Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1 січня 1909, с. Старий Угринів, Калуський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, Федеративна Республіка Німеччина) — український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Разом з Миколою Лебедем організували вбивства Броніслава Перацького за проведення політики пацифікації та Олексія Майлова за проведення спланованого та штучно організованого голоду на українських землях 1932—1933 років.
Як активний діяч УВО та ОУН, має в Україні законодавчо визначений статус борця за незалежність України у XX сторіччі. 2010 року посмертно нагороджений званням Герой України, проте тогоріч Указ Президента України про присвоєння Степанові Бандері цього звання скасували рішенням Донецького окружного адміністративного суду. Багатьма вважається національним героєм України. 2008 року визнаний третім зі ста великих українців після Ярослава Мудрого та Миколи Амосова за підсумками опитування громадської думи «Великі українці».
У червні 1941 на ініціативу ОУН(б), яку очолював Степан Бандера, створили Український національний комітет, до якого ввійшли представники різних політичних напрямів, за винятком ОУН(м). Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. За його проголошення 5 липня 1941 року німецька влада заарештувала Степана Бандеру, призначивши домашній арешт. Потім, з 15 вересня 1941 року, його ув'язнили в . З початку 1942 року до серпня 1944 року Бандера перебував у концтаборі Заксенгаузен, у бункері «Целленбау», у переважно добрих умовах. У вересні 1944 року його звільнили, запропонувавши участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відмовився. Степан Бандера і Ярослав Стецько у квітні 1944 року на нараді обговорювали завдання підривної діяльності проти СРСР з керівником таємних операцій вермахту Отто Скорцені. Представники ОУН(б) та УПА, яку створила ОУН(б), тоді проводили переговори з німцями, а деякі підрозділи УПА водночас, у 1944 році, воювали з нацистами.
Радянський уряд уповноважив КДБ вбити Степана Бандеру в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
Оцінки Степана Бандери суперечні. Одні називають його символом боротьби за незалежність України, інші ж ставляться до Бандери вкрай негативно, звинувачуючи у фашизмі, колабораціонізмі, тероризмі. Визначення «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним для радянської та російської пропаганди до всіх українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення до Бандери.
Життєпис
Родина
Народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, нині Калуського району Івано-Франківської області, Україна (тоді Калуський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).
Батько: о. Андрій Бандера, (11.12.1882—10.07.1941) греко-католицький священник, був тоді парохом у селі Старий Угринів. Походив із міста Стрия.
Мати: Мирослава Бандера, (1890—1921) походила з давньої священницької родини Глодзінських (була донькою греко-католицького священника із села Старого Угринова).
Дідусь: Володимир Ґлодзінський, (1836—1913) священник Української греко-католицької церкви, дід Степана по матері.
Брати: Олександр (25.03.1911—кінець липня 1942), Василь (12.02.1915—21.07.1942), Богдан (04.04.1919—?).
Сестри: Марта-Марія (22.06.1907—13.11.1982), Володимира (10.03.1913—11.07.2001), Оксана (22.12.1917—24.12.2008).
Дружина: Ярослава Бандера, (14.09.1917 — 17.08.1977) походила з родини Опарівських, українська політична діячка.
Діти: Наталя (26.05.1941—13.01.1985), Андрій (16.05.1946 — 19.07.1984), Леся (27.08.1947—16.08.2011). Змалку діти Степана Бандери не знали справжнього прізвища свого батька й мали прізвище Попель. Про діяльність свого батька вони дізналися тільки після його смерті.
Внучки: Богдана, Олена.
Онук: Степан Андрійович Бандера (1969), народився у Вінніпезі (Канада), має диплом Колумбійського університету. Нині працює журналістом, як і його батько, який видавав у Канаді англомовну газету Ukrainian Echo.
Збереглася докладна автобіографія Степана Бандери.
Дитячі роки (1909—1927)
Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в галицькому селі Старий Угринів, на території Королівства Галичини і Володимирії, що входило в склад Австро-Угорської монархії. Його батько, о. Андрій Михайлович Бандера, був греко-католицьким священником і походив з родини стрийських міщан-хліборобів Михайла й Розалії Бандер. Дружина Андрія Михайловича, Мирослава Володимирівна (1890—1922), до шлюбу Ґлодзінська, була дочкою греко-католицького священника зі Старого Угринова о. Володимира Ґлодзінського і його дружини Катерини. Степан був другою дитиною в сім'ї після старшої сестри Марти-Марії (1907—1982). Надалі в сім'ї народилося ще шестеро дітей: Олександр (1911—1942), Володими́ра (1913—2001), Василь (1915—1942), Оксана (1917—2008), Богдан (1921—1944?) і Мирослава (народилася й померла в 1922).
Фронти Першої світової війни 4 рази в 1914–1915 і 1917 пересувалися його селом. Улітку 1917 року жителі Галичини стали свідками проявів національно-революційних зрушень і революції в армії царської Росії. В автобіографії Степан Бандера згадує також про «велику різницю між українськими та московськими військовими частинами».
Змалку С. Бандера був свідком відродження й розбудови Української держави. З листопада 1918 його батько був послом до парламенту Західноукраїнської Народної Республіки — Української Національної Ради — у Станиславові й брав активну участь у формуванні державного життя Калущини.
У травні 1919 року під час наступу польських військ Степана (разом з усією родиною військового капелана УГА Андрія Бандери) евакуювали до подільського містечка Ягільниці, де родина перебувала до вересня (батько в липні відступив разом з Галицькою Армією за Збруч). Дорогою до Ягільниці кілька днів родина о. Андрія проживала в домі родини Гафтковичів у м. Бучачі.
У вересні або жовтні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию, де вчився до 1927 року. У третьому класі (від 1922 р.) він став учасником Пласту; у Стрию був у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осмомисла, а після закінчення гімназії — у 2-му курені старших пластунів «Загін червона калина».
Навесні 1922 р. від туберкульозу горла померла його мати.
Юність (1927—1934)
У середині 1927 року Бандера успішно склав випускні іспити (матуру) в гімназії й вирішив вступити до Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), проте польська влада відмовила надати молодій людині закордонного паспорта, тому він на рік залишився в Старому Угринові. У 1927–1928 роках Степан Бандера переймався культурно-освітньою та господарською діяльністю в рідному селі (працював у читальні «Просвіти», провадив театрально-аматорський гурток і хор, заснував руханкове товариство «Луг» і належав до засновників кооперативів). До того ж керував організаційно-вишкільною роботою по лінії підпільної УВО в довколишніх селах.
У вересні 1928 року він переїхав до Львова й там записався на агрономічний відділ Високої політехнічної школи, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяльність його арештували й ув'язнили.
У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті. Був членом українського товариства студентів політехніки «Основа» та членом управи гуртка студентів-рільників. Деякий час працював у бюро товариства «Сільський господар», що розвивав агрокультуру на Західних українських землях. З товариством «Просвіта» їздив щонеділі та на свята в поїздки довколишніми селами Львівщини з доповідями та на допомогу в організації інших подій. У царині молодіжних і спортивно-руханкових організацій був активним передусім у Пласті як член 2-го куреня старших пластунів «Загін червона калина», в Українському студентському спортовому клубі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» й «Луг» у Львові. У вільний час бігав, плавав, лещетарював, мандрував. Залюбки грав у шахи, крім того, співав у хорі та грав на гітарі й мандоліні. Не курив і не вживав алкогольних напоїв.
Світогляд
Ще в шкільні роки світогляд Бандери формували популярні серед західноукраїнської молоді тогочасні націоналістичні ідеї: разом з іншими гімназистами він приєднався до численних молодіжних націоналістичних організацій, найбільшими з яких були (УГГМ) та Організація вищих класів українських гімназій (ОВКІМ). 1926 року обидві організації об'єдналися в Союз української націоналістичної молоді (СУНМ).
Аналіз факторів, що вплинули на формування світогляду Бандери. Окрім виховання батька та грандіозних історичних подій, свідками яких він був змалку (Перша світова, українсько-польська війна, проголошення ЗУНР), у старших класах гімназії цікавився роботами Миколи Міхновського, Дмитра Донцова та інших теоретиків та ідеологів націоналістичних рухів того часу.
Діяльність в ОУН
Після закінчення гімназії Бандера підпільно працював в УВО, поєднуючи роботу з навчанням і громадською діяльністю. Бандера формально став членом УВО тільки в 1928 році, коли його призначили в розвідку, а пізніше — у відділ пропаганди.
Коли в 1929 році була створена Організація українських націоналістів (ОУН), Бандера став одним з перших членів на Західній Україні на рекомендацію Степана Охримовича. Лев Шанковський згадував, що Бандера вже тоді був «надмірно націоналістичним».
Незважаючи на молодість, Бандера швидко піднявся в підпільній ієрархії ОУН на Західній Україні завдяки своїй фанатичній завзятості, силі волі, практичності, організаторській спроможності та ретельному дотриманню конспірації. Успіху Бандери сприяло й те, що його формування мало змінити покоління в українському націоналістичному русі. Першим завданням Бандери було поширення підпільної націоналістичної літератури на території рідного Калуського району, а також серед львівських студентів. До того ж молодий активіст мав різні функції у відділі пропаганди: з 1930 року завідував відділом підпільних видань, згодом — техніко-видавничим, а з початку 1931 року — ще й відділом доставки підпільних видань з-за кордону. Крім того, у 1928—1930 роках Бандера був кореспондентом підпільного щомісячного сатиричного журналу «Гордість нації», що виходив у Празі. Свої статті він підписував псевдонімом Матвій Гордон. Завдяки організаторським здібностям бандерівців була створена незаконна доставка таких видань, як «Сурма», «Розбудова нації», «Український націоналіст», а також «Вісник КЕ на ЗУЗ» і журнал «Юнак», надруковані в Польщі.
Польська поліція доклала значних зусиль у боротьбі з українським націоналістичним підпіллям. Усього, за словами самого Бандери, між 1930 і 1933 роками його п'ять разів заарештовували: 1930 року з батьком за антипольську пропаганду, улітку 1931 року за спробу нелегального перетину польсько-чеського кордону, потім знову в 1931 році, цього разу за причетність до замаху на комісара бригади політичної поліції у Львові Е.Чеховського. 10 березня 1932 року Бандеру затримали в Цешині, а 2 червня 1932 року — у Тчеві.
Бандера став членом Крайового проводу ОУН 1931 року під керівництвом крайового провідника Івана Габрусевича (червень 1931 — березень 1932), очоливши референтуру (відділ) пропаганди. Його кар'єра стрімко розвивалася: 1932 р. був заступником крайового провідника, а в середині 1933 р. призначений крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом УВО на ЗУЗ. У липні 1932 р. Бандера з кількома іншими делегатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Празі (так звана Віденська конференція, яка була найважливішим збором ОУН після установчого конгресу).
З 1931 р. Бандера підтримував тісні контакти із Проводом УВО-ОУН, регулярно виїжджав за кордон у справах ОУН, брав участь у конференціях ОУН у Празі (літо 1932 р.), Берліні та Данцигу (1933 р.) Зустрічався з Євгеном Коновальцем та іншими керівниками ОУН.
Голова ОУН
Під керівництвом Бандери, ОУН відходить від експропріаційних акцій і починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади.
У січні 1933 року ОУН звільнила Богдана Корд.ка від посади Крайового Провідника на західноукраїнських землях, поклавши на нього відповідальність за невдалий напад на поштове відділення в Городку під Львовом 30 листопада 1932 року, в результаті якого загинули двоє бійців ОУН, а двоє інших - Дмитро Данилишин та Василь Білас - були заарештовані та повішені судом. Виконуючим обов'язки крайового провідника став заступник Кордука - Степан Бандера, який був офіційно затверджений на цій посаді і увійшов до проводу ОУН на Берлінській конференції 3-6 червня 1933 р.
З приходом Бандери до керівництва КП ОУН характер її бойових дій змінився. Експропріації припинилися, акцент був зроблений на теракти проти представників польської державної адміністрації, а також місцевих комуністів, лівих і прорадянських активістів, радянських дипломатів. Бандера особисто підбирав кандидатів для атак і іноді називав тих, кого мали атакувати.
Так писав Степан Андрійович Бандера в автобіографії про свою діяльність крайового провідника ОУН:
Побіч революційної діяльности проти Польщі як окупанта й гнобителя Західньо-Українських Земель поставлено другий фронт протибольшевицької боротьби як рівнорядний і так само активний теж на ЗУЗ (а не тільки ОСУЗ). Цей фронт був спрямований проти дипломатичних представників СССР на ЗУЗ (атентат М.Лемика на секретаря і політичного керівника совєтського консульства у Львові Майлова і політичний процес), проти большевицької агентури, компартії та совєтофільства. Метою цих акцій було заманіфестувати єдність визвольного фронту, солідарність Західньої України з протибольшевицькою боротьбою Осередніх і Східніх Земель України та викорінити на Західній Україні комуністичну й агентурно-совєтофільську працю серед українського населення. |
У цей період оунівці здійснили три політичні вбивства, що отримали значний розголос: убивство шкільного куратора Гадомського, звинувачуваного в нищенні поляками українського шкільництва та полонізації; убивство Олексія Майлова, секретаря консульства СРСР у Львові, який був одночасно агентом ГПУ при НКВС — як протест проти Голодомору в Україні; та вбивство Броніслава Перацького, міністра внутрішніх справ Польщі, за керівництва якого польська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців. Степан Бандера здійснював загальне керівництво замахами на Майлова та Перацького.
Під час масового голоду в Україні в 1932-1933 рр ОУН під керівництвом Бандери організовували низьки акцій протесту у підтримку голодуючих українців. Водночас активісти ОУН розпочали боротьбу проти Комуністичної партії Західної України (КПРС), сподіваючись підірвати її вплив серед населення. 3 червня 1933 року в Берліні на конференції Проводу українських націоналістів за участю членів КП ОУН було вирішено організувати замах на радянського консула у Львові. Степан Бандера готував замах разом з Романом Шухевичем.
В той же час члени організії українських націоналістів готували замах на Антіна Крушельницького, який у своїх публікаціях поширював радянську пропаганду, вигадки і провокації проти українського націоналістичного руху, однак останній встиг виїхати з родиною до СРСР, де був розстріляний разом зі своєю родиною.
Однією з акцій, здійснених на замовлення Бандери, став вибух бомби в будівлі видавництва (редакції) лівої газети «Праця», яку 12 травня 1934 заклала молода львівська студентка, відома активістка ОУН Катерина Зарицька.
Поряд з організацією підпільних бойових груп Бандера закликав до причетності і до боротьби з польською владою широких верств населення, і до курсу масового націоналістичного руху. З цією метою Бандера запропонував реорганізувати кадрову та організаційну роботу і забезпечити її проведення по всій Західній Україні не тільки серед студентів і колишніх військових, а й у робітничо-селянському середовищі. Проводячи масові акції, спрямовані на пробудження національно-політичної активності українців, Бандера зумів значно посилити вплив ОУН у різних сегментах українського суспільства. До числа таких акцій увійшли вшанування памяті та демонстрації, присвячені памяті борців за незалежність України, так званий «культ могил» - вшанування могил січових стрільців та спорудження символічних могил загиблих воїнів, що викликало ворожу реакцію та активну протидію польської влади. Так, 22 грудня 1932 року, у день розстрілу ОУН Біласа та Данилишина у Львові, Степан Бандер та Роман Шухевич організували та провели пропагандистську кампанію: о шостій годині вечора, коли мав відбутися вирок, у всіх греко-католицьких храмах Львова пролунав дзвін.
У вересні 1933 року відбулася одноденна «шкільна акція», під час якої українські школярі бойкотували все, що стосувалося Польщі: її державну символіку, польську мову, польських вчителів. Учні відмовилися відповідати на запитання польською мовою, закликали польських вчителів повернутися до Польщі, зі шкіл викинули державні символи польської держави тощо. Акція об'єднала, за підрахунками польської газети, десятки тисяч дітей. Планувався замах на життя куратора школи Гадомського на знак протесту проти полонізації та знищення української школи польською владою.
Бандера провів майже повну перебудову підготовки та виховання особового складу ОУН - запровадив систематичний ідеологічний та політичний вишкіл, бойову та конспіраційну підготовку. До 1934 року активність ОУН досягла найвищого рівня міжвоєнної діяльності.
Суд над Бандерою та членами ОУН
14 червня 1934 року, за день до вбивства Броніслава Перацького, його заарештувала, а потім ув'язнила польська поліція і він перебував під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. Під час поліційних допитів на Бандеру постійно чинився психологічний та фізичний тиск. Його допитували з 9 год. 6 серпня до 20 год. 11 серпня 1934 р., не даючи змоги ні поспати, ні відпочити. Протягом усього слідства Бандера просидів закутим у кайдани. Провідник ОУН поводився гідно і був зразком для інших в'язнів. Під час слідства Бандера подавав вірогідні оправдування і заперечував усі обвинувачення. Однак через матеріали з т. зв. "Архіву Сеника", зізнань Івана Малюци, Богдана Підгайного та інших поліція мала проти нього беззаперечні докази. Після трьох місяців допитів Бандера визнав, що він очолював Крайову Екзекутиву ОУН, однак, жодних інформації, які цікавили поліцію він не подав.
З 18 листопада 1935 до 13 січня 1936 відбувався Варшавський процес, на якому Бандера, разом з 11-ма іншими обвинуваченими, був суджений за належність до ОУН і за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Степана Бандеру з іншими в'язнями утримували у місцевій Мокотувській тюрмі. Справа була резонансною та засвідчила, що українське національне питання стоїть дуже гостро. Судовий процес із вбивства Перацького, який впроваджував «політику умиротворення» польської влади в Україні, став справжньою трибуною для Бандери та ще 11 українських націоналістів, що були готові померти за ідею. Процес тривав майже два місяці і широко висвітлювався як польською, так і світовою пресою. Саме судові процеси зробили Бандеру широковідомим.
Журналіст газета "Батьківщина" описував під час процесу Бандеру як особу: Він низенького, маленького росту, худорлявий, лице молодого хлопчика, темноволосий, пристрижений, одягнений в чорне вбрання. Поводиться свобідно й починає зізнавати зрівноваженим голосом. Думки виявляє у ясній формі, з них видно, що це інтеліґентна людина. Його зізнання роблять помітне враження. Ціла заля із зацікавленням слідкує за зізнаннями Бандери. Відчувається, що ця людина цілком не подібна до більшости підсудних.
Під час засідання в суді Бандера виражав свою радикальну позицію щодо більшовизму, комунізму та ідей українського націоналізму. Називав себе українським громадянином і тим хто не піддається польським законами та виступав в залі суду українькою. Він разом з іншими членами ОУН вигукували українські гасла, після яких його часто виганяли з залу суда. В результаті, він разом з Миколою Лебедем та Ярославом Карпенцем були засуджені до смертної кари, яку згодом було замінено на довічне ув'язнення.
Подальший судовий процес над Бандерою проводились у Львові та мав назву "Львівський процес". 20 травня засуджених на Варшавському процесі членів ОУН під наглядом 24 поліцейських перевезли з Мокотувської тюрми потягом до Львова. Судову залу на вул. Стефана Баторія охороняло 20 поліцейських. Навколо будинку судових засідань було багато агентів у цивільному: поліція побоювалися, що бойовики ОУН вчинять напад з метою звільнення товаришів. Бандеру возили на засідання з тюрми Бригідки з вул. Казимира Великого.
Життя в ув'язненні
2 липня 1936 р. Бандеру доставили у тюрмі на вул. Раковецького, 37 у Варшаві. Йому постійно пересилали родина і знайомі гроші, для купівлі продуктів, газет і книг. Наступного дня його відправили у тюрму Святий Хрест. Зі спогадів самого Бандери, а також Миколи Климишина, який відсидів у тій самій тюрмі, умови «Святого Хреста» були поганими: «у камерах не було ліжок - ув`язнені спали на цементовій підлозі, лежали на одній половині ковдри і покривали її другою половиною». Дефіцит води і відсутність туалетного паперу призвели до погіршення гігієни. На сніданок ув'язнені отримували каву з ложкою цукру і шматочком чорного житнього хліба, а на обід, зазвичай, пшеничну кашу.
Бандеру спочатку помістили в камеру 14, а потім перевели в 21-у. Разом з ним сиділи, зокрема, Микола Лебедь, Ярослав Карпинець, , Євген Качмарський, Григорій Перегийняк. Деякий час, згадував Микола Климишин, вони «стали жити в групі»: обмінювалися літературою, поширювали між собою продукцію. Бандера, за спогадами Климишина, запропонував усім співкамерникам, які не закінчили університетський курс, продовжити навчання за допомогою старших колег. Так, Карпінець «викладав» точні науки, Климишин - історію та філософію, українську та англійську мови. Великий вплив на успішність в навчанні Бандери мав на Григорія Перегіняка, який згодом став одним із перших організаторів та командирів УПА на Волині.
В середині січня 1937 року у польських тюрмах відбулися реформи, відтоді в'язням було обмежено продовольчі посилки від рідних та суворо посилено режим перебування в тюрмі. Бандера з іншими членами ОУН організував 16-тиденне голодування на знак протесту проти утисків в'язничної адміністрації. Відтак адміністрація пішла на поступки політичним в'язням, а Бандеру, Климишина, Карпинця, Лебедя і Качмарського помістили у камеру № 17.. В'язнична адміністрація поміщувала його надалі тільки в камері-одиночці.
29 квітня 1937 у Львові на вул. Міцкевича, 11 під керівництвом Осипа Тюшки відбулася нарада щодо організації втечі Бандери з тюрми. На ній були присутні , та ще 20 націоналістів, які мали бути бойовиками для виконання операції по визволенню Крайового Провідника ОУН.
За ініціативою Зенона Коссака, Івана Равлика, Романа Шухевича запропонували Михайлу Куспісю - "Терену" організувати втечу Бандері з Вронок. Він 13-16 травня 1938 р. був біля Вронок і збирав дані про тюрму. 23 червня запропонував колишньому тюремному сторожу Петру Заборовскому 5 тисяч злотих за організацію втечі. Той подав контакт Куявського, який вимагав 50 тис. злотих за звільнення Бандери. Однак, у вересні 1938 р. поліція арештувала 11 учасників підготовки звільнення Степана Бандери - 3-го - М. Куспіся і П. Заборовскего, 4-го - Йозефа і Марію (15-го повісилася у в'язничній камері) Бялецкіх, Віцента і Яніну Куявских, Чеслава Щірля і його жінку, а у Львові - Тараса Герцюка і З. Коссака, 8-го у Варшаві - Яна Йозьвіка. 16-19 грудня 1938 р. у Познані відбувся суд на якому винесено такі вироки: Куспісю - 8 років, Заборовскему і Куявскему - 3 роки, Яніні Куявскі - шість місяців тюремного ув'язнення.
Після цих подій Степана Бандеру було переправлено в тюрму м. Берестя (тепер Брест, Білорусь).
Діяльність ОУН під час Другої світової війни
З початком Другої світової війни та нападу Третього Рейху на Польщу, 13 вересня 1939 року в'язні-націоналісти визволили Степана Бандеру з камери-одиночки і разом подалися в південно-західному напрямку. Згодом про ці події він писав: "Ми пробиралися бічними дорогами, здалека від головних шляхів, стараючись оминати зустрічі, як і з польськими, так і з німецькими військами. Ми користали з допомоги українського населення. На Волині і в Галичині, вже від Ковельщини, ми пов'язалися з діючою організаційною мережею ОУН, яка почала творити партизанські відділи, дбаючи про охорону українського населення заготовляючи зброю й інші бойові припаси для майбутньої боротьби". За підписання Пакта Молотова-Ріббентропа, Польща була поділена Нацистською Німеччиною та Радянським Союзом на сфери впливу. СРСР анексував східну частину Польщі, на якій проживало більше мільйона етнічних українців. Попри втечу багатьох членів ОУН до німецького Генерал-губернаторства та початку розгубленість керівництва оргнізації, на території УРСР проживало чимало прихильників та симпатиків ОУН.
