Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якубовський Іван Гнатович Якубовський біл Іван Ігнацьевіч Якубоўскі 25

Якубовський Іван Гнатович

Якубовський Іван Гнатович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Якубовський.

Іван Гнатович Якубовський (біл. Іван Ігнацьевіч Якубоўскі) (25 грудня 1911 (7 січня 1912)(19120107), село Зайцево, нині Горецький район Могильовської області  — 30 листопада 1976, Москва) — військовий і політичний діяч СРСР, маршал Радянського Союзу, двічі Герой Радянського Союзу, Герой ЧССР. Депутат Верховної Ради РРФСР 2-го і 4—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань. Член ЦК КПРС в 1961—1976 р. Член ЦК КПУ в 1966—1971 р. Член Політбюро ЦК КПУ в березні 1966 — червні 1967 р.

Якубовський Іван Гнатович
біл. Іван Ігнацьевіч Якубоўскі
image
Народження 25 грудня 1911 (7 січня 1912)(1912-01-07)
image с. Зайцево, нині Горецький район Могильовської області
Смерть 30 листопада 1976(1976-11-30) (64 роки)
image СРСР Москва
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна image СРСР
Приналежність image Радянська армія
Рід військ image танкові війська
Освіта d (1934), d (1935) і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1948)
Роки служби 1932—1976
Партія ВКП(б)
Член ЦК КПРС (1976)
Звання image Маршал Радянського Союзу
Командування Перший заступник міністра оборони СРСР — Головнокомандувач Об'єднаними Збройними силами країн-членів Варшавського договору, Головнокомандувач Групою Радянських військ у Німеччині, Командувач Київським військовим округом, Командувач танковою армією
Війни / битви вторгнення СРСР до Польщі (1939), радянсько-фінська війна, німецько-радянська війна, Битва за Москву, Сталінградська битва, Битва на Курській дузі, Львівсько-Сандомирська операція і Битва за Берлін
Автограф image
Нагороди
image image
image image image image
image image image image
image image image image
image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
Медаль «За оборону Москви»
image
Медаль «За оборону Сталінграда»
 image image image
image
Медаль «За взяття Берліна»
image
Медаль «За визволення Праги»
image
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
image
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
image
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
image
Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня
Почесна зброя із золотим зображенням Державного герба СРСР (1968)
image Якубовський Іван Гнатович у Вікісховищі

Біографія

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав наймитом у заможних селян. Після закінчення семирічної школи працював у колгоспі. З 1930 року — секретар кущового осередку Макарівського сільради Горецького повіту, різноробочим на Горецькому цегельному заводі. Навчався в Оршанському педагогічному технікумі (1930—1932), закінчив два курси.

З 1932 року — в Червоній армії. За спеціальним партійним набором був направлений до Об’єднаної Білоруської військової школи (1932—1934). З 1934 року служив командиром навчального взводу 27-ї Омської Червонопрапорної стрілецької дивізії у місті Вітебську. У 1935 році закінчив Ленінградські бронетанкові курси вдосконалення командного складу імені Бубнова.

З 1935 року служив у Білоруському військовому окрузі: командир танкового взводу 16-ї танкової бригади (Лепель), з жовтня 1937 року — командир танкової роти там же, з січня 1940 року — командир танкової роти 22-го легкотанкового полку. З квітня 1940 — начальник штабу танкового батальйону 17-ї легкотанковой бригади в Закавказькому військовому окрузі (місто Вагаршапат, Вірменська РСР), з липня 1940 року — викладач Пуховицького піхотного училища. З квітня 1941 року — командир навчального танкового батальйону 51-го танкового полку 26-ї танкової дивізії 20-го механізованого корпусу Західного Особливого військового округу.

Учасник радянсько-польської війни 1939, радянсько-фінляндської війни 1939—1940.

