Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Макси́мович Сич (нар. 16 липня 1964, село Дерть, Рокитнівський район, Рівненська область) — український політик правого спрямування, голова Івано-Франківської обласної ради з 25 листопада 2010 року по 23 листопада 2012 року і з 7 грудня 2015 року. З 27 лютого по 2 грудня 2014 року був віцепрем'єр-міністром України.
| Олександр Максимович Сич | |||
|---|---|---|---|
 Олександр Сич у 2012 році | |||
| Голова Івано-Франківської обласної ради | |||
| Нині на посаді | |||
| На посаді з | 7 грудня 2015 | ||
| Попередник | Василь Скрипничук | ||
| 25 листопада 2010 — 23 листопада 2012 | |||
| Попередник | Ігор Олійник | ||
| Наступник | Василь Скрипничук | ||
| Віцепрем'єр-міністр України | |||
| 27 лютого 2014 — 2 грудня 2014 | |||
| Президент | Олександр Турчинов (в.о.) Петро Порошенко | ||
| Прем'єр-міністр | Арсеній Яценюк | ||
| Попередник | Костянтин Грищенко | ||
| Наступник | В'ячеслав Кириленко | ||
| | |||
| Народився | 16 липня 1964 (59 років) с. Дерть, Рокитнівський район, Рівненська область, Українська РСР,  СРСР | ||
| Відомий як | історик, політик | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | ||
| Політична партія | КУН (1993–1999) ВО «Свобода» (з 2006) | ||
| Професія | політолог | ||
| Релігія | Українська греко-католицька церква | ||
| Нагороди |
| ||
| sych.if.ua | |||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання | |||
| ВО «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 28 лютого 2014 |
Голова Івано-Франківської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (до жовтня 2012). Узгоджений кандидат від низки опозиційних сил (ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Фронт Змін, Громадянська позиція та ін.) по округу № 83 (м. Івано-Франківськ) на Виборах до Верховної Ради України 2012.
Кандидат історичних наук, доцент кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Доктор політичних наук.
Заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з питань ідеології, входить до його політвиконкому.
Освіта
- 1979 — закінчив 8 річну школу в селі Дерть
- 1981 — закінчив Рокитнівську СШ № 2 в смт Рокитно Рівненської області.
- 1981–1986 — навчався на історичному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника і отримав диплом вчителя історії і суспільствознавства, методиста виховної роботи.
- 1996–1999 — навчався на юридичному факультеті Прикарпатського університету імені Василя Стефаника й отримав диплом юриста.
- 2009 — рішенням спеціалізованої вченої ради Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук.
- 2010 — рішенням атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України надано наукове звання доцента кафедри державного управління.
- 2020 — став доктором політичних наук.
Трудова діяльність
- Серпень 1986 — листопад 1987 — організатор позакласної, позашкільної виховної роботи та вчитель історії і суспільствознавства Кам'янської СШ Рокитнівського району Рівненської області.
- Листопад 1987 — травень 1989 — військова служба.
- Травень 1989 — квітень 1993 — завідувач фільмотеки Яремчанського міського відділу освіти, за сумісництвом — вчитель історії Микуличинської СШ та Яремчанської НСШ № 1, голова ради голів профкомів установ освіти міста Яремче.
- Квітень 1993 — вересень 1994 — інструктор в справах молоді Яремчанського міськвиконкому.
- Вересень 1994 — грудень 1995 — завідувач відділу загальної середньої освіти, заступник начальника управління освіти департаменту гуманітарних питань Івано-Франківського облвиконкому.
- Грудень 1995 — червень 1996 — заступник начальника, завідувач відділом загальної середньої освіти управління освіти Івано-Франківської ОДА.
- Червень 1996 — червень 1998 — помічник-консультант народного депутата України Романа Круцика.
- Червень 1998 — вересень 2000 — юрисконсульт видавництва «Лілея-НВ» (місто Івано-Франківськ).
- Вересень 2000 — серпень 2001 — асистент кафедри філософії Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу.
- З серпня 2001 — доцент кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Громадська й політична діяльність
З 1991 року є членом Національної скаутської організації України «Пласт». В 2004–2006 роках обирався головою Крайової пластової ради.
Депутат Івано-Франківської обласної ради (1994–1998, 2006–2010).
З травня 2002 по вересень 2005 обіймав посаду заступника міського голови Івано-Франківська з питань діяльності виконавчих органів.
З 2006 року член Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Член Політвиконкому ВО «Свобода», заступник голови партії з питань ідеології.