Після вбивства радянським агентом Судоплатовим Євгена Коновальця Провід ОУН очолив полковник Андрій Мельник, соратник Коновальця з часів боротьби УНР та спільної праці в лавах УВО. У серпні 1939 року в Римі відбувся другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН. Проте група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Організації, почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни вичікувальної тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу. У лютому 1940 року утворився «Революційний Провід ОУН» на чолі з Бандерою.
Через рік Революційний Провід ОУН скликав II Великий Збір ОУН, на якому одностайно обрано головою Проводу Степана Бандеру. Під його проводом ОУН-Б стає кипучою революційною організацією. Вона розбудовує організаційну мережу на Рідних Землях, творить похідні групи ОУН-Б з того членства, що було за кордоном, і в порозумінні з прихильними українській справі німецькими військовими колами творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Ця частина ОУН відома під назвою ОУН революційна (ОУНР) (згодом — ОУНСД «ОУН самості́йників-державників», поширена назва бандерівці).
Перед вибухом німецько-радянської війни Бандера ініціює створення в Кракові Українського Національного Комітету для об'єднання українських політичних сил до боротьби за державність.
Акт відновлення Української Держави
Після початку німецько-радянської війни, війська Вермахту за кілька днів зайшли на територію західних областей УРСР, які раніше знаходились у складі Польської республіки та були приєднані після поділення Польщі між Третім Рейхом та Радянським Союзом після завершенню польській кампанії. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. у Львові проголошено відновлення Української Держави та союз з німцями для боротьби проти радянських окупантів. Ця подія стала спробою «поставити перед фактом» керівництво Третього Рейху та змусити визнати українську боротьбу. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників».
Життя у нацистських концтаборах
В результаті гітлерівці заарештували Бандеру після акту проголошення віднови Української Держави — 5 липня 1941. Якийсь час Провідник перебував у берлінській поліційній тюрмі на Принцреґентен-штрассе (також Володимир Стахів). У січні 1942 року разом з кількома соратниками з ОУНР потрапив до «Целленбау» — відокремленого барака («бункера») в концтаборі «Заксенгавзен», відомого місця утримування найбільш важливих в'язнів Рейху та кращими умовами ув'язнення порівняно з умовами концтабору.
Степан Бандера і кілька інших провідних членів ОУН у вересні (чи грудні) 1944 р. звільнені нацистами з ув'язнення. Гітлерівці спробували приєднати до своїх сил ОУН-Б і УПА як союзників проти Москви. На чолі цього руху вони планували поставити генерала Андрія Власова. Після таємної наради (брали участь Бандера, Мельник, Андрій Лівицький, Павло Скоропадський) таку гітлерівську пропозицію Степан Бандера відкинув. Також гітлерівцям поставили умову: зректись усіх претензій на українські землі, визнати повноважним органом влади України спеціальний комітет, який мав діяти окремо від «комітету народів Росії» Андрія Власова.
Одним зі співв'язнів провідника в бункері «Целленбау» був, зокрема, польський генерал Стефан Ровецький — головний командант Армії Крайової, з яким вони мали таємну розмову. Пізніше генерал писав своїм соратникам: «… уже зараз мусимо рахуватися з утратою наших східних земель на користь українців».
Діяльність після звільнення із нацистського ув'язнення
У 1943 році постала кризова ситуація в рядах ОУНР на Українських землях, до того, як у травні ЇЇ очолив Роман Шухевич, адже не було ще чіткого плану, форм та методів революційної боротьби організації за тодішніх воєнних обставин. Тому на місцях члени ОУН, відчували вимогу часу, почали розгортати боротьбу проти гітлерівців. Степан Бандера у власній статті «Командир-провідник: (Слідами сл. пам. Романа Шухевича)» написав:
Зокрема на Волині крайова ОУН почала самочинно переходити на повстанські форми боротьби з участю широких народніх мас, враховуючи необхідність боронити населення від вивозу до Німеччини на невільничу працю, від гітлерівського терору й грабунку.
На Крайовій ширшій нараді Проводу ОУН-Б на Українських Землях у лютому 1945 р., що була тлумачена, як частина Великого Збору ОУН-Б, обрано нове Бюро Проводу в такому складі: Бандера, Шухевич, Стецько. Цей вибір підтвердила Конференція ЗЧ ОУН-Б 1947 р. і тоді Степан Бандера став знову Головою Проводу всієї ОУН-Б. Як Провідник ОУН-Б, Бандера у післявоєнний час вирішує далі продовжувати збройну боротьбу проти Москви. Він завзято організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б, які втримують зносини з Краєм постійно аж до його смерті.
1948 року в Закордонних Частинах ОУН-Б утворюється опозиція, якій Степан Бандера протиставився в площині ідейній, організаційній і політичній. Він категорично виступає проти ідей демократизації ОУН та відмови від авторитарних, тоталітарних методів її діяльності. Посилаючись на твердження опозиції, що ідеологія і програма ОУН не витримали проби життя в зустрічі з настроями цілого українського народу, Бандера заперечив її погляди як хибні й на тому тлі розвинув теорію подвійної політичної програмовості ОУН — одна програма, за його твердженням, мала би бути призначена для членства і прихильників націоналізму, а друга для сторонніх чинників. Перша повинна бути основною вірою Руху і підґрунтям для виховання кадрів та загалом мала б залишитися незмінною незалежно від зовнішніх обставин. Бандера вважав, що таку програму ОУН вже створила, має її, і вона не потребує жодних змін та доповнень. Друга програма повинна існувати для зовнішнього вжитку. Вона може мінятися залежно від обставин і міжнародного становища. Вона повинна узагальнювати передусім способи тактики і їх широко пропагувально використовувати.
У грудні 1950 р. Бандера під тиском звинувачень в авторитаризмі пішов з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН-Б. 22 серпня 1952 р. він залишив також пост Голови Проводу всієї ОУН-Б. Проте це його рішення не схвалила жодна компетентна установа ОУН-Б, і Бандера залишився надалі Провідником ОУН-Б до своєї смерті 1959 року.
1955 р. відбулася 5-та Конференція ЗЧ ОУН-Б, яка наново вибрала Головою Проводу ЗЧ ОУН-Б Степана Бандеру, і з того часу робота організації знову проводилася активно.
Останні роки
Напруженими для родини були повоєнні роки, адже радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року сім'я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук, , Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, родина у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість особи її батька, щоби не наражати дівчинку на небезпеку. Спогади Наталки, доньки Степана Бандери, про той час:
Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера — це мій батько. |
Саме в Мюнхені Степан Бандера провів останні роки життя, проживаючи під паспортом на ім'я Штефан Попель. За однією з версій, паспорт залишився йому від львівського шахіста Степана Попеля, який у 1944 р. покинув Україну, на початку 1950-х років жив у Парижі, а 1956 року переїхав до США.
Убивство
15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (нім. Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого, залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціаніду калію.
Радянська офіційна пропаганда поспішила звинуватити в скоєнні цього злочину міністра у справах біженців ФРН Теодора Оберлендера, з яким Степан Бандера мав тісні зв'язки під час Другої світової війни. Нібито за наказом цього політика «ліквідували» керівника ОУН. У Бонні до цієї версії поставилися скептично.
Також серед українських емігрантів почали стрімко поширюватися чутки про те, що Степан Бандера став жертвою західнонімецьких спецслужб. Цю версію поліція відразу ж відкинула. Керівник ОУН активно співпрацював з британською розвідкою. Малоймовірно, що Бонн вирішив спровокувати конфлікт з Лондоном.
Два роки пізніше, 17 листопада 1961 року, німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелєпіна та Хрущова.
Після докладного слідства проти вбивці відбувся так званий «процес Сташинського» з 8 по 15 жовтня 1962 року. Ухвалу проголошено лише 19 жовтня — вбивцю засуджено на 8 років в'язниці.
Німецький Верховний Суд у Карлсруе затвердив, що головним обвинуваченим у вбивстві Бандери є радянський уряд у Москві. В інтерв'ю російській газеті «Комсомольская правда», оприлюдненому у номері за 6 грудня 2005 року, колишній голова КДБ СРСР Володимир Крючков визнав, що «вбивство Степана Бандери було одним з останніх усунень КДБ насильницькими методами небажаних елементів».
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі, координати могили 48°06′40″ пн. ш. 11°29′54″ сх. д. / 48.11122° пн. ш. 11.49844° сх. д.
Акти вандалізму
15 жовтня 2018 року в німецькому Мюнхені прокремлівський пропагандист Грем Філліпс зірвав прапори з могили лідера ОУН Степана Бандери і прикріпив до могильного хреста банер з написом «Тут похований український нацист Степан Бандера». Відповідне відео він опублікував у YouTube. Поліція Мюнхена зафіксувала факт неналежної поведінки прокремлівського пропагандиста Грема Філліпса на могилі провідника ОУН Степана Бандери..
З приводу події навколо могили Степана Бандери в Українському інституті національної пам'яті зазначено:
«Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ України, але водночас знову порушує надзвичайно важливе питання — створення Українського національного пантеону. Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф щодо охорони могили Степана Бандери, — це лише часткове вирішення проблеми чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками», — прокоментував співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд. |
24 липня 2022 року здійснено ще один акт вандалізму — невідомі вандали розмалювали могилу лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери. Зловмисники фарбою нанесли на кам'яний хрест зображення серпів і молотів.
Репресії родини
З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан. Він загинув 1942 чи 1943 року.
5 липня 1941 року у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен (мав кращі умови, ніж інші в'язні), де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили польські наглядачі-капо у концтаборі Аушвіц.
О. Андрія Бандеру — батька Степана, вбито радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 році заарештовано і заслано до Сибіру (Красноярський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України — Марта-Марія Бандера померла на чужині у 1982 році, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише у 1989 році після майже 50 років життя у Сибіру. Вона померла 24 грудня 2008 року.
Ще одна сестра — Володимира — перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 по 1956 рік.
Погляди
цього розділу під сумнівом. (січень 2023) |
На багатопартійність та демократію
Історик Андрій Портнов писав, що аж до своєї смерті у 1959 році Бандера залишався прихильником авторитарної та насильницької політики. Хоча у всіх своїх публікаціях Бандера зазначав: у суверенній Українській Державі має бути забезпечена можливість для існування і розвитку різних політичних угруповань. У книзі «Перспективи української революції» Бандера пише: «Монопартійно-тоталітарна система шкідлива для розвитку нації, завжди згубна для панівної політичної моно партії і її ідей. Як для цілої нації, так і для кожного здорового політичного руху найсприятливішим є такий лад, в якому панує справжня свобода, в якому ідеї, політичні програми й концепції вільно розвиваються й змагаються між собою, політичні організації вільно плекають, поширюють і ведуть свою діяльність. При цьому є свобідна конкуренція, порівняння, взаємний вплив, ріст і поширення того, що найкраще себе виправдує, зникання всього непридатного, менше вартісного, слабого чи віджилого. В такому ладі, в такій атмосфері свободи націоналістичний рух має більше шансів піддзеркалити душу українського народу й зробити йому найкращі послуги. А про те ж ідеться. В системі справжньої свободи суперництво між різними ідеологічними, суспільно-політичними течіями й організаціями розв'язується критеріями ідейно-морального порядку, а не примусом і насильством. Ми боремося за такий лад справжньої свободи і будемо його реалізувати. По овочах пізнається дерево, а чинники політичного життя — по ділах».
Підтримуючи демократичні принципи функціонування ОУНР, він тричі обирався на пост голосуванням.
Бандера і його прихильники атакували не лише польські структури, а й українські, які колаборували з польським урядом та виступали проти ідеї незалежної України. Автономія України у складі іншої держави, розірвання її на частини були для Бандери абсолютно неприйнятними. Ярослав Грицак, відомий доволі упередженим ставленням до лідера українських націоналістів, стверджує: «із 63 жертв замахів під час війни[] 36 — були українцями, з них — лише один комуніст. Діяльність у будь-якій легальній структурі була для прихильників Бандери „гнилим компромісом“, зрадою ідеалів революції». Твердження Грицака про кількість жертв повністю не відповідає дійсності, оскільки не вказано під час якої війни та за який проміжок часу. Своєю чергою польські історики Гжегож Мотика та Люцина Кулінська тільки за один 1922 рік наводять цифру у 22 загиблих польських представників влади та 13 українців-угодовців.
На релігію
Особисто був глибоко віруючою людиною, практикуючим християнином. Виступав за свободу совісті і вважав, що справжнє сповідування і підтримування живої християнської віри — це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й усього народу, усіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху.
Ставлення до національних меншин в Україні
Бандера вважав за необхідне забезпечити для національних меншин повну і всебічну рівноправність у всіх громадянських правах та повну свободу національного розвитку, відповідно до міжнародних засад щодо національних меншин. При умові, що національні меншини будуть лояльними до Української Держави.
На відносини із сусідніми країнами
Був прихильником спільної боротьби поневолених націй проти комуністичного імперіалізму. Підтверджував, що Україна не мала, не має і мати не буде щодо своїх сусідів чи інших народів жодних імперіалістичних цілей.
Ставлення до російського імперіалізму
Для нашої визвольної політики важливим є, щоб українська визвольна революція була повністю оцінювана, як продовження історичної боротьби України з Москвою, з московським імперіялізмом, і то всякої породи, не тільки большевицької. Ця боротьба не припиниться аж до повного зреалізування нашої мети, якою є цілковий розрив між Україною і Москвою, відбудова Самостійної Соборної Української Держави, розвалення СССР і побудова самостійних, національних держав у підсоветській Европі й Азії, повний розгром російського імперіялізму та створення навколо Росії, замкненої в її власних кордонах, такої системи держав, щоб вона не могла більш виступати з імперіялістичною агресією. І далі, щоб світ знав, що Україна буде продовжувати боротьбу проти всяких сил, які хотіли б її поневолювати, нищити її державну незалежність і суверенність, або які посягали б по українські землі.
Ставлення до нацизму, фашизму, расизму
Заявляв, що український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізмом. Послідовно виступав проти тоталітаризму, імперіалізму, расизму та комунізму.
Оцінки постаті
Американський історик Тімоті Снайдер вважає, що Бандера у 20-х і 30-х роках за ідеологією був фашистом. За його словами:
Бандера хотів перетворити Україну на однопартійну фашистську диктатуру без національних меншин. Бандера також у 20-х і 30-х роках за ідеологією був фашистом. Але це було в часи, коли багато європейців були фашистами. Французькі письменники були фашистами, румунські філософи були фашистами, італійський уряд був фашистський.
На думку американського професора політології Олександра Мотиля:
…сучасні українці, які вважають Бандеру героєм, возвеличують його і непримиренний опір Радянському Союзу його руху протягом 1939—1955 рр. Ніхто не розглядає насильство націоналістів проти поляків і євреїв як щось похвальне, але й мало хто вважає його головним у тому, що представляють Бандера і націоналісти: у відмові від усього радянського, запереченні антиукраїнських наклепів і безумовній посвяті незалежності України. Бандеру і націоналістів розглядають також як протилежність корумпованій, користолюбній українській еліті, яка зле керувала Україною протягом останніх 20-ти років.
Кандидат історичних та доктор політичних наук Олександр Сич вважає, що
для ворогів України та її недоброзичливців за кордоном ім’я Провідника Організації Українських Націоналістів завжди було ненависним, воно слугує жупелом для страхання як громадян своїх країн, так і самих українців через різного роду дезінформаційні пропагандистські «вкиди»
Український політик і військовий ЗСУ, організатор «Бандерівських читань» Юрій Сиротюк так означив роль Степана Бандери в сучасній Україні:
Проти кого найбільше спрямована лють Путіна та інших ворогів України? Проти Степана Бандери. Навіть на небі він не дає їм спокою. А чому? Тому що Бандера і бандерівці зруйнували їхній план знищення України та колонізації України, стертя нашої ідентичності. Бандера і нині важливий. Бо - це символ Свободи. Правди. Перемоги.
Український історик та політик Володимир В'ятрович вважає, що «Бандера — це смерть російської імперії й перемога України»
Бандера — це про те, що українці чинитимуть опір навіть у здавалося б безнадійній ситуації. Бандера — це про величезний потенціал опертя на власні сили, потенціал, який нині в основі успішного спротиву російській агресії, який міняє геополітичне становище України в світі. Бандера — це про гру в довгу, про віру в людей і їхню снагу відстояти свободу. Бандера — це про смерть російської імперії і перемогу України.
Польський політик, державний діяч, співзасновник та голова партії «Право і справедливість» та колишній прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що з персоною Степана Бандери Україні не місце в Європейському союзі:
Ми не можемо впродовж років погоджуватися, щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків" "Коротше кажучи, це справа певного вибору України. Я чітко сказав пану президенту Порошенку, що з Бандерою вони в Європу не увійдуть. Це справа для мене ясна, ми і так виказали величезне терпіння, але всьому є межі.
Громадська думка
За наслідками опитування соціологічної групи Рейтинг, які озвучив директор групи Олексій Антипович, за скасування указу третього президента України Віктора Ющенка про надання лідеру Організації українських націоналістів (ОУН) Степану Бандері звання Героя України в березні 2010 року виступали 53 % респондентів, в квітні 2011-го їхня кількість зменшилася до 51 %. Між тим, збільшилася кількість супротивників ідеї скасування документа — з 28 до 32 %.
Опитування, проведене на початку травня 2021 року Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова показало, що діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають 32 % громадян, стільки ж вважають його діяльність негативною; ще 21 % вважають діяльність Бандери наскільки позитивною, настільки й негативною. Згідно із даними соцопитування, позитивне ставлення переважає на заході України (70 %); у центральному регіоні держави по 27 % опитаних вважають його діяльність позитивною чи негативною; негативне ставлення переважає на півдні і сході України (діяльність вважають негативною для України 54 % та 48 % опитаних відповідно).
4 травня 2022 року за результати опитування соціологічної групи Рейтинг 74 % українців відповіли, що позитивно ставляться до Степана Бандери. Керівник групи Олексій Антипович підтвердив ці дані і у жовтні 2022 року в інтерв'ю для «ВВС News Україна».
Вшанування пам'яті
Географічні об'єкти
- Гора Степана Бандери у Грузії, у краї Мцхета-Мтіанеті, 4272 метри над рівнем моря, на південь від гори Казбек (5034 м), підкорена і названа альпіністами із Львова та Тернополя 29 липня 2012 року
Назви організацій, фільми, книги, поштові марки, смолоскипна хода, роки, премії
Прізвище «Бандера» стало одним із символів українського національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення незалежності багато молодіжних, політичних та громадських організацій названо на його честь. Одною з неформальних назв Львова є «Бандерштадт», тобто «місто Бандери». На Волині проводять музичний фестиваль «Бандерштат».
1964 року Нідерландський письменник Рогір ван Аарде написав роман «Замах», присвячений політичному вбивству Степана Бандери.
У 1995 році режисер Олесь Янчук зняв фільм «Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені» про повоєнну долю Степана Бандери та загонів УПА. Пізніше, у 2000 році він зняв фільм «Нескорений». В обох фільмах роль Степана Бандери виконує Ярослав Мука.
2001 року Організація українських націоналістів революційна заснувала в Києві міжнародну благодійну організацію — Центр національного відродження імені Степана Бандери.
У проєкті «Великі українці» провідник українського визвольного руху посів 3-є місце (261 247 голосів (16,12 %) від загальної кількості людей, які взяли участь у голосуванні). Проєкт закінчився гучним скандалом: Бандера, якого представляв Вахтанг Кіпіані, був серед лідерів голосування, але став третім, тоді як на підтримку майбутнього переможця Ярослава Мудрого, якого представляв Дмитро Табачник, за деякими даними, в останній день голосування з 80 номерів приходило понад 100 смс щохвилини. Шеф-редактор проєкту Вахтанг Кіпіані заявив, що підсумки голосування сфальсифіковано, утім продюсер проєкту Єгор Бенкендорф заперечив це. Ведуча проєкту Ганна Гомонай висловила переконання, що слід провести службове розслідування в цій справі:
…станом на 14 травня, коли в ефір вийшов документальний фільм про Ярослава Мудрого, він справді був на 4 місці. Тому, очевидно, що переважну кількість голосів, яка не тільки дозволила князю перемогти, але і зробити це з колосальним відривом від інших претендентів – Ярослав Мудрий отримав за останні 2 дні перед ефіром. |
1 січня 2009 року з нагоди 100-річчя з дня народження Степана Бандери Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» видало пам'ятний конверт, а також поштову марку, автором яких є Василь Василенко. На лицьовій стороні конверта поміщено зображення Степана Бандери, під яким розміщено логотип Організації Українських Націоналістів (увінчаний державним прапором України). Нижче зображення є напис «100 років від дня народження» та факсиміле особистого підпису провідника ОУН.
2009 та 2014 роки на Тернопільщині проголошені Роками Степана Бандери.
Починаючи з 2007 року тисячі прибічників партії «Свобода» щороку відзначають річницю з дня народження Степана Бандери, влаштовуючи 1 січня в центрі Києва смолоскипну ходу.
Львівська обласна рада у 2012 році стала ініціатором заснування премії імені Героя України Степана Бандери.
У 2014 для студентів Національного університету «Львівська політехніка» народний депутат України Ірина Фаріон заснувала .
Також на честь Степана Бандери названо 23 курінь УПЮ імені Степана Бандери.
Пам'ятники
Пам'ятники Степану Бандері є у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Дрогобичі, Коломиї, Здолбунові, Калуші, Городенці, Теребовлі, Трускавці, Бережанах, Бучачі, Дублянах, Микитинцях, Самборі, Снятині, Стрию, Бориславі, Заліщиках, Червонограді, Мостиськах, селах Козівка, Вербів, Грабівці та Середній Березів. У місті Турка у 2009 році закладено постамент для пам'ятника Степану Бандері.
- Пам'ятник у Старому Угринові
- Пам'ятник Степанові Бандері у Львові
-
- Пам'ятник в Івано-Франківську
- Пам'ятник у Самборі
-
- Пам'ятник у Трускавці
- Барельєф у Калуші, на вулиці, яка названа на честь Степана Бандери
Музеї
У світі діють 6 музеїв Степана Бандери:
- Музей Степана Бандери в Дублянах
- Музей-садиба Степана Бандери (Воля-Задеревацька)
- Історико-меморіальний музей Степана Бандери (Старий Угринів, вересень 1993
- Музей Степана Бандери (Ягільниця)
- Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери (Лондон)
- Музей-садиба родини Бандер (Стрий)
Вулиці
Україна
На честь Степана Бандери названі проспекти в Тернополі та Києві, вулиці у Львові, Луцьку, , Дубровиці, Рівному, Коломиї, Івано-Франківську, , , , , , Калуші, , , , Кам'янці-Подільському, Ізяславі, , , Житомирі, Броварах, Борисполі та в інших населених пунктах.
США
існує в місті Лос-Анджелес[2] [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
Чечня
На початку її незалежності у столиці Чечні, в Грозному, існувала . Після приходу до влади Рамзана Кадирова вулицю перейменували.
Смолоскипна хода
У деяких містах України щороку 1 січня проводиться смолоскипна хода на честь Дня народження Степана Бандери. У Києві, вперше, така хода пройшла у 2007 році з ініціативи ВО «Свобода». Подібні акції проводяться і в інших містах України, зокрема у Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Одесі. З 2010 року акції проводяться в Полтаві, з 2011 — в Житомирі, з 2014 — у Дніпрі, з 2016 року — у Херсоні і Слов'янську, 2017 року вперше пройшли в Запоріжжі й Черкасах.
Герой України
Надання звання
20 січня 2010 року, «за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву в боротьбі за незалежну Українську державу», Президент України Віктор Ющенко надав Степанові Бандері звання Героя України з відзначенням орденом Держави (посмертно). 22 січня на урочистостях з нагоди Дня соборності в Національній опері глава держави зазначив, що «цього очікували мільйони українців і багато років». Присутні на урочистостях вітали вручення стоячи. За нагородою вийшов онук провідника ОУН, якого також звуть Степан Бандера.
