія — 31 січня 1972, Москва) — військовий і політичний діяч СРСР, начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР (1960–1963 та 1964–1971), маршал Радянського Союзу (1959), двічі Герой Радянського Союзу (8.09.1945, 22.09.1971), Герой ЧССР (30.04.1970). Професор (1948). Депутат Верховної ради Російської РФСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 4—8-го скликань. Член ЦК КПРС у 1961—1972 роках.
Матві́й Васи́льович Заха́ров | |
---|---|
Матвей Васильевич Захаров | |
Ім'я при народженні | Захаров Матвей Васильевич |
Народження | 5 (17) серпня 1898 с. Войлово, Старицький повіт, Тверської губернії Російська імперія |
Смерть | 31 січня 1972 (73 роки) Москва |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Країна | СРСР |
Рід військ | піхота |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе (1928), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1933) і Академія Генерального штабу РСЧА (1937) |
Роки служби | 1918–1972 |
Партія | КПРС |
Член | ЦК КПРС |
Звання | Маршал Радянського Союзу |
Командування | Начальник Генерального штабу, Головнокомандувач Групою Радянських Військ у Німеччині, Командувач Ленінградським військовим округом, Начальник Головного розвідувального управління |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії, Друга Світова війна, Радянсько-японська війна |
Автограф | |
Нагороди | |
Захаров Матвій Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 17 серпня (за старим стилем 5 серпня) 1898 року в селянській родині в селі Войлово Татарковської волості Старицького повіту Тверської губернії. У 1904 році родина виїхала до Санкт-Петербурга, де батько працював теслею.
У 1913 році закінчив Тверське вище початкове міське училище, працював слюсарем на заводах в Петрограді. Активний учасник революційних подій 1917 року в Петрограді, вступив в загін Червоної гвардії заводу «Сіменс і Гальске». У цьому загоні 7 листопада 1917 року брав участь в штурмі Зимового палацу і в боях під Пулково при придушенні виступу Керенського — Краснова.
Член РСДРП(б) з грудня 1917 року.
У Червоній армії з 1918 року. У 1918 році закінчив Другі Петроградські артилерійські курси, в 1919 році — Вищу Московську школу штабної служби, в 1924 році — Харківські повторні курси командного складу. У роки Громадянської війни командував батальйоном, артилерійською батареєю і дивізіоном на Південному, Південно-Східному та Кавказькому фронтах. Брав участь в обороні Царицина, в боях на Київщини, на Дону і на Північному Кавказі.
З жовтня 1921 року — помічник начальника штабу 101-ї артбригади з оперативної частини, з листопада 1921 року — ад'ютант 82-ї артбригади. З червня 1922 року — помічник начальника штабу з оперативної частини 28-ї стрілецької дивізії і 83-го стрілецького полку. З листопада 1923 року — начальник штабу 74-го стрілецького полку. З листопада 1924 року — старший помічник начальника оперативної частини штабу 25-ї стрілецької дивізії.
З липня 1928 року служив в штабі Білоруського військового округу, спочатку помічник начальника військово-господарського відділу, з лютого 1930 — в.о. начальника організаційно-мобілізаційного відділу управління постачання округу, з грудня 1932 року — начальник сектора.
Двічі закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе: в 1928 році — факультет постачання і в 1933 році — оперативний факультет. У 1937 році закінчив Академію Генерального штабу РСЧА.
Командував 22-м стрілецьким полком (з січня 1936 року), був начальником штабу Ленінградського військового округу (з липня 1937 року), помічником начальника Генерального штабу РСЧА (з травня 1938 року). У червні — липні 1940 року був відряджений на південь і призначений начальником штабу 12-ї армії, яка брала участь в анексії Бессарабії та Північної Буковини.
З 11 липня 1940 по червень 1941 року — начальник штабу військ Одеського військового округу.
Під час німецько-радянської війни служив начальником штабу 9-ї армії Південного фронту (25.06.1941 — 28.06.1941), начальником штабу Північно-Західного напрямку (10.07.1941 — 15.08.1941), заступником начальника тилу Червоної армії (16.08.1941 — 31.12.1941), начальником штабів Калінінського фронту (1.01.1942 — 6.04.1943), Резервного фронту (6.04.1943 — 15.04.1943), Степового військового округу (15.04.1943 — 9.07.1943), Степового (9.07.1943 — 20.10.1943), 2-го Українського (20.10.1943 — 10.06.1945) і Забайкальського (12.07.1945 — 1.10.1945) фронтів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за зразкове виконання завдань командування по керівництву операціями проти німецько-фашистських загарбників і японських мілітаристів генералу армії Захарову Матвію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
З 8 жовтня 1945 по 20 квітня 1949 року — начальник Вищої військової академії імені Ворошилова. З січня 1949 по червень 1952 року — начальник Головного розвідувального управління (ГРУ) — заступник начальника Генерального штабу Червоної армії. З червня 1952 по травень 1953 року — головний інспектор Радянської армії.
З травня 1953 по листопад 1957 року — командувач військ Ленінградського військового округу.
З 11 листопада 1957 по квітень 1960 року — головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччині.
