Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іван Романович Равлик псевдо Марчак 15 червня 1909 19090615 с Коровиця Стара Любачівський повіт тепер Польща 1 25 9 1942

Равлик Іван Романович

Равлик Іван Романович

Іван Романович Равлик (псевдо: «Марчак»; 15 червня 1909(19090615), с. Коровиця Стара, Любачівський повіт, тепер Польща — 1(25).9.1942, м. Львів) — член Революційного Проводу ОУН, заступник референта СБ ОУН, пластун.

Іван Романович Равлик
image
Іван Романович Равлик
image Заступник референта СБ ОУН
1941
image Керівник політичної референтури Крайового проводу ОУН
1941
image Референт СБ Крайового проводу ОУН
1940 — 1941
Народився15.06.1909
с. Коровиця Стара, Любачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер01(25).09.1942
Львів, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх
Відомий якполітик
КраїнаРосійська імперія
Політична партіяimage ОУНР

Життєпис

Народився 15 червня 1909 року в селі Коровиця Стара, Любачівського повіту, тепер на території Польщі. Навчався в Перемиській гімназії.

У гімназії став членом 6 куреня ім. полковника І. Богуна. Член курінної команди (курінний писар), засновник і провідник вакаційного пластового гуртка «Фата Морґана» (Любачів); згодом член 10 старшопластунського куреня «Чорноморці». Відзначений III пластовим відзначенням Верховної Пластової Команди за корисну і успішну пластову працю.

Активний член ОУН, неодноразово заарештовувався польською поліцією. В часі процесу Лемика у Львові організував велику демонстрацію, в якій був поранений.

Навчався у Львівському університеті, який через підпільну діяльність не закінчив. За спеціальністю інженер. 13 жовтня 1932 року разом з 16 іншими студентами заарештований польською поліцією під час проведення повторної ревізії в Академічному домі у Львові.

image
Іван Равлик

У 1934 році мешкав разом зі Степаном Бандерою Академічного дому (вулиця Супінського, 21) у кімнаті № 56.

Засуджений на Львівському процесі 1936 до 5 років ув'язнення, однак на підставі амністії вирок зменшено до 2,5 років. Вийшов на волю 9 серпня 1937.

У червні 1938 року зв'язковий ОУН до «Михайла Терена», головного організатору плану з організації утечі Степана Бандери з польської в'язниці «Вронки».

20 березня 1939 року брав участь у Конгресі українського студентства у Львові, який відбувся у будинку Національного музею. Після закінчення Конгресу разом з іншими учасниками був заарештований польською поліцією та перебував під слідством до вересня 1939 року.

Після анексії західноукраїнських земель Радянським Союзом перейшов на територію Генеральної губернії, де пройшов вишкіл у Старшинській школі ім. полковника Коновальця у Кракові, після чого проводив у ній лекційні курси зі структури й завдань спецслужб у контексті досвіду світових держав. За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Володимира Саляка, навчався у Закопанській розвідувальній школі.

За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Григорія Пришляка, у 1940 році Равлик займав посаду керівника референтури СБ Крайового проводу ОУН.

За спогадами Юрія Шухевича у 1940 році Равлик з дружиною мешкали у Кракові у кімнаті будинку № 22 по вулиці Зеленій, де також мешкали сам Шухевич з батьком, Ярослав Стецько та Степан Ленкавський.

Після розколу ОУН став членом Революційного проводу ОУН, обіймав посаду заступника керівника Служби Безпеки ОУН Миколи Арсенича та керівника відділу контррозвідки Краківського військового штабу ОУН(б).

За інформацією, що наводиться у протоколі допиту слідчим НКВД одного з діячів мельниківського крила ОУН Олександра Куца, керівництвом ОУН(м) було надано доручення Теодорові Яцурі, Ярославу Гайвасу та Олександру Куцу здійснити фізичну ліквідацію Івана Равлика у Перемишлі або Ярославі, що, утім, не було здійснено. Крім того, бойовиками ОУН(м) планувався напад на квартиру Равлика, від якого довелося відмовитися за браком сил.

За спогадами Люби Возняк (Лемик) Іван Равлик, ймовірно, був свідком на вінчанні Степана Бандери з його дружиною Ярославою Опарівською.

У лютому 1941 року брав участь у одній з неофіційних зустрічей керівництва ОУН(б) з представниками німецької влади Генеральної губернії.

Був одним з організаторів Українського національного комітету у Кракові 1941 року.

14 червня 1941 року разом з іншими українськими діячами підписав Відозву українських політичних і громадських діячів із закликом до об'єднання всіх патріотичних сил для відновлення української держави.

Участь у створенні Української народної міліції у 1941 році

Після вибуху німецько-радянської війни у червні 1941 року Іван Равлик у складі похідної групи ОУН (б) на чолі з Ярославом Стецьком та Василем Куком переходить лінію кордону і 30 червня 1941 року опиняється у Львові. Безпосередній учасник подій Ярослав Стецько у своїй книзі «30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України» згадує Івана Равлика як одного з ключових організаторів Української народної міліції улітку 1941 року. Він пише, зокрема:

image
Маючи докладні інструкції подібно до будівництва державного життя в інших його ділянках, теж на відтинку творення державної поліції, зразу ж її організовано планово і з вервою: Іван Равлик взявся за це діло ще 30 червня 1941 р., щоб забезпечити проголошення відновлення державності в «Просвіті» і зорганізувати місцеві станиці міліції.
Іван Равлик перебрав водночас організування міліції на увесь Край, а згодом мав призначити коменданта міліції м. Львова.
 image

В іншому місці Стецько зазначає, що Іван Равлик «був президентом поліції, заки перебрав цей пост Євген Врецьона».

Важливу роль Івана Равлика разом з Євгеном Врецьоною в організації української міліції у Львові улітку 1941 року відзначає й інший учасник подій Василь Кук. Дослідник Петро Мірчук вказував, що Равлик опікувався організацією української міліції не тільки у Львові, але й загалом у Західній Україні.

У німецькому донесенні про події в СРСР № 10 від 2 липня 1941 р. "Питання акції «чистки» у розділі І «Політичний огляд», говориться, що:

image
Елементи групи Бандери організували під керівництвом Стецька та Равлика міліцію і покликали до життя магістратське бюро.
 image

Сучасні дослідники відзначають, що відповідні доручення щодо організації української міліції були видані Іванові Равлику Ярославом Стецьком по закінченню Національних зборів у будівлі «Просвіти» увечері 30 червня 1941 року.

Щоправда, конкретна роль Івана Равлика у створенні української міліції улітку 1941 року, а також його посада у цій структурі наразі залишаються не до кінця з'ясованими.

