Ця стаття потребує істотної переробки. (19 вересня 2023) |
Пластовий загін «Червона калина» — об'єднання 23 куреня старших пластунів та 5 куреня пластунів-сеньйорів молодіжної організації «Пласт — Національна скаутська організація України».
Редагування Червона Калина | |
---|---|
старовинний логотип Загону Червона Калина | |
Основна інформація | |
Країна | |
Засновано | 1925 |
Історія
"Загін «Червона Калина» — один з найстаріших та найчисельніших пластових куренів. Передвісником «Загону» був полк, згодом переіменований на «5-ий юнацький курінь ім. князя Ярослава Осьмомисла», що діяв у Стрию в 20-30 х роках 20 століття. Із 1925 р. найстарший гурток «Пугачі» куреня ім. кн. Ярослава Осьмомисла покидає ряди юнацтва і створює перший на теренах Стрия курінь старших пластунів. На початку курінь не мав назви. Але з часом його засновники погодилися обрати славного козацького полковника Івана Богуна патроном куреня. Так виник «Курінь ім. Івана Богуна» Разом з тим, виникло бажання пов'язати курінь не стільки з традиціями останньої державної доби України, як з повстанням Богдана Хмельницького, тобто збройною повстанською боротьбою за державність. Однак, на одній з курінних Рад, за пропозицією Степана Охримовича, було вирішено дати куреню дещо ширшу назву — "Загін «Червона Калина».
На чолі куреня на той час стояв «Штаб Загону» (згодом — «Генеральна Старшина») під проводом Отамана, а зверхником, сторожем довголіття «Загону» і його законності, а то й, при потребі, контрольним чинником над Отаманом, став Січовий Дід, якого обирали пожиттєво.
Літо братчики «Загону» проводили в пластових таборах, однак традиційно, крім літніх таборів, «Загін» плекав лещатарство й влаштовував у Славському зимові табори, брав участь у щорічних лещатарських змаганнях. Протягом року члени «Загону» плекали спорт, зокрема легку атлетику, і продовжували брати участь у всіх спортових змаганнях у Львові та Стрию.
З іншої діяльності варто згадати різноманітні імпрези і виступи для здобуття так званого пластового заробітку. Велику зручність та ініціативу в цій ділянці виявив Степан Бандера, який кілька років був скарбником «Загону». Засобом дружнього зв'язку в межах Пласту і з ширшою громадськістю були «пластові балі», які вимагали багато праці, зате приносили багато радості та прибутку. Під час визвольних змагань братчики «Загону» брали участь у визвольній боротьбі. Це — і Степан Бандера, і Олекса Гасин-Лицар, і Степан Охримович, інші відомі та невідомі герої, що поклали своє життя на вівтар історії.
У 1946 році в Німеччині відбулася перша повоєнна зустріч членів «Загону», а в 1948 р. — Генеральна Рада «Загону». Було намічено план праці, після чого роз'їхалися братчики «ЧК» по трьох континентах: до Європи, Австралії, Америки. З цим «переселенням» почався новий етап історії "Загону «Червона Калина». Основним осередком «Загону» став Нью-Йорк. Регулярно стали проводитися сходини братчиків. Традиційними стали організація та проведення «Балу Дебютанток», спортивно-вишкільних таборів, перший з яких було проведено в 1974 році.
На початку 90-х років, із здобуттям Україною незалежності, відродженням Пласту, відбулося відродження «Загону» і в Україні, молоді і натхненні звитягами і минулим братчики якого взялися відновлювати і збагачувати традиції та звичаї куреня. Не можна не згадати одного з найвидатніших на сьогодні братчиків «Загону» в Україні — бл. Любомира Гузара, який прийшов до «Червоної Калини» будучи ще студентом-семінаристом.
Видатні особи
Степан Бандера, Любомир Гузар, Олекса Гасин-Лицар, Едвард Козак, Степан Охримович, Ярослав Падох, Євген Пеленський, Ярослав Рак, Б. Чехут, Лев Сенишин, Осип Карачевський, Осип Грицак, Степан Новицький, Рудницький Ярослав-Богдан, Володимир Калинович
Діяльність
- Табори: споривно-вишкільний табір ( «Калиновий оберіг», мандрівний табір «Заграва»
- Акції: футбольний турнір ім. Степана Охримовича
- Видавнича діяльність: «Дружне посланіе», «Косар», нариси «Рідними плаями» Б. Чехута.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- «Загін Червона калина». Ювілейне видання «пластового загону червона калина»./ Гол. ред. Володимир Воловодюк — Стрий-Ню-йорк 1925—2000 р.