З 19 квітня 1960 по 7 березня 1963 року — начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР.
У березні 1963 — листопаді 1964 року — начальник Військової академії Генерального штабу.
З 23 листопада 1964 по вересень 1971 року — начальник Генерального штабу Збройних сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1971 року за мужність і відвагу, проявлені в боях з захисту Радянської держави, і заслуги в будівництві та зміцненні Збройних Сил СРСР Маршал Радянського Союзу Захаров Матвій Васильович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка».
З вересня 1971 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Військові звання
- Полковник (1936)
- Комбриг (16.07.1937)
- Комдив (22.02.1938)
- Комкор (9.02.1939)
- Генерал-майор (4.06.1940)
- Генерал-лейтенант (30.05.1942)
- Генерал-полковник (20.10.1943)
- Генерал армії (29.05.1945)
- Маршал Радянського Союзу (8.05.1959)
Нагороди
- двічі Герой Радянського Союзу (8.09.1945, 22.09.1971)
- (30.04.1970)
- п'ять орденів Леніна (21.02.1945, 8.09.1945, 21.06.1957, 2.02.1958, 22.02.1968)
- орден Жовтневої Революції (16.08.1968)
- чотири ордени Червоного Прапора (22.02.1938, 31.12.1942, 3.11.1944, 6.11.1947)
- два ордени Суворова 1-го ступеня (13.09.1944, 28.04.1945)
- два ордени Кутузова 1-го ступеня (27.08.1943, 22.02.1944)
- орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня (17.05.1944)
- орден Червоної Зірки
- медалі
Джерела та література
- О. В. Буцько. Захаров Матвій Васильович [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 289. — .
Посилання
- Захаров Матвей Васильевич [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Матвей Васильевич Захаров [ 1 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaharov Matvi j Vasi lovich Zaha rov nar 5 17 serpnya 1898 18980817 selo Vojlovo Tverska guberniya 31 sichnya 1972 Moskva vijskovij i politichnij diyach SRSR nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR 1960 1963 ta 1964 1971 marshal Radyanskogo Soyuzu 1959 dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 8 09 1945 22 09 1971 Geroj ChSSR 30 04 1970 Profesor 1948 Deputat Verhovnoyi radi Rosijskoyi RFSR 2 go sklikannya Deputat Verhovnoyi radi SRSR 4 8 go sklikan Chlen CK KPRS u 1961 1972 rokah Matvi j Vasi lovich Zaha rovMatvej Vasilevich ZaharovIm ya pri narodzhenni Zaharov Matvej VasilevichNarodzhennya 5 17 serpnya 1898 1898 08 17 s Vojlovo Starickij povit Tverskoyi guberniyi Rosijska imperiyaSmert 31 sichnya 1972 1972 01 31 73 roki MoskvaPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina SRSRRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1928 Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1933 i Akademiya Generalnogo shtabu RSChA 1937 Roki sluzhbi 1918 1972Partiya KPRSChlen CK KPRSZvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Nachalnik Generalnogo shtabu Golovnokomanduvach Grupoyu Radyanskih Vijsk u Nimechchini Komanduvach Leningradskim vijskovim okrugom Nachalnik Golovnogo rozviduvalnogo upravlinnyaVijni bitvi Gromadyanska vijna v Rosiyi Druga Svitova vijna Radyansko yaponska vijnaAvtografNagorodi Geroj ChSSR Nagorodi inshih krayin Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Zaharov Matvij Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 17 serpnya za starim stilem 5 serpnya 1898 roku v selyanskij rodini v seli Vojlovo Tatarkovskoyi volosti Starickogo povitu Tverskoyi guberniyi U 1904 roci rodina viyihala do Sankt Peterburga de batko pracyuvav tesleyu U 1913 roci zakinchiv Tverske vishe pochatkove miske uchilishe pracyuvav slyusarem na zavodah v Petrogradi Aktivnij uchasnik revolyucijnih podij 1917 roku v Petrogradi vstupiv v zagin Chervonoyi gvardiyi zavodu Simens i Galske U comu zagoni 7 listopada 1917 roku brav uchast v shturmi Zimovogo palacu i v boyah pid Pulkovo pri pridushenni vistupu Kerenskogo Krasnova Chlen RSDRP b z grudnya 1917 roku U Chervonij armiyi z 1918 roku U 1918 roci zakinchiv Drugi Petrogradski artilerijski kursi v 1919 roci Vishu Moskovsku shkolu shtabnoyi sluzhbi v 1924 roci Harkivski povtorni kursi komandnogo skladu U roki Gromadyanskoyi vijni komanduvav bataljonom artilerijskoyu batareyeyu i divizionom na Pivdennomu Pivdenno Shidnomu ta Kavkazkomu frontah Brav uchast v oboroni Caricina v boyah na Kiyivshini na Donu i na Pivnichnomu Kavkazi Z zhovtnya 1921 roku pomichnik nachalnika shtabu 101 yi artbrigadi z operativnoyi chastini z listopada 1921 roku ad yutant 82 yi artbrigadi Z chervnya 1922 roku pomichnik nachalnika shtabu z operativnoyi chastini 28 yi strileckoyi diviziyi i 83 go strileckogo polku Z listopada 1923 roku nachalnik shtabu 74 go strileckogo polku Z