Паралельно, у 2003-2012 роках очолював Центр національного відродження імені Степана Бандери - просвітницьку організацію, яку заснував у 2001 році спочатку член КУН, а з 2002 року член УНР Іван Гавдида, вбитий 2003 року.
На Парламентських виборах в Україні 2007-го року був кандидатом в народні депутати України за списком ВО «Свобода». Мав п'яту позицію в списку.
25 листопада 2010 року обраний головою Івано-Франківської обласної ради, отримавши 68 голосів депутатів Івано-франківської обласної ради зі 114.
З 2012 року — народний депутат України 7-го скликання від виборчого округу № 83, Івано-Франківська область. Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти.
2015 року з його ініціативи створено Інститут наукових студій націоналізму. Офіційно зареєстрований у статусі громадської організації у 2019.
Родина
Народився у багатодітній родині. Батько Максим Адамович (1925–1993) — механізатор. Мати Єва Адамівна (1925) — пенсіонерка. Дружина Галина Вікторівна (1965) — вчитель історії, методист дошкільного виховання, завідувач методичного кабінету курсів ЦО Івано-Франківської області. Дочка Ольвія (1987), син Богдан (1990).
Науковий і творчий доробок
Автор нарисів і дослідницьких праць з історії визвольних змагань України, теорії націоналізму та сучасної політики. На основі своїх наукових статей на тему націоналізму підготував монографію «Соціально-консервативний націоналізм».
Дослідник життя й творчості члена ОУН Степана Ленкавського.
У 2008 році захистив дисертацію кандидата історичних наук на тему: "Степан Ленкавський в історії організації українських націоналістів (1929-1977 рр.)".
У 2020 році захистив дисертацію на тему «Сучасний український націоналізм: політологічні аспекти трансформації парадигми» та отримав науковий ступінь доктора політичних наук.
- Книги
- «Без права на поразку. Перша виборча кампанія Провідника ОУН: технологія і хронологія» (1998)
- «Пласт: нарис витоків, історії, сьогодення» (1999)
- «Степан Ленкавський: життєвий шлях на тлі історії ОУН» (1999)
- «Адміністративний ресурс в технології тіньової політики України» (2001)
- «Думки без дозволу. Політичні есе» (2002)
- «Сучасний етап боротьби за Українську державу» (2005)
- «Український націоналізм: традиція і модерн» (2011)
- «ПЛАСТ — український скавтинг» (2012)
- «В уряді камікадзе» (2016)
- «Соціально-консервативний націоналізм» (2019)
- «КРЕDO Українського Націоналіста» (2022)
- «Монах ОУН. Ч.1. У краю (біографія Степана Ленкавського)» (2023)
Нагороди
- орден «За заслуги» III ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю;
- Орден Архистратига Михаїла II ст. (12 липня 2021) — за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом
Див. також
Примітки
- Призначено Прем'єр-міністра України і склад Уряду Урядовий портал. 27 лютого, 2014 рік. (укр.)
- https://kurs.if.ua/politic/oleksandr-sych-stav-doktorom-politychnyh-nauk/
- Депутати Івано-Франківської облради свій вибір зробили
- Знайомтесь: Інститут наукових студій націоналізму
- Довідка
- Олександр Сич представив до обговорення науковців свою монографію.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 4 жовтня 2009.
- https://plastovabanka.org.ua/knyga/narys-istorii-plastu/
- Довідка: Сич Олександр Максимович
- «Сучасний етап боротьби за Українську державу» на Google Книги
- Олександр Сич. КРЕDO Українського Націоналіста
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 8 жовтня 2020.