Дане рішення викликало неоднозначне сприйняття як в Україні, так і поза її межами:
- Відлуння в Україні
- Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко заявив, що це відзначення «грубо суперечить міжнародному та вітчизняному законодавству та веде до розколу країни»
- На думку представника партії БЮТ депутата Андрія Сенченка, «своїм рішенням Ющенко ускладнює становище в країні. Він робить це з метою посилення нестабільності», проте Андрій Шкіль уважає рішення Президента «позитивним, абсолютно позитивним»
- Радянський розвідник, Герой України Євген Березняк так поставився до указу президента:
Це ляпас усім ветеранам ВВВ. Більшої капості він не міг зробити! Я, коли почув це, вирішив відмовитися від звання Героя України. Але мої колеги-ветерани сказали: не смій цього робити, ти заслужив це звання, і не Ющенко тобі його присвоював |
- Доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк переконаний, що Степан Бандера — одна з небагатьох постатей в українській історії 20 століття, яка заслуговує на найвище вшанування на рівні держави:
Єдина стратегічна і основна його позиція була спрямована на боротьбу за здобуття української незалежності. Навіть коли було знищено підпілля України, Бандера все ж залишався знаковою постаттю і обличчям української держави, внаслідок чого його ліквідували ... Бандера виконав місію національного прапора і символом прапора залишається досі. Для таких знакових постатей як Бандера логічно було б зробити Парк Слави національних героїв, з пам'ятниками і меморіалами |
- Міжнародна відповідь
- Європейський парламент з подання польських представників в парламенті, офіційно висловив жаль щодо рішення нагородити Степана Бандеру (резолюція RC-B7-0116/2010 від 17.02.2010). Депутати закликали нового президента Віктора Януковича переглянути це рішення свого попередника.
- Голова делегації Європарламенту з питань співпраці з Україною Павел Коваль (Польща) наголосив, що вважає подію навколо нагородження Бандери найвищою українською державною відзнакою, винятково внутрішньою справою українців.
- Голова «Словацького союзу борців із фашизмом» Павол Сечкар заявив, що «з боку Віктора Ющенка — це провокація» і що в роки Другої світової війни бандерівці лютували і на чехословацькій території, а надання високої нагороди проведено без вивчення багатьох історичних фактів, і сумнів викликають «так звані заслуги» С. Бандери.
- Голова «Словацького об'єднання колишніх в'язнів концтаборів» Отто Вагнер заявив: «Бандера співпрацював з нацистами. Тому неофашисти можуть сприймати надання йому звання героя України, як черговий крок до відбілювання фашизму».
- Голова чеської конфедерації політв'язнів Надія Кавалірова висловила підтримку рішенню Президента України Віктора Ющенка надати звання Героя України Степану Бандері. Добре, що він (В. Ющенко) пішов на цей крок, багатьом чеським політикам є чого повчитися, — сказала Н. Кавалірова.
- Заступник Голови Ради Федерації Росії Ю. Воробйов назвав дії Ющенка щодо надання Бандері звання Героя ганебними: «Це просто сором. Якби про це дізналися наші діди та батьки, то просто б перекинулися від обурення в своїх могилах».
- У заяві МЗС Росії говориться що нагородження: «подія настільки одіозна, що вона не могла не викликати однозначно негативну реакцію насамперед в Україні. Вже відома позиція з цього питання цілої низки українських політиків, котрі вважають, що вирішення подібного роду не сприяють консолідації української громадської думки».
- Маршал сенату Польщі Богдан Борусевич заявив на зустрічі з головою Ради Федерації Росії Сергієм Міроновим, що надання Бандері звання Героя України, внутрішня справа українського керівництва.
- Міністр канцелярії президента Польщі Маріуш Ґандзлік заявив «Ми з подивом сприйняли рішення Президента України щодо Степана Бандери. Ми розраховували на велику делікатність з боку наших українських партнерів … Польща в розмовах з українськими партнерами неодноразово висловлювала свої заперечення з того, що стосується надання пошани Степану Бандері та членам УПА. Для поляків Степан Бандера — постать надзвичайно неоднозначна».
- «Центр Симона Візенталя» направив лист до посольства України в США, в якому висловив «глибоку відразу по відношенню до тих почестей, якими відзначено Бандеру». У документі говориться, що Бандера був «посібником нацистів і винуватцем вбивства тисяч євреїв та людей інших національностей в роки Другої світової війни».
- Російська християнська антикомуністична громадськість через надання звання Героя України Степанові Бандері, звернулась із заявою до Посольства України в РФ на підтримку цього звання та відправила заупокійну літію за душі Вождів Українського визвольного руху Степана Бандери, Романа Шухевича, Євгена Коновальця, а також всіх вождів і воїнів Української Повстанської Армії (УПА) та 14-ї гренадерської дивізії Waffen-SS «Галичина» (1-ї Української). Завершальну молитву прочитано українською мовою.
- Судові рішення щодо скасування Указу Президента України
2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним та скасував Указ Президента Віктора Ющенка про надання С. Бандері звання Героя України. Суд визнав протиправним і таким, що підлягає скасуванню згаданий Указ, оскільки таке звання може присуджуватися тільки громадянам держави; набуття громадянства України є можливим з 1991 року; особи, що померли до цього року не можуть бути громадянами України; Бандера Степан Андрійович помер у 1959 році, тому він не є громадянином України, через що не може бути відзначеним званням Героя України.
12 квітня 2010 року Віктор Ющенко подав апеляційну скаргу на Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року, мотивуючи її тим, що «рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому має бути скасоване».
Були подані апеляційні скарги також від інших осіб.
23 червня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалив апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції могла бути оскаржена у Вищому адміністративному суді України протягом одного місяця, чого зроблено не було.
12 січня 2011 року пресслужба Адміністрації Президента України Віктора Януковича повідомила, що:
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року залишено без змін. Рішення набуло законної сили. Указ скасовано. |
Ці рішення викликали дискусії у суспільстві, в тому числі щодо юридичних наслідків вказаних судових рішень.
2 серпня 2011 року Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та ухвалу рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, якими визнано незаконним указ третього президента України Віктора Ющенка від 20 січня 2010 року про надання Степану Бандері звання Героя України.
Колегія суддів не задовольнила касаційні скарги Ющенка, Юрія Шухевича (сина головнокомандувача УПА Романа Шухевича), Степана Бандери (онука Бандери), ВО Свобода і низки громадян України на дані рішення.
У грудні 2022 року Офіс Президента України підтвердив, що указ про присвоєння Степанові Бандері звання Герой України суд визнав незаконним і скасував.
Інші почесні звання
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
- 9 вересня 1997 — «Почесний громадянин міста Калуш»
- 16 березня 2010 року він отримав звання «Почесний громадянин міста Хуст» (20 квітня 2011 року Хустський районний суд позбавив Степана Бандеру цього звання)
- 30 квітня — «Почесний громадянин міста Тернопіль»,
- 6 травня — «Почесний громадянин міста Івано-Франківськ»,
- 7 травня — «Почесний громадянин міста Львів»,
- 12 травня — «Почесний громадянин Коломиї»,
- 21 серпня — «Почесний громадянин міста Долина»,
- 28 жовтня — «Почесний громадянин міста Вараш»,
- 17 грудня — «Почесний громадянин Луцьк»,
- 29 грудня — «Почесний громадянин міста Червоноград»,
- 13 січня 2011 року — «Почесний громадянин міста Теребовля»,
- 18 січня — «Почесний громадянин міста Трускавець» і «Почесний громадянин Радехова»,
- 20 січня — «Почесний громадянин міста Сокаль» і «Почесний громадянин міста Стебника»,
- 24 січня — «Почесний громадянин міста Жовква»,
- 11 лютого — «Почесний громадянин міста Сколе»,
- 16 лютого — «Почесний громадянин Яворівського району»,
- 24 лютого — «Почесний громадянин Бережан»,
- 24 лютого — «Почесний громадянин Самбора»,
- 25 лютого — «Почесний громадянин Борислава»,
- 9 березня — «Почесний громадянин Бродів»,
- 29 березня 2011 — «Почесний громадянин Стрия»,
- 5 травня— «Почесний громадянин Моршина».
Мапа почесних звань
Акти вандалізму на могилі
Руйнування пам'ятника 2014 року
17 серпня 2014 року зруйновано пам'ятний хрест на могилі Степана Бандери в Мюнхені. Земля на могилі з невідомих причин була перекопана. Цей акт вандалізму зафіксовано німецькою поліцією, консулом України в Мюнхені та Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
Вандальні надписи та радянський прапор у червні 2015
На могильному хресті Степана Бандери написали дату волинської трагедії й повісили радянський прапор.
Книги про Бандеру
- Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959) / 3a загальною редакцією професора Володимира Сергійчука. — К. : ПП Сергійчук М. І, 2009. — Т. 1. — 680 с. — .
- Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959) / 3a загальною редакцією професора Володимира Сергійчука. — К. : ПП Сергійчук М. І, 2009. — Т. 2. — 640 с. — .
- Ґой П., Степенський Б., Саноцька Р. Збірка документів та матеріялів про вбивство Степана Бандери 1909—1959—1989. — Торонто — Нью-Йорк — Мюнхен — Лондон — Мельборн : Світовий Український Визвольний Фронт, 1989. — 80 с.
- Гордасевич, Галина. Степан Бандера: людина і міф / Електронна версія книги на сайті lib.oun-upa.org.ua. — Львів : Піраміда, 2001. — .
- Климишин, Микола. Спомини про провідника ОУН Степана Бандеру (з книги «В поході до волі». — Торонто, 1975. — Т. 1) // Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник — Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 67—115. — .
- Кук, Василь. Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник — Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 52—57. — .
- Мірчук Петро. Степан Бандера: символ революційної безкомпромісовости. — Нью-Йорк — Торонто : Організація Оборони Чотирьох Свобід України; Ліга Визволення України, 1961. — 160 с.
- Перепічка, Євген. Феномен Степана Бандери. — Видання 2-е, доповнене. — Львів : Сполом, 2008. — 736 с. — .
- Посівнич, Микола. Молодість Степана Бандери // Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник — Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 9—39. — .
- Посівнич, Микола. Степан Бандера — життя, присвячене свободі. — Торонто — Львів : Літопис УПА, 2008. — Т. 3. — 112 с. — (Події і Люди) — . (link [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.])
- Стецько, Я. И. З ідеями Степана Бандери за його життя і по смерті // Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник — Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 179—201. — .
- Частий, Р. В. Степан Бандера: мифы, легенды, действительность. — Харьков : Фолио, 2007. — 382 с. — (Время и судьбы) — . (рос.)
- Балабанський М. Музей-садиба Степана Бандери в селі Воля Задеревацька. — Воля Задеревацька — 2000. — 96 с.
- Пастух Р. Родинний архів Степана Бандери. — Дрогобич: видавець Сурма Святослав, 2008. — 160 с.
- Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах / Записи та упорядкування Григорій Дем'ян. — Львів: «Афіша», 2006. — 568 с.
- Шлях Бандери. 100-річчя від дня народження (збірка статей). — Київ: Українська видавнича спілка, 2008. — 48 с.
- Цар І. За що ми любимо Бандеру. З нагоди 100-ліття від дня народження Великого Сина України (1.01.1909-15.10.1959) — Львів, 2009. — 48 с.
- Батьківщина Степана Бандери. Пам'ятні місця Старого Угринова. До 100-річчя від дня народження Степана Бандери. — Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2008. — 32 с.
- Степан Бандера: 1909—1959 — 2009. Збірник статей. Упорядник Богдан Гордасевич, Микола Посівнич. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 220 с.
- Дужий П. Степан Бандера — символ нації. — Львів: Галицька видавнича спілка, 1996. — ч.1; 1997 — ч. 2.
- Кук В. Степан Бандера (1909—1999). — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 1999. — 48 с.
- Кук В. Степан Бандера. Роман Шухевич. — Львів: Видавництво «БОНА», 2012—140 с.
- Сватко Я. Місія Бандери. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. — 64 с.
- Сватко Я. Степан Бандера [Текст]: урок до сторіччя / Я. Сватко. — Л. : Галицька видавнича спілка, 2008. — 24 с.
- Московські вбивці Бандери перед судом. Збірка матеріалів за редакцією Данила Чайковського. — Мюнхен: Українське вид-во, 1965. — 695 с.
- Арсенич П., Федорів Т. Родина Бандерів: До 90-річчя від дня народження та 40-річчя трагічної смерті Провідника ОУН Степана Бандери (1909—1959). — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1998. — 103 с.
- Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та товаришів / Упорядник Микола Посівнич. — Львів, 2005. — 204 с.
- Вбивство Степана Бандери [Текст]. — Л. : Червона калина, 1993. — 357 с.
- Частій Р. Степан Бандера. — Харків: «Фоліо», 2009. — 123 с.
- Шафета П. Пістоле від Бандери. Політичний детектив. — Луцьк, 1994. — 120 с.
- Батьківщина Бандери / авт.-упоряд. Т. Федорів. — Старий Угринів, 2007. — 116 с.
- Степан Бандера: Документи і матеріали (1920—1930 рр.) / упоряд. М. Посівнич. — Л., 2006. — 248 с.
- Степан Бандера : 90 років з дня народження. — Л. : Галицька Видавнича Спілка, 1998. — 16 с.
- Бабій В. Планета на ім'я Бандера [Текст]: повість / В. Бабій. — Івано-Франківськ: ПП Супрун В. П., 2008. — 143 с.
- Велет національної ідеї: зб. творів до 100-річчя від дня народж. С. Бандери. — Коломия: Вік, 2008. — 127 с.
- Галичина [Текст]: всеукр. наук. і культ.-просвітній краєзн. часопис. Ч. 15-16'2009 : до 100-річчя від дня народж. С. Бандери / ПНУ ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ, 2009. — 772 с.
- Когут М. Степан Бандера: фотомиті життя Провідника ОУН / М. Когут. — Калуш: Копі-центр, 2009. — 35 с.
- Степан Бандера — символ нації: матеріали наук. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. провідника ОУН С. Бандери. — Івано-Франківськ, 1999. — 63 с.
- Науково-популярний бюлетень : вісник історико-мемор. музею С. Бандери / ПНУ ім. В. Стефаника ; редкол. : Б. Гаврилів [та ін.]. - Івано-Франківськ, 2006. - Вип. І. - 114 с.
- Феномен «Бандерофобии» в русском сознании: взгляд на проблему глазами русского аналитика в Украине: зб. ст. / Укр. Вид. Спілка. — К., 2007. — 43 с.
- Юзич Ю. Пластова юність Степана Бандери / Ю. Юзич. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. — 20 с.
- Посівнич М. Степан Бандера. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015—256 с. (Серія: Українці історія нескорених)
- Посівнич М. Степан Бандера. — Дрогобич: Посвіт, 2018. — 332 с.
- Степан Бандера: людина — борець — провідник. / Данило Чайковський — УВС ім. Ю. Липи. — Київ, 2017. — 96 с.
- Фаріон І. Степан Бандера — практик, теоретик, містик націоналістичного руху. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. — 32 с. + компакт-диск.
- Матеріали до навчально-виховних занять Степан Бандера. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — 272 с.
- Левицька В. Степана Бандера і Я. — Київ: Зелений пес, 2011. — 48 с.
- Плохій С. Убивство у Мюнхені. По червоному сліду. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. — 512 с.
- Сушко Ю. Я убил Степана Бандеру!… — Центрполиграф, 2013. — 317 с.
- Краин Ю. Я убил Степана Бандеру!… — 2008.
- Мизак, Н. С. Степан Бандера — соборник святої волі / Н. С. Мизак ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича ; дослідний ін-т «Студіюм». — Чернівці ; Торонто: Прут, 2011. — 310 с. : іл. — (Дод. до серії «За тебе, свята Україно»).
- Страсті за Бандерою. Збірник статей / Упоряд. Ігор Балинський, Ярослав Грицак, Тарік Сиріл Амар. — Київ: Грані-Т, 2010. — 400 с.
- Загребельний І. «Степан Бандера: міфологія української свободи». — 2013.
- Rossoliński-Liebe, Grzegorz. Stepan Bandera: The Life and Afterlife of a Ukrainian Nationalist. Fascism, Genocide, and Cult.. — Stuttgart: ibidem-Verlag, 2014. — 654 с.
- Млечин М. Л. Степан Бандера и судьба Украины. — Москва: Издательский дом «Аргументы недели», 2018. — 480 с.
- Степан Бандера: в одній особі образ покоління: зб. метод, матеріалів для вшанування пам'яті славетного сина України / упоряд. О. Г. Ліскова ; ред. О. М. Раскіна. — Т., 2009. — 76 с.
- Нагірняк, В. Во Славу Золотого Тризуба [Текст] / В. Нагірняк. — Івано-Франківськ: Лік, 2008. — 150 с.
- Север А. Бандера и бандеровщина. — М.: Алгоритм, 2014.- 300 с.
- Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера? — Київ-Львів: Конгрес українських націоналістів, 1994.
- Федорів, Т. Ф. Наш Бандера / Т. Ф. Федорів. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 86 с.
- Степан Бандера (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959): біобібліогр. покаж. / уклад. Р. Д. Кивацька. — Дрогобич: РВВ ДДПУ імені Івана Франка, 2019. — 152 с.
- Посівнич М. Степан Бандера. Провідник української ідеї. — К.: Наш Формат, 2023. — 288 с.
Фільми про Бандеру
Художні фільми
- Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені (1995; роль виконав Ярослав Мука);
- Нескорений (2000; роль виконав Ярослав Мука).
Документальні фільми
- (документальний телефільм, 1998, ТІА «Вікна»). Режисер Влад Гелло, оператор Костянтин Фролов, автор ідеї та сценарію Юрій Луканов.
- (документальний телефільм, 2014, телеканал 1+1). Режисер Світлана Усенко). Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович критикував фільм через перекручення його автором фактів біографії героя; також, на його погляд, має місце тенденційний, неправдивий виклад характеру головного героя.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Орест Лютий — «Ах, Бандеро, український апостол!», опубліковано 16.04.2012 |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
"Бандера" — Адріано Челентано — Саблич, опубліковано 2016 |
Пісні про Бандеру
- «Ах, Бандеро, український апостол!» — Орест Лютий
- У 2016 році в інтернеті з'явилася пісня про Степана Бандеру, присвячена 107-річчю з дня його народження, виконана в стилі пісні італійського співака та кіноактора Адріано Челентано «Azzurro», яка згодом набрала велику популярність в мережі.
- «Батько наш — Бандера» — українська патріотична пісня, яка неодноразово була використана у патріотичних флешмобах молоді.
Див. також
- Бандерофобія
- Бандерівці
- Гора Степана Бандери
- Пам'ятники Степану Бандері
- Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА
- Унікальне відео поховання Степана Бандери
Примітки
- Посівнич, 2008, с. 9.
- Стасюк О. Й. БАНДЕРА Степан Андрійович [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 177.
- Закон України від 9 квітня 2015 року № 314-19 «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті»
- Про визнання незаконним та скасування Указу Президента України N 46/2010 від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України". Донецький окружний адміністративний суд (Постанова). Справа N 2а-1219/10/0570. Верховна Рада України. 2 квітня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Денисенко, Марина (15 жовтня 2009). 10 запитань і 10 відповідей про Степана Бандеру. BBC. Процитовано 8 березня 2024.
- Расевич, Василь (10 липня 2016). Кого і чому не вчить історія. Zaxid.net. оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 23 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 14 жовтня 2014.
- Berkhoff, K.C. and M. Carynnyk 'The Organization of Ukrainian Nationalists and Its Attitude toward Germans and Jews: Iaroslav Stets'ko's 1941 Zhyttiepys' in: Harvard Ukrainian Studies, vol. 23 (1999), nr. 3/4, pp. 149—184.
- Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія..Інститут історії НАН України.2004р Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]. — С. 338.
- Фиров П. Т. История ОУН-УПА: События, факты, документы, комментарии. (Лекции). — Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2002. — С. 74. (рос.)
- Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні / переклад з французької Р. Осадчук. — Львів 1993. — С. 441.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- Дмитро Вєдєнєєв. Розвідувальна діяльність Української Повстанської Армії (1943—1945 рр.). Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- The Poison Pistol [ 21 липня 2013 у Wayback Machine.], , December 01, 1961
- Снайдер Т. Фашистський герой у демократичному Києві : ( )[укр.] // Критика. — 2010, березень–квітень. — С. 8—9. — ISSN 33909.
- Виборча: Для поляків – бандит, а для українців – герой : ( )[укр.] // Українська служба Бі-Бі-Сі. — 2009-08-03.
- Частий, Р. В. Степан Бандера: мифы, легенды, действительность. — Харьков : Фолио, 2007. — С. 305. — (Время и судьбы) — .
- Сергійчук В. І. Український здвиг: Закерзоння. 1939—1947. — Київ : Українська Видавнича Спілка, 2004. — С. 32. — .
- Посівнич Микола. Молодість Степана Бандери // Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник — Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 9. — .
- Газета «Свобода» [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. — 1984. — 24 липня.
- Умер последний ребенок Степана Бандеры [ 4 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
- І. Коляда, С. Борчук. Степан Бандера: кохання, родина. Штрихи до портрета: науково-популярний нарис до 110-річчя від дня народження та 60-річчя трагічної загибелі // Історія в рідній школі. — 2019. — Вип. 3. — С. 37.
- «Якби Бандері дали Героя раніше, Україна мала б газ по 800 доларів» [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.] // Україна молода.
- Оксана Лисенко: Степан Бандера [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2007. — № 3 (3, 16 листопада).
- .
- Частий, 2007, с. 35−38.
- Гордасевич, 2001, гл. «Дитинство Степана Бандери».
- Полюхович Д. Тут теж минало дитинство Провідника [ 31 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 27 вер.
- Шподарунок І. Шлях родини Бандерів проліг через Бучач // Береги свободи слова. — Тернопіль : Збруч, 2008. — С. 111—112. — .
- Посівнич Микола. Молодість Степана Бандери — сторінка 9-39
- Smolij, Valerij Andrijovyč; Lytvyn, Volodymyr Mychajlovyč; Archijerejs'kyj, D. V.; Instytut Istoriï Ukraïny, ред. (2002). Polityčnyj teror i teroryzm v Ukraïni: XIX - XX st. ; istoryčni narysy. Kyïv: Naukova Dumka. ISBN .
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 27 грудня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2008. Процитовано 27 грудня 2008.
- Розділ «V ЧАСТИНА». TextBook (укр.). Процитовано 17 квітня 2024.
- Степан Бандера в польських тюрмах. Історична правда. Процитовано 27 квітня 2024.
- (PDF). web.archive.org. Процитовано 27 квітня 2024.
- Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені… — С. 3.
- Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені… — С. 5.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2006. Процитовано 16 квітня 2009.
- Командир-провідник: (Слідами сл. пам. Романа Шухевича) [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Степан Бандера. Переспективи української революції. — К. 1999. — С. 281—298.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 10 січня 2013.
- . Україна Молода. 16 липня 2008. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 27 грудня 2008.
- Романтик шахів («Львівська газета», 17 серпня 2007). Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 13 серпня 2007.
- Комсомольская правда. 6 грудня 2005. Архів оригіналу за 29 листопада 2007. Процитовано 7 лютого 2006.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 25 листопада 2007.
- Наруга над могилою Бандери: консульство сподівається, що справа буде в прокуратурі. ukrinform.ua. 16 жовтня 2018.
- Наруга над могилою: у В'ятровича пропонують перепоховати Бандеру. ukrinform.ua. 16 жовтня 2018.
- В Мюнхені невідомі вчинили наругу над могилою Бандери (фото). unian.ua. 24 липня 2022.
- Квазіенциклопедія ОУН-УПА. Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 26 жовтня 2009.
- Іван Федик «Життя, як чин», часопис «Каменяр»[недоступне посилання з серпня 2019]
- Portnov, Andrii (22 червня 2016). Bandera mythologies and their traps for Ukraine. openDemocracy.net.
- Бандера, Степан (1998). Перспективи Української Революції: Репринтне видання. Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”. с. 125 с. ISBN .
- Історик Микола Посівнич: «Культ Бандери створили його опоненти»
- Галина Гордасевич. Степан Бандера: людина і міф.