Учасник німецько-радянської війни із червня 1941. У липні—серпні 1941 — командир танкового полку 121-ї бригади 3-ї армії Західного фронту (Орловський напрямок). У вересні—грудні 1941 — у резерві, у січні—березні 1942 — заступник командира танкової бригади, у березні 1942 — червні 1944 — командир окремої 91-ї танкової бригади, у червні 1944 — квітні 1945 — заступник командира 6-го гвардійського танкового корпусу; у квітні—серпні 1945 — заст. командира 7-го гвардійського танкового корпусу. Під його командуванням частини воювали у складі Західного фронту, Південного фронту, Південно-Західного фронту, Сталінградського, Донського фронтів, Брянського фронту, Центрального фронту, Воронезького фронту та Першого Українського фронту. Учасник Московської битви 1941—1942, Донбаської наступальної операції (див. Донбаські операції 1941—1943), Сталінградської битви 1942—1943, Курської битви 1943, форсування Дніпра, Київської наступальної операції 1943, Житомирсько-Бердичівської наступальної операції 1943—1944, Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції 1944, Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944, Сандомирсько-Силезької, Верхньосилезької наступальних операцій 1945, боїв за Берлін (Німеччина) та Прагу (нині столиця Чехії).

Першою медаллю «Золота Зірка» Якубовський відзначений за вміле управління частинами 91-ї окремої танкової бригади при форсуванні Дніпра, звільненні Києва та Фастова. Під час війни загинули два рідних брати Якубовського.

Після війни продовжив службу заступником командира 7-го гвардійського танкового корпусу, а після його переформування в дивізію в серпні 1945 року — заступником командира 7-ї гвардійської танкової дивізії в Центральній групі військ. З лютого 1946 року навчався в академії.

У 1948 році закінчив Військову академію Генерального штабу.

З березня 1948 року — командир 2-ї окремої гвардійської танкової дивізії в Ленінградському військовому окрузі. З березня 1949 року — командир 4-ї гвардійської танкової Кантемирівської дивізії Московського військового округу.

У квітні 1952 — грудні 1953 року — командувач бронетанкових і механізованих військ Прикарпатського військового округу.

З грудня 1953 року командував 1-ю гвардійською танковою армією Групи радянських окупаційних військ у Німеччині.

З липня 1957 по квітень 1960 року — 1-й заступник Головнокомандувача Групи радянських військ у Німеччині.

З квітні 1960 по січень 1965 року — головнокомандувач Групи радянських військ у Німеччині.

У січні 1965 — квітні 1967 року — командувач військ Червонопрапорного Київського військового округу.

У 1967—1976 роках — 1-й заступик міністра оборони СРСР — головнокомандувач Об'єднаними збройними силами держав-учасниць Варшавського договору.