Посилання
- Сайт куреня «Червона Калина» [ 21 серпня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Chervona Kalina plastovij kurin 19 veresnya 2023 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 19 veresnya 2023 Plastovij zagin Chervona kalina ob yednannya 23 kurenya starshih plastuniv ta 5 kurenya plastuniv senjoriv molodizhnoyi organizaciyi Plast Nacionalna skautska organizaciya Ukrayini Redaguvannya Chervona Kalinastarovinnij logotip Zagonu Chervona KalinaOsnovna informaciyaKrayinaZasnovano 1925plastovij portalU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chervona Kalina Istoriya Zagin Chervona Kalina odin z najstarishih ta najchiselnishih plastovih kureniv Peredvisnikom Zagonu buv polk zgodom pereimenovanij na 5 ij yunackij kurin im knyazya Yaroslava Osmomisla sho diyav u Striyu v 20 30 h rokah 20 stolittya Iz 1925 r najstarshij gurtok Pugachi kurenya im kn Yaroslava Osmomisla pokidaye ryadi yunactva i stvoryuye pershij na terenah Striya kurin starshih plastuniv Na pochatku kurin ne mav nazvi Ale z chasom jogo zasnovniki pogodilisya obrati slavnogo kozackogo polkovnika Ivana Boguna patronom kurenya Tak vinik Kurin im Ivana Boguna Razom z tim viniklo bazhannya pov yazati kurin ne stilki z tradiciyami ostannoyi derzhavnoyi dobi Ukrayini yak z povstannyam Bogdana Hmelnickogo tobto zbrojnoyu povstanskoyu borotboyu za derzhavnist Odnak na odnij z kurinnih Rad za propoziciyeyu Stepana Ohrimovicha bulo virisheno dati kurenyu desho shirshu nazvu Zagin Chervona Kalina Na choli kurenya na toj chas stoyav Shtab Zagonu zgodom Generalna Starshina pid provodom Otamana a zverhnikom storozhem dovgolittya Zagonu i jogo zakonnosti a to j pri potrebi kontrolnim chinnikom nad Otamanom stav Sichovij Did yakogo obirali pozhittyevo Lito bratchiki Zagonu provodili v plastovih taborah odnak tradicijno krim litnih taboriv Zagin plekav leshatarstvo j vlashtovuvav u Slavskomu zimovi tabori brav uchast u shorichnih leshatarskih zmagannyah Protyagom roku chleni Zagonu plekali sport zokrema legku atletiku i prodovzhuvali brati uchast u vsih sportovih zmagannyah u Lvovi ta Striyu Z inshoyi diyalnosti varto zgadati riznomanitni imprezi i vistupi dlya zdobuttya tak zvanogo plastovogo zarobitku Veliku zruchnist ta iniciativu v cij dilyanci viyaviv Stepan Bandera yakij kilka rokiv buv skarbnikom Zagonu Zasobom druzhnogo zv yazku v mezhah Plastu i z shirshoyu gromadskistyu buli plastovi bali yaki vimagali bagato praci zate prinosili bagato radosti ta pributku Pid chas vizvolnih zmagan bratchiki Zagonu brali uchast u vizvolnij borotbi Ce i Stepan Bandera i Oleksa Gasin Licar i Stepan Ohrimovich inshi vidomi ta nevidomi geroyi sho poklali svoye zhittya na vivtar istoriyi U 1946 roci v Nimechchini vidbulasya persha povoyenna zustrich chleniv Zagonu a v 1948 r Generalna Rada Zagonu Bulo namicheno plan praci pislya chogo roz yihalisya bratchiki ChK po troh kontinentah do Yevropi Avstraliyi Ameriki Z cim pereselennyam pochavsya novij etap istoriyi Zagonu Chervona Kalina Osnovnim oseredkom Zagonu stav Nyu Jork Regulyarno stali provoditisya shodini bratchikiv Tradicijnimi stali organizaciya ta provedennya Balu Debyutantok sportivno vishkilnih taboriv pershij z yakih bulo provedeno v 1974 roci Na pochatku 90 h rokiv iz zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti vidrodzhennyam Plastu vidbulosya vidrodzhennya Zagonu i v Ukrayini molodi i nathnenni zvityagami i minulim bratchiki yakogo vzyalisya vidnovlyuvati i zbagachuvati tradiciyi ta zvichayi kurenya Ne mozhna ne zgadati odnogo z najvidatnishih na sogodni bratchikiv Zagonu v Ukrayini bl Lyubomira Guzara yakij prijshov do Chervonoyi Kalini buduchi she studentom seminaristom Vidatni osobiKurinna rada plastovogo kurenya Chervona Kalina Sidyat zliva napravo Stepan Ohrimovich Volodimir Kalinovich Volodimir Erdenberger Yevgen Pelenskij Bogdan Chehut Osip Gricak Roman Erdenberger Stepan Novickij Mihajlo Potochnyak Stoyat zliva napravo Osip Tyushka N Ostap Karatnickij Stepan Bandera Yulian Goshovskij Yaroslav Rak Yaroslav Padoh Roman Shurovskij Lviv Akademichnij dim 21 zhovtnya 1928 r Stepan Bandera Lyubomir Guzar Oleksa Gasin Licar Edvard Kozak Stepan Ohrimovich Yaroslav Padoh Yevgen Pelenskij Yaroslav Rak B Chehut Lev Senishin Osip Karachevskij Osip Gricak Stepan Novickij Rudnickij Yaroslav Bogdan Volodimir KalinovichDiyalnistTabori sporivno vishkilnij tabir SVT Kalinovij oberig mandrivnij tabir Zagrava Akciyi futbolnij turnir im Stepana Ohrimovicha Vidavnicha diyalnist Druzhne poslanie Kosar narisi Ridnimi playami B Chehuta LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zagin Chervona kalina Yuvilejne vidannya plastovogo zagonu chervona kalina Gol red Volodimir Volovodyuk Strij Nyu jork 1925 2000 r PosilannyaSajt kurenya Chervona Kalina 21 serpnya 2008 u Wayback Machine