- В'ятрович. Стереотипи про Бандеру
- Бандера був терористом-романтиком, – Ярослав Грицак. Zaxid.net. 12 травня 2008.
- Ukrainska partyzanka 1942—1960
- Lucyna Kulińska. Działalność terrorystyczna i sabotażowa nacjonalistycznych organizacji ukraińskich w Polsce w latach 1922—1939
- Невичерпне джерело Степана Бандери
- РЕЦЕПЦІЯ БЛАГОВІСТЯ | Бандерівець. banderivets.org.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2018.
- Бандера не в бронзі. Розмова з істориком Миколою ПОСІВНИЧЕМ
- Перспективи української революції.
- Позбутися міфів. Олександр СИЧ: Маємо пізнавати Степана Бандеру з того, що він писав, а не з того, що йому приписують
- Степан Бандера у контексті своєї й нашої доби
- ВІД БАНДЕРИ ДО «АЗОВЦІВ»: ЧОМУ РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА ПОТУЖНО АТАКУЄ УКРАЇНСЬКИХ ПАТРІОТІВ
- Перспективи української революції. ст.127
- Як Степан Бандера передбачив сьогодення
- Бандера С. Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс (1950 р.)
- Бандерівці — вороги нацистів!
- Перспективи української революції. ст.373
- Timothy Snyder (24 лютого 2010). A Fascist Hero in Democratic Kiev. The New York Review of Books. NYR Daily.
The incoming Ukrainian president will have to turn some attention to history, because the outgoing one has just made a hero of a long-dead Ukrainian fascist. By conferring the highest state honor of 'Hero of Ukraine' upon Stepan Bandera ... Bandera aimed to make of Ukraine a one-party fascist dictatorship without national minorities. During World War II, his followers killed many Poles and Jews.
- Stepan Bandera (Степан Бандера) was a fascist. He is not a hero of Ukraine – Timothy Snyder. YouTube. 16 лютого 2015.
- Професор Снайдер: проголошення героями — радянська ідея
- Сюндюков, Ігор (2011). Бандера та «лінія розлому». Газета «День». № 42.
- Motyl, Alexander (2010). Ukraine, Europe, and Bandera (PDF). Cicero foundation great debate paper. 10 (05).
- Бандера і нині важливий. Це символ Свободи, Правди, Перемоги, — Юрій Сиротюк / Бандерівські читання
- «Бандера — це смерть російської імперії й перемога України», — Володимир В‘ятрович
- Україна з Бандерою до Європи не увійде – Качинський. Європейська правда (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
- http://novynar.com.ua/politics/166014 [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] Опитування: В Україні зростає кількість прихильників Бандери як Героя і противників російської мови як державної
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- «Степан Бандера став героєм для всіх українців»
- Соціолог про зміну ставлення українців до Степана Бандери.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 18 червня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ярославу Мудрому помогли стать «великим украинцем № 1» (dusia.telekritika.ua, 16 травня 2008) [ 15 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вахтанг Кіпіані: Ярослав Мудрий переміг у «Великих українцях» завдяки маніпуляціям [ 2008-07-01 у Wayback Machine.] — «Телекритика», 18 травня 2008
- Як вкрали "Великого українця". Українська правда. 20 травня 2008. оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 20 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 14 квітня 2009.
- Видавництво «Марка України»: МАРКИ[недоступне посилання]
- Видавництво «Марка України»: МАРКИ[недоступне посилання]
- . УНІАН. 31 грудня 2008. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 1 січня 2009.
- У Києві Бандеру вшанували смолоскипною ходою. BBC News. 2 січня 2014. оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 29 травня 2021.
- У Львові урочисто відзначили 105-ту річницю від Дня народження Степана Бандери. . 1 січня 2014. оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- Послідовників Степана Бандери будуть нагороджувати грошовою премією. uapress.info. 3 січня 2014. оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- Б. Мельничук. Бандера Степан Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 74. — .
- Рішення Бориспільської міської ради про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкта міста Борисполя № 42-2-VII від 17 грудня 2015 року // Газета «Трудова слава» № 194-197, с. 15 [ 04.03.2016, у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- Націоналісти вшанували Степана Бандеру. 01.01.2015
- В Одесі на марші на честь Бандери сталася сутичка. 01.01.2017, 22:58
- В Одесі пройшов «бандерівський марш» (відео). 01.01.2024
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- [day.kyiv.ua/uk/news/010116-u-slovyansku-vpershe-smoloskypnoyu-hodoyu-vshanuvaly-pamyat-bandery У Слов'янську вперше смолоскипною ходою вшанували пам'ять Бандери]
- . Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
- Указ Президента України від 20.01.2010 року № 46/2010 «Про присвоєння С.Бандері звання Герой України»
- . Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 24 січня 2010.
- Указ Президента України № 703/2001 від 21 серпня 2001 року «Про присвоєння звання Герой України»
- . Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- BBC: «Євродепутати проголосували проти Бандери». Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
- European Parliament resolution on Ukraine (RC-B7-0116/2010). Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 26 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 2 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
- http://www.cdvr.org.ua/content/чеські-політв'язні-схвалюють-присвоєння-бандері-звання-героя[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 28 січня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - «Россия назвала позорным присвоение Бандере Героя Украины», 22.01.2010, 16:56, Ukranews. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2010.
- «Однозначная реакция. МИД России прокомментировал присвоение Степану Бандере звания Героя Украины» Коммерсантъ № 14, 20.01.2010. оригіналу за 06.03.2012. Процитовано 06.03.2012.
- Український погляд (9 лютого 2010). Варшава вважає привласнення С.Бандері звання героя України внутрішньою справою Києва, - маршал сенату Польщі. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 лютого 2010.
- Радио Свобода (24 січня 2010). Польша недовольна почетом, оказанным на Украине Степану Бандере (російською) . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 30 січня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
() - (28 січня 2010). WIESENTHAL CENTER BLASTS UKRAINIAN HONOR FOR NAZI COLLABORATOR (англійською) . Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 30 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 10 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 10 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 23 серпня 2010.
- Суд снял с Бандеры звание героя Украины [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 23 серпня 2010.
- Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 23 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 15 січня 2011. Процитовано 13 січня 2011.
- Рішенням суду президентський указ «Про присвоєння С.Бандері звання Герой України» скасовано
- КореспонденТ.net: ВАСУ підтвердив незаконність присвоєння Бандері звання Героя України. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2011.
- Чи є Героями України Бандера і Шухевич? Офіс Зеленського дав відповідь. Главком | Glavcom (укр.). 11 січня 2023. Процитовано 25 червня 2023.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 29 червня 2011.
- Про присвоєння звання Почесний громадянин міста Коломиї. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 19 березня 2011.
- Бандера став почесним громадянином міста Долина на Прикарпатті. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2010.
- Почесні громадяни міста [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Варашської міської ради
- Бандера став почесним громадянином Луцька. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 17 грудня 2010.
- Бандера став почесним громадянином Червонограда. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 31 грудня 2010.
- Бандера і Шухевич стали почесними громадянами Теребовлі. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 13 січня 2011.
- На Львівщині Степан Бандера став почесним громадянином Трускавця. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 19 січня 2011.
- Бандера став почесним громадянином Трускавця і Радехова. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 20 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 26 січня 2011.
- Борислав і Стебник: Бандера — Герой України. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 20 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 26 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 червня 2011.
- Бандера та Шухевич — Почесні громадяни Яворівського району[недоступне посилання з серпня 2019]
- Офіційний сайт Бережанської міської ради. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 11 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 19 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 19 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 19 березня 2011.
- Офіційний сайт Стрийської міської ради. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
- http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?bandera_stav_pershim_pochesnim_gromadyaninom_morshina&objectId=1128768 [ 2011-08-30 у Wayback Machine.] Бандера став першим Почесним громадянином Моршина
- http://gazeta.ua/articles/life/_vandali-ponivechili-mogilu-banderi-v-myunheni/575816 [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] Вандали понівечили могилу Бандери в Мюнхені
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
- Три любові Степана Бандери [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.] // Youtube, 7 березня 2014
- Юрій Луканов. «Три любові Степана Бандери» (сценарій телефільму) // oocities.org, 1998
- — День, 8 грудня 1998
- Ольга Богачевська. «Вразило, що українець вбив українця» [ 24 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Газета по-українськи.— К., № 1 (1753), 2 січня 2015.— С. 22
- О. Б. Бандеру показали як невдаху на любовному фронті / Газета по-українськи.— К., № 1 (1753), 2 січня 2015.— С. 22
- Мережу підірвав іронічний трек про Бандеру та окупаційну війну на Донбасі [ 24 травня 2020 у Wayback Machine.] 24tv.ua Процитовано 24 квітня 2020
- У мережі набирає популярність пісня про Бандеру в стилі Челентано [ 4 січня 2016 у Wayback Machine.] versii.if.ua Процитовано 24 квітня 2020
Джерела
- Вєдєнєєв Д. В., Лисенко О. Є. Організація українських націоналістів і зарубіжні спецслужби // Український історичний журнал. — 2009. — № 3. — С. 132—146.
- Гордасевич, Галина. / Електронна версія книги на сайті lib.oun-upa.org.ua. — Львів : Піраміда, 2001. — .
- Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3—5.
- Дужий П. А. Степан Бандера — символ нації (1996–1997). Дві частини.
- Гриневич В. Бандера Степан // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — С. 51. — .
- Полтава П. . — Дрогобич : Відродження, 1994. — .
- Чайковський Д. Московські вбивці Бандери перед судом. — Мюнхен : Українське видавництво, 1965.
- Частий Р. В. Степан Бандера: мифы, легенды, действительность. — Харьков : Фолио, 2007. — 382 с. (рос.)
- Посівнич, Микола. Степан Бандера — життя, присвячене свободі. — Торонто — Львів : Літопис УПА, 2008. — Т. 3. — С. 66-67.
- Життя і діяльність Степана Бандери: документи й матеріали / Редактор і упорядник Микола Посівнич. — Тернопіль : Астон, 2008. — С. 379—380
- Пономарьов В. Бандера Степан Андрійович // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 50—51. — .
- Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Бандера Степан Андрійович // Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків : Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 117—118. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bandera Stepa n Andri jovich Bande ra 1 sichnya 1909 s Starij Ugriniv Kaluskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Kaluskogo rajonu Ivano Frankivska oblast Ukrayina 15 zhovtnya 1959 Myunhen Bavariya Federativna Respublika Nimechchina ukrayinskij politichnij diyach revolyucioner odin iz radikalnih ta chilnih ideologiv praktikiv i teoretikiv ukrayinskogo nacionalistichnogo ruhu XX stolittya pislya rozkolu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv golova Provodu OUN B Razom z Mikoloyu Lebedem organizuvali vbivstva Bronislava Perackogo za provedennya politiki pacifikaciyi ta Oleksiya Majlova za provedennya splanovanogo ta shtuchno organizovanogo golodu na ukrayinskih zemlyah 1932 1933 rokiv Stepan Andrijovich BanderaStepan Andrijovich BanderaPrapor 1 j Golova OUNR Prapor10 lyutogo 1940 15 zhovtnya 1959Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Stepan LenkavskijPrapor 7 j Krajovij providnik OUN Prapor1 sichnya 1933 1 chervnya 1934Poperednik Bogdan KordyukNastupnik Osip Mashak Narodzhennya 1 sichnya 1909 1909 01 01 Starij Ugriniv Kaluskij povit Avstro UgorshinaSmert 15 zhovtnya 1959 1959 10 15 50 rokiv Myunhen Bavariya FRNPrichina smerti otruyennya agentom KDB Bogdanom StashinskimPohovannya ValdfridgofNacionalnist ukrayinecKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska Respublika Ukrayinska derzhava FRNReligiya greko katolikOsvita Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Partiya UVO 1927 1929 OUN 1929 1940 OUNR 1940 1959 Batko Andrij BanderaMati Miroslava BanderaShlyub Yaroslava BanderaDiti Natalya 26 05 1941 Syanik 13 01 1985 Myunhen Andrij 16 05 1946 Myunhen 19 07 1984 Toronto Lesya 27 08 1947 Myunhen 16 08 2011 Avtograf Nagorodi Geroj Ukrayini skasovano rishennyam sudu Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah Yak aktivnij diyach UVO ta OUN maye v Ukrayini zakonodavcho viznachenij status borcya za nezalezhnist Ukrayini u XX storichchi 2010 roku posmertno nagorodzhenij zvannyam Geroj Ukrayini prote togorich Ukaz Prezidenta Ukrayini pro prisvoyennya Stepanovi Banderi cogo zvannya skasuvali rishennyam Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu Bagatma vvazhayetsya nacionalnim geroyem Ukrayini 2008 roku viznanij tretim zi sta velikih ukrayinciv pislya Yaroslava Mudrogo ta Mikoli Amosova za pidsumkami opituvannya gromadskoyi dumi Veliki ukrayinci U chervni 1941 na iniciativu OUN b yaku ocholyuvav Stepan Bandera stvorili Ukrayinskij nacionalnij komitet do yakogo vvijshli predstavniki riznih politichnih napryamiv za vinyatkom OUN m Stepan Bandera i Yaroslav Stecko buli avtorami Akta vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi 30 chervnya 1941 roku Za jogo progoloshennya 5 lipnya 1941 roku nimecka vlada zaareshtuvala Stepana Banderu priznachivshi domashnij aresht Potim z 15 veresnya 1941 roku jogo uv yaznili v Z pochatku 1942 roku do serpnya 1944 roku Bandera perebuvav u konctabori Zaksengauzen u bunkeri Cellenbau u perevazhno dobrih umovah U veresni 1944 roku jogo zvilnili zaproponuvavshi uchast u kerivnictvi antiradyanskogo zbrojnogo ruhu v tilu Chervonoyi armiyi odnak Bandera vidmovivsya Stepan Bandera i Yaroslav Stecko u kvitni 1944 roku na naradi obgovoryuvali zavdannya pidrivnoyi diyalnosti proti SRSR z kerivnikom tayemnih operacij vermahtu Otto Skorceni Predstavniki OUN b ta UPA yaku stvorila OUN b todi provodili peregovori z nimcyami a deyaki pidrozdili UPA vodnochas u 1944 roci voyuvali z nacistami Radyanskij uryad upovnovazhiv KDB vbiti Stepana Banderu v Myunheni FRN Ce zdijsniv radyanskij agent Bogdan Stashinskij 15 zhovtnya 1959 roku Ocinki Stepana Banderi superechni Odni nazivayut jogo simvolom borotbi za nezalezhnist Ukrayini inshi zh stavlyatsya do Banderi vkraj negativno zvinuvachuyuchi u fashizmi kolaboracionizmi terorizmi Viznachennya banderivci pohidne vid jogo prizvisha postupovo stalo zagalnim i zastosovnim dlya radyanskoyi ta rosijskoyi propagandi do vsih ukrayinskih nacionalistiv nezalezhno vid yihnogo stavlennya do Banderi ZhittyepisRodina Narodivsya 1 sichnya 1909 roku v seli Starij Ugriniv nini Kaluskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina todi Kaluskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina Batko o Andrij Bandera 11 12 1882 10 07 1941 greko katolickij svyashennik buv todi parohom u seli Starij Ugriniv Pohodiv iz mista Striya Mati Miroslava Bandera 1890 1921 pohodila z davnoyi svyashennickoyi rodini Glodzinskih bula donkoyu greko katolickogo svyashennika iz sela Starogo Ugrinova Didus Volodimir Glodzinskij 1836 1913 svyashennik Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi did Stepana po materi Brati Oleksandr 25 03 1911 kinec lipnya 1942 Vasil 12 02 1915 21 07 1942 Bogdan 04 04 1919 Sestri Marta Mariya 22 06 1907 13 11 1982 Volodimira 10 03 1913 11 07 2001 Oksana 22 12 1917 24 12 2008 Druzhina Yaroslava Bandera 14 09 1917 17 08 1977 pohodila z rodini Oparivskih ukrayinska politichna diyachka Diti Natalya 26 05 1941 13 01 1985 Andrij 16 05 1946 19 07 1984 Lesya 27 08 1947 16 08 2011 Zmalku diti Stepana Banderi ne znali spravzhnogo prizvisha svogo batka j mali prizvishe Popel Pro diyalnist svogo batka voni diznalisya tilki pislya jogo smerti Vnuchki Bogdana Olena Onuk Stepan Andrijovich Bandera 1969 narodivsya u Vinnipezi Kanada maye diplom Kolumbijskogo universitetu Nini pracyuye zhurnalistom yak i jogo batko yakij vidavav u Kanadi anglomovnu gazetu Ukrainian Echo Zbereglasya dokladna avtobiografiya Stepana Banderi Dityachi roki 1909 1927 Budinok u Staromu Ugrinovi de Bandera narodivsya i proviv pershi 10 rokiv zhittyaStepan Bandera v Plasti 1923 Cerkva v Staromu Ugrinovi v yakij hrestili Stepana Stepan Andrijovich Bandera narodivsya 1 sichnya 1909 roku v galickomu seli Starij Ugriniv na teritoriyi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi sho vhodilo v sklad Avstro Ugorskoyi monarhiyi Jogo batko o Andrij Mihajlovich Bandera buv greko katolickim svyashennikom i pohodiv z rodini strijskih mishan hliborobiv Mihajla j Rozaliyi Bander Druzhina Andriya Mihajlovicha Miroslava Volodimirivna 1890 1922 do shlyubu Glodzinska bula dochkoyu greko katolickogo svyashennika zi Starogo Ugrinova o Volodimira Glodzinskogo i jogo druzhini Katerini Stepan buv drugoyu ditinoyu v sim yi pislya starshoyi sestri Marti Mariyi 1907 1982 Nadali v sim yi narodilosya she shestero ditej Oleksandr 1911 1942 Volodimi ra 1913 2001 Vasil 1915 1942 Oksana 1917 2008 Bogdan 1921 1944 i Miroslava narodilasya j pomerla v 1922 Fronti Pershoyi svitovoyi vijni 4 razi v 1914 1915 i 1917 peresuvalisya jogo selom Ulitku 1917 roku zhiteli Galichini stali svidkami proyaviv nacionalno revolyucijnih zrushen i revolyuciyi v armiyi carskoyi Rosiyi V avtobiografiyi Stepan Bandera zgaduye takozh pro veliku riznicyu mizh ukrayinskimi ta moskovskimi vijskovimi chastinami Zmalku S Bandera buv svidkom vidrodzhennya j rozbudovi Ukrayinskoyi derzhavi Z listopada 1918 jogo batko buv poslom do parlamentu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi u Stanislavovi j brav aktivnu uchast u formuvanni derzhavnogo zhittya Kalushini U travni 1919 roku pid chas nastupu polskih vijsk Stepana razom z usiyeyu rodinoyu vijskovogo kapelana UGA Andriya Banderi evakuyuvali do podilskogo mistechka Yagilnici de rodina perebuvala do veresnya batko v lipni vidstupiv razom z Galickoyu Armiyeyu za Zbruch Dorogoyu do Yagilnici kilka dniv rodina o Andriya prozhivala v domi rodini Gaftkovichiv u m Buchachi U veresni abo zhovtni 1919 roku Stepan Bandera vstupiv do ukrayinskoyi gimnaziyi v Striyu de vchivsya do 1927 roku U tretomu klasi vid 1922 r vin stav uchasnikom Plastu u Striyu buv u 5 mu plastovomu kureni imeni knyazya Yaroslava Osmomisla a pislya zakinchennya gimnaziyi u 2 mu kureni starshih plastuniv Zagin chervona kalina Navesni 1922 r vid tuberkulozu gorla pomerla jogo mati Yunist 1927 1934 Stepan Bandera plastun kurenya Chervona kalina Foto 1929 abo 1930 rokuKurinna rada plastovogo kurenya Chervona Kalina Sidyat zliva napravo Stepan Ohrimovich Volodimir Kalinovich Volodimir Erdenberger Yevgen Pelenskij Bogdan Chehut Osip Gricak Roman Erdenberger Stepan Novickij Mihajlo Potochnyak Stoyat zliva napravo Osip Tyushka N Ostap Karatnickij Stepan Bandera Yulian Goshovskij Yaroslav Rak Yaroslav Padoh Roman Shurovskij Lviv Akademichnij dim 21 zhovtnya 1928 r U seredini 1927 roku Bandera uspishno sklav vipuskni ispiti maturu v gimnaziyi j virishiv vstupiti do Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Chehoslovachchina prote polska vlada vidmovila nadati molodij lyudini zakordonnogo pasporta tomu vin na rik zalishivsya v Staromu Ugrinovi U 1927 1928 rokah Stepan Bandera perejmavsya kulturno osvitnoyu ta gospodarskoyu diyalnistyu v ridnomu seli pracyuvav u chitalni Prosviti provadiv teatralno amatorskij gurtok i hor zasnuvav