listopada 1924 roku starshij pomichnik nachalnika operativnoyi chastini shtabu 25 yi strileckoyi diviziyi Z lipnya 1928 roku sluzhiv v shtabi Biloruskogo vijskovogo okrugu spochatku pomichnik nachalnika vijskovo gospodarskogo viddilu z lyutogo 1930 v o nachalnika organizacijno mobilizacijnogo viddilu upravlinnya postachannya okrugu z grudnya 1932 roku nachalnik sektora Dvichi zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni Frunze v 1928 roci fakultet postachannya i v 1933 roci operativnij fakultet U 1937 roci zakinchiv Akademiyu Generalnogo shtabu RSChA Komanduvav 22 m strileckim polkom z sichnya 1936 roku buv nachalnikom shtabu Leningradskogo vijskovogo okrugu z lipnya 1937 roku pomichnikom nachalnika Generalnogo shtabu RSChA z travnya 1938 roku U chervni lipni 1940 roku buv vidryadzhenij na pivden i priznachenij nachalnikom shtabu 12 yi armiyi yaka brala uchast v aneksiyi Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Z 11 lipnya 1940 po cherven 1941 roku nachalnik shtabu vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni sluzhiv nachalnikom shtabu 9 yi armiyi Pivdennogo frontu 25 06 1941 28 06 1941 nachalnikom shtabu Pivnichno Zahidnogo napryamku 10 07 1941 15 08 1941 zastupnikom nachalnika tilu Chervonoyi armiyi 16 08 1941 31 12 1941 nachalnikom shtabiv Kalininskogo frontu 1 01 1942 6 04 1943 Rezervnogo frontu 6 04 1943 15 04 1943 Stepovogo vijskovogo okrugu 15 04 1943 9 07 1943 Stepovogo 9 07 1943 20 10 1943 2 go Ukrayinskogo 20 10 1943 10 06 1945 i Zabajkalskogo 12 07 1945 1 10 1945 frontiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 veresnya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya po kerivnictvu operaciyami proti nimecko fashistskih zagarbnikiv i yaponskih militaristiv generalu armiyi Zaharovu Matviyu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Z 8 zhovtnya 1945 po 20 kvitnya 1949 roku nachalnik Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni Voroshilova Z sichnya 1949 po cherven 1952 roku nachalnik Golovnogo rozviduvalnogo upravlinnya GRU zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Chervonoyi armiyi Z chervnya 1952 po traven 1953 roku golovnij inspektor Radyanskoyi armiyi Z travnya 1953 po listopad 1957 roku komanduvach vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu Z 11 listopada 1957 po kviten 1960 roku golovnokomanduvach Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Z 19 kvitnya 1960 po 7 bereznya 1963 roku nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR 1 j zastupnik ministra oboroni SRSR U berezni 1963 listopadi 1964 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Z 23 listopada 1964 po veresen 1971 roku nachalnik Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR 1 j zastupnik ministra oboroni SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 veresnya 1971 roku za muzhnist i vidvagu proyavleni v boyah z zahistu Radyanskoyi derzhavi i zaslugi v budivnictvi ta zmicnenni Zbrojnih Sil SRSR Marshal Radyanskogo Soyuzu Zaharov Matvij Vasilovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka Z veresnya 1971 roku generalnij inspektor Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Vijskovi zvannyaPolkovnik 1936 Kombrig 16 07 1937 Komdiv 22 02 1938 Komkor 9 02 1939 General major 4 06 1940 General lejtenant 30 05 1942 General polkovnik 20 10 1943 General armiyi 29 05 1945 Marshal Radyanskogo Soyuzu 8 05 1959 Nagorodidvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 8 09 1945 22 09 1971 30 04 1970 p yat ordeniv Lenina 21 02 1945 8 09 1945 21 06 1957 2 02 1958 22 02 1968 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 16 08 1968 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 22 02 1938 31 12 1942 3 11 1944 6 11 1947 dva ordeni Suvorova 1 go stupenya 13 09 1944 28 04 1945 dva ordeni Kutuzova 1 go stupenya 27 08 1943 22 02 1944 orden Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya 17 05 1944 orden Chervonoyi Zirki medaliDzherela ta literaturaO V Bucko Zaharov Matvij Vasilovich 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 289 ISBN 966 00 0610 1 PosilannyaZaharov Matvej Vasilevich 24 chervnya 2008 u Wayback Machine Matvej Vasilevich Zaharov 1 kvitnya 2010 u Wayback Machine Poperednik Marshal Radyanskogo Soyuzu Sokolovskij Vasil Danilovich 1952 1960 Nachalnik Generalnogo shtabu kviten 1960 berezen 1963 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Biryuzov Sergij Semenovich 1963 1964 Poperednik Marshal Radyanskogo Soyuzu Biryuzov Sergij Semenovich 1963 1964 Nachalnik Generalnogo shtabu listopad 1964 veresen 1971 Nastupnik Marshal Radyanskogo Soyuzu Kulikov Viktor Georgijovich 1971 1977