Зокрема, Григорій Пришляк згадував, що:

image
У липні 1941 р., згідно надісланого розпорядження я виїхав у м. Львів, з'явився на вул. Руську, 20 до "Свободи" (О. Карачевського), він мене направив у розпорядження І. Равлика, який займав у той час посаду керівника СБ. За розпорядженням Равлика, я прийняв справи СБ, а коли Равлик був переведений на іншу роботу, то мене Лебідь призначив керівником СБ (Львівського) Крайового проводу.
 image

За твердженням дослідника Анатоля Бедрія:

image
Поважну роботу виконало Міністерство Державної Безпеки під керівництвом Миколи Лебедя. По лінії цього міністерства та за дорученням Проводу ОУН Іван Равлик організував українську державну міліцію. За узгідненням із крайовим провідником ОУН на ЗУЗ Равлик зорганізував впродовж кількох тижнів сотні станиць української міліції.
 image

Таким чином, з наведених вище документів та спогадів убачається, що Равлик займався організацією Української народної міліції у Львові улітку 1941 р. або як заступник керівника СБ ОУН (б), одночасно виконуючи обов'язки її керівника на території України до прибуття Миколи Арсенича, або як керівник СБ Львівського крайового Проводу ОУН (б), обов'язки якого він виконував у липні 1941 року, доки не був переведений на іншу роботу.

Припущення про те, що Іван Равлик обіймав якісь посади безпосередньо в Українській народній міліції Львова улітку 1941 року, зокрема, посади «обласного» або «міського» команданта УНМ ґрунтується лише на непрямій згадці про це у спогадах Ярослава Стецька та, наразі, не має належних підтверджень у інших документальних джерелах.

Інша діяльність у 1941 році

Як згадує Ярослав Стецько, Іван Равлик брав участь у коротких нарадах, на яких у перші дні існування УДП затверджувалися його рішення.

За інформацією, яка наводиться у протоколі допиту Григорія Пришляка, у липні 1941 року Равлик займав посаду керівника політичної референтури Крайового проводу ОУН(б).

Був учасником зустрічі провідників ОУН(б) (разом з Ярославом Стецьком, Романом Шухевичем та Миколою Лебедем) з представниками Абверу Гансом Кохом та Ернстом цу Айкерном у палатах митрополита Шептицького.

Після арешту Степана Бандери 7 (за іншими даними 8 або 10) липня 1941 року разом з Ярославом Стецьком, Миколою Лебедем, Ярославом Старухом, Іваном Климовим-«Легендою», Левом Ребетом, Василем Турковським та запрошеним як співробітником УДП Романом Ільницьким брав участь у нараді членів Проводу ОУН(б) у будинку готелю «Дністер» у Львові, на якій обговорювалася загальна ситуація та подальші дії ОУН(б) в умовах невизнання німецькою владою української державності.

У середині липня 1941 року разом з Ріко Ярим та групою членів ОУН(б) їздив до Варшави, на околицях якої у той час розташовувалися деякі органи штабу ОКВ Німеччини, зокрема, абверу, з метою з'ясування ставлення німецьких офіційних кіл до українського національно-визвольного руху та подальшій нараді членів ОУН (б) за результатами перемовин з німцями, після якої автомобілем повернувся до Львова. Під час перебування у Варшаві передав особистого листа від Ярослава Стецька президентові УНР Андрієві Лівицькому щодо підтримки діяльності УДП.

На зібранні Української Національної Ради 4 серпня 1941 року був запропонований Михайлом Кравцівим кандидатом до нового складу Ради, однак обраний не був.

Відмовився брати участь в арештах єврейських та польських діячів науки та культури..

Арешт і загибель

Заарештований німецькою службою безпеки разом із родиною в 1941 році.

Згідно зі спогадами Остапа Тарнавського станом на 15 вересня 1941 року Равлик був ув'язнений у тюрмі на вулиці Лонцького.

Однак за спогадами Мирослава Прокопа Іван Равлик удень 15 вересня 1941 року брав участь у зборах керівників ОУН(б), ініційованих Миколою Лебедем на конспіративній квартирі на вулиці Пекарській у Львові.

Крім того, є дані про те, що наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 року Іван Равлик як член Головного проводу та заступник референта СБ ОУН(б) брав участь у першій підпільній конференції керівників бандерівського крила ОУН, яка відбулася у передмісті Львова Збоїськах (за іншими даними у с. Сороки під Львовом) на квартирі директора місцевої школи. Зазначена Конференція мала на меті дати оцінку загальної ситуації і правильності тактики, обраної ОУН (б) на початку війни, а також визначити завдання і тактику боротьби на найближчий час.

Ще одну можливу дату арешту Івана Равлика наводить у своїй книзі Микола Лебідь, згідно з якою Іван Равлик був арештований у грудні 1941 року. Та ж сама дата вказується й у спогадах Ярослава Стецька.

Дещо докладніше описує обставини арешту та загибелі Івана Равлика у своїй книзі дослідник Петро Мірчук. Згідно з наведеною ним біографічної довідки:

image
У грудні 1941 року Равлика заманив на розмову про взаємини ОУН і організації Мельника Зиновій Книш, його «приятель» з праці у «Центросоюзі», і видав його у руки ґестапа. В часі допитів ґестапівський кат Візрінґ закатував Равлика на смерть. У тому катуванню брав активну участь мельниківський фольксдойч Тютюник із Жовкви, головний помічник Візрінґа в тортуруванню українських політв'язнів, і мельниківський співробітник СД Чучкевич.
 image

В іншому місці він подає деякі подробиці арешту Равлика та його причини, зазначаючи, що:

image
У Львові свою щиру відданість ґестапові Зиновій Книш доказав допомогою у зловленні Івана Равлика, тоді керівника Служби Безпеки у Проводі ОУН. У знищенні родини Равлика Книш співпрацював з Чучкевичем, який постановив використати особливу нагоду для проведення діявольської помсти на дружині Равлика. Книш під кінець польської окупації працював разом з Равликом у Центробанку і вони оба вважалися товаришами. […] Йому нетяжко було роздобути адресу родини Равлика і він її передав Чучкевичеві. Чучкевич, коли дружина Равлика, тоді студентка Львівського університету, Мирослава Глинянська ще була незаміжня, був «по вуха» залюблений у неї і хотів з нею женитися але дістав коша. Тепер діставши адресу її, він заарештував її, її матір і її кузинку і передав ґестапові на садистичні допити, щоб виявили місце перебування Равлика. […] Одночасно сам Книш передав Равликові запрошення на зустріч для розмов про мельниківсько-бандерівські взаємини. Равлик був посередником у зустрічі мельниківських провідників Рогача, Бак-Бойчука й Гайваса зі Стецьком, тому погодився зустрітися й зі своїм колишнім приятелем Книшем для зорганізування зустрічі представників ПУН і Проводу ОУН. Та це своє довір'я до мельниківського фольксдойча Зиновія Книша оплатив Равлик власним життям: Книш заманив його у пастку ґёстапо, яке його схопило і на допитах у тюрмі закатувало на смерть.
 image

Іван Равлик загинув у німецькій в'язниці у 1942, за твердженням Миколи Лебедя та Ярослава Стецька, «по кількамісячних вирафінованих тортурах». подає, що це сталося 1 вересня 1942 року «у Львівській тюрмі по довгому тюремному виснаженні і важкому побиттю». Однак «Вісник української інформаційної служби» ч. 9 за 1943 рік подає іншу дату загибелі Івана Равлика — 25 вересня 1942 р.