ruhankove tovaristvo Lug i nalezhav do zasnovnikiv kooperativiv Do togo zh keruvav organizacijno vishkilnoyu robotoyu po liniyi pidpilnoyi UVO v dovkolishnih selah U veresni 1928 roku vin pereyihav do Lvova j tam zapisavsya na agronomichnij viddil Visokoyi politehnichnoyi shkoli de vchivsya do 1933 roku Pered diplomnim ispitom cherez politichnu diyalnist jogo areshtuvali j uv yaznili U studentski roki brav aktivnu uchast v organizovanomu ukrayinskomu nacionalnomu zhitti Buv chlenom ukrayinskogo tovaristva studentiv politehniki Osnova ta chlenom upravi gurtka studentiv rilnikiv Deyakij chas pracyuvav u byuro tovaristva Silskij gospodar sho rozvivav agrokulturu na Zahidnih ukrayinskih zemlyah Z tovaristvom Prosvita yizdiv shonedili ta na svyata v poyizdki dovkolishnimi selami Lvivshini z dopovidyami ta na dopomogu v organizaciyi inshih podij U carini molodizhnih i sportivno ruhankovih organizacij buv aktivnim peredusim u Plasti yak chlen 2 go kurenya starshih plastuniv Zagin chervona kalina v Ukrayinskomu studentskomu sportovomu klubi USSK a deyakij chas tezh u tovaristvah Sokil Batko j Lug u Lvovi U vilnij chas bigav plavav leshetaryuvav mandruvav Zalyubki grav u shahi krim togo spivav u hori ta grav na gitari j mandolini Ne kuriv i ne vzhivav alkogolnih napoyiv Svitoglyad She v shkilni roki svitoglyad Banderi formuvali populyarni sered zahidnoukrayinskoyi molodi togochasni nacionalistichni ideyi razom z inshimi gimnazistami vin priyednavsya do chislennih molodizhnih nacionalistichnih organizacij najbilshimi z yakih buli UGGM ta Organizaciya vishih klasiv ukrayinskih gimnazij OVKIM 1926 roku obidvi organizaciyi ob yednalisya v Soyuz ukrayinskoyi nacionalistichnoyi molodi SUNM Analiz faktoriv sho vplinuli na formuvannya svitoglyadu Banderi Okrim vihovannya batka ta grandioznih istorichnih podij svidkami yakih vin buv zmalku Persha svitova ukrayinsko polska vijna progoloshennya ZUNR u starshih klasah gimnaziyi cikavivsya robotami Mikoli Mihnovskogo Dmitra Doncova ta inshih teoretikiv ta ideologiv nacionalistichnih ruhiv togo chasu Diyalnist v OUN Pislya zakinchennya gimnaziyi Bandera pidpilno pracyuvav v UVO poyednuyuchi robotu z navchannyam i gromadskoyu diyalnistyu Bandera formalno stav chlenom UVO tilki v 1928 roci koli jogo priznachili v rozvidku a piznishe u viddil propagandi Koli v 1929 roci bula stvorena Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv OUN Bandera stav odnim z pershih chleniv na Zahidnij Ukrayini na rekomendaciyu Stepana Ohrimovicha Lev Shankovskij zgaduvav sho Bandera vzhe todi buv nadmirno nacionalistichnim Nezvazhayuchi na molodist Bandera shvidko pidnyavsya v pidpilnij iyerarhiyi OUN na Zahidnij Ukrayini zavdyaki svoyij fanatichnij zavzyatosti sili voli praktichnosti organizatorskij spromozhnosti ta retelnomu dotrimannyu konspiraciyi Uspihu Banderi spriyalo j te sho jogo formuvannya malo zminiti pokolinnya v ukrayinskomu nacionalistichnomu rusi Pershim zavdannyam Banderi bulo poshirennya pidpilnoyi nacionalistichnoyi literaturi na teritoriyi ridnogo Kaluskogo rajonu a takozh sered lvivskih studentiv Do togo zh molodij aktivist mav rizni funkciyi u viddili propagandi z 1930 roku zaviduvav viddilom pidpilnih vidan zgodom tehniko vidavnichim a z pochatku 1931 roku she j viddilom dostavki pidpilnih vidan z za kordonu Krim togo u 1928 1930 rokah Bandera buv korespondentom pidpilnogo shomisyachnogo satirichnogo zhurnalu Gordist naciyi sho vihodiv u Prazi Svoyi statti vin pidpisuvav psevdonimom Matvij Gordon Zavdyaki organizatorskim zdibnostyam banderivciv bula stvorena nezakonna dostavka takih vidan yak Surma Rozbudova naciyi Ukrayinskij nacionalist a takozh Visnik KE na ZUZ i zhurnal Yunak nadrukovani v Polshi Polska policiya doklala znachnih zusil u borotbi z ukrayinskim nacionalistichnim pidpillyam Usogo za slovami samogo Banderi mizh 1930 i 1933 rokami jogo p yat raziv zaareshtovuvali 1930 roku z batkom za antipolsku propagandu ulitku 1931 roku za sprobu nelegalnogo peretinu polsko cheskogo kordonu potim znovu v 1931 roci cogo razu za prichetnist do zamahu na komisara brigadi politichnoyi policiyi u Lvovi E Chehovskogo 10 bereznya 1932 roku Banderu zatrimali v Ceshini a 2 chervnya 1932 roku u Tchevi Bandera stav chlenom Krajovogo provodu OUN 1931 roku pid kerivnictvom krajovogo providnika Ivana Gabrusevicha cherven 1931 berezen 1932 ocholivshi referenturu viddil propagandi Jogo kar yera strimko rozvivalasya 1932 r buv zastupnikom krajovogo providnika a v seredini 1933 r priznachenij krajovim providnikom OUN i krajovim komendantom UVO na ZUZ U lipni 1932 r Bandera z kilkoma inshimi delegatami vid KE OUN na ZUZ brav uchast u Konferenciyi OUN u Prazi tak zvana Videnska konferenciya yaka bula najvazhlivishim zborom OUN pislya ustanovchogo kongresu Z 1931 r Bandera pidtrimuvav tisni kontakti iz Provodom UVO OUN regulyarno viyizhdzhav za kordon u spravah OUN brav uchast u konferenciyah OUN u Prazi lito 1932 r Berlini ta Dancigu 1933 r Zustrichavsya z Yevgenom Konovalcem ta inshimi kerivnikami OUN Golova OUN Pid kerivnictvom Banderi OUN vidhodit vid ekspropriacijnih akcij i pochinaye seriyu karalnih akcij proti predstavnikiv polskoyi okupacijnoyi vladi U sichni 1933 roku OUN zvilnila Bogdana Kord ka vid posadi Krajovogo Providnika na zahidnoukrayinskih zemlyah poklavshi na nogo vidpovidalnist za nevdalij napad na poshtove viddilennya v Gorodku pid Lvovom 30 listopada 1932 roku v rezultati yakogo zaginuli dvoye bijciv OUN a dvoye inshih Dmitro Danilishin ta Vasil Bilas buli zaareshtovani ta povisheni sudom Vikonuyuchim obov yazki krajovogo providnika stav zastupnik Korduka Stepan Bandera yakij buv oficijno zatverdzhenij na cij posadi i uvijshov do provodu OUN na Berlinskij konferenciyi 3 6 chervnya 1933 r Z prihodom Banderi do kerivnictva KP OUN harakter yiyi bojovih dij zminivsya Ekspropriaciyi pripinilisya akcent buv zroblenij na terakti proti predstavnikiv polskoyi derzhavnoyi administraciyi a takozh miscevih komunistiv livih i proradyanskih aktivistiv radyanskih diplomativ Bandera osobisto pidbirav kandidativ dlya atak i inodi nazivav tih kogo mali atakuvati Tak pisav Stepan Andrijovich Bandera v avtobiografiyi pro svoyu diyalnist krajovogo providnika OUN Pobich revolyucijnoyi diyalnosti proti Polshi yak okupanta j gnobitelya Zahidno Ukrayinskih Zemel postavleno drugij front protibolshevickoyi borotbi yak rivnoryadnij i tak samo aktivnij tezh na ZUZ a ne tilki OSUZ Cej front buv spryamovanij proti diplomatichnih predstavnikiv SSSR na ZUZ atentat M Lemika na sekretarya i politichnogo kerivnika sovyetskogo konsulstva u Lvovi Majlova i politichnij proces proti bolshevickoyi agenturi kompartiyi ta sovyetofilstva Metoyu cih akcij bulo zamanifestuvati yednist vizvolnogo frontu solidarnist Zahidnoyi Ukrayini z protibolshevickoyu borotboyu Oserednih i Shidnih Zemel Ukrayini ta vikoriniti na Zahidnij Ukrayini komunistichnu j agenturno sovyetofilsku pracyu sered ukrayinskogo naselennya U cej period ounivci zdijsnili tri politichni vbivstva sho otrimali znachnij rozgolos ubivstvo shkilnogo kuratora Gadomskogo zvinuvachuvanogo v nishenni polyakami ukrayinskogo shkilnictva ta polonizaciyi ubivstvo Oleksiya Majlova sekretarya konsulstva SRSR u Lvovi yakij buv odnochasno agentom GPU pri NKVS yak protest proti Golodomoru v Ukrayini ta vbivstvo Bronislava Perackogo ministra vnutrishnih sprav Polshi za kerivnictva yakogo polska vlada provela krivavi akciyi pacifikaciyi umirotvorennya ukrayinciv Stepan Bandera zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo zamahami na Majlova ta Perackogo Pid chas masovogo golodu v Ukrayini v 1932 1933 rr OUN pid kerivnictvom Banderi organizovuvali nizki akcij protestu u pidtrimku goloduyuchih ukrayinciv Vodnochas aktivisti OUN rozpochali borotbu proti Komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Ukrayini KPRS spodivayuchis pidirvati yiyi vpliv sered naselennya 3 chervnya 1933 roku v Berlini na konferenciyi Provodu ukrayinskih nacionalistiv za uchastyu chleniv KP OUN bulo virisheno organizuvati zamah na radyanskogo konsula u Lvovi Stepan Bandera gotuvav zamah razom z Romanom Shuhevichem V toj zhe chas chleni organiziyi ukrayinskih nacionalistiv gotuvali zamah na Antina Krushelnickogo yakij u svoyih publikaciyah poshiryuvav radyansku propagandu vigadki i provokaciyi proti ukrayinskogo nacionalistichnogo ruhu odnak ostannij vstig viyihati z rodinoyu do SRSR de buv rozstrilyanij razom zi svoyeyu rodinoyu Odniyeyu z akcij zdijsnenih na zamovlennya Banderi stav vibuh bombi v budivli vidavnictva redakciyi livoyi gazeti Pracya yaku 12 travnya 1934 zaklala moloda lvivska studentka vidoma aktivistka OUN Katerina Zaricka Poryad z organizaciyeyu pidpilnih bojovih grup Bandera zaklikav do prichetnosti i do borotbi z polskoyu vladoyu shirokih verstv naselennya i do kursu masovogo nacionalistichnogo ruhu Z ciyeyu metoyu Bandera zaproponuvav reorganizuvati kadrovu ta organizacijnu robotu i zabezpechiti yiyi provedennya po vsij Zahidnij Ukrayini ne tilki sered studentiv i kolishnih vijskovih a j u robitnicho selyanskomu seredovishi Provodyachi masovi akciyi spryamovani na probudzhennya nacionalno politichnoyi aktivnosti ukrayinciv Bandera zumiv znachno posiliti vpliv OUN u riznih segmentah ukrayinskogo suspilstva Do chisla takih akcij uvijshli vshanuvannya pamyati ta demonstraciyi prisvyacheni pamyati borciv za nezalezhnist Ukrayini tak zvanij kult mogil vshanuvannya mogil sichovih strilciv ta sporudzhennya simvolichnih mogil zagiblih voyiniv sho viklikalo vorozhu reakciyu ta aktivnu protidiyu polskoyi vladi Tak 22 grudnya 1932 roku u den rozstrilu OUN Bilasa ta Danilishina u Lvovi Stepan Bander ta Roman Shuhevich organizuvali ta proveli propagandistsku kampaniyu o shostij godini vechora koli mav vidbutisya virok u vsih greko katolickih hramah Lvova prolunav dzvin U veresni 1933 roku vidbulasya odnodenna shkilna akciya pid chas yakoyi ukrayinski shkolyari bojkotuvali vse sho stosuvalosya Polshi yiyi derzhavnu simvoliku polsku movu polskih vchiteliv Uchni vidmovilisya vidpovidati na zapitannya polskoyu movoyu zaklikali polskih vchiteliv povernutisya do Polshi zi shkil vikinuli derzhavni simvoli polskoyi derzhavi tosho Akciya ob yednala za pidrahunkami polskoyi gazeti desyatki tisyach ditej Planuvavsya zamah na zhittya kuratora shkoli Gadomskogo na znak protestu proti polonizaciyi ta znishennya ukrayinskoyi shkoli polskoyu vladoyu Bandera proviv majzhe povnu perebudovu pidgotovki ta vihovannya osobovogo skladu OUN zaprovadiv sistematichnij ideologichnij ta politichnij vishkil bojovu ta konspiracijnu pidgotovku Do 1934 roku aktivnist OUN dosyagla najvishogo rivnya mizhvoyennoyi diyalnosti Sud nad Banderoyu ta chlenami OUN Obvinuvacheni u Varshavskomu procesiDokladnishe Varshavskij proces ta Lvivskij proces 14 chervnya 1934 roku za den do vbivstva Bronislava Perackogo jogo zaareshtuvala a potim uv yaznila polska policiya i vin perebuvav pid slidstvom u v yaznicyah Lvova Krakova j Varshavi do kincya 1935 roku Pid chas policijnih dopitiv na Banderu postijno chinivsya psihologichnij ta fizichnij tisk Jogo dopituvali z 9 god 6 serpnya do 20 god 11 serpnya 1934 r ne dayuchi zmogi ni pospati ni vidpochiti Protyagom usogo slidstva Bandera prosidiv zakutim u kajdani Providnik OUN povodivsya gidno i buv zrazkom dlya inshih v yazniv Pid chas slidstva Bandera podavav virogidni opravduvannya i zaperechuvav usi obvinuvachennya Odnak cherez materiali z t zv Arhivu Senika ziznan Ivana Malyuci Bogdana Pidgajnogo ta inshih policiya mala proti nogo bezzaperechni dokazi Pislya troh misyaciv dopitiv Bandera viznav sho vin ocholyuvav Krajovu Ekzekutivu OUN odnak zhodnih informaciyi yaki cikavili policiyu vin ne podav Z 18 listopada 1935 do 13 sichnya 1936 vidbuvavsya Varshavskij proces na yakomu Bandera razom z 11 ma inshimi obvinuvachenimi buv sudzhenij za nalezhnist do OUN i za organizaciyu vbivstva ministra vnutrishnih sprav Polshi Bronislava Perackogo Stepana Banderu z inshimi v yaznyami utrimuvali u miscevij Mokotuvskij tyurmi Sprava bula rezonansnoyu ta zasvidchila sho ukrayinske nacionalne pitannya stoyit duzhe gostro Sudovij proces iz vbivstva Perackogo yakij vprovadzhuvav politiku umirotvorennya polskoyi vladi v Ukrayini stav spravzhnoyu tribunoyu dlya Banderi ta she 11 ukrayinskih nacionalistiv sho buli gotovi pomerti za ideyu Proces trivav majzhe dva misyaci i shiroko visvitlyuvavsya yak polskoyu tak i svitovoyu presoyu Same sudovi procesi zrobili Banderu shirokovidomim Zhurnalist gazeta Batkivshina opisuvav pid chas procesu Banderu yak osobu Vin nizenkogo malenkogo rostu hudorlyavij lice molodogo hlopchika temnovolosij pristrizhenij odyagnenij v chorne vbrannya Povoditsya svobidno j pochinaye ziznavati zrivnovazhenim golosom Dumki viyavlyaye u yasnij formi z nih vidno sho ce inteligentna lyudina Jogo ziznannya roblyat pomitne vrazhennya Cila zalya iz zacikavlennyam slidkuye za ziznannyami Banderi Vidchuvayetsya sho cya lyudina cilkom ne podibna do bilshosti pidsudnih Pid chas zasidannya v sudi Bandera virazhav svoyu radikalnu poziciyu shodo bilshovizmu komunizmu ta idej ukrayinskogo nacionalizmu Nazivav sebe ukrayinskim gromadyaninom i tim hto ne piddayetsya polskim zakonami ta vistupav v zali sudu ukrayinkoyu Vin razom z inshimi chlenami OUN vigukuvali ukrayinski gasla pislya yakih jogo chasto viganyali z zalu suda V rezultati vin razom z Mikoloyu Lebedem ta Yaroslavom Karpencem buli zasudzheni do smertnoyi kari yaku zgodom bulo zamineno na dovichne uv yaznennya Podalshij sudovij proces nad Banderoyu provodilis u Lvovi ta mav nazvu Lvivskij proces 20 travnya zasudzhenih na Varshavskomu procesi chleniv OUN pid naglyadom 24 policejskih perevezli z Mokotuvskoyi tyurmi potyagom do Lvova Sudovu zalu na vul Stefana Batoriya ohoronyalo 20 policejskih Navkolo budinku sudovih zasidan bulo bagato agentiv u civilnomu policiya poboyuvalisya sho bojoviki OUN vchinyat napad z metoyu zvilnennya tovarishiv Banderu vozili na zasidannya z tyurmi Brigidki z vul Kazimira Velikogo Zhittya v uv yaznenni 2 lipnya 1936 r Banderu dostavili u tyurmi na vul Rakoveckogo 37 u Varshavi Jomu postijno peresilali rodina i znajomi groshi dlya kupivli produktiv gazet i knig Nastupnogo dnya jogo vidpravili u tyurmu Svyatij Hrest Zi spogadiv samogo Banderi a takozh Mikoli Klimishina yakij vidsidiv u tij samij tyurmi umovi Svyatogo Hresta buli poganimi u kamerah ne bulo lizhok uv yazneni spali na cementovij pidlozi lezhali na odnij polovini kovdri i pokrivali yiyi drugoyu polovinoyu Deficit vodi i vidsutnist tualetnogo paperu prizveli do pogirshennya gigiyeni Na snidanok uv yazneni otrimuvali kavu z lozhkoyu cukru i shmatochkom chornogo zhitnogo hliba a na obid zazvichaj pshenichnu kashu Banderu spochatku pomistili v kameru 14 a potim pereveli v 21 u Razom z nim sidili zokrema Mikola Lebed Yaroslav Karpinec Yevgen Kachmarskij Grigorij Peregijnyak Deyakij chas zgaduvav Mikola Klimishin voni stali zhiti v grupi obminyuvalisya literaturoyu poshiryuvali mizh soboyu produkciyu Bandera za spogadami Klimishina zaproponuvav usim spivkamernikam yaki ne zakinchili universitetskij kurs prodovzhiti navchannya za dopomogoyu starshih koleg Tak Karpinec vikladav tochni nauki Klimishin istoriyu ta filosofiyu ukrayinsku ta anglijsku movi Velikij vpliv na uspishnist v navchanni Banderi mav na Grigoriya Pereginyaka yakij zgodom stav odnim iz pershih organizatoriv ta komandiriv UPA na Volini V seredini sichnya 1937 roku u polskih tyurmah vidbulisya reformi vidtodi v yaznyam bulo obmezheno prodovolchi posilki vid ridnih ta suvoro posileno rezhim perebuvannya v tyurmi Bandera z inshimi chlenami OUN organizuvav 16 tidenne goloduvannya na znak protestu proti utiskiv v yaznichnoyi administraciyi Vidtak administraciya pishla na postupki politichnim v yaznyam a Banderu Klimishina Karpincya Lebedya i Kachmarskogo pomistili u kameru 17 V yaznichna administraciya pomishuvala jogo nadali tilki v kameri odinochci 29 kvitnya 1937 u Lvovi na vul Mickevicha 11 pid kerivnictvom Osipa Tyushki vidbulasya narada shodo organizaciyi vtechi Banderi z tyurmi Na nij buli prisutni ta she 20 nacionalistiv yaki mali buti bojovikami dlya vikonannya operaciyi po vizvolennyu Krajovogo Providnika OUN Za iniciativoyu Zenona Kossaka Ivana Ravlika Romana Shuhevicha zaproponuvali Mihajlu Kuspisyu Terenu organizuvati vtechu Banderi z Vronok Vin 13 16 travnya 1938 r buv bilya Vronok i zbirav dani pro tyurmu 23 chervnya zaproponuvav kolishnomu tyuremnomu storozhu Petru Zaborovskomu 5 tisyach zlotih za organizaciyu vtechi Toj podav kontakt Kuyavskogo yakij vimagav 50 tis zlotih za zvilnennya Banderi Odnak u veresni 1938 r policiya areshtuvala 11 uchasnikiv pidgotovki zvilnennya Stepana Banderi 3 go M Kuspisya i P Zaborovskego 4 go Jozefa i Mariyu 15 go povisilasya u v yaznichnij kameri Byaleckih Vicenta i Yaninu Kuyavskih Cheslava Shirlya i jogo zhinku a u Lvovi Tarasa Gercyuka i Z Kossaka 8 go u Varshavi Yana Jozvika 16 19 grudnya 1938 r u Poznani vidbuvsya sud na yakomu vineseno taki viroki Kuspisyu 8 rokiv Zaborovskemu i Kuyavskemu 3 roki Yanini Kuyavski shist misyaciv tyuremnogo uv yaznennya Pislya cih podij Stepana Banderu bulo perepravleno v tyurmu m Berestya teper Brest Bilorus Diyalnist OUN pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta napadu Tretogo Rejhu na Polshu 13 veresnya 1939 roku v yazni nacionalisti vizvolili Stepana Banderu z kameri odinochki i razom podalisya v pivdenno zahidnomu napryamku Zgodom pro ci podiyi vin pisav Mi probiralisya bichnimi dorogami zdaleka vid golovnih shlyahiv starayuchis ominati zustrichi yak i z polskimi tak i z nimeckimi vijskami Mi koristali z dopomogi ukrayinskogo naselennya Na Volini i v Galichini vzhe vid Kovelshini mi pov yazalisya z diyuchoyu organizacijnoyu merezheyu OUN yaka pochala tvoriti partizanski viddili dbayuchi pro ohoronu ukrayinskogo naselennya zagotovlyayuchi zbroyu j inshi bojovi pripasi dlya majbutnoyi borotbi Za pidpisannya Pakta Molotova Ribbentropa Polsha bula podilena Nacistskoyu Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom na sferi vplivu SRSR aneksuvav shidnu chastinu Polshi na yakij prozhivalo bilshe miljona etnichnih ukrayinciv Popri vtechu bagatoh chleniv OUN do nimeckogo General gubernatorstva ta pochatku rozgublenist kerivnictva orgnizaciyi na teritoriyi URSR prozhivalo chimalo prihilnikiv ta simpatikiv OUN Pislya vbivstva radyanskim agentom Sudoplatovim Yevgena Konovalcya Provid OUN ocholiv polkovnik Andrij Melnik soratnik Konovalcya z chasiv borotbi UNR ta spilnoyi praci v lavah UVO U serpni 1939 roku v Rimi vidbuvsya drugij Velikij Zbir Ukrayinskih Nacionalistiv yakij oficijno zatverdiv Andriya Melnika na posadi golovi PUN Prote grupa molodih nacionalistiv na choli zi Stepanom Banderoyu yaka pislya okupaciyi Polshi Nimechchinoyu povernulasya z tyurem i bula vidirvana vid diyalnosti Organizaciyi pochala domagatisya vid PUN ta jogo golovi polkovnika Andriya Melnika zmini vichikuvalnoyi taktiki OUN a takozh usunennya z PUN kilkoh jogo chleniv Konflikt nabrav gostrih form i prizviv do rozkolu U lyutomu 1940 roku utvorivsya Revolyucijnij Provid OUN na choli z Banderoyu Cherez rik Revolyucijnij Provid OUN sklikav II Velikij Zbir OUN na yakomu odnostajno obrano golovoyu Provodu Stepana Banderu Pid jogo provodom OUN B staye kipuchoyu revolyucijnoyu organizaciyeyu Vona rozbudovuye organizacijnu merezhu na Ridnih Zemlyah tvorit pohidni grupi OUN B z togo chlenstva sho bulo za kordonom i v porozuminni z prihilnimi ukrayinskij spravi nimeckimi vijskovimi kolami tvorit ukrayinskij legion ta organizuye vizvolnu borotbu spilno z inshimi ponevolenimi Moskvoyu narodami Cya chastina OUN vidoma pid nazvoyu OUN revolyucijna OUNR zgodom OUNSD OUN samosti jnikiv derzhavnikiv poshirena nazva banderivci Pered vibuhom nimecko radyanskoyi vijni Bandera iniciyuye stvorennya v Krakovi Ukrayinskogo Nacionalnogo Komitetu dlya ob yednannya ukrayinskih politichnih sil do borotbi za derzhavnist Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Dokladnishe Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni vijska Vermahtu za kilka dniv zajshli na teritoriyu zahidnih oblastej URSR yaki ranishe znahodilis u skladi Polskoyi respubliki ta buli priyednani pislya podilennya Polshi mizh Tretim Rejhom ta Radyanskim Soyuzom pislya zavershennyu polskij kampaniyi Rishennyam Provodu Organizaciyi 30 chervnya 1941 r u Lvovi progolosheno vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi ta soyuz z nimcyami dlya borotbi proti radyanskih okupantiv Cya podiya stala sproboyu postaviti pered faktom kerivnictvo Tretogo Rejhu ta zmusiti viznati ukrayinsku borotbu Prote Gitler doruchiv