- Очільника Івано-Франківської облради нагородили орденом святого Архістратига Михаїла. https://vikna.if.ua/. Вікна. 21 серпня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
Джерела
- Влада намагається тримати місцеве самоврядування у якості «п'ятого колеса» до державного воза, — Олександр Сич // ВІДЕО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sich Oleksa ndr Maksi movich Sich nar 16 lipnya 1964 selo Dert Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast ukrayinskij politik pravogo spryamuvannya golova Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi z 25 listopada 2010 roku po 23 listopada 2012 roku i z 7 grudnya 2015 roku Z 27 lyutogo po 2 grudnya 2014 roku buv viceprem yer ministrom Ukrayini Oleksandr Maksimovich SichOleksandr Maksimovich SichOleksandr Sich u 2012 rociGolova Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radiNini na posadiNa posadi z 7 grudnya 2015Poperednik Vasil Skripnichuk25 listopada 2010 23 listopada 2012Poperednik Igor OlijnikNastupnik Vasil SkripnichukViceprem yer ministr Ukrayini27 lyutogo 2014 2 grudnya 2014Prezident Oleksandr Turchinov v o Petro PoroshenkoPrem yer ministr Arsenij YacenyukPoperednik Kostyantin GrishenkoNastupnik V yacheslav KirilenkoNarodivsya 16 lipnya 1964 1964 07 16 59 rokiv s Dert Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast Ukrayinska RSR SRSRVidomij yak istorik politikGromadyanstvo UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaPolitichna partiya KUN 1993 1999 VO Svoboda z 2006 Profesiya politologReligiya Ukrayinska greko katolicka cerkvaNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya Orden Arhistratiga Mihayila II stupenyasych if ua Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya VO Svoboda 12 grudnya 2012 28 lyutogo 2014 Golova Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi vid Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda do zhovtnya 2012 Uzgodzhenij kandidat vid nizki opozicijnih sil VO Svoboda VO Batkivshina Front Zmin Gromadyanska poziciya ta in po okrugu 83 m Ivano Frankivsk na Viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini 2012 Kandidat istorichnih nauk docent kafedri derzhavnogo upravlinnya Ivano Frankivskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu nafti i gazu Doktor politichnih nauk Zastupnik golovi Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda z pitan ideologiyi vhodit do jogo politvikonkomu Osvita1979 zakinchiv 8 richnu shkolu v seli Dert 1981 zakinchiv Rokitnivsku SSh 2 v smt Rokitno Rivnenskoyi oblasti 1981 1986 navchavsya na istorichnomu fakulteti Ivano Frankivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni Vasilya Stefanika i otrimav diplom vchitelya istoriyi i suspilstvoznavstva metodista vihovnoyi roboti 1996 1999 navchavsya na yuridichnomu fakulteti Prikarpatskogo universitetu imeni Vasilya Stefanika j otrimav diplom yurista 2009 rishennyam specializovanoyi vchenoyi radi Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova prisudzheno naukovij stupin kandidata istorichnih nauk 2010 rishennyam atestacijnoyi komisiyi Ministerstva osviti i nauki Ukrayini nadano naukove zvannya docenta kafedri derzhavnogo upravlinnya 2020 stav doktorom politichnih nauk Trudova diyalnistSerpen 1986 listopad 1987 organizator pozaklasnoyi pozashkilnoyi vihovnoyi roboti ta vchitel istoriyi i suspilstvoznavstva Kam yanskoyi SSh Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Listopad 1987 traven 1989 vijskova sluzhba Traven 1989 kviten 1993 zaviduvach filmoteki Yaremchanskogo miskogo viddilu osviti za sumisnictvom vchitel istoriyi Mikulichinskoyi SSh ta Yaremchanskoyi NSSh 1 golova radi goliv profkomiv ustanov osviti mista Yaremche Kviten 1993 veresen 1994 instruktor v spravah molodi Yaremchanskogo miskvikonkomu Veresen 1994 gruden 1995 zaviduvach viddilu zagalnoyi serednoyi osviti zastupnik nachalnika upravlinnya osviti departamentu gumanitarnih pitan Ivano Frankivskogo oblvikonkomu Gruden 1995 cherven 1996 zastupnik nachalnika zaviduvach viddilom zagalnoyi serednoyi osviti upravlinnya osviti Ivano Frankivskoyi ODA Cherven 1996 cherven 1998 pomichnik konsultant narodnogo deputata Ukrayini Romana Krucika Cherven 1998 veresen 2000 yuriskonsult vidavnictva Lileya NV misto Ivano Frankivsk Veresen 2000 serpen 2001 asistent kafedri filosofiyi Ivano Frankivskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu nafti i gazu Z serpnya 2001 docent kafedri derzhavnogo upravlinnya Ivano Frankivskogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu nafti i gazu Gromadska j politichna diyalnistZ 1991 roku ye chlenom Nacionalnoyi skautskoyi organizaciyi Ukrayini Plast V 2004 2006 rokah obiravsya golovoyu Krajovoyi plastovoyi radi Deputat Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi 1994 1998 2006 2010 Z travnya 2002 po veresen 2005 obijmav posadu zastupnika miskogo golovi Ivano Frankivska z pitan diyalnosti vikonavchih organiv Z 2006 roku chlen Vseukrayinskogo ob yednannya Svoboda Chlen Politvikonkomu VO Svoboda zastupnik golovi partiyi z pitan ideologiyi Paralelno u 2003 2012 rokah ocholyuvav Centr nacionalnogo vidrodzhennya imeni Stepana Banderi prosvitnicku organizaciyu yaku zasnuvav u 2001 roci spochatku chlen KUN a z 2002 roku chlen UNR Ivan Gavdida vbitij 2003 roku Na Parlamentskih viborah v Ukrayini 2007 go roku buv kandidatom v narodni deputati Ukrayini za spiskom VO Svoboda Mav p yatu poziciyu v spisku 25 listopada 2010 roku obranij golovoyu Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi otrimavshi 68 golosiv deputativ Ivano frankivskoyi oblasnoyi radi zi 114 Z 2012 roku narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya vid viborchogo okrugu 83 Ivano Frankivska oblast Pershij zastupnik golovi Komitetu z pitan nauki i osviti 2015 roku z jogo iniciativi stvoreno Institut naukovih studij nacionalizmu Oficijno zareyestrovanij u statusi gromadskoyi organizaciyi u 2019 RodinaNarodivsya u bagatoditnij rodini Batko Maksim Adamovich 1925 1993 mehanizator Mati Yeva Adamivna 1925 pensionerka Druzhina Galina Viktorivna 1965 vchitel istoriyi metodist doshkilnogo vihovannya zaviduvach metodichnogo kabinetu kursiv CO Ivano Frankivskoyi oblasti Dochka Olviya 1987 sin Bogdan 1990 Naukovij i tvorchij dorobokAvtor narisiv i doslidnickih prac z istoriyi vizvolnih zmagan Ukrayini teoriyi nacionalizmu ta suchasnoyi politiki Na osnovi svoyih naukovih statej na temu nacionalizmu pidgotuvav monografiyu Socialno konservativnij nacionalizm Doslidnik zhittya j tvorchosti chlena OUN Stepana Lenkavskogo U 2008 roci zahistiv disertaciyu kandidata istorichnih nauk na temu Stepan Lenkavskij v istoriyi organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv 1929 1977 rr U 2020 roci zahistiv disertaciyu na temu Suchasnij ukrayinskij nacionalizm politologichni aspekti transformaciyi paradigmi ta otrimav naukovij stupin doktora politichnih nauk Knigi Bez prava na porazku Persha viborcha kampaniya Providnika OUN tehnologiya i hronologiya 1998 Plast naris vitokiv istoriyi sogodennya 1999 Stepan Lenkavskij zhittyevij shlyah na tli istoriyi OUN 1999 Administrativnij resurs v tehnologiyi tinovoyi politiki Ukrayini 2001 Dumki bez dozvolu Politichni ese 2002 Suchasnij etap borotbi za Ukrayinsku derzhavu 2005 Ukrayinskij nacionalizm tradiciya i modern 2011 PLAST ukrayinskij skavting 2012 V uryadi kamikadze 2016 Socialno konservativnij nacionalizm 2019 KREDO Ukrayinskogo Nacionalista 2022 Monah OUN Ch 1 U krayu biografiya Stepana Lenkavskogo 2023 Nagorodiorden Za zaslugi III stupenya 22 sichnya 2019 za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo zmicnennya nacionalnoyi bezpeki socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi vagomi trudovi dosyagnennya bagatorichnu sumlinnu pracyu Orden Arhistratiga Mihayila II st 12 lipnya 2021 za zaslugi pered Pomisnoyu Ukrayinskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu ta pobozhnim narodomDiv takozhUryad Arseniya YacenyukaPrimitkiPriznacheno Prem yer ministra Ukrayini i sklad Uryadu Uryadovij portal 27 lyutogo 2014 rik ukr https kurs if ua politic oleksandr sych stav doktorom politychnyh nauk Deputati Ivano Frankivskoyi oblradi svij vibir zrobili Znajomtes Institut naukovih studij nacionalizmu Dovidka Oleksandr Sich predstaviv do obgovorennya naukovciv svoyu monografiyu Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2009 https plastovabanka org ua knyga narys istorii plastu Dovidka Sich Oleksandr Maksimovich Suchasnij etap borotbi za Ukrayinsku derzhavu na Google Knigi Oleksandr Sich KREDO Ukrayinskogo Nacionalista UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 14 2019 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Procitovano 8 zhovtnya 2020 Ochilnika Ivano Frankivskoyi oblradi nagorodili ordenom svyatogo Arhistratiga Mihayila https vikna if ua Vikna 21 serpnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 DzherelaVlada namagayetsya trimati misceve samovryaduvannya u yakosti p yatogo kolesa do derzhavnogo voza Oleksandr Sich VIDEO