Родина

За спогадами Юрія Шухевича дружина Івана Равлика Мирослава Глинянська була двоюрідною сестрою дружини Романа Шухевича Наталії. У 1934 році вона була хрещеною матір'ю Юрія Шухевича. Була студенткою філологічного факультету Львівського університету.

За твердженням Миколи Лебедя та Ярослава Стецька батьків Івана Равлика, а також батька та сестру його дружини 1940 року депортували радянські органи держбезпеки до Сибіру, а дружину, тещу та ще трьох членів родини Равлика арештували разом з ним у 1941 році. За інформацією «Вісника української інформаційної служби» ч. 9 за 1943 рік дружину Равлика Мирославу та її матір вивезли з тюрми і, ймовірно, також стратили. Ярослав Стецько зазначав, що всіх ув'язнених разом з Іваном Равликом членів його родини розстріляла німецька служба безпеки ще до мученицької смерті останнього.

Цікаві факти

Під час Львівського процесу 1936 Іван Равлик, з огляду на відсутність у поліції належних доказів його участі в ОУН, заперечував свою причетність до Організації, заявляючи при цьому, що за своїми переконаннями є українським націоналістом. Під час його пояснень по справі голова суду намагався спровокувати його до уточнення, як треба розуміти, що він є українським націоналістом, проте не членом ОУН, та поставив йому питання, як він оцінює ОУН та її діяльність. У відповідь на це Равлик заявив, що не вважає судову залу відповідним форумом для подібних дискусій. Присоромлений голова суду зауважив, що Равлик є «знаменитим діялектиком» та облишив свої намагання провокувати підсудних щоб вони або хвалили ОУН і тим самим наражалися на засуд, або засуджували її, якщо заперечували свою причетність до Організації.

На досудовому слідстві один з обвинувачених Ярослав Макарушка дав покази проти Івана Равлика, однак у своєму останньому слові на процесі відмовився від них, зазначивши, що:

image
Як відомо, я обтяжив у слідстві цілком невинну людину. Цією людиною є підсудний Равлик, з яким я зустрівся вперше в судовій залі. Я вже раз переживав трагедію людини, яка обтяжила невинну людину. З уваги на те, що передо мною довгі роки в'язниці, я прошу зняти з моєї совісті той тягар, яким є свідомість, що я обтяжив невинну людину.
 image

Ярослав Стецько у своїх мемуарах згадує, що першу після приходу Похідної групи ОУН(б) до Львова 30 червня 1941 року ніч він провів у будинку родини Івана Равлика.

Примітки

  1. Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 74.
  2. ЦДІАЛ. — Ф. 389. — Оп. 1. — Спр. 341. — Арк. 1.
  3. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 348.
  4. ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 50.
  5. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 299.
  6. Протокол допиту Провідника КЕ ОУН Степана Бандери (16 червня 1934 р. — 4 лютого 1935 р.) // Степан Бандера: документи й матеріали (1920—1930 рр.) / Упор. М. Посівнич. — Львів: Афіша, 2006. — С. 150—153.
  7. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 411.
  8. Петро Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 795.
  9. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 536.
  10. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 567.
  11. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 9 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  12. О. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010. — С. 96.
  13. Архів УСБУ у Львівській області. — Справа П-32401. — Том 1. — Арк. 171
  14. ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 17.
  15. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 75.
  17. О. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010. — С. 54-55;
  18. Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 76-77.
  19. Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 76.
  20. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. Літопис УПА. Нова серія. — Том 21. — С. 81.
  22. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 147.
  23. Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан. — Львів-Київ: Піраміда, 2001. — С. 61.
  24. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 182.
  25. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р., с. 246.
  26. Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. Упорядник Орест Дзюбан. — Львів-Київ: Піраміда, 2001. — С. ХІІІ.
  27. Петро Мірчук. Революційний змаг за УССД.(Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Том 1. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон: Видавництво Союзу Українських політв'язнів, 1985. — 180.
  28. Україна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т. 1/ Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997 р. — С. 92-93.
  29. Володимир Косик. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — С. 114;
  30. Жанна Ковба. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання». Видання третє, виправлене і доповнене. — К. 2009. — С. 52
  31. Євген Перепічка. ОУН і УПА в роки Другої світової війни. Львів: Сполом, 2009. — С. 112;
  32. О. Іщук, В. Огороднік. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Коломия: Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010, с. 56-57;
  33. http://www.ukrcenter.com/Література/Анатоль-Бедрій/49391-1/Українська-держава-відновлена-актом-30-червня-1941-року» [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]>
  34. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 246
  35. http://independent.academia.edu/SergiiRiabenko/Papers/1558331/_1941_[недоступне посилання з листопадаа 2019] , с. 17;
  36. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 222.
  37. ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 50970. — Арк. 21.
  38. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 240—241.
  39. Іван Патриляк. «Встань і борись! Слухай і вір…»: Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — С. 128.
  40. Тарас Гунчак. Ключові проблеми історіографії Другої світової війни. — Київ: УВС ім. Ю. Липи, 2011 — С. 57.
  41. Євген Стахів. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — Київ: Рада, 1995. — С. 91.
  42. Володимир Косик. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — С. 118.
  43. Роман Ільницький. Думки про українську визвольну політику. — Гадяч. Видавництво «Гадяч», 2007 р. — С. 126—127.
  44. Анатолій Кентій. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941—1942 рр. К, 1999. — С. 30.
  45. Євген Стахів. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — Київ: Рада, 1995. — С. 91-93.
  46. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 230.
  47. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 293.
  48. http://www.messcom.org.ua/2011/03/04/video-jews-christians/ [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] Мессианский комитет
  49. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 183.
  50. Казанівський Б. Шляхом Легенди. Спомини [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Львів : Кальварія, 2007. — С. 233.
  51. Остап Тарнавський. Літературний Львів, 1939—1944. Спомини / Передм. М. Ільницького. — Львів : Просвіта, 1995. — С. 79.
  52. Олександр Панченко. Мирослав Прокоп. Нариси політичного портрету. — Гадяч, 2001. — С. 47.
  53. Іван Патриляк. «Встань і борись! Слухай і вір…»: Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів : Часопис, 2012. — С. 139.
  54. Микола Лебедь. УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Частина І. Німецька окупація України: Репринтне вид. — Дрогобич : Відродження, 1993. — С. 39-40.
  55. Мірчук П. Революційний змаг за УССД. (Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Т. 2. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон : Видавництво Союзу Українських політв'язнів, 1987. — С. 16-18.
  56. ГДА СБ України. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 84. — Арк. 209.
  57. Архів ЦДВР. — Ф. 9. — Т. 53. — Одиниця зберігання 2. — Арк. 32.
  58. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  59. Петро Мірчук. Революційний змаг за УССД. (Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Т. 2… — С. 16.
  60. Микола Лебедь. УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Частина І. Німецька окупація України: Репринтне вид. — Дрогобич : Відродження, 1993. — С. 40.
  61. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 400—401.
  62. Петро Мірчук. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — С. 408—409.
  63. Ярослав Стецько. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — С. 198.