svoyij policiyi negajno zlikviduvati cyu zmovu ukrayinskih samostijnikiv Zhittya u nacistskih konctaborah V rezultati gitlerivci zaareshtuvali Banderu pislya aktu progoloshennya vidnovi Ukrayinskoyi Derzhavi 5 lipnya 1941 Yakijs chas Providnik perebuvav u berlinskij policijnij tyurmi na Princregenten shtrasse takozh Volodimir Stahiv U sichni 1942 roku razom z kilkoma soratnikami z OUNR potrapiv do Cellenbau vidokremlenogo baraka bunkera v konctabori Zaksengavzen vidomogo miscya utrimuvannya najbilsh vazhlivih v yazniv Rejhu ta krashimi umovami uv yaznennya porivnyano z umovami konctaboru Stepan Bandera i kilka inshih providnih chleniv OUN u veresni chi grudni 1944 r zvilneni nacistami z uv yaznennya Gitlerivci sprobuvali priyednati do svoyih sil OUN B i UPA yak soyuznikiv proti Moskvi Na choli cogo ruhu voni planuvali postaviti generala Andriya Vlasova Pislya tayemnoyi naradi brali uchast Bandera Melnik Andrij Livickij Pavlo Skoropadskij taku gitlerivsku propoziciyu Stepan Bandera vidkinuv Takozh gitlerivcyam postavili umovu zrektis usih pretenzij na ukrayinski zemli viznati povnovazhnim organom vladi Ukrayini specialnij komitet yakij mav diyati okremo vid komitetu narodiv Rosiyi Andriya Vlasova Odnim zi spivv yazniv providnika v bunkeri Cellenbau buv zokrema polskij general Stefan Roveckij golovnij komandant Armiyi Krajovoyi z yakim voni mali tayemnu rozmovu Piznishe general pisav svoyim soratnikam uzhe zaraz musimo rahuvatisya z utratoyu nashih shidnih zemel na korist ukrayinciv Diyalnist pislya zvilnennya iz nacistskogo uv yaznennya U 1943 roci postala krizova situaciya v ryadah OUNR na Ukrayinskih zemlyah do togo yak u travni YiYi ocholiv Roman Shuhevich adzhe ne bulo she chitkogo planu form ta metodiv revolyucijnoyi borotbi organizaciyi za todishnih voyennih obstavin Tomu na miscyah chleni OUN vidchuvali vimogu chasu pochali rozgortati borotbu proti gitlerivciv Stepan Bandera u vlasnij statti Komandir providnik Slidami sl pam Romana Shuhevicha napisav Zokrema na Volini krajova OUN pochala samochinno perehoditi na povstanski formi borotbi z uchastyu shirokih narodnih mas vrahovuyuchi neobhidnist boroniti naselennya vid vivozu do Nimechchini na nevilnichu pracyu vid gitlerivskogo teroru j grabunku Na Krajovij shirshij naradi Provodu OUN B na Ukrayinskih Zemlyah u lyutomu 1945 r sho bula tlumachena yak chastina Velikogo Zboru OUN B obrano nove Byuro Provodu v takomu skladi Bandera Shuhevich Stecko Cej vibir pidtverdila Konferenciya ZCh OUN B 1947 r i todi Stepan Bandera stav znovu Golovoyu Provodu vsiyeyi OUN B Yak Providnik OUN B Bandera u pislyavoyennij chas virishuye dali prodovzhuvati zbrojnu borotbu proti Moskvi Vin zavzyato organizuye krajovij zv yazok i bojovi grupi OUN B yaki vtrimuyut znosini z Krayem postijno azh do jogo smerti 1948 roku v Zakordonnih Chastinah OUN B utvoryuyetsya opoziciya yakij Stepan Bandera protistavivsya v ploshini idejnij organizacijnij i politichnij Vin kategorichno vistupaye proti idej demokratizaciyi OUN ta vidmovi vid avtoritarnih totalitarnih metodiv yiyi diyalnosti Posilayuchis na tverdzhennya opoziciyi sho ideologiya i programa OUN ne vitrimali probi zhittya v zustrichi z nastroyami cilogo ukrayinskogo narodu Bandera zaperechiv yiyi poglyadi yak hibni j na tomu tli rozvinuv teoriyu podvijnoyi politichnoyi programovosti OUN odna programa za jogo tverdzhennyam mala bi buti priznachena dlya chlenstva i prihilnikiv nacionalizmu a druga dlya storonnih chinnikiv Persha povinna buti osnovnoyu viroyu Ruhu i pidgruntyam dlya vihovannya kadriv ta zagalom mala b zalishitisya nezminnoyu nezalezhno vid zovnishnih obstavin Bandera vvazhav sho taku programu OUN vzhe stvorila maye yiyi i vona ne potrebuye zhodnih zmin ta dopovnen Druga programa povinna isnuvati dlya zovnishnogo vzhitku Vona mozhe minyatisya zalezhno vid obstavin i mizhnarodnogo stanovisha Vona povinna uzagalnyuvati peredusim sposobi taktiki i yih shiroko propaguvalno vikoristovuvati U grudni 1950 r Bandera pid tiskom zvinuvachen v avtoritarizmi pishov z postu Golovi Provodu ZCh OUN B 22 serpnya 1952 r vin zalishiv takozh post Golovi Provodu vsiyeyi OUN B Prote ce jogo rishennya ne shvalila zhodna kompetentna ustanova OUN B i Bandera zalishivsya nadali Providnikom OUN B do svoyeyi smerti 1959 roku 1955 r vidbulasya 5 ta Konferenciya ZCh OUN B yaka nanovo vibrala Golovoyu Provodu ZCh OUN B Stepana Banderu i z togo chasu robota organizaciyi znovu provodilasya aktivno Ostanni roki Napruzhenimi dlya rodini buli povoyenni roki adzhe radyanski specsluzhbi polyuvali ne lishe za providnikom nacionalnogo ruhu a j za jogo ditmi Napriklad do 1948 roku sim ya shist raziv zminyuvatime miscya prozhivannya Berlin Insbruk Myunhen Gildesgajm Shtarnberg Zreshtoyu cherez neobhidnist dati donci horoshu osvitu rodina u 1954 roci ostatochno pereyizhdzhaye do nimeckogo mista Myunhen Bavariya Batki namagalis prihovati vid Natalki vazhlivist osobi yiyi batka shobi ne narazhati divchinku na nebezpeku Spogadi Natalki donki Stepana Banderi pro toj chas Mayuchi trinadcyat rokiv ya pochala chitati ukrayinski gazeti i chitala bagato pro Stepana Banderu Z bigom chasu na pidstavi riznih sposterezhen postijnoyi zmini prizvisha yak i cherez fakt sho navkolo mogo batka zavzhdi bulo bagato lyudej v mene vinikli pevni zdogadi Koli raz odin znajomij progovorivsya to ya vzhe bula pevna sho Bandera ce mij batko Same v Myunheni Stepan Bandera proviv ostanni roki zhittya prozhivayuchi pid pasportom na im ya Shtefan Popel Za odniyeyu z versij pasport zalishivsya jomu vid lvivskogo shahista Stepana Popelya yakij u 1944 r pokinuv Ukrayinu na pochatku 1950 h rokiv zhiv u Parizhi a 1956 roku pereyihav do SShA Ubivstvo Dokladnishe Ubivstvo Stepana Banderi Ogoloshennya v gazeti Svoboda pro zagibel Stepana Banderi 15 zhovtnya 1959 roku v pid yizdi budinku na vulici Krajtmajr 7 nim Kreittmayrstrasse v Myunheni o 13 05 znajshli she zhivogo zalitogo krov yu Stepana Banderu Medichna ekspertiza viyavila sho prichinoyu smerti bula otruta Bogdan Stashinskij zi specialnogo pistoleta vistriliv v oblichchya Stepanu Banderi strumenem rozchinu cianidu kaliyu Budinok na vulici Krajtmajr 7 v yakomu meshkav ta buv vbitij Stepan Bandera Radyanska oficijna propaganda pospishila zvinuvatiti v skoyenni cogo zlochinu ministra u spravah bizhenciv FRN Teodora Oberlendera z yakim Stepan Bandera mav tisni zv yazki pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nibito za nakazom cogo politika likviduvali kerivnika OUN U Bonni do ciyeyi versiyi postavilisya skeptichno Takozh sered ukrayinskih emigrantiv pochali strimko poshiryuvatisya chutki pro te sho Stepan Bandera stav zhertvoyu zahidnonimeckih specsluzhb Cyu versiyu policiya vidrazu zh vidkinula Kerivnik OUN aktivno spivpracyuvav z britanskoyu rozvidkoyu Malojmovirno sho Bonn virishiv sprovokuvati konflikt z Londonom Dva roki piznishe 17 listopada 1961 roku nimecki sudovi organi progolosili sho vbivceyu Stepana Banderi ye Bogdan Stashinskij z nakazu Shelyepina ta Hrushova Pislya dokladnogo slidstva proti vbivci vidbuvsya tak zvanij proces Stashinskogo z 8 po 15 zhovtnya 1962 roku Uhvalu progolosheno lishe 19 zhovtnya vbivcyu zasudzheno na 8 rokiv v yaznici Nimeckij Verhovnij Sud u Karlsrue zatverdiv sho golovnim obvinuvachenim u vbivstvi Banderi ye radyanskij uryad u Moskvi V interv yu rosijskij gazeti Komsomolskaya pravda oprilyudnenomu u nomeri za 6 grudnya 2005 roku kolishnij golova KDB SRSR Volodimir Kryuchkov viznav sho vbivstvo Stepana Banderi bulo odnim z ostannih usunen KDB nasilnickimi metodami nebazhanih elementiv Mogila Stepana Banderi 20 zhovtnya 1959 roku Stepana Banderu pohovali na myunhenskomu cvintari Valdfridgof na 43 poli koordinati mogili 48 06 40 pn sh 11 29 54 sh d 48 11122 pn sh 11 49844 sh d 48 11122 11 49844Akti vandalizmu15 zhovtnya 2018 roku v nimeckomu Myunheni prokremlivskij propagandist Grem Fillips zirvav prapori z mogili lidera OUN Stepana Banderi i prikripiv do mogilnogo hresta baner z napisom Tut pohovanij ukrayinskij nacist Stepan Bandera Vidpovidne video vin opublikuvav u YouTube Policiya Myunhena zafiksuvala fakt nenalezhnoyi povedinki prokremlivskogo propagandista Grema Fillipsa na mogili providnika OUN Stepana Banderi Z privodu podiyi navkolo mogili Stepana Banderi v Ukrayinskomu instituti nacionalnoyi pam yati zaznacheno Cej vipadok ne lishe zaklikaye nas do reakciyi na rivni Ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini ale vodnochas znovu porushuye nadzvichajno vazhlive pitannya stvorennya Ukrayinskogo nacionalnogo panteonu Posilennya zahodiv bezpeki yakih mozhna b bulo vzhiti na kladovishi Valdfridgof shodo ohoroni mogili Stepana Banderi ce lishe chastkove virishennya problemi chi navit bilshe vidterminuvannya novogo aktu vandalizmu yaki shorazu zaohochuyutsya Moskvoyu i yiyi prihilnikami prokomentuvav spivrobitnik Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Pavlo Podobyed 24 lipnya 2022 roku zdijsneno she odin akt vandalizmu nevidomi vandali rozmalyuvali mogilu lidera ukrayinskogo nacionalistichnogo ruhu Stepana Banderi Zlovmisniki farboyu nanesli na kam yanij hrest zobrazhennya serpiv i molotiv Represiyi rodiniHram u Krakovi de Bandera brav shlyubCerkva Svyatogo Norberta u Krakovi de Bandera brav shlyub Z pochatkom okupaciyi Ukrayini nacistskimi vijskami odin iz zagoniv oporu ocholiv molodshij brat Stepana Bogdan Vin zaginuv 1942 chi 1943 roku 5 lipnya 1941 roku u Krakovi Stepan Bandera buv zaareshtovanij Za nim do Berlina poyihala druzhina Yaroslava z trimisyachnoyu donkoyu Natalkoyu shob perebuvati blizko do cholovika Banderu utrimuvali spochatku u v yaznici potim u konctabori Zaksengauzen mav krashi umovi nizh inshi v yazni de vin perebuvav do 1944 roku Brativ Oleksandra doktora politekonomiyi ta Vasilya vipusknika fakultetu filosofiyi Lvivskogo universitetu u 1942 roci vbili polski naglyadachi kapo u konctabori Aushvic O Andriya Banderu batka Stepana vbito radyanskoyu vladoyu Sester Oksanu ta Martu Mariyu u 1941 roci zaareshtovano i zaslano do Sibiru Krasnoyarskij kraj Kerivnictvo SRSR desyatilittyami ne dozvolyalo yim povernutisya do Ukrayini Marta Mariya Bandera pomerla na chuzhini u 1982 roci a litnya Oksana Bandera povernulasya na Batkivshinu lishe u 1989 roci pislya majzhe 50 rokiv zhittya u Sibiru Vona pomerla 24 grudnya 2008 roku She odna sestra Volodimira perebuvala u radyanskih vipravno trudovih taborah vid 1946 po 1956 rik PoglyadiNejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2023 Na bagatopartijnist ta demokratiyu Istorik Andrij Portnov pisav sho azh do svoyeyi smerti u 1959 roci Bandera zalishavsya prihilnikom avtoritarnoyi ta nasilnickoyi politiki Hocha u vsih svoyih publikaciyah Bandera zaznachav u suverennij Ukrayinskij Derzhavi maye buti zabezpechena mozhlivist dlya isnuvannya i rozvitku riznih politichnih ugrupovan U knizi Perspektivi ukrayinskoyi revolyuciyi Bandera pishe Monopartijno totalitarna sistema shkidliva dlya rozvitku naciyi zavzhdi zgubna dlya panivnoyi politichnoyi mono partiyi i yiyi idej Yak dlya ciloyi naciyi tak i dlya kozhnogo zdorovogo politichnogo ruhu najspriyatlivishim ye takij lad v yakomu panuye spravzhnya svoboda v yakomu ideyi politichni programi j koncepciyi vilno rozvivayutsya j zmagayutsya mizh soboyu politichni organizaciyi vilno plekayut poshiryuyut i vedut svoyu diyalnist Pri comu ye svobidna konkurenciya porivnyannya vzayemnij vpliv rist i poshirennya togo sho najkrashe sebe vipravduye znikannya vsogo nepridatnogo menshe vartisnogo slabogo chi vidzhilogo V takomu ladi v takij atmosferi svobodi nacionalistichnij ruh maye bilshe shansiv piddzerkaliti dushu ukrayinskogo narodu j zrobiti jomu najkrashi poslugi A pro te zh idetsya V sistemi spravzhnoyi svobodi supernictvo mizh riznimi ideologichnimi suspilno politichnimi techiyami j organizaciyami rozv yazuyetsya kriteriyami idejno moralnogo poryadku a ne primusom i nasilstvom Mi boremosya za takij lad spravzhnoyi svobodi i budemo jogo realizuvati Po ovochah piznayetsya derevo a chinniki politichnogo zhittya po dilah Pidtrimuyuchi demokratichni principi funkcionuvannya OUNR vin trichi obiravsya na post golosuvannyam Bandera i jogo prihilniki atakuvali ne lishe polski strukturi a j ukrayinski yaki kolaboruvali z polskim uryadom ta vistupali proti ideyi nezalezhnoyi Ukrayini Avtonomiya Ukrayini u skladi inshoyi derzhavi rozirvannya yiyi na chastini buli dlya Banderi absolyutno neprijnyatnimi Yaroslav Gricak vidomij dovoli uperedzhenim stavlennyam do lidera ukrayinskih nacionalistiv stverdzhuye iz 63 zhertv zamahiv pid chas vijni yakoyi 36 buli ukrayincyami z nih lishe odin komunist Diyalnist u bud yakij legalnij strukturi bula dlya prihilnikiv Banderi gnilim kompromisom zradoyu idealiv revolyuciyi Tverdzhennya Gricaka pro kilkist zhertv povnistyu ne vidpovidaye dijsnosti oskilki ne vkazano pid chas yakoyi vijni ta za yakij promizhok chasu Svoyeyu chergoyu polski istoriki Gzhegozh Motika ta Lyucina Kulinska tilki za odin 1922 rik navodyat cifru u 22 zagiblih polskih predstavnikiv vladi ta 13 ukrayinciv ugodovciv Na religiyu Osobisto buv gliboko viruyuchoyu lyudinoyu praktikuyuchim hristiyaninom Vistupav za svobodu sovisti i vvazhav sho spravzhnye spoviduvannya i pidtrimuvannya zhivoyi hristiyanskoyi viri ce najvazhlivisha sprava ne tilki samoyi Cerkvi ale j usogo narodu usih nacionalnih sil zokrema nacionalno vizvolnogo ruhu Stavlennya do nacionalnih menshin v Ukrayini Bandera vvazhav za neobhidne zabezpechiti dlya nacionalnih menshin povnu i vsebichnu rivnopravnist u vsih gromadyanskih pravah ta povnu svobodu nacionalnogo rozvitku vidpovidno do mizhnarodnih zasad shodo nacionalnih menshin Pri umovi sho nacionalni menshini budut loyalnimi do Ukrayinskoyi Derzhavi Na vidnosini iz susidnimi krayinami Buv prihilnikom spilnoyi borotbi ponevolenih nacij proti komunistichnogo imperializmu Pidtverdzhuvav sho Ukrayina ne mala ne maye i mati ne bude shodo svoyih susidiv chi inshih narodiv zhodnih imperialistichnih cilej Stavlennya do rosijskogo imperializmu Dlya nashoyi vizvolnoyi politiki vazhlivim ye shob ukrayinska vizvolna revolyuciya bula povnistyu ocinyuvana yak prodovzhennya istorichnoyi borotbi Ukrayini z Moskvoyu z moskovskim imperiyalizmom i to vsyakoyi porodi ne tilki bolshevickoyi Cya borotba ne pripinitsya azh do povnogo zrealizuvannya nashoyi meti yakoyu ye cilkovij rozriv mizh Ukrayinoyu i Moskvoyu vidbudova Samostijnoyi Sobornoyi Ukrayinskoyi Derzhavi rozvalennya SSSR i pobudova samostijnih nacionalnih derzhav u pidsovetskij Evropi j Aziyi povnij rozgrom rosijskogo imperiyalizmu ta stvorennya navkolo Rosiyi zamknenoyi v yiyi vlasnih kordonah takoyi sistemi derzhav shob vona ne mogla bilsh vistupati z imperiyalistichnoyu agresiyeyu I dali shob svit znav sho Ukrayina bude prodovzhuvati borotbu proti vsyakih sil yaki hotili b yiyi ponevolyuvati nishiti yiyi derzhavnu nezalezhnist i suverennist abo yaki posyagali b po ukrayinski zemli Stavlennya do nacizmu fashizmu rasizmu Zayavlyav sho ukrayinskij nacionalistichnij ruh ne maye nichogo spilnogo z nacizmom fashizmom abo nacional socializmom Poslidovno vistupav proti totalitarizmu imperializmu rasizmu ta komunizmu Ocinki postatiAmerikanskij istorik Timoti Snajder vvazhaye sho Bandera u 20 h i 30 h rokah za ideologiyeyu buv fashistom Za jogo slovami Bandera hotiv peretvoriti Ukrayinu na odnopartijnu fashistsku diktaturu bez nacionalnih menshin Bandera takozh u 20 h i 30 h rokah za ideologiyeyu buv fashistom Ale ce bulo v chasi koli bagato yevropejciv buli fashistami Francuzki pismenniki buli fashistami rumunski filosofi buli fashistami italijskij uryad buv fashistskij Na dumku amerikanskogo profesora politologiyi Oleksandra Motilya suchasni ukrayinci yaki vvazhayut Banderu geroyem vozvelichuyut jogo i neprimirennij opir Radyanskomu Soyuzu jogo ruhu protyagom 1939 1955 rr Nihto ne rozglyadaye nasilstvo nacionalistiv proti polyakiv i yevreyiv yak shos pohvalne ale j malo hto vvazhaye jogo golovnim u tomu sho predstavlyayut Bandera i nacionalisti u vidmovi vid usogo radyanskogo zaperechenni antiukrayinskih naklepiv i bezumovnij posvyati nezalezhnosti Ukrayini Banderu i nacionalistiv rozglyadayut takozh yak protilezhnist korumpovanij koristolyubnij ukrayinskij eliti yaka zle keruvala Ukrayinoyu protyagom ostannih 20 ti rokiv Kandidat istorichnih ta doktor politichnih nauk Oleksandr Sich vvazhaye shodlya vorogiv Ukrayini ta yiyi nedobrozichlivciv za kordonom im ya Providnika Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv zavzhdi bulo nenavisnim vono sluguye zhupelom dlya strahannya yak gromadyan svoyih krayin tak i samih ukrayinciv cherez riznogo rodu dezinformacijni propagandistski vkidi Ukrayinskij politik i vijskovij ZSU organizator Banderivskih chitan Yurij Sirotyuk tak oznachiv rol Stepana Banderi v suchasnij Ukrayini Proti kogo najbilshe spryamovana lyut Putina ta inshih vorogiv Ukrayini Proti Stepana Banderi Navit na nebi vin ne daye yim spokoyu A chomu Tomu sho Bandera i banderivci zrujnuvali yihnij plan znishennya Ukrayini ta kolonizaciyi Ukrayini stertya nashoyi identichnosti Bandera i nini vazhlivij Bo ce simvol Svobodi Pravdi Peremogi Ukrayinskij istorik ta politik Volodimir V yatrovich vvazhaye sho Bandera ce smert rosijskoyi imperiyi j peremoga Ukrayini Bandera ce pro te sho ukrayinci chinitimut opir navit u zdavalosya b beznadijnij situaciyi Bandera ce pro velicheznij potencial opertya na vlasni sili potencial yakij nini v osnovi uspishnogo sprotivu rosijskij agresiyi yakij minyaye geopolitichne stanovishe Ukrayini v sviti Bandera ce pro gru v dovgu pro viru v lyudej i yihnyu snagu vidstoyati svobodu Bandera ce pro smert rosijskoyi imperiyi i peremogu Ukrayini Polskij politik derzhavnij diyach spivzasnovnik ta golova partiyi Pravo i spravedlivist ta kolishnij prem yer ministr Polshi Yaroslav Kachinskij zayaviv sho z personoyu Stepana Banderi Ukrayini ne misce v Yevropejskomu soyuzi Mi ne mozhemo vprodovzh rokiv pogodzhuvatisya shob v Ukrayini buv kult lyudej yaki vchinili genocid shodo polyakiv Korotshe kazhuchi ce sprava pevnogo viboru Ukrayini Ya chitko skazav panu prezidentu Poroshenku sho z Banderoyu voni v Yevropu ne uvijdut Ce sprava dlya mene yasna mi i tak vikazali velichezne terpinnya ale vsomu ye mezhi Gromadska dumkaZa naslidkami opituvannya sociologichnoyi grupi Rejting yaki ozvuchiv direktor grupi Oleksij Antipovich za skasuvannya ukazu tretogo prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka pro nadannya lideru Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv OUN Stepanu Banderi zvannya Geroya Ukrayini v berezni 2010 roku vistupali 53 respondentiv v kvitni 2011 go yihnya kilkist zmenshilasya do 51 Mizh tim zbilshilasya kilkist suprotivnikiv ideyi skasuvannya dokumenta z 28 do 32 Opituvannya provedene na pochatku travnya 2021 roku Fondom Demokratichni iniciativi spilno z sociologichnoyu sluzhboyu Centru Razumkova pokazalo sho diyalnist Stepana Banderi yak istorichnoyi postati pozitivnoyu dlya Ukrayini vvazhayut 32 gromadyan stilki zh vvazhayut jogo diyalnist negativnoyu she 21 vvazhayut diyalnist Banderi naskilki pozitivnoyu nastilki j negativnoyu Zgidno iz danimi socopituvannya pozitivne stavlennya perevazhaye na zahodi Ukrayini 70 u centralnomu regioni derzhavi po 27 opitanih vvazhayut jogo diyalnist pozitivnoyu chi negativnoyu negativne stavlennya perevazhaye na pivdni i shodi Ukrayini diyalnist vvazhayut negativnoyu dlya Ukrayini 54 ta 48 opitanih vidpovidno 4 travnya 2022 roku za rezultati opituvannya sociologichnoyi grupi Rejting 74 ukrayinciv vidpovili sho pozitivno stavlyatsya do Stepana Banderi Kerivnik grupi Oleksij Antipovich pidtverdiv ci dani i u zhovtni 2022 roku v interv yu dlya VVS News Ukrayina Vshanuvannya pam yatiGeografichni ob yekti Gora Stepana Banderi u Gruziyi u krayi Mcheta Mtianeti 4272 metri nad rivnem morya na pivden vid gori Kazbek 5034 m pidkorena i nazvana alpinistami iz Lvova ta Ternopolya 29 lipnya 2012 rokuMogila Stepana Banderi Valdfridgof MyunhenNazvi organizacij filmi knigi poshtovi marki smoloskipna hoda roki premiyi Prizvishe Bandera stalo odnim iz simvoliv ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu XX storichchya Pislya progoloshennya nezalezhnosti bagato molodizhnih politichnih ta gromadskih organizacij nazvano na jogo chest Odnoyu z neformalnih nazv Lvova ye Bandershtadt tobto misto Banderi Na Volini provodyat muzichnij festival Bandershtat 1964 roku Niderlandskij pismennik Rogir van Aarde napisav roman Zamah prisvyachenij politichnomu vbivstvu Stepana Banderi U 1995 roci rezhiser Oles Yanchuk znyav film Atentat Osinnye vbivstvo v Myunheni pro povoyennu dolyu Stepana Banderi ta zagoniv