Військові звання

Нагороди

Примітки

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Джерела та література

Посилання

  • Якубовский Иван Игнатьевич [Архівовано 20 травня 2012 у WebCite]
  • Якубовский Иван Игнатьевич [ 5 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  • Иван Игнатьевич Якубовский [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakubovskij Ivan Gnatovich Yakubovskij bil Ivan Ignacevich Yakuboyski 25 grudnya 1911 7 sichnya 1912 19120107 selo Zajcevo nini Goreckij rajon Mogilovskoyi oblasti 30 listopada 1976 Moskva vijskovij i politichnij diyach SRSR marshal Radyanskogo Soyuzu dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj ChSSR Deputat Verhovnoyi Radi RRFSR 2 go i 4 5 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 9 go sklikan Chlen CK KPRS v 1961 1976 r Chlen CK KPU v 1966 1971 r Chlen Politbyuro CK KPU v berezni 1966 chervni 1967 r Yakubovskij Ivan Gnatovichbil Ivan Ignacevich YakuboyskiNarodzhennya 25 grudnya 1911 7 sichnya 1912 1912 01 07 s Zajcevo nini Goreckij rajon Mogilovskoyi oblastiSmert 30 listopada 1976 1976 11 30 64 roki SRSR MoskvaPohovannya Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk tankovi vijskaOsvita d 1934 d 1935 i Visha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1948 Roki sluzhbi 1932 1976Partiya VKP b Chlen CK KPRS 1976 Zvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuKomanduvannya Pershij zastupnik ministra oboroni SRSR Golovnokomanduvach Ob yednanimi Zbrojnimi silami krayin chleniv Varshavskogo dogovoru Golovnokomanduvach Grupoyu Radyanskih vijsk u Nimechchini Komanduvach Kiyivskim vijskovim okrugom Komanduvach tankovoyu armiyeyuVijni bitvi vtorgnennya SRSR do Polshi 1939 radyansko finska vijna nimecko radyanska vijna Bitva za Moskvu Stalingradska bitva Bitva na Kurskij duzi Lvivsko Sandomirska operaciya i Bitva za BerlinAvtografNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Orden Hrest Gryunvalda 1 stupenya Pochesna zbroya iz zolotim zobrazhennyam Derzhavnogo gerba SRSR 1968 Yakubovskij Ivan Gnatovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v selyanskij rodini Trudovu diyalnist rozpochav najmitom u zamozhnih selyan Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli pracyuvav u kolgospi Z 1930 roku sekretar kushovogo oseredku Makarivskogo silradi Goreckogo povitu riznorobochim na Goreckomu cegelnomu zavodi Navchavsya v Orshanskomu pedagogichnomu tehnikumi 1930 1932 zakinchiv dva kursi Z 1932 roku v Chervonij armiyi Za specialnim partijnim naborom buv napravlenij do Ob yednanoyi Biloruskoyi vijskovoyi shkoli 1932 1934 Z 1934 roku sluzhiv komandirom navchalnogo vzvodu 27 yi Omskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi u misti Vitebsku U 1935 roci zakinchiv Leningradski bronetankovi kursi vdoskonalennya komandnogo skladu imeni Bubnova Z 1935 roku sluzhiv u Biloruskomu vijskovomu okruzi komandir tankovogo vzvodu 16 yi tankovoyi brigadi Lepel z zhovtnya 1937 roku komandir tankovoyi roti tam zhe z sichnya 1940 roku komandir tankovoyi roti 22 go legkotankovogo polku Z kvitnya 1940 nachalnik shtabu tankovogo bataljonu 17 yi legkotankovoj brigadi v Zakavkazkomu vijskovomu okruzi misto Vagarshapat Virmenska RSR z lipnya 1940 roku vikladach Puhovickogo pihotnogo uchilisha Z kvitnya 1941 roku komandir navchalnogo tankovogo bataljonu 51 go tankovogo polku 26 yi tankovoyi diviziyi 20 go mehanizovanogo korpusu Zahidnogo Osoblivogo vijskovogo okrugu Uchasnik radyansko polskoyi vijni 1939 radyansko finlyandskoyi vijni 1939 1940 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni iz chervnya 1941 U lipni serpni 1941 komandir tankovogo polku 121 yi brigadi 3 yi armiyi Zahidnogo frontu Orlovskij napryamok U veresni grudni 1941 u rezervi u sichni berezni 1942 zastupnik komandira tankovoyi brigadi u berezni 1942 chervni 1944 komandir okremoyi 91 yi tankovoyi brigadi u chervni 1944 kvitni 1945 zastupnik komandira 6 go gvardijskogo tankovogo korpusu u kvitni serpni 1945 zast komandira 7 go gvardijskogo tankovogo korpusu Pid jogo komanduvannyam chastini voyuvali u skladi Zahidnogo frontu Pivdennogo frontu Pivdenno Zahidnogo frontu Stalingradskogo Donskogo frontiv Bryanskogo frontu Centralnogo frontu Voronezkogo frontu ta Pershogo Ukrayinskogo frontu Uchasnik Moskovskoyi bitvi 1941 1942 Donbaskoyi nastupalnoyi operaciyi div Donbaski operaciyi 1941 1943 Stalingradskoyi bitvi 1942 1943 Kurskoyi bitvi 1943 