Література

  • Бедрій Анатоль. Українська держава, відновлена Актом 30 червня 1941 р. — Нью-Йорк — Лондон — Мюнхен — Торонто: Вид-во Українська Центральна Інформаційна Служба, 1981.
  • Гунчак Тарас. Ключові проблеми історіографії Другої світової війни. — К. : УВС ім. Ю. Липи, 2011—225 с. — .
  • Ільницький Роман. Думки про українську визвольну політику. — Гадяч : Видавництво «Гадяч», 2007. — 516 c. — .
  • Іщук Олександр, Огороднік Валерій. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. — Коломия : Видавничо-поліграфічне товариство «Вік», 2010. — 195 с. — .
  • Ковба Жанна. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання». Видання третє, виправлене і доповнене. — К., 2009. — 296 c. — .
  • Казанівський Богдан. Шляхом Легенди. Спомини. — Львів : Кальварія, 2007, 311 с. — .
  • Косик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — 660 c. — .
  • Лебедь Микола. УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Частина І. Німецька окупація України: Репринтне вид. — Дрогобич : Відродження, 1993. — 203 с. — .
  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. .
  • Мірчук Петро. Нарис історії Організації Українських націоналістів. Перший том 1920—1939. За редакцією Степана Ленкавського. Українське видавництво Мюнхен-Лондон-Нью-Йорк, 1968. — 639 c.
  • Мірчук Петро. Революційний змаг за УССД. (Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Т. 1. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон : Видавництво Союзу Українських політв'язнів, 1985. — 222 с.
  • Мірчук Петро. Революційний змаг за УССД. (Хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі»). Т. 2. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон : Видавництво Союзу Українських політв'язнів, 1987. — 281 с.
  • Патриляк Іван. «Встань і борись! Слухай і вір…»: Українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): Монографія / Центр досліджень визвольного руху. — Львів : Часопис, 2012, 592 с. — .
  • Перепічка Євген. ОУН і УПА в роки Другої світової війни. — Львів : Сполом, 2009. — 740 c. — .
  • Стахів Євген. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — К. : Рада, 1995. — 318 с. — .
  • Стецько Ярослав. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. — Торонто, 1967 р. — 464 с.
  • Тарнавський Остап. Літературний Львів , 1939—1944. Спомини / Передм. М. Ільницького. — Львів : Просвіта, 1995. — 136 с. — .
  • Степан Бандера. Документи і матеріали (1920—1930 рр.) / Центр досліджень визвольного руху; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Упоряд. М. Посівнич. — Львів, 2006. — 248 с.
  • Україна у другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. Т. 1 / Упорядкування і передмова Володимира Косика. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997 р. — 384 c. — .
  • Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів / Упорядник Орест Дзюбан. — Львів-Київ : Піраміда, 2001. — 558 с. — .