UPA Piznishe u 2000 roci vin znyav film Neskorenij V oboh filmah rol Stepana Banderi vikonuye Yaroslav Muka 2001 roku Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv revolyucijna zasnuvala v Kiyevi mizhnarodnu blagodijnu organizaciyu Centr nacionalnogo vidrodzhennya imeni Stepana Banderi U proyekti Veliki ukrayinci providnik ukrayinskogo vizvolnogo ruhu posiv 3 ye misce 261 247 golosiv 16 12 vid zagalnoyi kilkosti lyudej yaki vzyali uchast u golosuvanni Proyekt zakinchivsya guchnim skandalom Bandera yakogo predstavlyav Vahtang Kipiani buv sered lideriv golosuvannya ale stav tretim todi yak na pidtrimku majbutnogo peremozhcya Yaroslava Mudrogo yakogo predstavlyav Dmitro Tabachnik za deyakimi danimi v ostannij den golosuvannya z 80 nomeriv prihodilo ponad 100 sms shohvilini Shef redaktor proyektu Vahtang Kipiani zayaviv sho pidsumki golosuvannya sfalsifikovano utim prodyuser proyektu Yegor Benkendorf zaperechiv ce Veducha proyektu Ganna Gomonaj vislovila perekonannya sho slid provesti sluzhbove rozsliduvannya v cij spravi stanom na 14 travnya koli v efir vijshov dokumentalnij film pro Yaroslava Mudrogo vin spravdi buv na 4 misci Tomu ochevidno sho perevazhnu kilkist golosiv yaka ne tilki dozvolila knyazyu peremogti ale i zrobiti ce z kolosalnim vidrivom vid inshih pretendentiv Yaroslav Mudrij otrimav za ostanni 2 dni pered efirom Poshtova marka do 100 richchya vid dnya narodzhennya 2009 1 sichnya 2009 roku z nagodi 100 richchya z dnya narodzhennya Stepana Banderi Ukrayinske derzhavne pidpriyemstvo poshtovogo zv yazku Ukrposhta vidalo pam yatnij konvert a takozh poshtovu marku avtorom yakih ye Vasil Vasilenko Na licovij storoni konverta pomisheno zobrazhennya Stepana Banderi pid yakim rozmisheno logotip Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv uvinchanij derzhavnim praporom Ukrayini Nizhche zobrazhennya ye napis 100 rokiv vid dnya narodzhennya ta faksimile osobistogo pidpisu providnika OUN 2009 ta 2014 roki na Ternopilshini progolosheni Rokami Stepana Banderi Pochinayuchi z 2007 roku tisyachi pribichnikiv partiyi Svoboda shoroku vidznachayut richnicyu z dnya narodzhennya Stepana Banderi vlashtovuyuchi 1 sichnya v centri Kiyeva smoloskipnu hodu Lvivska oblasna rada u 2012 roci stala iniciatorom zasnuvannya premiyi imeni Geroya Ukrayini Stepana Banderi U 2014 dlya studentiv Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika narodnij deputat Ukrayini Irina Farion zasnuvala Takozh na chest Stepana Banderi nazvano 23 kurin UPYu imeni Stepana Banderi Pam yatniki Dokladnishe Pam yatniki Stepanovi Banderi Pam yatniki Stepanu Banderi ye u Lvovi Ternopoli Ivano Frankivsku Drogobichi Kolomiyi Zdolbunovi Kalushi Gorodenci Terebovli Truskavci Berezhanah Buchachi Dublyanah Mikitincyah Sambori Snyatini Striyu Borislavi Zalishikah Chervonogradi Mostiskah selah Kozivka Verbiv Grabivci ta Serednij Bereziv U misti Turka u 2009 roci zakladeno postament dlya pam yatnika Stepanu Banderi Pam yatnik u Staromu Ugrinovi Pam yatnik Stepanovi Banderi u Lvovi Pam yatnik u Drogobichi Pam yatnik v Ivano Frankivsku Pam yatnik u Sambori Pam yatnik u Ternopoli Pam yatnik u Truskavci Barelyef u Kalushi na vulici yaka nazvana na chest Stepana BanderiMuzeyi Posmertna maska Stepana Banderi U sviti diyut 6 muzeyiv Stepana Banderi Muzej Stepana Banderi v Dublyanah Muzej sadiba Stepana Banderi Volya Zaderevacka Istoriko memorialnij muzej Stepana Banderi Starij Ugriniv veresen 1993 Muzej Stepana Banderi Yagilnicya Muzej vizvolnoyi borotbi imeni Stepana Banderi London Muzej sadiba rodini Bander Strij Vulici Dokladnishe Vulicya Stepana Banderi Ukrayina Na chest Stepana Banderi nazvani prospekti v Ternopoli ta Kiyevi vulici u Lvovi Lucku Dubrovici Rivnomu Kolomiyi Ivano Frankivsku Kalushi Kam yanci Podilskomu Izyaslavi Zhitomiri Brovarah Borispoli ta v inshih naselenih punktah SShA isnuye v misti Los Andzheles 2 23 lipnya 2018 u Wayback Machine Chechnya Na pochatku yiyi nezalezhnosti u stolici Chechni v Groznomu isnuvala Pislya prihodu do vladi Ramzana Kadirova vulicyu perejmenuvali Smoloskipna hoda U deyakih mistah Ukrayini shoroku 1 sichnya provoditsya smoloskipna hoda na chest Dnya narodzhennya Stepana Banderi U Kiyevi vpershe taka hoda projshla u 2007 roci z iniciativi VO Svoboda Podibni akciyi provodyatsya i v inshih mistah Ukrayini zokrema u Lvovi Lucku Ivano Frankivsku Odesi Z 2010 roku akciyi provodyatsya v Poltavi z 2011 v Zhitomiri z 2014 u Dnipri z 2016 roku u Hersoni i Slov yansku 2017 roku vpershe projshli v Zaporizhzhi j Cherkasah Geroj Ukrayini Nadannya zvannya 20 sichnya 2010 roku za nezlamnist duhu u vidstoyuvanni nacionalnoyi ideyi viyavleni geroyizm i samopozhertvu v borotbi za nezalezhnu Ukrayinsku derzhavu Prezident Ukrayini Viktor Yushenko nadav Stepanovi Banderi zvannya Geroya Ukrayini z vidznachennyam ordenom Derzhavi posmertno 22 sichnya na urochistostyah z nagodi Dnya sobornosti v Nacionalnij operi glava derzhavi zaznachiv sho cogo ochikuvali miljoni ukrayinciv i bagato rokiv Prisutni na urochistostyah vitali vruchennya stoyachi Za nagorodoyu vijshov onuk providnika OUN yakogo takozh zvut Stepan Bandera Baner na matchi Karpati Shahtar u Lvovi z portretom diyacha i napisom Bandera nash geroj kviten 2010 Portret Stepana Banderi pri vhodi u zahoplenu demonstrantami Kiyivsku misku radu pid chas Yevromajdanu sichen 2014 Dane rishennya viklikalo neodnoznachne sprijnyattya yak v Ukrayini tak i poza yiyi mezhami Vidlunnya v UkrayiniNarodnij deputat vid Partiyi regioniv Vadim Kolesnichenko zayaviv sho ce vidznachennya grubo superechit mizhnarodnomu ta vitchiznyanomu zakonodavstvu ta vede do rozkolu krayini Na dumku predstavnika partiyi BYuT deputata Andriya Senchenka svoyim rishennyam Yushenko uskladnyuye stanovishe v krayini Vin robit ce z metoyu posilennya nestabilnosti prote Andrij Shkil uvazhaye rishennya Prezidenta pozitivnim absolyutno pozitivnim Radyanskij rozvidnik Geroj Ukrayini Yevgen Bereznyak tak postavivsya do ukazu prezidenta Ce lyapas usim veteranam VVV Bilshoyi kaposti vin ne mig zrobiti Ya koli pochuv ce virishiv vidmovitisya vid zvannya Geroya Ukrayini Ale moyi kolegi veterani skazali ne smij cogo robiti ti zasluzhiv ce zvannya i ne Yushenko tobi jogo prisvoyuvavDocent istorichnogo fakultetu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Ivan Patrilyak perekonanij sho Stepan Bandera odna z nebagatoh postatej v ukrayinskij istoriyi 20 stolittya yaka zaslugovuye na najvishe vshanuvannya na rivni derzhavi Yedina strategichna i osnovna jogo poziciya bula spryamovana na borotbu za zdobuttya ukrayinskoyi nezalezhnosti Navit koli bulo znisheno pidpillya Ukrayini Bandera vse zh zalishavsya znakovoyu postattyu i oblichchyam ukrayinskoyi derzhavi vnaslidok chogo jogo likviduvali Bandera vikonav misiyu nacionalnogo prapora i simvolom prapora zalishayetsya dosi Dlya takih znakovih postatej yak Bandera logichno bulo b zrobiti Park Slavi nacionalnih geroyiv z pam yatnikami i memorialamiMizhnarodna vidpovidYevropejskij parlament z podannya polskih predstavnikiv v parlamenti oficijno visloviv zhal shodo rishennya nagoroditi Stepana Banderu rezolyuciya RC B7 0116 2010 vid 17 02 2010 Deputati zaklikali novogo prezidenta Viktora Yanukovicha pereglyanuti ce rishennya svogo poperednika Golova delegaciyi Yevroparlamentu z pitan spivpraci z Ukrayinoyu Pavel Koval Polsha nagolosiv sho vvazhaye podiyu navkolo nagorodzhennya Banderi najvishoyu ukrayinskoyu derzhavnoyu vidznakoyu vinyatkovo vnutrishnoyu spravoyu ukrayinciv Golova Slovackogo soyuzu borciv iz fashizmom Pavol Sechkar zayaviv sho z boku Viktora Yushenka ce provokaciya i sho v roki Drugoyi svitovoyi vijni banderivci lyutuvali i na chehoslovackij teritoriyi a nadannya visokoyi nagorodi provedeno bez vivchennya bagatoh istorichnih faktiv i sumniv viklikayut tak zvani zaslugi S Banderi Golova Slovackogo ob yednannya kolishnih v yazniv konctaboriv Otto Vagner zayaviv Bandera spivpracyuvav z nacistami Tomu neofashisti mozhut sprijmati nadannya jomu zvannya geroya Ukrayini yak chergovij krok do vidbilyuvannya fashizmu Golova cheskoyi konfederaciyi politv yazniv Nadiya Kavalirova vislovila pidtrimku rishennyu Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka nadati zvannya Geroya Ukrayini Stepanu Banderi Dobre sho vin V Yushenko pishov na cej krok bagatom cheskim politikam ye chogo povchitisya skazala N Kavalirova Zastupnik Golovi Radi Federaciyi Rosiyi Yu Vorobjov nazvav diyi Yushenka shodo nadannya Banderi zvannya Geroya ganebnimi Ce prosto sorom Yakbi pro ce diznalisya nashi didi ta batki to prosto b perekinulisya vid oburennya v svoyih mogilah U zayavi MZS Rosiyi govoritsya sho nagorodzhennya podiya nastilki odiozna sho vona ne mogla ne viklikati odnoznachno negativnu reakciyu nasampered v Ukrayini Vzhe vidoma poziciya z cogo pitannya ciloyi nizki ukrayinskih politikiv kotri vvazhayut sho virishennya podibnogo rodu ne spriyayut konsolidaciyi ukrayinskoyi gromadskoyi dumki Marshal senatu Polshi Bogdan Borusevich zayaviv na zustrichi z golovoyu Radi Federaciyi Rosiyi Sergiyem Mironovim sho nadannya Banderi zvannya Geroya Ukrayini vnutrishnya sprava ukrayinskogo kerivnictva Ministr kancelyariyi prezidenta Polshi Mariush Gandzlik zayaviv Mi z podivom sprijnyali rishennya Prezidenta Ukrayini shodo Stepana Banderi Mi rozrahovuvali na veliku delikatnist z boku nashih ukrayinskih partneriv Polsha v rozmovah z ukrayinskimi partnerami neodnorazovo vislovlyuvala svoyi zaperechennya z togo sho stosuyetsya nadannya poshani Stepanu Banderi ta chlenam UPA Dlya polyakiv Stepan Bandera postat nadzvichajno neodnoznachna Centr Simona Vizentalya napraviv list do posolstva Ukrayini v SShA v yakomu visloviv gliboku vidrazu po vidnoshennyu do tih pochestej yakimi vidznacheno Banderu U dokumenti govoritsya sho Bandera buv posibnikom nacistiv i vinuvatcem vbivstva tisyach yevreyiv ta lyudej inshih nacionalnostej v roki Drugoyi svitovoyi vijni Rosijska hristiyanska antikomunistichna gromadskist cherez nadannya zvannya Geroya Ukrayini Stepanovi Banderi zvernulas iz zayavoyu do Posolstva Ukrayini v RF na pidtrimku cogo zvannya ta vidpravila zaupokijnu litiyu za dushi Vozhdiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Stepana Banderi Romana Shuhevicha Yevgena Konovalcya a takozh vsih vozhdiv i voyiniv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi UPA ta 14 yi grenaderskoyi diviziyi Waffen SS Galichina 1 yi Ukrayinskoyi Zavershalnu molitvu prochitano ukrayinskoyu movoyu Sudovi rishennya shodo skasuvannya Ukazu Prezidenta Ukrayini 2 kvitnya 2010 roku Doneckij okruzhnij administrativnij sud viznav nezakonnim ta skasuvav Ukaz Prezidenta Viktora Yushenka pro nadannya S Banderi zvannya Geroya Ukrayini Sud viznav protipravnim i takim sho pidlyagaye skasuvannyu zgadanij Ukaz oskilki take zvannya mozhe prisudzhuvatisya tilki gromadyanam derzhavi nabuttya gromadyanstva Ukrayini ye mozhlivim z 1991 roku osobi sho pomerli do cogo roku ne mozhut buti gromadyanami Ukrayini Bandera Stepan Andrijovich pomer u 1959 roci tomu vin ne ye gromadyaninom Ukrayini cherez sho ne mozhe buti vidznachenim zvannyam Geroya Ukrayini 12 kvitnya 2010 roku Viktor Yushenko podav apelyacijnu skargu na Postanovu Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu vid 2 kvitnya 2010 roku motivuyuchi yiyi tim sho rishennya Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu u spravi ne vidpovidaye vimogam chinnogo zakonodavstva Ukrayini a tomu maye buti skasovane Buli podani apelyacijni skargi takozh vid inshih osib 23 chervnya 2010 roku Doneckij apelyacijnij administrativnij sud uhvaliv apelyacijni skargi zalishiti bez zadovolennya postanovu Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu zalishiti bez zmin Uhvala sudu apelyacijnoyi instanciyi mogla buti oskarzhena u Vishomu administrativnomu sudi Ukrayini protyagom odnogo misyacya chogo zrobleno ne bulo 12 sichnya 2011 roku pressluzhba Administraciyi Prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha povidomila sho Uhvaloyu Doneckogo apelyacijnogo administrativnogo sudu vid 23 chervnya 2010 roku postanovu Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu vid 2 kvitnya 2010 roku zalisheno bez zmin Rishennya nabulo zakonnoyi sili Ukaz skasovano Ci rishennya viklikali diskusiyi u suspilstvi v tomu chisli shodo yuridichnih naslidkiv vkazanih sudovih rishen 2 serpnya 2011 roku Vishij administrativnij sud Ukrayini zalishiv u sili rishennya Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu vid 2 kvitnya 2010 roku ta uhvalu rishennya Doneckogo apelyacijnogo administrativnogo sudu vid 23 chervnya 2010 roku yakimi viznano nezakonnim ukaz tretogo prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka vid 20 sichnya 2010 roku pro nadannya Stepanu Banderi zvannya Geroya Ukrayini Kolegiya suddiv ne zadovolnila kasacijni skargi Yushenka Yuriya Shuhevicha sina golovnokomanduvacha UPA Romana Shuhevicha Stepana Banderi onuka Banderi VO Svoboda i nizki gromadyan Ukrayini na dani rishennya U grudni 2022 roku Ofis Prezidenta Ukrayini pidtverdiv sho ukaz pro prisvoyennya Stepanovi Banderi zvannya Geroj Ukrayini sud viznav nezakonnim i skasuvav Inshi pochesni zvannya Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi 9 veresnya 1997 Pochesnij gromadyanin mista Kalush 16 bereznya 2010 roku vin otrimav zvannya Pochesnij gromadyanin mista Hust 20 kvitnya 2011 roku Hustskij rajonnij sud pozbaviv Stepana Banderu cogo zvannya 30 kvitnya Pochesnij gromadyanin mista Ternopil 6 travnya Pochesnij gromadyanin mista Ivano Frankivsk 7 travnya Pochesnij gromadyanin mista Lviv 12 travnya Pochesnij gromadyanin Kolomiyi 21 serpnya Pochesnij gromadyanin mista Dolina 28 zhovtnya Pochesnij gromadyanin mista Varash 17 grudnya Pochesnij gromadyanin Luck 29 grudnya Pochesnij gromadyanin mista Chervonograd 13 sichnya 2011 roku Pochesnij gromadyanin mista Terebovlya 18 sichnya Pochesnij gromadyanin mista Truskavec i Pochesnij gromadyanin Radehova 20 sichnya Pochesnij gromadyanin mista Sokal i Pochesnij gromadyanin mista Stebnika 24 sichnya Pochesnij gromadyanin mista Zhovkva 11 lyutogo Pochesnij gromadyanin mista Skole 16 lyutogo Pochesnij gromadyanin Yavorivskogo rajonu 24 lyutogo Pochesnij gromadyanin Berezhan 24 lyutogo Pochesnij gromadyanin Sambora 25 lyutogo Pochesnij gromadyanin Borislava 9 bereznya Pochesnij gromadyanin Brodiv 29 bereznya 2011 Pochesnij gromadyanin Striya 5 travnya Pochesnij gromadyanin Morshina Mapa pochesnih zvan Hust Ternopil Ivano Frankivsk Lviv Kolomiya Luck Terebovlya Truskavec Radehiv Sokal Zhovkva Chervonograd Skole Dolina Yavorivskij rajon Berezhani Sambir Borislav Brodi Strij Morshin Varash KalushMapa mist u yakih Stepana Banderu viznano pochesnim gromadyaninom Legenda poznachok bilshogo rozmiru mista z pidpisom yaksho naselennya ponad 25 tis osib menshogo rozmiru sela selisha i smtAkti vandalizmu na mogiliRujnuvannya pam yatnika 2014 roku 17 serpnya 2014 roku zrujnovano pam yatnij hrest na mogili Stepana Banderi v Myunheni Zemlya na mogili z nevidomih prichin bula perekopana Cej akt vandalizmu zafiksovano nimeckoyu policiyeyu konsulom Ukrayini v Myunheni ta Ministrom zakordonnih sprav Ukrayini Pavlom Klimkinim Vandalni nadpisi ta radyanskij prapor u chervni 2015 Na mogilnomu hresti Stepana Banderi napisali datu volinskoyi tragediyi j povisili radyanskij prapor Knigi pro BanderuStepan Bandera u dokumentah radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki 1939 1959 3a zagalnoyu redakciyeyu profesora Volodimira Sergijchuka K PP Sergijchuk M I 2009 T 1 680 s ISBN 978 966 2911 25 1 Stepan Bandera u dokumentah radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki 1939 1959 3a zagalnoyu redakciyeyu profesora Volodimira Sergijchuka K PP Sergijchuk M I 2009 T 2 640 s ISBN 978 966 2911 25 1 Goj P Stepenskij B Sanocka R Zbirka dokumentiv ta materiyaliv pro vbivstvo Stepana Banderi 1909 1959 1989 Toronto Nyu Jork Myunhen London Melborn Svitovij Ukrayinskij Vizvolnij Front 1989 80 s Gordasevich Galina Stepan Bandera lyudina i mif Elektronna versiya knigi na sajti lib oun upa org ua Lviv Piramida 2001 ISBN 966 7188 41 8 Klimishin Mikola Spomini pro providnika OUN Stepana Banderu z knigi V pohodi do voli Toronto 1975 T 1 Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 67 115 ISBN 978 966 308 253 0 Kuk Vasil Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 52 57 ISBN 978 966 308 253 0 Mirchuk Petro Stepan Bandera simvol revolyucijnoyi bezkompromisovosti Nyu Jork Toronto Organizaciya Oboroni Chotiroh Svobid Ukrayini Liga Vizvolennya Ukrayini 1961 160 s Perepichka Yevgen Fenomen Stepana Banderi Vidannya 2 e dopovnene Lviv Spolom 2008 736 s ISBN 978 966 665 339 7 Posivnich Mikola Molodist Stepana Banderi Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 9 39 ISBN 978 966 308 253 0 Posivnich Mikola Stepan Bandera zhittya prisvyachene svobodi Toronto Lviv Litopis UPA 2008 T 3 112 s Podiyi i Lyudi ISBN 978 966 2105 10 0 link 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Stecko Ya I Z ideyami Stepana Banderi za jogo zhittya i po smerti Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 179 201 ISBN 978 966 308 253 0 Chastij R V Stepan Bandera mify legendy dejstvitelnost Harkov Folio 2007 382 s Vremya i sudby ISBN 966 03 3656 X ros Balabanskij M Muzej sadiba Stepana Banderi v seli Volya Zaderevacka Volya Zaderevacka 2000 96 s Pastuh R Rodinnij arhiv Stepana Banderi Drogobich vidavec Surma Svyatoslav 2008 160 s Stepan Bandera ta jogo rodina v narodnih pisnyah perekazah ta spogadah Zapisi ta uporyadkuvannya Grigorij Dem yan Lviv Afisha 2006 568 s Shlyah Banderi 100 richchya vid dnya narodzhennya zbirka statej Kiyiv Ukrayinska vidavnicha spilka 2008 48 s Car I Za sho mi lyubimo Banderu Z nagodi 100 littya vid dnya narodzhennya Velikogo Sina Ukrayini 1 01 1909 15 10 1959 Lviv 2009 48 s Batkivshina Stepana Banderi Pam yatni miscya Starogo Ugrinova Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Stepana Banderi Ivano Frankivsk Lileya NV 2008 32 s Stepan Bandera 1909 1959 2009 Zbirnik statej Uporyadnik Bogdan Gordasevich Mikola Posivnich Lviv Triada plyus 2010 220 s Duzhij P Stepan Bandera simvol naciyi Lviv Galicka vidavnicha spilka 1996 ch 1 1997 ch 2 Kuk V Stepan Bandera 1909 1999 Ivano Frankivsk Lileya NV 1999 48 s Kuk V Stepan Bandera Roman Shuhevich Lviv Vidavnictvo BONA 2012 140 s Svatko Ya Misiya Banderi Lviv Galicka vidavnicha spilka 2003 64 s Svatko Ya Stepan Bandera Tekst urok do storichchya Ya Svatko L Galicka vidavnicha spilka 2008 24 s Moskovski vbivci Banderi pered sudom Zbirka materialiv za redakciyeyu Danila Chajkovskogo Myunhen Ukrayinske vid vo 1965 695 s Arsenich P Fedoriv T Rodina Banderiv Do 90 richchya vid dnya narodzhennya ta 40 richchya tragichnoyi smerti Providnika OUN Stepana Banderi 1909 1959 Ivano Frankivsk Nova Zorya 1998 103 s Varshavskij akt obvinuvachennya Stepana Banderi ta tovarishiv Uporyadnik Mikola Posivnich Lviv 2005 204 s Vbivstvo Stepana Banderi Tekst L Chervona kalina 1993 357 s Chastij R Stepan Bandera Harkiv Folio 2009 123 s Shafeta P Pistole vid Banderi Politichnij detektiv Luck 1994 120 s Batkivshina Banderi avt uporyad T Fedoriv Starij Ugriniv 2007 116 s Stepan Bandera Dokumenti i materiali 1920 1930 rr uporyad M Posivnich L 2006 248 s Stepan Bandera 90 rokiv z dnya narodzhennya L Galicka Vidavnicha Spilka 1998 16 s Babij V Planeta na im ya Bandera Tekst povist V Babij Ivano Frankivsk PP Suprun V P 2008 143 s Velet nacionalnoyi ideyi zb tvoriv do 100 richchya vid dnya narodzh S Banderi Kolomiya Vik 2008 127 s Galichina Tekst vseukr nauk i kult prosvitnij krayezn chasopis Ch 15 16 2009 do 100 richchya vid dnya narodzh S Banderi PNU im V Stefanika Ivano Frankivsk 2009 772 s Kogut M Stepan Bandera fotomiti zhittya Providnika OUN M Kogut Kalush Kopi centr 2009 35 s Stepan Bandera simvol naciyi materiali nauk konf prisvyach 90 richchyu vid dnya narodzh providnika OUN S Banderi Ivano Frankivsk 1999 63 s Naukovo populyarnij byuleten visnik istoriko memor muzeyu S Banderi PNU im V Stefanika redkol B Gavriliv ta in Ivano Frankivsk 2006 Vip I 114 s Fenomen Banderofobii v russkom soznanii vzglyad na problemu glazami russkogo analitika v Ukraine zb st Ukr Vid Spilka K 2007 43 s Yuzich Yu Plastova yunist Stepana Banderi Yu Yuzich Ivano Frankivsk Misto NV 2008 20 s Posivnich M Stepan Bandera Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2015 256 s Seriya Ukrayinci istoriya neskorenih Posivnich M Stepan Bandera Drogobich Posvit 2018 332 s Stepan Bandera lyudina borec providnik Danilo Chajkovskij UVS im Yu Lipi Kiyiv 2017 96 s Farion I Stepan Bandera praktik teoretik mistik nacionalistichnogo ruhu Ivano Frankivsk Misto NV 2009 32 s kompakt disk Materiali do