forsuvannya Dnipra Kiyivskoyi nastupalnoyi operaciyi 1943 Zhitomirsko Berdichivskoyi nastupalnoyi operaciyi 1943 1944 Proskurivsko Cherniveckoyi nastupalnoyi operaciyi 1944 Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi 1944 Sandomirsko Silezkoyi Verhnosilezkoyi nastupalnih operacij 1945 boyiv za Berlin Nimechchina ta Pragu nini stolicya Chehiyi Pershoyu medallyu Zolota Zirka Yakubovskij vidznachenij za vmile upravlinnya chastinami 91 yi okremoyi tankovoyi brigadi pri forsuvanni Dnipra zvilnenni Kiyeva ta Fastova Pid chas vijni zaginuli dva ridnih brati Yakubovskogo Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu zastupnikom komandira 7 go gvardijskogo tankovogo korpusu a pislya jogo pereformuvannya v diviziyu v serpni 1945 roku zastupnikom komandira 7 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi v Centralnij grupi vijsk Z lyutogo 1946 roku navchavsya v akademiyi U 1948 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z bereznya 1948 roku komandir 2 yi okremoyi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi v Leningradskomu vijskovomu okruzi Z bereznya 1949 roku komandir 4 yi gvardijskoyi tankovoyi Kantemirivskoyi diviziyi Moskovskogo vijskovogo okrugu U kvitni 1952 grudni 1953 roku komanduvach bronetankovih i mehanizovanih vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Z grudnya 1953 roku komanduvav 1 yu gvardijskoyu tankovoyu armiyeyu Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini Z lipnya 1957 po kviten 1960 roku 1 j zastupnik Golovnokomanduvacha Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini Z kvitni 1960 po sichen 1965 roku golovnokomanduvach Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini U sichni 1965 kvitni 1967 roku komanduvach vijsk Chervonoprapornogo Kiyivskogo vijskovogo okrugu U 1967 1976 rokah 1 j zastupik ministra oboroni SRSR golovnokomanduvach Ob yednanimi zbrojnimi silami derzhav uchasnic Varshavskogo dogovoru Vijskovi zvannyalejtenant kinec 1935 starshij lejtenant 1939 kapitan 23 12 1940 major gruden 1941 pidpolkovnik 27 03 1942 polkovnik 30 12 1942 general major tankovih vijsk 20 04 1945 general lejtenant tankovih vijsk 3 05 1953 general polkovnik 18 08 1958 general armiyi 27 04 1962 Marshal Radyanskogo Soyuzu 12 04 1967 Nagorodidvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 10 01 1944 23 09 1944 chotiri ordeni Lenina 10 01 1944 6 01 1962 22 02 1968 6 01 1972 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 21 07 1942 14 02 1943 30 08 1944 21 08 1953 dva ordeni Suvorova II st 6 04 1945 31 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 21 08 1943 orden Chervonoyi Zirki 6 11 1947 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR III st 30 04 1975 pochesna zbroya iz zobrazhennyam derzhavnogo gerba SRSR 22 02 1968 medali SRSR Geroj Chehoslovackoyi socialistichnoyi respubliki ChSSR 30 04 1970 orden Klementa Gotvalda ChSSR 1970 Vijskovij hrest ChSSR 1947 orden Karla Marksa NDR 1970 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu NDR 22 01 1965 komandor iz zirkoyu ordena Vidrodzhennya Polshi PNR 23 02 1968 komandor ordena Vidrodzhennya Polshi PNR 1973 orden Hrest Gryunvalda III stupenya PNR 1946 dva ordeni Suhe Batora MNR 23 02 1968 6 07 1971 orden Prapora I stupenya Ugorshina 1970 dva ordeni Narodnoyi Respubliki Bolgariya I stupenya Bolgariya 22 02 1968 1974 orden 23 serpnya Socialistichna Respublika Rumuniya 1974 orden Zirki Rumuniyi I stupenya Socialistichna Respublika Rumuniya 1969 medal Peremogi i Svobodi Polsha 1946 medal Za Odru Nisu i Baltiku Polsha 1946 medal Braterstvo po zbroyi Polsha medal Za zmicnennya druzhbi po zbroyi I stupenya ChSSR Dukelska pam yatna medal ChSSR 26 06 1966 medal Braterstvo po zbroyi v zoloti NDR 1966 medal 30 rokiv Halhin Golskih Peremogi MNR 1969 medal 50 rokiv Mongolskoyi Narodnoyi Armiyi MNR 1970 medal 50 rokiv Mongolskoyi Narodnoyi Revolyuciyi MNR 1970 medal Za osoblivi zaslugi pered Nacionalnoyu Narodnoyu armiyeyu NDR PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1Dzherela ta literaturaT V Pastushenko T S Pershina Yakubovskij Ivan Gnatovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 733 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaYakubovskij Ivan Ignatevich Arhivovano 20 travnya 2012 u WebCite Yakubovskij Ivan Ignatevich 5 kvitnya 2008 u Wayback Machine Ivan Ignatevich Yakubovskij 29 grudnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