Посилання

  • Равлик Іван [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • До питання створення української міліції у Львові улітку 1941 р.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  • Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Анатоль Бедрій. Українська держава, відновлена Актом 30 червня 1941 р. [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Степан Бандера — провідник ОУН [ 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  • КРАКІВ ДЛЯ УКРАЇНЦЯ — Частина 5 — В КІГТЯХ ЧОРНОГО ОРЛА. 1939—1945 [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • 30 червня 1941 року — день відновлення Української держави [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ivan Romanovich Ravlik psevdo Marchak 15 chervnya 1909 19090615 s Korovicya Stara Lyubachivskij povit teper Polsha 1 25 9 1942 m Lviv chlen Revolyucijnogo Provodu OUN zastupnik referenta SB OUN plastun Ivan Romanovich RavlikIvan Romanovich RavlikZastupnik referenta SB OUN1941Kerivnik politichnoyi referenturi Krajovogo provodu OUN1941Referent SB Krajovogo provodu OUN1940 1941Narodivsya15 06 1909 s Korovicya Stara Lyubachivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer01 25 09 1942 Lviv Distrikt Galichina General gubernatorstvo Tretij RejhVidomij yakpolitikKrayinaRosijska imperiyaPolitichna partiya OUNRZhittyepisNarodivsya 15 chervnya 1909 roku v seli Korovicya Stara Lyubachivskogo povitu teper na teritoriyi Polshi Navchavsya v Peremiskij gimnaziyi U gimnaziyi stav chlenom 6 kurenya im polkovnika I Boguna Chlen kurinnoyi komandi kurinnij pisar zasnovnik i providnik vakacijnogo plastovogo gurtka Fata Morgana Lyubachiv zgodom chlen 10 starshoplastunskogo kurenya Chornomorci Vidznachenij III plastovim vidznachennyam Verhovnoyi Plastovoyi Komandi za korisnu i uspishnu plastovu pracyu Aktivnij chlen OUN neodnorazovo zaareshtovuvavsya polskoyu policiyeyu V chasi procesu Lemika u Lvovi organizuvav veliku demonstraciyu v yakij buv poranenij Navchavsya u Lvivskomu universiteti yakij cherez pidpilnu diyalnist ne zakinchiv Za specialnistyu inzhener 13 zhovtnya 1932 roku razom z 16 inshimi studentami zaareshtovanij polskoyu policiyeyu pid chas provedennya povtornoyi reviziyi v Akademichnomu domi u Lvovi Ivan Ravlik U 1934 roci meshkav razom zi Stepanom Banderoyu Akademichnogo domu vulicya Supinskogo 21 u kimnati 56 Zasudzhenij na Lvivskomu procesi 1936 do 5 rokiv uv yaznennya odnak na pidstavi amnistiyi virok zmensheno do 2 5 rokiv Vijshov na volyu 9 serpnya 1937 U chervni 1938 roku zv yazkovij OUN do Mihajla Terena golovnogo organizatoru planu z organizaciyi utechi Stepana Banderi z polskoyi v yaznici Vronki 20 bereznya 1939 roku brav uchast u Kongresi ukrayinskogo studentstva u Lvovi yakij vidbuvsya u budinku Nacionalnogo muzeyu Pislya zakinchennya Kongresu razom z inshimi uchasnikami buv zaareshtovanij polskoyu policiyeyu ta perebuvav pid slidstvom do veresnya 1939 roku Pislya aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel Radyanskim Soyuzom perejshov na teritoriyu Generalnoyi guberniyi de projshov vishkil u Starshinskij shkoli im polkovnika Konovalcya u Krakovi pislya chogo provodiv u nij lekcijni kursi zi strukturi j zavdan specsluzhb u konteksti dosvidu svitovih derzhav Za informaciyeyu yaka navoditsya u protokoli dopitu Volodimira Salyaka navchavsya u Zakopanskij rozviduvalnij shkoli Za informaciyeyu yaka navoditsya u protokoli dopitu Grigoriya Prishlyaka u 1940 roci Ravlik zajmav posadu kerivnika referenturi SB Krajovogo provodu OUN Za spogadami Yuriya Shuhevicha u 1940 roci Ravlik z druzhinoyu meshkali u Krakovi u kimnati budinku 22 po vulici Zelenij de takozh meshkali sam Shuhevich z batkom Yaroslav Stecko ta Stepan Lenkavskij Pislya rozkolu OUN stav chlenom Revolyucijnogo provodu OUN obijmav posadu zastupnika kerivnika Sluzhbi Bezpeki OUN Mikoli Arsenicha ta kerivnika viddilu kontrrozvidki Krakivskogo vijskovogo shtabu OUN b Za informaciyeyu sho navoditsya u protokoli dopitu slidchim NKVD odnogo z diyachiv melnikivskogo krila OUN Oleksandra Kuca kerivnictvom OUN m bulo nadano doruchennya Teodorovi Yacuri Yaroslavu Gajvasu ta Oleksandru Kucu zdijsniti fizichnu likvidaciyu Ivana Ravlika u Peremishli abo Yaroslavi sho utim ne bulo zdijsneno Krim togo bojovikami OUN m planuvavsya napad na kvartiru Ravlika vid yakogo dovelosya vidmovitisya za brakom sil Za spogadami Lyubi Voznyak Lemik Ivan Ravlik jmovirno buv svidkom na vinchanni Stepana Banderi z jogo druzhinoyu Yaroslavoyu Oparivskoyu U lyutomu 1941 roku brav uchast u odnij z neoficijnih zustrichej kerivnictva OUN b z predstavnikami nimeckoyi vladi Generalnoyi guberniyi Buv odnim z organizatoriv Ukrayinskogo nacionalnogo komitetu u Krakovi 1941 roku 14 chervnya 1941 roku razom z inshimi ukrayinskimi diyachami pidpisav Vidozvu ukrayinskih politichnih i gromadskih diyachiv iz zaklikom do ob yednannya vsih patriotichnih sil dlya vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavi Uchast u stvorenni Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi u 1941 rociPislya vibuhu nimecko radyanskoyi vijni u chervni 1941 roku Ivan Ravlik u skladi pohidnoyi grupi OUN b na choli z Yaroslavom Steckom ta Vasilem Kukom perehodit liniyu kordonu i 30 chervnya 1941 roku opinyayetsya u Lvovi Bezposerednij uchasnik podij Yaroslav Stecko u svoyij knizi 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini zgaduye Ivana Ravlika yak odnogo z klyuchovih organizatoriv Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi ulitku 1941 roku Vin pishe zokrema Mayuchi dokladni instrukciyi podibno do budivnictva derzhavnogo zhittya v inshih jogo dilyankah tezh na vidtinku tvorennya derzhavnoyi policiyi zrazu zh yiyi organizovano planovo i z vervoyu Ivan Ravlik vzyavsya za ce dilo she 30 chervnya 1941 r shob zabezpechiti progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti v Prosviti i zorganizuvati miscevi stanici miliciyi Ivan Ravlik perebrav vodnochas organizuvannya miliciyi na uves Kraj a zgodom mav priznachiti komendanta miliciyi m Lvova V inshomu misci Stecko zaznachaye sho Ivan Ravlik buv prezidentom policiyi zaki perebrav cej post Yevgen Vrecona Vazhlivu rol Ivana Ravlika razom z Yevgenom Vreconoyu v organizaciyi ukrayinskoyi miliciyi u Lvovi ulitku 1941 roku vidznachaye j inshij uchasnik podij Vasil Kuk Doslidnik Petro Mirchuk vkazuvav sho Ravlik opikuvavsya organizaciyeyu ukrayinskoyi miliciyi ne tilki u Lvovi ale j zagalom u Zahidnij Ukrayini U nimeckomu donesenni pro podiyi v SRSR 10 vid 2 lipnya 1941 r Pitannya akciyi chistki u rozdili I Politichnij oglyad govoritsya sho Elementi grupi Banderi organizuvali pid kerivnictvom Stecka ta Ravlika miliciyu i poklikali do zhittya magistratske byuro Suchasni doslidniki vidznachayut sho vidpovidni doruchennya shodo organizaciyi ukrayinskoyi miliciyi buli vidani Ivanovi Ravliku Yaroslavom Steckom po zakinchennyu Nacionalnih zboriv u budivli Prosviti uvecheri 30 chervnya 1941 roku Shopravda konkretna rol Ivana Ravlika u stvorenni ukrayinskoyi miliciyi ulitku 1941 roku a takozh jogo posada u cij strukturi narazi zalishayutsya ne do kincya z yasovanimi Zokrema Grigorij Prishlyak zgaduvav sho U lipni 1941 r zgidno nadislanogo rozporyadzhennya ya viyihav u m Lviv z yavivsya na vul Rusku 20 do Svobodi O Karachevskogo vin mene napraviv u rozporyadzhennya I Ravlika yakij zajmav u toj chas posadu kerivnika SB Za rozporyadzhennyam Ravlika ya prijnyav spravi SB a koli Ravlik buv perevedenij na inshu robotu to mene Lebid priznachiv kerivnikom SB Lvivskogo Krajovogo provodu Za tverdzhennyam doslidnika Anatolya Bedriya Povazhnu robotu vikonalo Ministerstvo Derzhavnoyi Bezpeki pid kerivnictvom Mikoli Lebedya Po liniyi cogo ministerstva ta za doruchennyam Provodu OUN Ivan Ravlik organizuvav ukrayinsku derzhavnu miliciyu Za uzgidnennyam iz krajovim providnikom OUN na ZUZ Ravlik zorganizuvav vprodovzh kilkoh tizhniv sotni stanic ukrayinskoyi miliciyi Takim chinom z navedenih vishe dokumentiv ta spogadiv ubachayetsya sho Ravlik zajmavsya organizaciyeyu Ukrayinskoyi narodnoyi miliciyi u Lvovi ulitku 1941 r abo yak zastupnik kerivnika SB OUN b odnochasno vikonuyuchi obov yazki yiyi kerivnika na teritoriyi Ukrayini do pributtya Mikoli Arsenicha abo yak kerivnik SB Lvivskogo krajovogo Provodu OUN b obov yazki yakogo vin vikonuvav u lipni 1941 roku doki ne buv perevedenij na inshu robotu Pripushennya pro te sho Ivan Ravlik obijmav yakis posadi bezposeredno v Ukrayinskij narodnij miliciyi Lvova ulitku 1941 roku zokrema posadi oblasnogo abo miskogo komandanta UNM gruntuyetsya lishe na nepryamij zgadci pro ce u spogadah Yaroslava Stecka ta narazi ne maye nalezhnih pidtverdzhen u inshih dokumentalnih dzherelah Insha diyalnist u 1941 rociYak zgaduye Yaroslav Stecko Ivan Ravlik brav uchast u korotkih naradah na yakih u pershi dni isnuvannya UDP zatverdzhuvalisya jogo rishennya Za informaciyeyu yaka navoditsya u protokoli dopitu Grigoriya Prishlyaka u lipni 1941 roku Ravlik zajmav posadu kerivnika politichnoyi referenturi Krajovogo provodu OUN b Buv uchasnikom zustrichi providnikiv OUN b razom z Yaroslavom Steckom Romanom Shuhevichem ta Mikoloyu Lebedem z predstavnikami Abveru Gansom Kohom ta Ernstom cu Ajkernom u palatah mitropolita Sheptickogo Pislya areshtu Stepana Banderi 7 za inshimi danimi 8 abo 10 lipnya 1941 roku razom z Yaroslavom Steckom Mikoloyu Lebedem Yaroslavom Staruhom Ivanom Klimovim Legendoyu Levom Rebetom Vasilem Turkovskim ta zaproshenim yak spivrobitnikom UDP Romanom Ilnickim brav uchast u naradi chleniv Provodu OUN b u budinku gotelyu Dnister u Lvovi na yakij obgovoryuvalasya zagalna situaciya ta podalshi diyi OUN b v umovah neviznannya nimeckoyu vladoyu ukrayinskoyi derzhavnosti U seredini lipnya 1941 roku razom z Riko Yarim ta grupoyu chleniv OUN b yizdiv do Varshavi na okolicyah yakoyi u toj chas roztashovuvalisya deyaki organi shtabu OKV Nimechchini zokrema abveru z metoyu z yasuvannya stavlennya nimeckih oficijnih kil do ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu ta podalshij naradi chleniv OUN b za rezultatami peremovin z nimcyami pislya yakoyi avtomobilem povernuvsya do Lvova Pid chas perebuvannya u Varshavi peredav osobistogo lista vid Yaroslava Stecka prezidentovi UNR Andriyevi Livickomu shodo pidtrimki diyalnosti UDP Na zibranni Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi 4 serpnya 1941 roku buv zaproponovanij Mihajlom Kravcivim kandidatom do novogo skladu Radi odnak obranij ne buv Vidmovivsya brati uchast v areshtah yevrejskih ta polskih diyachiv nauki ta kulturi Aresht i zagibelZaareshtovanij nimeckoyu sluzhboyu bezpeki razom iz rodinoyu v 1941 roci Zgidno zi spogadami Ostapa Tarnavskogo stanom na 15 veresnya 1941 roku Ravlik buv uv yaznenij u tyurmi na vulici Lonckogo Odnak za spogadami Miroslava Prokopa Ivan Ravlik uden 15 veresnya 1941 roku brav uchast u zborah kerivnikiv OUN b inicijovanih Mikoloyu Lebedem na konspirativnij kvartiri na vulici Pekarskij u Lvovi Krim togo ye dani pro te sho naprikinci veresnya na pochatku zhovtnya 1941 roku Ivan Ravlik yak chlen Golovnogo provodu ta zastupnik referenta SB OUN b brav uchast u pershij pidpilnij konferenciyi kerivnikiv banderivskogo krila OUN yaka vidbulasya u peredmisti Lvova Zboyiskah za inshimi danimi u s Soroki pid Lvovom na kvartiri direktora miscevoyi shkoli Zaznachena Konferenciya mala na meti dati ocinku zagalnoyi situaciyi i pravilnosti taktiki obranoyi OUN b na pochatku vijni a takozh viznachiti zavdannya i taktiku borotbi na najblizhchij chas She odnu mozhlivu datu areshtu Ivana Ravlika navodit u svoyij knizi Mikola Lebid zgidno z yakoyu Ivan Ravlik buv areshtovanij u grudni 1941 roku Ta zh sama data vkazuyetsya j u spogadah Yaroslava Stecka Desho dokladnishe opisuye obstavini areshtu ta zagibeli Ivana Ravlika u svoyij knizi doslidnik Petro Mirchuk Zgidno z navedenoyu nim biografichnoyi dovidki U grudni 1941 roku Ravlika zamaniv na rozmovu pro vzayemini OUN i organizaciyi Melnika Zinovij Knish jogo priyatel z praci u Centrosoyuzi i vidav jogo u ruki gestapa V chasi dopitiv gestapivskij kat Vizring zakatuvav Ravlika na smert U tomu katuvannyu brav aktivnu uchast melnikivskij folksdojch Tyutyunik iz Zhovkvi golovnij pomichnik Vizringa v torturuvannyu ukrayinskih politv yazniv i melnikivskij spivrobitnik SD Chuchkevich V inshomu misci vin podaye deyaki podrobici areshtu Ravlika ta jogo prichini zaznachayuchi sho U Lvovi svoyu shiru viddanist gestapovi Zinovij Knish dokazav dopomogoyu u zlovlenni Ivana Ravlika todi kerivnika Sluzhbi Bezpeki u Provodi OUN U znishenni rodini Ravlika Knish spivpracyuvav z Chuchkevichem yakij postanoviv vikoristati osoblivu nagodu dlya provedennya diyavolskoyi pomsti na druzhini Ravlika Knish pid kinec polskoyi okupaciyi pracyuvav razom z Ravlikom u Centrobanku i voni oba vvazhalisya tovarishami Jomu netyazhko bulo rozdobuti adresu rodini Ravlika i vin yiyi peredav Chuchkevichevi Chuchkevich koli druzhina Ravlika todi studentka Lvivskogo universitetu Miroslava Glinyanska she bula nezamizhnya buv po vuha zalyublenij u neyi i hotiv z neyu zhenitisya ale distav kosha Teper distavshi adresu yiyi vin zaareshtuvav yiyi yiyi matir i yiyi kuzinku i peredav gestapovi na sadistichni dopiti shob viyavili misce perebuvannya Ravlika Odnochasno sam Knish peredav Ravlikovi zaproshennya na zustrich dlya rozmov pro melnikivsko banderivski vzayemini Ravlik buv poserednikom u zustrichi melnikivskih providnikiv Rogacha Bak Bojchuka j Gajvasa zi Steckom tomu pogodivsya zustritisya j zi svoyim kolishnim priyatelem Knishem dlya zorganizuvannya zustrichi predstavnikiv PUN i Provodu OUN Ta ce svoye dovir ya do melnikivskogo folksdojcha Zinoviya Knisha oplativ Ravlik vlasnim zhittyam Knish zamaniv jogo u pastku gyostapo yake jogo shopilo i na dopitah u tyurmi zakatuvalo na smert Ivan Ravlik zaginuv u nimeckij v yaznici u 1942 za tverdzhennyam Mikoli Lebedya ta Yaroslava Stecka po kilkamisyachnih virafinovanih torturah podaye sho ce stalosya 1 veresnya 1942 roku u Lvivskij tyurmi po dovgomu tyuremnomu visnazhenni i vazhkomu pobittyu Odnak Visnik ukrayinskoyi informacijnoyi sluzhbi ch 9 za 1943 rik podaye inshu datu zagibeli Ivana Ravlika 25 veresnya 1942 r RodinaZa spogadami Yuriya Shuhevicha druzhina Ivana Ravlika Miroslava Glinyanska bula dvoyuridnoyu sestroyu druzhini Romana Shuhevicha Nataliyi U 1934 roci vona bula hreshenoyu matir yu Yuriya Shuhevicha Bula studentkoyu filologichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Za tverdzhennyam Mikoli Lebedya ta Yaroslava Stecka batkiv Ivana Ravlika a takozh batka ta sestru jogo druzhini 1940 roku deportuvali radyanski organi derzhbezpeki do Sibiru a druzhinu teshu ta she troh chleniv rodini Ravlika areshtuvali razom z nim u 1941 roci Za informaciyeyu Visnika ukrayinskoyi informacijnoyi sluzhbi ch 9 za 1943 rik druzhinu Ravlika Miroslavu ta yiyi matir vivezli z tyurmi i jmovirno takozh stratili Yaroslav Stecko zaznachav sho vsih uv yaznenih razom z Ivanom Ravlikom chleniv jogo rodini rozstrilyala nimecka sluzhba bezpeki she do muchenickoyi smerti ostannogo Cikavi faktiPid chas Lvivskogo procesu 1936 Ivan Ravlik z oglyadu na vidsutnist u policiyi nalezhnih dokaziv jogo uchasti v OUN zaperechuvav svoyu prichetnist do Organizaciyi zayavlyayuchi pri comu sho za svoyimi perekonannyami ye ukrayinskim nacionalistom Pid chas jogo poyasnen po spravi golova sudu namagavsya sprovokuvati jogo do utochnennya yak treba rozumiti sho vin ye ukrayinskim nacionalistom prote ne chlenom OUN ta postaviv jomu pitannya yak vin ocinyuye OUN ta yiyi diyalnist U vidpovid na ce Ravlik zayaviv sho ne vvazhaye sudovu zalu vidpovidnim forumom dlya podibnih diskusij Prisoromlenij golova sudu zauvazhiv sho Ravlik ye znamenitim diyalektikom ta oblishiv svoyi namagannya provokuvati pidsudnih shob voni abo hvalili OUN i tim samim narazhalisya na zasud abo zasudzhuvali yiyi yaksho zaperechuvali svoyu prichetnist do Organizaciyi Na dosudovomu slidstvi odin z obvinuvachenih Yaroslav Makarushka dav pokazi proti Ivana Ravlika odnak u svoyemu ostannomu slovi na procesi vidmovivsya vid nih zaznachivshi sho Yak vidomo ya obtyazhiv u slidstvi cilkom nevinnu lyudinu Ciyeyu lyudinoyu ye pidsudnij Ravlik z yakim ya zustrivsya vpershe v sudovij zali Ya vzhe raz perezhivav tragediyu lyudini yaka obtyazhila nevinnu lyudinu Z uvagi na te sho peredo mnoyu dovgi roki v yaznici ya proshu znyati z moyeyi sovisti toj tyagar yakim ye svidomist sho ya obtyazhiv nevinnu lyudinu Yaroslav Stecko u svoyih memuarah zgaduye sho pershu pislya prihodu Pohidnoyi grupi OUN b do Lvova 30 chervnya 1941 roku nich vin proviv u budinku rodini Ivana Ravlika PrimitkiLitopis UPA Nova seriya Tom 21 S 74 CDIAL F 389 Op 1 Spr 341 Ark 1 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 348 GDA SB Ukrayini F 5 Spr 50970 Ark 50 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 299 Protokol dopitu Providnika KE OUN Stepana Banderi 16 chervnya 1934 r 4 lyutogo 1935 r Stepan Bandera dokumenti j materiali 1920 1930 rr Upor M Posivnich Lviv Afisha 2006 S 150 153 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 411 Petro Mirchuk Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 S 795 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 536 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 567 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 9 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya O Ishuk V Ogorodnik General Mikola Arsenich zhittya ta diyalnist shefa SB OUN Kolomiya Vidavnicho poligrafichne tovaristvo Vik 2010 S 96 Arhiv USBU u Lvivskij oblasti Sprava P 32401 Tom 1 Ark 171 GDA SB Ukrayini F 5 Spr 50970 Ark 17 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Litopis UPA Nova seriya Tom 21 S 75 O Ishuk V Ogorodnik General Mikola Arsenich zhittya ta diyalnist shefa SB OUN Kolomiya Vidavnicho poligrafichne tovaristvo Vik 2010 S 54 55 Litopis UPA Nova seriya Tom 21 S 76 77 Litopis UPA Nova seriya Tom 21 S 76 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Litopis UPA Nova seriya Tom 21 S 81 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 147 Ukrayinske derzhavotvorennya Akt 30 chervnya 1941 r Zbirnik dokumentiv i materialiv Uporyadnik Orest Dzyuban Lviv Kiyiv Piramida 2001 S 61 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 182 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r s 246 Ukrayinske derzhavotvorennya Akt 30 chervnya 1941 r Zbirnik dokumentiv i materialiv Uporyadnik Orest Dzyuban Lviv Kiyiv Piramida 2001 S HIII Petro Mirchuk Revolyucijnij zmag za USSD Hto taki banderivci melnikivci dvijkari Tom 1 Nyu Jork Toronto London Vidavnictvo Soyuzu Ukrayinskih politv yazniv 1985 180 Ukrayina u drugij svitovij vijni u dokumentah Zbirnik nimeckih arhivnih materialiv T 1 Uporyadkuvannya i peredmova Volodimira Kosika Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 1997 r S 92 93 Volodimir Kosik Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni Parizh Nyu Jork Lviv 1993 S 114 Zhanna Kovba Lyudyanist u bezodni pekla Povedinka miscevogo naselennya Shidnoyi Galichini v roki ostatochnogo rozv yazannya yevrejskogo pitannya Vidannya tretye vipravlene i dopovnene K 2009 S 52 Yevgen Perepichka OUN i UPA v roki Drugoyi svitovoyi vijni Lviv Spolom 2009 S 112 O Ishuk V Ogorodnik General Mikola Arsenich zhittya ta diyalnist shefa SB OUN Kolomiya Vidavnicho poligrafichne tovaristvo Vik 2010 s 56 57 http www ukrcenter com Literatura Anatol Bedrij 49391 1 Ukrayinska derzhava vidnovlena aktom 30 chervnya 1941 roku 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine gt Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 246 http independent academia edu SergiiRiabenko Papers 1558331 1941 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 s 17 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 222 GDA SB Ukrayini F 5 Spr 50970 Ark 21 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 240 241 Ivan Patrilyak Vstan i boris Sluhaj i vir Ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskij ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 S 128 Taras Gunchak Klyuchovi problemi istoriografiyi Drugoyi svitovoyi vijni Kiyiv UVS im Yu Lipi 2011 S 57 Yevgen Stahiv Kriz tyurmi pidpillya j kordoni Povist mogo zhittya Kiyiv Rada 1995 S 91 Volodimir Kosik Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni Parizh Nyu Jork Lviv 1993 S 118 Roman Ilnickij Dumki pro ukrayinsku vizvolnu politiku Gadyach Vidavnictvo Gadyach 2007 r S 126 127 Anatolij Kentij Narisi istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv v 1941 1942 rr K 1999 S 30 Yevgen Stahiv Kriz tyurmi pidpillya j kordoni Povist mogo zhittya Kiyiv Rada 1995 S 91 93 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 230 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 293 http www messcom org ua 2011 03 04 video jews christians 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Messianskij komitet Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 183 Kazanivskij B Shlyahom Legendi Spomini 15 serpnya 2021 u Wayback Machine Lviv Kalvariya 2007 S 233 Ostap Tarnavskij Literaturnij Lviv 1939 1944 Spomini Peredm M Ilnickogo Lviv Prosvita 1995 S 79 Oleksandr Panchenko Miroslav Prokop Narisi politichnogo portretu Gadyach 2001 S 47 Ivan Patrilyak Vstan i boris Sluhaj i vir Ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskij ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 S 139 Mikola Lebed UPA Ukrayinska povstanska armiya Yiyi geneza rist i diyi u vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu Chastina I Nimecka okupaciya Ukrayini Reprintne vid Drogobich Vidrodzhennya 1993 S 39 40 Mirchuk P Revolyucijnij zmag za USSD Hto taki banderivci melnikivci dvijkari T 2 Nyu Jork Toronto London Vidavnictvo Soyuzu Ukrayinskih politv yazniv 1987 S 16 18 GDA SB Ukrayini F 13 Spr 376 T 84 Ark 209 Arhiv CDVR F 9 T 53 Odinicya zberigannya 2 Ark 32 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Petro Mirchuk Revolyucijnij zmag za USSD Hto taki banderivci melnikivci dvijkari T 2 S 16 Mikola Lebed UPA Ukrayinska povstanska armiya Yiyi geneza rist i diyi u vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu Chastina I Nimecka okupaciya Ukrayini Reprintne vid Drogobich Vidrodzhennya 1993 S 40 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 400 401 Petro Mirchuk Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 S 408 409 Yaroslav Stecko 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r S 198 LiteraturaBedrij Anatol Ukrayinska derzhava vidnovlena Aktom 30 chervnya 1941 r Nyu Jork London Myunhen Toronto Vid vo Ukrayinska Centralna Informacijna Sluzhba 1981 Gunchak Taras Klyuchovi problemi istoriografiyi Drugoyi svitovoyi vijni K UVS im Yu Lipi 2011 225 s ISBN 978 966 1513 02 9 Ilnickij Roman Dumki pro ukrayinsku vizvolnu politiku Gadyach Vidavnictvo Gadyach 2007 516 c ISBN 978 966 8285 47 9 Ishuk Oleksandr Ogorodnik Valerij General Mikola Arsenich zhittya ta diyalnist shefa SB OUN Kolomiya Vidavnicho poligrafichne tovaristvo Vik 2010 195 s ISBN 966 550 118 6 Kovba Zhanna Lyudyanist u bezodni pekla Povedinka miscevogo naselennya Shidnoyi Galichini v roki ostatochnogo rozv yazannya yevrejskogo pitannya Vidannya tretye vipravlene i dopovnene K 2009 296 c ISBN 978 966 378 122 8 Kazanivskij Bogdan Shlyahom Legendi Spomini Lviv Kalvariya 2007 311 s ISBN 966 663 028 1 Kosik Volodimir Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni Parizh Nyu Jork Lviv 1993 660 c ISBN 5 7707 4052 3 Lebed Mikola UPA Ukrayinska povstanska armiya Yiyi geneza rist i diyi u vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu Chastina I Nimecka okupaciya Ukrayini Reprintne vid Drogobich Vidrodzhennya 1993 203 s ISBN 5 7707 5092 8 Mirchuk Petro Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 Mirchuk Petro Naris istoriyi Organizaciyi Ukrayinskih nacionalistiv Pershij tom 1920 1939 Za redakciyeyu Stepana Lenkavskogo Ukrayinske vidavnictvo Myunhen London Nyu Jork 1968 639 c Mirchuk Petro Revolyucijnij zmag za USSD Hto taki banderivci melnikivci dvijkari T 1 Nyu Jork Toronto London Vidavnictvo Soyuzu Ukrayinskih politv yazniv 1985 222 s Mirchuk Petro Revolyucijnij zmag za USSD Hto taki banderivci melnikivci dvijkari T 2 Nyu Jork Toronto London Vidavnictvo Soyuzu Ukrayinskih politv yazniv 1987 281 s Patrilyak Ivan Vstan i boris Sluhaj i vir Ukrayinske nacionalistichne pidpillya ta povstanskij ruh 1939 1960 rr Monografiya Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Lviv Chasopis 2012 592 s ISBN 978 966 2720 01 3 Perepichka Yevgen OUN i UPA v roki Drugoyi svitovoyi vijni Lviv Spolom 2009 740 c ISBN 978 966 665 9 Stahiv Yevgen Kriz tyurmi pidpillya j kordoni Povist mogo zhittya K Rada 1995 318 s ISBN 5 7707 6495 3 Stecko Yaroslav 30 chervnya 1941 Progoloshennya vidnovlennya derzhavnosti Ukrayini Toronto 1967 r 464 s Tarnavskij Ostap Literaturnij Lviv 1939 1944 Spomini Peredm M Ilnickogo Lviv Prosvita 1995 136 s ISBN 5 7707 0612 0 Stepan Bandera Dokumenti i materiali 1920 1930 rr Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Uporyad M Posivnich Lviv 2006 248 s Ukrayina u drugij svitovij vijni u dokumentah Zbirnik nimeckih arhivnih materialiv T 1 Uporyadkuvannya i peredmova Volodimira Kosika Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 1997 r 384 c ISBN 5 7702 1029 X Ukrayinske derzhavotvorennya Akt 30 chervnya 1941 r Zbirnik dokumentiv i materialiv Uporyadnik Orest Dzyuban Lviv Kiyiv Piramida 2001 558 s ISBN 966 02 2082 0 PosilannyaRavlik Ivan 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Do pitannya stvorennya ukrayinskoyi miliciyi u Lvovi ulitku 1941 r nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Diyachi OUN ta UPA zagibli v borotbi z nimcyami 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Anatol Bedrij Ukrayinska derzhava vidnovlena Aktom 30 chervnya 1941 r 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Stepan Bandera providnik OUN 6 kvitnya 2013 u Wayback Machine KRAKIV DLYa UKRAYiNCYa Chastina 5 V KIGTYaH ChORNOGO ORLA 1939 1945 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 30 chervnya 1941 roku den vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA

Дата публікації:
Топ