navchalno vihovnih zanyat Stepan Bandera Ternopil Mandrivec 2009 272 s Levicka V Stepana Bandera i Ya Kiyiv Zelenij pes 2011 48 s Plohij S Ubivstvo u Myunheni Po chervonomu slidu Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2017 512 s Sushko Yu Ya ubil Stepana Banderu Centrpoligraf 2013 317 s Krain Yu Ya ubil Stepana Banderu 2008 Mizak N S Stepan Bandera sobornik svyatoyi voli N S Mizak Cherniv nac un t im Yu Fedkovicha doslidnij in t Studiyum Chernivci Toronto Prut 2011 310 s il Dod do seriyi Za tebe svyata Ukrayino Strasti za Banderoyu Zbirnik statej Uporyad Igor Balinskij Yaroslav Gricak Tarik Siril Amar Kiyiv Grani T 2010 400 s Zagrebelnij I Stepan Bandera mifologiya ukrayinskoyi svobodi 2013 Rossolinski Liebe Grzegorz Stepan Bandera The Life and Afterlife of a Ukrainian Nationalist Fascism Genocide and Cult Stuttgart ibidem Verlag 2014 654 s Mlechin M L Stepan Bandera i sudba Ukrainy Moskva Izdatelskij dom Argumenty nedeli 2018 480 s Stepan Bandera v odnij osobi obraz pokolinnya zb metod materialiv dlya vshanuvannya pam yati slavetnogo sina Ukrayini uporyad O G Liskova red O M Raskina T 2009 76 s Nagirnyak V Vo Slavu Zolotogo Trizuba Tekst V Nagirnyak Ivano Frankivsk Lik 2008 150 s Sever A Bandera i banderovshina M Algoritm 2014 300 s Duzhij P Za yaku Ukrayinu borovsya Stepan Bandera Kiyiv Lviv Kongres ukrayinskih nacionalistiv 1994 Fedoriv T F Nash Bandera T F Fedoriv Ivano Frankivsk Nova Zorya 2008 86 s Stepan Bandera 1 sichnya 1909 15 zhovtnya 1959 biobibliogr pokazh uklad R D Kivacka Drogobich RVV DDPU imeni Ivana Franka 2019 152 s Posivnich M Stepan Bandera Providnik ukrayinskoyi ideyi K Nash Format 2023 288 s Filmi pro BanderuHudozhni filmi Atentat Osinnye vbivstvo u Myunheni 1995 rol vikonav Yaroslav Muka Neskorenij 2000 rol vikonav Yaroslav Muka Dokumentalni filmi dokumentalnij telefilm 1998 TIA Vikna Rezhiser Vlad Gello operator Kostyantin Frolov avtor ideyi ta scenariyu Yurij Lukanov dokumentalnij telefilm 2014 telekanal 1 1 Rezhiser Svitlana Usenko Direktor Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Volodimir V yatrovich kritikuvav film cherez perekruchennya jogo avtorom faktiv biografiyi geroya takozh na jogo poglyad maye misce tendencijnij nepravdivij viklad harakteru golovnogo geroya Zovnishni videofajliOrest Lyutij Ah Bandero ukrayinskij apostol opublikovano 16 04 2012Zovnishni videofajli Bandera Adriano Chelentano Sablich opublikovano 2016Pisni pro Banderu Ah Bandero ukrayinskij apostol Orest Lyutij U 2016 roci v interneti z yavilasya pisnya pro Stepana Banderu prisvyachena 107 richchyu z dnya jogo narodzhennya vikonana v stili pisni italijskogo spivaka ta kinoaktora Adriano Chelentano Azzurro yaka zgodom nabrala veliku populyarnist v merezhi Batko nash Bandera ukrayinska patriotichna pisnya yaka neodnorazovo bula vikoristana u patriotichnih fleshmobah molodi Div takozhBanderofobiya Banderivci Gora Stepana Banderi Pam yatniki Stepanu Banderi Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Unikalne video pohovannya Stepana BanderiPrimitkiPosivnich 2008 s 9 Stasyuk O J BANDERA Stepan Andrijovich 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 177 Zakon Ukrayini vid 9 kvitnya 2015 roku 314 19 Pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Pro viznannya nezakonnim ta skasuvannya Ukazu Prezidenta Ukrayini N 46 2010 vid 20 sichnya 2010 roku Pro prisvoyennya S Banderi zvannya Geroya Ukrayini Doneckij okruzhnij administrativnij sud Postanova Sprava N 2a 1219 10 0570 Verhovna Rada Ukrayini 2 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Denisenko Marina 15 zhovtnya 2009 10 zapitan i 10 vidpovidej pro Stepana Banderu BBC Procitovano 8 bereznya 2024 Rasevich Vasil 10 lipnya 2016 Kogo i chomu ne vchit istoriya Zaxid net originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 23 lipnya 2017 Arhiv originalu za 9 sichnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2014 Berkhoff K C and M Carynnyk The Organization of Ukrainian Nationalists and Its Attitude toward Germans and Jews Iaroslav Stets ko s 1941 Zhyttiepys in Harvard Ukrainian Studies vol 23 1999 nr 3 4 pp 149 184 Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya Institut istoriyi NAN Ukrayini 2004r Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinska povstanska armiya 24 travnya 2011 u Wayback Machine S 338 Firov P T Istoriya OUN UPA Sobytiya fakty dokumenty kommentarii Lekcii Sevastopol Izd vo SevNTU 2002 S 74 ros Kosik V Ukrayina i Nimechchina u drugij svitovij vijni pereklad z francuzkoyi R Osadchuk Lviv 1993 S 441 PDF Arhiv originalu PDF za 2 bereznya 2012 Procitovano 19 veresnya 2021 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Dmitro Vyedyenyeyev Rozviduvalna diyalnist Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi 1943 1945 rr Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 The Poison Pistol 21 lipnya 2013 u Wayback Machine December 01 1961 Snajder T Fashistskij geroj u demokratichnomu Kiyevi ukr Kritika 2010 berezen kviten S 8 9 ISSN 33909 Viborcha Dlya polyakiv bandit a dlya ukrayinciv geroj ukr Ukrayinska sluzhba Bi Bi Si 2009 08 03 Chastij R V Stepan Bandera mify legendy dejstvitelnost Harkov Folio 2007 S 305 Vremya i sudby ISBN 966 03 3656 X Sergijchuk V I Ukrayinskij zdvig Zakerzonnya 1939 1947 Kiyiv Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2004 S 32 ISBN 966 7060 69 1 Posivnich Mikola Molodist Stepana Banderi Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 9 ISBN 978 966 308 253 0 Gazeta Svoboda 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine 1984 24 lipnya Umer poslednij rebenok Stepana Bandery 4 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 9 serpnya 2019 I Kolyada S Borchuk Stepan Bandera kohannya rodina Shtrihi do portreta naukovo populyarnij naris do 110 richchya vid dnya narodzhennya ta 60 richchya tragichnoyi zagibeli Istoriya v ridnij shkoli 2019 Vip 3 S 37 Yakbi Banderi dali Geroya ranishe Ukrayina mala b gaz po 800 dolariv 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine Ukrayina moloda Oksana Lisenko Stepan Bandera 3 veresnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 2007 3 3 16 listopada Chastij 2007 s 35 38 Gordasevich 2001 gl Ditinstvo Stepana Banderi Polyuhovich D Tut tezh minalo ditinstvo Providnika 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Zbruc 2015 27 ver Shpodarunok I Shlyah rodini Banderiv prolig cherez Buchach Beregi svobodi slova Ternopil Zbruch 2008 S 111 112 ISBN 978 966 528 289 1 Posivnich Mikola Molodist Stepana Banderi storinka 9 39 Smolij Valerij Andrijovyc Lytvyn Volodymyr Mychajlovyc Archijerejs kyj D V Instytut Istorii Ukrainy red 2002 Politycnyj teror i teroryzm v Ukraini XIX XX st istorycni narysy Kyiv Naukova Dumka ISBN 978 966 00 0025 4 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 27 grudnya 2008 Arhiv originalu za 16 grudnya 2008 Procitovano 27 grudnya 2008 Rozdil V ChASTINA TextBook ukr Procitovano 17 kvitnya 2024 Stepan Bandera v polskih tyurmah Istorichna pravda Procitovano 27 kvitnya 2024 PDF web archive org Procitovano 27 kvitnya 2024 Gavrish I Tayemnicya v yaznya 72192 Bandera u Zaksengauzeni S 3 Gavrish I Tayemnicya v yaznya 72192 Bandera u Zaksengauzeni S 5 Arhiv originalu za 24 bereznya 2006 Procitovano 16 kvitnya 2009 Komandir providnik Slidami sl pam Romana Shuhevicha 12 listopada 2020 u Wayback Machine Stepan Bandera Perespektivi ukrayinskoyi revolyuciyi K 1999 S 281 298 Arhiv originalu za 31 grudnya 2014 Procitovano 10 sichnya 2013 Ukrayina Moloda 16 lipnya 2008 Arhiv originalu za 21 travnya 2011 Procitovano 27 grudnya 2008 Romantik shahiv Lvivska gazeta 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 13 serpnya 2007 Procitovano 13 serpnya 2007 Komsomolskaya pravda 6 grudnya 2005 Arhiv originalu za 29 listopada 2007 Procitovano 7 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 25 listopada 2007 Naruga nad mogiloyu Banderi konsulstvo spodivayetsya sho sprava bude v prokuraturi ukrinform ua 16 zhovtnya 2018 Naruga nad mogiloyu u V yatrovicha proponuyut perepohovati Banderu ukrinform ua 16 zhovtnya 2018 V Myunheni nevidomi vchinili narugu nad mogiloyu Banderi foto unian ua 24 lipnya 2022 Kvazienciklopediya OUN UPA Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2009 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Ivan Fedik Zhittya yak chin chasopis Kamenyar nedostupne posilannya z serpnya 2019 Portnov Andrii 22 chervnya 2016 Bandera mythologies and their traps for Ukraine openDemocracy net Bandera Stepan 1998 Perspektivi Ukrayinskoyi Revolyuciyi Reprintne vidannya Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya s 125 s ISBN 966 538 059 1 Istorik Mikola Posivnich Kult Banderi stvorili jogo oponenti Galina Gordasevich Stepan Bandera lyudina i mif V yatrovich Stereotipi pro Banderu Bandera buv teroristom romantikom Yaroslav Gricak Zaxid net 12 travnya 2008 Ukrainska partyzanka 1942 1960 Lucyna Kulinska Dzialalnosc terrorystyczna i sabotazowa nacjonalistycznych organizacji ukrainskich w Polsce w latach 1922 1939 Nevicherpne dzherelo Stepana Banderi RECEPCIYa BLAGOVISTYa Banderivec banderivets org ua ukr Procitovano 11 veresnya 2018 Bandera ne v bronzi Rozmova z istorikom Mikoloyu POSIVNIChEM Perspektivi ukrayinskoyi revolyuciyi Pozbutisya mifiv Oleksandr SICh Mayemo piznavati Stepana Banderu z togo sho vin pisav a ne z togo sho jomu pripisuyut Stepan Bandera u konteksti svoyeyi j nashoyi dobi VID BANDERI DO AZOVCIV ChOMU ROSIJSKA PROPAGANDA POTUZhNO ATAKUYe UKRAYiNSKIH PATRIOTIV Perspektivi ukrayinskoyi revolyuciyi st 127 Yak Stepan Bandera peredbachiv sogodennya Bandera S Ukrayinska nacionalna revolyuciya a ne tilki protirezhimnij rezistans 1950 r Banderivci vorogi nacistiv Perspektivi ukrayinskoyi revolyuciyi st 373 Timothy Snyder 24 lyutogo 2010 A Fascist Hero in Democratic Kiev The New York Review of Books NYR Daily The incoming Ukrainian president will have to turn some attention to history because the outgoing one has just made a hero of a long dead Ukrainian fascist By conferring the highest state honor of Hero of Ukraine upon Stepan Bandera Bandera aimed to make of Ukraine a one party fascist dictatorship without national minorities During World War II his followers killed many Poles and Jews Stepan Bandera Stepan Bandera was a fascist He is not a hero of Ukraine Timothy Snyder YouTube 16 lyutogo 2015 Profesor Snajder progoloshennya geroyami radyanska ideya Syundyukov Igor 2011 Bandera ta liniya rozlomu Gazeta Den 42 Motyl Alexander 2010 Ukraine Europe and Bandera PDF Cicero foundation great debate paper 10 05 Bandera i nini vazhlivij Ce simvol Svobodi Pravdi Peremogi Yurij Sirotyuk Banderivski chitannya Bandera ce smert rosijskoyi imperiyi j peremoga Ukrayini Volodimir V yatrovich Ukrayina z Banderoyu do Yevropi ne uvijde Kachinskij Yevropejska pravda ukr Procitovano 23 kvitnya 2024 http novynar com ua politics 166014 23 listopada 2011 u Wayback Machine Opituvannya V Ukrayini zrostaye kilkist prihilnikiv Banderi yak Geroya i protivnikiv rosijskoyi movi yak derzhavnoyi Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 7 travnya 2021 Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 8 travnya 2022 Stepan Bandera stav geroyem dlya vsih ukrayinciv Sociolog pro zminu stavlennya ukrayinciv do Stepana Banderi Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 18 chervnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Yaroslavu Mudromu pomogli stat velikim ukraincem 1 dusia telekritika ua 16 travnya 2008 15 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Vahtang Kipiani Yaroslav Mudrij peremig u Velikih ukrayincyah zavdyaki manipulyaciyam 2008 07 01 u Wayback Machine Telekritika 18 travnya 2008 Yak vkrali Velikogo ukrayincya Ukrayinska pravda 20 travnya 2008 originalu za 2 grudnya 2009 Procitovano 20 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 14 kvitnya 2009 Vidavnictvo Marka Ukrayini MARKI nedostupne posilannya Vidavnictvo Marka Ukrayini MARKI nedostupne posilannya UNIAN 31 grudnya 2008 Arhiv originalu za 29 sichnya 2009 Procitovano 1 sichnya 2009 U Kiyevi Banderu vshanuvali smoloskipnoyu hodoyu BBC News 2 sichnya 2014 originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 29 travnya 2021 U Lvovi urochisto vidznachili 105 tu richnicyu vid Dnya narodzhennya Stepana Banderi 1 sichnya 2014 originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Poslidovnikiv Stepana Banderi budut nagorodzhuvati groshovoyu premiyeyu uapress info 3 sichnya 2014 originalu za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 B Melnichuk Bandera Stepan Andrijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 74 ISBN 966 528 197 6 Rishennya Borispilskoyi miskoyi radi pro perejmenuvannya okremih vulic provulkiv ploshi ta vodnogo ob yekta mista Borispolya 42 2 VII vid 17 grudnya 2015 roku Gazeta Trudova slava 194 197 s 15 04 03 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Nacionalisti vshanuvali Stepana Banderu 01 01 2015 V Odesi na marshi na chest Banderi stalasya sutichka 01 01 2017 22 58 V Odesi projshov banderivskij marsh video 01 01 2024 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 day kyiv ua uk news 010116 u slovyansku vpershe smoloskypnoyu hodoyu vshanuvaly pamyat bandery U Slov yansku vpershe smoloskipnoyu hodoyu vshanuvali pam yat Banderi Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Arhiv originalu za 2 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 01 2010 roku 46 2010 Pro prisvoyennya S Banderi zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 24 sichnya 2010 Procitovano 24 sichnya 2010 Arhiv originalu za 25 sichnya 2010 Procitovano 24 sichnya 2010 Arhiv originalu za 25 sichnya 2010 Procitovano 24 sichnya 2010 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 24 sichnya 2010 Ukaz Prezidenta Ukrayini 703 2001 vid 21 serpnya 2001 roku Pro prisvoyennya zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 30 sichnya 2010 Procitovano 2 lyutogo 2010 BBC Yevrodeputati progolosuvali proti Banderi Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2010 European Parliament resolution on Ukraine RC B7 0116 2010 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 3 bereznya 2010 Procitovano 2 bereznya 2010 Arhiv originalu za 26 sichnya 2010 Procitovano 24 sichnya 2010 http www cdvr org ua content cheski politv yazni shvalyuyut prisvoyennya banderi zvannya geroya nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 28 sichnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rossiya nazvala pozornym prisvoenie Bandere Geroya Ukrainy 22 01 2010 16 56 Ukranews Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2010 Odnoznachnaya reakciya MID Rossii prokommentiroval prisvoenie Stepanu Bandere zvaniya Geroya Ukrainy Kommersant 14 20 01 2010 originalu za 06 03 2012 Procitovano 06 03 2012 Ukrayinskij poglyad 9 lyutogo 2010 Varshava vvazhaye privlasnennya S Banderi zvannya geroya Ukrayini vnutrishnoyu spravoyu Kiyeva marshal senatu Polshi Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2010 Radio Svoboda 24 sichnya 2010 Polsha nedovolna pochetom okazannym na Ukraine Stepanu Bandere rosijskoyu Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 30 sichnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka 28 sichnya 2010 WIESENTHAL CENTER BLASTS UKRAINIAN HONOR FOR NAZI COLLABORATOR anglijskoyu Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2010 Arhiv originalu za 22 listopada 2010 Procitovano 30 sichnya 2010 Arhiv originalu za 16 travnya 2011 Procitovano 10 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 10 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 23 serpnya 2010 Sud snyal s Bandery zvanie geroya Ukrainy 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 22 serpnya 2010 Procitovano 23 serpnya 2010 Arhiv originalu za 28 chervnya 2010 Procitovano 23 serpnya 2010 Arhiv originalu za 15 sichnya 2011 Procitovano 13 sichnya 2011 Rishennyam sudu prezidentskij ukaz Pro prisvoyennya S Banderi zvannya Geroj Ukrayini skasovano KorespondenT net VASU pidtverdiv nezakonnist prisvoyennya Banderi zvannya Geroya Ukrayini Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 15 veresnya 2011 Chi ye Geroyami Ukrayini Bandera i Shuhevich Ofis Zelenskogo dav vidpovid Glavkom Glavcom ukr 11 sichnya 2023 Procitovano 25 chervnya 2023 Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 24 travnya 2011 Procitovano 29 chervnya 2011 Pro prisvoyennya zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kolomiyi Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 19 bereznya 2011 Bandera stav pochesnim gromadyaninom mista Dolina na Prikarpatti Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2010 Pochesni gromadyani mista 29 sichnya 2016 u Wayback Machine Sajt Varashskoyi miskoyi radi Bandera stav pochesnim gromadyaninom Lucka Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 17 grudnya 2010 Bandera stav pochesnim gromadyaninom Chervonograda Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 31 grudnya 2010 Bandera i Shuhevich stali pochesnimi gromadyanami Terebovli Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2011 Na Lvivshini Stepan Bandera stav pochesnim gromadyaninom Truskavcya Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2011 Bandera stav pochesnim gromadyaninom Truskavcya i Radehova Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 26 sichnya 2011 Borislav i Stebnik Bandera Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 20 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 26 sichnya 2011 Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 29 chervnya 2011 Bandera ta Shuhevich Pochesni gromadyani Yavorivskogo rajonu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Oficijnij sajt Berezhanskoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 11 chervnya 2012 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 19 bereznya 2011 Arhiv originalu za 21 bereznya 2017 Procitovano 19 bereznya 2011 Arhiv originalu za 20 bereznya 2011 Procitovano 19 bereznya 2011 Oficijnij sajt Strijskoyi miskoyi radi Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2012 http zaxid net home showSingleNews do bandera stav pershim pochesnim gromadyaninom morshina amp objectId 1128768 2011 08 30 u Wayback Machine Bandera stav pershim Pochesnim gromadyaninom Morshina http gazeta ua articles life vandali ponivechili mogilu banderi v myunheni 575816 18 serpnya 2014 u Wayback Machine Vandali ponivechili mogilu Banderi v Myunheni Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 26 chervnya 2015 Tri lyubovi Stepana Banderi 12 bereznya 2019 u Wayback Machine Youtube 7 bereznya 2014 Yurij Lukanov Tri lyubovi Stepana Banderi scenarij telefilmu oocities org 1998 Den 8 grudnya 1998 Olga Bogachevska Vrazilo sho ukrayinec vbiv ukrayincya 24 lyutogo 2017 u Wayback Machine Gazeta po ukrayinski K 1 1753 2 sichnya 2015 S 22 O B Banderu pokazali yak nevdahu na lyubovnomu fronti Gazeta po ukrayinski K 1 1753 2 sichnya 2015 S 22 Merezhu pidirvav ironichnij trek pro Banderu ta okupacijnu vijnu na Donbasi 24 travnya 2020 u Wayback Machine 24tv ua Procitovano 24 kvitnya 2020 U merezhi nabiraye populyarnist pisnya pro Banderu v stili Chelentano 4 sichnya 2016 u Wayback Machine versii if ua Procitovano 24 kvitnya 2020DzherelaVyedyenyeyev D V Lisenko O Ye Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv i zarubizhni specsluzhbi Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2009 3 S 132 146 Gordasevich Galina Elektronna versiya knigi na sajti lib oun upa org ua Lviv Piramida 2001 ISBN 966 7188 41 8 Gavrish I Tayemnicya v yaznya 72192 Bandera u Zaksengauzeni Istoriya Lviv 2016 2 lyut S 1 3 5 Duzhij P A Stepan Bandera simvol naciyi 1996 1997 Dvi chastini Grinevich V Bandera Stepan Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 S 51 ISBN 5 325 00781 5 Poltava P Drogobich Vidrodzhennya 1994 ISBN 5 7707 6230 6 Chajkovskij D Moskovski vbivci Banderi pered sudom Myunhen Ukrayinske vidavnictvo 1965 Chastij R V Stepan Bandera mify legendy dejstvitelnost Harkov Folio 2007 382 s ros Posivnich Mikola Stepan Bandera zhittya prisvyachene svobodi Toronto Lviv Litopis UPA 2008 T 3 S 66 67 Zhittya i diyalnist Stepana Banderi dokumenti j materiali Redaktor i uporyadnik Mikola Posivnich Ternopil Aston 2008 S 379 380 Ponomarov V Bandera Stepan Andrijovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 50 51 ISBN 978 966 611 818 2 Mihajliv T V Mihajliv T A Bandera Stepan Andrijovich Vidatni postati ukrayinskogo derzhavotvorennya Dovidnik Harkiv Osnova 2014 128 s B ka zhurn Istoriya ta pravoznavstvo Vip 1 121 S 117 118 ISBN 978 617 00 1998 1 PosilannyaStepan Bandera u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah